Політика

За словами президента України Володимира Зеленського в інтерв’ю CBS News, країна не готова до захисту від можливого нового великого російського наступу, який очікується наприкінці травня або в червні. Зеленський наголошує, що Збройні Сили України змогли стримати попередні наступи Росії в найважчі зимові місяці і "стабілізувати ситуацію", але зазначає складнощі у війні з РФ через перевагу її артилерії, великий дефіцит артилерійських снарядів та боєприпасів українських військ. На думку Зеленського, Україна не готова до відповіді на інший великий наступ Росії, що передбачається найближчими місяцями.

Президент України зазначив, що російські війська активізувалися в Сумській області, де зросла кількість обстрілів та нападів на села. Він підкреслив необхідність готуватися до можливих атак та визнав, що перемогти у війні буде дуже важко, поки Володимир Путін залишається при владі. Зеленський також зазначив, що невідділення допомоги від США породжує серйозні обурення та впливає на ситуацію в Україні, в той час як більшість коштів, наданих у допомогу, залишається у Сполучених Штатах.

Згідно інтерв'ю президента України Володимира Зеленського для CBS News, ситуація з безпекою в країні залишається напруженою. Він визнає, що Україна не готова до можливого великого наступу Росії, який передбачається найближчими місяцями. Зазначається, що навіть при стабілізації ситуації, війська України мають значні складнощі у боротьбі з Росією через перевагу її артилерії та дефіцит боєприпасів. Важливість готовності до можливих атак підкреслюється в контексті загострення ситуації в Сумській області. Також висловлюється незадоволення щодо невідділення допомоги від Сполучених Штатів та підкреслюється необхідність укріплення міжнародної підтримки в контексті можливих загроз безпеці.

Президент України Володимир Зеленський висловив свою оптимістичну глянцеву погляд на майбутній демографічний розвиток країни. Під час зустрічі зі студентами Сумського державного університету він висловив упевненість у тому, що після закінчення війни наступить демографічний "бум". Відповідаючи на запитання студентки щодо державних програм, спрямованих на стимулювання народжуваності, президент відзначив, що найважливішим чинником є безпека. За його словами, фінансові стимули можуть допомогти, але важливіше мати відчуття безпеки під час війни. Зеленський підкреслив необхідність наявності укриттів у школах і дитячих садках, а також розвитку систем протиповітряної оборони. Він висловив переконаність у тому, що після закінчення війни народжуваність зросте, оскільки люди будуть впевнені в майбутньому та Україні.

У висновках до вищезгаданої статті можна підкреслити наступне:

• Президент України Володимир Зеленський висловив оптимістичну перспективу стосовно демографічного розвитку країни після закінчення війни.

• Він підкреслив важливість забезпечення безпеки як основного фактору, що стимулює народжуваність під час конфлікту.

• Зеленський наголосив на необхідності розвитку систем протиповітряної оборони та наявності укриттів у школах і дитячих садках для забезпечення безпеки населення.

• Президент впевнений, що після закінчення війни народжуваність в Україні зросте, оскільки люди будуть впевнені в майбутньому та майбутній безпеці країни.

Після проведення відповідних парламентських процедур, вказаного законопроекту №10449 буде внесено до Верховної Ради України для розгляду та прийняття. В разі ухвалення цього закону обов'язкова базова військова служба буде запроваджена для громадян з 18 років, замість раніше існуючої строкової системи. Однак мобілізація з 18 років не буде реалізовуватись, що було чітко визначено Міністерством оборони України.

Згідно з оновленнями в законопроєкті, від 2025 року базова служба для молоді віком від 18 років буде впроваджена в умовах миру на період 5 місяців та у воєнний час — на 3 місяці. У вищих навчальних закладах також буде введено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї. Громадяни з 18 років також матимуть можливість обрати час проходження базової військової служби.

Поправки до законопроєкту також передбачають, що всі громадяни України віком від 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, тобто до 25 років. Мобілізаційний вік буде встановлено від 25 до 60 років.

Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту 11 березня. Серед ключових питань є регулювання нагляду за людьми з інвалідністю І, ІІ та ІІІ групи. Після першого читання народні депутати подали понад 4 тисячі поправок до проєкту закону №10449.

• Законопроект №10449 передбачає введення обов'язкової базової військової служби для громадян України з 18 років замість строкової системи.

• Мобілізація з 18 років не буде здійснюватись, що було чітко уточнено Міністерством оборони України.

• Відповідно до змін, запропонованих в законопроєкті, базова служба буде введена з 2025 року для молоді віком від 18 років, з різною тривалістю в залежності від обставин.

• У вищих навчальних закладах також буде впроваджено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї.

• Громадяни з 18 років матимуть можливість обирати час проходження базової військової служби.

• Всі громадяни України віком від 18 років отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, встановленого від 25 до 60 років.

• Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту, внесених 11 березня, при цьому було подано понад 4 тисячі поправок.

На брифінгу, що відбувся 27 березня, президентка групи Renew Europe, Валері Айє, зробила важливе заявлення щодо залучення України до процесів співпраці з Європейським Союзом. Вона оголосила про запрошення президента України Володимира Зеленського для участі у самітах групи, а також надала можливість часткового включення депутатів партії “Слуга народу” до роботи цієї європейської фракції.

Renew Europe висловила намір надати депутатам “Слуги народу” можливість брати участь у парламентських засіданнях групи, що відкриє нові можливості для обміну досвідом та співпраці. Пропозиція також передбачає приєднання президента Зеленського до самітів лідерів країн-членів групи, що відбуваються у різних країнах Європи.

Крім цього, Renew Europe виявила готовність надати експертну допомогу “Слузі народу” для підготовки України до переговорів про вступ до Європейського Союзу. Важливим аспектом цієї ініціативи є намір зблизити “Слугу народу” з парламентом Європарламенту та сім’єю Renew Europe.

Представники Європейського Союзу підтвердили, що ця ініціатива — це лише перший крок у співпраці з Україною, яка може сприяти подальшому розвитку відносин та підтримці на шляху до європейської інтеграції. Це дозволить почати спільну роботу навіть до надання Україні офіційного статусу спостерігача у Європейському Союзі, що підкреслює готовність до активної співпраці та підтримки з боку Європейського Союзу.

У заяві президентки групи Renew Europe Валері Айє про запрошення президента України Володимира Зеленського на участь у самітах групи та надання можливості депутатам партії “Слуга народу” взяти участь у роботі парламентських засідань групи і отримати експертну підтримку для підготовки України до переговорів про вступ до Європейського Союзу проявляється велика підтримка з боку Європейського Союзу та готовність сприяти подальшому європейському шляху України. Це відкриває нові можливості для співпраці, обміну досвідом та розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом. Окрім цього, ініціатива Renew Europe демонструє готовність залучати Україну до роботи з парламентськими структурами Європейського Союзу навіть до офіційного статусу спостерігача. Це важливий крок для сприяння європейській інтеграції України та підтримки на шляху до реформ та розвитку країни.

Оборонний комітет Ради ухвалив важливу поправку до законопроєкту про мобілізацію, яка має велике значення для військової служби. Згідно з цією поправкою, особи, які потрапили до армії через рекрутинг, не будуть відправлятися служити будь-куди, а матимуть можливість служити у тих частинах, до яких вони були завербовані. Це рішення сприятиме забезпеченню більш ефективного використання військового персоналу та підвищенню його морального стану.

Також було прийнято поправку, що вимагає від представників Територіальних військових комісаріатів (ТЦК) представляти свої посвідчення та назвати свої дані під час вручення повісток про призов. Це сприятиме збереженню довіри та прозорості у процесі мобілізації.

Проте, комітет не підтримав правку, яка надавала громадянам право фото- та відеофіксації під час вручення повісток. Незважаючи на це, зазначено, що це питання буде далі розглядатися на засіданні сесійної залі під час розгляду законопроєкту.

Важливою інформацією є те, що оборонний комітет продовжив розгляд понад 600 поправок, а поправка №1505 стала однією з ключових. Це свідчить про серйозність та відповідальність у вирішенні питань, що стосуються національної оборони та військової служби.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Оборонний комітет Ради ухвалив важливу поправку до законопроєкту про мобілізацію, яка стосується правил відправлення військовослужбовців до військових частин.

• Ця поправка гарантує, що особи, які були завербовані через рекрутинг, будуть служити у тих частинах, до яких вони були завербовані, замість того, щоб бути відправленими будь-куди.

• Також важливою є вимога про представлення посвідчень та назви представників Територіальних військових комісаріатів під час вручення повісток про призов, що сприятиме прозорості та довірі у процесі мобілізації.

• Не забуто також про питання відображення процесу вручення повісток у фото- та відеозаписах, яке залишається відкритим та буде обговорене під час розгляду законопроєкту на сесійній залі.

• Робота оборонного комітету Ради свідчить про серйозне ставлення до питань національної оборони та військової служби, а також про відповідальність у прийнятті рішень, спрямованих на підвищення ефективності та прозорості цих процесів.

Двадцяте засідання у форматі Рамштайн має потенціал стати вирішальним у попередженні можливого дефіциту ракет для військ протиповітряної оборони України. Наразі, експерти вказують на наявність альтернативних шляхів підтримки Збройних сил України у забезпеченні озброєнням, навіть без затвердженого бюджету, шляхом участі "третіх країн". Один із можливих варіантів — це програма Excess Defense Articles, що передбачає передачу надлишкової зброї за мінімальну вартість, за умови оплати логістичних витрат та відновлення та ремонту отримувачем. До того ж, зенітні ракети США, такі як AIM-120 та AIM-9, що використовуються у системі NASAMS, є на озброєнні країн НАТО та інших союзників України. Можливий сценарій передбачає передачу ракет Україні, а взамін країни отримають знижку на поновлення власних запасів шляхом замовлення нових ракет у Сполучених Штатах.

