Hronikanovostej.com

Позначка: бюджетні кошти

  • Корупційний скандал у Миколаєві: тендер для «своїх» закінчився кримінальною справою

    Корупційний скандал у Миколаєві: тендер для «своїх» закінчився кримінальною справою

    У Миколаївській області розгортається черговий гучний корупційний скандал, цього разу — навколо організації харчування школярів. Під прикриттям формально законних тендерних процедур бюджетні кошти фактично були розподілені між пов’язаними між собою структурами, а результатом схеми стали не лише фінансові втрати, а й реальна загроза здоров’ю дітей.

    У грудні 2025 року комунальне виробниче підприємство Миколаївської міськради визначило постачальником послуг харчування для навчальних закладів товариство «Просеко 8». Компанія стала єдиним учасником торгів і отримала контракт на суму близько 14 мільйонів гривень. Формальна «економія» для бюджету склала лише 0,05 відсотка, що фактично свідчить про відсутність реальної конкуренції.

    Втім, як з’ясувалося, сам тендер був лише завершальним етапом заздалегідь підготовленої схеми. Під час формування очікуваної вартості замовник врахував комерційні пропозиції трьох суб’єктів, які мали створити видимість ринкового аналізу. Проте всі ці компанії, за даними реєстрів і внутрішніх документів, так чи інакше пов’язані з однією особою — головою Інгульської районної адміністрації та депутаткою міської ради Ганною Ременніковою.

    Офіційною власницею ТОВ «Просеко 8» є Ірина Стоєва, яка раніше працювала у закладах громадського харчування, що належать родині Ременнікових. Юридичний супровід компанії, за наявною інформацією, здійснювався за участі начальниці юридичного відділу районної адміністрації, підконтрольної тій самій депутатці.

    Інші «конкуренти», чиї цінові пропозиції використали для розрахунку очікуваної вартості, також виявилися не випадковими. Фізична особа-підприємець Тетяна Камашева та товариство «Насолода РК» мають спільні контакти з бізнес-структурами, пов’язаними з родиною Ременнікової. Йдеться, зокрема, про ресторан «Дейлі Спорт» та компанії, які належать її синові Борису Берестнєву. Таким чином, замовник фактично сам створив ідеальні умови для перемоги заздалегідь визначеного постачальника.

    Розвиток подій набув особливої гостроти після того, як схема почала виходити за межі суто фінансових зловживань. Поки Державна аудиторська служба лише розпочинала моніторинг закупівлі, правоохоронні органи вже проводили обшуки та документували фактичні порушення. У вилучених зразках шкільної їжі фахівці виявили кишкову паличку, що становить безпосередню загрозу здоров’ю дітей.

    У результаті слідчих дій офіційні підозри були вручені керівниці ТОВ «Просеко 8» Ірині Стоєвій, а також виконувачу обов’язків директора комунального підприємства Петру Вашеняку. Слідство розглядає версію про змову, зловживання службовим становищем і постачання неякісних продуктів у навчальні заклади.

    Скандал навколо шкільного харчування на Миколаївщині вкотре продемонстрував, що корупційні схеми у сфері соціально чутливих закупівель не лише висмоктують бюджетні кошти, а й безпосередньо загрожують життю та здоров’ю дітей. Подальший перебіг справи покаже, чи понесуть відповідальність усі учасники цієї схеми, включно з тими, хто стояв за її організацією.

  • Закупівлі для шкільних укриттів у Києві обернулися 675 тис. збитків

    Закупівлі для шкільних укриттів у Києві обернулися 675 тис. збитків

    Посадовці управління освіти Подільської РДА у Києві постануть перед судом через розтрату бюджетних коштів під час закупівель для шкільних укриттів. Сума збитків, за даними слідства, становить 675 тисяч гривень.

    Керівника управління освіти судитимуть за розтрату коштів при закупівлі світлодіодних ламп та ліхтарів для укриттів у 2022 році. Загальна сума збитків за цією справою склала 406 тисяч гривень.

    Крім того, посадовець звинувачується у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі подовжувачів для шкільних укриттів у тому ж році. За даними слідства, збитки склали 131 тисячу гривень.

    Також головна бухгалтерка управління освіти Подільської РДА у період із березня по квітень 2023 року затвердила оплату одноразового посуду для укриттів навчальних закладів за завищеними цінами. Сума збитків становить 138 тисяч гривень.

    Розслідування вказує на системні порушення при закупівлях, які проводились без належного контролю, що призвело до значних втрат бюджетних коштів. Судові засідання щодо цих справ тривають, а посадовцям загрожує відповідальність за статтями, що передбачають розтрату державних коштів.

