Home Blog Page 27

Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

By
-
0
Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

У Білгород-Дністровському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Одеської області виявили серйозні проблеми з умовами перебування мобілізованих. Під час моніторингового візиту представники уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксували підвальні приміщення з бетонною підлогою, старі ліжка без матраців, антисанітарію та металеві ґрати на дверях кімнат, де перебувають люди. Крім того, перевірка виявила неналежне зберігання бронежилетів і касок, а також алкоголь на території установи. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив про підготовку офіційних актів реагування та необхідність системних змін у процесі мобілізації.

Про це 21 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на своїй сторінці у Facebook.

Результати моніторингового візиту також оприлюднили «Українська правда» та «Суспільне Одеса».

За словами омбудсмана, умови, в яких перебувають люди, не відповідають належним стандартам забезпечення людської гідності.

Люди спали в підвалах на бетонній підлозі

Одним із найбільш тривожних результатів перевірки став стан приміщень, облаштованих для перебування мобілізованих.

Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

Представники Офісу омбудсмана встановили, що частина людей змушена перебувати в підвалах, де немає належних умов для відпочинку.

Спальні місця обладнані старими ліжками, частина яких не має матраців.

За словами Лубінця, людям доводилося спати на бетонній підлозі та накриватися старими простирадлами.

Окремі приміщення мали проблеми з вентиляцією.

Зокрема, отвори у стінах поблизу вентиляційних конструкцій були заткнуті звичайними подушками.

Це викликало додаткові питання щодо належного облаштування приміщень і дотримання санітарних вимог.

Омбудсман наголосив, що громадяни, які проходять мобілізаційні процедури або вже стали військовослужбовцями, мають право на нормальні умови перебування.

Металеві ґрати на дверях викликали окремі запитання

Особливу увагу представників моніторингової групи привернули металеві ґрати, встановлені на дверях приміщень із мобілізованими.

Дмитро Лубінець висловив занепокоєння тим, що такі конструкції можуть свідчити про обмеження свободи людей.

Він наголосив, що побачене потребує ретельної перевірки.

Водночас факт наявності ґрат сам по собі ще не дозволяє встановити, чи було конкретних громадян незаконно позбавлено волі.

Для правової оцінки необхідно з’ясувати порядок перебування людей у цих приміщеннях, підстави встановлення обмежень та дії відповідальних посадовців.

Саме тому омбудсман наполягає на перевірці обставин, зафіксованих під час візиту.

Антисанітарія та тіснота в казармах

Проблеми стосувалися не лише підвальних приміщень.

Під час перевірки представники омбудсмана звернули увагу на незадовільний санітарний стан туалетів.

Крім того, неналежні побутові умови виявили в казармах роти охорони.

За повідомленням Лубінця, кімнати були переповнені, військовослужбовці розміщувалися на двоярусних ліжках, а замість тумбочок використовували картонні коробки.

Такі обставини порушують питання належної організації побуту особового складу.

Омбудсман наголосив, що необхідність оборони держави не скасовує обов’язку забезпечувати людям гідні умови служби та проживання.

Бронежилети й каски зберігали серед старих меблів

Ще одним результатом перевірки стало виявлення проблем зі зберіганням військового майна.

За словами Лубінця, бронежилети та каски перебували у відкритому гаражі без дверей.

Поруч із захисним спорядженням зберігалися старі меблі та інший непотріб.

Такі умови викликали занепокоєння омбудсмана, оскільки йдеться про спорядження, призначене для захисту життя і здоров’я військовослужбовців.

Водночас із повідомлення не випливає, що бронежилети або каски вже втратили захисні властивості.

Для визначення їхнього технічного стану потрібна окрема перевірка.

На території ТЦК виявили алкоголь

Окремо представники Офісу омбудсмана повідомили про алкоголь у пластикових ємностях, який знайшли на території військової установи.

Лубінець включив цей факт до переліку проблем, виявлених під час моніторингового візиту.

Однак у його повідомленні не уточнюється, кому належали ємності, де саме їх знайшли та за яких обставин алкоголь потрапив на територію ТЦК.

Також немає підтверджених відомостей про вживання алкоголю конкретними посадовими особами під час виконання службових обов’язків.

Ці обставини можуть бути встановлені лише під час додаткової перевірки.

Лубінець готує офіційні акти реагування

За підсумками моніторингу Дмитро Лубінець повідомив, що його представники готують акти реагування.

Мета — домогтися усунення виявлених недоліків і перевірки дій посадовців, відповідальних за організацію перебування людей.

Омбудсман також закликав головнокомандувача Збройних сил України до системних змін у процесі мобілізації.

За його словами, проблема потребує не лише формального реагування на окремий випадок, а й практичних рішень.

Водночас на момент оприлюднення повідомлення ще не було відомо, чи застосовано дисциплінарні заходи до керівництва відповідного ТЦК.

Не повідомлялося й про завершення будь-якого службового розслідування.

Чому умови перебування в ТЦК мають значення

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відіграють важливу роль у процесі мобілізації та забезпечення потреб Збройних сил України.

Однак виконання цих завдань не звільняє державні установи від обов’язку дотримуватися прав людини.

Громадяни не втрачають права на гідне поводження, належні санітарні умови та захист здоров’я через проходження мобілізаційних процедур.

Особливо важливим є розмежування законних організаційних обмежень, пов’язаних із військовою службою, та неправомірного позбавлення свободи.

Наявність підстав для перебування людини в установі не означає, що будь-які умови її утримання автоматично є допустимими.

Саме тому моніторингові візити Офісу омбудсмана є одним із механізмів виявлення можливих порушень.

Чи перевірятимуть інші територіальні центри комплектування

Оприлюднені результати перевірки стосуються конкретного Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП.

Вони не дають підстав автоматично робити висновок, що аналогічні умови існують в усіх територіальних центрах комплектування України.

Водночас Лубінець наголосив на необхідності ширших системних змін.

Раніше Офіс омбудсмана неодноразово отримував звернення громадян щодо можливих порушень прав під час мобілізаційних заходів.

Серед регіонів, де фіксували значну кількість таких звернень, називали й Одеську область.

Однак кількість скарг сама по собі не тотожна кількості підтверджених правопорушень.

Кожне повідомлення має перевірятися окремо, із встановленням фактичних обставин і можливих відповідальних осіб.

Що відомо станом на 21 жовтня

Моніторингова група Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксувала в Білгород-Дністровському ТЦК проблеми з умовами проживання, санітарією, організацією побуту та зберіганням військового спорядження.

Окремі питання виникли через металеві ґрати на дверях приміщень, де перебували мобілізовані.

Дмитро Лубінець уже оголосив про підготовку актів реагування та вимогу перевірити дії відповідальних посадовців.

Головне питання тепер — чи будуть виявлені недоліки усунені та які результати дасть офіційна перевірка. Публічних відомостей про притягнення конкретних осіб до відповідальності станом на момент заяви омбудсмана немає.

Результати цього моніторингу також можуть стати підставою для перегляду практичних вимог до умов перебування людей у територіальних центрах комплектування.

Енергосистема під навантаженням: 22 жовтня графіки діятимуть у частині регіонів

By
-
0
Енергосистема під навантаженням: 22 жовтня графіки діятимуть у частині регіонів

У четвер, 22 жовтня 2026 року, в частині областей України знову діятимуть погодинні відключення електроенергії. Обмеження заплановані з 06:00 до 23:59, а їхній обсяг становитиме від однієї до двох черг. Для промислових споживачів у цей самий період запровадять графіки обмеження потужності. Причиною залишаються наслідки масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Водночас обмеження стосуватимуться не всіх регіонів, а конкретні години знеструмлень залежатимуть від графіків місцевих операторів електромереж.

Про це ввечері 21 жовтня повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

Енергетики наголосили, що ситуація залишається нестабільною, а через можливі нові російські обстріли тривалість та обсяг обмежень можуть змінюватися.

Коли вимикатимуть електроенергію 22 жовтня

За попереднім повідомленням «Укренерго», обмеження застосовуватимуть у такому режимі:

  • З 06:00 до 23:59 — графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів у частині областей.
  • З 06:00 до 23:59 — графіки обмеження потужності для промислових підприємств.
  • Обсяг погодинних відключень — від однієї до двох черг.

