Hronikanovostej.com

Позначка: бюджетні кошти

  • Чотири сосни за 3,8 млн грн: у Харкові розгорівся скандал навколо закупівлі дерев

    Чотири сосни за 3,8 млн грн: у Харкові розгорівся скандал навколо закупівлі дерев

    Закупівля декоративних дерев у Харкові викликала резонанс через значні суми, витрачені з міського бюджету. Комунальне підприємство «Харківзеленбуд» придбало чотири сосни на суму 3,8 мільйона гривень, що вже саме по собі виглядає нетипово для воєнного часу.

    Згідно з умовами укладеного контракту, три дерева були закуплені за ціною 973 тисячі гривень за одиницю, ще одне — за 876,5 тисячі гривень. При цьому вказані суми не включають податок на додану вартість. Окрім цього, ще близько 1,5 мільйона гривень було витрачено на благоустрій невеликої ділянки, де висадили дерева.

    Підрядником за договором від 26 серпня стало товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецов ландшафтна студія», яке за цим контрактом має отримати майже 10 мільйонів гривень за поставку рослин. Водночас участь у закупівлі брала інша компанія — ТОВ «Голландські троянди», яка подала значно дешевшу пропозицію. За її умовами аналогічні дерева коштували від 150 до 400 тисяч гривень із ПДВ. Проте замовник відхилив цю пропозицію та обрав дорожчого постачальника.

    Додаткові питання виникли після порівняння закупівельних цін із відкритими комерційними прайсами самого постачальника. У відкритому каталозі «Кузнецов ландшафтної студії» найвища ціна на сосни становить близько 247 тисяч гривень, тоді як дерева з аналогічними характеристиками оцінюються у межах 140–248 тисяч гривень. Таким чином, місто заплатило за окремі дерева у кілька разів більше, ніж їхня заявлена роздрібна вартість.

    Крім фінансового аспекту, сумніви викликає і відповідність дерев заявленому виду. Замість справжніх італійських сосен Пінія, які не пристосовані до клімату Харківської області, у місті фактично висадили звичайні або кримські сосни, яким за допомогою стрижки надали характерну «парасолькову» форму. Це означає, що надалі місто буде змушене регулярно фінансувати догляд за деревами, аби вони зберігали декоративний вигляд.

    У результаті громада Харкова не лише переплатила мільйони гривень за озеленення, а й отримала імітацію елітного благоустрою, яка потребуватиме додаткових витрат у майбутньому. Закупівля вже привернула увагу громадськості та стала черговим прикладом сумнівного використання бюджетних коштів у комунальному секторі.

  • Фірма з орбіти Укрбуду отримала 153 мільйони від Інституту Амосова без тендеру

    Фірма з орбіти Укрбуду отримала 153 мільйони від Інституту Амосова без тендеру

    Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» 11 грудня уклала договір із приватним підприємством «Медсервіс-партнер» на коригування проєкту лікувально-реабілітаційного корпусу. Вартість угоди становить 153,11 мільйона гривень.

    Згідно з умовами договору, до кінця 2026 року підрядник має скоригувати проєктно-кошторисну документацію з розробкою стадій «Ескізний проєкт», «Проєкт» та «Робоча документація» для будівництва лікувально-реабілітаційного корпусу по вулиці Миколи Амосова, 6 у Солом’янському районі Києва.

    Майбутній корпус розрахований на 100 ліжко-місць, з яких 14 передбачені для дітей молодшого віку та новонароджених. Також проєкт включає поліклініку на 100 відвідувачів у зміну. Під час коригування документації мають бути враховані розміщення ПЕТ-КТ, циклотрону з радіолабораторією, рентген-операційної з палатами реанімації на першому поверсі, захисної споруди цивільного захисту, підземної галереї між новим корпусом і чинною будівлею інституту, паркувальних місць, а також ілюмінації фасаду з логотипом закладу. Окремо передбачено перепланування реабілітаційного відділення на восьмому поверсі відповідно до вимог НСЗУ та можливе встановлення сонячних колекторів для підігріву води.

