Home Blog Page 28

«Маємо повертатися в Україну»: Зеленський відмовився чекати Віткоффа після зустрічі з Путіним

By
-
0
«Маємо повертатися в Україну»: Зеленський відмовився чекати Віткоффа після зустрічі з Путіним

Президент України Володимир Зеленський заявив, що не залишатиметься в Осло, щоб особисто дізнатися результати переговорів американського спецпосланця Стіва Віткоффа з російським лідером Володимиром Путіним. Глава держави пояснив, що має повернутися в Україну, а дипломатичні контакти продовжаться через норвезького прем’єр-міністра Йонаса Гара Стьоре. Водночас зустріч у Санкт-Петербурзі може стати важливим етапом у спробах відновити переговори про завершення російсько-української війни.

Про це Зеленський повідомив 21 жовтня в коментарі польському агентству PAP. Його заяву також передає Укрінформ.

Президент України перебуває з робочим візитом у Норвегії, де напередодні зустрівся з представниками США та європейськими лідерами.

Головними темами переговорів стали можливе припинення вогню, гарантії безпеки для України та майбутні відносини Києва з НАТО.

Чому Зеленський не чекатиме Віткоффа в Осло

Під час спілкування з журналістами українського президента запитали, чи планує він залишитися в Норвегії до повернення американського спецпосланця з Росії.

Зеленський відповів, що не бачить необхідності чекати особистої зустрічі.

«Я не чекаю на Віткоффа в Осло. Ми маємо рухатися далі. Ми маємо повертатися в Україну. Подивимося, якими будуть результати», — заявив глава держави.

Водночас він наголосив, що Україна не втрачає зв’язку з учасниками переговорного процесу.

За словами президента, після повернення Віткоффа з Санкт-Петербурга з ним зустрінеться прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.

«Йонас має зустрітися з американським спецпосланцем. Ми постійно підтримуємо контакт», — пояснив Зеленський.

Таким чином, рішення президента повернутися додому не означає виходу України з дипломатичних переговорів.

Що Віткофф обговорював із Путіним

У середу, 21 жовтня, спеціальний представник президента США Стів Віткофф прибув до Санкт-Петербурга для переговорів із Володимиром Путіним.

Основна мета візиту — представити російській стороні мирні пропозиції, які напередодні обговорили в Осло.

За повідомленням Reuters, Віткофф закликав російську сторону повернутися до переговорів за посередництва Сполучених Штатів.

Серед ключових питань залишаються можливе припинення вогню, формат подальших переговорів і гарантії безпеки для України.

Водночас Москва продовжує висувати власні вимоги щодо українських територій та майбутнього відносин Києва з НАТО.

Ці позиції залишаються головними перешкодами для досягнення домовленостей.

Попри нові дипломатичні контакти, сторони поки не оголосили про остаточне погодження умов завершення війни.

Які пропозиції підготували в Осло

20 жовтня в столиці Норвегії відбулася зустріч за участю президента України Володимира Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре та президента Фінляндії Александра Стубба.

Дистанційно до переговорів також долучився Джаред Кушнер, зять президента США Дональда Трампа.

За інформацією Financial Times, учасники обговорили можливі підходи до завершення війни, майбутні безпекові механізми та економічне відновлення України.

Окрему увагу приділили гарантіям, які мають запобігти повторенню російської агресії після можливого мирного врегулювання.

Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, заявивши про певне просування переговорного процесу.

Однак конкретного тексту майбутньої мирної угоди громадськості не представили.

Також немає підтвердження, що Росія погодилася прийняти всі пропозиції, напрацьовані українською та західними делегаціями.

Чому питання НАТО залишається одним із найскладніших

Однією з тем дипломатичних консультацій є майбутня система безпеки України.

Київ наполягає, що після завершення війни країна повинна отримати дієві гарантії, які не дозволять Росії повторити вторгнення.

Москва, зі свого боку, продовжує виступати проти вступу України до НАТО.

Тому будь-які переговори щодо майбутнього української безпеки стикаються із серйозними політичними розбіжностями.

За повідомленнями міжнародних медіа, американські та європейські дипломати обговорюють різні можливі механізми гарантій.

Проте жоден із них наразі не представлений як остаточно погоджений усіма учасниками.

Зеленський також раніше пропонував провести тристоронню зустріч лідерів України, США та Росії для обговорення найскладніших питань майбутнього врегулювання.

Чи вдалося Віткоффу досягти результатів у Петербурзі

Переговори американського посланця з Путіним відбулися на тлі складних відносин між Києвом і Вашингтоном.

Останніми тижнями Україна критикувала окремі рішення адміністрації Дональда Трампа щодо Росії, зокрема послаблення визначених санкційних обмежень на операції з російським дизельним пальним.

Крім того, українська сторона порушувала питання стабільності постачання озброєнь, обміну розвідданими та роботи супутникового зв’язку.

Попри ці розбіжності, дипломатичний діалог триває.

За інформацією Associated Press, після зустрічі Віткоффа з Путіним сторони говорили про можливість продовження переговорів, хоча негайного прориву щодо завершення війни не відбулося.

Американський спецпосланець також порушував питання відновлення тристоронніх контактів.

Окремим результатом візиту стало оголошення про звільнення американського громадянина Стівена Габбарда, який перебував у російському ув’язненні.

Однак це гуманітарне рішення не означає автоматичного прогресу щодо припинення бойових дій в Україні.

Хто передасть Зеленському результати переговорів

Після завершення зустрічі в Росії Віткофф має повернутися до Осло.

Там, відповідно до оголошених планів, із ним зустрінеться Йонас Гар Стьоре.

Норвезький прем’єр-міністр зможе отримати інформацію про російську реакцію на мирні пропозиції та продовжити консультації з українською стороною.

Сам Зеленський наголосив, що постійні контакти між учасниками переговорів дозволяють обмінюватися інформацією без його особистої присутності.

Отже, президент України не планує чекати повернення Віткоффа з Росії, але переговорний процес не припиняється. Подальші кроки залежатимуть від реакції Кремля на представлені пропозиції та готовності сторін погодити реальні механізми припинення війни.

Поки що найважливіші питання — території, гарантії безпеки та майбутні відносини України з НАТО — залишаються відкритими.

Дніпро здригнувся від серії вибухів: російські «Бандеролі» атакували місто, почалися відключення світла

By
-
0
Дніпро здригнувся від серії вибухів: російські «Бандеролі» атакували місто, почалися відключення світла

У середу, 21 жовтня 2026 року, російські війська завдали ударів по Дніпру. У місті пролунала серія потужних вибухів, після яких місцеві жителі почали повідомляти про перебої з електропостачанням. За офіційною інформацією, під удар потрапив об’єкт критичної інфраструктури. Водночас через російську атаку понад 30 тисяч мешканців Дніпропетровської області залишилися без світла. Найбільше знеструмлень зафіксували у Павлоградському, Синельниківському районах та місті Самар. Енергетики зможуть розпочати відновлювальні роботи лише після стабілізації безпекової ситуації.

Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Інформацію також підтвердило Суспільне Дніпро.

За повідомленнями місцевих жителів, удари супроводжувалися гучними вибухами, які було чути в різних районах обласного центру.

Дніпро атакували посеред дня

Повітряну тривогу в Дніпровському районі оголосили о 13:09.

Незабаром Повітряні сили ЗСУ попередили про рух у напрямку міста баражуючих боєприпасів типу «Бандероль».

Приблизно о 13:20 у Дніпрі пролунала серія вибухів.

За повідомленнями місцевих медіа, жителі чули близько десяти потужних звуків.

Над окремими районами міста піднімався дим, також надходила інформація про пожежу.

Водночас точну кількість влучань, типи застосованих засобів ураження та результати роботи протиповітряної оборони військові на момент перших повідомлень не деталізували.

Варто зазначити, що попередження про рух «Бандеролей» не означає автоматичного підтвердження, що всі влучання були завдані саме цим типом озброєння.

