Hronikanovostej.com

Позначка: бюджетні кошти

  • «Київавтодор» віддав понад мільярд на ремонт проспектів фірмі з орбіти одеського депутата

    «Київавтодор» віддав понад мільярд на ремонт проспектів фірмі з орбіти одеського депутата

    Під кінець 2025 року комунальна корпорація «Київавтодор» уклала два масштабні договори на капітальний ремонт столичних проспектів — Свободи та Валерія Лобановського. Загальна вартість робіт становить 1,24 млрд гривень. Обидві угоди дісталися одному підряднику — приватному підприємству «Київшляхбуд», яке багато років залишається ключовим виконавцем дорожніх проєктів у столиці.

    Про це пише видання КВ.

    Договори були підписані 22 та 24 грудня. При цьому жоден інший учасник у тендерах участі не взяв, а сама процедура пройшла без скарг і оскаржень. Таким чином компанія отримала контракти без конкуренції.

    Перший договір передбачає капітальний ремонт проспекту Свободи у Подільському районі — на ділянці від проспекту Європейського Союзу до проспекту Порика. Вартість робіт становить 459,18 млн гривень, завершення заплановане на грудень 2026 року.

    Другий контракт стосується проспекту Валерія Лобановського у Солом’янському районі. За 784,98 млн гривень підрядник має виконати капремонт із завершенням робіт до червня 2027 року.

    У Київській міській державній адміністрації зазначають, що ремонти включають оновлення проїжджої частини й тротуарів, модернізацію дощової каналізації та зовнішнього освітлення, облаштування велоінфраструктури і створення безбар’єрного простору. В адміністрації також нагадують, що проспект Свободи був збудований у 1975 році й капітально не ремонтувався понад 40 років, а проспект Лобановського — з 1964 року й востаннє оновлювався понад два десятиліття тому.

    ПП «Київшляхбуд» зареєстроване у 2009 році в Одесі, нині має київську юридичну адресу. Компанію очолює Олександр Ращупкін, а формальним засновником виступає австрійська фірма. Водночас кінцевими бенефіціарами залишаються одеські бізнесмени Євген Коновалов та Юрій Шумахер — чинний депутат Одеської міської ради від фракції «Довіряй справам».

    За роки співпраці з «Київавтодором» «Київшляхбуд» отримав майже сотню бюджетних замовлень на понад 6 млрд гривень. Левова частка контрактів — 87 договорів — укладена саме зі столичною комунальною корпорацією. Йдеться про ремонти ключових магістралей і вулиць Києва, а також будівництво нових транспортних сполучень.

    «Київшляхбуд» входить до групи «Ростдорстрой», у яку також входить однойменне товариство з обмеженою відповідальністю. Разом ці компанії уклали з «Київавтодором» договорів на 8,66 млрд гривень, що еквівалентно понад 200 млн доларів. Таким чином група фактично домінує серед дорожніх підрядників столиці.

    Водночас діяльність обох компаній неодноразово привертала увагу правоохоронних органів. Розслідуються епізоди можливого завищення вартості матеріалів і привласнення бюджетних коштів під час ремонтів і реконструкцій столичної інфраструктури, зокрема Дегтярівського шляхопроводу та кількох міських вулиць. За попередніми оцінками слідства, йдеться про десятки й сотні мільйонів гривень.

    Наразі генеральним директором «Київавтодору» є Олександр Федоренко, а сама корпорація підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Політичну відповідальність за діяльність департаменту, згідно з чинною структурою управління, несе міський голова Києва.

    Таким чином, під завісу року столичні дорожні мільярди знову дісталися перевіреному підряднику з багаторічною історією співпраці з «Київавтодором», попри відсутність конкуренції та тло кримінальних проваджень, які тривають уже не перший рік.

  • Посадовцю міськради Дніпра оголосили підозру у справі про 3,3 млн грн збитків

    Посадовцю міськради Дніпра оголосили підозру у справі про 3,3 млн грн збитків

    У Дніпрі правоохоронні органи повідомили про підозру у справі щодо привласнення бюджетних коштів, виділених на відновлення житлових будинків, пошкоджених унаслідок ворожих обстрілів. Фігурантами провадження стали посадовець Дніпровської міської ради, приватний підприємець, а також бухгалтери, причетні до фінансового супроводу закупівель.

