Hronikanovostej.com

Позначка: культура

  • Україні передали репліку хоругви Хмельницького

    Україні передали репліку хоругви Хмельницького

    Швеція передала Україні вручну створену репліку бойової хоругви гетьмана Богдан Хмельницький — одного з найважливіших символів української козацької держави XVII століття. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України, назвавши подію важливим кроком у відновленні історичної пам’яті та поверненні української культурної спадщини.

    Передача репліки відбулася за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та очільниці МЗС Швеції Марії Стенергард. За словами Сибіги, домовленість про створення та передачу копії історичної хоругви була досягнута ще торік під час зустрічі дипломатів в Ужгороді.

    “Сьогодні ми повертаємо з небуття важливий артефакт української спадщини. Зі шведською колегою Марією Стенергард ми домовилися про це ще минулоріч в Ужгороді, і я дякую їй за втілення цих домовленостей”, — заявив глава українського МЗС.

    У Міністерстві закордонних справ наголосили, що ця ініціатива є частиною ширшої політики України щодо відновлення та повернення історичних і культурних цінностей. У відомстві також зазначили, що реалізація подібних проєктів відповідає підходам президента України Володимир Зеленський щодо збереження національної історичної спадщини.

    Бойова хоругва Богдана Хмельницького має особливе значення для української історії. У XVII столітті такі хоругви були не лише військовими прапорами, а й символами влади, державності та козацького війська. Вони супроводжували гетьманів під час походів, битв і дипломатичних місій, а також виконували роль об’єднавчих символів для козаків.

    Історія саме цієї хоругви пов’язана з однією з найтрагічніших подій Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького — Битва під Берестечком. Битва між військом Речі Посполитої та козацько-татарськими силами стала однією з найбільших у Європі XVII століття. Після поразки козацького війська значна частина військових реліквій була втрачена або захоплена.

    За даними українського МЗС, оригінальна хоругва згодом потрапила до Швеції як військовий трофей під час Північна війна. Відтоді артефакт століттями зберігався у шведських колекціях та архівах.

    Точних деталей щодо обставин потрапляння хоругви до Швеції офіційно не оприлюднювали, однак історики зазначають, що в Європі XVII–XVIII століть захоплені прапори та бойові знамена часто ставали військовими трофеями та символами перемог армій.

    Нова репліка була створена вручну на основі історичних досліджень, архівних матеріалів, описів та збережених елементів оригіналу. У МЗС підкреслюють, що йдеться не просто про копію старовинного прапора, а про відтворення важливого символу української державності та військової традиції.

    Передача хоругви також стала символом поглиблення культурної співпраці між Україною та Швеція. Останніми роками Стокгольм активно підтримує Україну не лише у військовій та гуманітарній сферах, а й у питаннях захисту культурної спадщини.

    На тлі повномасштабної війни Росії проти України питання збереження історичної пам’яті та культурної ідентичності набули особливого значення. Українська влада неодноразово заявляла про необхідність повернення або відновлення історичних реліквій, які були втрачені внаслідок воєн, окупацій чи перебувають за кордоном ще з минулих століть.

    За останні роки Україна активізувала роботу з міжнародними партнерами у сфері реституції культурних цінностей, архівних документів та історичних артефактів. У Києві наголошують, що повернення подібних символів має не лише історичне, а й важливе суспільне та політичне значення, особливо в умовах війни за незалежність та національну ідентичність.

    У МЗС підкреслили, що передана Швецією репліка хоругви Богдана Хмельницького стане частиною українського культурного простору та нагадуванням про багатовікову історію боротьби України за власну державність.

  • У Лондоні створять музей The Beatles на місці їхнього останнього концерту

    У Лондоні створять музей The Beatles на місці їхнього останнього концерту

    У Лондоні планують створити масштабний музей, присвячений легендарному гурту The Beatles, у будівлі на Савіл-Роу, 3 — місці, яке має особливе історичне значення для музичної спадщини XX століття. Саме тут у 1960-х роках розташовувалася штаб-квартира компанії Apple Corps, заснованої учасниками гурту, а також відбувся їхній останній публічний виступ на даху будівлі у січні 1969 року. Про це повідомляє The Guardian.