    Закупівлю провели без відкритих торгів. Замовник обґрунтував це необхідністю захисту прав інтелектуальної власності, оскільки саме ця компанія є розробником початкового проєкту корпусу.

    Історія цього будівництва триває понад десять років. Ще у 2012 році уряд затвердив проєкт лікувально-реабілітаційного корпусу, розроблений «Медсервіс-партнером». У 2013 році тендер на будівництво скасували зі скандалом через відхилення обох учасників, а у 2014 році проєкт зупинили через відсутність фінансування після втечі Віктора Януковича.

    У 2018 році уряд повторно затвердив проєкт з оновленими техніко-економічними показниками. Підряд на будівництво вартістю 2,57 мільярда гривень тоді отримала компанія «Північно-український будівельний альянс», пов’язана з оточенням колишнього керівництва державної корпорації «Укрбуд». У 2018–2020 роках технічний нагляд за будівництвом здійснювала державна будівельна компанія «Укрбуд». Згодом один із ключових фігурантів цієї історії був заарештований у корупційній справі, а у 2021 році щодо підрядника відкрили процедуру банкрутства.

    У 2024 році Інститут Амосова вже укладав із «Медсервіс-партнером» договір на коригування проєкту на 39,86 мільйона гривень. Проте у грудні 2025 року вартість тієї угоди зменшили до 12,83 мільйона, пояснивши це виникненням об’єктивних обставин, що унеможливили виконання проєктних робіт у межах договору.

    Наразі Інститут Амосова перебуває у стані припинення у зв’язку з реорганізацією. Його очолює Василь Лазоришинець.

    Компанією «Медсервіс-партнер» володіє Анатолій Іродовський, а керує нею Олексій Курібло. Курібло також очолює іншу проєктну компанію, пов’язану з родиною керівництва державного інституту «НДІПроектреконструкція». Представники цієї ж бізнес-групи та їхні родичі раніше володіли або контролювали компанії, які отримували мільярдні державні підряди у сфері проєктування та будівництва.

    У 2022 році «Медсервіс-партнер» разом із будівельними компаніями з Тернополя та Києва створив консорціум, який виграв підряди на реконструкцію обласної клінічної лікарні в Тернополі загальною вартістю понад 1,6 мільярда гривень.

    З моменту запуску системи публічних закупівель у 2016 році «Медсервіс-партнер» уклав державних контрактів на суму майже 194 мільйони гривень.

  • Понад 600 млн на укриття: у Миколаївській області заявляють про масштабну схему розкрадання

    Понад 600 млн на укриття: у Миколаївській області заявляють про масштабну схему розкрадання

    У Миколаївській області викрито ймовірну масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, виділених на будівництво та ремонт захисних споруд. Йдеться про системні зловживання під час реалізації проєктів у Вознесенському районі, де гроші, призначені для безпеки населення в умовах війни, могли бути спрямовані на користь афілійованих приватних структур.

    За інформацією джерел, ключову роль у схемі відіграє керівництво Вознесенської районної державної адміністрації. Центральною фігурою називають голову РДА Олександра Кукурузу, якого пов’язують із забезпеченням перемоги на тендерах заздалегідь визначеним компаніям. Саме ці фірми отримували найбільші підряди на будівництво та ремонт укриттів.

    Загальна сума контрактів, освоєних трьома компаніями — ТОВ «Перша українська будівельна», ТОВ «Господар-2» та ТОВ «Голнест», — перевищує 600 мільйонів гривень. Усі ці підряди були зосереджені в межах одного району, що вже саме по собі викликає питання щодо конкуренції та прозорості процедур.