Росія вдарила по критичній інфраструктурі

Після вибухів обласна військова адміністрація підтвердила атаку на інфраструктурний об’єкт у Дніпрі.

«Ворог атакував об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі», — повідомив Олександр Ганжа.

При цьому посадовець не уточнив назву підприємства, його місцезнаходження та характер пошкоджень.

Інформація про постраждалих безпосередньо внаслідок денного удару по Дніпру уточнювалася.

Також не було оприлюднено офіційної оцінки масштабів руйнувань.

Деталі щодо таких об’єктів можуть не розголошувати з міркувань безпеки, зокрема для того, щоб не надавати противнику додаткової інформації про результати ударів.

Понад 30 тисяч людей залишилися без електрики

Одним із найбільш відчутних наслідків атаки стали перебої з електропостачанням.

Жителі Дніпра повідомляли про зникнення світла та перепади напруги після серії вибухів.

Водночас Дніпропетровська ОВА офіційно підтвердила масштабні знеструмлення в інших населених пунктах області.

За словами Олександра Ганжі, без електрики залишилися понад 30 тисяч мешканців.

Відключення зафіксували у Павлоградському та Синельниківському районах, а також у місті Самар.

Таким чином, наслідки російської атаки відчули не лише жителі обласного центру.

Скільки саме споживачів залишилися без електроенергії безпосередньо в Дніпрі, на момент перших повідомлень окремо не уточнювалося.

Коли відновлять електропостачання

В обласній військовій адміністрації повідомили, що аварійно-відновлювальні бригади готові розпочати роботу.

Однак першочерговою умовою залишається безпека працівників.

Енергетики зможуть приступити до ремонту пошкодженого обладнання, коли мине загроза повторних російських ударів.

Точних строків відновлення електропостачання для всіх знеструмлених населених пунктів наразі не оголошували.

Тривалість ремонтів залежатиме від характеру пошкоджень і можливості безпечного доступу до об’єктів.

Водночас мешканцям рекомендовано стежити за повідомленнями місцевої влади та операторів електромереж.

У разі перебоїв зі світлом необхідно обережно користуватися електроприладами й не перевантажувати мережу після відновлення живлення.

Дніпропетровщина перебуває під постійними ударами

Денній обстріл Дніпра став продовженням серії російських атак на область.

У ніч проти 21 жовтня російські війська майже 30 разів атакували Дніпровський, Нікопольський та Синельниківський райони.

За інформацією ОВА, противник застосовував ракети, безпілотники та артилерію.

У Дніпровському районі пошкоджено будівлю гуртожитку.

На Нікопольщині під обстрілами опинилися Нікополь, а також Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади.

Внаслідок ударів постраждали приватні будинки, автомобілі та сільськогосподарська техніка. У деяких місцях виникли пожежі.

Поранень дістав 50-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

Це постраждалий від нічних обстрілів області, а не підтверджена жертва денного удару по обласному центру.

У Синельниківському районі також зафіксували пошкодження підприємства та приватного будинку.

Чому удари по енергетиці особливо небезпечні

Російські атаки на критичну інфраструктуру створюють загрозу стабільній роботі систем життєзабезпечення.

Відсутність електрики може впливати на водопостачання, опалення, зв’язок, транспорт і роботу підприємств.

Особливо небезпечними масштабні знеструмлення стають напередодні холодного періоду року.

Крім того, повторні атаки можуть ускладнювати ремонт обладнання, оскільки аварійним бригадам доводиться чекати на безпечні умови.

Для мешканців прифронтових та наближених до зони бойових дій регіонів такі наслідки стають додатковим навантаженням.

Водночас кількість знеструмлених споживачів і тривалість відключень можуть змінюватися в міру відновлення роботи електромереж.

Що відомо про наслідки атаки на 21 жовтня

Станом на час оприлюднення повідомлень підтверджено російський удар по об’єкту критичної інфраструктури у Дніпрі.

У місті пролунала серія вибухів, а жителі повідомляли про перебої з електропостачанням.

Через атаку понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар залишилися без світла.

Інформацію про поранених під час денного обстрілу Дніпра та повний масштаб пошкоджень ще уточнюють.

Головне: Росія знову атакувала критичну інфраструктуру великого українського міста, а наслідки ударів відчули десятки тисяч жителів області. Відновлення електропостачання залежатиме передусім від безпекової ситуації та стану пошкоджених мереж.

«Нам потрібні ці люди»: Зеленський назвав мільйони українців, яких хоче повернути додому

By
-
0
«Нам потрібні ці люди»: Зеленський назвав мільйони українців, яких хоче повернути додому

Президент України Володимир Зеленський заявив, що за кордоном перебувають 9,5 мільйона українців, які, за його словами, втратили житло. Глава держави наголосив, що Україні необхідно створити умови для повернення громадян, оскільки саме люди мають стати основою повоєнної відбудови та економічного розвитку. Водночас міжнародна статистика свідчить про меншу кількість українських біженців за кордоном, тому озвучена президентом цифра потребує уточнення.

Про це Зеленський заявив в інтерв’ю американському телеканалу Fox News, повідомляє ТСН 21 жовтня.

Президент підкреслив, що відновлення України після завершення війни залежатиме не лише від міжнародної фінансової допомоги, а й від повернення людей, які були змушені залишити країну.

«Нам потрібно, щоб 9,5 мільйона людей, які втратили житло і зараз перебувають за кордоном, повернулися в Україну — просто щоб жити тут і будувати свою країну», — заявив Зеленський.

За його словами, повернення громадян має стати одним із ключових завдань держави.

Скільки українців насправді перебувають за кордоном

Озвучена Зеленським цифра у 9,5 мільйона людей привертає увагу, адже вона суттєво перевищує показники міжнародних гуманітарних організацій.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, наприкінці 2025 року у світі перебували приблизно 5,9 мільйона біженців та шукачів притулку з України.

Більшість із них знайшли прихисток у європейських країнах.

Водночас ще близько 3,7 мільйона людей були внутрішньо переміщеними особами, тобто залишили власні домівки, але продовжили проживати на території України.

Разом ці дві категорії становили приблизно 9,6 мільйона людей.

Таким чином, озвучена президентом кількість близька до загального масштабу внутрішнього та зовнішнього переміщення, але не відповідає окремому показнику біженців за кордоном.

Чи мав Зеленський на увазі саме всіх вимушено переміщених українців, наразі невідомо.

Чому українці не поспішають повертатися

Однією з головних причин залишається безпекова ситуація.

Російські війська продовжують атакувати українські міста, житлові будинки та об’єкти критичної інфраструктури.

Для родин із дітьми важливими залишаються доступ до безпечної освіти, медичної допомоги та стабільного житла.

Не менш суттєвим чинником є працевлаштування.

За роки повномасштабної війни багато українців адаптувалися до життя в інших державах, знайшли роботу та облаштували побут.

Діти відвідують місцеві школи, вивчають іноземні мови та поступово інтегруються в нове середовище.

Тому рішення про повернення залежить не лише від бажання жити в Україні, а й від можливостей забезпечити родині безпечне та стабільне майбутнє.

Раніше «Ненька інфо» аналізувала, що може спонукати мільйони українців повернутися додому.

Серед ключових умов — безпека, доступне житло, гідна оплата праці та перспективи для дітей.

Зруйноване житло залишається серйозною перешкодою

Повернення українців ускладнюється масштабними руйнуваннями житлового фонду.

Особливо гострою проблема залишається у прифронтових регіонах та населених пунктах, які тривалий час перебували під російською окупацією.

Частина людей втратила житло повністю, інші не можуть повернутися через пошкодження будинків, відсутність комунальних послуг або небезпеку повторних обстрілів.

За даними Міжнародної організації з міграції, оприлюдненими 16 жовтня, навіть українці, які вже повернулися додому, знову ризикують бути змушеними виїхати.

Причинами залишаються пошкоджене житло, повторні удари по енергетиці та високі витрати на опалення.

Організація попереджає, що наближення зими може ще більше ускладнити становище вразливих родин.