Однак, головною проблемою є ракети для системи Patriot. У Європі їх виробництво до цієї системи здійснюється спільною компанією MBDA Germany та Raytheon – COMLOG. Варіанти передачі зенітних ракет для України існують, проте це заплутані схеми з кількома учасниками на основі взаємних зобов’язань та обіцянок. Будь-які складніші заходи, що передбачають постачання озброєння напряму, залишаються вкрай незрозумілими і заплутаними, потребуючи додаткового уточнення та координації між всіма зацікавленими сторонами.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити, що участь України у форматі Рамштайн є важливою в контексті забезпечення військової безпеки та обороноздатності країни. Аналіз показав, що існують альтернативні шляхи підтримки Збройних сил України в озброєнні, такі як програма Excess Defense Articles та можливість отримання ракет від союзників. Однак, існує проблема з ракетами для системи Patriot, де потрібна більш складна координація та узгодження між різними учасниками. Загалом, детальний аналіз показав необхідність удосконалення механізмів співпраці та узгодження між партнерами для ефективного забезпечення України озброєнням у разі потреби.

Кабінет Міністрів України затвердив нову Державну цільову національно-культурну програму, спрямовану на комплексний розвиток та ефективне функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя до 2030 року. Це важливий крок у зміцненні мовної політики держави та збереженні культурної ідентичності. Нова програма отримала підтримку через розпорядження Кабінету Міністрів від 15 березня 2024 року № 243-р. На реалізацію програми передбачено близько 7,8 мільярдів гривень, з яких 7,6 мільярдів гривень виділяються з державного бюджету, а 200 мільйонів гривень — з місцевих бюджетів.

Згідно з обґрунтуванням, рішення Конституційного суду України від 14 липня 2021 року вказало на використання Російською Федерацією "мовного питання" як інструменту геополітичної експансії. У документі підкреслено, що загроза українській мові є загрозою національній безпеці та існуванню держави. Факти лінгвоциду, виявлені після вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році, підкреслюють цю загрозу.

Основними завданнями програми є:

Забезпечення доступності української мови у всіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, мас-медіа, культуру та державну службу.Розвиток і підтримка української мови як національного надбання та засобу формування національної свідомості.Захист української мови від негативного впливу зовнішніх чинників, зокрема від пропаганди агресора та інформаційної війни.Стимулювання досліджень та наукових розробок в галузі лінгвістики та мовознавства для підвищення ефективності впровадження мовної політики.Проведення масових інформаційно-просвітницьких заходів для підвищення обізнаності громадян з питань мовної політики та важливості збереження української мови як символу національного єднання.Реалізація цієї програми буде сприяти зміцненню мовної самосвідомості громадян, підвищенню ролі української мови в суспільному житті та збереженню культурного різноманіття України.

Українська мова є одним із ключових складників національної ідентичності та культурного доробку українського народу. Затвердження нової Державної цільової національно-культурної програми, спрямованої на розвиток та зміцнення української мови, є кроком вперед у забезпеченні її захисту та просуванні як важливого елементу національного самовизначення. Виділення значних коштів на підтримку програми свідчить про серйозність намірів української держави щодо розвитку мовної сфери.

Програма передбачає широкий спектр заходів, спрямованих на підтримку та поширення використання української мови у всіх сферах суспільного життя. Особлива увага приділяється захисту мови від негативного впливу зовнішніх чинників та стимулюванню її вивчення та використання серед населення. Підтримка наукових досліджень у галузі мовознавства також є важливим кроком у покращенні мовної політики держави.

Враховуючи сучасні виклики та загрози, пов'язані з мовною сферою, прийняття цієї програми є важливим кроком у зміцненні мовної самосвідомості та культурної ідентичності українського суспільства. Реалізація програми до 2030 року сприятиме збереженню та розвитку української мови як символу національного єднання та різноманіття культурної спадщини України.

У вечірньому зверненні до українського народу 18 березня, президент Володимир Зеленський розкрив важливі аспекти поточної ситуації в країні. На засіданні Ставки Верховного головнокомандувача глава Збройних Сил України Олександр Сирський представив стратегічні напрямки дій, вказавши на успішні позиції в різних регіонах, а також підкреслив покращення логістики в армії. Звіти Міноборони та Мінстратегпрому щодо контрактів на постачання військової техніки та боєприпасів свідчать про намір досягнути рекордного рівня військово-промислового комплексу цього року та подальшого його розвитку. Відзначивши міжнародну співпрацю, Зеленський наголосив на позитивних відносинах з Індонезією та запропонував їй приєднатися до Глобального саміту миру. Він також висловив вдячність Європейському союзу за створення Фонду допомоги Україні на підтримку оборони країни, віруючи у його важливу роль у майбутній безпеці України.