    За наявною інформацією, зв’язки між керівництвом РДА та підрядниками мають як родинний, так і політично-діловий характер. Зокрема, власника ТОВ «Перша українська будівельна» Сергія Ткаченка пов’язують родинні стосунки з головою Вознесенської РДА: їхні дружини є рідними сестрами. Саме ця компанія без попереднього релевантного досвіду отримала підряди на суму близько 230 мільйонів гривень виключно у Вознесенському районі. За окремими об’єктами фіксувалися ознаки завищення вартості будівельних матеріалів на мільйони гривень.

    Інша компанія — ТОВ «Голнест» — пов’язується з Володимиром Подоляном, якого джерела називають однопартійцем та особою з близького оточення керівника РДА. Ця фірма отримала понад 120 мільйонів гривень за роботи з ремонту укриттів.

    Окремий елемент схеми, за даними джерел, полягає у фінансовому контролі над інфраструктурою. Повідомляється, що Олександр Кукуруза володіє контрольним пакетом акцій ПАТ «Первомайська МПМК». Саме у цієї компанії підрядники вимушені орендувати будівельну техніку, що створює замкнений цикл перерозподілу бюджетних коштів на підконтрольні активи.

    Механізм реалізації схеми, за словами співрозмовників, будувався через замовників робіт — зокрема керівників відділів освіти. У тендерній документації створювалися дискримінаційні умови, які фактично унеможливлювали участь сторонніх компаній. Також йдеться про фальсифікацію довідок про досвід, використання інсайдерської інформації для оперативної подачі пропозицій і формальне відхилення заявок конкурентів.

    Окрему роль у функціонуванні схеми, за твердженнями джерел, могли відігравати посадовці обласного рівня — зокрема представники обласної військової адміністрації, департаменту містобудування, податкових органів та правоохоронних структур, які забезпечували відсутність належної реакції на численні сигнали про порушення.

    У підсумку йдеться про ймовірне нецільове використання коштів, призначених для захисту цивільного населення в умовах воєнного стану. За словами співрозмовників, масштаби схеми дозволяють говорити не про окремі зловживання, а про організовану систему з чітким розподілом ролей.

  • Фіктивні акти і завищені роботи: у ДСНС Тернопільщини розкрили схему на 1,8 млн грн

    Фіктивні акти і завищені роботи: у ДСНС Тернопільщини розкрили схему на 1,8 млн грн

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру комерсанту, який під час капітального ремонту об’єктів Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області підписував фіктивні акти виконаних робіт. За даними слідства, його дії дозволили організованій групі заволодіти 1,8 млн гривень бюджетних коштів.

    Про це повідомляє пресслужба ДБР.

    У ході досудового розслідування встановлено, що інженер технічного нагляду не перевіряв фактичний обсяг і якість виконаних ремонтних робіт у приміщеннях Головного управління ДСНС у Тернопільській області. Попри це, він свідомо підписував акти виконаних робіт, які містили неправдиві відомості.

    За інформацією ДБР, у 2022–2023 роках двоє підприємців, діючи в складі організованої групи спільно з трьома посадовцями ГУ ДСНС у Тернопільській області, здійснювали капітальні ремонти адміністративних приміщень і будівель служби. Вартість робіт штучно завищувалася, що дало змогу учасникам схеми привласнити 1,8 млн гривень бюджетних коштів.

    Інженер технічного нагляду, за даними слідства, усвідомлював неправдивість документів, однак все одно завіряв їх, фактично сприяючи реалізації злочинної схеми.

    Фігуранту повідомлено про підозру за пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах організованою групою. Йдеться про ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

    У ДБР нагадали, що працівникам ДСНС, які були задіяні в цій схемі, про підозру повідомили ще у червні цього року. Їм інкримінують вчинення злочинів, передбачених ч. 2, 3, 5 та ч. 5 ст. 191 КК України.

  • Харківська міськрада переплатила 11 млн грн за пальне для КП “Шляхрембуд”

    Харківська міськрада переплатила 11 млн грн за пальне для КП “Шляхрембуд”

    Харківська міська рада передала ТОВ “Бізнес традиції” 125 млн гривень за пальне для комунального підприємства “Шляхрембуд”.

