Політика

Україна завершує підготовку нової «історичної угоди» з Францією, зміст якої спрямований на суттєве посилення бойової авіації, протиповітряної оборони та загальних оборонних спроможностей держави. Про це президент Володимир Зеленський повідомив у своєму зверненні 16 листопада, наголосивши, що документ повністю узгоджений і буде підписаний уже наступного дня.

За словами глави держави, нова угода стане важливим етапом у стратегічному партнерстві з Францією, яка вже неодноразово демонструвала підтримку Україні в умовах війни. Париж передавав Україні винищувачі Mirage 2000, допомагав у модернізації систем протиповітряної оборони та долучався до розвитку оборонного потенціалу у співпраці з українськими військовими структурами.

«Історичну угоду підготували з Францією. Буде значне посилення нашої авіації, нашого захисту неба, наших інших оборонних спроможностей. Це те, що дійсно допомагає Україні захищатись і досягати наших цілей», – наголосив Зеленський.

Очікується, що угода охоплюватиме не лише постачання літаків, а й нові пакети підтримки ППО та боєприпасів, що вписується у загальну стратегію Києва – посилити саме захист неба на тлі масованих російських ракетно-дронових атак. За даними ЗМІ, йдеться про додаткові системи повітряної оборони та поглиблення співпраці у сфері бойової авіації.

Окремо президент нагадав, що цього тижня північні та балтійські країни погодили виділення 500 мільйонів доларів у межах програми PURL для закупівлі американського озброєння, зокрема систем Patriot, що також буде спрямовано на посилення української ППО.

Окрім французького напрямку, Зеленський анонсував на вівторок свій візит до Іспанії. Мета – домовленості щодо додаткових систем протиповітряної оборони та ракет до них.

«Ще одна сильна країна приєдналася до партнерів та ініціатив, які нам реально допомагають. Найголовніші наші цілі сьогодні – це ППО, ракети для ППО. І після кожного російського удару ми забезпечуємо відновлення наших сил. Це непросто, але ми це робимо», – зазначив президент.

2 листопада Зеленський вже повідомляв, що Німеччина передала Україні додаткову кількість зенітних ракетних комплексів Patriot, про що сторони домовлялися впродовж тривалого часу. Цей крок, за оцінками військових експертів, був важливим елементом нарощення ешелонованої оборони неба.

Експерти з авіації та ППО неодноразово наголошували, що збільшення кількості ударних дронів типу «Шахед», якими Росія атакує українські міста, вимагає розвитку локальних та гнучких систем протиповітряної оборони, а також інтеграції авіації у єдиний контур захисту. За словами фахівців, РФ будує захищені майданчики для запуску дронів навколо українських кордонів, що збільшує інтенсивність і варіативність ударів.

На цьому тлі будь-які угоди, що стосуються авіації й ППО, розглядаються Києвом як можливість не лише збільшити кількість систем і ракет, а й вивести оборону на новий технологічний рівень – зокрема завдяки сучасним винищувачам, інтегрованим з системами протиракетної оборони.

У Кривому Розі набув розголосу випадок, який спричинив значне занепокоєння серед місцевих мешканців. Військовослужбовець прийшов до місця роботи своєї дружини, маючи при собі букет квітів і гранату, що вже саме по собі привернуло увагу очевидців. За даними тих, хто перебував поруч, жінка працює продавцем, і їхня розмова разом із виходом на вулицю не передбачала нічого незвичного.

Ситуація різко змінилася, коли чоловік раптово витягнув чеку із гранати та жбурнув її на землю. Люди, які стали мимовільними свідками інциденту, почали розбігатися, очікуючи вибуху. Однак небезпека виявилася меншою, ніж здавалося — граната була навчальною та не містила вибухової речовини, тому детонації не відбулося.

Після цього чоловік дістав ніж та почав погрожувати дружині. Свідки викликали поліцію, яка оперативно прибула на місце та затримала порушника.

Місцеві пабліки зазначають, що жінка відмовилася писати заяву на чоловіка. За її словами, те, що сталося, — «просто ревнощі».

Правоохоронці продовжують перевірку всіх обставин події. Юристи наголошують, що відмова потерпілої від заяви не завжди є підставою для закриття справи, оскільки використання зброї чи боєприпасів, навіть навчальних, може кваліфікуватися за статтями Кримінального кодексу незалежно від позиції потерпілої сторони.

Як повідомляє Національна поліція України, у результаті оперативно-розшукових заходів вдалося затримати підозрюваного у скоєнні тяжкого злочину. Інцидент стався в одному з регіонів країни, де місцеві правоохоронці отримали інформацію про можливу участь особи в серії кримінальних правопорушень, що мали значний суспільний резонанс.

Поліцейські оперативно відреагували на повідомлення і, провівши низку заходів, встановили особу підозрюваного. Згідно з попередніми даними, чоловік може бути причетний до кількох серйозних злочинів, серед яких крадіжки, грабежі та інші кримінальні дії, що мали місце в останні місяці. Затримання відбулося після отримання доказів, що підтверджують участь підозрюваного в скоєних правопорушеннях.

Затриманим повідомлено про підозри за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка). Санкція статті передбачає покарання до 8 років позбавлення волі.

За словами правоохоронців, викриття та документування схеми проводилися спільно з працівниками Департаменту корпоративної безпеки АТ “Укрзалізниці”. Процесуальне керівництво здійснює Закарпатська обласна прокуратура.

У столичному мікрорайоні Дарниця сформувалася історія, яка швидко набула розголосу в соціальних мережах. У центрі уваги — мешканці одного житлового комплексу, де тривалі вечірні забави в одній із квартир переросли в напружене протистояння. За словами жінки, що живе поверхом нижче, регулярні нічні гулянки сусіда стали справжнім випробуванням для її родини, особливо для маленької дитини, яка реагує на будь-які раптові звуки.