У зверненні до українського народу 18 березня, президент Володимир Зеленський висвітлив ключові події та досягнення військової справи в країні. Він відзначив успішні позиції Збройних Сил України на різних напрямках, а також покращення логістики у військовому секторі. Заяви про досягнення рекордного рівня військово-промислового комплексу та плани подальшого розвитку свідчать про стратегічне планування країни щодо забезпечення своєї безпеки. Наголошення на міжнародній співпраці свідчить про важливість залучення інших країн у підтримку України та спільну боротьбу за мир і стабільність. Ухвалення Європейським союзом рішення про створення Фонду допомоги Україні підсилює переконання у підтримці та солідарності з боку міжнародного співтовариства.

Ілля Євлаш, відомий своєю військовою кар'єрою та досвідом у керівництві військовими підрозділами, вступив на нову посаду — керівника служби зв’язків із громадськістю Повітряних сил Збройних сил України. Це призначення стало результатом рішення Головнокомандувача Збройних Сил України, Олександра Сирського, і підтверджено Указом. Євлаш змінив на цій посаді Юрія Ігната, який працював раніше.

Згідно з інформацією, яка надійшла від Повітряних сил Збройних Сил України через канал у Telegram, Ілля Євлаш вже має досвід у роботі на посаді спікера східного угруповання військ. Офіційний наказ № 480 від 15 березня 2024 року підтверджує призначення майора Іллі Олеговича Євлаша на посаду начальника служби зв’язків з громадськістю у Повітряних Силах.

Зазначено, що Євлаш має досвід роботи в аналогічних посадах, зокрема у службі зв’язків з громадськістю у Командуванні сухопутних військ. Він також керував аналогічними службами в угрупованні сил оборони Києва та оперативно-стратегічному угрупуванні військ "Хортиця".

Щодо стратегічних аналізів, які проводив Євлаш, відомо, що він активно звертав увагу на тактику ворога, зокрема на спроби російських військ штурмувати місто Часів Яр на Бахмутському напрямку, а також на спроби прорвати оборону біля Богданівки.

Цікаво зауважити, що досвід та професійний підхід Євлаша обіцяють успішну роботу на новій посаді та вплив на підвищення ефективності комунікаційних процесів у Повітряних силах Збройних сил України.

У висновках можна зазначити, що призначення Іллі Євлаша на посаду керівника служби зв’язків із громадськістю Повітряних сил Збройних сил України є важливим кроком у підвищенні ефективності комунікаційних процесів у військових структурах. Досвід та професійний підхід Євлаша, який вже має значний досвід у сфері військової діяльності та комунікацій, свідчать про його здатність ефективно впливати на цей аспект роботи Повітряних сил. Призначення Євлаша підтверджує важливість забезпечення якісної інформаційної взаємодії з громадськістю для зміцнення довіри до армії та вдосконалення військових комунікаційних стратегій.

Уряд затвердив поправки до статті 11 закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, які мають велике значення для пошуку зниклих безвісти осіб під час воєнних дій. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно з нововведеннями, під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ щодо створення пошукових груп, такі групи будуть формуватися за згодою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це дозволить ефективно координувати зусилля з пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

Додатково, передбачено, що Координаційний штаб матиме право на проведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях з метою пошуку зниклих безвісти осіб.

Варто зауважити, що в Україні з травня 2023 року діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, в який включено близько 23 тисяч осіб, вважаних безвісти зниклими за особливих обставин – через воєнні дії. Загальну інформацію про військовослужбовців, яких розшукують, додають до реєстру збройні сили України.

У вересні 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу функцій уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це крок у напрямку оптимізації та покращення системи пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб в Україні.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Затверджені урядом поправки до закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", що передбачають створення пошукових груп під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ. Це сприятиме більш ефективному пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

• Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, перейшов під відповідальність Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що сприятиме покращенню координації зусиль у цій сфері.

• Діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який включає інформацію про близько 23 тисячі осіб, зниклих безвісти внаслідок воєнних дій. Цей реєстр створений для забезпечення централізованого обліку та координації дій з їх пошуку та реабілітації.

Усі ці кроки свідчать про серйозність держави у вирішенні проблеми зниклих безвісти осіб та забезпеченні їхнього пошуку та відновлення в суспільстві. Однак важливо продовжувати працювати над вдосконаленням законодавства та системи пошуку, щоб забезпечити максимально ефективний захист прав та інтересів цих осіб.