    За даними слідства, протягом 2023–2025 років під час проведення закупівель робіт і матеріалів для відновлення житла використовувалася схема із завищенням вартості. У результаті таких дій місцевому бюджету було завдано збитків на суму близько 3,3 млн гривень.

    Правоохоронці встановили, що закупівлі здійснювалися за цінами, які суттєво перевищували ринкові. Отримані бюджетні кошти, за версією слідства, частково привласнювалися учасниками схеми. Посадовець міськради, за попередньою інформацією, забезпечував сприяння у прийнятті рішень, підприємець виконував роль постачальника або виконавця робіт, а бухгалтери відповідали за фінансову документацію та проведення платежів.

    Наразі всім фігурантам повідомлено про підозру відповідно до норм Кримінального кодексу України. Точну правову кваліфікацію дій учасників схеми правоохоронці не розголошують, однак йдеться про злочини у сфері службової діяльності та розтрати бюджетних коштів.

    Досудове розслідування триває. Слідчі встановлюють повне коло осіб, причетних до оборудки, а також перевіряють інші закупівлі, які могли проводитися за аналогічною схемою.

  • П’ять Toyota за 8 мільйонів: як Південноукраїнська АЕС порушила рішення Кабміну

    П’ять Toyota за 8 мільйонів: як Південноукраїнська АЕС порушила рішення Кабміну

    Південноукраїнська атомна електростанція, що є філією НАЕК «Енергоатом», 6 листопада здійснила закупівлю п’яти легкових автомобілів Toyota на загальну суму 8,08 млн грн. Закупівля була оформлена за процедурою UA-2025-10-15-011687-a, а придбані автомобілі вже перебувають на складі державного підприємства.

    Водночас закупівля була проведена з очевидним порушенням постанови Кабінету Міністрів №899 від 3 жовтня 2012 року. Цей документ прямо забороняє державним підприємствам придбання та оренду легкових автомобілів у разі відсутності затвердженого річного фінансового плану.

    У постанові чітко зазначено, що за відсутності затвердженого фінплану підприємство має право здійснювати виключно витрати, безпосередньо пов’язані з виробничою діяльністю. При цьому поняття «витрати» в законодавстві охоплює не лише фактичну оплату, а й саме взяття фінансових зобов’язань, тобто підписання договорів.

    На момент укладення договору фінансовий план НАЕК «Енергоатом» на 2025 рік не був затверджений у встановленому порядку. Це підтверджується офіційними повідомленнями як самої компанії, так і урядових структур. Отже, створення будь-яких зобов’язань, не пов’язаних безпосередньо з виробництвом електроенергії, було прямо заборонене.

    Згідно зі структурою управління НАЕК «Енергоатом», відповідальність за дотримання вимог законодавства на рівні філій покладається особисто на їхніх керівників. У цьому випадку рішення про укладення договору ухвалював генеральний директор Південноукраїнської АЕС Стоянов. Саме його дії призвели до формування незаконного фінансового зобов’язання, яке прямо суперечить постанові Кабінету Міністрів №899.

    11 листопада уряд достроково припинив повноваження наглядової ради НАЕК «Енергоатом» через провал у системі контролю та наявність корупційних ризиків. Втім, наявність або відсутність наглядової ради жодним чином не впливає на дію постанови №899, яка має обов’язковий характер і застосовується автоматично.

    Таким чином, історія із закупівлею автомобілів на Південноукраїнській АЕС демонструє не лише формальне порушення урядової заборони, а й системну проблему управлінських рішень у державному секторі. В умовах фінансових обмежень та енергетичної кризи такі дії ставлять під сумнів ефективність контролю за використанням коштів державних підприємств.

  • Фляги для військових подорожчали після зриву тендера: хто і навіщо це зробив

    Фляги для військових подорожчали після зриву тендера: хто і навіщо це зробив

    На тлі системного дефіциту базового речового забезпечення в підрозділах ЗСУ історія із закупівлею звичайних польових фляг стала показовою ілюстрацією глибших проблем у системі оборонних закупівель. Військові на фронті місяцями скаржаться на затримки постачання, непрозорий розподіл майна та зловживання на місцях. У таких умовах виживання все частіше залежить не від держави, а від волонтерів і власних коштів бійців, а хаос у забезпеченні напряму впливає навіть на кількість випадків самовільного залишення частин.