Це означає, що частину споживачів тимчасово відключатимуть від електропостачання відповідно до затверджених графіків.

Водночас електроенергію не обов’язково вимикатимуть одночасно всім мешканцям відповідної області.

Точний режим залежатиме від розподілу споживачів за чергами, стану мереж і поточних потреб енергосистеми.

У яких областях запровадять графіки

У вечірньому повідомленні «Укренерго» не наведено повного переліку областей, де 22 жовтня застосовуватимуть погодинні відключення.

Компанія зазначила, що обмеження діятимуть у частині регіонів України.

Тому робити висновок про гарантоване відключення світла в Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі чи будь-якому іншому місті лише на підставі загальнонаціонального повідомлення не можна.

Для кожного населеного пункту необхідно перевіряти інформацію місцевого оператора системи розподілу.

Саме обленерго публікують актуальні графіки та повідомляють, які черги відключатимуть упродовж доби.

Що означають одна та дві черги відключень

Один із найпоширеніших запитів споживачів стосується кількості черг, зазначених у повідомленнях енергетиків.

Черги використовують для організації почергового обмеження електропостачання.

Якщо застосовують одну чергу, одночасно відключають меншу частину споживачів, ніж за двох черг.

Збільшення кількості черг означає посилення обмежень для енергосистеми.

Однак зазначені «1–2 черги» не означають, що кожній квартирі обов’язково вимикатимуть світло один чи два рази на день.

Тривалість і кількість відключень конкретного будинку визначаються графіком, який складає оператор електромереж.

Чому в Україні знову запроваджують відключення

Головною причиною залишаються наслідки російських атак на енергетичні об’єкти.

Протягом останніх днів Росія неодноразово завдавала ударів по електростанціях, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі України.

Такі пошкодження ускладнюють виробництво й передачу електроенергії, а також обмежують можливість забезпечити стабільне живлення всіх споживачів.

У разі нестачі доступної потужності енергетики вимушені тимчасово скорочувати споживання.

Погодинні графіки дають змогу розподілити навантаження між різними групами споживачів і зменшити ризик масштабніших аварій.

Водночас ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання там, де це дозволяє безпекова ситуація.

Чи можуть графіки змінитися протягом дня

В «Укренерго» попередили, що оголошений режим не є остаточним за будь-яких обставин.

Якщо російські війська завдадуть нових ударів по енергетичній інфраструктурі, обсяг обмежень може зрости.

Також можливі зміни після відновлення пошкоджених об’єктів або коригування балансу електроенергії.

У разі погіршення ситуації енергетики можуть застосовувати аварійні відключення, які не завжди відповідають попередньо оприлюдненим погодинним графікам.

Тому інформацію варто перевіряти безпосередньо в день запланованого відключення.

Як знайти графік для своєї адреси

Щоб дізнатися, коли саме не буде електроенергії, споживачам необхідно відкрити офіційний сайт або застосунок свого оператора системи розподілу.

Зазвичай для пошуку потрібно зазначити населений пункт, вулицю та номер будинку.

Після цього система показує чергу, до якої належить адреса, та орієнтовні години відключення.

Деякі оператори також публікують зміни у Telegram або інших офіційних каналах.

Водночас користуватися неперевіреними графіками із соціальних мереж небажано, оскільки вони можуть бути застарілими.

Як підготуватися до можливих відключень

Енергетики рекомендують заздалегідь зарядити телефони, павербанки та інші пристрої, необхідні для зв’язку.

Також варто підготувати автономне освітлення та перевірити запас води, якщо водопостачання будинку залежить від електроенергії.

Після відновлення живлення не рекомендується одночасно вмикати багато потужних електроприладів.

Особливо це стосується бойлерів, електричних обігрівачів, пральних машин та електроплит.

«Укренерго» закликає ощадливо споживати електроенергію, коли вона доступна.

Зменшення навантаження допомагає підтримувати стабільність роботи мереж і може знизити необхідність додаткових обмежень.

Що відомо станом на вечір 21 жовтня

На четвер, 22 жовтня, «Укренерго» анонсувало графіки погодинних відключень у частині областей з 06:00 до 23:59.

Обсяг обмежень становитиме від однієї до двох черг. Для промисловості в цей самий час діятимуть графіки обмеження потужності.

Це не означає, що всі українці залишаться без світла майже на 18 годин. Йдеться про період, упродовж якого можуть застосовуватися почергові відключення.

Актуальний графік для конкретної адреси необхідно перевіряти у свого обленерго, оскільки енергетична ситуація може змінюватися протягом доби.

Варшава обурена рішенням Львівської облради: під питанням опинилося постачання зброї Україні

By
-
0
Варшава обурена рішенням Львівської облради: під питанням опинилося постачання зброї Україні

Польща, за інформацією українських журналістів, могла призупинити підготовку до передачі масштабного пакета військової допомоги Україні після рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Ініціатива спричинила гостру дипломатичну суперечку між Києвом і Варшавою. На неї відреагували прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, очільник польського оборонного відомства Владислав Косіняк-Камиш та міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Водночас повідомлення про зупинення військових поставок поки ґрунтується лише на інформації анонімного джерела.

Про можливе призупинення допомоги 21 жовтня повідомило ТСН із посиланням на співрозмовника, обізнаного із ситуацією.

За твердженням джерела, голосування депутатів відбулося саме тоді, коли Польща готувалася передати Україні чергову велику партію військової допомоги.

Після виникнення дипломатичного конфлікту процес нібито поставили на паузу.

Що відомо про можливе призупинення польської допомоги

За словами співрозмовника ТСН, рішення Львівської облради безпосередньо вплинуло на підготовку військового пакета.

Джерело стверджує, що постачання тимчасово призупинили, а українські дипломати намагаються врегулювати конфлікт.

Однак офіційної заяви польського Міністерства оборони щодо припинення передачі озброєння наразі немає.

Також не повідомляється, які саме види військової техніки або боєприпасів могли входити до згаданого пакета.

Невідомими залишаються його вартість, обсяги, заплановані строки відправлення та можливий термін затримки.

Тому інформацію про призупинення допомоги поки не можна вважати остаточно підтвердженим рішенням польського уряду.

Яке рішення ухвалила Львівська обласна рада

20 жовтня депутати Львівської обласної ради проголосували за проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича.

Ініціатива передбачала проведення тематичних заходів, присвячених українському національно-визвольному руху та його діячам.

Автором пропозиції був депутат Святослав Шеремета, який очолює комісію обласної ради з питань культури.

Рішення мало регіональний характер і стосувалося Львівської області.

Однак його зміст викликав негативну реакцію польських політиків через історичні суперечності щодо діяльності УПА та постаті Романа Шухевича.

У Польщі питання відповідальності УПА за масові вбивства польського цивільного населення на Волині та в Галичині залишається особливо чутливим.

Водночас в Україні УПА також розглядають у контексті боротьби за незалежність держави.

Різні історичні оцінки не скасовують необхідності дослідження та визнання злочинів проти цивільного населення.

Дональд Туск різко відреагував на рішення

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що рішення Львівської облради ускладнює роботу політикам, які підтримують Україну.

Він повідомив, що раніше попереджав президента Володимира Зеленського про можливі негативні наслідки подібних ініціатив для двосторонніх відносин.

За оцінкою польського прем’єра, такі суперечки можуть використовувати противники України.

Позицію Туска 21 жовтня висвітлило польське видання Gazeta Wyborcza.

Своє невдоволення також висловив віцепрем’єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

Він заявив, що вшанування УПА та її командування в такому форматі завдає шкоди українсько-польському партнерству.

Однак у перевірених публічних заявах посадовців не міститься підтвердження рішення про припинення військової допомоги.

Польща запровадила обмеження щодо українського депутата

Дипломатична суперечка вже спричинила конкретні політичні дії.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив про підписання розпорядження щодо внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних для в’їзду до Польщі.

Таке рішення польська сторона пов’язала з ініціативою щодо проголошення 2027 року роком УПА.

Крім того, представники деяких польських міст запропонували переглянути партнерські відносини зі Львовом.

Зокрема, посадовці Кракова та Перемишля виступили за обговорення можливого призупинення міжміської співпраці.