    Компанія, яка ще у 2021 році мала мінімальні обсяги продажів, за кілька років стала основним постачальником палива для Харкова. Особливий стрибок відбувся після зміни власника на Олександра Шрамка та переорієнтації діяльності фірми на торгівлю пальним. У 2024 році ТОВ отримало контракти на понад 99 млн грн.

    Зокрема, підозри викликає договір №246 від 15 вересня на закупівлю 1 млн літрів бензину А-95 та 1,2 млн літрів дизельного пального на суму 125 млн грн. ТОВ було єдиним учасником та переможцем тендеру.

    Умови договору виглядають сумнівними: ціни на бензин А-95 (57,84 грн/л) та дизельне пальне (56,04 грн/л) значно перевищували ринкові (50–52 грн/л та 49–51 грн/л), що, за оцінками експертів, призвело до переплати понад 11 млн грн.

    Додаткові порушення включають можливість односторонньої зміни обсягу товару замовником, надзвичайно довгу відстрочку платежу до 360 днів, а також пункт про обов’язкову заправку виключно на АЗС постачальника у радіусі 10 км, що обмежує конкуренцію.

    Факти завищених закупівель та уникнення контролю створюють ризик розтрати бюджетних коштів і потребують втручання правоохоронних органів для перевірки законності цих угод.

  • Підозра за зловживання: у Луцьку розслідують махінації під час реставрації замку

    Підозра за зловживання: у Луцьку розслідують махінації під час реставрації замку

    У Волинській області правоохоронці повідомили про підозру колишньому директору Державного історико-культурного заповідника у Луцьку у справі щодо зловживання службовим становищем під час реставраційних робіт у Луцькому замку. Про це у вівторок, 16 грудня, поінформувала пресслужба прокуратури Волинської області.

    За даними слідства, адміністрація заповідника за результатами закупівлі уклала з приватним підприємством договір на виготовлення проєктно-кошторисної документації для реставрації пам’ятки національного значення – верхнього Луцького замку. Йдеться про об’єкт культурної спадщини, що перебуває під державною охороною.

    Після цього керівник заповідника підписав та затвердив акт виконаних робіт, які фактично не були проведені. Слідчі встановили, що надані підрядником матеріали були скопійовані з проєктно-кошторисної документації, розробленої у попередні роки. Попри відсутність реального виконання робіт, на рахунок приватного підприємства перерахували 195 тисяч гривень бюджетних коштів.

    У прокуратурі офіційно не називають ім’я підозрюваного. Водночас із ухвали суду від 3 грудня відомо, що договір на виконання робіт було укладено у листопаді 2021 року. У цей період посаду директора Державного історико-культурного заповідника у Луцьку обіймав Павло Рудецький.

    Павло Рудецький очолював заповідник із 2012 року. Він народився 16 лютого 1969 року в селі Гірка Полонка Луцького району Волинської області. Освіту здобув у Торчинській середній школі, а у 1993 році закінчив історичний факультет Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. У різні роки працював науковим співробітником та завідувачем відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею, а також у сфері охорони культурної спадщини Волинської обласної державної адміністрації.

    Колишньому посадовцю повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Досудове розслідування триває.

  • Компанія отримала контракт на утримання доріг у Миколаївській області на 1,6 млрд грн

    Компанія отримала контракт на утримання доріг у Миколаївській області на 1,6 млрд грн

    У системі «Прозорро» знову спалахнула червона лампа: рекордні витрати тижня супроводжуються не менш рекордними питаннями. Понад 72 тисячі оприлюднених закупівель на майже 19 мільярдів гривень, але в центрі уваги — одна: 1,6 мільярда, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що викликає щонайменше здивування, а фактично — підозру в маніпуляції.

    Формально мова йде про «експлуатаційне утримання доріг». Так у законі називають локальні й невеликі роботи — від розчистки снігу до встановлення знаків чи ліквідації дрібних ушкоджень. З погляду держави це оперативне реагування на проблеми, а не інфраструктурні інвестиції. Але з погляду документів Служби відновлення — це зручна ширма для робіт зовсім іншого масштабу.

