Hronikanovostej.com

Позначка: культура

  • Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Російський удар по Харкову 1 серпня завдав одного з найтяжчих ударів по українській книговидавничій галузі за час повномасштабної війни. Внаслідок атаки безпілотників був фактично знищений автоматизований логістичний центр видавничої корпорації RNK-Ranok та дистрибуційний центр мережі «КнигоЛенд». За попередньою оцінкою генерального директора видавництва «Ранок» Віктора Круглова, вогонь знищив близько 8 мільйонів книжок. Серед них — сотні тисяч шкільних підручників, які мали потрапити до українських дітей.

    Масштаби пожежі виявилися настільки значними, що станом на 3 серпня її вдалося локалізувати, однак остаточно ліквідувати займання ще не змогли. Площа пожежі після російського удару сягнула близько 10 тисяч квадратних метрів.

    За словами Круглова, удар припав по автоматизованому логістичному центру RNK-Ranok та дистрибуційному центру «КнигоЛенду». Керівник видавництва назвав те, що сталося, атакою на українські освіту та культуру й заявив, що за масштабами втрат книжкової інфраструктури цей удар став безпрецедентним від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Перші оцінки були дещо обережнішими. Одразу після атаки представники видавництва говорили про мільйони книжок, охоплених вогнем, а також приблизно 600 тисяч примірників підручників. Після оцінки масштабів руйнувань кількість знищеної продукції оцінили вже приблизно у 8 мільйонів примірників.

    За даними «Детектора медіа», орієнтовна вартість книжок, які перебували на складі, могла становити близько 1 млрд гривень. Це ще не означає, що саме такою буде остаточна сума збитків: до втраченої продукції необхідно додати пошкодження самого логістичного комплексу, обладнання, систем автоматизації та витрати на відновлення інфраструктури.

    Удар стався під час російської атаки безпілотниками на Шевченківський район Харкова. Внаслідок влучання на території складського комплексу почалася масштабна пожежа. На одному майданчику зберігалася продукція «Ранку», а також книжки, пов’язані з дистрибуційним центром «КнигоЛенд».

    Сам Віктор Круглов під час атаки перебував неподалік і розповідав журналістам про ситуацію безпосередньо після удару. За його словами, масштаби займання були величезними, а всередині горіли мільйони книжок.

    Для українського книжкового ринку наслідки атаки виходять далеко за межі втрати одного складу.

    «Ранок» — один із найбільших українських виробників навчальної, методичної та дитячої літератури. Видавництво заснував Віктор Круглов у Харкові ще 1997 року. Компанія має власну виробничу базу, працює з міжнародними видавництвами та створює книжки українською й іншими мовами. На офіційному сайті «Ранок» також зазначає, що створив власний електронний логістичний центр для оперативної доставки продукції по Україні.

    Тому знищення такого центру означає не тільки втрату вже надрукованих книжок. Під ударом опинилася сама система, через яку продукція видавництва зберігалася, сортувалася та розподілялася між книгарнями, школами й іншими замовниками.

    Особливо болючою атака стала напередодні нового навчального року. Серед знищених запасів були шкільні підручники. За першими даними, йшлося приблизно про 600 тисяч таких примірників. Тепер видавництву необхідно не просто відновити складські запаси, а фактично заново надрукувати значну частину продукції.

    Круглов заявив, що компанія має намір продовжувати роботу. За його словами, головним завданням тепер є збереження можливості створювати книжки для українських дітей, друкувати підручники та підтримувати українську освіту й культуру.

    Масштаб удару по «Ранку» особливо помітний на тлі інших російських атак на українську книжкову інфраструктуру. Харків, який історично залишається одним із центрів українського книговидання та поліграфії, систематично потерпає від російських обстрілів.

    І це вже далеко не перший випадок, коли війна безпосередньо знищує книжки, друкарні та видавничі склади.

    Одним із найвідоміших епізодів став російський удар по друкарні «Фактор-Друк» у Харкові 23 травня 2024 року. Тоді загинули працівники підприємства, були поранені люди, а внаслідок пожежі згоріли десятки тисяч книжок. Удар став одним із символів російських атак на українську культурну інфраструктуру.

    Тепер масштаб втрат виявився ще більшим.

    Лише за останній період російські удари також завдавали збитків іншим українським видавництвам і книжковим складам. Тому атака на «Ранок» стала частиною значно ширшої проблеми: український книжковий бізнес змушений одночасно працювати в умовах повітряних атак, руйнування виробничої та складської інфраструктури, перебоїв з енергопостачанням і зростання вартості виробництва.

    Для Харкова ситуація має ще один вимір. Місто залишається одним із головних центрів української видавничої індустрії навіть після років повномасштабної війни. «Ранок» продовжував працювати саме в Харкові, попри близькість до російського кордону та постійну загрозу ударів.

    За інформацією Суспільного, складський комплекс був пошкоджений саме внаслідок російської атаки 1 серпня, а на його території зберігалися книжки кількох видавничих структур.