Таким чином, наслідки суперечки вже вийшли за межі заяв на рівні центральних урядів.

МЗС України дистанціювалося від рішення обласної ради

21 жовтня Міністерство закордонних справ України офіційно прокоментувало ситуацію.

У відомстві зазначили, що рішення Львівської облради було ухвалене без консультацій із дипломатами та центральними органами державної влади.

МЗС назвало ініціативу контрпродуктивною для розвитку українсько-польських відносин.

Дипломати наголосили, що двом країнам вдалося досягти суттєвого прогресу у стратегічному партнерстві, зокрема в оборонній співпраці та вирішенні історичних питань.

Українське зовнішньополітичне відомство також підкреслило: рішення місцевих рад не повинні створювати загроз національним інтересам України.

Водночас у МЗС закликали польську сторону утримуватися від різких кроків, які можуть ускладнити нормалізацію відносин.

У Польщі заявили про можливий перегляд рішення

На тлі дипломатичної суперечки заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький повідомив, що отримав запевнення від представників оточення Володимира Зеленського щодо подальшої долі рішення Львівської облради.

За його словами, українська сторона дала зрозуміти, що ухвала не повинна набути практичної реалізації.

Про це 21 жовтня повідомило польське видання Euronews.

Водночас такі запевнення не дорівнюють формальному скасуванню рішення Львівською обласною радою.

Для юридичної зміни або скасування документа необхідні відповідні процедури на рівні органу, який його ухвалив.

Тому остаточний статус рішення потребує додаткового уточнення.

Чому суперечка важлива для військової співпраці

Польща залишається одним із ключових партнерів України в оборонній сфері.

Від початку повномасштабного російського вторгнення Варшава надавала українській армії озброєння, боєприпаси та військову техніку.

Крім того, польська територія має важливе значення для логістики міжнародної військової допомоги.

Через Польщу проходять маршрути постачання обладнання та вантажів від інших держав-партнерів.

Саме тому можливі обмеження військової співпраці викликають особливе занепокоєння.

Водночас необхідно розмежовувати кілька різних процесів: передачу Польщею власного озброєння, транзит міжнародної допомоги через польську територію та загальну оборонну співпрацю.

Навіть якщо відправлення окремого пакета справді затримали, це не означатиме автоматичного припинення всієї військової підтримки чи транзиту озброєння через Польщу.

Публічних підтверджень таких масштабних обмежень немає.

Що буде далі

За інформацією джерела ТСН, українська та польська сторони вже працюють над розв’язанням суперечки дипломатичними каналами.

Водночас офіційні представники обох країн продовжують наголошувати на важливості стратегічного партнерства.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від позиції Львівської облради, результатів дипломатичних консультацій і рішень польського уряду.

Станом на 21 жовтня підтверджено дипломатичний конфлікт через проголошення 2027 року роком УПА та різку реакцію польських посадовців. Однак призупинення військового пакета залишається твердженням анонімного джерела, яке не отримало офіційного підтвердження.

Саме це розмежування є принциповим для оцінки реальних наслідків суперечки для обороноздатності України.

45 українських вишів потрапили до зони високого ризику: які університети опинилися в переліку

By
-
0
45 українських вишів потрапили до зони високого ризику: які університети опинилися в переліку

В Україні суттєво зросла кількість закладів вищої освіти, які Державна служба якості освіти віднесла до категорії високого ризику. На 2026/2027 навчальний рік такий статус отримали 45 університетів та інших закладів вищої освіти, тоді як торік їх було лише 20. Загалом оцінювання охопило 292 заклади. Найвищі бали ризику отримали Центрально-Європейський університет, Дніпровський технологічний університет «ШАГ», Академія праці, соціальних відносин і туризму та Київський університет культури. Водночас високий ризик не означає автоматичного підтвердження порушень, неякісного навчання чи недійсності дипломів.

Про це повідомила Державна служба якості освіти України, оприлюднивши оновлений перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику.

Оцінювання здійснили за встановленими державою критеріями на основі відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Скільки університетів отримали високий ступінь ризику

Загалом у 2026 році ДСЯО визначила ступені ризику для 292 закладів вищої освіти.

Результати розподілилися так:

  • 45 закладів, або 15,4%, — високий ступінь ризику.
  • 203 заклади, або 69,5%, — середній ступінь ризику.
  • 44 заклади, або 15,1%, — незначний ступінь ризику.

Для порівняння, у 2025 році служба оцінила 263 заклади. Тоді до високоризикової категорії потрапили 20 установ, до середньої — 181, а до категорії незначного ризику — 62.

Отже, за рік кількість закладів із високим ступенем ризику зросла на 125%.

Збільшилася і їхня частка серед усіх оцінених установ — із 7,6% до 15,4%.

Однак ці результати не можна автоматично трактувати як доказ погіршення якості викладання в українських університетах. Показники відображають розрахунок ризику за конкретною методикою, а не безпосереднє вимірювання навчальних досягнень студентів.

Які університети отримали найбільше балів

За даними оприлюдненого переліку, найбільші значення ризику у 2026 році мають п’ять закладів вищої освіти.

Найвищий результат — 65 балів — отримав Українсько-Польський вищий навчальний заклад «Центрально-Європейський університет».

Ще три заклади набрали по 60 балів:

  • Приватний заклад вищої освіти «Дніпровський технологічний університет «ШАГ».
  • Академія праці, соціальних відносин і туризму.
  • Приватний вищий навчальний заклад «Київський університет культури».

П’ятим за кількістю балів став Енергодарський інститут державного та муніципального управління імені Р. Г. Хеноха «Класичного приватного університету» — 55 балів.

Важливо, що наведені бали не є оцінками успішності студентів або рейтингом престижності закладів.

Перелік навчальних закладів із високим ступенем ризику (скриншот із сайту ДСЯО)
ФОТО: Перелік навчальних закладів із високим ступенем ризику (скриншот із сайту ДСЯО)

Вони відображають результати застосування критеріїв державного нагляду.

За якими критеріями перевіряли українські виші

Оцінювання проводили відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року №982.

Методика передбачає сім основних критеріїв.

Два показники заклади вищої освіти вносять самостійно.

Перший стосується відкритості інформації: чи оприлюднені на офіційному сайті університету всі документи й відомості, передбачені законодавством.

Другий враховує частку акредитованих освітніх програм.

Ще чотири показники автоматично формуються на основі даних ЄДЕБО.

Вони відображають динаміку чисельності студентів за останні три роки, кількість науково-педагогічних працівників за основним місцем роботи, наявність відокремлених підрозділів та іноземних студентів.

Сьомий критерій стосується порушень законодавства у сфері вищої освіти, виявлених під час державного нагляду за попередні п’ять років.

Ці відомості вносять уповноважені працівники ДСЯО.

Після цього електронна система розраховує підсумкову кількість балів і визначає відповідну категорію ризику.

Як відбувалося оцінювання у 2026 році

Через дію воєнного стану закладам вищої освіти дозволили подавати необхідні відомості до 31 серпня 2026 року.

Після завершення збору інформації працівники Державної служби якості освіти перевіряли надані показники.

Використання спеціального модуля ЄДЕБО дозволило автоматизувати значну частину процедури.

Кожен університет мав можливість ознайомитися зі своїми показниками, переглянути результати перевірки та звернутися до ДСЯО за роз’ясненнями.

Метою такої системи є визначення рівня ризику для планування наглядових заходів, а не складання загальнонаціонального рейтингу найкращих чи найгірших університетів.

Що означає високий ризик для студентів

Наявність університету в категорії високого ризику сама по собі не означає, що заклад працює незаконно.

Також це не є підставою автоматично вважати недійсними дипломи, які видає університет.

Показник лише свідчить, що за сукупністю встановлених критеріїв заклад потребує більшої уваги в межах державного контролю.

Наприклад, на результат можуть впливати частка акредитованих програм, кадрові показники, зміни кількості студентів та інші адміністративні характеристики.

Тому майбутнім вступникам важливо не обмежуватися лише категорією ризику.

Під час вибору університету варто перевіряти його ліцензію, акредитацію конкретної освітньої програми, кадрове забезпечення та умови навчання.