    Проєкт передбачає перетворення історичної будівлі на семиповерховий культурно-музейний простір під назвою The Beatles at 3 Savile Row, відкриття якого заплановане на 2027 рік. Ініціатори задуму наголошують, що це буде не просто музей, а інтерактивний туристичний центр, який поєднає архіви, реконструкції ключових подій та сучасні мультимедійні експозиції.

    Будівля на Савіл-Роу має символічне значення для історії The Beatles. У 1960-х роках вона стала центром діяльності Apple Corps — компанії, яку музиканти створили наприкінці своєї кар’єри як творчо-фінансову платформу для контролю власних проєктів. Після розпаду гурту у 1970 році компанія зосередилася на збереженні їхньої спадщини.

    Однією з головних подій, пов’язаних із цією адресою, став легендарний “Rooftop Concert” — останній публічний виступ гурту, який відбувся на даху будівлі. У січні 1969 року The Beatles несподівано вийшли на дах офісу та виконали нові композиції просто неба, чим зібрали велику кількість глядачів на вулиці та викликали втручання поліції через перекриття руху.

    У новому музейному просторі планують відтворити ключові елементи цієї історії. Центральною частиною експозиції стане реконструйована студія, де гурт працював над альбомом Let It Be. Також передбачено відкритий доступ на дах будівлі, що дозволить відвідувачам буквально опинитися на місці історичного виступу 1969 року.

    Окрему увагу приділять архівам компанії Apple Corps. У музеї планують представити оригінальні документи, фотографії, відео- та аудіоматеріали, а також тимчасові виставки, присвячені різним етапам творчості гурту. Крім того, у будівлі працюватиме тематична крамниця з офіційною продукцією.

    За словами керівництва проєкту, будівля вже давно стала місцем паломництва для фанатів The Beatles з усього світу. Щодня туристи фотографують фасад і намагаються відтворити атмосферу кінця 1960-х років. Після відкриття музею відвідувачі вперше отримають можливість зайти всередину та побачити історичні простори зсередини.

    Компанія Apple Corps, яка нині володіє будівлею, знову викупила її для реалізації цього проєкту. Її генеральний директор Том Грін зазначає, що навіть сьогодні локація залишається одним із найвпізнаваніших музичних символів Лондона. За його словами, збережені елементи інтер’єру та навіть огорожа на даху є прямими свідками подій 1969 року.

    Проєкт отримав підтримку учасників гурту. Пол Маккартні під час нещодавнього візиту до будівлі зазначив, що місце зберігає “живу пам’ять” про важливий період історії гурту та їхньої спільної роботи. Рінго Старр назвав майбутній музей “поверненням додому”, підкресливши його символічне значення для фанатів і музичної культури загалом.

    Історичний виступ на даху включав п’ять нових пісень — Get Back, Don’t Let Me Down, I’ve Got a Feeling, One After 909 та Dig a Pony, а також імпровізовану версію God Save the Queen. Подія стала кульмінацією останнього творчого періоду гурту та однією з найвідоміших сцен в історії популярної музики.

    Очікується, що відкриття музею у 2027 році перетворить Савіл-Роу на одну з ключових туристичних точок Лондона, а також дозволить по-новому переосмислити спадщину The Beatles як культурного феномена, що вплинув на розвиток світової музики, індустрії та попкультури загалом.

  • Мовний скандал у столиці: у Києві знайшли театр, де досі ставлять вистави російською

    Мовний скандал у столиці: у Києві знайшли театр, де досі ставлять вистави російською

    У Києві розгорівся черговий мовний скандал після заяви уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської про те, що в одному зі столичних театрів продовжують ставити вистави російською мовою. Йдеться про театр «Темний софіт», де, попри загальну тенденцію переходу культурної сфери на українську, зафіксовано порушення мовного законодавства.

    Про це мовна омбудсманка повідомила під час презентації щорічного звіту за 2025 рік. За її словами, ситуація в театральній сфері загалом демонструє позитивну динаміку: російськомовні вистави майже зникли з репертуарів, поступившись україномовним постановкам. Однак випадок із конкретним театром став винятком, який привернув увагу державного контролю.

