Home Blog Page 25

Загадкова смерть у протичумній лабораторії РФ: ВООЗ перевірила загрозу спалаху

0
Загадкова смерть у протичумній лабораторії РФ: ВООЗ перевірила загрозу спалаху

У Росії смерть 28-річної співробітниці протичумного інституту спричинила хвилю повідомлень про можливий спалах легеневої чуми. Після трагедії в Іркутській області майже 200 людей взяли під медичне спостереження, у лікарні запровадили карантин, а ситуацією зацікавилася Всесвітня організація охорони здоров’я. Водночас останні дані ВООЗ не підтверджують поширення небезпечної інфекції.

Історія розпочалася 2 жовтня, коли в місті Шелехов поблизу Іркутська померла Дар’я Шипілова, співробітниця Іркутського науково-дослідного протичумного інституту Сибіру та Далекого Сходу.

За повідомленнями незалежних російських медіа, незадовго до госпіталізації жінка нібито розбила в лабораторії пробірку зі збудником чуми. Після цього її стан різко погіршився, виникли тяжкі респіраторні симптоми, а лікарям не вдалося врятувати пацієнтку.

Однак ця версія залишається непідтвердженою. Російська влада заявила, що лабораторного інциденту не було, а причиною смерті стала пневмонія невстановленого походження.

Через професійну діяльність загиблої медичні служби розпочали масштабне епідеміологічне розслідування. За першими повідомленнями, під нагляд потрапили 197 людей, які могли контактувати із жінкою.

Ситуація викликала занепокоєння не лише в Росії, а й за її межами. Всесвітня організація охорони здоров’я звернулася до російської сторони із запитами щодо обставин смерті та можливого поширення небезпечного збудника.

У звіті від 10 жовтня ВООЗ повідомила, що російські органи охорони здоров’я заперечують наявність підтверджених випадків чуми в Іркутській області.

За наданою Москвою інформацією, серед контактних осіб не виявили особливо небезпечних патогенів. Загалом було проведено понад 5500 лабораторних досліджень, а всі люди, які перебували під спостереженням, залишалися без симптомів, пов’язаних із розслідуваним випадком.

Після завершення перевірок карантинні обмеження скасували. Проте головне питання залишилося відкритим: остаточну причину смерті співробітниці інституту не встановлено.

ВООЗ наголосила, що наявної інформації недостатньо, щоб повністю виключити можливий професійний контакт із небезпечним збудником. Водночас міжнародні експерти не виявили доказів подальшої передачі інфекції між людьми.

Легенева чума вважається найнебезпечнішою формою захворювання, яке спричиняє бактерія Yersinia pestis. На відміну від бубонної форми, вона може передаватися від людини до людини через інфіковані респіраторні частинки під час тісного контакту.

Серед характерних симптомів — раптове підвищення температури, сильна слабкість, кашель, біль у грудях і задишка. Без своєчасного лікування хвороба може швидко призвести до смерті.

Однак сучасна медицина має ефективні антибіотики проти чуми. За даними ВООЗ, рання діагностика та правильно підібране лікування суттєво підвищують шанси на одужання.

Для України наразі немає підтверджених підстав очікувати поширення легеневої чуми саме через інцидент в Іркутській області. ВООЗ не встановила ознак передачі інфекції, пов’язаної з цим випадком.

Водночас фахівці наголошують на важливості епідеміологічного нагляду, своєчасного виявлення небезпечних захворювань та міжнародного обміну медичною інформацією.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про карантинні заходи та перевірку контактних осіб після смерті співробітниці російського протичумного інституту. Також видання висвітлювало запити ВООЗ щодо можливого другого випадку інфекції.

Отже, попри резонансні повідомлення про можливу «чорну смерть» у Росії, станом на 22 жовтня підтвердженого спалаху легеневої чуми, пов’язаного з цим інцидентом, немає. Остаточна причина смерті лаборантки залишається невідомою, а ВООЗ продовжує стежити за ситуацією.

Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

0
Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

У Києві посилюють енергетичну автономність медичних закладів на випадок нових російських атак на критичну інфраструктуру. Столичні лікарні забезпечують резервними джерелами електроенергії, тепла та водопостачання, щоб навіть під час масштабних відключень продовжували працювати операційні, реанімаційні відділення та життєво необхідне медичне обладнання.