Чому повернення мільйонів людей важливе для економіки

Вимушена міграція має довгострокові наслідки для української економіки.

Скорочення чисельності населення означає зменшення кількості працівників, споживачів і платників податків.

Особливо відчутною є нестача людей працездатного віку.

Для повоєнного відновлення Україні знадобляться фахівці у будівництві, промисловості, медицині, освіті, транспорті та сфері послуг.

Водночас зменшення кількості молодих родин і дітей створює додаткові демографічні ризики.

Саме тому питання повернення громадян виходить далеко за межі соціальної політики.

Йдеться про майбутній економічний потенціал держави та можливість відновлення територій, які найбільше постраждали від російської агресії.

Що Україна робить для повернення громадян

Українська влада поступово розробляє інструменти, покликані полегшити повернення людей.

Серед таких ініціатив — цифрова платформа «Додому», запущена в тестовому режимі у 2026 році.

Вона має допомагати громадянам отримувати інформацію про житло, працевлаштування, оформлення документів та навчання дітей.

Про запуск відповідного сервісу раніше повідомляла «Ненька інфо».

Водночас наявність інформаційної платформи сама по собі не вирішує основних проблем, із якими стикаються люди.

Для масштабного повернення необхідні відновлення житлової інфраструктури, створення робочих місць, доступні державні послуги та стабільна безпекова ситуація.

Чи повернуться українці після завершення війни

Міжнародні дослідження свідчать, що значна частина українців, які залишили країну, зберігають бажання повернутися.

Водночас намір повернутися не завжди означає готовність зробити це найближчим часом.

На рішення впливають тривалість війни, становище родини, умови проживання за кордоном та перспективи працевлаштування в Україні.

Додаткове значення має той факт, що протягом кількох років люди формують соціальні зв’язки в країнах перебування.

Тому навіть після припинення бойових дій процес повернення може бути поступовим.

Головний висновок із заяви Зеленського полягає в тому, що Україна розглядає повернення громадян як одну з найважливіших умов свого майбутнього.

Водночас для досягнення цієї мети недостатньо лише закликати людей приїхати додому. Державі необхідно забезпечити реальні умови, за яких повернення буде безпечним, добровільним та економічно виправданим.

Катування, російська колонія та майже сім років вироку: США повертають учителя, якого викрали в Ізюмі

By
-
0
Катування, російська колонія та майже сім років вироку: США повертають учителя, якого викрали в Ізюмі

Росія 21 жовтня звільнила 74-річного громадянина США Стівена Габбарда, якого російські військові затримали у квітні 2022 року в окупованому Ізюмі Харківської області. Американець провів у російському ув’язненні понад чотири роки та отримав вирок у шість років і десять місяців колонії за звинуваченням у нібито участі в бойових діях на боці України. Його родина й адвокат відкидали обвинувачення, а близькі повідомляли про катування та голодування під час ув’язнення. Звільнення відбулося після особистого звернення Дональда Трампа до Володимира Путіна та збіглося з новим раундом американсько-російських переговорів.

Про звільнення повідомили Reuters та Associated Press.

Російський президент Володимир Путін оголосив про рішення під час зустрічі зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом у Санкт-Петербурзі.

За словами Путіна, звільнений американець уже перебував в аеропорту Пулково та готувався повернутися додому.

Трамп особисто попросив Путіна звільнити американця

Як повідомляють американські ЗМІ, президент Дональд Трамп порушив питання звільнення Габбарда під час попередньої телефонної розмови з Путіним.

20 жовтня Трамп підтвердив журналістам, що тривалий час обговорював цю справу з російським керівником.

Він натякнув, що найближчим часом можуть з’явитися важливі новини щодо долі американського громадянина.

Наступного дня Москва оголосила про його звільнення.

Трамп підтвердив, що Габбард повертається додому, і наголосив, що Сполучені Штати не передавали Росії інших ув’язнених у відповідь.

За повідомленням Reuters, американський президент заявив, що для звільнення не знадобився обмін.

Водночас повних деталей переговорів, які передували цьому рішенню, сторони не оприлюднили.

Ким є Стівен Габбард і чому він жив в Україні

Стівен Габбард — колишній викладач англійської мови зі штату Мічиган.

Він народився у США, здобув магістерський ступінь з англійської мови, а також свого часу служив у Військово-повітряних силах та Національній гвардії Сполучених Штатів.

Значну частину життя Габбард прожив за межами батьківщини.

Близько 25 років він працював викладачем англійської мови в Японії, пізніше мешкав на Кіпрі.

У 2014 році американець переїхав до Ізюма на Харківщині разом зі своєю українською партнеркою.

За словами його сестри Патрісії Габбард Фокс, чоловік жив досить скромно, отримував невелику пенсію та не мав широкого кола знайомих.

Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, він залишався в Ізюмі.

Як російські військові затримали американського вчителя

У квітні 2022 року російські війська окупували Ізюм.

Саме в цей період Габбард опинився в російському полоні.

Москва згодом стверджувала, що американець нібито вступив до підрозділу територіальної оборони України.

За версією російської прокуратури, він отримав військову підготовку, зброю та погодився брати участь у бойових діях за грошову винагороду.

Російська сторона також заявляла, що американець нібито чергував на українському військовому блокпості.

Однак адвокат Габбарда Мартін Де Лука повідомляв Reuters, що його клієнт заперечував участь у будь-якому військовому підрозділі.

Родичі також ставили під сумнів звинувачення.

За словами сестри, Габбард не був людиною, яка прагнула брати участь у бойових діях.

Reuters окремо зазначало, що не змогло незалежно встановити всі обставини його захоплення.

Російський суд засудив Габбарда майже на сім років

У жовтні 2024 року Московський міський суд визнав американця винним за звинуваченням у найманстві.

Судове засідання відбувалося в закритому режимі.

Габбарду призначили покарання у вигляді шести років і десяти місяців позбавлення волі.

Російські державні медіа повідомляли, що американець визнав провину.

Однак його адвокат і сім’я ставили під сумнів достовірність таких повідомлень.

Захист наполягав, що Габбард не служив у Збройних силах України та не брав участі в бойових діях.

У січні 2025 року Державний департамент США офіційно визнав американця неправомірно затриманим.

Такий статус означав, що Вашингтон розглядав його ув’язнення не як звичайну кримінальну справу, а як випадок, який потребував спеціальних дипломатичних зусиль.

Родичі повідомляли про побиття та голодування

Особливе занепокоєння викликали умови утримання літнього американця в російських місцях позбавлення волі.

Родичі Габбарда неодноразово заявляли про жорстоке поводження з ним.

Його сестра Патрісія Габбард Фокс у відкритому зверненні до Дональда Трампа стверджувала, що брат зазнавав побиття, катувань і тривалого обмеження харчування.

Правозахисні організації також висловлювали занепокоєння його станом здоров’я та умовами утримання.

За даними Reuters, сестра впізнала брата на відеозаписах допитів, один з яких демонстрував фізичне насильство щодо чоловіка зі зв’язаними руками.

Агентство водночас зазначало, що не змогло незалежно перевірити час і місце запису цих відео.

Повного незалежного медичного висновку щодо наслідків перебування Габбарда в ув’язненні станом на момент звільнення оприлюднено не було.

Звільнення відбулося під час переговорів Путіна з Віткоффом

Повернення Габбарда збіглося з черговим візитом спеціального представника президента США Стіва Віткоффа до Росії.

21 жовтня він прибув до Санкт-Петербурга для зустрічі з Путіним.

Однією з головних тем залишалися можливості дипломатичного врегулювання російсько-української війни.

Напередодні Віткофф взяв участь у переговорах з українськими та європейськими представниками в Осло.

За повідомленнями ЗМІ, американська сторона підготувала пропозиції щодо можливого припинення вогню.

На зустрічі в Санкт-Петербурзі Віткофф подякував Путіну за звільнення Габбарда.

Втім, факт повернення американського громадянина не означає досягнення домовленості про завершення війни.

Росія продовжує бойові дії проти України, а ключові питання можливого мирного врегулювання залишаються невирішеними.