    У період, коли здійснювалися закупівлі індивідуальних польових фляг, ключовий вплив на систему мали тодішній міністр оборони та керівництво державного підприємства, через яке проходили контракти. Формально саме держпідприємство виступало замовником, однак фактично воно діяло в межах управлінських рішень і політичної волі Міністерства оборони. Тому відповідальність за наслідки не може обмежуватися рівнем підприємства.

    У січні 2024 року було оголошено закупівлю 100 тисяч індивідуальних польових фляг типу А на суму майже 20 мільйонів гривень. Найнижчу цінову пропозицію подала одна з компаній, яку офіційно визнали найбільш економічно вигідною та такою, що відповідає умовам процедури. Уповноважена особа замовника визначила її переможцем і оприлюднила намір укласти договір. На цьому етапі закупівля виглядала як приклад нормально працюючої конкуренції.

    Однак одразу після визначення переможця позиція замовника кардинально змінилася. Пропозицію компанії було відхилено вже після перемоги, посилаючись на нібито невідповідність нормативно-технічній документації. Зауваження стосувалися зовнішнього вигляду виробу та оформлення протоколів лабораторних випробувань. Водночас фляги не визнавалися небезпечними чи непридатними для використання. Фактично найдешевшого учасника усунули з процедури на формальних підставах.

    Більше того, профільна державна установа надала окремий висновок про можливість використання цих фляг за призначенням у польових умовах. Тобто продукція відповідала функціональним потребам військових і не становила загрози. Однак цей висновок був проігнорований. Формальні претензії виявилися важливішими за реальні потреби фронту, а учасника з найнижчою ціною остаточно вивели з торгів.

    Після цього замовник перейшов до наступного учасника, якого визнали переможцем. Але вже наступного дня ця компанія сама відмовилася від укладення договору, пояснивши це неможливістю виконати постачання в установлені строки. У результаті тендер формально визнали таким, що не відбувся, хоча потреба армії у флягах залишалася критичною.

    Після зриву конкурентної процедури закупівля фактично перейшла в ручний режим. Держпідприємство почало укладати прямі договори з іншими компаніями, які згодом стали основними постачальниками фляг типу А для армії. Контракти укладалися вже на десятки мільйонів гривень, але за значно вищими цінами. При цьому йшлося про фляги китайського виробництва, попри наявність на ринку дешевших аналогів.

    У підсумку ситуація виглядає однозначно. Бюджетні кошти, які мали максимально ефективно працювати на забезпечення армії, перетворилися на фінансовий ресурс для обмеженого кола постачальників. Замість економії — формальні відмови та керовані рішення. Замість реальної конкуренції — передбачуваний результат із дорожчими контрактами. За викладеними фактами ініційовано звернення до правоохоронних і контрольних органів із вимогою комплексної перевірки можливих корупційних зв’язків між посадовими особами, відповідальними за погодження та контроль виконання оборонних контрактів.

  • Родина співробітниці НБУ заробила понад 100 мільйонів на перепродажі софту для держави

    Родина співробітниці НБУ заробила понад 100 мільйонів на перепродажі софту для держави

    Компанія, пов’язана з родиною високопосадовця Національного банку України, за останні роки заробила понад 100 мільйонів гривень на постачанні програмного забезпечення для державних і комунальних установ. При цьому фірма фактично не є розробником продукту, а виконує роль посередника між правовласником софту та бюджетними замовниками.

    Йдеться про київську компанію «Мастер:стрім», одним із співзасновників якої є Андрій Розмаїтий — чоловік старшої економістки НБУ. Саме ця фірма постачає державним структурам лінійку бухгалтерського та управлінського програмного забезпечення під брендом MASTER — від бухгалтерії, кадрів і документообігу до фінансових, аграрних і торговельних модулів.

    За даними публічних закупівель, програмні продукти цієї лінійки масово купують державні органи та комунальні підприємства як для бюджетного, так і для комерційного сегмента. Загалом зафіксовано 1 469 договорів, а сукупний дохід компанії від держзамовників становить 102,9 млн грн. Серед клієнтів — центральні органи влади, фонди, державні служби та десятки комунальних підприємств по всій країні.