    «Російськомовні вистави практично зникли, але ми зафіксували прикрий інцидент, коли частина репертуару все ще подається російською», — зазначила Олена Івановська.

    За її словами, факт було виявлено під час перевірки. Водночас у відомстві наголошують, що робота з подібними випадками триває, а театр має змінити репертуар відповідно до чинного законодавства.

    На момент публікації театр офіційно не відреагував на зауваження мовного омбудсмена. Водночас відкриті джерела, зокрема афіші та сайт закладу, підтверджують: частина вистав справді анонсується як російськомовна або дублюється російською.

    Театр «Темний софіт» був заснований у 2016 році творчою командою, яка позиціонує себе як авторський театр із власним репертуаром. У описі зазначається, що вистави часто присвячені темам стосунків, психології та емоцій, іноді з елементами провокаційності. При театрі також функціонувала акторська школа та дитяча студія.

    Ситуація довкола театру виникла на тлі загального посилення мовної політики в Україні. Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», публічні культурні заходи, зокрема театральні вистави, мають відбуватися державною мовою або супроводжуватися перекладом.

    У 2025 році до офісу мовного омбудсмена надійшло близько 3000 скарг щодо порушення мовного законодавства. За словами Олени Івановської, майже половина з них стосувалася сфери обслуговування, однак культурна сфера також залишається в полі уваги держави.

    Експерти зазначають, що перехід театрального середовища на українську мову став особливо помітним після 2022 року. Повномасштабна війна значно пришвидшила мовні процеси, і більшість театрів добровільно відмовилися від російської у своїх постановках.

    Водночас поодинокі випадки, як із театром «Темний софіт», демонструють, що трансформація ще не завершена. Частина культурних інституцій продовжує працювати за старими підходами або орієнтується на специфічну аудиторію.

    Окремо варто зазначити, що мовна тема залишається чутливою в українському суспільстві. Паралельно з цим тривають дискусії щодо російськомовного контенту в інтернеті, культурі та медіа. Наприклад, електронна петиція про блокування російськомовних версій сайтів в Україні нещодавно набрала понад 25 тисяч голосів і тепер має бути розглянута урядом.

    Публічні особи також активно висловлюються на цю тему. Зокрема, продюсер Ігор Кондратюк заявляв, що українська мова має бути нормою в публічному просторі, а незгода з цим свідчить про небажання інтегруватися в український культурний контекст.

    Таким чином, історія з російськомовними виставами у Києві стала ще одним сигналом про те, що мовна трансформація в Україні триває, але не є завершеною. Держава посилює контроль, суспільство стає більш вимогливим, а культурні інституції опиняються перед необхідністю адаптуватися до нових реалій.

    Очікується, що після реакції омбудсмена ситуація з конкретним театром буде врегульована, а репертуар приведений у відповідність до законодавства.

  • Скандал довкола Венеційської бієнале: Україна вимагає виключити Росію після відставки журі

    Скандал довкола Венеційської бієнале: Україна вимагає виключити Росію після відставки журі

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав організаторів Венеційської бієнале відсторонити Росію від участі у престижному мистецькому форумі після гучної відставки міжнародного журі, яка стала новим етапом тривалої дискусії про роль російської культури на світових платформах під час війни.

    За словами очільника українського зовнішньополітичного відомства, рішення допустити російських представників до участі у бієнале було помилковим ще на старті і нині завдає серйозної шкоди репутації самої події. Сибіга підкреслив, що культура не може залишатися нейтральною в умовах повномасштабної війни, а міжнародні мистецькі майданчики не повинні ставати інструментом легітимізації держави-агресора.

    Заява міністра пролунала на тлі резонансної відставки членів журі бієнале 2026 року, яка стала кульмінацією багатомісячних суперечок щодо повернення Росії до участі у заході. Відмова частини представників міжнародної мистецької спільноти співпрацювати з організаторами через це рішення лише посилила критику та поставила під сумнів принципи, якими керується одна з найавторитетніших культурних інституцій світу.