Чи був це обмін ув’язненими між США та Росією

Американська адміністрація наголошує, що звільнення Габбарда не було частиною класичного обміну полоненими.

Трамп заявив, що Сполучені Штати нічого не передавали Росії натомість.

Однак це не дозволяє встановити, чи обговорювали сторони інші дипломатичні питання під час переговорів.

Звільнення відбулося на тлі поступового зближення Вашингтона й Москви з окремих економічних питань.

Зокрема, адміністрація Трампа тимчасово послабила визначені санкційні обмеження на операції з російським дизельним пальним.

Кремль також заявив про намір відновити постачання дизеля до американського ринку.

Водночас публічних доказів того, що звільнення Габбарда було безпосередньою умовою будь-якої паливної угоди, немає.

Що відомо про повернення Габбарда додому

Станом на 21 жовтня Росія підтвердила звільнення Стівена Габбарда.

За словами Путіна, після виходу з місця ув’язнення американець перебував в аеропорту Пулково в Санкт-Петербурзі.

Президент США Дональд Трамп повідомив, що він прямує додому та незабаром зможе возз’єднатися з родиною.

Таким чином, після понад чотирьох років російського ув’язнення 74-річний американський вчитель отримав можливість повернутися до США.

Його історія знову привернула увагу до долі цивільних іноземних громадян, яких російські військові затримували на окупованих територіях України, та до питання дотримання прав людини в російській пенітенціарній системі.

Путін відправляє Трампу перший танкер із дизелем: Росія готує нові поставки до США

By
-
0
Путін відправляє Трампу перший танкер із дизелем: Росія готує нові поставки до США

Росія готується відправити перший танкер із дизельним пальним до Сполучених Штатів уже 22 жовтня 2026 року. Партія становитиме близько 40 тисяч тонн, а за нею Москва обіцяє нові поставки. Відновлення експорту стало можливим після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним та тимчасового послаблення американських санкцій. Рішення викликало критику України й частини американських політиків, які побоюються, що доходи від продажу пального допоможуть Кремлю продовжувати війну.

Про підготовку першого рейсу заявив віцепрем’єр-міністр Росії Олександр Новак 21 жовтня. Його слова передає міжнародне агентство Reuters.

За твердженням російського посадовця, судно має вирушити з порту наступного дня — у четвер, 22 жовтня.

Контракт із американськими партнерами, за словами Новака, перебуває на завершальній стадії оформлення.

Перший танкер повезе 40 тисяч тонн дизеля

Новак повідомив, що початкова партія становитиме приблизно 40 тисяч тонн дизельного пального.

Він також запевнив, що після першого танкера Росія планує відправляти наступні партії.

Москва розраховує поступово нарощувати експорт, зважаючи на потреби американського ринку та власні виробничі можливості.

Однак конкретна вартість контракту, покупці пального, маршрут судна та точна дата прибуття до США публічно не названі.

Також немає незалежного підтвердження, що перше судно вже залишило російський порт.

Трамп домовився з Путіним про повернення російського дизеля

Передумовою нових поставок стала розмова президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним 9 жовтня.

Після неї американський лідер оголосив про домовленість щодо збільшення експорту російського дизеля на американський і світові ринки.

Згідно з озвученими планами, Росія мала забезпечити понад 300 тисяч тонн пального найближчим часом.

Ще 500 тисяч тонн планували поставити в листопаді, а згодом — додатковий мільйон тонн.

Ці обсяги залишаються заявленими планами. Реальні поставки залежатимуть від підписання контрактів, наявності продукції та транспортних можливостей.

Для Москви домовленість відкриває перспективу збільшення продажів нафтопродуктів після періоду експортних обмежень.

США тимчасово послабили санкції проти російського пального

9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США — OFAC — оприлюднило генеральну ліцензію №135.

Вона дозволяє визначені операції, пов’язані з продажем, доставкою, розвантаженням та імпортом дизельного пального російського походження.

Це створило правовий механізм для відновлення частини торговельних операцій, які раніше підпадали під американські обмеження.

Водночас йдеться не про повне скасування санкцій США проти Росії, а про спеціальний дозвіл на конкретні операції.

У Білому домі зацікавлені у збільшенні пропозиції дизеля через високі ціни на пальне.

Дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві та промисловості, тому його вартість впливає на ціни багатьох товарів.

Росія хоче збільшити експорт до кінця року

Олександр Новак визнав, що Москва поки не може миттєво відновити експорт дизеля до попередніх обсягів.

За його словами, темпи постачання залежатимуть від роботи російських нафтопереробних заводів.

В останні місяці Росія обмежувала продаж дизельного пального за кордон через проблеми з виробництвом і забезпеченням внутрішнього ринку.

Серед чинників, які впливали на ситуацію, — українські удари по російських НПЗ.

Тепер російська влада розраховує поступово збільшувати зовнішні поставки.

Як повідомляло Reuters, російське дизельне пальне вже почало повертатися на традиційні ринки, зокрема до Туреччини та Бразилії.

У перспективі Москва прагне відновити експорт до 3–3,5 мільйона тонн на місяць.

Проте можливість досягнення таких показників залежить від виробництва, логістики та попиту.

Чому Україна критикує дизельну угоду

Для України відновлення російського енергетичного експорту є чутливим питанням.

Київ неодноразово наголошував, що доходи від продажу нафти та нафтопродуктів допомагають Росії фінансувати державні витрати, зокрема воєнні.

Тому послаблення окремих санкцій викликало занепокоєння українського керівництва.

Президент Володимир Зеленський також критикував американський тиск щодо припинення українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

Українська сторона наполягає, що відповідні обмеження можуть розглядатися лише за умови взаємності, зокрема припинення російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

Однак Москва поки не продемонструвала готовності погодитися на повноцінне енергетичне перемир’я.

Чи допоможе російський дизель знизити ціни у США

Попри заяви Дональда Трампа про необхідність збільшення пропозиції пального, експерти сумніваються, що нова угода швидко змінить ситуацію на ринку.

За аналізом Reuters, світовий дефіцит дизеля залишається значним, а запропонованих Росією обсягів може виявитися недостатньо для суттєвого зниження цін.

Крім того, ситуацію ускладнюють високі витрати на перевезення, обмежені можливості російських НПЗ і ризики для компаній, які працюватимуть із російською продукцією.

Окремі оператори можуть утримуватися від таких угод через репутаційні та санкційні ризики.

Тому навіть успішне відправлення першого танкера ще не гарантує помітного здешевлення дизеля для американських споживачів.

Що відомо станом на 21 жовтня

Наразі Москва заявила про підготовку першої партії дизельного пального обсягом 40 тисяч тонн для Сполучених Штатів.

Відправлення танкера заплановане на 22 жовтня, а оформлення контракту, за словами російського віцепрем’єра, наближається до завершення.

Росія також обіцяє наступні поставки й поступове відновлення експорту.

Для Кремля це можливість повернутися на додаткові паливні ринки. Для адміністрації Трампа — спроба вплинути на високі ціни дизеля. Для України — новий виклик у питанні санкційного тиску на Росію.

Чи вийде судно в оголошений термін та чи будуть реалізовані наступні партії, стане зрозуміло після фактичного початку перевезень.

Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

By
-
0
Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

Президент України Володимир Зеленський змінив підхід до спілкування з американським лідером Дональдом Трампом і почав відкритіше критикувати рішення Вашингтона, які, на думку української сторони, ставлять під загрозу обороноздатність країни. Після місяців обережної дипломатії Київ вирішив публічно говорити про проблеми з американською військовою допомогою, розвідданими та супутниковим зв’язком. Як пише The New York Times, українське керівництво дійшло висновку, що подальше мовчання може виявитися небезпечнішим за відкриту суперечку з президентом США. Водночас обидві сторони продовжують переговори та демонструють готовність зберігати співпрацю.

Про це йдеться в матеріалі The New York Times від 20 жовтня, присвяченому загостренню відносин між Києвом і Вашингтоном.

