Home Blog Page 36

Україна виставляє на продаж два великі банки: Кабмін запускає приватизацію Sense Bank та Укргазбанку

0
Україна виставляє на продаж два великі банки: Кабмін запускає приватизацію Sense Bank та Укргазбанку

Кабінет Міністрів України зробив новий крок до приватизації двох системно важливих фінансових установ — Sense Bank та Укргазбанку. Уряд створив спеціальну комісію, яка відповідатиме за організацію продажу державних пакетів акцій, визначення умов конкурсів, допуск потенційних покупців і погодження результатів торгів. До процесу можуть залучити представників міжнародних фінансових організацій та інституцій Європейського Союзу. Влада обіцяє забезпечити прозору конкуренцію, залучити інвесторів і зменшити частку держави в банківському секторі. Водночас створення комісії ще не означає, що банки вже продані або найближчим часом обов’язково отримають нових власників.

Про відповідне рішення 18 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Інформацію оприлюднило агентство «Укрінформ», а також ТСН.

За словами очільника уряду, спеціальна комісія здійснюватиме ключові організаційні та процедурні функції під час підготовки до продажу.

Йдеться про один із важливих етапів реалізації державної стратегії скорочення частки державного капіталу в українській банківській системі.

Головна мета — знайти інвесторів, які запропонують економічно обґрунтовану ціну та забезпечать подальший розвиток фінансових установ.

Що вирішуватиме спеціальна комісія

Створений урядом орган отримав повноваження щодо організації конкурсних процедур продажу державних пакетів акцій.

Зокрема, комісія визначатиме порядок проведення конкурсів і розглядатиме питання допуску потенційних інвесторів.

Також вона погоджуватиме стартову ціну з урахуванням рекомендацій фінансового радника.

Після проведення конкурсів комісія визначатиме переможців і погоджуватиме запропоновану ціну продажу.

Остаточні рішення передаватимуть на затвердження Кабінету Міністрів.

Такий механізм покликаний забезпечити контроль над процесом і зменшити ризики непрозорого відчуження державних активів.

Водночас комісія не може довільно визначати покупців поза передбаченою законодавством процедурою.

Продаж регулюється спеціальним законом про відчуження державних пакетів акцій банків.

До приватизації залучать міжнародних партнерів

За словами Сергія Корецького, до роботи комісії можуть долучитися представники міжнародних фінансових організацій та європейських інституцій.

Їхня участь має допомогти забезпечити прозорість процедур і відповідність міжнародним стандартам.

Україна зацікавлена в тому, щоб серед претендентів були фінансово стійкі інвестори, здатні не лише придбати акції, а й підтримувати подальший розвиток банків.

Питання міжнародного супроводу процесу обговорюється вже тривалий час.

Ще 31 березня 2026 року Міністерство фінансів оголосило конкурс із відбору фінансового радника, який мав супроводжувати продаж обох банків.

Відповідно до умов конкурсу, радник повинен мати значний міжнародний досвід проведення угод зі злиття та поглинання фінансових установ.

Серед його завдань — підвищення інвестиційної привабливості пакетів акцій, пошук покупців, підготовка документів і супровід усіх етапів продажу.

За повідомленням прем’єра від 18 жовтня, Міністерство фінансів уже обрало радників для обох банків.

Однак їхніх назв у цьому повідомленні не наведено.

Скільки може коштувати продаж двох банків

Одна з головних інтриг — майбутня вартість державних пакетів акцій.

Наразі уряд не оголосив остаточних стартових цін продажу Sense Bank та Укргазбанку.

Саме фінансові радники повинні допомогти визначити економічно обґрунтовану оцінку активів.

При цьому вартість банку залежить не лише від розміру його активів.

До уваги можуть братися прибутковість, якість кредитного портфеля, обсяг капіталу, зобов’язання, перспективи розвитку та ситуація на фінансовому ринку.

Крім того, важливе значення мають потенційні юридичні й репутаційні ризики.

Саме тому називати конкретні суми майбутнього продажу без завершення оцінювання було б передчасно.

Станом на 18 жовтня офіційної інформації про стартову ціну та дату проведення конкурсів немає.

Чому держава вирішила продати Sense Bank

Sense Bank раніше працював в Україні під назвою Альфа-Банк.

У липні 2023 року фінансова установа перейшла у державну власність.

Причиною стали санкції щодо колишніх власників банку, пов’язаних із Росією.

Національний банк ухвалив рішення про виведення установи з ринку за спеціальною процедурою, після чого держава придбала 100% її акцій.

Метою цього рішення було збереження стабільної роботи системно важливого банку та захист інтересів вкладників.

Відповідну історію переходу Sense Bank у державну власність викладено на офіційному сайті Міністерства фінансів.

Нині держава готується повернути банк приватному інвестору.

У серпні прем’єр-міністр Сергій Корецький уже заявляв про необхідність прискорити його продаж.

Тоді він наголосив, що кошти, отримані від приватизації Sense Bank, планується спрямувати на фінансування потреб Сил оборони України.

Однак остаточна сума таких надходжень стане відомою лише після фактичного продажу.

Скандали навколо Sense Bank

Підготовка до приватизації відбувається на тлі публічних дискусій щодо корпоративного управління банком.

У серпні 2026 року Кабінет Міністрів достроково припинив повноваження голови наглядової ради Sense Bank Миколи Гладишенка.

Рішення було ухвалене після отримання інформації від Національного банку щодо невідповідності посадовця встановленим кваліфікаційним вимогам.

Про це офіційно повідомляло Міністерство фінансів.

Крім того, діяльність колишніх і чинних представників органів управління банку привертала увагу парламентської Тимчасової слідчої комісії.

Зокрема, «Ненька інфо» раніше повідомляла про заяви колишнього голови наглядової ради Шевкі Аджунера щодо обставин залучення бізнесмена Василя Веселого до роботи з банком.

Водночас наведені в парламенті свідчення є позицією конкретних учасників подій та самі по собі не доводять незаконного впливу на кадрові рішення.

Підготовка банку до приватизації та перевірка питань корпоративного управління залишаються окремими процесами.

Що відомо про Укргазбанк

Укргазбанк — один із системно важливих банків України.

Держава отримала контроль над установою у 2009 році, під час світової фінансової кризи.

Надалі банк проходив додаткову капіталізацію за участю держави.

Наразі державі належить 94,94% акцій Укргазбанку.

Фінансова установа працює з фізичними особами, підприємствами та бюджетними організаціями.

Окремим напрямком її діяльності є фінансування екологічних та енергоефективних проєктів.

Банк також бере участь у реалізації державних фінансових програм.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про підключення Укргазбанку до системи оплати державних послуг через «Дію».

Інтеграція дозволила громадянам використовувати платіжні інструменти банку під час сплати окремих податків, адміністративних послуг та інших платежів.

Після потенційної приватизації банк може продовжити роботу під контролем нового акціонера, однак конкретні зміни залежатимуть від майбутнього власника та погодженої стратегії.

Чи безпечний продаж для банківської системи

Одним із ключових питань залишається вплив приватизації на фінансову стабільність.

У серпні 2025 року Рада з фінансової стабільності розглянула потенційні ризики продажу державних пакетів акцій Sense Bank та Укргазбанку.

За результатами обговорення учасники дійшли висновку, що продаж у межах передбаченої законом процедури не повинен негативно вплинути на фінансову стабільність банківського сектору.

Водночас було наголошено на необхідності виваженого проведення приватизації та забезпечення належної вартості державних активів.

Відповідне рішення оприлюднило Міністерство фінансів.

Це означає, що уряд має офіційну оцінку можливості проведення процедури, але не звільняється від необхідності контролювати ризики на кожному її етапі.

Що буде з рахунками та депозитами клієнтів

Для клієнтів обох банків головне питання полягає в тому, чи вплине зміна власника на їхні гроші, кредити й обслуговування.

Наразі повідомлення про створення комісії не передбачає жодного припинення роботи фінансових установ.

Банки продовжують здійснювати операції у звичайному порядку відповідно до чинних правил та нормативів Національного банку.

У разі продажу державного пакета акцій зміниться власник відповідної частки капіталу банку.

Однак сама зміна акціонера не означає автоматичного припинення договорів із клієнтами.

Депозитні та кредитні договори продовжують діяти відповідно до визначених у них умов і законодавства.

Також зміна власника не є підставою для автоматичного списання коштів із рахунків громадян.

Водночас новий власник у майбутньому може переглядати бізнес-стратегію, продуктові пропозиції та окремі умови обслуговування у межах законодавства.

Поки що жодних конкретних таких змін не анонсовано.

Чому уряд скорочує державну частку в банківському секторі

Продаж Sense Bank та Укргазбанку є частиною довгострокової стратегії реформування банківської системи України.

Міністерство фінансів визначає скорочення державної присутності в банківському секторі одним із пріоритетних напрямків своєї діяльності.

Очікується, що залучення приватних інвесторів сприятиме конкуренції, підвищенню ефективності управління та розвитку фінансових послуг.

Крім того, держава може отримати додаткові бюджетні надходження від продажу акцій.

Однак економічний результат залежатиме від реального попиту інвесторів, умов угоди та вартості активів.

Важливо, що приватизація цих двох банків не означає початку негайного продажу всіх державних фінансових установ.

Зокрема, оновлена стратегія державних банків передбачає, що продаж ПриватБанку допускається після завершення воєнного стану.

Коли банки отримають нових власників

Наразі Кабінет Міністрів створив спеціальну комісію та визначив її ключові повноваження.

Міністерство фінансів уже здійснило відбір фінансових радників.

Наступними етапами стануть підготовка конкурсної документації, оцінювання пакетів акцій, визначення стартових умов і допуск потенційних покупців.

Після проведення конкурсів результати повинні бути погоджені та затверджені в установленому порядку.

Станом на 18 жовтня 2026 року Sense Bank та Укргазбанк залишаються банками з державною участю. Переможців продажу, остаточної вартості пакетів акцій і дат проведення конкурсів уряд поки не оголосив.

Таким чином, рішення про створення комісії означає перехід до нового організаційного етапу приватизації, але не завершення продажу.

Для держави головним завданням залишається забезпечити конкурентний процес і отримати справедливу ціну за активи, не створюючи додаткових ризиків для клієнтів та стабільності банківської системи.