    За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

    І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

    Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

    І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

    Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.

  • БЕБ викрило схему у сфері охорони здоров’я Одеси: депутатці Куценко оголосили нову підозру

    БЕБ викрило схему у сфері охорони здоров’я Одеси: депутатці Куценко оголосили нову підозру

    Депутатці від партії колишнього мера Одеси Геннадія Труханова «Довіряй ділам» Ірині Куценко (Єсенович) оголосили нову підозру. За версією слідства, у 2023–2024 роках вона організувала схему розкрадання бюджетних коштів, виділених на програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, гепатитам та наркоманії. Про це повідомило Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області.

    Слідчі встановили, що, будучи членом постійної комісії з питань охорони здоров’я Одеської міськради, Куценко діяла у змові з шістьма особами, серед яких посадові особи КНП «Центр профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом» та співробітники Департаменту охорони здоров’я міськради. Загалом підозрювані отримали 7,5 мільйона гривень бюджетних коштів для реалізації міської програми.

    За даними слідства, учасники схеми складали акти виконаних робіт, у яких штучно завищували кількість осіб, яким нібито була надана допомога, а також включали послуги, що фактично не виконувалися. Один із ФОПів, який використовувався у програмі, був створений родичами Куценко, що, за даними слідства, дозволяло привласнювати частину бюджетних коштів. Загальний встановлений збиток становить понад 2,2 мільйона гривень.

    Сімом учасникам, включно з депутаткою, оголошено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 3 ст. 28 (злочин, учинений організованою групою), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах). Слідство продовжується.

    Для забезпечення відшкодування збитків суд наклав арешт на нерухомість і транспортні засоби фігурантів. Водночас, як повідомляють у БЕБ, депутатка заздалегідь переоформила своє майно на дітей — це сталося ще влітку 2025 року.

  • Завищені ціни і прямий підряд: як у Каразінському університеті ремонтують покрівлю за 16 млн

    Завищені ціни і прямий підряд: як у Каразінському університеті ремонтують покрівлю за 16 млн

    Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна опинився у центрі уваги через укладання прямого договору на проведення невідкладного ремонту покрівлі Північного корпусу — будівлі, що є пам’яткою архітектури. Вартість робіт склала 16,2 млн грн, а підрядником стало ТОВ «Декан Проект». Закупівлю здійснили поза процедурою відкритих торгів, що університет пояснив необхідністю термінового проведення ремонту.

    У ХНУ зазначили, що роботи мали бути виконані ще торік, а погіршення стану даху після негоди лише посилило ризики для пам’ятки архітектури. Кошти надійшли від Міністерства освіти та науки у вересні 2025 року, і, за інформацією університету, були виділені з вимогою освоєння до кінця бюджетного року. Університет послався на норми, які дозволяють укладати прямі угоди у випадку усунення наслідків стихійних явищ.

    Питання, утім, виникли до вартості окремих матеріалів, зазначених у кошторисі. Експерти, які проаналізували документ, звернули увагу на суттєву різницю між прописаними цінами та ринковою вартістю. За їхніми оцінками, окремі позиції можуть містити ознаки завищення. Йдеться про покрівельні саморізи, які у кошторисі оцінені значно дорожче за середню ринкову ціну, OSB-плити, вартість яких перевищує середню роздрібну, а також утеплювач Rockmin plus, у якого закладена ціна вивищена порівняно з актуальними пропозиціями на будівельному ринку. На думку експертів, різниця у вартості може свідчити про можливі неефективні витрати державних коштів.

    Окремий інтерес викликав підрядник. «Декан Проект» зареєстрований на Дениса Паська, якого пов’язують з іншою компанією — ТОВ «Голден і К». Саме ця фірма нині виконує масштабні роботи з реконструкції Північного корпусу університету, проєкт вартістю понад 80 млн грн. Компанія неодноразово привертала увагу у зв’язку з участю у великих підрядах у сфері освіти.