За оцінкою американського видання, останні рішення адміністрації Дональда Трампа змусили українську владу переглянути звичну тактику дипломатичного спілкування.

Якщо раніше Київ намагався уникати публічних конфліктів із Білим домом, то тепер Зеленський дедалі частіше відкрито заявляє про розбіжності.

Чому Зеленський вирішив більше не мовчати

Один із високопосадовців України порівняв ситуацію з необхідністю попередити людей про наближення цунамі.

За його словами, навіть до нинішнього дипломатичного загострення Україна перебувала у складному становищі.

Російські атаки поступово послаблювали енергетичну інфраструктуру, система протиповітряної оборони потребувала додаткових ракет, а попереду залишався складний зимовий період.

На цьому тлі Київ зіткнувся з новими суперечностями із Вашингтоном.

Адміністрація Трампа послабила окремі санкційні обмеження на російський дизель, вимагала скорочення українських ударів по нафтопереробних заводах РФ та продовжувала наполягати на швидкому дипломатичному врегулюванні війни.

Водночас українська сторона повідомляла про проблеми з постачанням американських ракет-перехоплювачів, передачею розвідувальної інформації та роботою військових супутникових сервісів.

Саме сукупність цих обставин, за оцінкою NYT, спонукала українське керівництво до відкритішої позиції.

Розвіддані, ракети Patriot і Starshield стали причинами напруження

Одним із найгостріших питань у відносинах двох країн стало забезпечення української протиповітряної оборони.

Зеленський повідомляв, що Україна не отримувала своєчасного попередження про деякі російські ракетні атаки.

Особливе занепокоєння викликала відсутність інформації про запуски балістичних ракет, оскільки такі попередження можуть допомагати цивільним швидше дістатися укриттів.

Крім того, українська сторона заявляла про затримки з передачею ракет для систем Patriot.

Окремою проблемою стали обмеження в роботі Starshield — військового супутникового сервісу компанії SpaceX.

За повідомленнями українських посадовців, перебої вплинули на виконання окремих військових завдань.

Водночас американські представники заперечували, що адміністрація Трампа цілеспрямовано припинила допомогу Україні.

Держсекретар США Марко Рубіо також не погодився зі звинуваченнями в навмисному блокуванні важливої військової підтримки.

За інформацією Associated Press, Зеленський згодом підтвердив відновлення передачі попереджень про російські ракетні удари.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про відновлення обміну американськими розвідданими.

Попри це, питання стабільності постачання американського озброєння та супутникового зв’язку залишаються важливими для української оборони.

Угода Трампа з Путіним щодо дизеля поглибила суперечності

Ще однією причиною дипломатичного загострення стала домовленість США та Росії щодо постачання дизельного пального.

Вашингтон тимчасово послабив визначені санкційні обмеження на операції з російським дизелем.

Американська адміністрація пояснювала це прагненням стабілізувати міжнародний паливний ринок і стримати зростання цін.

Однак Київ розкритикував таке рішення, оскільки додаткові енергетичні доходи можуть посилити фінансові можливості Росії.

Водночас Трамп неодноразово закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

Українське керівництво наполягало на взаємності: Київ готовий розглядати припинення атак по російській нафтовій інфраструктурі, якщо Москва зупинить удари по українській енергетиці.

Раніше «Ненька інфо» розповідала про домовленість Трампа з Путіним та розбіжності щодо українських ударів по НПЗ.

За оцінкою NYT, саме ці суперечності стали частиною ширшої кризи довіри між Києвом і Вашингтоном.

Заяви Трампа про Росію викликали нову хвилю критики

Особливе обурення української сторони спричинили висловлювання американського президента щодо дій Москви.

20 жовтня Reuters повідомило, що Трамп заявив, нібито Росія загалом поводилася щодо України прийнятно.

Американський президент також розкритикував Зеленського та висловив думку, що Україні може знадобитися інший представник для переговорів.

Ці слова пролунали на тлі нових російських атак на українські міста та енергетичні об’єкти.

За інформацією Reuters, саме загострення відносин із Вашингтоном стало одним із ключових чинників нових дипломатичних контактів в Осло.

Водночас важливо розуміти, що оцінки Трампа не змінюють факту продовження Росією повномасштабної війни проти України.

Чому Київ раніше уникав конфліктів із Білим домом

Після публічної суперечки Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті у лютому 2025 року українська сторона намагалася максимально обережно вибудовувати відносини з американською адміністрацією.

Київ неодноразово наголошував на вдячності США за підтримку та підкреслював необхідність спільних зусиль для завершення війни.

Така дипломатична стратегія була пов’язана з високою залежністю української оборони від окремих видів американського озброєння та технологій.

Зокрема, системи Patriot і відповідні ракети-перехоплювачі відіграють важливу роль у захисті від балістичних загроз.

Однак, за оцінкою The New York Times, нове загострення змусило Україну відкритіше говорити про рішення Вашингтона, з якими вона не погоджується.

Чому Зеленський не розриває відносин із Трампом

Попри різку риторику, українська влада продовжує підтримувати контакти з американською адміністрацією.

19 жовтня Зеленський провів телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо.

Наступного дня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.

До дипломатичних контактів також долучився Джаред Кушнер.

За повідомленням Reuters, сторони обговорювали можливі рамки мирного врегулювання, гарантії безпеки та подальшу підтримку України.

Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, зазначивши, що переговори допомогли просунутися в обговоренні мирних ініціатив.

Водночас жодного остаточного мирного договору чи погоджених усіма сторонами умов припинення війни не було оголошено.

Портников пояснив ризики нової тактики Зеленського

Український публіцист і політичний оглядач Віталій Портников, позицію якого наводить The New York Times, звернув увагу на складність становища українського президента.

На його думку, публічне загострення з Вашингтоном створює ризики, однак мовчання щодо проблем із військовою підтримкою також може мати серйозні наслідки.

Портников відзначив важливість розмови Зеленського з Марко Рубіо.

На його думку, готовність держсекретаря США продовжувати діалог свідчить про те, що американська адміністрація не відмовилася від співпраці з Україною.

Крім того, Київ активно контактує з американськими законодавцями обох партій.

Такі переговори дозволяють українській стороні пояснювати свою позицію не лише Білому дому, а й Конгресу США.

Що зміниться у відносинах України та США

The New York Times звертає увагу, що позиція Дональда Трампа щодо України вже неодноразово змінювалася.

Періоди різких суперечностей чергувалися з відновленням дипломатичних контактів.

Тому нинішнє загострення не обов’язково означає остаточне погіршення відносин між державами.

Водночас воно демонструє складність становища Києва, який прагне одночасно відстоювати власні безпекові інтереси та зберігати американську підтримку.

Головний висновок аналізу NYT полягає в тому, що Зеленський обрав відкритішу й жорсткішу риторику щодо Трампа, але не відмовився від дипломатичного діалогу зі США.

Українське керівництво намагається поєднати критику окремих рішень Вашингтона з продовженням переговорів про зброю, розвідку, гарантії безпеки та завершення війни.

Наскільки результативною виявиться ця тактика, залежатиме від наступних рішень американської адміністрації та фактичного виконання домовленостей щодо підтримки України.

Росія вдарила по університету в Кременчуці: п’ятий поверх охопив вогонь, 16-річна дитина в лікарні

By
-
0
Росія вдарила по університету в Кременчуці: п'ятий поверх охопив вогонь, 16-річна дитина в лікарні

Російські війська ввечері 20 жовтня атакували Кременчук Полтавської області, завдавши удару по території Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Внаслідок влучання безпілотника загорівся п’ятий поверх навчального корпусу. За уточненою інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє людей, серед яких 16-річна дитина. У підлітка діагностували струс головного мозку та контузію, його госпіталізували. Тієї ж ночі під ударами опинилася Полтава, де пожежі виникли в адміністративній будівлі та складському приміщенні.

Про наслідки російської атаки повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, оприлюднивши фотографії пошкоджених об’єктів.