Цю інформацію можна шукати в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Чому кількість ризикових закладів зросла

Офіційні результати демонструють збільшення кількості установ із високим ступенем ризику більш ніж удвічі.

Водночас сама статистика не дає відповіді, який саме критерій найбільше вплинув на зміну показників.

Серед можливих чинників можуть бути кадрові зміни, скорочення студентського контингенту, стан акредитації освітніх програм або порушення, зафіксовані під час попередніх перевірок.

Однак без аналізу індивідуальних даних кожного університету неможливо визначити, що саме стало причиною його потрапляння до певної категорії.

Крім того, кількість оцінених закладів за рік збільшилася на 29, що також необхідно враховувати під час порівняння.

Де подивитися повний перелік університетів

Повний перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику оприлюднено на офіційному сайті Державної служби якості освіти.

На цій сторінці можна знайти інформацію про заклади, віднесені до високої, середньої та незначної категорій ризику.

Отже, у 2026 році 45 українських закладів вищої освіти отримали високий ступінь ризику проти 20 роком раніше. Проте йдеться про систему оцінювання для державного нагляду, а не про офіційний список університетів із неякісною освітою.

Для студентів і вступників результати ДСЯО можуть бути додатковим джерелом інформації, але оцінювати конкретний університет слід за сукупністю показників, зокрема за акредитацією обраної освітньої програми.

Другий удар став смертельним: російські дрони атакували Чернігів, є загиблий і поранений

By
-
0
Другий удар став смертельним: російські дрони атакували Чернігів, є загиблий і поранений

Російські війська в середу, 21 жовтня, двічі атакували одне з підприємств у Чернігові. Після першого удару 54-річний чоловік отримав акубаротравму. За кілька годин росіяни повторно вдарили по тому самому об’єкту, внаслідок чого загинув 61-річний місцевий житель, який перебував неподалік місця вибуху. Поліція розпочала розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Одночасно російські безпілотники атакували інші населені пункти Чернігівської області, пошкоджуючи житлові будинки та спричиняючи поранення цивільних.

Про наслідки атаки повідомила Національна поліція України.

За інформацією правоохоронців, російські війська атакували підприємство у Чернігові вранці 21 жовтня. Повторний удар стався приблизно об 11-й годині.

Перший удар по підприємству: постраждав 54-річний чоловік

Зранку російський безпілотник атакував територію одного з міських підприємств.

Унаслідок вибуху травму отримав 54-річний чоловік. Медики діагностували в нього акубаротравму.

Акубаротравма виникає внаслідок впливу потужної вибухової хвилі та може супроводжуватися порушеннями слуху, запамороченням і головним болем.

Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що постраждалому надали медичну допомогу на місці.

Водночас назву підприємства, його точне розташування та масштаби пошкоджень офіційно не розголошували.

Повторна атака забрала життя місцевого жителя

Приблизно об 11:00 російські війська завдали нового удару по підприємству.

Цього разу наслідки виявилися смертельними.

Загинув 61-річний мешканець Чернігова, який перебував неподалік від місця вибуху.

За повідомленням ZN.UA, чоловік знаходився біля магазину поблизу атакованого об’єкта.

Дмитро Брижинський підтвердив загибель людини внаслідок повторного влучання безпілотника.

Таким чином, унаслідок двох атак на підприємство підтверджено одного загиблого та одного постраждалого.

Офіційної інформації про інших жертв саме цих двох ударів у повідомленні поліції немає.

Чому повторні удари становлять особливу небезпеку

Повторні атаки по одному району створюють додаткові ризики для цивільних, рятувальників та працівників екстрених служб.

Після першого вибуху на місці можуть перебувати люди, які намагаються допомогти постраждалим, оцінюють пошкодження або працюють поблизу.

Якщо ворог завдає другого удару, кількість жертв може збільшитися.

У випадку Чернігова повторна атака сталася через кілька годин після першої.

Водночас наразі немає підтверджених даних, що російські військові цілеспрямовано атакували саме рятувальників або людей, які прибули допомагати після першого влучання.

Обставини обох ударів мають встановити правоохоронці.

Поліція відкрила кримінальне провадження

На місці події працювали слідчо-оперативна група Чернігівського районного управління поліції та екстрені служби.

Правоохоронці фіксували пошкодження, документували обставини загибелі цивільного та збирали докази російської атаки.

Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 438 Кримінального кодексу України.

Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за порушення законів та звичаїв війни.

Правова оцінка конкретних дій російських військових залежатиме від результатів розслідування та встановлення всіх обставин ударів.

Росія атакувала й інші населені пункти Чернігівщини

Обстріли 21 жовтня не обмежилися обласним центром.

За інформацією місцевої влади, російські безпілотники також атакували прикордонні громади Чернігівської області.

У Семенівській громаді FPV-дрони влучали в житлові будинки.

Унаслідок атак травми отримала 89-річна жінка.

У Новгороді-Сіверському після ударів безпілотників виникли пожежі в житлових будівлях.

За попередніми повідомленнями, молода жінка отримала осколкові поранення.

Ці випадки є окремими епізодами російських атак на область і не входять до підтвердженої кількості жертв двох ударів по підприємству в Чернігові.

Російські атаки на Чернігівщину тривають

Напередодні, 20 жовтня, російські війська також атакували обласний центр.

За словами начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, під ударами безпілотників типу «Герань» опинилася транспортна інфраструктура міста.

Крім того, протягом попередніх днів надходили повідомлення про пошкодження освітнього закладу у Чернігові.

Тоді, за даними місцевої влади, діти та працівники не постраждали.

Також російські дрони атакували підприємства у Новгороді-Сіверському, де повідомлялося про двох поранених чоловіків.

Чернігівщина залишається одним із регіонів України, що регулярно потерпають від російських атак через близькість до кордону.

Особливо небезпечна ситуація в прикордонних громадах, де противник використовує FPV-дрони та інші засоби ураження.

Що відомо станом на 21 жовтня

За підтвердженою інформацією Національної поліції:

  • Російські війська вранці атакували підприємство у Чернігові.
  • Під час першого удару акубаротравму отримав 54-річний чоловік.
  • Приблизно об 11:00 росіяни завдали повторного удару.
  • Загинув 61-річний місцевий мешканець, який перебував поблизу місця влучання.
  • Поліція розпочала розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни.

Повторна російська атака на підприємство в Чернігові забрала життя цивільного чоловіка. Водночас обстріли інших населених пунктів області призвели до нових поранень та пошкодження житлових будинків.

Правоохоронці продовжують документувати наслідки ударів. Інформація про масштаби руйнувань та можливі нові обставини атак може уточнюватися.

Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

By
-
0
Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

Лідери 27 держав Європейського Союзу проведуть спеціальний саміт 26–27 листопада 2026 року, під час якого обговорять фінансування України на наступний рік. Однією з ключових проблем стане пошук додаткових 70 мільярдів євро, необхідних для покриття фінансових потреб держави в умовах повномасштабної війни. Паралельно європейські керівники розглядатимуть новий довгостроковий бюджет ЄС на 2028–2034 роки. Водночас конкретного рішення щодо виділення додаткових грошей Україні наразі не ухвалено.

Про підготовку спеціального засідання повідомила «Європейська правда» із посиланням на поінформованого посадовця ЄС, який погодився говорити на умовах анонімності.

Інформацію про заплановане засідання 26–27 листопада також оприлюднили на офіційному сайті Європейської ради.

ЄС проведе окремий саміт щодо грошей для України

21 жовтня посли країн-членів Євросоюзу зібралися на засідання Комітету постійних представників — Coreper.

Під час зустрічі вони обговорили результати попереднього саміту Європейської ради, що проходив 15–16 жовтня.

Керівник кабінету президента Європейської ради Антоніу Кошти Педро Лурті представив план майбутніх переговорів між європейськими лідерами.

Одним із головних пунктів стало спеціальне засідання 26–27 листопада у Брюсселі.

За словами джерела видання, ключовими темами будуть фінансування України у 2027 році та багаторічна фінансова рамка ЄС.

Це означає, що питання українських фінансових потреб розглядатимуть на найвищому політичному рівні.

Водночас саме проведення саміту ще не гарантує погодження необхідної допомоги.