Російська атака по Одесі: пошкоджено дах багатоповерхівки, постраждала дитина

0
Російська атака по Одесі: пошкоджено дах багатоповерхівки, постраждала дитина

Російські війська 18 жовтня знову атакували Одесу. Внаслідок удару пошкоджено дах багатоповерхового житлового будинку, після чого виникла пожежа. За попередніми даними, постраждали двоє людей, серед яких дитина віком до 14 років. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби. Інформація про масштаби руйнувань і стан потерпілих уточнюється.

Про наслідки російської атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

За словами очільника області, російські військові завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі міста.

Цього разу пошкоджень зазнав дах багатоповерхового житлового будинку. Після влучання виникло загоряння, яке почали ліквідовувати рятувальники.

Станом на 13:34 було відомо про двох постраждалих, зокрема дитину молодшу за 14 років.

Відомостей про характер травм, необхідність госпіталізації та точний вік дитини в першому повідомленні не було.

Рятувальники ліквідовують наслідки удару

Після російської атаки до пошкодженого будинку прибули всі необхідні екстрені служби.

Основні завдання рятувальників — ліквідувати пожежу, обстежити пошкоджені конструкції та перевірити, чи немає людей, які потребують допомоги.

Пошкодження покрівлі житлового будинку можуть становити небезпеку для мешканців, особливо якщо внаслідок вибуху постраждали несучі елементи або інженерні комунікації.

Проте наразі офіційної інформації про руйнування несучих конструкцій, кількість пошкоджених квартир чи необхідність евакуації всього будинку немає.

Також поки не повідомляється, скільки людей перебували в будівлі під час атаки.

Місцева влада продовжує уточнювати обставини та наслідки російського удару.

Росія не вперше атакує житлові багатоповерхівки Одеси

Нинішній удар став продовженням серії атак на житлові квартали Одеси протягом останніх тижнів.

Зокрема, 14 жовтня російські війська завдали удару по багатоповерховому будинку в місті.

За повідомленням «Суспільне Одеса», тоді постраждав фасад будівлі, частково зруйнувалася квартира, вибило вікна та двері.

Найбільших пошкоджень зазнало житло на 17-му поверсі. На момент влучання у квартирі нікого не було, тому обійшлося без постраждалих.

Раніше, 28 вересня, Одеса також пережила удар по багатоповерховому житловому будинку.

Тоді один із російських безпілотників пошкодив багатоповерхівку, зруйнувавши квартиру на 12-му поверсі.

Вибуховою хвилею було пошкоджено фасад, балкони та вікна з першого до одинадцятого поверху.

За уточненими даними місцевої влади, постраждали четверо людей.

Про ту атаку «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «В Одесі після удару дрона загорілася багатоповерхівка: є постраждалі».

Під ударами опиняються цивільні об’єкти

Російські атаки по Одещині продовжують створювати небезпеку для мешканців обласного центру та навколишніх населених пунктів.

Внаслідок обстрілів пошкоджень зазнають житлові будинки, підприємства, транспортна та інша цивільна інфраструктура.

Після таких ударів рятувальникам доводиться одночасно гасити пожежі, розбирати пошкоджені конструкції та допомагати людям, чиї помешкання стали непридатними для проживання.

Окремої уваги потребують родини з дітьми, люди похилого віку та мешканці, які не можуть самостійно залишити небезпечні приміщення.

Міжнародне гуманітарне право забороняє умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти. Конкретні обставини кожного удару встановлюються під час відповідного розслідування.

Що відомо про атаку 18 жовтня

Станом на перші повідомлення Одеської ОВА підтверджено пошкодження даху багатоповерхового житлового будинку та пожежу.

Попередньо постраждали двоє людей, серед яких дитина до 14 років.

На місці продовжують працювати екстрені служби.

Остаточна кількість постраждалих, характер руйнувань і терміни завершення аварійно-рятувальних робіт ще уточнюються.

Мешканців Одеси закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та під час загрози нових атак перебувати в укриттях.

У разі оновлення інформації від обласної військової адміністрації дані щодо наслідків удару можуть змінитися.

Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

0
Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

Російська армія продовжує зазнавати значних втрат у війні проти України. Протягом 17 жовтня Сили оборони України знешкодили ще 2090 російських військових, а також 1372 безпілотники, десятки артилерійських систем і сотні одиниць автомобільної техніки. Загальні бойові втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення, за оцінками українського Генштабу, досягли приблизно 1 мільйона 565 тисяч осіб. Водночас російські війська продовжують наступальні операції, застосовують авіацію, артилерію та ударні дрони на різних ділянках фронту.

Про це 18 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

За даними українського військового командування, протягом минулої доби російська армія втратила 2090 військовослужбовців убитими та пораненими.

Водночас загальна цифра втрат особового складу включає різні категорії втрат і не означає, що всі 2090 військових загинули.

Станом на ранок неділі орієнтовні втрати Росії від початку повномасштабної війни становили 1 565 060 осіб.

Окремо Генштаб відзначив значні втрати російських безпілотників, артилерії та автомобільної техніки.

Понад 1300 безпілотників за добу

Одним із найбільших показників останнього зведення стали втрати безпілотних літальних апаратів.

За даними Генштабу, протягом 17 жовтня російська армія втратила 1372 БпЛА оперативно-тактичного рівня.

Загальна кількість таких апаратів, внесених до української статистики від початку повномасштабного вторгнення, досягла 568 358 одиниць.

Безпілотники залишаються важливим інструментом сучасної війни.

Російські військові використовують їх для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та атак на українські позиції.

Водночас Сили оборони України активно застосовують засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони та власні ударні дрони для протидії противнику.

Важливо, що статистика втрат БпЛА включає різні способи їхнього знешкодження та не завжди означає фізичне знищення кожного апарата.

Росія втратила десятки артилерійських систем

Суттєвими залишаються й втрати російської артилерії.

За добу українські військові зафіксували втрату 27 артилерійських систем противника.

Загальна кількість втраченої артилерії, за оцінками Генштабу, становить 51 293 одиниці.

Крім того, протягом минулої доби російська армія втратила три реактивні системи залпового вогню.

Їхня загальна кількість у зведеннях українського командування досягла 2224 одиниць.

Артилерійські установки та РСЗВ залишаються одними з основних засобів вогневого ураження на фронті.

Вони використовуються для обстрілів українських оборонних позицій, транспортних шляхів і районів зосередження сил.

Тому зниження кількості справної артилерії може ускладнювати проведення наступальних операцій та вогневу підтримку російських підрозділів.

Сотні автомобілів і нові втрати бронетехніки

За інформацією Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська також втратили 363 автомобілі та автоцистерни.

Загальна кількість втраченої автомобільної техніки досягла 164 246 одиниць.

Такі транспортні засоби відіграють важливу роль у забезпеченні військових формувань пальним, боєприпасами, продовольством та іншими ресурсами.

Втрата транспортної техніки може ускладнювати постачання російських підрозділів, особливо за умов інтенсивних бойових дій.

Окрім цього, до української статистики додали один танк і сім бойових броньованих машин.

Від початку повномасштабного вторгнення Росія, за даними українського Генштабу, втратила 12 416 танків та 25 561 бойову броньовану машину.

Також за добу зафіксовано втрату одного засобу протиповітряної оборони та шести наземних робототехнічних комплексів.

Окремо повідомляється про чотири крилаті ракети.

Загальні втрати російської армії перевищили 1,56 мільйона осіб

Відповідно до ранкового зведення Генерального штабу, станом на 18 жовтня орієнтовні втрати російських військ від 24 лютого 2022 року становлять 1 565 060 осіб.

Ця цифра охоплює загальні бойові втрати особового складу, але не є підтвердженою кількістю загиблих.

Українське військове командування регулярно оновлює статистику, використовуючи доступну оперативну інформацію.

Водночас незалежно перевірити кожен показник під час активних бойових дій неможливо.

Російська сторона не оприлюднює повної актуальної статистики власних втрат, тому оцінки різних джерел можуть відрізнятися.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на 16 жовтня Сили оборони за добу знешкодили 1790 російських військових, шість літаків і майже 700 безпілотників.

Таким чином, за два дні загальна кількість зафіксованих Генштабом втрат особового складу російської армії зросла на понад чотири тисячі осіб.

Інтенсивність бойових дій залишається високою

Великі втрати російської армії фіксуються на тлі інтенсивних бойових дій.

За інформацією українського Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська продовжували атакувати українські позиції та застосовували значну кількість ударних безпілотників і артилерії.

Напередодні ввечері українське командування повідомляло про 215 бойових зіткнень від початку доби.

Противник також застосовував авіацію та керовані авіаційні бомби.

Російські війська намагаються підтримувати наступальний тиск на кількох ділянках фронту, тоді як українські захисники продовжують оборонні операції та завдають ударів по живій силі й техніці противника.

Втрата особового складу та військових ресурсів може зменшувати можливості російських підрозділів проводити наступальні дії.

Водночас сама кількість втрат не дозволяє однозначно визначити ситуацію на конкретній ділянці фронту без аналізу бойових дій, резервів і співвідношення сил.

Що означають останні цифри Генштабу

За добу 17 жовтня українське командування повідомило про 2090 втрат особового складу російської армії, 1372 безпілотники, 363 автомобілі та автоцистерни, 27 артилерійських систем, три РСЗВ, сім броньованих машин і один танк.

Додатково зафіксовано втрати одного засобу ППО, шести наземних робототехнічних комплексів та чотирьох крилатих ракет.

Загальні орієнтовні втрати особового складу Росії з початку повномасштабної війни досягли 1 565 060 осіб.

Генеральний штаб ЗСУ наголошує, що статистика є попередньою та уточнюється.

Попри значні втрати, бойові дії тривають, а російська армія продовжує застосовувати живу силу, артилерію, авіацію та безпілотні системи проти України.

Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

0
Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність дозволити транзит українського зерна через територію своєї країни до Західної Європи. Відповідне питання порушив президент Володимир Зеленський під час саміту Європейського Союзу в Брюсселі на тлі серйозних проблем із морським експортом через російські атаки. Заява угорського прем’єра пролунала після першої офіційної зустрічі двох лідерів і може стати кроком до поліпшення відносин Києва та Будапешта. Водночас між країнами залишаються економічні й політичні суперечності, а одним із найгучніших конфліктів останніх місяців стало березневе затримання семи українських інкасаторів Ощадбанку разом із десятками мільйонів доларів, євро та золотими зливками.