    Україна відкрито підтримала позицію тих митців і експертів, які вирішили дистанціюватися від бієнале через присутність Росії. У Міністерстві закордонних справ наголошують, що це є проявом принциповості та відповідальності перед глобальною культурною спільнотою. Сибіга зазначив, що у часи війни культурні події не можуть ігнорувати політичний контекст, адже мистецтво завжди було пов’язане з цінностями та моральним вибором.

    Питання участі Росії у міжнародних культурних заходах залишається одним із найгостріших з початку повномасштабного вторгнення в Україну. З одного боку, існує позиція про відокремлення культури від політики, з іншого — дедалі більше країн і інституцій визнають, що культурні платформи можуть використовуватися як інструмент “м’якої сили” і пропаганди. Саме тому Україна наполягає на послідовній політиці ізоляції Росії не лише в політичній та економічній сферах, а й у культурному просторі.

    Венеційська бієнале, яка традиційно вважається одним із найвпливовіших мистецьких форумів світу, опинилася в центрі цього протистояння. Організатори намагаються балансувати між принципами відкритості та зростаючим тиском з боку міжнародної спільноти, яка вимагає чіткої позиції щодо участі країни-агресора. Однак останні події свідчать про те, що компроміс у цьому питанні стає дедалі складнішим.

    Експерти звертають увагу, що відставка журі може мати довгострокові наслідки для іміджу бієнале. Вона демонструє глибокий розкол у середовищі митців і кураторів, а також підкреслює, що питання війни в Україні вже давно вийшло за межі політики і стало частиною глобального культурного порядку денного.

    Водночас для України ця ситуація є черговою можливістю донести свою позицію до міжнародної аудиторії. Офіційний Київ послідовно наголошує, що будь-яка співпраця з Росією у сфері культури під час війни може розглядатися як непряме виправдання її дій. Саме тому українська дипломатія активно працює над тим, щоб міжнародні інституції займали більш чітку позицію.

    Заклик Андрія Сибіги до організаторів бієнале — це не лише реакція на конкретний інцидент, а частина ширшої стратегії культурної ізоляції Росії. Україна прагне сформувати нові правила, за якими участь у міжнародних заходах буде залежати не лише від мистецького рівня, а й від дотримання базових принципів міжнародного права.

    Наразі остаточного рішення щодо участі Росії у Венеційській бієнале 2026 року не ухвалено, однак ситуація залишається напруженою і може розвиватися далі залежно від позиції організаторів та міжнародної реакції. Водночас уже очевидно, що цей скандал стане одним із найгучніших у культурному світі цього року.

  • Буря посеред фестивалю: «Книжкова країна» зазнала збитків на сотні тисяч, але зібрала тисячі гостей

    Буря посеред фестивалю: «Книжкова країна» зазнала збитків на сотні тисяч, але зібрала тисячі гостей

    У Києві завершився книжковий фестиваль «Книжкова країна», який попри складні погодні умови зібрав десятки тисяч відвідувачів. Водночас фінальний день події запам’ятався не лише культурною програмою, а й наслідками негоди — сильний вітер, зливи та град пошкодили частину інфраструктури, завдавши організаторам збитків на понад 350 тисяч гривень. Про це УП.Культура повідомили у пресрелізі.

    Фестиваль тривав із 23 по 26 квітня та проходив на території ВДНГ. Саме в останній день, коли погодні умови різко погіршилися, буревій частково зруйнував конструкції, пошкодив намети та створив додаткові труднощі для учасників і гостей. Попри це організатори ухвалили рішення не зупиняти подію, і фестиваль продовжив роботу.

    За чотири дні «Книжкову країну» відвідали понад 71 тисяча людей. Хоча це менше, ніж під час попереднього осіннього фестивалю, який зібрав понад 93 тисячі гостей, інтерес до події залишився високим. Відвідувачі активно купували книжки, брали участь у подіях і підтримували видавців навіть у складних погодних умовах.