    Формально «Мастер:стрім» позиціонується як ІТ-постачальник. Однак ключова деталь полягає в тому, що компанія не володіє інтелектуальними правами на програмне забезпечення, яке продає державі. Правовласником і безпосереднім розробником продуктів лінійки MASTER є інша юридична особа. Саме вона створює програмне забезпечення, тоді як «Мастер:стрім» забезпечує укладання договорів, проходження платежів і супровід закупівель.

    У такій конструкції виникає логічне запитання: чому компанія-розробник не працює напряму з державними замовниками, а використовує посередника, пов’язаного з родиною посадовиці Національного банку. Особливо з урахуванням того, що йдеться про масові закупівлі стандартизованого продукту та сотні однотипних контрактів. Така модель не створює додаткової цінності для замовника, проте дозволяє акумулювати значну маржу на рівні посередника.

    Окремої уваги заслуговує і ширший контекст. Національний банк є ключовим регулятором фінансової системи країни, який формує правила фінансового контролю, прозорості та доброчесності. На цьому тлі бізнес, пов’язаний із родиною співробітниці НБУ, орієнтований майже виключно на державний сектор і десятки мільйонів гривень бюджетних коштів, що проходять через структуру без володіння продуктом, виглядає щонайменше суперечливо.

    Формально в цій історії наразі не зафіксовано прямого порушення закону. Водночас за суттю мова йде про класичну посередницьку модель, за якої бюджетні кошти осідають у компанії, пов’язаній з родиною високопосадовця, без очевидної економічної необхідності в такому ланцюжку. Це створює ризики конфлікту інтересів, підриває довіру до системи державних закупівель і ставить під сумнів рівні умови конкуренції для інших учасників ринку.

    Чому розробник програмного забезпечення не виходить безпосередньо на державні тендери? Хто і на якому етапі ухвалив рішення вбудувати в ланцюг саме компанію «Мастер:стрім»? Як формується кінцева ціна для бюджетного замовника і яку частку в ній становить посередницька націнка? Відповіді на ці запитання поки що відсутні. Розслідування триває.

  • Аудит КМДА виявив порушення в «Київзеленбуді» майже на 1 млрд гривень

    Аудит КМДА виявив порушення в «Київзеленбуді» майже на 1 млрд гривень

    Аудит Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА виявив масштабні порушення в діяльності комунального об’єднання «Київзеленбуд», які у 2022–2024 роках призвели до проблем і ризиків на загальну суму майже 985 млн гривень. З них понад 826 млн грн аудитори прямо віднесли до операцій із ризиком втрат бюджетних коштів.

    Відповідний звіт датований 14 жовтня 2025 року, однак оприлюднений із затримкою — вже після того, як стало зрозуміло, що більшість рекомендацій ревізорів керівництво «Київзеленбуду» фактично проігнорувало. Перевірка охоплювала період з 2022 по 2024 рік і тривала майже рік — з серпня 2024-го до червня 2025-го.

    За висновками аудиторів, у різних сегментах діяльності комунального об’єднання були зафіксовані порушення фінансової дисципліни, неефективне використання майна та системні управлінські збої. Йдеться як про прямі втрати бюджету, так і про ситуації, які створювали умови для зловживань і подальшого розкрадання коштів.

    Окремий блок зауважень стосувався закупівель. Аудитори встановили, що тендерна документація «Київзеленбуду» нерідко містила непрозорі та дискримінаційні вимоги до учасників, але при цьому не визначала чітких критеріїв якості товарів і робіт. У низці випадків пропозиції, які не відповідали технічній специфікації, не відхилялися, а більш вигідні за ціною учасники усувалися з формальних причин.

    Також фіксувалися договори, у яких не було чітко визначено вимоги до якості товарів або обсягів робіт. Це створювало ризики неналежного виконання зобов’язань і фактично позбавляло замовника інструментів контролю. В окремих випадках «Київзеленбуд» не стягував штрафні санкції з підрядників за порушення умов договорів, що, за оцінками аудиторів, призвело до ризику втрат бюджету щонайменше на 1,64 млн грн.