Про готовність пропускати українську аграрну продукцію Петер Мадяр повідомив в інтерв’ю угорському телеканалу RTL. Його слова навело видання Telex.

За інформацією Reuters, Зеленський звернувся до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини з проханням забезпечити перевезення українського зерна європейськими сухопутними маршрутами.

Особливу увагу українська сторона приділила можливості транспортування кукурудзи залізницею.

Мадяр пояснив, що не заперечує проти такого рішення, якщо продукція лише перетинатиме територію Угорщини, не потрапляючи на її внутрішній ринок.

Що запропонував Зеленський

За словами угорського прем’єра, під час переговорів у Брюсселі український президент розповів про труднощі з експортом аграрної продукції через Чорне море.

Російські військові дії створюють серйозні ризики для морських перевезень, тому Україна шукає додаткові можливості постачання зерна до європейських країн.

Зеленський запропонував повернутися до механізму, який використовували на початку повномасштабної війни.

Йдеться про транзитні перевезення українського зерна через сусідні держави до кінцевих покупців у Західній Європі.

Важливою умовою може стати транспортування вантажів у залізничних вагонах із відповідним митним забезпеченням, зокрема пломбами.

Це дозволяє контролювати переміщення продукції та зменшувати ризик її несанкціонованого потрапляння на внутрішній ринок транзитної держави.

Для Угорщини таке питання особливо чутливе, оскільки місцеві фермери раніше неодноразово виступали проти імпорту української сільськогосподарської продукції.

Угорщина готова пропускати зерно, але є умова

Мадяр наголосив, що не бачить принципових перешкод для організації транзиту.

Він нагадав, що кілька років тому аналогічний механізм уже працював і дозволяв перевозити українську продукцію через угорську територію.

Прем’єр дав зрозуміти, що Будапешт готовий обговорювати відновлення такої схеми.

Проте його заява не означає автоматичного скасування обмежень на продаж українського зерна в Угорщині.

Транзит і імпорт — різні торговельні операції.

У першому випадку продукція лише перетинає територію країни, а в другому надходить на її внутрішній ринок.

Це розмежування має принципове значення для угорського аграрного сектору.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що уряд Петера Мадяра зберіг жорсткі обмеження на імпорт української аграрної продукції.

Відповідні заходи стосувалися зернових, м’яса, меду, овочів та інших товарів.

При цьому можливість транзиту за умови спеціального контролю зберігалася.

Тому нинішня заява Мадяра радше підтверджує готовність практично використовувати транзитний механізм, ніж означає повне відкриття угорського ринку для українських аграріїв.

Зеленський і Мадяр провели першу офіційну зустріч

16 жовтня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зустрілися в Брюсселі на полях саміту Європейського Союзу.

Переговори відбулися у форматі віч-на-віч, без участі делегацій.

Згідно з повідомленням Офісу президента України, сторони обговорили двосторонні відносини, співпрацю, торгівлю, українську аграрну продукцію та просування України до членства в Євросоюзі.

Окрему увагу приділили можливостям дипломатичного врегулювання війни.

Зеленський позитивно оцінив зустріч і повідомив про домовленість відновити співпрацю на різних рівнях.

Сторони також планують узгодити майбутні взаємні візити.

Мадяр, зі свого боку, заявив про необхідність побудувати нові політичні та економічні відносини між двома країнами.

Однак один позитивний раунд переговорів ще не означає завершення всіх українсько-угорських суперечностей.

Серед складних питань залишаються захист національних меншин, торговельні обмеження та окремі аспекти європейської політики.

Відносини Києва та Будапешта пережили серйозну кризу

Протягом останніх років українсько-угорські відносини неодноразово загострювалися.

Особливо напруженими вони були за часів прем’єрства Віктора Орбана, який виступав проти окремих рішень Євросоюзу щодо підтримки України.

Після приходу Петера Мадяра на посаду прем’єр-міністра двосторонній діалог поступово почав змінюватися.

Водночас новий угорський уряд не відмовився від захисту власних економічних інтересів і зберіг низку обмежень щодо українських товарів.

Одним із найрезонансніших епізодів у відносинах двох держав стала історія із затриманням українських банківських інкасаторів у березні 2026 року.

Цей інцидент викликав дипломатичний скандал і поставив питання про безпеку транзитних перевезень через територію Угорщини.

Як в Угорщині затримали інкасаторів Ощадбанку

5 березня 2026 року угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі українського державного Ощадбанку.

Разом із транспортними засобами затримали сімох співробітників банку.

Інкасатори перевозили цінності з Відня до Києва через територію Угорщини.

У броньованих автомобілях перебували 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів банківського золота.

Як пояснював Ощадбанк, перевезення здійснювалося в межах міжнародної міжбанківської операції за участю австрійського Raiffeisen Bank.

Банк наполягав, що кошти та дорогоцінні метали належать йому, мають законне походження та транспортувалися з належним документальним оформленням.

Угорська сторона спочатку розслідувала можливе відмивання грошей.

Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на затримання громадян і банківських активів.

Ситуація переросла у масштабний дипломатичний конфлікт.

Коли повернули інкасаторів, гроші та золото

Уже 6 березня сім співробітників Ощадбанку повернулися до України.

Однак автомобілі та кошти певний час залишалися в Угорщині.

12 березня українському банку передали два затримані інкасаторські транспортні засоби.

Після повернення банк повідомив про виявлення пошкоджень їхнього обладнання.

Водночас питання повернення готівки та дорогоцінних металів залишалося відкритим ще майже два місяці.

Лише 6 травня 2026 року Угорщина повернула Ощадбанку всі 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів золота.

Про це банк повідомив на своєму офіційному сайті.

Представники Ощадбанку перевірили цілісність пакування та підтвердили повернення активів у повному обсязі.

Голова правління банку Юрій Каціон подякував за сприяння українським державним органам і відзначив конструктивний підхід угорської сторони під час завершення процедури.

Угорщина визнала відсутність злочину

Остаточне рішення у справі затриманих інкасаторів з’явилося 19 серпня 2026 року.

Національна податкова та митна адміністрація Угорщини припинила кримінальне провадження через відсутність складу злочину.

Під час розслідування перевірили банківські документи, митні декларації, обставини перевезення та походження коштів.

Угорські правоохоронці встановили, що готівка й банківське золото походили із законних міжбанківських операцій.

Підстав для обвинувачень у відмиванні грошей не знайшли.

Раніше «Ненька інфо» детально повідомляла про закриття справи проти інкасаторів Ощадбанку та результати розслідування.

Таким чином, історія, яка навесні спричинила гострий конфлікт між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням активів та закриттям угорського кримінального провадження.

Водночас слід відокремлювати цю справу від нинішніх переговорів про зерновий транзит: немає підтвердження, що заява Мадяра є безпосередньою компенсацією або політичною домовленістю саме через затримання інкасаторів.

Що змінилося після приходу Мадяра

Новий прем’єр Угорщини поступово відновлює контакти з українським керівництвом.

Під час переговорів у Брюсселі сторони обговорювали не лише економіку, а й права угорської національної меншини на Закарпатті та європейську інтеграцію України.

Після зустрічі Мадяр позитивно оцінив рішення української сторони у сфері освіти національних меншин.

Зеленський, зі свого боку, відзначив кроки Будапешта щодо відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС.

У цьому контексті домовленість продовжити переговори про зерновий транзит може стати ще одним напрямком практичної співпраці.

Однак угорський уряд продовжує дотримуватися власної позиції щодо захисту місцевих сільгоспвиробників.

Тому повне скасування аграрних торговельних обмежень наразі не анонсоване.

Чому Україні потрібні нові зернові маршрути

Україна залишається важливим експортером зернових та олійних культур.

Повномасштабна російська агресія суттєво ускладнила морські перевезення, які традиційно забезпечували значну частину українського аграрного експорту.

Російські атаки на портову інфраструктуру та судноплавство створюють додаткові ризики для експортерів.

Саме тому сухопутні маршрути через країни Євросоюзу мають стратегічне значення.

Залізничний транзит через Угорщину потенційно може допомогти Україні перевозити аграрну продукцію до західноєвропейських покупців.

Проте фактичні обсяги майбутніх перевезень залежатимуть від пропускної спроможності залізниць, доступності вагонів, митних процедур і погодження конкретних логістичних умов.

Крім того, наземні перевезення можуть бути дорожчими за морські, особливо для великих партій зерна.

Тому відновлення транзиту через Угорщину варто розглядати як додаткову можливість, а не повноцінну заміну морського експорту.

Чи означає заява Мадяра завершення конфлікту

Станом на 18 жовтня 2026 року прем’єр-міністр Угорщини публічно підтвердив готовність дозволити транзит українського зерна за умови, що продукція не залишатиметься на угорському ринку.

Водночас немає підтвердження запуску нової схеми перевезень із визначеними обсягами, термінами та погодженими маршрутами.

Подальші рішення потребуватимуть взаємодії профільних міністерств, залізничних операторів, митних служб і бізнесу.

Заява Петера Мадяра свідчить про готовність до практичного діалогу з Києвом, однак не означає автоматичного усунення всіх проблем в українсько-угорських відносинах.

Особливого значення цей сигнал набуває після березневого скандалу із затриманням українських інкасаторів, поверненням десятків мільйонів доларів і євро та закриттям кримінального провадження.

Наразі обидві держави демонструють зацікавленість у відновленні співпраці, а питання зернового транзиту може стати одним із перших практичних випробувань нового етапу відносин Києва та Будапешта.

Три удари по енергетиці за один ранок: Тернопільщина залишилася частково без світла, на Вінниччині аварійні відключення

0
Три удари по енергетиці за один ранок: Тернопільщина залишилася частково без світла, на Вінниччині аварійні відключення

Російські війська продовжують атакувати енергетичну інфраструктуру західних областей України. У неділю, 18 жовтня, на Тернопільщині зафіксували три влучання по об’єктах енергетики — поблизу Старого Вишнівця, у Кременці та Борсуківській громаді. Один з об’єктів росіяни атакували повторно. Унаслідок ударів частина споживачів залишилася без електропостачання. Одночасно на Вінниччині внаслідок нічної атаки пошкоджено критичну інфраструктуру та запроваджено аварійні відключення. На місцях працюють рятувальники й енергетики, які намагаються відновити стабільну роботу електромереж.

