Home Blog Page 26

Кривавий удар по ринку в Лозовій: Росія атакувала мирних жителів, кількість постраждалих стрімко зростає

By
-
0
Кривавий удар по ринку в Лозовій: Росія атакувала мирних жителів, кількість постраждалих стрімко зростає

Російські війська 22 жовтня завдали удару по місцевому ринку в місті Лозова Харківської області. Внаслідок атаки загинули щонайменше двоє людей, ще 17 постраждали. Кількість потерпілих продовжувала зростати протягом перших хвилин після повідомлення про обстріл. На місці працюють екстрені служби, а обласна влада уточнює обставини трагедії.

Про удар повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, російські війська атакували територію місцевого ринку, де перебували цивільні.

Спочатку керівник області заявив про двох загиблих та 11 постраждалих. Однак уже станом на 12:30 кількість потерпілих збільшилася до 17 осіб. Оновлену інформацію підтвердило агентство «Інтерфакс-Україна».

«До 17 людей зросла кількість постраждалих від російського удару в Лозовій», — повідомив Синєгубов.

На місці влучання працюють медичні бригади, рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій та правоохоронці. Вони надають допомогу потерпілим і встановлюють усі обставини обстрілу.

Наразі офіційно не уточнено, яким саме видом озброєння російські військові атакували ринок. Також немає підтвердженої інформації про особи загиблих, вік постраждалих та ступінь тяжкості отриманих травм.

У Харківській ОВА наголосили, що додаткові подробиці будуть оприлюднені після уточнення оперативної інформації.

Удар по Лозовій відбувся на тлі чергової серії російських атак на Харків та область. Перед повідомленням про трагедію на ринку стало відомо про повітряний напад на Основ’янський район обласного центру.

Напередодні, 21 жовтня, російські обстріли Харківщини також призвели до людських жертв. За даними обласної адміністрації, загинула одна людина, ще 15 постраждали, серед них троє дітей.

Зокрема, у селі Лиманівка Лозівської громади загинула 42-річна жінка, а 13-річний хлопчик дістав поранення. Ще восьмеро людей, зокрема десятирічна дитина, пережили гостру реакцію на стрес.

Постраждалі були також у Дергачах, Високому, Пісках-Радьківських, Слатиному та Ізюмі. У Харкові російські безпілотники атакували Основ’янський, Шевченківський і Слобідський райони.

За інформацією обласної влади, протягом попередньої доби противник застосував по Харківщині дві ракети, чотири безпілотники типу «Молнія», п’ять FPV-дронів та ще 120 безпілотників, тип яких встановлювали фахівці. Внаслідок обстрілів зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури.

Лозова не вперше опиняється під російськими ударами. Зокрема, 12 жовтня російські безпілотники атакували приватний сектор міста. Тоді загинула 71-річна жінка, ще семеро людей постраждали, серед них дев’ятирічна дівчинка. За попередніми висновками експертів, для тієї атаки ворог використав безпілотники «Герань-3».

Російські атаки зачіпають не лише житлові квартали, а й місця перебування цивільного населення. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обстріл групи мирних жителів у районі Куп’янська, обставини якого оприлюднили українські військові.

Після удару по ринку в Лозовій обласна влада продовжує збирати інформацію про загиблих, постраждалих та наслідки атаки. Остаточні масштаби руйнувань і кількість потерпілих ще встановлюються.

В обхід затримок із постачанням Україна зможе купувати озброєння через агенцію НАТО

By
-
0
В обхід затримок із постачанням Україна зможе купувати озброєння через агенцію НАТО

Україна отримає можливість закуповувати озброєння, боєприпаси та військову техніку через централізовану закупівельну агенцію НАТО. Новий механізм може суттєво спростити придбання оборонної продукції, скоротити терміни постачання та зменшити витрати на забезпечення української армії.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на Financial Times.

Йдеться про співпрацю з Агентством НАТО з підтримки та закупівель (NSPA), яке спеціалізується на організації закупівель, матеріально-технічному забезпеченні та підтримці військових потреб країн Альянсу.

Як працюватиме новий механізм

Директорка з підтримки операцій NSPA Жаклін Борсбум пояснила, що нова домовленість дозволить Україні використовувати налагоджену систему закупівель НАТО.

Зокрема, Київ отримає доступ до професійного досвіду фахівців агенції, відповідних сервісів підтримки та сформованої мережі оборонних підприємств.

Очікується, що централізований механізм допоможе Україні ефективніше організовувати придбання необхідного озброєння та боєприпасів, використовуючи вже наявні закупівельні процедури.

Важливою перевагою може стати економія завдяки масштабам закупівель. Співпраця з агенцією відкриває можливості для більш вигідних умов придбання військової продукції порівняно з окремими контрактами.

Водночас конкретні обсяги майбутніх закупівель, їхня вартість та терміни перших постачань поки не оприлюднені.

Домовленість на тлі напруження між Києвом і Вашингтоном

Як зазначають західні медіа, рішення про розширення співпраці з НАТО ухвалюється в період ускладнення відносин між Україною та Сполученими Штатами.

Зокрема, напруження посилилося після повідомлень про домовленість президента США Дональда Трампа з Росією щодо експорту дизельного пального, яка, за його словами, має сприяти зниженню цін на пальне у США.

Додаткове занепокоєння української сторони викликали перебої в обміні розвідувальною інформацією та використанні супутникової системи Starshield.

Водночас президент Володимир Зеленський повідомив, що під час зустрічі в Осло сторони домовилися врегулювати проблемні питання співпраці.

Що відбувається з постачанням ракет Patriot

На тлі нових домовленостей залишається актуальною проблема затримок із передачею Україні американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

Раніше повідомлялося, що адміністрація США затримує погодження окремих постачань цих боєприпасів від партнерських держав.

Американська сторона пояснює затримки необхідністю забезпечити достатні запаси озброєння для власних збройних сил.

Президент Зеленський 18 жовтня заявив, що Україна вже оплатила озброєння в межах програми PURL, однак Вашингтон погодив лише частину запланованих постачань.

За словами глави держави, українська армія наразі отримує приблизно 12 ракет-перехоплювачів Patriot щомісяця, що значно менше від попередніх обсягів.