    У звіті наведено і приклади конкретних договорів. Зокрема, при закупівлі дизельного палива у 2023 році комунальне об’єднання погодило підвищення ціни за одиницю товару непропорційно реальному коливанню цін на ринку. Інший договір, укладений для хімічної ліквідації карантинних бур’янів, не містив чіткої інформації про місця і площі обробки, що створювало ризики фіктивного виконання робіт.

    Аудитори також звернули увагу на практику підписання актів приймання виконаних робіт раніше, ніж ці роботи фактично були виконані. Частину таких робіт у реальності виконували районні управління зелених насаджень за договорами субпідряду, хоча саме вони і так є балансоутримувачами парків і скверів. За 2023 рік та десять місяців 2024-го було укладено 32 договори субпідряду на суму понад 12 млн грн.

    Окрема критика стосувалася використання посадкового матеріалу. Попри наявність у міському декоративному розсаднику «Теремки» понад 50 тисяч саджанців, районні КП забезпечувалися ними лише частково. Водночас за бюджетні кошти закуповувалися аналогічні саджанці на десятки мільйонів гривень. Лише за вибірковими підрахунками аудитори встановили зайві витрати щонайменше на 5,4 млн грн, а під час капітальних ремонтів і реконструкцій — ще на понад 1,3 млн грн.

    Крім того, «Київзеленбуд» реалізовував власний посадковий матеріал за цінами, значно нижчими за ринкові, а потім оплачував схожі саджанці за завищеними цінами у межах підрядних договорів. Це, на думку ревізорів, призвело до упущеної вигоди майже на 1 млн грн.

    Аудит зафіксував і серйозні проблеми з управлінням майном та землею. Комунальне об’єднання роками не реєструвало право постійного користування низкою земельних ділянок, що створило ризик їх втрати. У звіті прямо вказано на випадки, коли частина таких земель була передана в оренду або забудована сторонніми структурами.

    Ситуацію ускладнює зникнення великого масиву документації. Аудитори не змогли ідентифікувати понад 200 договорів з додатками та актами виконаних робіт, укладених у 2021–2023 роках. Частина документів була вилучена правоохоронцями під час десятків обшуків і тимчасових доступів у межах кримінальних проваджень, що, за оцінкою ревізорів, унеможливило повне встановлення реальних масштабів порушень.

    Загалом аудитори надали керівництву «Київзеленбуду» 58 рекомендацій. Станом на момент оприлюднення звіту лише 9 з них були виконані повністю, ще 2 — частково, а 47 залишилися без реагування. Зокрема, комунальне об’єднання проігнорувало рекомендації щодо звернення до суду та правоохоронних органів для недопущення втрати земельних ділянок і впровадження чіткої системи обліку та архівування первинної документації.

    На тлі цього аудит КМДА фактично підтвердив те, про що правоохоронці заявляють уже кілька років: «Київзеленбуд» є одним із лідерів серед столичних комунальних підприємств за кількістю кримінальних проваджень, підозр і підстав для перевірок. І попри зміну керівників, управлінська модель, яка створює умови для розпилу бюджету та втрати майна, продовжує працювати.

  • У Чабанівській ТГ тривають слідчі дії через розтрату бюджетних коштів

    У Чабанівській ТГ тривають слідчі дії через розтрату бюджетних коштів

    У Чабанівській територіальній громаді відбулися масштабні обшуки у рамках кримінального провадження, пов’язаного з ймовірним розкраданням бюджетних коштів та зловживанням службовим становищем. Про це стало відомо із джерел у правоохоронних органах.

    Слідчі дії проводилися одночасно в адміністративних будівлях громади, приватних будинках та транспортних засобах осіб, яких підозрюють у причетності до незаконних схем. У фокусі перевірки — можливе привласнення та розтрата ресурсів громади посадовими особами та пов’язаними з ними особами.

    У матеріалах слідства згадується посадовиця Чабанівської громади Олена Соболєва, а також кілька депутатів, яких джерела пов’язують із одним неформальним угрупованням. Правоохоронці з’ясовують, чи могли рішення, ухвалені за їхньої участі, сприяти незаконному використанню коштів громади.