Про нову серію атак повідомила Тернопільська обласна військова адміністрація. Інформацію також підтверджують «Укрінформ» та «Інтерфакс-Україна».

Вранці 18 жовтня російський ударний безпілотник уразив об’єкт енергетики поблизу села Старий Вишнівець Кременецького району.

За словами керівника Тернопільської ОВА Тараса Пастуха, внаслідок влучання частина споживачів залишилася без електроенергії.

Після цього російські війська завдали нових ударів по енергетичній інфраструктурі регіону.

Росіяни повторно атакували об’єкт у Кременці

Близько 10:44 Тернопільська ОВА повідомила про нові влучання.

За словами Тараса Пастуха, російські війська знову атакували енергетичний об’єкт у Кременці, який уже зазнавав ударів.

Крім того, зафіксовано влучання в об’єкт енергетики на території Борсуківської громади.

Інформацію про повторний удар підтвердило «Суспільне Тернопіль». На обох локаціях розпочали ліквідацію наслідків атак.

За попередніми повідомленнями обласної влади, інформації про загиблих або поранених унаслідок цих ударів не надходило.

Водночас остаточні масштаби пошкоджень енергетичного обладнання поки не оприлюднені.

Також не повідомляється, скільки саме домогосподарств залишилося без електропостачання.

У Старому Вишнівці після атаки виникла пожежа

За повідомленнями місцевих медіа, після ранкового удару в районі Старого Вишнівця на одному з енергетичних об’єктів виникло загоряння.

До ліквідації наслідків залучили рятувальників та відповідні аварійні служби.

Про це, зокрема, повідомило місцеве видання «Тернополяни». Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Однак терміни повернення електропостачання всім споживачам наразі залишаються невідомими.

Повторні атаки додатково ускладнюють роботу ремонтних бригад, оскільки необхідно враховувати ризик нових ударів та забезпечувати безпеку працівників.

Особливо складною може бути ситуація на об’єктах, які зазнали пошкоджень раніше й потребували відновлення ще до останньої атаки.

На Вінниччині запровадили аварійні відключення

У ніч проти 18 жовтня російські війська також атакували Вінницьку область.

За повідомленням начальниці обласної військової адміністрації Наталі Заболотної, внаслідок ударів зафіксовано руйнування критичної інфраструктури.

В області почали застосовувати аварійні відключення електроенергії.

За необхідності об’єкти критичної інфраструктури переходять на резервні джерела живлення.

Відповідну інформацію підтвердило «Суспільне Вінниця».

Наталя Заболотна попередила, що найближчим часом ситуація з електропостачанням у регіоні залишатиметься нестабільною.

Аварійні відключення відрізняються від погодинних тим, що їх запроваджують для термінового балансування енергосистеми або ліквідації наслідків пошкоджень. Тому попередньо оприлюднені графіки можуть не діяти.

Енергетики продовжують ремонтні роботи, однак точного часу повернення світла всім споживачам наразі не названо.

Вінниця вже пережила масштабне знеструмлення

Нинішня атака стала продовженням серії російських ударів по Вінницькій області.

Напередодні, 17 жовтня, внаслідок обстрілів у Вінниці виникли масштабні проблеми з електропостачанням.

Через знеструмлення головної водопровідної станції частина міста також залишилася без води.

За інформацією місцевої влади, відновити водопостачання вдалося до ночі.

Під час попередньої атаки, за повідомленнями обласної влади, постраждали шестеро людей.

Водночас ці дані стосуються саме подій 17 жовтня, а не нової нічної атаки 18 жовтня.

За словами очільниці Вінницької ОВА, мешканцям області варто обмежувати одночасне використання потужних електроприладів, щоб зменшити навантаження на пошкоджені мережі.

Росія посилює удари по українській енергетиці

Останні атаки на Тернопільську та Вінницьку області відбулися на тлі масштабної кампанії російських ударів по електростанціях і системах передачі електроенергії.

Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що під час одного з останніх масованих обстрілів російські війська атакували понад 15 важливих об’єктів генерації та передавання електроенергії.

Унаслідок пошкоджень в Україні продовжують застосовувати обмеження електроспоживання.

На 18 жовтня НЕК «Укренерго» анонсувала графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу в усіх регіонах країни.

Крім того, у частині областей передбачені погодинні відключення для населення.

Проте нові пошкодження можуть вимагати додаткових аварійних заходів, які не збігаються з раніше оприлюдненими розкладами.

Чому повторні удари ускладнюють відновлення електропостачання

Енергетична система складається з багатьох взаємопов’язаних об’єктів.

Пошкодження навіть окремих її елементів може призводити до порушення електропостачання значної кількості споживачів.

Після кожного удару фахівці повинні оцінити стан обладнання, усунути небезпечні пошкодження та визначити можливості безпечного відновлення живлення.

Якщо той самий об’єкт атакують повторно, роботи можуть затягнутися.

Крім того, нові влучання можуть створювати додаткову небезпеку для персоналу, який працює над ліквідацією попередніх наслідків.

Водночас конкретний вплив ударів по Тернопільщині та Вінниччині на загальноукраїнську енергосистему поки не можна визначити без детальних технічних даних.

Що відомо станом на 18 жовтня

На Тернопільщині підтверджено три повідомлення про влучання в об’єкти енергетики: поблизу Старого Вишнівця, у Кременці та Борсуківській громаді.

Внаслідок атак частина споживачів залишилася без електропостачання.

На місцях працюють екстрені служби та ремонтні бригади.

На Вінниччині після нічної атаки пошкоджено критичну інфраструктуру, діють аварійні відключення, а окремі важливі об’єкти переходять на резервне живлення.

Наразі немає підтверджених даних про точну кількість знеструмлених домогосподарств в обох областях або конкретний час завершення ремонтів.

Енергетики продовжують відновлювати пошкоджені об’єкти, а жителів регіонів закликають стежити за повідомленнями місцевих операторів електромереж та дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог.

Світло вимикатимуть до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 18 жовтня

0
Світло вимикатимуть до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 18 жовтня

У неділю, 18 жовтня 2026 року, в Україні продовжують діяти обмеження електропостачання через наслідки масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру. Для промисловості та бізнесу графіки обмеження потужності запроваджені в усіх регіонах країни, а в частині областей застосовують погодинні відключення для населення. Найскладніша ситуація залишається в регіонах, де російські удари пошкодили об’єкти генерації та передачі електроенергії. Енергетики попереджають, що графіки можуть змінюватися протягом дня, а в разі погіршення стану енергосистеми можливе застосування аварійних обмежень.

Про це повідомила НЕК «Укренерго», оприлюднивши інформацію щодо обмежень на 18 жовтня.

Відповідно до розпорядження диспетчерського центру, з 06:00 до 23:59 для підприємств та бізнесу в усіх регіонах діятимуть графіки обмеження потужності.

Водночас погодинні відключення електроенергії для побутових споживачів передбачені не по всій Україні, а лише в окремих областях.

Їхній обсяг становить від 0,5 до 1,5 черги залежно від часу доби та ситуації в енергосистемі.

В «Укренерго» наголосили, що через можливі нові російські удари та складну ситуацію в енергосистемі розклад відключень може змінюватися без попереднього довгострокового анонсування.

Київ та Київська область: діють стабілізаційні графіки

У Києві та Київській області 18 жовтня запроваджені погодинні відключення електроенергії.

Про це повідомляє компанія ДТЕК.

Столиця та прилеглі райони залишаються серед територій, де енергетична інфраструктура зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

Для різних груп споживачів діють окремі часові проміжки відсутності електроенергії.

Водночас розклад залежить від конкретної адреси та черги, до якої належить будинок.

Перевірити актуальний час можливого відключення можна на офіційному сайті ДТЕК Київські електромережі.

Для жителів Київщини інформація доступна на сайті ДТЕК Київські регіональні електромережі.

Важливо враховувати, що під час екстрених відключень раніше оприлюднені погодинні графіки можуть тимчасово не діяти.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження екстрених відключень у столиці та області після російських ударів.

Черкаська область: відключення протягом усього дня

На Черкащині графіки погодинних відключень застосовують із 06:00 до 24:00.

За оприлюдненим розкладом для різних підчерг передбачено такі періоди відсутності електроенергії.

Для підчерги 1.1 — з 06:00 до 08:00 та з 16:00 до 18:00. Для 1.2 — з 16:00 до 18:00 та з 22:00 до 24:00.

Підчерги 2.1 і 2.2 можуть залишатися без електроенергії з 14:00 до 16:00.

Для підчерги 3.1 передбачений проміжок з 12:00 до 14:00, а для 3.2 — також із 20:00 до 22:00.

Споживачів підчерг 4.1 і 4.2 планують відключати з 10:00 до 12:00 та з 20:00 до 22:00.

Для підчерг 5.1 і 5.2 обмеження передбачені з 08:00 до 10:00 та з 18:00 до 20:00.

Підчерга 6.1 — з 16:00 до 18:00. Підчерга 6.2 — з 18:00 до 20:00 та з 22:00 до 24:00.

Крім того, для промисловості та бізнесу регіону діють графіки обмеження потужності.

Актуальну інформацію про черги можна перевіряти на сайті «Черкасиобленерго».

Полтавщина: найбільші обмеження у вечірні години

У Полтавській області на 18 жовтня затверджено графіки погодинних відключень зі змінним обсягом обмежень.

За інформацією «Полтаваобленерго», з 06:00 до 08:00 передбачено 0,5 черги.

З 08:00 до 16:00 застосовується одна черга відключень.

У вечірній період із 16:00 до 22:00 обсяг обмежень збільшується до 1,5 черги.

Після 22:00 і до завершення доби заплановано одну чергу.

Таким чином, найбільше навантаження на енергосистему регіону очікується у вечірні години, коли громадяни активніше користуються побутовими електроприладами.

Водночас кількість черг не означає кількість годин без світла для кожної квартири.

Точна тривалість відключення визначається графіком відповідної підчерги.