Новий механізм співпраці з NSPA може стати додатковим каналом оборонних закупівель для України. Проте він не означає автоматичного скасування американських обмежень на передачу озброєння, для якого потрібен дозвіл Вашингтона.

Росія почала бити по Україні новою ракетою «Філін»: дальність до 1200 км і китайські компоненти

By
-
0
Росія почала бити по Україні новою ракетою «Філін»: дальність до 1200 км і китайські компоненти

Російська армія почала застосовувати для ударів по території України нову крилату ракету «Філін», здатну вражати цілі на відстані до 1200 кілометрів. Окупанти використовують це озброєння з кінця літа 2026 року. Українська розвідка встановила основні технічні характеристики ракети, особливості її конструкції та підприємства, причетні до виробництва.

Про це 22 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Що відомо про нову російську ракету

За даними ГУР, «Філін» є крилатою ракетою наземного базування, яка запускається зі спеціальної пускової установки за допомогою порохового прискорювача.

Довжина фюзеляжу ракети становить приблизно 3,5 метра, а розмах крил сягає трьох метрів. Вона здатна розвивати швидкість до 800 кілометрів на годину та долати відстань до 1200 кілометрів.

Залежно від комплектації, ракета може оснащуватися бойовою частиною масою 50 або 100 кілограмів.

Окремою особливістю нового озброєння є використання технологій 3D-друку для виготовлення деяких конструктивних елементів. Це свідчить про застосування альтернативних виробничих технологій під час складання ракети.

Також у розвідці зазначили, що «Філін» може виконувати політ на малих висотах. Така особливість крилатих ракет потенційно ускладнює їхнє своєчасне виявлення засобами протиповітряної оборони.

Китайські компоненти та російські виробники

Українська розвідка встановила, що для наведення ракети на ціль використовується інерціальна навігаційна система китайського виробництва.

Крім того, в її обладнанні застосовується 16-канальна система «Комета», призначена для роботи із супутниковими навігаційними сигналами в умовах радіоелектронних перешкод.

ГУР також оприлюднило інформацію про російські підприємства, які беруть участь у виробництві нового озброєння.

Зокрема, товариство «ПЛАЗ» відповідає за виготовлення бортового обладнання, тоді як підприємство «Рейнольдс» виробляє двигун R500, який використовується в ракеті.

Водночас інформації про загальну кількість виготовлених «Філінів» та масштаби їхнього бойового застосування у повідомленні не наведено.

Росія продовжує нарощувати ракетний арсенал

Поява нового типу крилатої ракети відбувається на тлі накопичення Росією запасів ракетного озброєння для подальших ударів по Україні.

За раніше оприлюдненими даними української розвідки, Росія має кілька тисяч крилатих і близько 700 балістичних ракет.

Крім того, з’являлася інформація про можливі випробування до кінця 2026 року нової балістичної ракети для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер». Її заявлена дальність може становити до 800 кілометрів.

На тлі цих повідомлень президент Володимир Зеленський також попереджав про наміри Кремля розмістити балістичні ракети на території Білорусі, що створюватиме додаткові загрози для західних областей України.

Таким чином, застосування «Філіна» свідчить про продовження Росією розробки та використання нових засобів повітряного нападу. Водночас реальна ефективність цієї ракети та масштаби її виробництва залишаються невідомими.

Після хвилі критики МЗС призупинило видачу сертифікатів українським дітям за кордоном

By
-
0
Після хвилі критики МЗС призупинило видачу сертифікатів українським дітям за кордоном

Міністерство закордонних справ України призупинило реалізацію проєкту з видачі сертифікатів української ідентичності дітям, які проживають за кордоном. Рішення ухвалили після хвилі критики та обговорень у соціальних мережах. Водночас у дипломатичному відомстві не відмовляються від ідеї та допускають можливість її реалізації після додаткових консультацій.

Про це повідомляють «Українські Новини» з посиланням на офіційну відповідь Міністерства закордонних справ на журналістський запит.

У відомстві пояснили, що наразі ініціатива перебуває на паузі, оскільки потребує ширшого обговорення за участю представників державних органів, українських громад за кордоном, освітян та експертного середовища.

«Станом на сьогодні у МЗС вирішили призупинити реалізацію цього проєкту для проведення ширших консультацій із профільними органами державної влади, із залученням українських громад за кордоном, освітян та експертів», — зазначили в міністерстві.

Таким чином, рішення про призупинення не означає остаточного закриття проєкту. Подальша доля сертифікатів залежатиме від результатів обговорень та позицій зацікавлених сторін. Водночас конкретних термінів можливого відновлення ініціативи у відповіді МЗС не назвали.

Жодного сертифіката поки не видали

Окремо у Міністерстві закордонних справ прокоментували питання фактичної реалізації проєкту. За інформацією дипломатичного відомства, від початку його запровадження і до моменту призупинення жодного сертифіката української ідентичності не було видано.

«Наразі інформація щодо виданих сертифікатів від закордонних дипломатичних установ України не надходила», — повідомила директор Департаменту світового українства та гуманітарної взаємодії МЗС України Олена Ващенко.

Як зазначає видання, бюджетні кошти на друк сертифікатів наразі також не витрачалися. При цьому порядок реалізації ініціативи передбачав можливість виготовлення документів не лише державними установами.

Згідно з відповідним наказом, друкувати сертифікати могли громадські організації закордонних українців, культурно-освітні осередки, суботні та недільні школи, які працюють при таких організаціях, а також українські посольства й консульства.

Такий механізм передбачав залучення до реалізації проєкту як дипломатичних представництв, так і недержавних структур, які підтримують зв’язок українських дітей за кордоном із національною культурою та мовою.

Чому виникла ідея сертифікатів

Раніше Міністерство закордонних справ пояснювало, що ініціатива видачі сертифікатів української ідентичності виникла у відповідь на запит представників української діаспори, а не була самостійною пропозицією відомства.

Ідея стосувалася дітей, які мешкають за межами України, та була пов’язана з питанням збереження їхньої української ідентичності.

Проте після появи інформації про проєкт у соціальних мережах розгорнулася критика, що й передувала рішенню про його призупинення.