За інформацією рятувальників, російський безпілотник влучив в один із навчальних корпусів Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

Після удару на п’ятому поверсі будівлі спалахнула пожежа.

До ліквідації наслідків залучили підрозділи ДСНС, які працювали на місці влучання.

Що відомо про постраждалих

Спочатку надходила інформація про одну травмовану людину, однак згодом кількість постраждалих уточнили.

Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич повідомив, що внаслідок атаки на університет постраждали двоє людей.

Одна з них перебуває у стані середньої тяжкості.

Серед постраждалих також 16-річна дитина.

За словами керівника ОВА, медики діагностували в підлітка струс головного мозку та контузію.

Дитину доставили до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.

Інформацію про стан постраждалих оприлюднили, зокрема, «Кременчуцька газета» та «Українська правда».

Інших підтверджених подробиць щодо характеру поранень другої людини на момент ранкових повідомлень не було.

Пожежу в університеті ліквідували

За уточненням Полтавської ОВА, рятувальникам вдалося ліквідувати пожежу, яка виникла після влучання в навчальний корпус.

На оприлюднених ДСНС фотографіях видно наслідки руйнувань усередині будівлі та роботу екстрених служб.

Про це також повідомило місцеве видання «Кременчуцький Телеграф».

Водночас повний масштаб пошкоджень навчального закладу ще уточнюють.

Офіційної оцінки вартості відновлення корпусу наразі не оприлюднено.

Також немає підтвердженої інформації про те, які саме навчальні приміщення втрачено або наскільки довго триватиме відновлення їхньої роботи.

У Полтаві після обстрілу загорілися цивільні будівлі

Кременчук був не єдиним містом області, яке постраждало від російських ударів.

За повідомленням ДСНС, у Полтаві внаслідок обстрілу виникли пожежі в адміністративній будівлі та складському приміщенні.

На місцях подій працювали рятувальники.

Фахівці ліквідовували наслідки загорянь та перевіряли пошкоджені об’єкти.

Станом на ранкові повідомлення 21 жовтня детальної інформації про масштаби руйнувань цих двох будівель не було.

Окремо уточнювалися дані щодо всіх наслідків атаки на Полтавщину.

Росія не вперше атакує Полтавщину

Полтавська область регулярно зазнає російських ударів із використанням ракет та безпілотників.

Під загрозою опиняються промислові підприємства, енергетична інфраструктура, складські приміщення та цивільні будівлі.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про комбіновану атаку Росії, під час якої були уражені промислові підприємства у Кременчуцькому районі та енергетичний об’єкт у Миргородському районі.

Тоді через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання тимчасово залишилися споживачі семи населених пунктів.

Удари по навчальних закладах створюють особливу загрозу для цивільного населення, оскільки пошкодження будівель може позбавляти студентів і викладачів можливості продовжувати освітній процес у звичних умовах.

Водночас наразі немає підтверджених даних про те, що саме університет був заздалегідь обраною ціллю російських військових. Підтвердженим є факт влучання та його наслідки.

Що відомо станом на 21 жовтня

За уточненими даними Полтавської ОВА, після російського удару по Кременчуцькому національному університету постраждали двоє людей.

Серед них — 16-річна дитина, яку госпіталізували зі струсом головного мозку та контузією.

Пожежу на п’ятому поверсі навчального корпусу ліквідували.

У Полтаві після обстрілів також виникли загоряння в адміністративній будівлі та на складі.

Наразі відповідальні служби продовжують уточнювати наслідки російських ударів по Полтавщині. Інформації про підтверджених загиблих унаслідок атаки на університет у перевірених ранкових повідомленнях не було.

Мешканцям регіону нагадують про необхідність реагувати на сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях до повідомлення про відбій.

Українська металургія втрачає мільйони доларів: експорт металопрокату обвалився на 81%

By
-
0
Українська металургія втрачає мільйони доларів: експорт металопрокату обвалився на 81%

Українська металургійна промисловість зіткнулася з різким скороченням експорту довгого металопрокату. У вересні 2026 року підприємства відправили за кордон лише 19,3 тисячі тонн продукції — на 81% менше, ніж за аналогічний місяць минулого року. За дев’ять місяців експорт скоротився більш ніж удвічі, а валютна виручка металургів зменшилася на 46%. Найбільших втрат зазнали постачальники катанки та арматури. Одночасно українські виробники стикаються з торговельними обмеженнями Європейського Союзу, які ускладнюють доступ до одного з найважливіших ринків збуту.

Про це свідчать розрахунки GMK Center, оприлюднені 21 жовтня на основі даних Державної митної служби України.

Загалом у січні–вересні українські металургійні компанії експортували 331 тисячу тонн довгого прокату. Це на 51% менше, ніж за відповідний період 2025 року.

Валютна виручка за дев’ять місяців становила 253 мільйони доларів, скоротившись на 46%.

Вересень став особливо невдалим для металургів

Найпомітніше падіння експорту зафіксували у вересні.

За місяць Україна поставила на зовнішні ринки лише 19,3 тисячі тонн довгого металопрокату.

Порівняно із серпнем обсяги скоротилися на 37%, а порівняно з вереснем минулого року — одразу на 81%.

Не менш суттєво зменшилися фінансові надходження.

У вересні експорт цієї продукції приніс українським компаніям лише 17 мільйонів доларів.

Це на 34% менше, ніж у серпні, та на 74% менше, ніж у вересні 2025 року.

Таким чином, скорочення торкнулося як фізичних обсягів поставок, так і валютних надходжень.

Катанка втратила майже весь вересневий експорт

Найскладніша ситуація склалася з експортом катанки — сталевого прокату, який використовують для виробництва дроту, кріпильних виробів та іншої металопродукції.

У вересні українські підприємства експортували лише 3 тисячі тонн катанки.

Порівняно із серпнем поставки скоротилися на 64%, а в річному вимірі падіння становило рекордні 94%.

За дев’ять місяців українські компанії відправили за кордон 110 тисяч тонн катанки — на 61% менше, ніж роком раніше.

Серед покупців цієї продукції залишаються Польща, Литва та Румунія.

Зокрема, до Польщі експортували 31 тисячу тонн, до Литви — 11 тисяч тонн, а до Румунії — 6,2 тисячі тонн.

Експорт української арматури скоротився на 86%

Серйозне падіння зафіксували й у сегменті арматури.

У вересні поставки цієї продукції становили 5,1 тисячі тонн.

Це на 35% менше, ніж у серпні, та на 86% менше, ніж у вересні минулого року.

За січень–вересень Україна експортувала 108,5 тисячі тонн арматури, що на 58% менше в річному вимірі.

Основним покупцем залишалася Польща, куди відправили 70 тисяч тонн.

Ще 29 тисяч тонн поставили до Молдови, а приблизно 4 тисячі тонн — до Литви.

Водночас поставки дроту з нелегованої сталі за дев’ять місяців скоротилися на 29% — до 69 тисяч тонн.

Серед головних ринків збуту цього товару були Польща, Німеччина та Молдова.

Чому українська металургія втрачає європейський ринок

Одним із важливих чинників, які впливають на металургійний експорт, залишаються торговельні обмеження Європейського Союзу.

Українські металурги тривалий час орієнтувалися на європейських споживачів, однак останніми роками доступ до цього ринку ускладнився.

Йдеться, зокрема, про тарифні квоти та механізм транскордонного вуглецевого коригування CBAM.

Ці інструменти мають різну правову природу: квоти обмежують обсяги імпорту на визначених умовах, тоді як CBAM пов’язаний із вуглецевим слідом продукції.

За аналізом GMK Center, відповідні торговельні бар’єри вже створили суттєві труднощі для українських підприємств.

Аналітики вказують, що обмежений доступ до європейського ринку може змушувати компанії скорочувати виробництво та переглядати інвестиційні плани.

За галузевими оцінками, у першому кварталі 2026 року група «Метінвест» втратила європейські замовлення на сотні тисяч тонн металургійної продукції.