    Остаточні масштаби матеріальних збитків ще належить встановити. Поки що цифра у 8 мільйонів книжок є попередньою оцінкою керівництва «Ранку». Так само потребуватиме окремої оцінки стан самого логістичного центру та можливість відновлення його роботи.

    Однак уже зараз зрозуміло, що йдеться про один із найбільших одночасних ударів по книжкових запасах України за роки великої війни.

    У видавництві наголошують, що після атаки отримують численні повідомлення та пропозиції допомоги. Круглов подякував людям, які телефонують, пишуть і підтримують компанію, та заявив, що «Ранок» продовжуватиме роботу.

    Тож після того, як пожежу остаточно ліквідують і фахівці отримають повний доступ до знищених приміщень, видавництву доведеться провести детальну інвентаризацію втрат. Попереду — відновлення логістики, повторний друк книжок та підручників і фактично створення заново запасу, який формувався роками.

    Російський удар знищив мільйони фізичних примірників, але водночас поставив перед українською видавничою галуззю значно ширше питання — як захистити друкарні, склади та логістичні центри в умовах, коли вони дедалі частіше опиняються під ворожими атаками.

  • Росіяни спалили мільйони книжок у Харкові: під удар потрапили склади «Ранку» та «КнигоЛенду»

    Росіяни спалили мільйони книжок у Харкові: під удар потрапили склади «Ранку» та «КнигоЛенду»

    Російські війська 1 серпня атакували складський комплекс у Харкові, який використовували видавництво «Ранок» та мережа книгарень «КнигоЛенд». Після влучання виникла масштабна пожежа, внаслідок якої були знищені великі запаси книжок і підручників. Генеральний директор видавництва Віктор Круглов заявив, що йдеться про кілька мільйонів примірників і значні фінансові збитки.

    За даними «Суспільного Харків», по об’єкту в Шевченківському районі міста влучив реактивний безпілотник типу «Шахед». Під ударом опинилася складська будівля, де зберігалася книжкова продукція. Після атаки на території спалахнула пожежа.

    Віктор Круглов назвав атаку цілеспрямованою. За його словами, внаслідок удару фактично знищено книжковий склад, де знаходилися мільйони підручників та інших видань. Точний розмір збитків ще встановлюють, адже необхідно провести повну інвентаризацію того, що залишилося після пожежі.

    Склад використовувався не лише самим «Ранком». За інформацією книжкового медіа «Читомо», там також зберігалася продукція інших видавництв, які входять до групи RNK-Ranok. Серед них — «Фабула», «Жорж», «Ще Одну Сторінку», Readberry, Korali books, Varvar та інші бренди. Таким чином, наслідки атаки можуть торкнутися значно ширшого сегмента українського книжкового ринку, ніж лише одного видавництва.

    Особливо болісною втратою стали підручники. На оприлюднених після удару кадрах видно великі обсяги обгорілої та знищеної навчальної літератури. Атака сталася напередодні нового навчального року, коли попит на шкільні видання традиційно зростає.

    Для видавництва «Ранок» Харків залишається основним центром діяльності. Компанія має головний офіс у місті, а її інтернет-магазин та логістичні потужності також історично пов’язані з Харковом. На офіційному сайті видавництва вказані харківські адреси офісу та пункту видачі замовлень.

    Удар безпосередньо вплинув і на роботу мережі «КнигоЛенд». Після атаки компанія тимчасово припинила приймати замовлення через сайт. Саме з пошкодженого складу комплектували та відправляли онлайн-покупки клієнтам по Україні.

    При цьому фізичні книгарні мережі продовжують працювати. Тобто йдеться не про повну зупинку бізнесу, а передусім про серйозне порушення центральної складської та онлайн-логістики.

    У «КнигоЛенді» на момент атаки тривали літні акції та продажі книжок різних українських видавництв. На офіційному сайті мережі представлені, зокрема, видання «Ранку», «Фабули» та «Жоржа», продукція яких також могла зберігатися на атакованому складі.

    Окремо повідомлялося про працівницю, яка після удару певний час не виходила на зв’язок. Згодом «Суспільне» повідомило, що жінка відповіла на телефонний дзвінок. Таким чином, первинні побоювання щодо її долі не підтвердилися.

    Атака на книжковий склад стала черговим ударом Росії по видавничій та поліграфічній інфраструктурі Харкова. Місто залишається одним із найважливіших центрів українського книговидання, але через близькість до російського кордону його видавництва, друкарні та склади регулярно опиняються під загрозою обстрілів.

    Одним із найтрагічніших попередніх випадків став удар 23 травня 2024 року по харківській друкарні «Фактор-Друк», де загинули працівники та були знищені сотні тисяч книжок. Відтоді українські видавці неодноразово наголошували, що російські удари по поліграфічній інфраструктурі завдають шкоди не лише окремим підприємствам, а й усій культурній та освітній сфері країни.

    Нинішня атака знову вдарила саме по книжковій логістиці — запасах готової продукції, підручниках і можливості швидко доставляти видання читачам.

    На тлі війни український книжковий ринок водночас демонстрував ознаки відновлення. За даними, які наводила «Економічна правда», у 2025 році в Україні зареєстрували 117 нових компаній і фізичних осіб-підприємців із основним видом діяльності «Видання книг». Це був найвищий показник за попередні п’ять років.