Наразі залишається відкритим питання, чи повернеться МЗС до реалізації сертифікатів у попередньому вигляді, чи запропонує змінений механізм після консультацій.

Отже, попри суспільний резонанс, остаточної крапки в історії із сертифікатами української ідентичності ще не поставлено.

Зброю для України не блокували: Польща офіційно відповіла на скандал через УПА та Шухевича

By
-
0
Зброю для України не блокували: Польща офіційно відповіла на скандал через УПА та Шухевича

Міністерство національної оборони Польщі спростувало повідомлення про нібито призупинення великого пакета військової допомоги Україні через рішення Львівської обласної ради оголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Речник оборонного відомства Януш Сеймей назвав поширену інформацію неправдивою. Водночас сама ухвала львівських депутатів спричинила гостру дипломатичну суперечку між Києвом і Варшавою, на яку вже відреагували високопосадовці обох країн.

Про це повідомило польське видання Fakt, журналісти якого безпосередньо звернулися до Міністерства національної оборони Польщі за роз’ясненнями.

Міноборони Польщі заперечило зупинку постачання зброї

21 жовтня в українських медіа з’явилася інформація, що Польща нібито призупинила передачу Україні великого пакета військової допомоги.

Повідомлення поширювали з посиланням на анонімне джерело, обізнане з перебігом українсько-польських консультацій.

За словами співрозмовника журналістів, підготовка до відправлення озброєння збіглася за часом із рішенням Львівської обласної ради щодо вшанування УПА та Романа Шухевича.

Джерело стверджувало, що саме це рішення призвело до тимчасового блокування постачання, а дипломати намагаються врегулювати ситуацію через закриті канали зв’язку.

Проте польське оборонне відомство категорично заперечило таку інформацію.

«Це неправдива інформація», — заявив речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей у коментарі Fakt.

Таким чином, публічно підтвердженої інформації про призупинення військового пакета через рішення Львівської облради немає.

Водночас польське Міноборони не розкрило в цьому коментарі детального графіка постачань, складу можливого пакета та інших логістичних подробиць.

Що стало причиною дипломатичного конфлікту

20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича.

Ініціатором відповідного рішення став депутат обласної ради Святослав Шеремета.

Ухвала передбачала вшанування постатей та організацій, пов’язаних з українським національно-визвольним рухом.

Однак вона викликала різке невдоволення польських посадовців через історичні суперечності навколо діяльності УПА.

У Польщі відповідальність за масові вбивства польського цивільного населення на Волині та у Східній Галичині пов’язують з УПА. Польська держава офіційно кваліфікує ці події як геноцид.

В Україні УПА також розглядають у контексті боротьби за державну незалежність, однак історія діяльності цієї організації містить складні й болісні питання, пов’язані з насильством проти цивільних.

Ці розбіжності залишаються одним із найчутливіших аспектів українсько-польських відносин.

Туск і Косіняк-Камиш розкритикували львівських депутатів

Рішення Львівської облради викликало реакцію на найвищому політичному рівні Польщі.

Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що такі ініціативи ускладнюють підтримку України та можуть бути використані її противниками.

За його оцінкою, суперечки щодо історичної пам’яті негативно впливають на можливості розвитку двосторонньої співпраці.

Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш також виступив із критикою.

Він наголосив, що вшанування УПА та Романа Шухевича в запропонованому форматі шкодить українсько-польським відносинам.

Водночас ці політичні заяви не містили офіційного оголошення про припинення військової допомоги.

Саме цей момент став принциповим після появи повідомлень про нібито блокування постачань.

У Польщі ініціювали обмеження щодо автора рішення

Дипломатична суперечка отримала продовження після реакції польського Міністерства закордонних справ.

Очільник відомства Радослав Сікорський повідомив, що підписав подання про внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних у Польщі.

Йдеться про депутата Львівської обласної ради, який ініціював проголошення 2027 року роком УПА.

Цей крок польська сторона пов’язала з неприйнятністю відповідної ініціативи для Варшави.

Водночас подання про запровадження обмежень слід відрізняти від підтвердження їхнього остаточного набуття чинності.

Інформація про завершення відповідної процедури потребує окремого офіційного підтвердження.

МЗС України назвало рішення шкідливим для відносин із Польщею

На ситуацію відреагувало й Міністерство закордонних справ України.

У відомстві пояснили, що Львівська обласна рада ухвалила рішення на регіональному рівні, без попередніх консультацій із центральними органами влади та дипломатами.

МЗС оцінило ініціативу як контрпродуктивну для українсько-польського порозуміння.

Українські дипломати наголосили на важливості збереження стратегічного партнерства з Польщею, особливо в умовах повномасштабної російської агресії.

Водночас у Києві та Варшаві продовжують працювати над питаннями історичної пам’яті, які залишаються предметом складних переговорів.

Серед них — дослідження історичних подій, ексгумаційні роботи та вшанування пам’яті загиблих.

У Польщі повідомили про можливе відкликання суперечливої ухвали

Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що отримав сигнали від представників команди президента України Володимира Зеленського щодо подальшої долі рішення Львівської облради.

За словами польського посадовця, його запевнили, що документ не набуде практичної реалізації.

Він також звернув увагу на зникнення інформації про ухвалу з офіційного сайту Львівської обласної ради.

Проте видалення новини із сайту не є юридичним доказом скасування рішення.

Для його офіційного перегляду або скасування необхідне проходження відповідних процедур.

Тому подальший статус документа залежатиме від рішень самої обласної ради та інших компетентних органів.

Чому інформація про польську військову допомогу настільки важлива

Польща є одним із важливих військових і логістичних партнерів України.

Від початку повномасштабного російського вторгнення Варшава передавала українським військовим озброєння, військову техніку та боєприпаси.

Крім того, польська територія має велике значення для транзиту міжнародної допомоги від інших держав.

Тому повідомлення про можливе призупинення військового пакета викликало широкий резонанс.

Однак необхідно розмежовувати власні оборонні поставки Польщі, міжнародний транзит через її територію та загальну військову співпрацю.

Навіть повідомлення про можливі труднощі з одним конкретним пакетом не означає автоматичного припинення всіх зазначених механізмів підтримки.

Наразі ж саме твердження про блокування великої партії озброєння через історичну суперечку заперечене польським Міноборони.