Чому Україні терміново потрібні 70 мільярдів євро

Під час жовтневого саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський звернув увагу європейських лідерів на масштаби фінансових витрат держави в умовах продовження війни.

За його оцінкою, у 2027 році загальні потреби, пов’язані з війною, можуть становити приблизно 155 мільярдів євро.

Водночас Україні необхідно знайти додаткові 70 мільярдів євро міжнародного фінансування.

Ця сума має допомогти забезпечити потреби держави, зокрема оборону та бюджетну стабільність.

16 жовтня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Брюссель визнає відповідний фінансовий розрив.

Вона наголосила, що під час попереднього планування європейської допомоги не було можливості точно передбачити фінансові наслідки продовження війни у 2027 році.

Саме тому початкових фінансових механізмів виявилося недостатньо для покриття нових потреб.

Чи виділив Євросоюз Україні 90 мільярдів євро

Європейська комісія раніше повідомила про погоджений кредитний механізм підтримки України загальним обсягом 90 мільярдів євро.

За інформацією Урсули фон дер Ляєн, він передбачає фінансування протягом 2026–2027 років.

Зокрема, на кожен із цих років планували спрямувати приблизно по 45 мільярдів євро.

Однак нова потреба в 70 мільярдів виникла додатково до вже передбаченої допомоги.

Це важлива відмінність, оскільки йдеться не про повторний підрахунок раніше погоджених коштів, а про необхідність забезпечити нові фінансові ресурси.

Таким чином, навіть за умови реалізації попередніх домовленостей Україні знадобиться додаткова міжнародна підтримка.

Єврокомісії доручили знайти джерела фінансування

16 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що лідери ЄС погодилися розглянути проблему нестачі коштів для України.

Європейська комісія отримала доручення підготувати конкретні пропозиції щодо покриття додаткових фінансових потреб у 2027 році.

Очікується, що ці пропозиції стануть предметом переговорів між державами-членами.

Водночас поки немає остаточної відповіді, які саме джерела фінансування використовуватимуть.

Серед потенційних інструментів можуть розглядатися різні форми міжнародних кредитів, бюджетної підтримки та залучення партнерів.

Однак станом на 21 жовтня конкретний механізм покриття всіх 70 мільярдів євро не затверджений.

Не всі країни ЄС готові фінансувати нову допомогу

Пошук грошей може супроводжуватися політичними суперечками всередині Євросоюзу.

Зокрема, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 17 жовтня заявив, що його країна та Угорщина не планують брати участь у новій схемі фінансування України.

Він висловив занепокоєння можливим поєднанням переговорів про довгостроковий бюджет ЄС із питанням додаткової допомоги Києву.

Водночас Фіцо зазначив, що Словаччина готова продовжувати співпрацю з Україною в інших сферах.

Серед них — освіта, розвиток дорожньої інфраструктури та енергетичні проєкти.

Таким чином, навіть серед держав-членів ЄС існують різні підходи до майбутньої фінансової підтримки України.

Для ухвалення відповідних рішень необхідно буде узгодити інтереси та бюджетні можливості учасників.

Що означає новий бюджет Євросоюзу на 2028–2034 роки

Другим великим питанням листопадового саміту стане багаторічна фінансова рамка ЄС — Multiannual Financial Framework.

Це довгостроковий фінансовий план, який визначає основні напрями витрат Євросоюзу на сім років.

У межах такого бюджету держави-члени погоджують фінансування сільського господарства, регіонального розвитку, наукових досліджень, безпеки, зовнішньої політики та інших напрямів.

Період 2028–2034 років стане наступним бюджетним циклом ЄС.

Підготовка до нього відбуватиметься в умовах підвищених оборонних витрат, економічних викликів і необхідності підтримки України.

Тому переговори можуть бути складними навіть без урахування нової фінансової потреби Києва.

Кошта проведе консультації з усіма 27 державами

У найближчі тижні команда Антоніу Кошти планує провести окремі консультації з представниками кожної країни Євросоюзу.

Мета переговорів — визначити позиції держав щодо майбутнього бюджету та сформувати компромісний документ.

За підсумками цих консультацій мають підготувати оновлений проєкт переговорної рамки.

Його планують представити до початку листопадового саміту.

Це дозволить заздалегідь визначити питання, щодо яких країни вже мають спільну позицію, та проблеми, які потребуватимуть додаткових політичних рішень.

Які ще саміти планують європейські лідери

Перед спеціальним засіданням 26–27 листопада відбудеться неформальна зустріч Європейської ради в Дубліні.

Її заплановано на 13 листопада, а центральною темою має стати розвиток штучного інтелекту.

Крім того, Антоніу Кошта запропонував організувати ще одну неформальну зустріч у бельгійському Альден-Бізені.

Попередня дата — 5 лютого 2027 року.

На ній планують продовжити обговорення європейської оборони та конкурентоспроможності.

Також розглядають можливість проведення березневого саміту Європейської ради в Римі.

Зустріч можуть приурочити до 70-річчя підписання Римського договору.

Проте перенесення саміту з Брюсселя до італійської столиці потребуватиме одностайної згоди всіх держав-членів.

Чого Україні очікувати від листопадового саміту

Для Києва головним результатом майбутніх переговорів стало б визначення конкретних джерел додаткового фінансування на 2027 рік.

Це дозволило б більш упевнено планувати оборонні та бюджетні видатки в умовах тривалої війни.

Однак європейським лідерам ще потрібно узгодити, яку частину нової потреби покриватиме сам ЄС, а яку — інші міжнародні партнери.

Станом на 21 жовтня відомо, що спеціальний саміт Європейської ради відбудеться 26–27 листопада в Брюсселі. Фінансування України стане однією з його центральних тем, проте додаткові 70 мільярдів євро наразі залишаються визначеною потребою, а не вже затвердженим пакетом допомоги.

Подальші рішення залежатимуть від пропозицій Європейської комісії та результатів переговорів між усіма 27 країнами Євросоюзу.

«Наступного тижня буде гарна новина»: Арахамія заявив про можливий прорив щодо окупованих Олешок

By
-
0
«Наступного тижня буде гарна новина»: Арахамія заявив про можливий прорив щодо окупованих Олешок

Україна сподівається на позитивні результати переговорів щодо гуманітарної ситуації в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області вже наступного тижня. Питання порятунку цивільного населення обговорювали 20 жовтня в Осло під час зустрічі української делегації зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, переговори можуть принести конкретні результати. Водночас ситуація в місті залишається критичною: тисячі жителів Олешок та навколишніх населених пунктів потерпають від нестачі продуктів, питної води, медикаментів і не мають можливості безпечно виїхати.

Про це Давид Арахамія повідомив 21 жовтня в коментарі РБК-Україна.

За словами народного депутата, під час переговорів у Норвегії українська сторона окремо порушила питання гуманітарної кризи в окупованому місті.

Арахамія анонсував можливі позитивні новини

Голова фракції «Слуга народу», який входить до української переговорної делегації, висловив сподівання на пожвавлення гуманітарного напрямку найближчими днями.

«Дай Боже, наступного тижня буде пожвавлення на гуманітарному треку. Є дуже важка ситуація в Олешках. Ми її вчора обговорювали, і неформальне досягнення цієї зустрічі — наступного тижня має з’явитися гарна новина», — заявив Арахамія.

Він не уточнив, якого саме результату очікує українська сторона.

Зокрема, невідомо, чи йдеться про остаточне погодження евакуації цивільних, запровадження тимчасового режиму тиші або організацію доставки додаткової гуманітарної допомоги.

Тому наразі заяву слід розглядати як обережний оптимістичний прогноз, а не підтвердження вже досягнутої угоди.

Що обговорювали під час переговорів в Осло

20 жовтня у столиці Норвегії відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського зі спеціальним представником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом.

У переговорах також брали участь представники європейських держав.

Основну увагу приділяли питанням припинення війни, гарантій безпеки та подальшої міжнародної підтримки України.

Однак, як стало відомо зі слів Арахамії, окремо порушували й проблему цивільного населення окупованих Олешок.

Раніше після зустрічі Зеленський публічно не повідомляв про обговорення ситуації в місті.