    Саме тому знищення такого масштабного складу є ударом по галузі, яка попри війну продовжувала розширюватися.

    Для самого «Ранку» ситуація також має особливе значення через масштаби компанії. Видавництво спеціалізується на дитячій, навчальній та художній літературі, випускає шкільні підручники, посібники та розвивальні видання. Через групу RNK-Ranok воно також працює з кількома окремими книжковими брендами та різними сегментами читацької аудиторії.

    Пожежа на складі означає, що наслідки можуть проявлятися поступово — від дефіциту окремих тиражів до затримок із виконанням замовлень і необхідності повторного друку знищеної продукції.

    Точна кількість втрачених книг, перелік повністю знищених тиражів і сума матеріальних збитків наразі ще підраховуються. Представники видавництва обіцяють повідомляти додаткову інформацію після завершення оцінки наслідків.

    Для читачів наразі найпомітнішим наслідком стало тимчасове припинення онлайн-замовлень у «КнигоЛенді». Водночас офлайн-магазини залишаються відкритими.

    Після атаки українська книжкова спільнота почала поширювати інформацію про удар та заклики підтримувати постраждалі видавництва купівлею їхньої продукції. Для компаній, які втратили великі обсяги готових книг, відновлення складських запасів може потребувати значного часу та додаткових ресурсів.

    Російський удар 1 серпня таким чином знищив не просто складське приміщення. У вогні опинилися мільйони книжок, значна частина яких призначалася дітям та школярам, а удар зачепив одразу кілька українських видавничих брендів і одну з найбільших книжкових мереж країни.

  • Російська атака знищила склад видавництва “Книголав”: у вогні згоріли 250 тисяч книжок

    Російська атака знищила склад видавництва “Книголав”: у вогні згоріли 250 тисяч книжок

    Унаслідок нічної російської атаки 19 липня було повністю знищено склад українського видавництва “Книголав”. Вогонь охопив приміщення, де зберігалися книжки, і знищив близько 250 тисяч примірників. Про це повідомили у видавництві.

    За словами представників “Книголаву”, ніхто зі співробітників не постраждав, однак матеріальні втрати є величезними. Полум’я знищило приблизно 250 тисяч книжок, які стали результатом багатомісячної роботи авторів, перекладачів, редакторів, дизайнерів, друкарень та всієї команди видавництва.

    «Ми втратили майже 250 тисяч книжок. Це результат праці авторів, перекладачів, редакторів, дизайнерів, друкарень і всієї команди, яка щодня працює для українського читача», — йдеться в офіційній заяві видавництва.

    У “Книголаві” попередили, що через знищення складу можливі тимчасові затримки з відправленням замовлень. Водночас команда вже працює над відновленням логістики та інших процесів, щоб якнайшвидше повернутися до повноцінної роботи.

    У видавництві наголосили, що цей удар є черговим свідченням того, що Росія веде війну не лише проти українських міст і цивільного населення, а й проти культури, освіти та національної ідентичності.

    «Росія вкотре доводить, що веде війну не лише проти людей, а й проти української культури, освіти та нашого майбутнього», — підкреслили у “Книголаві”.

    Це вже другий масштабний удар по українській книжковій галузі за останній місяць. У ніч на 2 липня внаслідок масованої атаки Росії на Київ було знищено склад логістичного партнера видавництва BookChef, де згоріло близько 800 тисяч книжок.

    Російські атаки дедалі частіше завдають ударів по об’єктах, пов’язаних із культурою, освітою та книговиданням. Знищення книжкових складів не лише завдає багатомільйонних збитків українським видавцям, а й суттєво впливає на забезпечення читачів новими виданнями та розвиток українського культурного простору.

  • На місці загибелі Ірини Фаріон у Львові відкриють меморіальний простір

    На місці загибелі Ірини Фаріон у Львові відкриють меморіальний простір

    У Львові до других роковин загибелі мовознавиці, професорки, громадської діячки та колишньої народної депутатки України Ірини Фаріон облаштують меморіальний простір на вулиці Томаша Масарика. Саме біля її будинку 19 липня 2024 року стався збройний напад, який забрав життя відомої української науковиці. Урочисте відкриття нового меморіального об’єкта заплановане на 19 липня 2026 року.

    Про це повідомила Львівська міська рада.

    Відповідне рішення ухвалив виконавчий комітет Львівської міської ради. Під час засідання члени виконкому підтримали створення мистецького меморіального простору, який має не лише увічнити пам’ять про Ірину Фаріон, а й стати місцем громадського осмислення її діяльності, ідей та внеску в українську культуру, мовознавство й державотворення.

    Фінансування робіт із реалізації проєкту забезпечить міське управління культури. Підставою для початку робіт стало звернення громадського об’єднання «Військово-волонтерська спілка “Лев’яче серце”, яке виступило ініціатором створення меморіального простору.