Що відомо станом на 22 жовтня

На цей момент підтверджено кілька важливих обставин.

20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо вшанування УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича у 2027 році.

Це спричинило публічну критику з боку польських високопосадовців і реакцію українського Міністерства закордонних справ.

21 жовтня українські медіа повідомили з посиланням на анонімне джерело про нібито призупинення польської військової допомоги.

Однак речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей спростував ці повідомлення в коментарі виданню Fakt.

Отже, дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею через рішення Львівської облради справді виник, але інформація про зупинку великого пакета військової допомоги не підтвердилася офіційно. Польське оборонне відомство прямо назвало її неправдивою.

Надалі розвиток ситуації залежатиме від дипломатичних контактів між Києвом і Варшавою та подальших рішень щодо суперечливої ухвали Львівської обласної ради.

«Трамп кинув Україну»: Клінтон виступив із різкою критикою політики Білого дому

By
-
0
«Трамп кинув Україну»: Клінтон виступив із різкою критикою політики Білого дому

Колишній президент Сполучених Штатів Білл Клінтон виступив із різкою критикою чинного американського лідера Дональда Трампа через його політику щодо України та Росії. На думку Клінтона, адміністрація Білого дому дедалі зневажливіше ставиться до міжнародних союзників, а сам Трамп фактично виконав давню погрозу відмовитися від підтримки Києва та знову зблизився з російським президентом Володимиром Путіним. Заява пролунала на тлі нових переговорів Вашингтона з Москвою, домовленостей щодо російського дизельного пального та закликів американського президента до Володимира Зеленського погодитися на завершення війни.

Про це повідомив «Главком» 22 жовтня. Виступ Білла Клінтона також оприлюднили американські та українські медіа, зокрема OBOZ.UA.

Клінтон заявив, що йому набридло ставлення США до союзників

Колишній американський президент виступив 20 жовтня під час політичного заходу у Флориді, де підтримував представників Демократичної партії.

У своїй промові він розкритикував зовнішню та внутрішню політику адміністрації Трампа.

Особливе невдоволення Клінтона викликало ставлення Вашингтона до держав, які протягом десятиліть залишалися партнерами Сполучених Штатів.

Колишній президент заявив, що американська влада не повинна поводитися із союзниками зневажливо.

Він також згадав Канаду, наголосивши на неприйнятності риторики, яка ставить під сумнів повагу до суверенітету партнерських держав.

Однак найбільш гостра частина промови стосувалася України.

«Трамп кинув Україну»: що саме сказав колишній президент США

Білл Клінтон стверджує, що Дональд Трамп реалізував свої давні наміри щодо зміни американської політики стосовно Києва та Москви.

За його словами, нинішні дії Білого дому свідчать про відхід від традиційної підтримки України.

Клінтон заявив, що Трамп фактично виконав те, про що говорив ще під час першої президентської кампанії: залишив Україну без належної підтримки та знову почав зближуватися з Володимиром Путіним.

Це різке політичне звинувачення відображає позицію колишнього президента США.

Водночас його слова не означають, що Сполучені Штати офіційно припинили всі форми співпраці з Україною або повністю згорнули дипломатичні контакти з Києвом.

Американська адміністрація продовжує брати участь у переговорах щодо завершення російсько-української війни.

Чому критика прозвучала саме зараз

Заява Клінтона пролунала після низки рішень і висловлювань Дональда Трампа, що викликали дискусії щодо подальшої політики США.

Одним із найбільш суперечливих кроків стали домовленості Вашингтона й Москви щодо постачання російського дизельного пального.

9 жовтня Дональд Трамп і Володимир Путін оголосили про домовленості в енергетичній сфері.

Згодом американська сторона дозволила певні операції з російським дизельним пальним у межах тимчасових санкційних винятків.

Рішення викликало критику серед американських політиків, які вважають економічний тиск одним з інструментів стримування російської агресії.

Українська сторона також висловила невдоволення послабленням окремих обмежень.

Президент Володимир Зеленський охарактеризував відповідні домовленості як слабке рішення.

Водночас дозвіл на окремі операції з дизелем не означає повного скасування американських санкцій проти Росії.

Трамп знову закликав Зеленського укласти угоду

20 жовтня Дональд Трамп виступив із новими заявами щодо можливого завершення війни.

Американський президент наголосив, що Україна повинна демонструвати готовність до домовленостей.

За словами Трампа, Сполучені Штати та європейські країни вже витратили значні ресурси на підтримку України.

Він також попередив, що без досягнення угоди ситуація може погіршитися.

Виступаючи перед журналістами, Трамп окремо наголошував на чисельній перевазі Росії та необхідності дипломатичного врегулювання.

Такі заяви викликали критику через те, що вони акцентують увагу на вимогах до української сторони, тоді як російські війська продовжують атаки на українські міста.

Однак сам Трамп пояснює свою політику прагненням припинити бойові дії та скоротити витрати Сполучених Штатів.

Вашингтон одночасно продовжує переговори з Києвом і Москвою

Попри гострі заяви американського президента, дипломатичні контакти між США та Україною не припинилися.

20 жовтня в Осло відбулися переговори за участю президента України Володимира Зеленського, спеціального представника президента США Стіва Віткоффа та європейських лідерів.

Сторони обговорювали можливі шляхи завершення війни, гарантії безпеки та інші питання.

Уже наступного дня Віткофф відвідав Росію, де провів переговори з Володимиром Путіним.

Така послідовність дипломатичних зустрічей свідчить, що Вашингтон намагається вести переговори з обома сторонами.

Проте критики адміністрації Трампа вважають, що економічні поступки Москві та жорсткіші публічні вимоги до Києва створюють небажаний дисбаланс.

Саме в цьому контексті пролунала заява Білла Клінтона.

Чому слова Клінтона важливі для американської політики

Білл Клінтон очолював Сполучені Штати з 1993 до 2001 року.

Він залишається впливовою фігурою Демократичної партії та бере участь у політичних кампаніях.

Його виступ у Флориді відбувся на тлі підготовки до проміжних виборів у США.

Тому критика Трампа стосувалася не лише міжнародних відносин, а й загального політичного курсу чинної адміністрації.