Наразі невідомо, чи передав Віткофф конкретні українські пропозиції щодо Олешок російській стороні під час свого візиту до Санкт-Петербурга 21 жовтня.

Що зараз відбувається в окупованих Олешках

Олешки розташовані на лівому березі Дніпра в Херсонській області та перебувають під російською окупацією.

За останні місяці гуманітарне становище мешканців суттєво погіршилося.

У місті виник гострий дефіцит продовольства, питної води та медикаментів. Через перебої з електро- й газопостачанням люди залишаються без базових побутових умов.

Особливо складною є ситуація з постачанням продуктів.

Звичні логістичні маршрути фактично заблоковані, а спроби самостійно залишити населений пункт пов’язані зі смертельними ризиками.

Дороги навколо міста заміновані, а цивільні можуть потрапити під обстріли.

Як повідомляла Deutsche Welle з посиланням на очільницю Олешківської міської військової адміністрації Тетяну Гасаненко, окремі люди намагалися пішки долати небезпечні маршрути, щоб вибратися з окупації.

У місті та навколишніх селах можуть залишатися шість тисяч людей

За оцінками української сторони, безпосередньо в Олешках можуть залишатися до двох тисяч цивільних.

Водночас із прилеглими населеними пунктами кількість людей, які потребують допомоги, може сягати приблизно шести тисяч.

Серед них — до 200 дітей.

Ці дані 19 жовтня оприлюднив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, гуманітарна операція має охопити не лише саме місто, а й шість сусідніх населених пунктів.

Складність полягає в необхідності одночасно забезпечити безпечний виїзд людей із кількох територій, які контролюють російські окупаційні сили.

Точну кількість мешканців встановити складно через відсутність повноцінного доступу українських органів влади до окупованої громади.

Україна та Росія обговорюють режим тиші для евакуації

Ще 19 жовтня Дмитро Лубінець заявив, що українська сторона наблизилася до погодження останніх деталей гуманітарної евакуації.

Про це повідомляло «Інтерфакс-Україна».

За словами омбудсмена, переговори з російською стороною тривають щодня.

Головне завдання — забезпечити режим тиші, який дозволить цивільним залишити окуповану територію без загрози обстрілів.

Важливою умовою є також можливість виїзду безпосередньо на територію, підконтрольну українському уряду.

Лубінець повідомив, що Москва взяла до розгляду українські пропозиції, однак деякі складні питання ще залишаються невирішеними.

Таким чином, переговори перебувають на просунутому етапі, але говорити про гарантовану евакуацію передчасно.

Українські військові доставляють допомогу безпілотниками

Через неможливість організувати регулярне наземне постачання Україна використовує безпілотники для доставки гуманітарних вантажів.

За повідомленнями української сторони, військові вже проводили операції з передачі жителям Олешок продуктів, ліків та інших необхідних речей.

Зокрема, на початку жовтня українські підрозділи доправили близько чотирьох тонн гуманітарної допомоги.

Однак можливості таких операцій обмежені.

Безпілотники не можуть повністю замінити регулярне постачання продовольства та медикаментів для тисяч людей.

Крім того, доставка відбувається в умовах постійної загрози з боку російських військових.

Саме тому створення безпечного гуманітарного коридору залишається пріоритетом української сторони.

До вирішення проблеми залучають міжнародних партнерів

Гуманітарна криза в Олешках уже вийшла за межі двосторонніх контактів України та Росії.

13 жовтня українська урядова делегація порушувала це питання під час зустрічей із представниками Європейського Союзу в Брюсселі.

Українські посадовці закликали міжнародних партнерів посилити дипломатичний тиск на Москву, щоб забезпечити доставку допомоги та евакуацію людей.

Окрему увагу ситуації приділяють Норвегія та Сполучені Штати.

21 жовтня видання «Вгору» повідомило про спеціальний брифінг у Вашингтоні, організований посольствами України та Норвегії.

Його учасники обговорювали гуманітарне становище цивільних, заблокованих у місті.

Таким чином, проблема Олешок дедалі активніше входить до міжнародного дипломатичного порядку денного.

Коли можуть розпочати евакуацію

Наразі офіційної дати початку евакуації мешканців Олешок не оголошено.

Заява Арахамії свідчить про сподівання української сторони на позитивні результати вже наступного тижня, тобто в період із 26 жовтня.

Водночас не уточнюється, чи стосуватимуться очікувані новини конкретного маршруту евакуації, припинення вогню або інших гуманітарних заходів.

Головною умовою залишається реальне виконання домовленостей усіма залученими сторонами.

Отже, ситуація в окупованих Олешках стала окремою темою переговорів України зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Київ сподівається на позитивні результати найближчими днями, проте гарантованого гуманітарного коридору поки немає.

Для тисяч цивільних, які залишаються в окупації без стабільного доступу до найнеобхіднішого, результат цих переговорів може мати вирішальне значення.

«Новий Буковель» під загрозою: на Львівщині виник конфлікт навколо масштабного курорту

By
-
0
«Новий Буковель» під загрозою: на Львівщині виник конфлікт навколо масштабного курорту

Масштабний туристичний проєкт GORO Mountain Resort, який планують реалізувати поблизу Славського на Львівщині, зіткнувся з новою перешкодою. Львівська обласна рада не затвердила технічну документацію щодо поділу майже 176 гектарів земель лісогосподарського призначення, необхідних для подальшого оформлення ділянок під курорт. Для ухвалення одного з рішень депутатам забракло лише одного голосу. Під час обговорення виникли питання щодо можливого вирубування дерев, доступу місцевих жителів до власного майна та майбутнього права приватних інвесторів на придбання землі.

Про це повідомляє «Еспресо» за підсумками сесії Львівської обласної ради, що відбулася 20 жовтня.

Йдеться про земельні ділянки поблизу сіл Волосянка та Верхня Рожанка Славської громади. Нині вони перебувають у постійному користуванні Славського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс».

Одного голосу не вистачило для погодження землі

На розгляд депутатів винесли два проєкти рішень щодо затвердження технічної документації із землеустрою.

Перший стосувався приблизно 83,8 гектара біля Волосянки, другий — 92,3 гектара поблизу Верхньої Рожанки.

Загальна площа становить близько 176 гектарів.

Під час голосування за перший проєкт рішення його підтримали 42 депутати. Для ухвалення необхідно було щонайменше 43 голоси.

Таким чином, документ не затвердили через нестачу лише одного голосу.

Після перерви через повітряну тривогу депутати розглянули другий проєкт. Він також не набрав достатньої підтримки: «за» проголосували 38 депутатів.

Результати голосувань підтверджує ZAXID.NET.

Водночас відмова затвердити документацію не означає остаточної заборони будівництва всього курорту. Це рішення стосується конкретного етапу оформлення земель.

Що планують побудувати в Карпатах

GORO Mountain Resort позиціонують як масштабний всесезонний гірський курорт.

Проєкт пов’язаний із групою інвесторів, серед яких засновник OKKO Group Віталій Антонов.

У медіа комплекс нерідко називають «новим Буковелем», хоча представники GORO наголошують, що їхній проєкт має власну концепцію та відмінну модель розвитку.

Загальна площа майбутнього туристичного комплексу, за оприлюдненими планами, має становити майже 1200 гектарів.

Передбачається розвиток гірськолижної інфраструктури, готелів, рекреаційних зон та інших туристичних об’єктів.

Повну реалізацію проєкту розраховують здійснити протягом приблизно 15 років.

Окремі етапи інвестиційної програми вже отримали державну підтримку.

Зокрема, для першої черги проєкту декларували інвестиції обсягом близько 140 мільйонів євро.

Чому депутати виступили проти рішення

Під час сесії частина депутатів висловила зауваження до процедури погодження земельної документації.

Депутат Михайло Батала заявив, що обласна рада опинилася в ситуації, коли має ухвалювати рішення в межах уже сформованих домовленостей між Кабінетом Міністрів та приватним інвестором.

На його думку, депутатам необхідно надати повну інформацію щодо юридичних і екологічних наслідків проєкту.

Окремо він порушив питання оцінки впливу будівництва на довкілля.

За словами депутата, під час розгляду питання відповідні матеріали не представили.

Водночас сама відсутність документа на засіданні не доводить, що оцінку впливу на довкілля взагалі не проводили або що забудовник порушив законодавство.