    У міській раді наголошують, що новий об’єкт має стати не традиційним пам’ятником, а сучасним громадським простором, який буде відкритим для мешканців Львова, туристів, студентів і всіх, хто захоче вшанувати пам’ять Ірини Фаріон або більше дізнатися про її життя та діяльність.

    Проєкт меморіалу розробила архітектурна команда Guess Line Architects. До творчого колективу увійшли архітектори Андрій Лесюк, Михайло Когут, Катерина Іващук, Ярослав Іваськів, Матвій Кузьмук, Ірина Чабаник, Анна Фітель та Єгор Перепелюк.

    Особливого символізму проєкту додає той факт, що серед його авторів є колишні студенти Ірини Фаріон. Архітектори зазначають, що для них ця робота стала не лише професійним викликом, а й особистою можливістю вшанувати пам’ять своєї викладачки, яка суттєво вплинула на їхнє світосприйняття та формування громадянської позиції.

    За задумом авторів, меморіальний простір покликаний стати місцем взаємодії, роздумів і пізнання постаті Ірини Фаріон.

    У поясненні до концепції зазначається, що меморіальна стела не повинна виконувати лише декоративну чи символічну функцію. Вона має спонукати відвідувачів до осмислення ідей, які відстоювала мовознавиця протягом усього життя, а також нагадувати про значення української мови як основи національної ідентичності.

    Архітектори наголошують, що простір має стати відкритою громадською локацією, де люди зможуть не лише покласти квіти, а й затриматися, ознайомитися з історією Ірини Фаріон, подумати над її спадщиною та її роллю в сучасній історії України.

    Центральним елементом меморіалу стане прямокутна мистецька стела сучасної форми. Її композицію побудували таким чином, щоб вирізані у конструкції літери формували два ключові слова — «мова» та «нація».

    Саме ці поняття автори проєкту вважають символами всього життєвого шляху Ірини Фаріон. Протягом десятиліть вона активно виступала за розвиток української мови, популяризацію національної культури та утвердження української державності.

    Навколо меморіальної стели планують облаштувати зелений громадський простір із деревами, декоративними травами та різнотрав’ям. Ландшафтне оформлення покликане створити атмосферу спокою, тиші та можливості для особистого осмислення.

    За словами розробників, поєднання архітектури та природного середовища має символізувати безперервність пам’яті та зв’язок поколінь.

    У Львівській міській раді зазначають, що новий меморіальний простір стане місцем проведення пам’ятних заходів, покладання квітів, громадських акцій та вшанування річниць, пов’язаних із життям Ірини Фаріон.

    Очікується, що відкриття меморіалу відбудеться саме 19 липня 2026 року, коли виповниться два роки з дня її загибелі.

    Нагадаємо, увечері 19 липня 2024 року на Ірину Фаріон було скоєно збройний напад біля її будинку на вулиці Томаша Масарика у Львові.

    Невідомий здійснив постріл, унаслідок чого мовознавиця отримала важке вогнепальне поранення голови. Її госпіталізували до лікарні у критичному стані.

    Лікарі кілька годин боролися за її життя, однак врятувати пацієнтку не вдалося. Того ж вечора Ірина Фаріон померла.

    Її смерть викликала широкий суспільний резонанс не лише в Україні, а й за її межами. Політики, науковці, діячі культури, громадські організації та представники української діаспори висловлювали співчуття рідним та закликали до швидкого і неупередженого розслідування злочину.

    Правоохоронні органи розгорнули масштабну спецоперацію із пошуку нападника. До розслідування були залучені співробітники Національної поліції, Служби безпеки України, прокуратури та інших силових структур.

    Вже 25 липня 2024 року правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві.

    Ним став 19-річний житель Дніпра В’ячеслав Зінченко.

    Йому повідомили про підозру у вчиненні умисного вбивства, після чого суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Наразі судовий розгляд кримінальної справи триває. Правоохоронці продовжують досліджувати всі обставини злочину, зокрема мотиви його скоєння, походження зброї та можливу причетність інших осіб.

    Ірина Фаріон була однією з найвідоміших українських мовознавиць і громадських діячок. Вона багато років викладала у Національному університеті «Львівська політехніка», була докторкою філологічних наук, професоркою, авторкою численних наукових праць і книг, присвячених українській мові.

    У різні роки Фаріон активно займалася громадською та політичною діяльністю, була народною депутаткою України VII скликання, брала участь у мовознавчих, освітніх та просвітницьких проєктах, регулярно виступала з лекціями та публічними дискусіями щодо розвитку української мови та національної ідентичності.

    У Львівській міській раді зазначають, що створення меморіального простору покликане зберегти пам’ять про Ірину Фаріон для майбутніх поколінь. Автори проєкту сподіваються, що новий простір стане не лише місцем скорботи, а й символом незламності української культури, мови та державності, за які Фаріон послідовно виступала протягом усього свого життя.

  • Неочікуване зізнання Кухар: скільки насправді заробляють зірки українського балету

    Неочікуване зізнання Кухар: скільки насправді заробляють зірки українського балету

    Українська прима-балерина Катерина Кухар відверто розповіла про фінансовий бік балетної професії та спростувала один із найпоширеніших стереотипів про артистів сцени. За її словами, рівень доходів у балеті може кардинально відрізнятися — від близько тисячі доларів на місяць для звичайного артиста до десятків тисяч за один вечір для світових зірок.