    Загалом під час фестивалю було продано понад 85 тисяч примірників книжок на суму понад 32 мільйони гривень. Середня вартість однієї книжки становила близько 380 гривень. Ці показники свідчать про стабільний попит на літературу та високий рівень зацікавленості аудиторії.

    Фестиваль об’єднав широку книжкову спільноту. Участь у ньому взяли понад сто видавництв, десятки книгарень, незалежні автори, ілюстратори, благодійні організації та культурні ініціативи. Загалом кількість учасників сягнула близько двохсот. Протягом чотирьох днів відбулося понад п’ятсот подій — презентації книжок, зустрічі з авторами, дискусії та інші культурні заходи.

    Організатори також поділилися портретом аудиторії. Середній вік відвідувачів становив 28 років, а більшість гостей — близько 82% — були жінками. Це підтверджує тенденцію, що книжкові фестивалі в Україні мають активну молодіжну аудиторію та значну підтримку з боку читачок.

    Попри погодні виклики, фестиваль став важливою подією для книжкового ринку. Видавці змогли представити новинки, автори — поспілкуватися з читачами, а відвідувачі — відчути атмосферу культурного життя навіть в умовах негоди.

    Окремою подією стала Премія книжкових блогерів, яка традиційно відбулася під час фестивалю. Її переможцем став письменник і військовослужбовець Артур Дронь із книгою «Гемінґвей нічого не знає». Це ще раз підкреслило зв’язок сучасної української літератури з актуальними подіями та досвідом війни.

    Негода, яка завдала матеріальних збитків, водночас стала випробуванням для організаторів і учасників. Вона показала, наскільки важливою є підготовка до форс-мажорних обставин, особливо для заходів на відкритому повітрі. Проте навіть у таких умовах фестиваль продемонстрував стійкість і здатність адаптуватися.

    Організатори вже оголосили дати наступного фестивалю — він відбудеться у вересні. Очікується, що досвід цьогорічної події буде враховано, зокрема у питаннях безпеки та інфраструктури.

    «Книжкова країна» 2026 року запам’ятається не лише масштабом і активністю гостей, а й випробуванням стихією. Попри збитки, фестиваль підтвердив свою важливість як одного з головних культурних майданчиків країни, який об’єднує читачів, авторів і видавців навіть у найскладніших умовах.

  • Скандал через «київську російську»: Бєдняков різко відповів Приходько і спровокував нову хвилю дискусій

    Скандал через «київську російську»: Бєдняков різко відповів Приходько і спровокував нову хвилю дискусій

    Гучний мовний скандал розгорівся у соцмережах після допису співачки Анастасії Приходько, яка заявила про використання так званої «російської київської мови» у повсякденному житті. Її слова викликали різку реакцію користувачів та публічних осіб, зокрема шоумена Андрія Бєднякова, який емоційно відреагував на заяву артистки.

    Причиною дискусії став допис Приходько, опублікований російською мовою, в якому вона представилася та наголосила, що спілкується «російською київською мовою». Формулювання швидко розійшлося мережею та спричинило хвилю критики, адже частина користувачів сприйняла його як спробу легітимізувати використання російської мови в українському контексті під новим визначенням.

    Одним із перших публічно відреагував телеведучий Андрій Бєдняков. Він не стримав емоцій і відповів на допис іронічним та різким коментарем, який одразу привернув увагу аудиторії. Його реакція викликала активне обговорення, а також нагадування від користувачів про те, що раніше він сам спілкувався російською.

    У відповідь Бєдняков пояснив свою позицію, зазначивши, що усвідомлює зміни, які відбулися в країні, і свідомо перейшов на українську мову. Він підкреслив, що визнає власні помилки минулого і тепер обирає іншу мовну практику.

    Сама ж заява Приходько спричинила неоднозначну реакцію серед користувачів. Більшість коментарів у соцмережах були критичними. Люди висловлювали обурення через формулювання «київська російська мова», вважаючи його недоречним і навіть провокативним у нинішніх умовах.

    У коментарях з’являлися як саркастичні, так і гострі висловлювання. Частина користувачів наголошувала, що подібні заяви можуть розмивати мовну ідентичність, інші ж підкреслювали, що питання мови в Україні має не лише культурний, а й політичний контекст, особливо під час війни.