  • : мільйони Світового банку осіли в кишенях «своїх»

    : мільйони Світового банку осіли в кишенях «своїх»

    Мільйони міжнародної допомоги та кошти харків’ян опинилися в кишенях «своїх» через корупційну схему в КП «Харківські теплові мережі». За даними слідства, лише у 2022 році компанії, пов’язані з ексвіцепрезидентом футбольного клубу «Металіст», отримали контракти на постачання труб, технічної солі та інших товарів на суму близько 280 мільйонів гривень. Джерелом фінансування стали кредити Світового банку та місцевий бюджет.

    Закупівлі здійснювалися за завищеними цінами без реальної конкуренції. Загальний збиток, встановлений слідством, склав 128 мільйонів гривень. Основними виконавцями схеми стали топменеджер КП Сергій Волик та екскерівник відділу закупівель Валерій Морозов. Вищий антикорупційний суд затвердив їхні вироки, обидва уклали угоди зі слідством і залишилися на свободі.

    Організатор схеми, який фігурує під ініціалами «К. С. О.», досі не затриманий і уникає публічної відповідальності. Судова система обмежилася зручними домовленостями, не дійшовши до справжніх вигодонабувачів.

    Справу можна розглядати не лише як корупцію в одному комунальному підприємстві. Вона показує, як під час війни міжнародна допомога та місцеві кошти стають джерелом наживи для обмеженого кола менеджерів і пов’язаних із ними компаній. Питання про повних організаторів та механізм розкрадання залишається без відповіді, а харків’яни платять за неефективність системи: труби купують за завищеними цінами, тепло в будинках і стабільність міста під загрозою.

  • Підрядника підозрюють у привласненні майже 700 тис. грн під час ремонту аеропорту

    Підрядника підозрюють у привласненні майже 700 тис. грн під час ремонту аеропорту

    Ужгородська окружна прокуратура повідомила про підозру приватному підприємцю, який виконував підрядні роботи на території міжнародного аеропорту в Ужгороді та, за даними слідства, заволодів майже 700 тисячами гривень державних коштів.

    Слідством встановлено, що у листопаді 2022 року підприємець взяв на себе зобов’язання провести капітальний ремонт близько 600 метрів дороги по периметру аеропорту. Однак проведена експертиза підтвердила: значна частина робіт фактично не була виконана, а реальний стан дорожнього покриття не відповідав даним, зазначеним у звітній документації.

    Попри це підрядник підписав і завірив печаткою офіційні акти та довідки з завищеними обсягами виконаних робіт. Саме на підставі цих документів бюджетні кошти були перераховані на його рахунок у повному обсязі. Загальна сума завданих державі збитків склала майже 700 тисяч гривень.

    Дії підприємця кваліфіковано як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а також службове підроблення. За інкримінованими статтями Кримінального кодексу України йому загрожує кримінальна відповідальність.

    Досудове розслідування здійснюють слідчі Ужгородського районного управління поліції за процесуального керівництва окружної прокуратури. Оперативний супровід забезпечують підрозділи СБУ та УСР у Закарпатській області.

  • Топменеджери харківського КП отримали вироки за привласнення коштів Світового банку

    Топменеджери харківського КП отримали вироки за привласнення коштів Світового банку

    Вищий антикорупційний суд затвердив вироки у справі про масштабне розкрадання коштів у комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі», де йшлося про привласнення 128 мільйонів гривень бюджетних коштів та кредитних ресурсів Світового банку. Вироки отримали топменеджер підприємства Сергій Волик та колишній керівник відділу закупівель Валерій Морозов.

    Як встановило слідство, ключові фігуранти організували схему закупівель, у межах якої підконтрольні структури постачали КП товари за завищеними цінами. Йшлося про широкий перелік позицій — від технічної солі до труб, необхідних для ремонту та експлуатації тепломереж. Загальний обсяг контрактів із пов’язаними компаніями сягнув 280 мільйонів гривень.

    Частина цих коштів була надана Харкову у вигляді позики Світового банку на модернізацію інфраструктури, інша — це кошти місцевого бюджету, тобто гроші харків’ян. За оцінками слідства, місто через цю схему втратило понад 100 мільйонів гривень.

    У центрі схеми перебував колишній перший віцепрезидент футбольного клубу «Металіст», який за кілька років до повномасштабного вторгнення неочікувано очолив один із ключових напрямів у «Харківських тепломережах». Саме через його зв’язки з бізнес-структурами, пов’язаними з оточенням бізнесмена Олександра Ярославського, контракти масово отримували «свої» фірми. Організатора цієї схеми, якого в матеріалах слідства ідентифікують ініціалами «К. С. О.», досі не затримали.