Про це 22 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко після перевірки готовності до зими однієї з найбільших багатопрофільних лікарень на лівому березі Києва.

За словами мера, у медичному закладі наразі перебувають майже 740 пацієнтів. Більшість із них потребують складних хірургічних втручань або вже перенесли операції, тому стабільна робота інженерних систем має особливе значення.

«Перевірив готовність до зими однієї з лікарень на лівому березі. Це багатопрофільний комунальний заклад, де надають допомогу пацієнтам із найтяжчими патологіями», — розповів Кличко.

Лікарня вже отримує опалення від власної котельні, що дозволяє зменшити залежність від централізованого теплопостачання. Для забезпечення водою облаштовано свердловину, а додатковим резервом залишається підключення до мереж «Київводоканалу».

Окрему увагу приділили електропостачанню. Медзаклад має вісім дизельних генераторів, які можуть використовуватися для підтримання роботи обладнання під час перебоїв у загальній енергомережі.

Крім того, на території лікарні встановили сонячну електростанцію потужністю 250 кВт. Додатково триває монтаж автономного зовнішнього освітлення на сонячних панелях та вертикальних вітрогенераторів.

Таке поєднання різних джерел енергії має підвищити стійкість закладу до аварійних відключень. Водночас фактична тривалість автономної роботи залежить від навантаження, запасів пального та технічних характеристик резервних систем.

Важливою частиною підготовки стало облаштування укриття. У лікарні створили захищений простір із ліжками для пацієнтів та операційною кімнатою, оснащеною необхідним обладнанням.

Це дозволяє організовувати надання медичної допомоги навіть під час повітряних тривог, коли перебування пацієнтів і персоналу в основних приміщеннях може бути небезпечним.

Підготовка медичних установ є частиною ширшої програми енергетичної стійкості Києва. Раніше, 14 жовтня, під час виступу у Верховній Раді Кличко заявив, що столичні лікарні загалом мають 480 генераторів.

За його словами, у 15 медичних закладах облаштовано власні свердловини, ще в шести їх будують. Одинадцять лікарень уже мають автономне опалення від власних котелень, а до кінця 2026 року кількість таких закладів планують збільшити до 21.

Загалом для об’єктів тепло- та водопостачання столиці підготували майже 700 генераторів і 70 пересувних котелень. Також місто створило три дизельні електростанції та резервний водозабір.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на середину вересня Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

На тлі постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі автономність лікарень залишається одним із ключових напрямів підготовки столиці до зими. Головне завдання — забезпечити безперервну медичну допомогу пацієнтам навіть за умов тривалих перебоїв із централізованим постачанням електроенергії, тепла та води.

Південний міст перекрили, «Укрзалізниця» терміново запускає додаткові електрички

0
Південний міст перекрили, «Укрзалізниця» терміново запускає додаткові електрички

У Києві 22 жовтня через перекриття Південного мосту та ускладнення транспортного сполучення між берегами Дніпра «Укрзалізниця» призначила додаткові рейси міської кільцевої електрички Kyiv City Express. Рішення ухвалили на тлі серйозних проблем із рухом транспорту після нічної російської атаки на столицю.

Про зміни повідомила команда Kyiv City Express, передає РБК-Україна. Додаткові потяги мають забезпечити киянам альтернативний спосіб пересування містом і частково розвантажити інші транспортні маршрути.

Причиною транспортних обмежень стали наслідки масованого російського обстрілу в ніч проти 22 жовтня. Зокрема, пошкоджень зазнала інфраструктура метрополітену, розташована на Південному мосту.

Уранці рух мостом спочатку обмежили в одному напрямку, однак згодом переправу повністю перекрили для автомобільного транспорту в обидва боки.

Про це повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. За його словами, обмеження запровадили через необхідність проведення безпекових заходів після російського удару.

Пошкодження мосту позначилися і на роботі столичного метро. На зеленій лінії рух поїздів організували на двох окремих ділянках: від «Сирця» до «Видубичів» та від «Осокорків» до «Червоного хутора».

Через це пасажири тимчасово втратили можливість користуватися звичним маршрутом метро між правим і лівим берегами Дніпра.

Для полегшення транспортної ситуації «Укрзалізниця» вирішила збільшити кількість рейсів Kyiv City Express.