У промові Клінтон говорив також про внутрішні суперечності американського суспільства, економічні труднощі громадян та політичну поляризацію.

Він закликав відмовитися від риторики, побудованої на протиставленні різних груп населення.

Українське питання стало однією з тем ширшої критики адміністрації Трампа.

Чи означає це, що США залишають Україну без допомоги

Попри різкі формулювання Клінтона, його оцінка не є офіційним підтвердженням припинення американської підтримки України.

Для такого висновку необхідно окремо аналізувати рішення щодо постачання озброєння, фінансування оборонних потреб, обміну розвідувальною інформацією та санкційної політики.

Також важливо відокремлювати політичні заяви американських посадовців від фактично реалізованих рішень.

Водночас виступ Клінтона демонструє, що політика Трампа щодо війни Росії проти України залишається предметом гострих суперечок усередині Сполучених Штатів.

Станом на 22 жовтня головним фактом є публічне звинувачення Білла Клінтона на адресу Дональда Трампа: колишній президент вважає, що нинішня адміністрація послаблює підтримку України та зближується з Кремлем.

Наскільки ці оцінки відповідають реальним змінам американської політики, залежить від конкретних рішень Вашингтона щодо військової допомоги, санкцій та подальших дипломатичних переговорів.

Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

By
-
0
Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи, виникли пожежі та були пошкоджені житлові будинки, торговельні об’єкти, транспортна інфраструктура й станція екстреної медичної допомоги. За ранковими повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 постраждали, серед них діти. Наслідки ударів зафіксували у шести районах Києва. Через пошкодження Південного мосту виникли серйозні проблеми з автомобільним рухом і роботою метро.

Про це повідомляє ТСН із посиланням на Київську міську прокуратуру, Державну службу з надзвичайних ситуацій, міську владу та журналістів, які працювали на місцях ударів.

Російська атака тривала кількома хвилями. У столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу застосування ракет і дронів.

Остання нічна тривога, за повідомленням ТСН, завершилася о 06:28.

Загиблий і десятки постраждалих: що відомо про жертв атаки

За даними Київської міської прокуратури, які наводить видання, внаслідок нічного обстрілу постраждали 24 людини.

Серед них є неповнолітні та малолітні діти.

Зокрема, 16-річного хлопця госпіталізували із закритою черепно-мозковою травмою.

Інформація про інших постраждалих, характер їхніх травм та стан здоров’я продовжує уточнюватися.

Крім того, стало відомо про загибель щонайменше одного чоловіка.

За повідомленням журналістів ТСН, він перебував в одному з приватних будинків у Дніпровському районі, який постраждав від російського удару.

Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

Чоловік дістав важкі травми та згодом помер у лікарні.

Жінці, яка також перебувала в будинку, вдалося врятуватися.

Рятувальники та правоохоронці продовжують обстежувати пошкоджені території, тому кількість жертв і постраждалих може змінюватися.

Русанівські сади зазнали масштабних руйнувань

Одні з найтяжчих наслідків атаки зафіксували у Дніпровському районі столиці.

Під ударом опинився приватний сектор, зокрема територія Русанівських садів поблизу станції метро «Лівобережна».

За попередньою інформацією рятувальників, пошкодження отримали житлові будинки, господарські споруди та припарковані автомобілі.

На кількох вулицях виникли пожежі.

За ранніми повідомленнями, зруйновано близько 13 приватних будинків.

На місці ударів працювали рятувальники, медики та поліція.

Співробітники ДСНС ліквідовували займання, перевіряли пошкоджені будівлі та розбирали завали.

Точний масштаб руйнувань стане відомим після завершення обстеження території.

Росія пошкодила Південний міст: метро працювало з обмеженнями

Серйозних наслідків нічна атака завдала й транспортній інфраструктурі Києва.

Пошкоджень зазнав Південний міст, зокрема частина інфраструктури метрополітену.

Через це вранці 22 жовтня міська влада повідомила про тимчасове обмеження автомобільного руху мостом у напрямку з правого берега на лівий.

Водіїв закликали заздалегідь планувати маршрути та користуватися альтернативними переправами.

Одночасно виникли проблеми з рухом поїздів на Сирецько-Печерській лінії метро.

Через пошкодження ділянки між станціями «Видубичі» та «Осокорки» рух через Дніпро тимчасово припинили.

За ранньою інформацією, поїзди курсували двома окремими ділянками:

  • «Сирець» — «Видубичі».
  • «Осокорки» — «Червоний хутір».

Через зміну схеми роботи метрополітену пасажирам довелося коригувати маршрути поїздок.

Міські служби розпочали обстеження пошкоджених конструкцій.

Точні строки повного відновлення руху на момент ранкових повідомлень не називали.

В Оболонському районі горіли торговельні об’єкти

Ще одним осередком масштабних руйнувань став Оболонський район Києва.

За інформацією рятувальників, після російської атаки тут спалахнули пожежі в нежитлових будівлях.

Місцеві Telegram-канали повідомляли про пошкодження двох торговельних об’єктів.

Зокрема, під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр» на Почайній.

Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

На оприлюднених кадрах видно значні пошкодження конструкцій та наслідки масштабної пожежі.

Також повідомляли про пошкодження торговельних площ JYSK.

Однак остаточний стан будівель і можливість їхнього відновлення мають визначити після технічного обстеження.

Тому повідомлення про повне знищення конкретного торгового центру потребують підтвердження власників або відповідальних служб.

Інформація про постраждалих саме на території торговельних об’єктів уточнюється.

У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги

Наслідки російського обстрілу зафіксували й у центральній частині Києва.

Міський голова Віталій Кличко повідомив про пошкодження будівлі станції екстреної медичної допомоги в Печерському районі.

Окрім приміщення, постраждали шість автомобілів швидкої допомоги.

За попередніми повідомленнями, серед медичних працівників цієї станції постраждалих не було.

Пошкодження транспорту екстреної медичної допомоги створює додаткові труднощі для організації роботи медичних служб.

Наразі не уточнюється, наскільки серйозно пошкоджені автомобілі та чи підлягають вони відновленню.

Пожежі та руйнування зафіксували у шести районах столиці

За попередніми даними міської влади й екстрених служб, наслідки російської атаки виявили у Дніпровському, Дарницькому, Святошинському, Оболонському, Печерському та Голосіївському районах.