    Водночас були й ті, хто підтримав право кожного спілкуватися мовою, яку він вважає зручною, однак таких коментарів було значно менше.

    Після хвилі критики Анастасія Приходько опублікувала ще один допис — цього разу українською мовою. У ньому вона зазначила, що володіє українською і може нею спілкуватися, звернувшись до критиків у доволі різкій формі. Таким чином вона фактично відповіла на закиди щодо своєї мовної позиції.

    Це не перший випадок, коли висловлювання артистки на мовну тему викликають суспільний резонанс. Раніше вона вже робила заяви, в яких закликала не розділяти людей за мовною ознакою, що також спричиняло дискусії.

    Експерти зазначають, що подібні ситуації відображають ширшу суспільну напругу навколо мовного питання. В умовах війни тема мови в Україні стала значно чутливішою і часто виходить за межі особистого вибору, перетворюючись на елемент ідентичності та громадянської позиції.

    Такі публічні конфлікти лише підсилюють увагу до теми та демонструють, наскільки різними можуть бути підходи до мовного питання навіть серед відомих людей. Соціальні мережі, у свою чергу, стають головним майданчиком для подібних дискусій, де реакція аудиторії формується миттєво.

    У підсумку ситуація навколо заяви Приходько та реакції Бєднякова стала черговим прикладом того, як мовне питання в Україні залишається одним із найгостріших у суспільному дискурсі, особливо в умовах повномасштабної війни.

  • ЄС і Латвія загострюють конфлікт через участь Росії у Венеційській бієнале

    ЄС і Латвія загострюють конфлікт через участь Росії у Венеційській бієнале

    Міжнародний культурний скандал навколо Венеційської бієнале загострюється: низка країн ЄС погрожує бойкотом, а Брюссель розглядає скорочення фінансування події через участь Росії. Про це повідомляє Politico.

    Міністерка культури Латвії Агнесе Лаце заявила, що не братиме участі у відкритті Венеційської бієнале, якщо Росія буде представлена на виставці. Вона підкреслила, що йдеться не лише про політичну позицію, а й про принципову відмову легітимізувати державу, яка веде повномасштабну війну проти України.

    Латвія вже раніше ініціювала спільну заяву із закликом виключити Росію з бієнале. Документ підписали 25 країн, які наголошують, що участь РФ у події може створити «культурне прикриття» для держави-агресора та суперечить цінностям європейських інституцій.

    Паралельно позиція Європейського Союзу стає жорсткішою. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила після зустрічі міністрів у Люксембурзі, що ЄС розглядає можливість скорочення фінансування Венеційської бієнале через допуск Росії до участі.

    За її словами, культурна платформа не може залишатися нейтральною в умовах війни, коли Росія руйнує українські музеї, театри та церкви.

    «Поки Росія знищує культурну спадщину України, її присутність на міжнародних мистецьких майданчиках є морально неприйнятною», — заявила Каллас.

    Європейська комісія раніше встановила для керівництва бієнале 30-денний термін для перегляду рішення щодо відкриття російського павільйону. У разі невиконання вимог організатори можуть втратити близько 2 мільйонів євро фінансування.

    Окремо представники Єврокомісії з питань культури засудили рішення про участь РФ ще в березні, наголосивши на ризиках політичної та символічної легітимізації російської держави через мистецтво.

    Організатори Венеційської бієнале підтвердили участь Росії та заявили, що виставка має залишатися «простором діалогу, відкритості та художньої свободи». Вони наголошують, що не порушили процедурних правил, дозволивши відкриття російського павільйону.

    Цьогоріч Росія вперше після початку повномасштабного вторгнення була офіційно включена до списку учасників бієнале. У її національному павільйоні планують представити мистецький проєкт за участі понад 50 авторів із різних країн, зокрема Росії, Бразилії, Аргентини та Малі.

    Рішення викликало різку реакцію в європейських країнах. Окрім Латвії, про політичний бойкот заявили окремі представники Фінляндії — частина фінських посадовців не планує відвідувати відкриття виставки у разі присутності російського павільйону.