Додаткові електрички курсуватимуть півкільцем за маршрутом: Київ-Деміївський — Видубичі — Березняки — Дарниця — Русанівка — Лівобережна — Микільська Слобідка — Воскресенка — Райдужний — Почайна та у зворотному напрямку.

Такий маршрут дозволяє пасажирам скористатися залізничними переходами через Дніпро, не залежачи від автомобільного руху Південним мостом.

Перший додатковий рейс зі станції Почайна у напрямку Троєщини запланували на 16:56. Тут пасажири можуть пересісти з Оболонсько-Теремківської, або синьої, лінії метро.

Ще один важливий рейс вирушатиме зі станції Видубичі о 18:02 у напрямку Березняків. Ця станція забезпечує можливість пересадки із Сирецько-Печерської, або зеленої, лінії підземки.

За інформацією перевізника, починаючи з 16:40 інтервали між потягами з правого берега на лівий становитимуть від 15 хвилин.

Придбати квитки на додаткові рейси можна через офіційний мобільний застосунок «Укрзалізниці».

Для столиці це вже не перший випадок, коли кільцева електричка стає альтернативою наземному транспорту після російських атак.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла, як Kyiv City Express забезпечував сполучення між берегами Києва під час перекриття мостів.

Крім того, на початку жовтня російські війська неодноразово атакували Південний міст. Зокрема, 2 жовтня «Ненька інфо» писала про чергове влучання та прибуття екстрених служб.

Також у попередні тижні Kyiv City Express уже запускав додаткові човникові рейси в години пік. Вони допомагали скоротити інтервали руху між Видубичами, Березняками та Дарницею до 10–15 хвилин.

Наразі тривалість обмежень на Південному мосту залишається невідомою. Відновлення повноцінного руху залежатиме від результатів перевірки пошкодженої інфраструктури та виконання необхідних ремонтних робіт.

Мешканцям столиці рекомендують заздалегідь планувати поїздки, враховувати можливі зміни маршрутів і стежити за офіційними повідомленнями транспортних служб.

Танки, боєприпаси та секрети оборони НАТО: українця затримали за підозрою в роботі на розвідку РФ

0
Танки, боєприпаси та секрети оборони НАТО: українця затримали за підозрою в роботі на розвідку РФ

У Німеччині правоохоронці затримали громадянина України, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб. За версією слідства, чоловік протягом тривалого часу збирав інформацію про військові об’єкти НАТО, виробництво бронетехніки, боєприпасів та вибухових речовин. Особливу увагу він нібито приділяв підприємствам європейської оборонної промисловості та військовим підрозділам, які забезпечують захист східного флангу Альянсу.

Про затримання 22 жовтня повідомила Федеральна прокуратура Німеччини. Інформацію також підтвердили німецькі інформаційні агентства та українські ЗМІ.

Підозрюваного ідентифікували як громадянина України Вадима Й. Його затримали співробітники Федерального управління кримінальної поліції Німеччини в районі Одер-Шпрее, що у федеральній землі Бранденбург.

Підставою для затримання став ордер, виданий 15 жовтня. Чоловікові інкримінують можливу агентурну діяльність на користь іноземної розвідувальної служби.

За матеріалами слідства, Вадим Й. щонайпізніше з липня 2025 року підтримував зв’язок із представниками російської розвідки через посередника.

Правоохоронці вважають, що підозрюваний систематично збирав відомості військового значення, які могли становити інтерес для російських спецслужб.

Зокрема, йдеться про інформацію щодо виробництва броньованих машин, боєприпасів, вибухових речовин, а також персоналу та розташування військових об’єктів у Німеччині й інших країнах НАТО.

Частину відомостей чоловік міг отримувати з відкритих джерел. Однак, за твердженням прокуратури, для збору іншої інформації він цілеспрямовано використовував контакти з представниками європейської оборонної промисловості.

Особливу увагу привернула інформація німецького видання Der Spiegel, згідно з якою підозрюваний цікавився 45-ю танковою бригадою Бундесверу.

Це військове формування Німеччина розгортає на території Литви для посилення східного флангу НАТО. Бригада була офіційно створена у квітні 2025 року, а до кінця 2027-го має досягти повної оперативної готовності.

За інформацією Бундесверу, підрозділ налічуватиме приблизно 4800 військовослужбовців і стане важливим елементом оборони Балтійського регіону.

Саме тому будь-які спроби збору інформації про особовий склад, логістику, озброєння та військову інфраструктуру цього формування можуть мати значення для безпеки НАТО.