У Святошинському районі повідомляли про пожежу в будівлі ресторанного комплексу.

У Голосіївському та Дарницькому районах також зафіксували пошкодження інфраструктури й інших об’єктів.

Серед постраждалих об’єктів, за інформацією ТСН, є нежитлові будівлі, транспортна інфраструктура та монастир.

На різних локаціях тривали рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи.

До ліквідації наслідків залучили працівників ДСНС, поліції, медичні бригади та комунальні служби.

Чому атака спричинила транспортні проблеми

Пошкодження Південного мосту мало значення не лише для автомобільного сполучення.

Саме цією спорудою проходить ділянка зеленої лінії київського метрополітену, яка з’єднує правий і лівий береги Дніпра.

Тому пошкодження мостової інфраструктури вплинуло одразу на два види транспорту.

Через обмеження руху автомобілів і поїздів метро навантаження на інші маршрути столиці зросло.

Уранці надходили повідомлення про затори та складнощі з пересуванням між берегами.

Водночас усі обмеження мали тимчасовий характер, а їхня тривалість залежала від результатів технічного обстеження та ремонтних робіт.

Пасажирам і водіям рекомендували перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах міської влади й перевізників.

Правоохоронці документують наслідки ударів

На місцях російських атак працюють слідчо-оперативні групи.

Правоохоронці фіксують пошкодження житлових будинків, цивільних об’єктів та інфраструктури, опитують свідків і збирають докази.

Окрему увагу приділяють встановленню обставин загибелі та поранення мирних мешканців.

Обстріли цивільних об’єктів можуть становити порушення міжнародного гуманітарного права залежно від конкретних обставин ударів.

Остаточну правову оцінку мають надати компетентні слідчі органи.

Що відомо про атаку станом на ранок 22 жовтня

Російські війська протягом ночі атакували Київ балістичними ракетами та ударними безпілотниками.

За ранніми повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 отримали травми.

Наслідки обстрілів зафіксували у шести районах міста.

Особливо значних пошкоджень зазнали приватні будинки на Русанівських садах, торговельні об’єкти на Оболоні та транспортна інфраструктура Південного мосту.

У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги й шість автомобілів медиків.

Масована атака спричинила не лише людські жертви та руйнування, а й порушення транспортного сполучення між берегами столиці.

Рятувальні роботи та оцінка пошкоджень тривають. Дані щодо загиблих, постраждалих і стану інфраструктури можуть оновлюватися.

Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

By
-
0
Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням ракет різних типів та 210 безпілотників. Основним напрямком удару, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, став Київ. Сили протиповітряної оборони знешкодили 181 ворожий дрон, зокрема 87 реактивних безпілотників. Водночас російські засоби ураження влучили на 32 локаціях, ще на восьми зафіксували падіння уламків. Станом на 09:00 атака продовжувалася — у повітряному просторі залишалися ще 10 ворожих безпілотників.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на ранкове зведення Повітряних сил ЗСУ.

За оприлюдненою інформацією, окупанти використовували одночасно кілька типів ракет і ударних дронів, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих українських територій.

Якими ракетами Росія атакувала Україну

Під час нічного удару російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння.

За інформацією Повітряних сил, серед них були:

  • Балістичні ракети «Іскандер-М».
  • Зенітні керовані ракети комплексу С-400, які Росія також використовує для ударів по наземних цілях.
  • Гіперзвукові протикорабельні ракети «Циркон».
  • Протикорабельні ракети «Онікс».

Пуски здійснювали з території Курської, Брянської та Ростовської областей Російської Федерації.

Використання різних типів ракет ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі цілі мають різні характеристики швидкості та траєкторії польоту.

Зокрема, балістичні ракети створюють особливі труднощі для перехоплення через високу швидкість і відносно короткий час реагування.

Водночас у ранковому повідомленні, яке наводить РБК-Україна, не уточнюється загальна кількість запущених ракет кожного типу.

Також не наведено остаточного розподілу між знищеними ракетами та тими, що досягли цілей.

Росія запустила 210 безпілотників

Окрім ракет, противник застосував 210 ударних безпілотників різних типів.

Серед них Повітряні сили назвали Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія».

Особливістю цієї атаки стала значна кількість реактивних безпілотників.

За попередньою інформацією, із 210 запущених дронів 110 були реактивними.

Такі апарати відрізняються від звичайних гвинтових безпілотників насамперед швидкістю польоту.

Через це вони можуть створювати додаткові труднощі для мобільних вогневих груп, які використовують стрілецьке озброєння та інші засоби перехоплення повітряних цілей.

Окупанти запускали безпілотники з районів Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового в Росії.

Також стартові майданчики розташовувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Криму.

Використання кількох напрямків дозволяє російським військам створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

Скільки російських дронів вдалося знешкодити

Станом на 09:00 22 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 російський безпілотник.

Серед них — 87 реактивних дронів.

Таким чином, за попередніми даними, знешкоджено понад 86% від загальної кількості запущених безпілотників.

Однак цей показник не є остаточним, оскільки на момент публікації ранкового зведення атака ще тривала.

У небі залишалися 10 ворожих ударних безпілотників, які продовжували відстежувати українські військові.

До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

Вони працювали одночасно над перехопленням повітряних цілей і порушенням роботи систем керування російськими дронами.

При цьому поняття «знешкоджено» охоплює не лише фізичне знищення безпілотника, а й подавлення його засобами радіоелектронної боротьби.

Влучання зафіксували на 32 локаціях

Попри роботу української протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося.

Повітряні сили повідомили про ураження на 32 локаціях.

Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

Водночас ці цифри не означають, що йдеться саме про 32 населені пункти або 32 окремі зруйновані будівлі.

Локація — це місце, де зафіксовано наслідки влучання засобів повітряного нападу.

На одній території може бути пошкоджено кілька об’єктів, а один населений пункт може містити декілька таких локацій.

Точний масштаб руйнувань встановлюють рятувальники та місцеві органи влади.

Інформація про наслідки ударів продовжує уточнюватися.

Київ став головним напрямком російського удару

За даними Повітряних сил, основний напрямок нічної атаки припав на столицю України.