    Водночас інші представники культури країн ЄС можуть відвідати подію, щоб підтримати національні мистецькі проєкти.

    Україна офіційно закликала організаторів переглянути рішення щодо участі РФ. Міністерство закордонних справ звернулося до Італії із закликом не видавати візи російським учасникам бієнале.

    До дискусії долучилися й культурні інституції. Зокрема PinchukArtCentre виступив із заявою проти участі Росії, а понад 70 митців підписали відкритий лист із вимогою виключити з бієнале також Росію, Ізраїль та США, аргументуючи це необхідністю етичної відповідальності міжнародних культурних платформ.

    Суперечка навколо бієнале стала частиною ширшої дискусії в Європі про межі «культурної нейтральності» під час війни. З одного боку, організатори наполягають на автономії мистецтва, з іншого — держави та інституції ЄС вважають, що культура не може бути відокремлена від політичної реальності, коли триває збройна агресія проти України.

    Очікується, що остаточні рішення щодо участі Росії та фінансування бієнале можуть бути ухвалені найближчими тижнями, після завершення консультацій між ЄС, організаторами та державами-учасницями.

  • Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Європейська комісія ініціювала процедуру перегляду фінансування Венеційської бієнале та попередила про можливе замороження або повне скасування гранту обсягом 2 мільйони євро. Причиною такого кроку стало рішення організаторів допустити участь російського павільйону в цьогорічній мистецькій виставці. Про це повідомляє Euronews.

    За інформацією видання, 10 квітня президент Венеційської бієнале П’єтранджело Буттафуоко отримав офіційного листа від Виконавчого агентства Європейського Союзу з питань освіти та культури. У документі йдеться про запуск процедури перегляду фінансування у зв’язку з присутністю Росії на одному з найвідоміших культурних майданчиків світу.

    Європейська комісія надала організаторам 30 днів для надання пояснень і аргументації рішення щодо допуску російського павільйону. Після завершення цього терміну Брюссель оцінить отриману відповідь і ухвалить подальше рішення щодо збереження або припинення фінансування.

    Йдеться про грантову підтримку, яка, за даними Euronews, передбачена для Венеційської бієнале до 2028 року. У разі якщо пояснення організаторів не будуть визнані переконливими або позиція щодо участі Росії залишиться незмінною, фінансування може бути повністю зупинене.

    Питання участі Росії у бієнале викликало широку дискусію в європейських політичних колах. За даними ЗМІ, протягом останніх тижнів низка депутатів Європарламенту закликала Єврокомісію зайняти більш жорстку позицію та переглянути підтримку заходу у випадку збереження російської участі.

    У Брюсселі раніше також заявляли, що можливість позбавлення бієнале грантового фінансування розглядається як один із інструментів реагування на рішення щодо участі держави-агресора у міжнародному культурному проєкті.

    Окремо свою позицію висловили представники Європейської комісії, зокрема виконавча віцепрезидентка Хенна Вірккунен та комісар ЄС з питань культури Гленн Мікаллеф. У спільній заяві вони засудили рішення керівництва бієнале про допуск російського павільйону, яке було озвучене ще 10 березня.

    На тлі цього Україна закликала організаторів переглянути рішення, наголошуючи на неприпустимості участі держави, що веде повномасштабну війну, у провідних міжнародних культурних подіях. Подібні заклики також лунали з боку окремих країн Європейського Союзу.

    Водночас керівництво Венеційської бієнале наполягає, що рішення про допуск російського павільйону не порушує правил заходу. Організатори підкреслюють, що бієнале має залишатися «простором для діалогу, відкритості та художньої свободи», а культурні події повинні бути відокремлені від політичних процесів.

    Цьогорічна участь Росії стала першою на Венеційській бієнале з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У межах російської експозиції заплановані мистецькі проєкти за участі художників із різних країн, а сам павільйон позиціонується як міжнародний культурний майданчик поза політичними обмеженнями.

    Подальша доля фінансування Венеційської бієнале буде визначена після завершення 30-денного терміну, який Єврокомісія надала організаторам для офіційної відповіді та роз’яснень.