Сумська та Чернігівська області: можливі зміни графіків

На Сумщині 18 жовтня також застосовуються погодинні відключення.

Місцевий оператор системи розподілу повідомляв про коригування обсягів обмежень відповідно до розпоряджень НЕК «Укренерго».

Тому споживачам необхідно перевіряти останні оновлення на сайті «Сумиобленерго».

На Чернігівщині також діють погодинні графіки.

Енергетики попереджають, що внаслідок нових атак або пошкоджень обладнання можливі зміни розкладу.

Оперативна інформація доступна на сайті «Чернігівобленерго».

Запоріжжя, Вінниччина та Тернопільщина: що з відключеннями

У Запорізькій області 18 жовтня запроваджено графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу.

Відповідно до повідомлення «Запоріжжяобленерго», обмеження діють із 06:00 до 24:00 у повному обсязі — п’ять черг.

Водночас на момент відповідного повідомлення розпоряджень щодо погодинних відключень для населення Запорізької області не надходило.

На Вінниччині також передбачені обмеження потужності для непобутових споживачів.

Вінницяобленерго закликало підприємства дотримуватися визначених лімітів електроспоживання.

На Тернопільщині від 06:00 до 24:00 діють обмеження для промислових підприємств та бізнесу.

При цьому «Тернопільобленерго» уточнило, що відповідні планові обмеження не стосуються населення.

Однак після нових російських ударів ситуація може змінюватися.

Зокрема, 17 жовтня внаслідок атаки по енергетичній інфраструктурі Тернопільщини без електропостачання залишалася частина споживачів Кременецького району.

Чому відключення тривають навіть у вихідний

Причиною нових обмежень залишаються пошкодження української енергосистеми після російських атак.

Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що під час одного з останніх масованих ударів Росія атакувала понад 15 важливих об’єктів генерації та передачі електроенергії.

Пошкодження зафіксовані в різних регіонах країни.

Ремонтні роботи тривають, однак не всі об’єкти можна швидко повернути до повноцінної роботи.

Навіть у неділю енергосистема повинна забезпечувати роботу транспорту, лікарень, водоканалів, підприємств і житлових будинків.

За нестачі доступної потужності диспетчери змушені застосовувати обмеження, щоб зберегти стабільність мережі.

Чим погодинні відключення відрізняються від аварійних

Погодинні відключення відбуваються за попередньо визначеним розкладом.

Споживачі можуть дізнатися свою чергу та орієнтовний час, коли електроенергії не буде.

Аварійні або екстрені відключення запроваджують тоді, коли потрібно терміново зменшити навантаження на мережі чи ліквідувати наслідки пошкоджень.

У таких випадках графіки можуть не діяти, а час відновлення електропостачання залежить від конкретної ситуації.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про повернення погодинних графіків у Києві та області на початку жовтня.

Також видання писало про посилення обмежень у частині регіонів 14 жовтня.

Де перевіряти актуальний графік

Енергетики рекомендують орієнтуватися насамперед на офіційні повідомлення обленерго та операторів систем розподілу.

Саме вони публікують графіки для конкретних адрес і повідомляють про оперативні зміни.

Крім того, «Укренерго» закликає громадян ощадливо споживати електроенергію, особливо у вечірні години з 16:00 до 22:00.

Зокрема, варто за можливості не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів.

Станом на 18 жовтня загальноукраїнський план передбачає обмеження потужності для бізнесу в усіх регіонах та погодинні відключення для населення лише в частині областей.

Втім графіки можуть змінюватися залежно від стану енергосистеми, тому перед плануванням дня необхідно перевірити інформацію саме для своєї адреси.

«Ми назвали її Веронікою»: Ірина Федишин уперше розповіла про втрату донечки та боротьбу за власне життя

0
«Ми назвали її Веронікою»: Ірина Федишин уперше розповіла про втрату донечки та боротьбу за власне життя

Українська співачка Ірина Федишин уперше відверто розповіла про втрату доньки на 35-му тижні вагітності. Артистка зізналася, що довгоочікувану дівчинку вони з чоловіком назвали Веронікою. У найважчі для родини дні сама виконавиця також опинилася в небезпечному для життя стані. Поки вона перебувала під наркозом, її чоловікові Віталію Човнику довелося пережити втрату дитини та страх за життя дружини. У своєму емоційному зверненні співачка розповіла про прощання з донечкою, підтримку близьких, болючі коментарі в соціальних мережах і віру, яка допомагає їй переживати трагедію.

17 жовтня Ірина Федишин опублікувала на особистій сторінці в соціальних мережах великий допис, присвячений доньці, яку родина так чекала.

Співачка зазначила, що переживає найважчий період свого життя. За її словами, ще зовсім недавно родина раділа очікуванню третьої дитини, а тепер змушена вчитися жити з непоправною втратою.

«Ми назвали її Веронікою», — написала артистка.

Чому донечку назвали Веронікою

Ірина Федишин пояснила, що ім’я доньки має для родини особливе духовне значення.

За християнським переданням, свята Вероніка допомогла Ісусу Христу дорогою на Голгофу, витерши Йому обличчя своєю хусткою.

Співачка розповіла, що хоче вірити: тепер маленька Вероніка стала небесним ангелом своєї родини.

Для артистки, яка неодноразово публічно говорила про важливість християнської віри, ці слова мають глибоке особисте значення.

Вона зізналася, що не розуміє, чому родині довелося пережити настільки тяжке випробування, але продовжує шукати сили у вірі та підтримці близьких.

Артистка наголосила, що любов до донечки не зникне, попри те, що її життя виявилося таким коротким.

Співачка не змогла побачити донечку після народження

Однією з найболючіших частин звернення стала розповідь Ірини про останні хвилини, пов’язані з донькою.

За словами виконавиці, через наркоз вона не могла усвідомлювати, що відбувається, тому не мала можливості побачити та обійняти маленьку Вероніку.

Водночас її чоловік Віталій Човник встиг зробити фотографію донечки.

Пізніше саме завдяки цьому знімку співачка змогла побачити дівчинку.

Ірина розповіла, що Вероніка мала темне волосся, маленький носик і пухкі губи та була дуже схожою на батька.

Зріст дівчинки становив 48 сантиметрів, а вага — 2600 грамів.

Цими подробицями артистка поділилася сама, пояснюючи, наскільки реальними й дорогими для родини залишаються спогади про донечку.

Віталію Човнику довелося пережити два страшні випробування

Окремі слова Ірина Федишин присвятила чоловікові, який перебував поруч під час трагедії.

За словами співачки, Віталій не лише втратив довгоочікувану доньку, а й боявся втратити дружину.

У той час, коли артистка перебувала під наркозом, він став безпосереднім свідком найтяжчих подій.

Після цього саме чоловікові довелося організовувати прощання з маленькою Веронікою у вузькому родинному колі.

Ірина розповіла, що Віталій досі переживає великий біль, однак водночас вдячний за те, що його дружина залишилася живою.

Про сімейну трагедію він уперше повідомив 13 жовтня.

Тоді чоловік співачки опублікував звернення, у якому розповів про втрату доньки та важкий стан Ірини.

Про це повідомляло, зокрема, ZAXID.NET.

Родина попросила прихильників про молитви й підтримку.

Водночас точний медичний діагноз та причини трагедії публічно не підтверджені. Тому робити припущення про обставини втрати дитини або стан здоров’я артистки без відповідної інформації некоректно.

Родина чекала на першу донечку

Ірина Федишин та її чоловік Віталій Човник виховують двох синів — Юрія та Олега.

«Ми назвали її Веронікою»: Ірина Федишин уперше розповіла про втрату донечки та боротьбу за власне життя

У серпні 2026 року співачка повідомила про третю вагітність.

У вересні подружжя організувало святкову подію, під час якої стало відомо, що родина очікує на дівчинку.

Ця новина стала особливо радісною для батьків, які вже виховують двох хлопців.

Артистка ділилася щасливими моментами з прихильниками та публікувала фотографії вагітності.

Однак після трагедії частина користувачів соціальних мереж почала звинувачувати її в надмірній публічності та поширювати забобонні пояснення того, що сталося.

Федишин відповіла людям, які звинувачували її у втраті дитини

У своєму зверненні співачка приділила увагу й болючим коментарям, які з’явилися після повідомлення про смерть донечки.

Деякі користувачі стверджували, що артистці не варто було публікувати фотографії вагітності та показувати сімейне щастя.

Ірина Федишин категорично не погодилася з такими судженнями.

Вона наголосила, що не шкодує про оприлюднені фотографії та радісні моменти, якими ділилася з шанувальниками.

За словами артистки, людські погляди, слова чи фотографії не можуть бути причиною трагедії.

Вона закликала людей не шукати пояснень у забобонах і не звинувачувати батьків, які переживають втрату.

Важливо, що немає жодних медичних підстав пов’язувати втрату вагітності з публікацією фотографій, чужими коментарями або так званим навроченням.

Подібні звинувачення можуть лише посилювати психологічний біль родин, які пережили смерть дитини.

Українські зірки підтримали співачку

Після повідомлення про трагедію багато українських знаменитостей висловили співчуття Ірині Федишин та її родині.

Серед них — Наталка Денисенко, Ольга Сумська, Оля Цибульська, Даша Астаф’єва, Наталка Карпа, Світлана Тарабарова, Григорій Решетник, Маша Єфросиніна та інші.

Про реакцію артистів повідомляв УНІАН.

Водночас не обійшлося без суперечок у соцмережах.

Зокрема, ведуча Маша Єфросиніна, яка виступила проти звинувачень на адресу Федишин, сама опинилася під хвилею критики через формат відео, у якому висловлювала підтримку співачці.

Єфросиніна пізніше пояснила, що її звернення було щирим, а окремі фрагменти ролика поширювалися без повного контексту.

Утім головним у цій історії залишається не суперечка між користувачами соціальних мереж, а трагедія родини, яка втратила дитину.

Співачка звернулася до батьків, які пережили схожу втрату

Наприкінці допису Ірина Федишин звернулася до інших українських родин, які втратили дітей.

Вона зазначила, що після трагедії отримала багато повідомлень від жінок, які пережили схожі події.

Деякі з них ділилися дуже особистими історіями, намагаючись підтримати артистку.

Ці слова стали для Федишин важливою частиною підтримки в найважчий період.