Водночас німецькі правоохоронці поки не розкривають, які саме відомості підозрюваний міг передати російській стороні та чи отримував він за це грошову винагороду.

За повідомленням прокуратури, 23 жовтня чоловіка мають доставити до слідчого судді Федерального верховного суду Німеччини. Суддя розгляне підстави затримання та вирішить питання щодо подальшого тримання під вартою.

Варто зазначити, що це не перший випадок розслідування ймовірної діяльності російських спецслужб за участю громадян України на території Німеччини.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про засудження українця за участь у підготовці диверсійної операції, пов’язаної з російськими спецслужбами.

У серпні 2026 року Вищий земельний суд Штутгарта засудив 30-річного громадянина України до одного року і трьох місяців ув’язнення. За висновками суду, він брав участь у розвідуванні логістичних маршрутів, які могли використовуватися для майбутніх диверсій.

Крім того, «Ненька інфо» раніше писала про вислання Німеччиною понад 80 російських дипломатів від початку повномасштабної війни, значну частину яких підозрювали у розвідувальній діяльності.

Нинішнє затримання відбувається на тлі посилення уваги європейських спецслужб до можливих російських шпигунських операцій проти оборонних підприємств та військової інфраструктури.

Розслідування щодо Вадима Й. триває. Його провину не встановлено судом, а всі оприлюднені обставини наразі є версією німецьких правоохоронців.

Росія вдарила касетною балістикою між Лаврою та монастирем у Києві: Зеленський розкрив моторошні деталі

0
Київ, Печерськ, Києво-Печерська лавра, Свято-Введенський монастир, касетні ракети, Іскандер, касетні боєприпаси, Володимир Зеленський, Сергій Бескрестнов, ракетний удар, Росія, воєнні злочини, обстріл Києва, війна в Україні

Російські війська під час масованої атаки на Київ у ніч проти 22 жовтня застосували три балістичні ракети з касетними бойовими частинами. Одна з них вдарила по історичному центру столиці — території між Києво-Печерською лаврою та Свято-Введенським монастирем. Внаслідок атаки пошкоджено релігійні споруди, житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після наради, присвяченої ліквідації наслідків російських обстрілів.

За словами глави держави, особливість застосованих ракет полягає в тому, що їхні касетні бойові частини розкриваються в повітрі та розсіюють уражальні елементи на значній території. Президент заявив, що радіус ураження такого озброєння може сягати 400 метрів.

Один із боєприпасів влучив у Печерський район Києва, де зосереджені історичні пам’ятки, монастирські комплекси, житлові будинки та громадські заклади.

Внаслідок удару постраждали будівлі Свято-Введенського монастиря, прилеглі житлові будинки, магазини, кафе та інші цивільні об’єкти.

Зеленський наголосив, що в районі ураження не було військових об’єктів, а характер використаного озброєння, на його переконання, свідчить про намір російських військ завдати максимальної шкоди мирному населенню.

«Це свідомий вибір зброї, свідомий вибір району застосування, свідоме прагнення завдати якнайбільше втрат і збитків цивільним», — заявив президент.

Він також підкреслив, що подібні атаки не свідчать про готовність Росії до реального припинення бойових дій.

Додаткові подробиці щодо озброєння оприлюднив радник президента України та фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш».

За його інформацією, під час удару по історичному центру Києва російські військові використали балістичну ракету «Іскандер» із касетною бойовою частиною К5.

Бескрестнов пояснив, що така бойова частина призначена для ураження цілей на великій площі. Вона містить 58 бойових елементів, які розсіюються та вибухають під час повітряного підриву.

За словами експерта, зона ураження може охоплювати приблизно 400 на 400 метрів, що становить особливу небезпеку в густонаселених міських районах.

Масована атака відбулася після чергових дипломатичних контактів щодо можливого завершення війни. Зеленський повідомив, що російські війська випустили по Києву 21 ракету впродовж кількох хвиль ударів.

За інформацією президента, внаслідок обстрілів загинули щонайменше двоє людей, понад 30 отримали поранення.

Пошкодження зафіксували в кількох районах столиці. Серед постраждалих об’єктів — житлові будинки, медичні установи, торговельні заклади, підприємства та транспортна інфраструктура.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про інший російський балістичний удар по Києву, перед яким Україна не отримала завчасного попередження від партнерів.