  • Священник пояснив що насправді означають паска і яйця на Великдень

    Священник пояснив що насправді означають паска і яйця на Великдень

    Паска та фарбовані яйця є не лише традиційними стравами Великодня, а й глибокими символами християнського свята. Попри сучасні кулінарні експерименти, їхнє значення залишається незмінним і пов’язаним із вірою у Воскресіння Христове.

    Про це розповів священник Православної церкви України, богослов і релігійний оглядач Іван Петрущак. За його словами, традиції великодньої випічки та розфарбованих яєць формувалися століттями під впливом різних культур і релігійних практик.

    Історично хліб на Великдень має коріння ще у старозавітній традиції, де він символізував жертву та визволення. Однак саме у східнохристиянському світі, зокрема в Україні, сформувався знайомий вигляд паски як святкової здоби.

    Яйце ж із давніх часів уособлює життя та його перемогу над смертю. У християнстві цей символ отримав нове значення — він безпосередньо пов’язаний із ідеєю Воскресіння. Саме тому на Великдень яйця фарбують, підкреслюючи їхню особливість і відмінність від звичайної їжі.

    Священник пояснює, що паска символізує нове життя, духовну радість і достаток. Біла глазур на ній асоціюється зі світлом і чистотою, тоді як різнокольорова посипка — це вже сучасний елемент, який можна трактувати як символ людських дарів і здібностей.

    Окрему увагу він звернув на традицію фарбування яєць у червоний колір. За церковним переказом, Марія Магдалина принесла яйце імператору Тиберію і сповістила про Воскресіння Христа. У відповідь він засумнівався, але яйце нібито змінило колір на червоний, що й стало символом цієї події.

    Водночас у церкві наголошують: єдиного правильного рецепта паски не існує. У різних родинах її готують по-різному, і це не суперечить традиції. Допустимі як класичні дріжджові варіанти, так і сирні, які у народній культурі асоціюються з Гробом Господнім.

    Сучасні інтерпретації, такі як крафіни чи інші види святкової випічки, також не вважаються порушенням традиції. За словами священника, це лише нові кулінарні форми, які з часом можуть стати звичними.

    Головне, підкреслює він, не зовнішній вигляд святкових страв і не точний рецепт, а їхній зміст. Паска та яйця мають нагадувати про перемогу життя над смертю, духовну радість і віру, яка лежить в основі Великодня.

  • Глядачі обурені обмеженнями на концерті Віктора Павліка

    Глядачі обурені обмеженнями на концерті Віктора Павліка

    Концерт Віктор Павлік у Палац «Україна» викликав резонанс не лише через виступ артиста, а й через ситуацію з правилами поведінки для глядачів.

    Під час заходу частина відвідувачів залишилася незадоволеною обмеженнями у залі. Зокрема, глядачі скаржилися, що їм не дозволяли вільно танцювати біля місць або підходити до сцени, щоб подарувати квіти артисту. Це викликало хвилю обговорень у соцмережах.

    У відповідь адміністрація Палац «Україна» пояснила, що правила діють для забезпечення комфорту і безпеки всіх присутніх. Організатори наголосили, що зал не пристосований для масового танцю, адже це може заважати іншим глядачам, зокрема тим, хто сидить позаду.

    Також у палаці зазначили, що обмеження щодо підходу до сцени пов’язані з великою кількістю охочих привітати артиста, зробити фото чи вручити подарунки, що може порушувати хід концерту та створювати незручності для інших відвідувачів.

    Реакція в мережі виявилася неоднозначною. Частина користувачів підтримала позицію організаторів, вказуючи на необхідність дотримання правил та повагу до інших глядачів. Інші ж, навпаки, розкритикували обмеження, назвавши їх надмірними та такими, що псують атмосферу живого виступу.

    Водночас у відкритому доступі зазначено, що офіційні правила закладу не містять прямої заборони на танці, що лише підсилило дискусію серед відвідувачів.

    Ситуація вкотре порушила питання балансу між свободою емоцій на концертах і необхідністю дотримання порядку у великих концертних залах.