Співачка закликала батьків не приховувати свої емоції та не боятися говорити про біль.

Водночас вона наголосила, що переживання втрати не повинно назавжди позбавляти людину права на радість і продовження життя.

За словами артистки, кожна родина проживає таке горе по-своєму, а любов до дитини не залежить від того, скільки часу вона прожила.

Що відомо про стан Ірини Федишин

Після трагічних подій 13 жовтня чоловік артистки повідомляв, що вона перебуває у важкому стані.

Водночас 17 жовтня сама Ірина опублікувала велике особисте звернення, у якому розповіла про пережите.

Це стало її першим докладним публічним коментарем після втрати доньки.

Співачка подякувала рідним, друзям, священникам та незнайомим людям, які підтримували родину.

Водночас нових докладних медичних даних про її стан не оприлюднено.

Родина Федишин переживає втрату маленької Вероніки, а сама артистка намагається поступово повертатися до життя після найважчого випробування.

Її звернення стало не лише особистим спогадом про донечку, а й закликом до суспільства бути делікатнішим до людей, які переживають втрату дитини, не шукати винних без підстав і поважати чужий біль.

Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

0
Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість відновлення транзиту російського природного газу через Україну до європейських країн як один з елементів майбутньої мирної угоди. За інформацією американського видання The New York Times, спеціальний представник Білого дому Стів Віткофф і зять американського президента Джаред Кушнер уже порушували це питання під час переговорів із Володимиром Зеленським та європейськими посадовцями. У Вашингтоні вважають, що повернення російського газу на європейський ринок може стати економічним стимулом для Москви погодитися на припинення війни. Однак у Європі ініціатива викликала серйозні заперечення: повернення до закупівель у «Газпрому» може відновити залежність від Кремля, якої Євросоюз намагається позбутися з 2022 року.

Про американську пропозицію повідомила The New York Times, посилаючись на співрозмовників, ознайомлених із перебігом переговорів.

Подробиці публікації також передали Deutsche Welle та РБК-Україна.

За інформацією журналістів, американські представники обговорювали можливість відновлення закупівель російського газу на початку жовтня під час переговорів у Маямі.

Аналогічна ідея, за даними NYT, пролунала і під час вересневої зустрічі Віткоффа та Кушнера з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.

Пропозиція передбачає повернення економічних зв’язків між Росією та Європою в обмін на можливий прогрес у переговорах про завершення війни.

Водночас наразі немає підтвердження, що українська влада погодилася відновити транспортування російського газу.

Російський газ як інструмент мирної угоди

За інформацією The New York Times, команда Трампа розглядає енергетичну співпрацю як один із механізмів досягнення політичних домовленостей.

Американські переговорники припускають, що повернення російського газу до Європи може створити для Москви фінансовий стимул погодитися на припинення бойових дій.

Йдеться про відновлення доходів Росії від експорту енергоносіїв, які залишаються важливим джерелом надходжень для її економіки.

Україна, за такою логікою, могла б отримувати плату за використання власної газотранспортної системи.

До початку 2025 року українські магістральні газопроводи забезпечували транспортування значних обсягів російського газу до європейських споживачів.

Після припинення транзиту Україна втратила відповідне джерело доходів.

За окремими оцінками, раніше транспортування російського газу забезпечувало близько одного мільярда доларів надходжень на рік.

Однак можливі майбутні доходи залежали б від обсягів постачання, тарифів та умов нових контрактів.

Тому навіть у разі відновлення транзиту немає гарантії, що Україна отримуватиме ті самі суми, що й до завершення попереднього договору.

Крім того, повернення російського газу до Європи суперечить нинішньому курсу Євросоюзу на скорочення енергетичної залежності від Москви.

Що саме пропонували Віткофф і Кушнер Зеленському

Американські переговорники, за інформацією NYT, розглядали відновлення газових поставок не як окрему комерційну операцію, а як частину ширшого пакета домовленостей.

До нього можуть входити питання безпеки України, майбутніх відносин Росії з НАТО та територіального врегулювання.

Вашингтон прагне використати економічні стимули для просування переговорів із Москвою.

Водночас частина європейських і українських посадовців побоюється, що економічні поступки Росії можуть бути запропоновані раніше, ніж Москва погодиться на реальні кроки для припинення агресії.

У Білому домі пояснюють свій підхід прагненням створити взаємну економічну зацікавленість у мирі.

Проте офіційного документа, який визначав би конкретні умови відновлення транзиту, поки не оприлюднено.

Також невідомо, хто саме мав би укладати нові газові контракти, які компанії відповідали б за продаж ресурсу та яку роль могли б отримати американські інвестори.

США можуть заробляти на російському газі

Окремою інтригою переговорів є можлива участь американського капіталу в газових проєктах Росії.

Ще 8 жовтня агентство Reuters повідомило про переговори між представниками США та Росії щодо можливого залучення американського інвестора до газопроводів «Північного потоку».

За інформацією п’яти співрозмовників агентства, серед учасників контактів були Джаред Кушнер і представник російського керівництва Кирило Дмитрієв.

Обговорення стосувалися можливого майбутнього бізнесу, пов’язаного з транспортуванням російського газу до Європи.

За такого сценарію американські інвестори могли б отримувати частину доходів від енергетичних операцій.

Водночас Reuters наголосило, що реальне відновлення роботи газопроводів стикається із серйозними політичними та юридичними перешкодами.

У Білому домі заявили, що останнім часом переговори безпосередньо про «Північний потік» не проводилися.

Таким чином, інформація про можливі американські прибутки залишається повідомленням джерел, а не підтвердженою домовленістю.

Чи можуть запустити «Північний потік-2»

У публікації NYT також ідеться про можливе повернення до експлуатації газопроводу «Північний потік-2».

Його будували для транспортування російського газу до Німеччини через Балтійське море.

Однак газопровід так і не розпочав повноцінної комерційної роботи.

У вересні 2022 року внаслідок підводних вибухів було пошкоджено кілька ниток газопроводів системи «Північний потік».

Водночас одна нитка «Північного потоку-2» залишилася неушкодженою.

Попри це відновлення транспортування газу через Балтику потребувало б не лише технічних, а й політичних рішень.

За даними Reuters, американські та європейські санкції наразі перешкоджають відновленню відповідних операцій.

Крім того, будь-який перезапуск вимагав би погодження німецької влади.

Отже, навіть якщо Вашингтон і Москва домовляться про економічне співробітництво, цього буде недостатньо для автоматичного відновлення роботи «Північного потоку-2».

Німеччина виступила проти повернення російського газу

Одним із головних противників американської ініціативи стала Німеччина.

До початку повномасштабного вторгнення Росії ця держава була одним із найбільших покупців російських енергоносіїв.

Значна частина німецької промисловості використовувала газ із РФ.

Однак після 2022 року Берлін почав прискорено перебудовувати систему енергопостачання.

Країна інвестувала в інфраструктуру приймання зрідженого природного газу та диверсифікацію постачальників.

За інформацією The New York Times, радник канцлера Фрідріха Мерца з питань національної безпеки Гюнтер Заутер під час переговорів у Флориді висловив заперечення проти повернення до російських газових поставок.

У німецькому уряді побоюються, що відновлення великих закупівель у Росії знову створить залежність від Кремля.

Колишній міністр економіки Німеччини Роберт Габек також заявив, що європейські країни не повинні повторювати помилки минулого.

На його думку, використання посередників або зміна комерційної схеми не змінює походження російського газу.

Водночас усередині Німеччини існують політичні сили, які підтримують повернення до закупівель російських енергоносіїв.

Зокрема, представники партії «Альтернатива для Німеччини» виступають за відновлення газової співпраці, аргументуючи це необхідністю зниження цін на енергію.

Євросоюз уже ухвалив закон про відмову від російського газу

Американська ініціатива виникла на тлі принципових змін у європейському енергетичному законодавстві.

26 січня 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила регламент щодо поступової відмови від російського природного газу.

Відповідно до регламенту ЄС № 2026/261, імпорт російського газу має бути припинений поетапно.

Для довгострокових контрактів на зріджений природний газ заборона почне застосовуватися з 1 січня 2027 року.

Для довгострокових контрактів на трубопровідний газ основний термін становить 30 вересня 2027 року.

За окремих умов, пов’язаних із заповненням газосховищ, його можуть перенести до 1 листопада 2027 року.

Короткострокові контракти вже підпадають під обмеження, запроваджені протягом весни та літа 2026 року.

Це означає, що масштабне відновлення російського газового транзиту до Євросоюзу потребувало б вирішення питання відповідності чинному європейському законодавству.

Україна сама не може ухвалити рішення, яке дозволить європейським країнам ігнорувати імпортні обмеження ЄС.

Чому Україна припинила транзит газу 2025 року

Транзит російського природного газу через українську газотранспортну систему припинився 1 січня 2025 року.

Причиною стало завершення п’ятирічної угоди між українським оператором газотранспортної системи та російським «Газпромом».

Українська сторона вирішила не продовжувати договір.

Це рішення стало частиною політики скорочення економічної залежності від Росії на тлі повномасштабної війни.

Попри припинення транзиту, Україна зберегла працездатність газотранспортної системи та можливість отримувати газ із європейського напрямку.

Важливо розрізняти транспортування російського газу територією України до ЄС та імпорт газу самою Україною.

Нині українські компанії можуть закуповувати природний газ на європейських ринках, використовуючи доступні маршрути міждержавного сполучення.

Раніше «Ненька інфо» аналізувала питання постачання газу через Угорщину та Словаччину, зокрема ризики непрямої присутності російського ресурсу на європейському газовому ринку.

Водночас купівля газу в європейського постачальника не обов’язково означає укладання прямого договору з російським «Газпромом».

Чому Трамп повернувся до енергетичних угод із Росією

Нова газова пропозиція з’явилася невдовзі після іншої суперечливої домовленості Вашингтона з Москвою.

У жовтні адміністрація Дональда Трампа підтримала механізм, який дозволяє збільшити постачання російського дизельного пального на міжнародний ринок.

У Вашингтоні пояснювали цей крок необхідністю стримати зростання цін на паливо.

Проте рішення викликало невдоволення частини американських сенаторів і критичну реакцію української влади.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

Наступним кроком стало рішення Білого дому призупинити застосування частини санкцій, передбачених законом Грема.