Нинішня атака на Печерськ привернула особливу увагу через застосування касетного озброєння поблизу важливих історичних і релігійних об’єктів столиці.

Президент назвав обстріл свідченням того, що Росія продовжує використовувати зброю з великою площею ураження в районах цивільної забудови.

Наразі українські служби продовжують документувати наслідки ударів та встановлювати масштаби пошкоджень. Остаточні висновки щодо всіх обставин застосування касетних ракет мають бути зроблені за результатами відповідних експертиз.

Рік без голови та п’ять спроб голосування: на Черкащині нарешті обрали керівника облради

0
Рік без голови та п'ять спроб голосування: на Черкащині нарешті обрали керівника облради

У Черкаській області 22 жовтня відбулися важливі кадрові зміни. Після понад року без постійного керівника депутати обрали нового голову обласної ради. Посаду отримав представник партії «Слуга народу» Олег Куклін. Водночас депутатському корпусу представили начальника Головного управління ДСНС у регіоні — полковника служби цивільного захисту Анатолія Кобка.

Про кадрові рішення повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. Інформацію про обрання голови облради також підтвердили місцеві медіа.

Новим керівником представницького органу став Олег Куклін, кандидатуру якого підтримали 45 депутатів під час таємного голосування. Інших претендентів на посаду під час обговорення не висували.

Для Черкаської облради це рішення стало завершенням тривалого періоду невизначеності. Із жовтня 2025 року вона залишалася без постійного голови після відставки Анатолія Підгорного, який очолював раду з 2019 року.

Упродовж цього часу обов’язки керівника виконував перший заступник голови облради Роман Сущенко, представник «Європейської солідарності».

Депутати неодноразово намагалися обрати нового очільника, однак попередні голосування завершувалися безрезультатно. Серед кандидатів були Євгеній Курбет та Анатолій Яріш, але жоден із них не зміг отримати необхідної підтримки.

Ще на початку жовтня Ігор Табурець публічно критикував ситуацію в обласній раді, заявляючи про затягування ухвалення рішень та проблеми з організацією її роботи.

Після обрання нового керівника очільник ОВА наголосив на необхідності відновлення конструктивної співпраці між органами влади.

«Область потребує узгоджених рішень і відповідальності на всіх рівнях влади. Конструктивна взаємодія обласної ради та ОВА — необхідна умова для вирішення ключових завдань регіону», — заявив Табурець.

За його словами, головними пріоритетами залишаються безпека, стійкість та стабільність Черкащини.

Новому голові облради Олегу Кукліну 65 років. Він має значний досвід роботи в освітній сфері та багато років очолює Черкаський державний фаховий бізнес-коледж.

Куклін є доктором економічних наук, професором, кандидатом педагогічних наук та заслуженим працівником освіти України. В обласній раді він представляє фракцію «Слуга народу» та очолював постійну комісію з питань регламенту, місцевого самоврядування, забезпечення правопорядку і захисту прав людини.

Його політична біографія також охоплює співпрацю з різними політичними силами. У 2010 році Куклін балотувався до Черкаської міської ради від Партії регіонів, а у 2020 році очолював міський виборчий штаб «Слуги народу».

Паралельно відбулися зміни й у керівництві обласного управління ДСНС. Депутатам представили Анатолія Кобка, який раніше вже виконував обов’язки начальника цього відомства.

Зокрема, у березні 2026 року після завершення служби Олександра Євпака Кобка призначили тимчасовим керівником управління. Згодом, згідно з реєстраційними даними, його призначення було оформлено наказом ДСНС від 27 серпня 2026 року.

Таким чином, представлення Кобка 22 жовтня не означає, що саме цього дня він уперше очолив управління.

Кадрові рішення відбулися на тлі чергових російських атак на Черкащину. Напередодні в Умані внаслідок обстрілу виникли пожежі в житловому будинку, гіпермаркеті та на прилеглій території. Також було пошкоджено готель, повідомлялося про одного травмованого чоловіка.

За таких обставин координація між обласною владою, депутатським корпусом та екстреними службами залишається важливим питанням для регіону.

Обрання нового голови облради відкриває можливість відновити стабільну роботу представницького органу після тривалої перерви. Водночас результати кадрових змін залежатимуть від подальших рішень депутатів та ефективності співпраці обласних структур.