    Особливу увагу слідства привернув громадянин Артак Алоян, який раніше мав проблеми із законом і, ймовірно, виступав посередником у фінансових схемах. Також у матеріалах фігурує чоловік, відомий під прізвиськами «Торпеда Дмитро» та «Архімед», який може володіти інформацією про логістику та рух коштів, що цікавлять слідство. Його процесуальний статус наразі уточнюється.

    Офіційних заяв від правоохоронних органів щодо обшуків та кримінального провадження поки не опубліковано.

  • Реконструкція підстанції швидкої за 81,5 млн грн: як у кошторисі з’явилися мільйони “повітря”

    Реконструкція підстанції швидкої за 81,5 млн грн: як у кошторисі з’явилися мільйони “повітря”

    Десятки мільйонів гривень на бетон і цеглу в умовах війни вже стали звичною реальністю. Проте кейс із реконструкцією підстанції екстреної медичної допомоги вартістю 81,5 мільйона гривень виходить за межі звичних бюджетних апетитів і потребує окремого юридичного та фінансового аналізу.

    Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф уклав договір на реконструкцію двоповерхової будівлі за адресою вулиця Злагоди, 11 з компанією ТОВ «СК Пантеон». Формально йдеться про комплексне оновлення об’єкта — від покрівлі до інженерних мереж. Однак аналіз кошторисної документації показує системні аномалії у ціноутворенні, які важко пояснити ринковою логікою або інфляцією.

    Найбільш показовою є позиція силікатної цегли. У кошторисі її вартість закладено на рівні 19 гривень за штуку, тоді як середня ринкова ціна на аналогічну продукцію коливається близько 13 гривень. З урахуванням обсягів робіт така різниця автоматично формує ймовірну переплату на рівні одного мільйона гривень лише на цьому матеріалі.

    Не менше запитань викликає квадратний металевий профіль, який у кошторисі зазначений по 57 тисяч гривень за тонну. Водночас ринкові пропозиції на аналогічну продукцію стартують від 38 400 гривень. Різниця у ціні додає до загальної вартості проєкту ще близько 830 тисяч гривень, які не мають очевидного економічного обґрунтування.

    Ще більш контрастною виглядає ситуація з профнастилом марки Н44-05. Його вартість у документації завищена майже вдвічі — 630 гривень за квадратний метр замість реальних 300 гривень. За підрахунками, це означає додаткове навантаження на бюджет у розмірі близько 650 тисяч гривень.

    Навіть на оздоблювальних матеріалах, зокрема лінолеумі, вдалося виявити істотні розбіжності. У кошторисі його ціна закладена на рівні 1 630 гривень за метр, при тому що аналогічні матеріали з чіткими характеристиками у великих будівельних мережах коштують значно дешевше. Орієнтовна переплата за цією позицією становить близько 190 тисяч гривень.

    Загалом лише на кількох базових позиціях попередній аналіз вказує на можливу переплату майже 3 мільйони гривень. Це кошти, які в умовах війни могли б бути спрямовані на закупівлю медичного обладнання, укомплектування бригад швидкої допомоги або підвищення безпеки персоналу.

    Поки країна значною мірою тримається на волонтерах і донатах, подібні кошторисні “аномалії” в проєктах, що фінансуються з бюджету, виглядають не просто сумнівно, а потенційно небезпечно з точки зору довіри до системи управління публічними коштами. Питання в цій історії стосуються не лише підрядника, а й замовника, який погодив такі ціни та визнав їх економічно обґрунтованими.

  • Службова недбалість у “Київзеленбуді”: слідство заявляє про мільйонні збитки

    Службова недбалість у “Київзеленбуді”: слідство заявляє про мільйонні збитки

    Капітальний ремонт зеленої зони на Оболоні став підставою для відкриття кримінального провадження. Посадовця комунального об’єднання “Київзеленбуд” підозрюють у службовій недбалості, яка, за версією слідства, завдала громаді Києва збитків на понад два мільйони гривень.

    За процесуального керівництва Дніпровської окружної прокуратури міста Києва повідомлено про підозру керівнику одного з управлінь “Київзеленбуду”. Йому інкримінують службову недбалість, передбачену частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України.