У Києві пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

Згодом почали надходити повідомлення про пошкодження та постраждалих.

За інформацією РБК-Україна станом на ранок 22 жовтня, внаслідок атаки загинула одна людина, а кількість постраждалих перевищила 20 осіб.

Серед потерпілих є діти.

Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати кількість жертв і характер пошкоджень.

Ці дані можуть змінюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження територій.

Російські удари зачепили й інші регіони

Окрім Києва, повідомлення про наслідки російських атак надходили з інших регіонів України.

Зокрема, в Кременчуці Полтавської області зафіксували пошкодження будівель, пов’язаних із місцевою телерадіокомпанією.

За повідомленнями місцевих джерел, російські удари спричинили руйнування цивільної інфраструктури.

Масштаби пошкоджень та інформацію про можливих постраждалих уточнюють відповідальні служби.

Також тривоги й загрози ударів фіксували в низці інших областей України.

Остаточна географія атаки стане зрозумілою після оприлюднення додаткових звітів Повітряних сил, обласних військових адміністрацій та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Чому російська армія використовує стільки різних засобів ураження

Комбіновані атаки передбачають одночасне застосування зброї, що відрізняється за швидкістю, висотою польоту та способом наведення.

Для української системи протиповітряної оборони це створює складнішу оперативну ситуацію.

Повільніші ударні безпілотники можуть перехоплювати мобільні вогневі групи, тоді як для протидії швидкісним і балістичним цілям необхідні інші можливості.

Дрони-імітатори можуть використовуватися для відволікання уваги засобів ППО та створення додаткового навантаження на систему спостереження.

Водночас конкретні завдання російського командування під час атаки 22 жовтня офіційно не встановлені.

Тому твердження про наміри противника слід розглядати як військово-технічне пояснення можливостей такого озброєння, а не як підтверджений план конкретної операції.

Що відомо станом на ранок 22 жовтня

За попереднім зведенням Повітряних сил, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон» та «Онікс», а також 210 безпілотників різних типів.

Українські захисники знешкодили 181 дрон, зокрема 87 реактивних.

Водночас на 32 локаціях зафіксували влучання, ще на восьми — падіння уламків.

Станом на 09:00 у повітрі залишалися 10 ударних безпілотників, тому бойова робота тривала.

Попри значну кількість знешкоджених цілей, атака призвела до людських жертв і руйнувань. Найважча ситуація, за ранніми повідомленнями, склалася в Києві, який став основним напрямком російського удару.

Дані щодо наслідків атаки та результатів роботи ППО можуть уточнюватися протягом дня.

Туреччина готує Стамбул до тристоронніх переговорів України, Росії та США

By
-
0
Туреччина готує Стамбул до тристоронніх переговорів України, Росії та США

Турецькі служби безпеки починають підготовку майданчика у Стамбулі для тристоронніх переговорів України, Росії та США. За даними джерела, саме це місто стане місцем проведення наступного раунду переговорів. Наразі турецька сторона опрацьовує організаційні питання та оцінює об’єкти, які можуть прийняти делегації.

Повернення до тристороннього формату обговорювали 21 жовтня під час зустрічі Володимира Путіна зі спецпосланцем Дональда Трампа Стівом Віткоффом у Костянтинівському палаці. Переговори тривали близько трьох годин, до них дистанційно долучився Джаред Кушнер. Після зустрічі помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що сторони загалом домовилися повернутися до тристороннього формату після середини листопада.

Вибір Стамбула продовжує дипломатичну лінію Анкари, яка зберігає канали зв’язку і з Москвою, і з Києвом. Місто вже було майданчиком для прямих російсько-українських контактів у 2022 році, а згодом приймало переговори в травні та липні 2025-го. Однак тепер ідеться про формат за участю США, що посилює роль Туреччини не лише як сторони, яка приймає делегації, а й як посередника, здатного забезпечити комунікацію між усіма учасниками.

Раніше серед можливих місць проведення переговорів називали Абу-Дабі, де відбулися перші раунди зустрічей у січні–лютому 2026 року. Підготовка у Стамбулі свідчить про те, що наразі пріоритет віддають турецькому майданчику. Остаточні організаційні деталі, зокрема точну дату зустрічі та рівень представництва делегацій, поки публічно не розкривають.

Паралельно Анкара продовжує дипломатичну роботу над питаннями безпеки в Чорному морі. Для Туреччини цей напрям пов’язаний не лише з відносинами з Росією та Україною, а й із захистом торговельного судноплавства та стабільністю зернових маршрутів. Проведення переговорів у Стамбулі вписується у прагнення турецької сторони зберегти роль одного з ключових посередників у врегулюванні конфлікту.

Наразі головна зміна — визначення майданчика для наступного раунду. Якщо підготовка триватиме, наступним етапом стане узгодження дати, складу делегацій і порядку денного переговорів. Саме ці деталі покажуть, чи обмежиться зустріч обговоренням питань безпеки, чи сторони спробують перейти до ширших параметрів майбутньої угоди.

Росія знищує українські локомотиви: Естонія готує масштабну допомогу для «Укрзалізниці»

By
-
0
Росія знищує українські локомотиви: Естонія готує масштабну допомогу для «Укрзалізниці»

Естонія працює над передачею Україні значної кількості локомотивів на тлі систематичних російських атак по залізничній інфраструктурі. Про підготовку допомоги стало відомо 21 жовтня після телефонних переговорів міністра закордонних справ України Андрія Сибіги з естонським колегою Маргусом Цахкною. Від початку повномасштабної війни російські удари пошкодили або знищили понад 500 українських локомотивів, а нестача резервної техніки вже створює додаткові труднощі для залізничних перевезень. Водночас точну кількість машин, які готується передати Естонія, поки не оголосили.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками розмови з главою естонського МЗС.

Естонія готує локомотиви для України

21 жовтня Андрій Сибіга провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкною.

Однією з центральних тем стали наслідки російських атак на українську транспортну інфраструктуру.

Сибіга поінформував естонського колегу про поточну ситуацію на фронті, останні дипломатичні зусилля та потреби України напередодні зимового періоду.

Особливу увагу приділили забезпеченню стабільної роботи залізниці.