    Про це Кухар розповіла в інтерв’ю порталу «Ти – Київ».

    За словами балерини, артист балету в Україні сьогодні може заробляти приблизно 1000 доларів на місяць. Водночас прем’єри провідних театрів і всесвітньо відомі танцівники, які виступають на міжнародних сценах, отримують зовсім інші гонорари.

    «Артист балету зараз заробляє десь тисячу доларів. Звісно, якщо ти прем’єр і всесвітньо відомий, то за вечір можеш заробляти 10 тисяч», — зазначила Катерина Кухар.

    Балерина також розвінчала популярний міф про те, що танцівниці практично нічого не їдять заради ідеальної фізичної форми. Навпаки, перед важливими виступами вона спеціально вживає продукти, багаті на вуглеводи.

    За словами Кухар, перед виходом на сцену вона нерідко їсть спагеті, адже триактний балет вимагає колосальних фізичних навантажень, а організму потрібна достатня кількість енергії.

    «Про мене кажуть, що я нічого не їм. Я їм! Їм багато вуглеводів, наприклад, спагеті. Три акти — це неймовірні зусилля, важка фізична праця. Вуглеводи необхідні», — пояснила артистка.

    Зізнання Катерини Кухар викликало жваве обговорення в мережі, адже воно відкрило маловідомий бік життя професійних артистів балету. Її слова вкотре показали, що за витонченістю та легкістю на сцені стоять роки виснажливих тренувань, сувора дисципліна та величезні фізичні навантаження, а рівень заробітків напряму залежить від міжнародного визнання й професійного статусу.

  • Google запускає музей, у якому картини генерує ШІ

    Google запускає музей, у якому картини генерує ШІ

    Google оголосила про запуск масштабного культурно-технологічного проєкту Dataland, який позиціонується як перший у світі музей мистецтва, повністю присвячений штучному інтелекту. Відкриття заплановане на 20 червня в Лос-Анджелесі, і, за задумом розробників, новий простір має стати не просто виставковою залою, а експериментальною платформою, де мистецтво створюється, змінюється та “оживає” у режимі реального часу завдяки алгоритмам машинного навчання.

    Проєкт Dataland розміщений у будівлі The Grand LA, яку спроєктував всесвітньо відомий архітектор Френк Гері, і займає площу приблизно 2,3 тисячі квадратних метрів. Архітектура простору відіграє важливу роль у концепції музею, оскільки він задуманий як повністю інтерактивне середовище, де технології та фізичний простір зливаються в єдину систему сприйняття. Ініціатива реалізується у співпраці Google з медіахудожником Рефіком Анадолом, який відомий своїми роботами на перетині штучного інтелекту, нейромереж та цифрового мистецтва.

    Центральною частиною відкриття стане виставка під назвою “Machine Dreams: Rainforest”, яка демонструватиме зображення, створені штучним інтелектом у режимі реального часу. Система генерує візуальні сцени з надзвичайно високою деталізацією, що, за заявами організаторів, досягає роздільної здатності до 1,2 мільярда пікселів. Ці цифрові “ландшафти” не є статичними творами, а постійно змінюються, реагуючи на алгоритмічні процеси та зовнішні фактори, що робить кожен візит відвідувача унікальним досвідом.

    Окрім візуальної складової, музей використовує складну багаторівневу систему взаємодії з аудиторією. Простір оснащений сенсорами, які аналізують рухи, присутність та реакції відвідувачів, формуючи адаптивне середовище, що змінює як звуковий супровід, так і візуальні елементи експозиції. Додатково система здатна генерувати ароматичні композиції, що перетворює музейний простір на повністю сенсорний досвід, де задіяні зір, слух і нюх одночасно.

    У Google пояснюють, що технологічною основою Dataland є моделі Gemini, які працюють на інфраструктурі Google Cloud. Це означає, що створення художнього контенту відбувається не локально, а у глобальних датацентрах компанії, після чого результат у реальному часі транслюється до музейного простору. Така архітектура дозволяє безперервно оновлювати експозицію, фактично перетворюючи музей на живу систему, яка ніколи не повторюється у тому самому вигляді.

    Запуск Dataland відбувається на тлі тривалої дискусії у світовому мистецькому середовищі щодо статусу творів, створених штучним інтелектом. Частина критиків вважає такі роботи інструментальним продуктом алгоритмів, тоді як інші розглядають їх як нову форму креативності, де людина виступає куратором або співтворцем, а не єдиним автором. У Google фактично займають позицію на користь другого підходу, просуваючи ідею ШІ як повноцінного учасника творчого процесу.

    Паралельно з відкриттям музею запускається програма AI Artist Residency, реалізована платформою Google Arts & Culture. Вона передбачає гранти у розмірі 25 тисяч доларів для митців, які працюють із технологіями штучного інтелекту, а також менторську підтримку від студії Refik Anadol Studio і доступ до інструментів машинного навчання Google. Протягом року роботи учасників програми планують демонструвати як у самому Dataland, так і на цифрових платформах компанії.