Для такого висновку потрібна окрема перевірка дозвільної документації.

Чи зможуть інвестори викупити карпатські землі

Однією з найбільш дискусійних тем став майбутній правовий статус земельних ділянок.

Виконувач обов’язків керівника «Галсільлісу» Іван Підгородецький пояснив, що передбачається вилучення землі з постійного користування лісогосподарського підприємства та її подальша передача інвесторам.

За його словами, власником землі при цьому залишатиметься Львівська обласна рада.

Однак депутат Михайло Батала звернув увагу на інші положення інвестиційних домовленостей.

Він стверджує, що вони передбачають зміну цільового призначення ділянок, передачу в оренду та можливість переважного права на їх придбання.

Якщо такі умови справді закріплені у відповідних документах, вони можуть мати значення для майбутньої структури користування землею.

Проте це не означає, що продаж земель уже погоджено.

Будь-які наступні рішення повинні відповідати законодавчим вимогам, включно з обмеженнями щодо земель лісогосподарського призначення.

Місцеві жителі скаржаться на вирубку дерев

Додаткові питання виникли щодо впливу будівництва на місцеві громади.

Депутат Едуард Леонов повідомив, що особисто відвідував територію майбутнього курорту.

За його словами, на окремих ділянках уже проводяться будівельні роботи.

Він також переказав скарги місцевих мешканців на можливе вирубування дерев та проблеми з доступом до криниць і господарських споруд.

Частина таких об’єктів, за словами депутата, опинилася на земельних ділянках, які перебувають у користуванні «Галсільлісу».

Керівник підприємства визнав наявність проблем із накладанням меж окремих земельних ділянок.

Він повідомив, що відповідні звернення вже скерували до прокуратури.

Водночас незалежно підтвердженої інформації про незаконну вирубку дерев або встановлені порушення з боку забудовників наразі немає.

Викладені претензії потребують перевірки компетентними органами.

Що відповіли представники GORO Mountain Resort

У пресофісі GORO наголосили, що проєкт некоректно представляти виключно як особисту ініціативу Віталія Антонова.

За інформацією компанії, курорт має двох співвласників, а його реалізація передбачає залучення інших приватних інвесторів та партнерів.

Представники проєкту також зазначили, що GORO Mountain Resort задуманий як всесезонний туристичний комплекс із розвитком гірської, рекреаційної та готельної інфраструктури.

Тому порівняння з «Буковелем» не повністю відображає особливості майбутнього курорту.

Разом із тим наведений у повідомленні компанії коментар не містить детальних відповідей на всі питання депутатів щодо екологічної документації, можливого викупу земель та скарг місцевих мешканців.

Чому влада раніше підтримала проєкт

У лютому 2026 року Львівська обласна рада вже ухвалювала рішення про надання дозволів на поділ відповідних земельних ділянок і підготовку документації.

Це був один із попередніх етапів землевпорядної процедури.

Крім того, інвестиційний проєкт отримав державну підтримку.

Вона може передбачати податкові та митні стимули, компенсацію окремих витрат на інженерну інфраструктуру й інші механізми, визначені законодавством.

Прихильники будівництва наголошують, що розвиток великого курорту здатний створити робочі місця, збільшити туристичні надходження та стимулювати бізнес у гірських громадах.

За раніше озвученими оцінками керівництва Львівщини, проєкт може забезпечити понад 25 тисяч прямих і непрямих робочих місць.

Однак це прогнозні показники, а не фактично створені робочі місця.

Що буде з курортом після рішення облради

Незатвердження технічної документації означає, що передбачені нею земельні процедури наразі не можуть бути завершені на підставі цих рішень.

Водночас питання може знову з’явитися на порядку денному майбутньої сесії.

Депутати можуть повернутися до нього після отримання додаткових матеріалів, уточнення правового статусу ділянок та врегулювання зауважень.

Отже, будівництво GORO Mountain Resort не заборонене остаточно, однак оформлення майже 176 гектарів лісогосподарських земель зіткнулося з політичною та процедурною перешкодою.

Подальша доля відповідних ділянок залежатиме від нових рішень Львівської обласної ради, дотримання земельного й екологічного законодавства та результатів розгляду питань, порушених місцевими мешканцями й депутатами.

Трамп купує дизель у Путіна на дві години споживання США: в ОП розкрили абсурдність угоди

By
-
0
Трамп купує дизель у Путіна на дві години споживання США: в ОП розкрили абсурдність угоди

Анонсоване постачання російського дизельного пального до США здатне покрити менш ніж дві години американського споживання. Водночас Сполучені Штати самостійно експортують приблизно 1,5 мільйона барелів дизеля щодоби. На цю суперечність звернув увагу уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, коментуючи домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним. За його підрахунками, поки російський танкер дістанеться американського узбережжя, США встигнуть експортувати приблизно у сто разів більше власного пального, ніж мають отримати від Москви.

Про це Владислав Власюк повідомив 21 жовтня у Facebook. Його розрахунки наводять УНН та «Главком».

Заява пролунала після повідомлення російського віцепрем’єра Олександра Новака про підготовку першого танкера з дизельним пальним до Сполучених Штатів.

Російського дизеля вистачить менш ніж на дві години

За словами Власюка, анонсований обсяг першого постачання становить 40 тисяч тонн дизельного пального.

Це приблизно 300 тисяч барелів.

Посадовець пояснив, що Сполучені Штати споживають близько 4 мільйонів барелів дизеля на добу.

Якщо порівняти ці показники, отримуємо доволі несподіваний результат.

Оголошеної партії російського дизеля вистачило б приблизно на 1 годину 48 хвилин американського споживання.

Тобто навіть повний танкер не забезпечить двох годин потреб країни, якщо виходити з наведених Власюком показників.

При цьому йдеться про умовне математичне порівняння: фактична роль імпортного пального залежить від конкретного регіону, логістики та структури попиту.

США експортують набагато більше, ніж купують у Росії

Власюк звернув увагу на ще один показник.

За його словами, Сполучені Штати самі постачають на зовнішні ринки приблизно 1,5 мільйона барелів дизельного пального щодня.

Це означає, що обсяг першої анонсованої російської партії відповідає менш ніж п’яти годинам американського експорту.

Для порівняння, за добу США експортують приблизно вп’ятеро більше дизеля, ніж має перевезти російський танкер.

Посадовець наголосив, що наведені ним дані ґрунтуються на статистиці Управління енергетичної інформації США — EIA.

Американська енергетична статистика справді характеризує країну як великого експортера нафтопродуктів.

Зокрема, EIA повідомляло, що у 2025 році дистилятне пальне, до якого належить переважно дизель, становило понад половину американського експорту основних транспортних видів пального.

Поки танкер допливе до Америки, США продадуть мільйони тонн

Окремо Власюк проаналізував тривалість морського перевезення.

За його оцінкою, шлях танкера з російського порту Усть-Луга до американських терміналів займає приблизно 2,5–3 тижні.

За цей час США здатні експортувати близько 4 мільйонів тонн власного дизельного пального.

Це приблизно у сто разів більше за обсяг анонсованої російської партії.

Власюк поставив під сумнів економічну доцільність такої операції з погляду загального американського паливного балансу.

Водночас слід враховувати, що порівняння умовне: маршрути експорту та імпорту можуть обслуговувати різні регіональні ринки, а закупівля певної партії пального не обов’язково пов’язана з нестачею виробництва в усій країні.

Крім того, конкретний порт відправлення російського судна офіційно не уточнили.

Росія назвала дату першого постачання

У середу, 21 жовтня, віцепрем’єр РФ Олександр Новак заявив, що перший танкер із дизельним пальним вирушить до США вже наступного дня — 22 жовтня.

Про це повідомило міжнародне агентство Reuters.

За словами російського посадовця, оформлення відповідного контракту перебуває на завершальній стадії.

Він також заявив, що за першим судном мають вирушити наступні партії.

Однак на момент повідомлення не було підтверджено, що танкер уже залишив порт.

Є й важлива деталь: у частині повідомлень російських ЗМІ 40 тисяч тонн називають водотоннажністю судна, тоді як інші видання трактують цей показник як обсяг дизельного вантажу. Точна фактична кількість пального потребує підтвердження транспортними документами.