Водночас було б неправильно пояснювати все скорочення вересневого експорту виключно квотами ЄС. На результати також можуть впливати обсяги виробництва, логістика, попит і контрактні умови.

Чому не так просто знайти інших покупців

Українські металургійні підприємства обмежені не лише умовами доступу до зовнішніх ринків, а й складною логістикою.

Повномасштабна війна суттєво вплинула на морські перевезення та транспортну інфраструктуру.

Експорт металопродукції великими партіями потребує стабільної роботи залізниці, портів та міжнародних логістичних маршрутів.

Альтернативні маршрути не завжди здатні повністю замінити традиційні чорноморські перевезення.

У матеріалі GMK Center про транспортні проблеми аналітики звертали увагу на обмежені можливості експорту металургійної продукції без повноцінного використання портів Великої Одеси.

Витрати на логістику безпосередньо впливають на конкурентоспроможність українського металу.

Коли транспортування стає дорожчим або менш передбачуваним, виробникам складніше конкурувати на віддалених ринках.

Ще торік експорт металопрокату зростав

Особливо показовим є порівняння нинішніх результатів із підсумками 2025 року.

Тоді українські металурги, навпаки, наростили експорт довгого прокату на 45,4% — до 892,1 тисячі тонн.

Валютна виручка зросла на 34,9% і досягла 609,8 мільйона доларів.

Найбільшу частку експорту становила катанка — понад 378 тисяч тонн.

Однак уже в першій половині 2026 року ситуація почала погіршуватися.

За даними GMK Center, за підсумками січня–травня експорт довгого прокату скоротився на 44,1%.

У серпні річне падіння становило 61%, а у вересні досягло 81%.

Це свідчить про подальше погіршення експортної динаміки в окремі місяці.

Скільки грошей недоотримали українські металурги

За дев’ять місяців 2026 року експортна виручка від довгого прокату становила 253 мільйони доларів.

Оскільки цей показник на 46% нижчий від торішнього, за відповідний період 2025 року він становив орієнтовно 468,5 мільйона доларів.

Таким чином, різниця між валютною виручкою за дев’ять місяців 2025-го та 2026-го становить приблизно 215,5 мільйона доларів.

Водночас цю суму не можна ототожнювати з чистими збитками металургійних підприємств.

Йдеться саме про зменшення експортної виручки. Для визначення фінансових збитків необхідно враховувати собівартість виробництва, операційні витрати та інші показники діяльності компаній.

Що буде з українською металургією далі

Подальша ситуація залежатиме від умов торгівлі з Європейським Союзом, стану української виробничої інфраструктури, логістичних можливостей і міжнародного попиту.

Для українських металургів важливо зберегти доступ до традиційних ринків збуту та знайти можливості для диверсифікації експорту.

Водночас підприємства працюють в умовах постійних ризиків, пов’язаних із російськими атаками та нестабільністю енергопостачання.

Падіння експорту довгого металопрокату на 81% у вересні стало одним із найпомітніших сигналів погіршення ситуації в окремому сегменті української металургії.

Проте це не означає аналогічного скорочення всієї металургійної галузі: динаміка експорту плоского прокату, напівфабрикатів, чавуну та інших товарних категорій може відрізнятися.

Наразі найважливішим викликом залишається відновлення стабільного експорту та збереження виробництва в умовах війни й торговельних обмежень.

Автогаз уже понад 52 гривні, дизель перевалив за 100: де українцям заправитися дешевше

By
-
0
Автогаз уже понад 52 гривні, дизель перевалив за 100: де українцям заправитися дешевше

В Україні продовжують стрімко зростати ціни на автомобільне пальне. Станом на 21 жовтня 2026 року середня вартість автогазу досягла 52,08 гривні за літр, дизельного пального — 102,86 гривні, а бензину А-95 — 90,64 гривні. Найбільше за добу подорожчав саме автогаз, який додав 68 копійок. Водночас на окремих автозаправних станціях водії ще можуть придбати пальне дешевше за середні показники. Різниця між цінами в різних мережах дозволяє заощадити кілька сотень гривень на повному баку.

Про це повідомляє «Апостроф» із посиланням на щоденний моніторинг спеціалізованого порталу «НафтоРинок».

За оприлюдненими даними, лише за останню добу середня вартість дизельного пального збільшилася на 48 копійок, а бензину А-95 — на 17 копійок.

Ціна бензину А-92 залишилася без змін — 86,38 гривні за літр.

Де найдешевший автогаз в Україні

Попри загальне подорожчання, на українських АЗС зберігається помітна різниця у вартості скрапленого автомобільного газу.

За даними моніторингу, одна з найнижчих зафіксованих цін становить 49,99 гривні за літр.

За такою вартістю автогаз пропонували на окремих заправках мережі БРСМ-Нафта у Львові та Полтаві.

Водночас в інших містах і мережах ціни можуть перевищувати 52 гривні.

Наприклад, у Дніпрі мережа VostokGaz підвищила вартість автогазу на одну гривню — до 51,99 гривні за літр.

Натомість Neftek у тому самому місті знизила ціну на гривню — до 52,90 гривні.

Таким чином, навіть у межах одного міста ціни на пальне можуть суттєво відрізнятися.

Дизель подорожчав до майже 103 гривень

Найвищою серед основних видів автомобільного пального залишається середня вартість дизеля.

Станом на 21 жовтня вона досягла 102,86 гривні за літр.

Водночас водії можуть знайти дешевші пропозиції.

За інформацією «НафтоРинку», найнижчу ціну на дизельне пальне — 99,90 гривні за літр — зафіксували на окремих АЗС мережі UKRNAFTA в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі та Полтаві.

У Дніпрі мережа Neftek знизила вартість дизеля на 50 копійок — до 104,50 гривні.

Натомість VostokGaz підвищила ціну на дві гривні — до 102 гривень за літр.

Отже, ціни змінюються не лише залежно від мережі, а й від конкретного населеного пункту та заправної станції.

Скільки коштує бензин А-95

Середня ціна популярного бензину А-95 становить 90,64 гривні за літр.

Проте найнижча зафіксована вартість — 87,99 гривні.

За такою ціною, відповідно до моніторингу, бензин А-95 продають на окремих заправках БРСМ-Нафта в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі та Полтаві.

У Дніпрі Neftek знизила ціну на А-95 одразу на дві гривні — до 90 гривень за літр.

Також на дві гривні подешевшав бензин А-92 — до 84 гривень.

Водночас VostokGaz у Дніпрі підвищила ціни на обидві марки бензину на дві гривні.

Після зміни вартості А-95 там коштує 89,99 гривні за літр, а А-92 — 84,49 гривні.

Скільки доведеться заплатити за повний бак

Подорожчання стає особливо відчутним для власників автомобілів, які регулярно долають великі відстані.

Наприклад, за середньою ціною 52,08 гривні за літр заправка 40 літрів автогазу обійдеться у 2083,20 гривні.

За мінімальною зафіксованою ціною 49,99 гривні такий самий обсяг коштуватиме 1999,60 гривні.

Різниця становить 83,60 гривні.

Ще більшими можуть бути витрати на дизель.

Заправка 50-літрового бака за середньою ціною 102,86 гривні обійдеться у 5143 гривні.

Якщо знайти дизель по 99,90 гривні, доведеться заплатити 4995 гривень.

Таким чином, лише на одній заправці можна заощадити 148 гривень.

Для бензину А-95 різниця також відчутна.

50 літрів за середньою ціною коштуватимуть 4532 гривні, а за мінімальною зафіксованою ціною — 4399,50 гривні.

Економія становитиме 132,50 гривні.

Чому ціни на автогаз зростають

Подорожчання LPG триває не перший тиждень.

Ще 6 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про нову хвилю підвищення цін на автогаз.

Тоді вартість пального збільшили одразу кілька великих мереж.

Зокрема, WOG підняла ціну на 1,40 гривні за літр, KLO — на 50 копійок, а SOCAR — на 40 копійок.

У середині жовтня подорожчання продовжилося і в гуртовому сегменті.