За словами українського міністра, Естонія підтвердила, що вже працює над передачею Україні значної кількості локомотивів.

«Щиро вдячний Маргусу та Естонії за сьогоднішнє підтвердження того, що вони працюють над передачею Україні значної кількості локомотивів», — зазначив Сибіга.

Він наголосив, що залізничне сполучення має важливе значення не лише для транспортування вантажів, а й для функціонування української економіки.

Наразі не повідомляється, скільки саме локомотивів готується передати Естонія, яких вони будуть моделей та коли прибудуть в Україну.

Російські атаки знищують локомотивний парк України

Потреба в додатковій залізничній техніці суттєво зросла через цілеспрямовані російські удари по транспортній інфраструктурі.

Від початку повномасштабного вторгнення під атаками опинилися локомотиви, депо, залізничні станції та інші об’єкти.

Ще у квітні 2026 року українська влада повідомляла про понад 300 пошкоджених або знищених локомотивів.

Однак протягом наступних місяців масштаби втрат зросли.

15 вересня Андрій Сибіга заявив, що від початку повномасштабної війни російські удари пошкодили або знищили понад 500 локомотивів.

За словами міністра, більш ніж половина таких випадків припала на 2026 рік.

Це створює додаткове навантаження на наявний локомотивний парк та ремонтні підприємства.

Водночас кількість пошкоджених і знищених машин не можна прирівнювати до безповоротних втрат.

Частина пошкоджених локомотивів може повертатися до експлуатації після ремонту.

В Україні виникла нестача резервних локомотивів

На початку жовтня представники української влади попередили про скорочення резервів тягового рухомого складу.

5 жовтня заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що через російські атаки Україна стикається з нестачею резервних локомотивів.

Проблема полягає в тому, що для стабільної роботи залізниці необхідно мати не лише техніку, яка щоденно використовується на маршрутах, а й резервні машини.

Вони потрібні для заміни локомотивів, які проходять ремонт або технічне обслуговування.

У разі скорочення резервного парку можливості оперативної заміни техніки зменшуються.

Це може впливати на вантажні перевезення, логістику підприємств та стабільність транспортного сполучення.

Особливо важливим залізничний транспорт залишається для українського експорту та внутрішнього перевезення стратегічних вантажів.

Чому Україні підходять не всі іноземні локомотиви

Одне з головних питань під час отримання техніки від партнерів — сумісність із залізничною інфраструктурою України.

Більшість українських залізничних колій має ширину 1520 міліметрів.

Натомість значна частина залізниць країн Євросоюзу використовує стандартну ширину колії 1435 міліметрів.

Через це локомотиви, які експлуатуються в багатьох європейських державах, не завжди можуть працювати на українській мережі без технічної адаптації.

Тому Київ передусім зацікавлений у техніці, сумісній із наявною колією та іншими вимогами української залізниці.

Саме таку допомогу українська дипломатія раніше просила надати міжнародних партнерів.

Естонія має досвід експлуатації залізничної мережі з широкою колією, що робить співпрацю з нею особливо актуальною.

Однак технічну придатність конкретних локомотивів потрібно буде визначати окремо.

Україна вже замовила 55 електровозів у Франції

Паралельно з міжнародною допомогою Україна працює над оновленням локомотивного парку через закупівлю нової техніки.

17 листопада 2025 року «Укрзалізниця» уклала контракт із французькою компанією Alstom на постачання 55 електровозів.

Загальна вартість домовленості становить приблизно 475 мільйонів євро.

Першу машину очікують на початку 2027 року.

Поставки всієї партії планують завершити до травня 2029-го.

Такий контракт дозволить поступово модернізувати локомотивний парк і замінювати застарілу техніку.

Водночас нові електровози не можуть повністю вирішити короткостроковий дефіцит, оскільки їхнє постачання розраховане на кілька років.

Саме тому допомога партнерів у вигляді вже наявних машин залишається важливою.

США також допомагають оновлювати залізничний парк

Україна розглядає і можливості співпраці зі Сполученими Штатами.

У квітні 2024 року Експортно-імпортний банк США схвалив кредитне фінансування на суму 156,6 мільйона доларів для закупівлі до 40 тепловозів американської компанії Wabtec.

Також у 2026 році Україна продовжила переговори щодо додаткових механізмів фінансування залізничної техніки.

Окремо під час Саміту Карпатської вісімки у вересні обговорювали можливість спрямування до 100 мільйонів доларів у межах проєкту Світового банку на зміцнення локомотивного парку.

Ці ініціативи мають різні фінансові та організаційні механізми.

Частина передбачає придбання техніки, інші — міжнародну підтримку або кредитні ресурси.

Сибіга та Цахкна говорили не лише про локомотиви

Під час телефонної розмови міністри також обговорили питання міжнародної безпеки та подальшої допомоги Україні.

Зокрема, сторони приділили увагу посиленню санкційного тиску на Росію.

Україна та Естонія підтримують необхідність подальших обмежень проти Москви, щоб скоротити її можливості фінансувати війну.

Також йшлося про збільшення оборонної допомоги Україні, зокрема в межах ініціативи НАТО PURL, яка спрямована на забезпечення українських оборонних потреб за участю міжнародних партнерів.

Окремою темою стала підготовка Конференції з відновлення України в Таллінні.

Крім того, міністри обговорили міжнародні зусилля для притягнення Росії до відповідальності за злочини, вчинені під час війни.

Коли Україна отримає естонські локомотиви

Станом на 21 жовтня підготовка до передачі техніки триває.

Публічно не оголошено ані точної кількості локомотивів, ані їхніх характеристик, ані остаточного графіка постачання.

Також поки немає підтвердження, що машини вже відправлені в Україну.

Водночас сама робота над передачею техніки свідчить про пошук партнерами практичних способів підтримати українську залізницю в умовах російських атак.

Для України додаткові локомотиви можуть стати важливим ресурсом напередодні зими, коли надійність транспортної системи має особливе значення для економіки, логістики та забезпечення потреб населення.

Подальші подробиці щодо обсягів і строків передачі техніки очікуються після завершення відповідних домовленостей між Україною та Естонією.

1...252627...2 219Page 26 of 2 219

EDITOR PICKS

POPULAR POSTS

POPULAR CATEGORY

©