45 років під водою: Дністер оголив залишки церкви, яку знищили заради будівництва ГЕС

0
45 років під водою: Дністер оголив залишки церкви, яку знищили заради будівництва ГЕС

На Хмельниччині обміління Дністра призвело до несподіваного історичного відкриття. Вперше приблизно за 45 років на поверхні води стали помітними залишки фундаменту старовинної церкви Святого Івана Богослова, яка колись стояла в селі Кривчани. Населений пункт зник із карти після будівництва Дністровської гідроелектростанції, а разом із ним під водою опинилися сліди багатовікової історії місцевої громади.

Про незвичайну знахідку повідомили на Facebook-сторінці «Грушка – село-ворота до подільських міст». Світлини залишків храму оприлюднив фотограф Ельдар Сарахман.

Причиною появи фундаменту стало зниження рівня води у Дністрі та його притоках, зокрема річці Жван. Саме в районі колишнього села Кривчани вода відступила настільки, що відкрила кам’яні контури давно зниклої споруди.

«Через 45 років ми вперше бачимо контури старої церкви давно неіснуючого села», — зазначили автори повідомлення.

Історія цієї святині сягає щонайменше XVIII століття. За інформацією дослідників, церква Святого Івана Богослова згадується у клірових відомостях із 1725 року. Тоді Кривчани були приписані до парафії села Лисківці.

Існування храму підтверджують і архівні документи. У Центральному державному історичному архіві України в Києві зберігаються метричні книги церкви Святого Івана Богослова за 1754–1769 та 1782–1797 роки. Вони містять історичні записи про життя місцевої громади.

Протягом століть храм змінював свій вигляд та неодноразово перебудовувався. Остання споруда була дерев’яною і мала хрещату форму в плані.

Церкві вдалося пережити 1930-ті роки, коли радянська влада проводила масштабну антирелігійну кампанію та закривала або руйнувала численні храми.

Однак згодом святиня втратила своє релігійне призначення. Приблизно у 1960–1970-х роках її закрили та переобладнали під складське приміщення.

Остаточна доля храму вирішилася наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років, коли розпочалася підготовка територій до затоплення у зв’язку з будівництвом Дністровської ГЕС.

Дерев’яну будівлю церкви розібрали, однак її кам’яний фундамент залишили на місці. Після наповнення водосховища підмурок опинився під водою і залишався прихованим протягом десятиліть.

Нинішнє відкриття відбулося на тлі серйозного обміління Дністровського водосховища. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про критичне падіння рівня води в Дністрі.

За наведеними тоді даними «Укргідроенерго», станом на 20 серпня 2026 року рівень водосховища опустився до 112,34 метра за Балтійською системою висот. Це був найнижчий показник для відповідної календарної дати за весь період спостережень.

Обміління також відкрило інші історичні об’єкти, які тривалий час залишалися під водою. Зокрема, повідомлялося про знахідки на території колишнього села Кормань, де виявили залишки давніх жител, фрагменти кераміки та предмети різних історичних періодів.

Крім того, на Хмельниччині з-під води показався міст через річку Ушицю, який використовували в часи німецької окупації.

Відкриття фундаменту церкви Святого Івана Богослова нагадує про населені пункти та історичні пам’ятки, що опинилися під водою внаслідок масштабного гідротехнічного будівництва. Водночас нинішня поява залишків храму є наслідком маловоддя, яке створює проблеми для водозабезпечення та функціонування Дністровського водосховища.

«На щиті» повернулися додому: Україна отримала 252 тіла загиблих

0
«На щиті» повернулися додому: Україна отримала 252 тіла загиблих

Україна 17 вересня 2026 року провела черговий етап репатріації та повернула тіла 252 загиблих. За інформацією, яку надала російська сторона, вони належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Проте остаточно підтвердити особи загиблих зможуть лише після проведення відповідних експертиз.

Про повернення повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міністерство внутрішніх справ України.

У відомствах наголосили, що отримана від Росії інформація про належність тіл потребує перевірки. Саме тому наразі не можна стверджувати, що всі 252 репатрійовані тіла належать загиблим українським військовим.

Після повернення в Україну тіла передають до визначених спеціалізованих державних установ. Там слідчі правоохоронних органів разом із фахівцями судово-медичної експертизи проводять комплекс досліджень для встановлення особи кожного загиблого.