Чому Трамп домовився з Путіним про дизель

9 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо збільшення постачання російського дизельного пального на міжнародні ринки.

За оголошеним планом, Росія має забезпечити понад 300 тисяч тонн дизеля на початковому етапі.

У листопаді постачання планують збільшити ще на 500 тисяч тонн, а згодом — на додатковий мільйон тонн.

Вашингтон пояснює домовленості необхідністю стабілізувати паливний ринок і стримати зростання цін.

Водночас Міністерство фінансів США тимчасово дозволило визначені операції з російським дизелем, які раніше підпадали під санкційні обмеження.

Для Росії це означає можливість розширити експорт нафтопродуктів та отримати додаткову валютну виручку.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним та розбіжності з Україною щодо ударів по російських НПЗ.

Чому угоду критикують у США та Україні

Рішення американської адміністрації викликало заперечення як в Україні, так і серед американських законодавців.

Критики наголошують, що послаблення санкцій проти російського паливного сектору може збільшити доходи Кремля, який продовжує повномасштабну війну проти України.

Особливе занепокоєння викликає той факт, що енергетична домовленість не супроводжувалася підтвердженим припиненням бойових дій.

У Конгресі США також зареєстрували ініціативу, спрямовану на блокування дизельної угоди з Москвою.

Водночас прихильники збільшення постачання пального вважають, що додаткові обсяги на ринку можуть допомогти зменшити ціновий тиск.

Проте економічна ефективність цього рішення залишається предметом дискусії.

За аналізом Reuters, оголошених російських постачань може виявитися недостатньо для помітного зниження світових цін на дизель.

Економічна користь чи політична поступка Кремлю

Розрахунки Владислава Власюка порушують питання про співвідношення економічної користі та політичної ціни американсько-російських домовленостей.

З одного боку, окрема партія у 40 тисяч тонн справді є незначною на тлі загального споживання дизеля у США.

З іншого — ціновий ефект міжнародних поставок залежить не лише від обсягу першого танкера, а й від усієї пропозиції пального на світовому ринку.

Тому розрахунки Власюка показують насамперед обмежений масштаб першої анонсованої партії, але не є повною економічною оцінкою всієї домовленості.

Головна суперечність, на яку звертає увагу український посадовець: США залишаються одним із найбільших експортерів дизельного пального, але водночас послаблюють санкційні обмеження, щоб отримати додаткові поставки з Росії.

Для України принциповим залишається питання, чи не принесе така політика Москві додаткових доходів без реальних поступок щодо припинення війни.

Анні Трінчер заборонили виступати в Палаці спорту

By
-
0
Анні Трінчер заборонили виступати в Палаці спорту

Українська співачка Анна Трінчер змушена перенести свій масштабний сольний концерт «Зірочка Палац», який мав відбутися 20 листопада 2026 року в київському Палаці спорту. За словами артистки, столична влада не погодила проведення заходу через складну безпекову ситуацію та постійні повітряні тривоги. На шоу очікували близько 10 тисяч глядачів, а підготовка вже наближалася до завершення. Трінчер не змогла стримати емоцій, коли повідомляла шанувальникам про рішення. Концерт перенесли на 5 червня 2027 року, а всі раніше придбані квитки залишаються дійсними.

Про зміну дати виступу Анна Трінчер повідомила 21 жовтня на своїй сторінці в Instagram.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений користувачем @annatrincher_official

За словами виконавиці, команда впродовж тривалого часу готувала шоу, яке мало стати одним із наймасштабніших концертів у її кар’єрі.

Проте через безпекові ризики реалізувати задум у заплановану дату не вдалося.

Концерт був майже готовий

Трінчер розповіла, що організатори вже завершили значну частину підготовчих робіт.

Для виступу пошили сценічні костюми, погодили концертну програму та затвердили оформлення сцени.

Артистка зізналася, що довго не могла прийняти необхідність перенесення концерту, адже покладала на нього великі сподівання.

У відеозверненні співачка пояснила, що отримала відмову міської влади на проведення заходу в Палаці спорту.

Вона ледь стримувала сльози, розповідаючи про це шанувальникам.

Особливо болючим рішення стало через масштаб підготовки та очікування тисяч людей, які планували відвідати концерт.

Водночас Трінчер наголосила, що усвідомлює причини такого рішення.

Чому влада не дозволила провести шоу

Головною причиною перенесення стала безпекова ситуація в українській столиці.

За словами співачки, зібрати близько 10 тисяч людей в одному приміщенні під час регулярних повітряних тривог означало б створити додаткові ризики для відвідувачів.

Організатори повинні враховувати не лише можливість проведення концерту, а й організацію евакуації в разі оголошення повітряної тривоги.

Особливого значення набувають місткість доступних укриттів та можливість безпечно перемістити туди всіх присутніх.

Трінчер визнала, що не готова брати на себе відповідальність за життя та здоров’я такої великої аудиторії.

Вона підкреслила, що безпека прихильників важливіша за будь-які творчі плани.

Водночас оприлюднені повідомлення ґрунтуються насамперед на заяві артистки. Повного тексту рішення про відмову та його юридичного обґрунтування у відкритих повідомленнях не наведено.

На яку дату перенесли концерт Анни Трінчер

Виступ «Зірочка Палац», запланований на 20 листопада 2026 року, тепер має відбутися 5 червня 2027 року.

Таким чином, концерт перенесли більш ніж на шість місяців.

Попри розчарування, співачка запевнила шанувальників, що не відмовляється від проведення масштабного шоу.

Вона подякувала всім, хто підтримував її під час підготовки, та пообіцяла зустрітися з публікою в нову дату.

Трінчер також спробувала розрядити ситуацію жартом: у червні відвідувачам принаймні не доведеться витрачати час на черги до гардероба.

Нову дату концерту вже зазначено на сайті організатора UNOW.

Що буде з квитками на концерт

Одне з головних питань для шанувальників стосується придбаних квитків.

Організатори повідомили, що всі квитки, придбані на концерт 20 листопада, автоматично залишаються дійсними на нову дату — 5 червня 2027 року.

Отже, тим, хто планує відвідати перенесене шоу, не потрібно купувати квитки повторно.

Водночас окремих роз’яснень щодо процедури повернення коштів у разі неможливості відвідати концерт у червні в повідомленні артистки немає.

Власникам квитків, які не зможуть прийти на виступ, варто звернутися до офіційного оператора продажу або організатора, щоб уточнити умови повернення.

Чи можуть у Києві проводити великі концерти під час війни

Масові розважальні заходи у столиці проводять з урахуванням обмежень воєнного стану та вимог безпеки.

Особливу увагу приділяють доступності укриттів, кількості відвідувачів і діям організаторів під час повітряної тривоги.

Відповідно, навіть якщо концертний майданчик технічно готовий приймати глядачів, це не гарантує погодження конкретного заходу.

Важливими залишаються кількість людей, умови їхнього перебування та можливість організованого переміщення в безпечне місце.

При цьому відмова в проведенні одного концерту не обов’язково означає повну заборону всіх виступів у Палаці спорту чи інших закритих майданчиках Києва.

Кожен масштабний захід потребує окремої організаційної та безпекової оцінки.

Як відреагувала співачка

Для Анни Трінчер концерт у Палаці спорту мав особливе значення.

Артистка розглядала його як важливий етап творчої кар’єри та можливість зустрітися з великою аудиторією.

Саме тому повідомлення про неможливість виступити в листопаді стало для неї емоційним.

Попри це, виконавиця не стала заперечувати необхідність дотримання безпекових вимог.

Вона наголосила, що не може ризикувати життям глядачів заради проведення шоу в заздалегідь визначений день.

Отже, концерт Анни Трінчер не скасували остаточно, а перенесли на 5 червня 2027 року. Усі придбані квитки залишаються чинними, а головною причиною зміни планів стала загроза безпеці приблизно 10 тисяч відвідувачів.

Новий виступ запланований на літо наступного року, однак його проведення також залежатиме від безпекової ситуації та чинних на той момент вимог.

1...262728...2 219Page 27 of 2 219

EDITOR PICKS

POPULAR POSTS

POPULAR CATEGORY

©