  • Завищення на мільйони: як фірма «Пантеон» заробляє на відновленні медзакладів Харківщини

    Завищення на мільйони: як фірма «Пантеон» заробляє на відновленні медзакладів Харківщини

    Відновлення медичної інфраструктури на деокупованих територіях Харківщини є питанням не лише гуманітарним, а й стратегічним. Ізюм, що й досі перебуває під постійною загрозою обстрілів, потребує лікарні, здатної рятувати життя. Проте черговий великий контракт, укладений Департаментом капітального будівництва Харківської ОДА, знову оголює стару проблему: замість прозорого відновлення — завищені кошториси, «свої» підрядники та сумніви у доцільності витрат.

    Департамент підписав договір на 110,06 млн грн із ТОВ «СК Пантеон», яке має відновити лікувально-діагностичний корпус Центральної міської лікарні Піщанської Богоматері. Медзаклад був суттєво пошкоджений та розграбований російськими окупантами у 2022 році. Попередні витрати лише від самої лікарні вже сягнули понад 148 млн грн, а торік ХОДА анонсувала масштабний тендер на 1,05 млрд грн, який зрештою так і не отримав казначейського фінансування. Тепер на ремонт виділяються нові кошти, і терміни завершення робіт відсунуті до кінця 2026 року.

    Однак саме зміст кошторису викликає найбільше запитань. На низці позицій вартість матеріалів штучно завищена до рівня, який важко пояснити ринковою логікою чи наближеністю об’єкта до фронту. Вартість фіброцементних фасадних панелей у документах становить майже 3,9 тисячі гривень за квадратний метр, хоча їхня реальна ринкова ціна — мінімум у півтора раза нижча. Аналогічна ситуація з внутрішніми алюмінієвими дверима, де закладена ціна перевищує середню ринкову приблизно на третину.

    Далі — більше. У кошторисі містяться суттєві переплати за шпаклівку, гіпсокартон та ґрунтовку. Ціни на деякі з цих матеріалів перевищують ринкові на 20–40%, що не може бути наслідком інфляції чи логістичних ускладнень. Разом потенційна переплата лише за п’ять перевірених позицій становить понад 5,2 млн грн. Це гроші, які мали би піти на зміцнення укриттів, закупівлю обладнання або підвищення стійкості об’єкта до обстрілів, а не на різницю в ціні, що осідає в кишенях посередників.

    Особливої уваги заслуговує й сам підрядник. ТОВ «СК Пантеон» давно відоме фахівцям у сфері закупівель через регулярні завищення у своїх кошторисах. Компанія, заснована й очолювана Олексієм Буряком, з 2020 року уклала контрактів більш ніж на 918 млн грн — і левова частка цих підрядів припадає саме на рішення Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА. За часів керівництва Ігоря Лялюка фірма практично не знала відмов, отримуючи перемогу за перемогою на тендерах, які, за спостереженнями експертів, нерідко були сформовані під можливості конкретного підрядника.

    Цей епізод стає продовженням системного сценарію: критична інфраструктура відбудовується формально, об’єкти потребують повторних ремонтів, а кошти розчиняються у завищених цінах. І це в регіоні, де лікарні працюють під постійними обстрілами, а кожна гривня має реальну цінність для життя людей. Ізюмська лікарня, яка мала б бути символом відновлення та підтримки, перетворюється на черговий майданчик для заробітку фірм, що роками користуються прихильністю обласного департаменту.

    Поки що реальних пояснень від ХОДА чи самого підрядника немає. Залишається сподіватися, що ситуація не завершиться, як і багато попередніх тендерів, де завищення та формальні перевірки так і не привели до реальних висновків. І що цього разу відбудова медичного закладу, який стоїть на передовій гуманітарного фронту, не стане черговою статистичною угодою, а нарешті відповідатиме потребам людей, для яких ця лікарня може стати останнім шансом на порятунок.