Особливе значення має молекулярно-генетична експертиза, яка дозволяє порівнювати ДНК-профілі загиблих із біологічними зразками їхніх родичів. Крім того, експерти можуть використовувати інформацію про особисті речі, документи, татуювання, особливі прикмети та стоматологічні дані.

Процедура ідентифікації іноді потребує тривалого часу, особливо якщо стан останків ускладнює проведення необхідних досліджень.

Репатріацію вдалося здійснити завдяки спільній роботі Координаційного штабу, Об’єднаного центру при Службі безпеки України, Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ, Офісу омбудсмана, ДСНС та інших державних структур.

Важливу роль у проведенні гуманітарної операції відіграв Міжнародний комітет Червоного Хреста, якому українська сторона висловила вдячність за сприяння.

Безпосереднє транспортування репатрійованих тіл до спеціалізованих установ забезпечують військовослужбовці ЗСУ. Після цього матеріали передають правоохоронцям та судово-медичним експертам для проведення подальших процедур.

Це не перша масштабна репатріація протягом 2026 року. Зокрема, 13 серпня Україна повернула тіла 261 загиблого, а 16 липня — ще 501 тіло, які, за попередніми твердженнями російської сторони, могли належати українським військовим.

Як раніше повідомляла «Ненька інфо», під час липневої репатріації також наголошувалося на необхідності ретельної перевірки кожного випадку. Дані, передані Росією, не завжди відповідають результатам українських експертиз.

Для родин зниклих безвісти повернення тіл означає початок нового етапу очікування. Офіційне встановлення особи загиблого має відбутися до повідомлення родині та передачі тіла для поховання.

Тому близьким військовослужбовців, доля яких залишається невідомою, рекомендують підтримувати зв’язок зі слідчими та відповідними державними органами.

Кожна репатріаційна операція є важливим кроком у встановленні долі загиблих та поверненні їх додому. Водночас остаточні висновки щодо належності репатрійованих тіл українським військовослужбовцям мають ґрунтуватися виключно на результатах офіційної ідентифікації.

Після руйнувань від атаки РФ у Києві відкривають «Чернігівську»

0
Після руйнувань від атаки РФ у Києві відкривають «Чернігівську»

У Києві після російського обстрілу поступово відновлюють роботу станції метро «Чернігівська», яка зазнала серйозних пошкоджень під час масованої атаки на столицю. Уже з п’ятниці, 23 жовтня, для пасажирів планують відкрити один із вестибюлів станції. Водночас частина виходів залишатиметься недоступною через необхідність продовження відновлювальних робіт.

Як повідомляє Київська міська державна адміністрація, із 23 жовтня відновлює роботу вестибюль №1, розташований у напрямку станції метро «Дарниця».

Пасажири зможуть користуватися ним щодня з 5:31 до 23:27. Натомість вестибюль №2, який веде в напрямку станції «Лісова», поки залишатиметься зачиненим. Точних термінів його відкриття наразі не названо.

Відновлення доступу до станції стало можливим після кількох днів інтенсивних ремонтних робіт, які розпочалися одразу після російської атаки в ніч проти 19 жовтня.

Тоді внаслідок ударів по столиці суттєвих пошкоджень зазнала інфраструктура Святошинсько-Броварської лінії метрополітену. Зокрема, на станції «Чернігівська» було пошкоджено вітражні вікна, фасад, платформу, залізничні колії та контактну рейку.

Також постраждали кабельні мережі, системи електропостачання та автоматизованого управління рухом поїздів. Через пошкодження технічного обладнання метрополітен не міг забезпечити звичайний рух на всій червоній лінії.

Після обстрілу для пасажирів тимчасово закрили станції «Чернігівська» та «Лісова», а поїзди курсували лише між «Академмістечком» і «Дарницею».

Про ці транспортні обмеження раніше повідомляла «Ненька інфо» у матеріалі про закриття двох станцій після російської атаки.

До ліквідації наслідків обстрілу залучили понад 70 працівників різних профільних служб Київського метрополітену. Фахівці працювали над ремонтом колій, контактної рейки та відновленням пошкоджених інженерних систем.

Мер столиці Віталій Кличко особисто перевіряв перебіг ремонтних робіт. За його словами, працівники прибрали розбите скло та будівельне сміття, після чого продовжили відновлення технічного обладнання.