    Водночас Сергій Волик і Валерій Морозов уклали з прокуратурою угоди про визнання винуватості. Суд їх затвердив, що дозволило обом уникнути реального тюремного ув’язнення. Після оголошення вироків фігуранти вийшли на свободу.

    Рішення ВАКСу викликало резонанс, оскільки йдеться про кошти, які мали бути спрямовані на відновлення критичної інфраструктури Харкова в умовах війни, але натомість опинилися у приватних кишенях через схеми із завищеними закупівлями.

  • Тендер на 8 мільйонів у Балаклії отримала компанія, пов’язана з керівництвом МВА

    Тендер на 8 мільйонів у Балаклії отримала компанія, пов’язана з керівництвом МВА

    У Балаклійській громаді Харківської області розгортається скандал навколо використання коштів, призначених для облаштування тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб. Йдеться про проєкт капітального ремонту четвертого поверху готелю «Ювілейний» у центрі Балаклії, на який Вінницька громада виділила фінансову допомогу для розміщення 52 переселенців.

    За інформацією джерел, начальник Балаклійської міської військової адміністрації Віталій Карабанов та керівник КП «Балаклійський Житлокомунсервіс» Олександр Скалозубов могли створити схему з виведення бюджетних коштів через підконтрольного підрядника. Замовником робіт виступило комунальне підприємство, а переможцем тендера стало ТОВ «Будівельна компанія «Харбілд».

    Ця компанія, за даними відкритих реєстрів, формально має лише одного найманого працівника, але при цьому регулярно виграє закупівлі у Балаклійській громаді. У тендері на ремонт готелю вартістю понад 8 мільйонів гривень «Харбілд» був єдиним учасником, а подана ним тендерна документація містила численні неточності та помилки в обсягах робіт.

    Суть імовірної схеми полягає в тому, що військова адміністрація забезпечувала адміністративне прикриття проєкту, а комунальне підприємство формувало умови закупівлі під конкретного підрядника. За твердженням джерел, окремі представники податкових і правоохоронних органів могли ігнорувати очевидні порушення, що дозволяло продовжувати реалізацію проєкту без втручання.

    Особливу увагу привертає кошторис ремонту, в якому зафіксовано суттєві завищення цін на матеріали. Так, плити OSB були закладені по 385 гривень за одиницю при середній ринковій ціні близько 170 гривень, біметалеві радіатори — по 570 гривень за секцію замість реальних 230 гривень, а цемент у кошторисі коштував удвічі дорожче за роздрібні ціни в Харкові.

    Такі розбіжності свідчать про можливе штучне завищення вартості робіт із подальшим виведенням коштів через фіктивні або імітовані підряди. У підсумку гроші, які мали піти на облаштування житла для людей, що втратили домівки через війну, могли бути використані у приватних інтересах.

  • Розкрадання бюджету на відновленні шкіл і житла: справу на 2,5 млн грн передали до суду

    Розкрадання бюджету на відновленні шкіл і житла: справу на 2,5 млн грн передали до суду

    До суду передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо розкрадання понад 2,5 мільйона гривень, виділених на відновлення освітніх закладів і житлової інфраструктури. Про це повідомляють правоохоронні органи за результатами досудового розслідування.

    За даними слідства, організатором схеми виступив депутат Криворізької міської ради. До протиправної діяльності він залучив свою дружину та низку спільників. Використовуючи підконтрольні комерційні структури, учасники схеми систематично отримували бюджетні підряди на проведення ремонтних і відновлювальних робіт.

    Слідство встановило, що під час виконання контрактів фігуранти штучно завищували вартість матеріалів та обсяг виконаних робіт. У результаті протягом 2023–2024 років, за версією правоохоронців, їм вдалося привласнити понад 2,5 мільйона гривень бюджетних коштів, призначених для відновлення шкіл та житлових будинків.

    Усім обвинуваченим інкримінують розкрадання майна в особливо великих розмірах, створення та участь у злочинній організації, а також підроблення офіційних документів. Санкції відповідних статей Кримінального кодексу України передбачають тривалі строки позбавлення волі з конфіскацією майна.

    На час завершення досудового розслідування всі фігуранти справи перебувають під заставою. Після передачі матеріалів до суду саме судова інстанція має надати остаточну правову оцінку діям обвинувачених та визначити міру їхньої відповідальності.

  • Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Поки українці вимушені адаптуватися до перебоїв зі світлом і теплом, у державному енергетичному секторі зберігається інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні суми розподіляються без конкуренції та публічного контролю. Йдеться про серію контрактів, укладених у 2024–2025 роках структурами, пов’язаними з ПрАТ «Укргідроенерго», які, за даними журналістських публікацій і громадських джерел, оформлювалися в обхід електронної системи Prozorro.