    Слідством встановлено, що посадовець підписав договір з приватним товариством на виконання робіт з капітального ремонту та благоустрою парку, розташованого навколо озер Йорданське та Кирилівське в Оболонському районі столиці. Загальна вартість укладеного контракту перевищувала 9 мільйонів гривень.

    Водночас правоохоронці з’ясували, що в проєктно-кошторисній документації були суттєво завищені ціни на будівельні матеріали. Через це з міського бюджету безпідставно було сплачено понад 2 мільйони гривень, що слідство розцінює як збитки територіальній громаді Києва.

    За даними прокуратури, посадовець не забезпечив належної перевірки та контролю за обґрунтованістю вартості матеріалів і робіт, що й призвело до фінансових втрат.

    Санкція статті, за якою оголошено підозру, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від двох до п’яти років. Також можливе позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю на строк до трьох років та накладення штрафу.

    Досудове розслідування здійснюють слідчі Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за оперативного супроводу співробітників Управління стратегічних розслідувань у столиці.

  • Єдиний учасник і мільйони з бюджету: як працює схема з номерними знаками

    Єдиний учасник і мільйони з бюджету: як працює схема з номерними знаками

    Ринок виготовлення номерних знаків в Україні фактично втратив ознаки конкуренції. Протягом багатьох років ключовим і майже безальтернативним постачальником для держави залишається приватна компанія ТОВ «СПЕЦЗНАК», яка стабільно отримує багатомільйонні контракти від Головного сервісного центру МВС.

    Закупівлі відбуваються або з мінімальною кількістю учасників, або взагалі без альтернатив. Ціни, за якими компанія виграє тендери, часто виглядають аномально низькими і не відповідають реальним витратам на виробництво. Попри мізерний штат, формальні виробничі потужності та численні запитання до документації, компанія з року в рік залишається основним контрагентом МВС. Через систему сервісних центрів громадян фактично спрямовують до одного й того ж приватного виробника.

    Особливо показовими стали закупівлі, у яких ТОВ «СПЕЦЗНАК» виступало єдиним учасником. Виявлені раніше проблеми з фінансовою звітністю, підтвердженням досвіду та матеріально-технічної бази не призвели до перегляду підходів. Система працює так, ніби альтернатив на ринку не існує взагалі. Разом із конкуренцією зник і реальний контроль.

    За цими фактами було направлено низку звернень і запитів до контролюючих органів, зокрема до Міністерства внутрішніх справ. У них йшлося про системну участь компанії у багатомільйонних закупівлях, відсутність реальної конкуренції, сумнівну відповідність кваліфікаційним вимогам та роль сервісних центрів МВС у формуванні цієї моделі. Нещодавно надійшла відповідь від Управління запобігання корупції МВС — і саме вона стала найбільш показовою.

    Замість аналізу викладених фактів та можливих ризиків монополізації, відповідь зосереджена на виправданні вже ухвалених рішень. Перемогу ТОВ «СПЕЦЗНАК» у тендері 2020 року названо економічно вигідною, договір — таким, що виконаний у повному обсязі, а саму процедуру — без зауважень. Про реальні можливості компанії забезпечувати такі обсяги виробництва — жодного слова.

    Навіть закупівлю на суму понад 131 мільйон гривень, де компанія була єдиним учасником, у відповіді подано не як проблему, а як приклад ефективного контролю. Формальне відхилення пропозиції у 2024 році використовується як аргумент, що нібито перекреслює роки домінування одного гравця. Чому ринок зведений до одного постачальника, чому конкуренція не виникає, чому саме ця компанія роками отримує доступ до державних коштів — ці питання залишилися без відповіді.

    У підсумку позиція Управління запобігання корупції МВС виглядає не як спроба розібратися у системній проблемі, а як намагання закрити тему формальною відпискою. Жодного аналізу ролі посадових осіб Головного сервісного центру МВС, жодної оцінки ризиків монополізації, жодних висновків щодо впливу цієї моделі на ринок.

    Схема залишається незмінною: компанія — при контрактах, конкуренція — відсутня, держава — з формальним контролем на папері. Саме так і виглядає ситуація, коли антикорупційні механізми існують лише номінально, а реальний ринок підмінено закритою системою.