За даними «НафтоРинку» від 15 жовтня, середня гуртова ціна скрапленого газу на умовах самовивозу досягла 86 750 гривень за тонну.

Це відповідало приблизно 46,85 гривні за літр і стало найвищим показником із початку 2026 року.

Підвищення гуртових цін створює додатковий тиск на роздрібний ринок.

Однак на кінцеву вартість пального також впливають закупівельні умови конкретних операторів, логістичні витрати, конкуренція та інші чинники.

Чи продовжиться подорожчання пального

Наразі підтвердженого прогнозу, за яким автогаз, бензин або дизель обов’язково досягнуть певної нової цінової позначки найближчими днями, немає.

Водночас щоденний моніторинг засвідчує, що роздрібні ціни на автогаз і дизель продовжують зростати.

За таких умов водіям варто порівнювати пропозиції різних мереж і перевіряти актуальну вартість безпосередньо перед заправкою.

Станом на 21 жовтня найдешевший автогаз у наведеній вибірці коштує 49,99 гривні за літр, бензин А-95 — 87,99 гривні, а дизель — 99,90 гривні. Проте фактичні цінники можуть змінюватися навіть протягом дня.

Різниця між середньою ціною та дешевшими пропозиціями залишається одним із найпростіших способів скоротити витрати на пальне без зміни автомобіля чи звичного режиму поїздок.

Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

By
-
0
Україна може залишитися без енергетичного перемир'я: Пєсков озвучив позицію Путіна

Російська влада наразі не демонструє готовності погодитися на окреме енергетичне перемир’я з Україною. У Кремлі заявили, що позиція Володимира Путіна щодо тимчасового припинення ударів залишається незмінною. Попри попередні заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуті домовленості, Москва продовжує наполягати на комплексному мирному врегулюванні. Водночас російські війська не припиняють атак на українську енергетичну інфраструктуру, що створює додаткові загрози для населення напередодні зими.

Про це 21 жовтня заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, слова якого передає російське державне агентство ТАСС.

За твердженням представника російської влади, позиція Москви щодо можливого припинення ударів по енергетичних об’єктах не змінилася.

«Росії потрібен мир, а не перемир’я», — заявив Пєсков.

Він не повідомив про жодні конкретні домовленості, які гарантували б припинення російських атак на українські електростанції, теплоелектроцентралі та підстанції.

Кремль не погоджується на окреме енергетичне перемир’я

Тема взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорюється вже кілька тижнів.

Йдеться про можливу домовленість, за якої Росія припинила б атакувати українські електростанції та інші об’єкти енергозабезпечення, а Україна — російську нафтову інфраструктуру.

Однак позиції сторін щодо механізму такого перемир’я суттєво відрізняються.

Москва наполягає, що окремі тимчасові домовленості не можуть замінити повноцінного мирного врегулювання.

Водночас Україна вважає припинення ударів по цивільній інфраструктурі одним із важливих кроків для захисту населення та створення умов для подальших переговорів.

Ще 12 жовтня Пєсков відмовився підтвердити заяву Дональда Трампа про досягнення домовленості між Києвом і Москвою.

Тоді представник Кремля повідомив лише про продовження контактів щодо можливого енергетичного перемир’я.

Про це писала «Українська правда» із посиланням на російські інформаційні агентства.

Таким чином, офіційного підтвердження повноцінної тристоронньої домовленості, яка набрала чинності та виконувалася б усіма учасниками, не було.

Трамп оголосив про перемир’я, але Росія продовжила атаки

11 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Росія та Україна нібито погодилися на негайне припинення атак на енергетичні об’єкти.

Однак уже наступними днями Росія продовжила завдавати ударів по українській інфраструктурі.

Зокрема, повідомлялося про атаки на енергетичні об’єкти Києва та Харківщини.

Президент України Володимир Зеленський звернув увагу, що удари відбувалися навіть після публічних заяв американського президента.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російські атаки на ТЕЦ після оголошення Трампом енергетичного перемир’я.

За словами Зеленського, українська сторона готова обговорювати взаємне припинення ударів, однак очікує реальних дій Росії.

Київ наголошує, що одностороннє припинення атак по російських нафтопереробних заводах без аналогічних зобов’язань Москви не створюватиме рівноцінних умов.

Зеленський вимагав реакції США на удари по енергетиці

14 жовтня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську територію.

За повідомленнями української влади, під ударами опинилися об’єкти критичної інфраструктури Києва, Київщини та Харкова.

Після цього Зеленський закликав Вашингтон відреагувати на дії Москви.

Президент України наголосив, що продовження ударів після оголошення можливого перемир’я ставить під сумнів готовність російського керівництва виконувати домовленості.

Докладніше про це писала «Ненька інфо» у матеріалі щодо реакції Зеленського на масовану атаку РФ.

На тлі атак українська енергосистема зазнає значного навантаження, а в окремих областях застосовуються аварійні та погодинні відключення електроенергії.

Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли стабільне постачання електрики й тепла стає критично важливим для населення.

Президент Фінляндії повідомив про нові мирні пропозиції

Тим часом міжнародні переговори щодо можливого припинення війни тривають.

Президент Фінляндії Александр Стубб розповів, що під час переговорів за участю українських, американських і європейських представників в Осло обговорювали нові підходи до врегулювання.

Серед порушених питань були протиповітряна оборона, енергетична безпека та можливе часткове припинення вогню.

За словами Стубба, напрацьовані ідеї планують передати російській стороні для ознайомлення.

Фінський президент зазначив, що дипломатичний процес потребує терпіння, але щоденні втрати серед людей не дозволяють відкладати пошук рішення.

Водночас конкретного змісту всіх пропозицій публічно не розкривали.

Також немає підтвердження, що Москва погодилася прийняти запропоновані умови.

Пєсков розкритикував позицію європейських держав

Коментуючи заяви Стубба, речник Кремля висловив сумнів, що європейська позиція сприятиме просуванню мирного процесу.

За його словами, повторення спільних підходів європейських держав щодо України навряд чи стане конструктивним внеском у врегулювання.

При цьому Пєсков визнав, що досягнення остаточної домовленості про припинення війни неможливе без участі представників української влади.

Він заявив, що хтось з української сторони має ухвалити відповідне рішення, однак не уточнив, які саме кроки має на увазі.

Подібні заяви Кремль робить на тлі повідомлень про нові дипломатичні контакти між представниками США, України та європейських країн.

Водночас Росія продовжує бойові дії та не погоджується на безумовне припинення вогню.

Чому енергетичне перемир’я настільки важливе

Російські атаки на енергетичну інфраструктуру безпосередньо впливають на життя цивільного населення.

Пошкодження електростанцій, підстанцій і теплогенерувальних об’єктів може спричиняти перебої не лише з електропостачанням, а й із водою, опаленням та роботою критичних служб.

Особливо небезпечними такі наслідки стають у холодний період року.

За інформацією The Guardian, російські удари по енергосистемі України можуть бути спрямовані на створення тривалих проблем із життєзабезпеченням великих міст.

Водночас взаємне припинення атак по енергетичних об’єктах могло б зменшити ризики для цивільної інфраструктури.

Проте ефективність такої домовленості залежала б від конкретних умов, механізмів контролю та готовності обох сторін її дотримуватися.

Чого очікувати далі

Станом на 21 жовтня Москва не підтвердила готовності укласти окрему угоду про енергетичне перемир’я з Україною.

Попри заяви Дональда Трампа та нові дипломатичні ініціативи європейських партнерів, реального припинення російських атак на українську енергетику не відбулося.

Кремль продовжує наголошувати на необхідності комплексного мирного врегулювання, але не пояснює, за яких конкретних умов погодиться зупинити удари по енергетичних об’єктах.

Таким чином, перспектива енергетичного перемир’я залишається невизначеною. Для України це означає необхідність і надалі готувати енергосистему до можливих атак, одночасно продовжуючи дипломатичні зусилля для їх припинення.

1...272829...2 219Page 28 of 2 219

EDITOR PICKS

POPULAR POSTS

POPULAR CATEGORY

©