Про наслідки цього рішення «Ненька інфо» писала в окремому матеріалі про відтермінування економічних обмежень проти Кремля.

Таким чином, пропозиція щодо відновлення газових поставок не є ізольованою ініціативою.

Вона вписується у ширший підхід адміністрації Трампа, яка намагається використати економічні домовленості як інструмент переговорів із Росією.

Кремль уже заговорив про нові спільні проєкти зі США

Представник російського президента з економічних питань Кирило Дмитрієв позитивно оцінює перспективи нового діалогу між Москвою та Вашингтоном.

Після домовленостей щодо дизельного пального він заявляв про можливість появи додаткових економічних ініціатив.

Серед потенційних напрямків співпраці російська сторона називала енергетичні проєкти, інфраструктуру центрів обробки даних і використання атомної енергії.

Також обговорювалися можливості американської участі в російських енергетичних активах.

Зокрема, Reuters повідомляло про переговори, пов’язані з майбутнім міжнародного бізнесу російської нафтової компанії «Лукойл».

Однак значна частина цих ідей залишається на рівні попередніх консультацій.

Факт обговорення не означає, що угоди вже укладені або що відповідні санкційні обмеження скасовані.

Чи погодиться Зеленський відновити газовий транзит

Офіційної згоди України на відновлення транспортування російського газу до Європи наразі немає.

Так само відсутній оприлюднений проєкт домовленості, у якому були б визначені обсяги постачання, майбутні транзитні тарифи та юридичні зобов’язання сторін.

Для Києва це питання пов’язане не лише з потенційними доходами, а й із національною безпекою.

Повернення російського газу на європейський ринок може забезпечити Москві додаткові валютні надходження.

Водночас Україна продовжує вимагати посилення міжнародного економічного тиску на Росію та захисту власної енергетичної інфраструктури від обстрілів.

Тому можливість укладання такої угоди залежатиме від ширших переговорів щодо припинення війни, позиції Європейського Союзу та конкретних гарантій безпеки.

Станом на 18 жовтня 2026 року відновлення транзиту російського газу через Україну залишається переговорною пропозицією, а не погодженим рішенням.

Адміністрація Трампа розглядає газову співпрацю як можливий економічний стимул для досягнення миру, тоді як частина європейських урядів побоюється нового посилення залежності від Кремля.

Найближчі переговори покажуть, чи здатен Вашингтон перетворити цю ініціативу на конкретний план і чи матиме такий план підтримку України та Євросоюзу.

«Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

0
«Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

Росія прискорює розгортання власної супутникової мережі «Рассвет», яка може суттєво змінити характер повітряної війни проти України. Приблизно через шість місяців російські військові потенційно отримають можливість керувати ударними безпілотниками Shahed, розвідувальними дронами та окремими типами ракет у реальному часі через супутниковий зв’язок. Це дозволить операторам коригувати маршрути під час польоту, а також може зменшити ефективність частини українських засобів радіоелектронної боротьби. Про небезпеку попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.

Про нову технологічну загрозу Бескрестнов розповів в інтерв’ю американському агентству Associated Press.

За його словами, російський супутниковий проєкт може становити небезпеку не лише для України, а й для європейських держав.

Радник президента назвав «Рассвет» одним із найсерйозніших технологічних викликів, які Росія створює для української оборони.

Йдеться про можливість підтримувати зв’язок з ударними апаратами навіть на великих відстанях від наземних пунктів управління.

У разі успішного завершення проєкту російські оператори можуть отримати нові можливості змінювати завдання безпілотників уже після їхнього запуску.

Що відомо про російський аналог Starlink

«Рассвет» — російський проєкт супутникового широкосмугового зв’язку, який розробляє компанія «Бюро 1440».

Його концепція передбачає створення угруповання низькоорбітальних супутників для забезпечення доступу до мережі з різних регіонів.

Система позиціонується як російська альтернатива американському Starlink компанії SpaceX.

Однак технології супутникового інтернету мають не лише цивільне застосування.

Вони можуть використовуватися для підтримання зв’язку з рухомими військовими платформами, зокрема безпілотниками.

За інформацією української розвідки, Росія суттєво прискорила реалізацію проєкту.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Москва планує створити угруповання з 292 супутників у 2027 році та збільшити їхню кількість до 924 апаратів до 2035 року.

Ці плани озвучив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.

За відкритими даними, 23 березня 2026 року російська компанія здійснила запуск перших 16 серійних супутників «Рассвет».

У липні розробники повідомили про запуск наступної партії.

Водночас заявлені Росією плани не гарантують, що всі супутники будуть виведені на орбіту в установлені терміни.

Росія вже отримує короткочасне покриття над Україною

Сергій Бескрестнов повідомив, що російські супутники вже забезпечують окремі періоди доступності зв’язку над українською територією.

За його словами, коли апарати проходять над Україною, покриття може зберігатися приблизно 30–40 хвилин.

Наразі цього недостатньо для стабільного цілодобового управління безпілотниками по всій країні.

Однак розширення супутникового угруповання потенційно дозволить збільшити тривалість доступного зв’язку.

За прогнозом Флеша, постійне покриття України може з’явитися приблизно через шість місяців — орієнтовно навесні 2027 року.

Водночас експерт не стверджував, що повноцінна система вже працює або що її запуск гарантовано відбудеться саме в цей термін.

Чому нова система може бути небезпечною для України

Одним із головних способів протидії російським ударним дронам залишається радіоелектронна боротьба.

Засоби РЕБ можуть створювати перешкоди для навігації та каналів зв’язку, які використовують безпілотні апарати.

Це здатне ускладнювати виконання бойових завдань або змушувати дрони відхилятися від визначених маршрутів.

Однак супутниковий канал зв’язку може змінити характер цієї протидії.

Якщо безпілотник отримує інформацію безпосередньо через супутникову мережу, його залежність від окремих наземних каналів управління потенційно зменшується.

Крім того, оператор може отримати можливість підтримувати двосторонній зв’язок з апаратом під час польоту.

Це дозволило б змінювати його завдання залежно від ситуації.

Серед можливих носіїв такого зв’язку Бескрестнов назвав ударні безпілотники Shahed, розвідувальні апарати та дешевші ракети типів «Бандероль» і «Дань-М».

Водночас супутниковий зв’язок не робить літальний апарат невразливим.

Засоби РЕБ, протиповітряна оборона та інші технології протидії можуть залишатися ефективними залежно від характеристик конкретної системи.

Головна загроза полягає в тому, що Україні доведеться адаптувати вже створені засоби захисту до нового способу управління російськими повітряними цілями.

Флеш попереджав про «Рассвет» ще у вересні

Нинішнє інтерв’ю Associated Press — не перше публічне попередження українського експерта про російську супутникову систему.

Ще 20 вересня Бескрестнов наголошував на необхідності розпочати розроблення спеціальних засобів протидії до того, як Росія завершить розгортання мережі.

Тоді «Ненька інфо» опублікувала матеріал про можливі наслідки появи російського аналога Starlink.

Експерт звертав увагу, що проблеми з окремими російськими супутниками не означають повної зупинки проєкту.

За його оцінкою, російські розробники продовжують удосконалювати обладнання та готувати нові запуски.

Саме тому Україні необхідно діяти на випередження.

Україна вже готує засоби протидії

За словами Бескрестнова, Україна працює над заходами, які мають обмежити можливості використання російської супутникової мережі у військових цілях.

Серед інструментів експерт назвав санкції та технологічні засоби протидії.

Однак розроблення захисту ускладнюється тим, що повноцінна російська система ще не працює.

Російські інженери раніше мали можливість досліджувати роботу американського Starlink та випробовувати способи створення перешкод для супутникового зв’язку.

Натомість українським спеціалістам доводиться готуватися до протидії мережі, яка перебуває в процесі розгортання.

У серпні Міністерство цифрової трансформації України також звернулося до Міжнародного союзу електрозв’язку з вимогою виключити українську територію із зон обслуговування російської системи «Рассвет».

Водночас самі міжнародні звернення не гарантують технічного припинення супутникового сигналу.

Для захисту потрібні додаткові технологічні та організаційні рішення.

Проблеми зі Starshield додають Україні ризиків

Попередження Флеша пролунало на тлі нових обмежень роботи американської системи Starshield, яку використовують українські військові.

За інформацією Associated Press, 14 жовтня для відповідних терміналів запровадили обмеження зв’язку під час руху на швидкості понад 160 кілометрів на годину.

Це створило проблеми для частини українських безпілотників, які використовують супутниковий зв’язок під час виконання завдань.

Бескрестнов повідомив, що Україна веде переговори зі SpaceX, Пентагоном та урядом США щодо можливого перегляду обмеження.

Один із варіантів — використання дорожчого пакета супутникових послуг, призначеного для авіації.

Водночас остаточного рішення щодо цього питання на момент інтерв’ю не було.

Крім того, Україна розглядає альтернативні мережі, зокрема європейську Eutelsat OneWeb та проєкт Amazon.

Що буде, якщо Росія завершить розгортання «Рассвету»

Якщо Росії вдасться створити стабільну супутникову мережу та інтегрувати її в ударні безпілотники, це може суттєво розширити можливості російської армії.

Водночас для практичного використання нової технології потрібна не лише достатня кількість супутників.

Необхідні також відповідні наземні станції, термінали на самих безпілотниках, захищені канали передавання даних та надійне програмне забезпечення.

Тому завершення орбітального угруповання не обов’язково означатиме миттєву появу масового супутникового управління всіма російськими дронами.

Станом на 18 жовтня 2026 року повноцінне безперервне покриття України мережею «Рассвет» незалежно не підтверджене.

Однак українські військові експерти вже розглядають можливість його появи як серйозний ризик.

Головне завдання України — встигнути розробити, випробувати та розгорнути засоби протидії до того, як Росія зможе масштабно використовувати новий канал супутникового управління для своїх атак.