    Таким чином Dataland фактично поєднує в собі одразу кілька функцій — музей, дослідницьку лабораторію, художню платформу та технологічний демонстраційний центр. Експерти вже називають цей проєкт спробою переосмислити саму концепцію музею як інституції, де замість статичних експонатів існують динамічні цифрові системи, що постійно змінюються під впливом алгоритмів і взаємодії з людьми.

  • «Краса ціною знищення квітів»: Христину Соловій атакували після резонансного фото

    «Краса ціною знищення квітів»: Христину Соловій атакували після резонансного фото

    Українська співачка Христина Соловій знову опинилася в центрі уваги соціальних мереж. Цього разу приводом для гучної дискусії стали світлини артистки, зроблені серед квітучого макового поля. Здавалося б, атмосферна літня фотосесія мала викликати лише захоплення прихильників, однак замість компліментів співачка отримала хвилю критики та звинувачень у нищенні рослин заради ефектних кадрів.

    Скандал розгорівся після того, як Христина Соловій опублікувала у своїх соціальних мережах серію фотографій та відео, зроблених під час подорожі Україною. На одному зі знімків артистка лежить серед густого поля червоних маків. Фото швидко почало набирати популярність, однак разом із захопленими відгуками з’явилися й обурені коментарі користувачів. Частина аудиторії звернула увагу на те, що навколо співачки видно прим’яті квіти, через що люди почали звинувачувати її у тому, що заради красивого контенту було пошкоджено рослини.

    Сама виконавиця підписала фото словами: «Україна підступно прекрасна і несподівана. Час зупинятися у подорожі, щоб увібрати в себе всю цю нестерпну аж до болю красу». Саме цей допис став початком бурхливої дискусії в соціальних мережах.

    У коментарях багато користувачів заявили, що подібні фотосесії стали небезпечним трендом. Люди наголошують, що через бажання отримати ефектний кадр блогери та знаменитості нерідко заходять у квітучі поля, витоптуючи рослини. Деякі коментатори написали, що справжню красу потрібно берегти, а не знищувати заради контенту для соцмереж.

    Окремі користувачі висловили припущення, що поле могло бути не дикою природною територією, а сільськогосподарською ділянкою. У соцмережах почали поширюватися повідомлення про те, що маки могли рости серед посівів рижію — олійної культури, яку вирощують аграрії. Через це дії людей, які масово їдуть фотографуватися на таких локаціях, почали розцінювати як неповагу до праці фермерів. Водночас жодних офіційних підтверджень щодо конкретного місця зйомки Христини Соловій наразі оприлюднено не було.

    Попри хвилю критики, знайшлося чимало користувачів, які стали на захист артистки. Вони зазначили, що за одним кадром неможливо достеменно визначити масштаби пошкодження рослин чи умови проведення фотосесії. Прихильники співачки закликали не поспішати з висновками та не перетворювати кожну публікацію знаменитостей на черговий привід для цькування.

    Цікаво, що сама Христина Соловій фактично передбачила таку реакцію. Під публікацією вона залишила фразу: «Чекаю, коли трутні в коменти налетять». Саме цей коментар багато користувачів сприйняли як відповідь на майбутній хейт. Хоча окремої заяви щодо звинувачень у нищенні маків артистка поки що не робила, її допис продемонстрував, що вона була готова до суперечок навколо фотографії.

    Для Христини Соловій це далеко не перший резонансний інформаційний привід. Співачка неодноразово опинялася в центрі суспільних дискусій через свої висловлювання або творчі проєкти. У різні роки широкий резонанс викликали її інтерв’ю, громадянська позиція, а також окремі музичні кліпи. Через це артистку часто називають однією з найяскравіших та найконтроверсійніших представниць сучасної української сцени.

    Сама Христина Соловій є однією з найвідоміших українських співачок нового покоління. Широку популярність їй принесла пісня «Тримай», яка стала одним із найуспішніших україномовних музичних відео на YouTube. Артистка також відома переосмисленням українського фольклору та активною громадянською позицією. У 2022 році вона увійшла до рейтингу найперспективніших українців до 30 років за версією Forbes.

    Історія з маковим полем вкотре показала, наскільки швидко соціальні мережі здатні перетворити звичайну фотографію на масштабну суспільну дискусію. Для одних кадр Христини Соловій став символом української краси та літа, для інших — прикладом того, як прагнення до ефектного контенту може нашкодити природі або чужій праці.

    Поки сама співачка утримується від детальних пояснень, дискусія навколо її фото продовжує набирати обертів. Одні користувачі закликають припинити хейт, інші наполягають на відповідальному ставленні до природних локацій. У будь-якому разі, звичайний кадр серед маків уже став одним із найобговорюваніших епізодів українського шоу-бізнесу початку літа 2026 року.