Особливо складним виявився ремонт систем електропостачання та управління рухом поїздів. Додатковою перешкодою стали повітряні тривоги, під час яких ремонтні бригади були змушені переривати роботи та переходити в укриття.

Уже 20 жовтня рух поїздів червоною лінією вдалося відновити на всій протяжності — від «Академмістечка» до «Лісової». Однак станцію «Чернігівська» потяги продовжували проїжджати без зупинки, оскільки пасажирська інфраструктура ще потребувала ремонту.

Поступове відкриття станції має полегшити пересування мешканців лівобережної частини Києва, для яких червона лінія метро залишається одним із ключових транспортних маршрутів.

Водночас транспортна ситуація в районі «Чернігівської» ускладнюється реконструкцією шляхопроводу. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про будівництво нового шляхопроводу поблизу станції.

Таким чином, із 23 жовтня пасажири знову зможуть користуватися станцією «Чернігівська», проте поки лише через один вестибюль. Киянам радять враховувати ці обмеження під час планування поїздок та стежити за повідомленнями метрополітену щодо подальшого відновлення роботи.

«Дайте зброю, поки не пізно»: Зеленський розкрив подробиці розмови з Байденом перед вторгненням

0

Президент України Володимир Зеленський розкрив подробиці звернень Києва до адміністрації колишнього президента США Джо Байдена напередодні повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року. За словами українського лідера, Україна просила Вашингтон терміново надати озброєння та запровадити превентивні санкції проти Росії, однак американська сторона не погодилася на запропоновані кроки.

Про це Зеленський розповів в інтерв’ю, фрагменти якого поширив Clash Report. 

Глава держави пригадав, що напередодні вторгнення Сполучені Штати попереджали про високу ймовірність масштабного нападу Росії. Українська сторона, своєю чергою, наполягала на негайному посиленні обороноздатності країни.

«Ми запитали американців: якщо ви вважаєте, що це війна, тоді терміново дайте нам зброю — усе, що можете надати. Але ніхто нічого не дав», — заявив Зеленський.

За словами президента, Київ також пропонував Вашингтону завчасно застосувати економічний тиск на Кремль, щоб спробувати вплинути на рішення російського керівництва ще до початку бойових дій.

Однак тодішній президент США Джо Байден, як стверджує Зеленський, відповів, що санкції будуть запроваджені лише у випадку фактичного вторгнення російських військ.

«Санкції постфактум, а не превентивні. Я не Бог, щоб судити президента, але вважаю, що це була помилка», — наголосив український лідер.

Таким чином, Зеленський фактично розкритикував підхід адміністрації Байдена до стримування російської агресії. На його думку, міжнародні партнери мали можливість застосувати жорсткіші інструменти тиску ще до 24 лютого 2022 року.

Водночас заява президента не означає, що превентивні санкції гарантовано могли б зупинити вторгнення. Йдеться про його оцінку рішень, ухвалених Вашингтоном напередодні повномасштабної війни.

Зеленський також згадав переговори європейських лідерів із Володимиром Путіним безпосередньо перед російським нападом.

За словами президента, європейські політики продовжували контактувати з очільником Кремля навіть за день до вторгнення, хоча мали менше розвідувальної інформації про підготовку Росії, ніж Сполучені Штати.

«Путін пообіцяв їм, що вторгнення не буде. Він збрехав їм усім. Він знав, що вторгнення відбудеться. Він знав усе», — заявив Зеленський.

Ці слова пролунали на тлі нових суперечностей між Києвом і Вашингтоном щодо військової допомоги вже за адміністрації Дональда Трампа.

Зокрема, 19 жовтня Зеленський повідомив американським законодавцям про затримки постачання ракет, за які партнери України вже заплатили в межах програми PURL. Президент також висловив занепокоєння через обмеження в обміні розвідувальною інформацією.

За даними Reuters, українська сторона вважає окремі рішення Вашингтона щодо військової підтримки складними для пояснення у відносинах між партнерами.

Водночас Трамп неодноразово критикував попередню адміністрацію за масштаби допомоги Україні та заявляв про необхідність збереження достатніх запасів американського озброєння.

Нові заяви Зеленського повернули увагу до подій початку 2022 року та питання, чи могли західні партнери раніше посилити військову підтримку України й економічний тиск на Кремль. Президент переконаний, що відмова від превентивних санкцій була помилковим рішенням.