    Як зазначається у відкритих матеріалах, закупівлі здійснювалися шляхом прямих договорів із використанням пункту 13 постанови Кабінету Міністрів №1178. Цей пункт передбачає можливість спрощених процедур у воєнний час, однак, за оцінками експертів з антикорупційного середовища, у низці випадків він став інструментом приховування кошторисів і усунення конкурентів від участі в торгах.

    Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

    Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

    Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

    У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

    Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.

  • У прифронтовому Харкові перевіряють використання десятків мільйонів гривень на спортивні збори

    У прифронтовому Харкові перевіряють використання десятків мільйонів гривень на спортивні збори

    На тлі повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів втратили можливість тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових регіонах зруйнована або недоступна, бюджетні кошти продовжують освоюватися за схемами, далекими від реального розвитку спорту. Харківська область у 2023 році стала показовим прикладом того, як війна перетворюється на прикриття для корупції, фіктивних заходів і навіть схем з вивезення чоловіків призовного віку за кордон.

    За офіційними бюджетними даними, лише у 2023 році на навчально-тренувальні збори в Харківській області було виділено близько 50 мільйонів гривень. Ця сума в рази перевищує фінансування аналогічних програм у багатьох інших регіонах України. Особливу увагу привертає той факт, що майже 11 мільйонів гривень із цієї суми було спрямовано на розвиток регбі — нішевого виду спорту з мінімальною кількістю спортсменів і майже повною відсутністю масової бази.

    Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

    Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

    Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

    Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

    Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

    Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

    Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.

  • Харків за 30 км від фронту: як і за які гроші будують лікарню-укриття

    Харків за 30 км від фронту: як і за які гроші будують лікарню-укриття

    Наприкінці 2025 року одним із найбільших державних тендерів стала закупівля на розширення Обласної клінічної лікарні у Харкові з будівництвом підземного укриття. Загальна вартість проєкту — 2,45 млрд грн. Об’єкт, який отримав назву «Ковчег», мають завершити лише у 2029 році, попри те, що лікарня розташована приблизно за 30 км від лінії фронту і регулярно потрапляє під обстріли дронів, артилерії та ракет.

    Проєкт передбачає реконструкцію існуючих корпусів та зведення масштабного підземного укриття, яке в перспективі має виконувати функцію захищеного медичного простору. Водночас у найближчі роки він не зможе реально посилити безпеку пацієнтів і медперсоналу, оскільки будівництво розтягнуте майже на чотири роки.

    Окрему увагу привертає кошторис робіт. У документації зазначені ціни на будівельні матеріали, які суттєво перевищують ринкові. Зокрема, бетон класу В25 закладено по 6 164 грн за кубічний метр, тоді як місцеві виробники пропонують його за цінами від 3 710 до 4 572 грн/м³. Така різниця може формувати потенційну маржу в десятки мільйонів гривень лише на одному виді матеріалу.

    Конкуренція на тендері була формальною. Єдиним суперником переможця виступило ТДВ «Житлобуд-2», яке подало дорожчу пропозицію і не знижувало ціну під час аукціону. Це створює враження імітації конкурентної боротьби при проведенні закупівлі.

    Не до кінця визначеними залишаються і джерела фінансування. Спочатку частину витрат планували покривати у 2026 році коштом Національної служби здоров’я України, однак сам тендер завершили лише 31 грудня 2025 року. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко публічно згадував, що фінансування може здійснюватися з державного бюджету, за рахунок міжнародних партнерів та місцевих бюджетів, проте чіткої фінансової моделі наразі не оприлюднено.

    Підрядником проєкту став консорціум «Білдінг Груп», який за останній час зосередив у своїх руках низку масштабних медичних будівництв у Харківській області. Зокрема, він отримав контракт на добудову онкологічного центру в Харкові вартістю близько 3 млрд грн, а також на реконструкцію Центральної міської лікарні в Ізюмі за 1,04 млрд грн.

    Консорціум об’єднує місцеві компанії ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» та ПП «Промтекс», керівником яких є Сергій Кубарєв. За даними публічних реєстрів, починаючи з 2016–2017 років ці компанії отримали державних контрактів на суму понад 4,2 млрд грн.

    Будівництво «Ковчега» подається як стратегічний проєкт для медицини прифронтового Харкова. Водночас затягнуті строки реалізації, питання до кошторису та концентрація підрядів в одних руках викликають дедалі більше запитань щодо ефективності використання бюджетних коштів і реальної користі об’єкта в умовах війни.