  • Грузія відкрила винний склеп Сталіна: тисячі пляшок виставлять на аукціон

    Грузія відкрила винний склеп Сталіна: тисячі пляшок виставлять на аукціон

    Уряд Грузії вперше відкрив для публічного доступу у Тбілісі унікальне винне сховище, яке десятиліттями залишалося закритим і містить колекцію з приблизно 40 000 пляшок рідкісних французьких і грузинських вин. Частина цієї колекції, за даними організаторів, пов’язується з Йосипом Сталіним і його особистими зібраннями, а тепер її планують частково виставити на міжнародний аукціон. Про це повідомляє Reuters.

    Сховище розташоване у Тбілісі та має вигляд напівпідземного склепу, де пляшки зберігалися у стабільному температурному режимі в умовах обмеженого доступу. За словами організаторів, деякі екземпляри датуються початком XIX століття, що робить колекцію однією з найстаріших подібних винних добірок у регіоні. Серед зразків — вина з провідних французьких виноробних регіонів, зокрема Бордо, а також традиційні грузинські сорти, які формують основу національної винної культури.

    Історично частина цієї колекції пов’язується з подіями після революції 1917 року, коли радянська влада конфіскувала винні сховища російської імператорської родини Романових. Зокрема, згадуються маєтки Олександра III та Миколи II, де зберігалися цінні французькі вина. У радянський період ці запаси були передані у державне користування, а згодом опинилися в колекціях, які асоціюють із Сталіним, який походив із Грузії та мав відомий інтерес до виноробства.

    Сучасний етап історії колекції розпочався після того, як грузинська влада спільно з Міністерством сільського господарства ініціювала проєкт інвентаризації та відкриття сховища. До роботи також долучилися приватні інвестори, зокрема власник компанії Gilauri Wines Іраклій Гілаурі, який став одним із ключових партнерів проєкту. За його словами, відкриття колекції та подальший аукціон мають не лише економічну мету, а й культурну — підвищення міжнародного статусу грузинського виноробства.

    Виручені кошти планують спрямувати на створення школи виноробної освіти в Грузії. Ініціатори проєкту наголошують, що це має сприяти розвитку галузі, яка є однією з ключових для економіки країни, а також зміцненню позицій Грузії як одного з найдавніших виноробних регіонів світу.

    Грузія традиційно позиціонує себе як батьківщина вина: археологічні дослідження свідчать, що виноробство на її території існує безперервно близько 8000 років. Особливе місце у цій традиції займає метод витримки вина у квеврі — великих глиняних посудинах, які закопують у землю. Ця технологія вважається унікальною і внесена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

    Відкриття склепу викликало значний інтерес серед міжнародних колекціонерів та експертів винного ринку. Частина з них розглядає колекцію як потенційно унікальну історичну спадщину, що поєднує європейське виноробство, імперську історію Росії та радянський період. Деякі пляшки, за оцінками фахівців, можуть мати значну колекційну та музейну цінність.

    Під час огляду сховища відвідувачі відзначали його атмосферу та історичну автентичність. Один із колекціонерів зі США порівняв відвідини з «археологічною експедицією», підкресливши, що унікальність колекції полягає не лише у вартості окремих пляшок, а й у її історичному контексті та невизначеності походження частини експонатів.

    Організатори проєкту зазначають, що аукціон стане лише першим етапом відкриття колекції для світу. Надалі планується створення постійної експозиції, яка поєднає музейну частину та освітній центр для підготовки виноробів нового покоління.

    Таким чином, відкриття винного склепу Сталіна у Тбілісі стало не лише культурною подією, а й масштабним економічно-історичним проєктом, що поєднує спадщину кількох епох — від імператорської Росії до сучасної Грузії — і може суттєво вплинути на міжнародне сприйняття грузинського виноробства.

  • «Тисячовесна» розширюється: держава підтримуватиме книжки та онлайн-ігри

    «Тисячовесна» розширюється: держава підтримуватиме книжки та онлайн-ігри

    Міністерство культури та стратегічних комунікацій України планує суттєво розширити державну програму підтримки українського культурного продукту «Тисячовесна», включивши до неї нові напрями — українські книжки та онлайн-ігри. Відповідні зміни вже закладені до бюджетної декларації на 2027 рік. Про це під час «Книжкового Арсеналу» повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури України Тетяна Бережна.

    За словами очільниці відомства, розширення програми є частиною більш масштабної державної стратегії розвитку українського культурного продукту та креативних індустрій. Влада розраховує, що підтримка нових напрямів дозволить стимулювати виробництво сучасного українського контенту, посилити його конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному ринках, а також сприятиме формуванню сильного культурного середовища в умовах тривалої війни та післявоєнного відновлення країни.

    Тетяна Бережна наголосила, що уряд має намір працювати над збільшенням фінансування програми на декілька мільярдів гривень. Водночас вона підкреслила, що успіх державної підтримки залежить не лише від бюджетних ресурсів, а й від активності самих представників культурної сфери. На її переконання, держава може створити необхідні умови, надати інструменти та фінансування, однак кінцевий результат залежатиме від того, наскільки творчі спільноти, видавці, автори, музиканти, режисери, художники та розробники ігор зможуть використати ці можливості для створення якісного та затребуваного продукту.