Американці хочуть купити Одеський припортовий, але злякалися ударів РФ

0
Американці хочуть купити Одеський припортовий, але злякалися ударів РФ

Одна з найбільших приватизаційних угод 2026 року опинилася під загрозою через російські обстріли та політичну невизначеність. Одеський припортовий завод, який держава виставила на продаж за стартовою ціною 4,31 мільярда гривень, зацікавив інвесторів зі США та несподіваного українського претендента. Однак потенційні покупці не поспішають подавати заявки й перераховувати гарантійні внески. Американські компанії дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна з питаннями про безпеку Одеси, ризики нових російських атак та перспективи українсько-американських відносин. Уже 19 жовтня має відбутися аукціон, який покаже, чи готовий великий капітал інвестувати в українську промисловість під час війни.

Про ситуацію навколо продажу підприємства розповів голова Фонду державного майна України Дмитро Наталуха в інтерв’ю «Главкому».

За його словами, інтерес до Одеського припортового заводу проявляють кілька американських компаній.

Їх приваблює промисловий потенціал підприємства, його розташування поблизу морського порту та запропонована державою ціна.

Однак ситуація різко ускладнилася після останньої хвилі російських обстрілів.

Потенційні покупці почали сумніватися не стільки в комерційній привабливості підприємства, скільки в можливості безпечно володіти та управляти ним.

Американські інвестори телефонують по кілька разів на день

Дмитро Наталуха розповів, що представники американських компаній уважно стежать за розвитком воєнної ситуації в Україні.

Після масованих російських атак вони дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна за додатковими роз’ясненнями.

Насамперед інвесторів цікавить, чи поширюється загострення безпекової ситуації на Одеську область.

Особливе занепокоєння викликає можливість ударів по промисловій та портовій інфраструктурі.

За словами Наталухи, представники американських компаній протягом останнього тижня телефонували по кілька разів на день, намагаючись з’ясувати, наскільки змінилися ризики.

Інвестори також запитують, чи має українська влада інформацію про можливі подальші російські атаки.

Однак наявність таких запитань ще не означає, що американські компанії остаточно відмовилися від участі в аукціоні.

Станом на момент інтерв’ю потенційні покупці продовжували вивчати актив, але не ухвалили остаточних рішень щодо участі в торгах.

Політика Трампа додала нових ризиків

Окремою проблемою стала політична невизначеність у відносинах між Україною та Сполученими Штатами.

За словами голови Фонду держмайна, американських інвесторів занепокоїли останні рішення адміністрації Дональда Трампа.

Зокрема, йдеться про домовленості щодо російського дизельного пального та призупинення застосування нових санкцій проти Росії.

На цьому тлі потенційні покупці почали цікавитися, чи не змінилося ставлення української держави до американського капіталу.

Наталуха запевнив, що Україна залишається відкритою для інвесторів зі США.

За його словами, правила приватизації не змінювалися, а участь у торгах відбувається на конкурентних засадах.

Голова Фонду наголосив, що американські компанії можуть реєструватися на аукціон, сплачувати гарантійний внесок і змагатися за право придбати підприємство.

Водночас останні політичні події стали ще одним чинником, який впливає на рішення інвесторів.

Це важливо, оскільки придбання такого підприємства, як Одеський припортовий завод, передбачає довгострокові фінансові зобов’язання.

Майбутньому власнику доведеться не лише сплатити вартість державного пакета акцій, а й вирішувати питання боргів, відновлення виробництва та подальшого розвитку підприємства.

З’явився несподіваний український претендент

Попри сумніви іноземних інвесторів, Фонд державного майна повідомив про нового потенційного учасника приватизації.

За словами Наталухи, український інвестор, який раніше не демонстрував активної участі в процесі, несподівано почав цікавитися підприємством.

Представники цього претендента запросили додаткову інформацію про актив і матеріали, необхідні для оцінювання його фінансового та виробничого стану.

Голова Фонду вважає, що такий учасник потенційно може суттєво вплинути на перебіг приватизації.

Проте назву компанії або ім’я кінцевого бенефіціара не оприлюднили.

Також не повідомлялося, яку суму український інвестор готовий запропонувати за завод.

Тому стверджувати, що підприємство вже має визначеного українського покупця, немає підстав.

До того ж, за словами Наталухи, станом на 15 жовтня жоден із потенційних претендентів ще не сплатив гарантійного внеску.

Саме від фактичної реєстрації учасників залежатиме, чи відбудуться конкурентні торги.

За скільки держава продає Одеський припортовий завод

На продаж виставлено державний пакет акцій розміром 99,5667% статутного капіталу Одеського припортового заводу.

Відповідно до офіційного повідомлення Фонду держмайна, аукціон запланований на 19 жовтня 2026 року.

Стартова вартість пакета акцій становить 4 308 275 796 гривень без ПДВ.

Цю ціну затвердив Кабінет Міністрів України розпорядженням від 15 липня 2026 року №698-р.

Продаж відбуватиметься через державну електронну систему «Прозорро.Продажі».

Для участі потенційні покупці повинні сплатити гарантійний внесок у розмірі 215 413 789,80 гривні.

Крок підвищення ціни становить приблизно 43,08 мільйона гривень.

Відповідно до офіційного оголошення аукціону, приймання заявок завершується 18 жовтня о 20:00.

Початок торгів призначено на 19 жовтня о 12:10.

Таким чином, вирішальний етап приватизації має відбутися вже найближчого понеділка.

Чому завод вважають стратегічним активом

Одеський припортовий завод розташований у місті Південне Одеської області.

Підприємство спеціалізується на виробництві аміаку та карбаміду, які використовуються, зокрема, у виробництві мінеральних добрив.

Його важливою перевагою є розташування поблизу морської транспортної інфраструктури.

Це дозволяє поєднувати виробництво хімічної продукції з її перевалкою та експортом.

ОПЗ тривалий час залишався одним із найбільших хімічних підприємств України.

Проте останніми роками він зіткнувся зі значними фінансовими та виробничими проблемами.

Промислове виробництво на підприємстві фактично простоює з 2021 року.

Водночас завод зберігає виробничі потужності, які за відповідних умов можуть бути використані для відновлення роботи.

За інформацією Фонду державного майна, площа земельної ділянки підприємства становить 252,41 гектара.

Детальні характеристики об’єкта оприлюднені на державному порталі приватизації.

Борги перевищують стартову ціну в кілька разів

Одним із головних чинників, які впливають на інвестиційну привабливість підприємства, залишається його фінансовий стан.

За даними, оприлюдненими в матеріалах про приватизацію, станом на кінець березня 2026 року активи ОПЗ оцінювалися приблизно в 4,33 мільярда гривень.

Водночас прострочена кредиторська заборгованість підприємства становила близько 17,57 мільярда гривень.

Окремо повідомлялося про заборгованість перед працівниками та бюджетом.

Таким чином, сума прострочених боргових зобов’язань значно перевищує стартову ціну пакета акцій.

Однак необхідно враховувати, що структура боргів, правові спори та порядок їхнього врегулювання можуть мати суттєве значення для майбутнього покупця.

Стартова ціна 4,31 мільярда гривень не означає, що саме такою сумою обмежаться всі майбутні витрати інвестора.

Потенційному власнику також доведеться оцінювати потреби підприємства в модернізації, забезпеченні сировиною, відновленні виробництва та виконанні умов приватизації.

Саме тому навіть зацікавлені компанії можуть витрачати багато часу на фінансову та юридичну перевірку активу.

Чотири іноземні компанії вже вивчали підприємство

Ще влітку 2026 року Фонд державного майна повідомляв про значний інтерес до Одеського припортового заводу.

У липні Дмитро Наталуха заявляв, що чотири іноземні компанії уклали угоди про нерозголошення інформації та отримали доступ до додаткових матеріалів про підприємство.

Представники потенційних покупців також відвідували виробничі потужності.

За словами голови Фонду, зацікавленість проявляли інвестори зі Сполучених Штатів, Близького Сходу та Азії.

Проте підписання угоди про нерозголошення інформації не є заявкою на участь в аукціоні.

Це лише етап попереднього вивчення об’єкта.

Наявність кількох компаній, які ознайомилися з документацією, не гарантує, що вони надалі внесуть гроші та братимуть участь у торгах.

Чому приватизація може не відбутися

Одеський припортовий завод уже неодноразово намагалися приватизувати.

Попередні спроби ускладнювалися боргами, юридичними питаннями, коливаннями на світовому ринку добрив та недостатньою кількістю покупців.

Нинішня ситуація має додатковий ризик — повномасштабну війну.

Одеська область регулярно зазнає російських ракетних і дронових атак.

Для інвесторів це означає необхідність враховувати можливі пошкодження промислового обладнання, обмеження логістики та витрати на відновлення.

Крім того, покупець має оцінити можливості страхування воєнних ризиків і перспективи експорту готової продукції.

Показовою стала ситуація з іншим великим державним підприємством — «Сумихімпромом».

Його приватизаційний аукціон, призначений на 13 жовтня, не відбувся через відсутність учасників.

Це демонструє, що інтерес до промислових активів не завжди перетворюється на реальні інвестиційні рішення.

Водночас повторення такого сценарію для ОПЗ не є неминучим.

Підсумок залежатиме від того, чи подадуть потенційні покупці заявки у встановлений строк.

Що буде з підприємством після аукціону

Якщо для участі зареєструється достатня кількість претендентів, продаж відбуватиметься на конкурентних засадах із підвищенням ціни.

Потенційна конкуренція між українськими та іноземними компаніями може збільшити суму, яку держава отримає від приватизації.

Однак якщо бажаючих придбати підприємство не буде, заплановані торги можуть визнати такими, що не відбулися.

У такому разі організатор матиме визначати подальші кроки відповідно до законодавства про приватизацію.

Можливим варіантом є повторне виставлення активу на продаж за новими умовами.

Проте конкретного рішення щодо повторного аукціону Одеського припортового заводу наразі немає.

Станом на 18 жовтня 2026 року Одеський припортовий завод залишається у процесі приватизації, а остаточний склад учасників аукціону ще не оголошений.

Американські інвестори продовжують цікавитися підприємством, але побоюються російських обстрілів і політичної невизначеності.

Одночасно з’явився український претендент, який може вплинути на результат торгів.

Чи перетвориться цей інтерес на реальні заявки та фінансові пропозиції, стане відомо після завершення реєстрації та проведення аукціону.

Для держави продаж Одеського припортового заводу стане перевіркою того, наскільки великий бізнес готовий вкладати мільярди гривень у стратегічні українські підприємства навіть під час повномасштабної війни.