    Міністерка зазначила, що програма не зможе реалізувати свій потенціал лише за рахунок державних інвестицій. Вона переконана, що необхідною умовою успіху є наявність творчої енергії, професійної ініціативи та готовності культурної спільноти брати відповідальність за розвиток галузі. Саме взаємодія держави та креативного сектору, на думку уряду, має стати основою для формування потужного українського культурного продукту.

    За словами Бережної, вже перший етап реалізації «Тисячовесни» продемонстрував значний інтерес з боку учасників ринку. Міністерство отримало велику кількість заявок на участь у програмі, серед яких є масштабні та амбітні проєкти. Це свідчить про наявність значного потенціалу в українських креативних індустріях та готовність представників галузі до активної співпраці з державою.

    Особливу увагу привертає намір включити до програми підтримки книжковий сектор. Українське книговидання останніми роками переживає період активного розвитку, попри складні економічні умови та наслідки повномасштабної війни. Зростає попит на україномовну літературу, розширюється коло українських авторів, збільшується кількість перекладів світових бестселерів українською мовою, а також з’являються нові незалежні видавництва.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії книжкова галузь стала одним із важливих елементів культурного спротиву. Українські видавці та автори активно працюють над популяризацією національної історії, культури та сучасної літератури як в Україні, так і за кордоном. Водночас ринок залишається вразливим до економічних викликів, зокрема через зростання вартості друку, логістики та паперу. Саме тому державна підтримка може стати важливим інструментом для подальшого розвитку галузі.

    Не менш важливим новим напрямом є підтримка онлайн-ігор. Українська індустрія розробки відеоігор уже багато років входить до числа найбільш динамічних сегментів креативної економіки. Українські студії відомі далеко за межами країни, а створені ними проєкти здобувають популярність серед мільйонів користувачів у різних куточках світу. Попри війну, галузь продовжує працювати, залучати інвестиції та формувати значні валютні надходження для економіки.

    У Міністерстві культури вважають, що підтримка українського геймдеву може сприяти не лише економічному розвитку, а й просуванню української культури через сучасні цифрові формати. Відеоігри дедалі частіше стають інструментом культурної дипломатії, популяризації історії та формування позитивного іміджу держави за кордоном. Тому залучення цього сектору до програми «Тисячовесна» розглядається як інвестиція в майбутнє української креативної економіки.

    Програма «Тисячовесна» була офіційно запущена Міністерством культури у квітні 2026 року. Спочатку вона мала назву «1000 годин українського контенту», однак згодом отримала новий бренд і ширшу концепцію. Головною метою проєкту стало стимулювання виробництва сучасного українського контенту в різних сферах культури та творчості.

    Станом на сьогодні державна підтримка поширюється на сім категорій культурного продукту. До них входять ігрові фільми та серіали, документальні фільми та серіали, анімаційні проєкти, контент для дитячої аудиторії, сучасна музика, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво, а також аудіовізуальні шоу та короткі відеоформати для соціальних мереж.

    Уряд розглядає програму як один із ключових інструментів культурної політики держави на найближчі роки. В умовах війни підтримка українського контенту розглядається не лише як питання розвитку культури, а й як елемент національної безпеки, інформаційної стійкості та збереження культурної ідентичності. Саме тому держава прагне створити умови, за яких українські митці, автори, музиканти, режисери, видавці та розробники цифрового контенту отримають більше можливостей для реалізації своїх проєктів.

    Розширення «Тисячовесни» на книжки та онлайн-ігри може стати одним із найбільших кроків держави у сфері підтримки креативних індустрій за останні роки. Якщо відповідні зміни будуть остаточно затверджені та забезпечені належним фінансуванням, програма охопить практично всі ключові сегменти сучасного культурного виробництва та може стати важливим чинником розвитку української культури як всередині країни, так і на міжнародному рівні.

  • У Кременчуці заборонили публічне використання російськомовного культурного продукту

    У Кременчуці заборонили публічне використання російськомовного культурного продукту

    Кременчуцька міська рада ухвалила рішення про встановлення мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту на території громади. Про це повідомила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.

    Фото: скрин сайту Кременчуцької міської ради

    Відтепер у Кременчуці забороняється публічно виконувати, демонструвати та поширювати російськомовний культурний продукт у громадських місцях, закладах культури, торгівлі, побутового обслуговування та громадського харчування.

    Під дію мораторію потрапили книги, художні альбоми, музичні звукозаписи, аудіовізуальні твори, матеріали на цифрових носіях, вироби художніх промислів, театральні й циркові вистави, концерти, лекції та інші культурно-освітні послуги, створені російською мовою.

    Також обмеження стосуються об’єктів матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне або наукове значення та підлягають збереженню відповідно до українського законодавства.

    За словами Олени Івановської, рішення ухвалили для захисту українського інформаційного простору від впливу держави-агресора та подолання наслідків багаторічної русифікації.

    Уповноважена звернула увагу й на те, що офіційний сайт Кременчуцької міської ради пропонує користувачам переклад майже 150 мовами світу, однак російської серед них немає.

    Нагадаємо, раніше у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про заборону використання російської мови у приватних закладах освіти.