Мати розповідає, що розмови та прохання знизити рівень шуму не дали жодного результату. Навпаки, після кожного прохання музика звучала ще гучніше, а компанія гостей демонстративно ігнорувала зауваження. Звернення до поліції також не принесло бажаного ефекту: правоохоронці приїжджали, складали протокол або робили зауваження, але уже наступної ночі вечірка повторювалася.

Її допис викликав жваву дискусію в мережі: частина користувачів підтримала авторку, зазначивши, що стикалися з подібними проблемами, інші ж звинуватили її в неправомірному використанні військової структури для вирішення особистого конфлікту. Обговорювалися також етичні та правові аспекти таких погроз.

У коментарях люди ділилися власним досвідом боротьби з «гучними» сусідами: від колективних звернень і фіксації порушень до встановлення особистого контролю за шумом. Серед порад – письмові попередження на дверях, залучення власника квартири та консультації з дільничним.

Історія демонструє, що ефективного та швидкого способу вирішення подібних конфліктів часто немає, а мешканці намагаються шукати альтернативні способи впливу.

Увечері 13 листопада 2025 року депутат Київради та голова фракції «Слуга народу» Андрій Вітренко повідомив про виявлення в своєму службовому автомобілі пристрою для зчитування та передачі інформації, тобто прослушки. Політик заявив, що пристрій був знайдений під час звичайної перевірки транспортного засобу, і одразу подав відповідну заяву до правоохоронних органів. Вітренко звернув увагу на серйозність ситуації, адже встановлення прослушки може свідчити про спробу незаконного стеження за ним.

Вітренко висловив припущення, що пристрій міг бути встановлений як представниками правоохоронних органів, так і невідомими особами, які прагнуть дізнатися приватну або службову інформацію. Враховуючи його діяльність, як на рівні Київради, так і на посаді заступника міністра освіти і науки, політик не виключає, що прослушка може бути пов’язана з його професійною діяльністю або з політичними процесами, в яких він бере участь.

«Якщо це встановлено в межах Закону – я готовий до будь-якої співпраці з правоохоронними органами! Якщо ні – повʼязую це з моєю публічною політичною позицією. Відповідну заяву до правоохоронних органів, як передбачено законодавством, я подав», – зазначив депутат.

Андрій Вітренко звернувся до ДБР, СБУ та МВС України з проханням оцінити ситуацію, особливо якщо прослушка пов’язана з його політичною діяльністю. Депутат також продемонстрував сам пристрій, який був встановлений у салоні автомобіля – кілька дротів прикріплені до панелі, ймовірно, до освітлення в пасажирській частині, на червоному скотчі, що свідчить про поспішне встановлення.

Правоохоронці наразі перевіряють обставини та походження пристрою, а Вітренко закликав до прозорого розслідування та надання оцінки факту можливого незаконного втручання у його приватне та службове життя.

Європейські дипломати дедалі різкіше висловлюються щодо ситуації в українському енергетичному секторі, називаючи масштаби корупції «огидними» та такими, що підривають довіру до країни на міжнародній арені. Про це повідомляють джерела серед представників ЄС, які уважно стежать за розвитком подій навколо гучного скандалу із «Енергоатомом».

Фокус Євросоюзу прикутий до ситуації, у якій фігурує Тимур Міндич — бізнесмен і давній соратник президента України. Його можливі зв’язки з підозрілими контрактами в одній із ключових державних компаній викликали занепокоєння європейських партнерів, адже йдеться про сферу, що має фундаментальне значення для енергетичної безпеки держави.

«Єврокомісії доведеться переоцінити, як витрачаються кошти на енергетичний сектор Києва. В майбутньому Україні доведеться приділяти більше уваги прозорості фінансування», — заявив один із європейських чиновників. Він також підкреслив, що президент Зеленський «повинен заспокоїти всіх», ймовірно, шляхом представлення плану боротьби з корупцією.

З 2022 року Єврокомісія надала Україні понад 3 мільярди євро на розвиток енергетичного сектору. Хоча цей корупційний скандал є «найгіршим із тих, що сталися за час президентства Зеленського», союзники не погрожують скороченням допомоги.

При цьому в Києві очікують, що Брюссель продовжить дотримуватися «загального табу на публічну критику України», але водночас збільшить вимоги до реформ, пов’язаних із фінансуванням країни.

Цей інцидент підкреслює, що, незважаючи на фінансову підтримку з боку ЄС, українська влада змушена активніше працювати над прозорістю й контролем витрат у ключових секторах економіки.

Останнім часом дедалі більше експертів і громадських аналітиків звертають увагу на непрозорі процеси в роботі Ради національної безпеки і оборони України. Вони наголошують, що у структурі, яка має бути ключовим центром ухвалення стратегічних рішень у сфері безпеки, помітні ознаки політичного та бізнесового впливу, що суперечить принципам державного управління в умовах війни.

Фахівці вказують на конфлікти інтересів і можливу участь окремих посадовців у схемах, які фігурують у розслідуваннях антикорупційних органів, зокрема НАБУ. За їхніми словами, у частині рішень РНБО можна простежити вплив осіб, пов’язаних із бізнес-групами, які роками мали інтереси в енергетичному секторі. Це породжує недовіру до процесу ухвалення санкцій, кадрових і стратегічних рішень, що мають визначальне значення для безпеки держави.

У центрі нинішнього скандалу — бізнесмен Тимур Міндич, давній партнер Володимира Зеленського по медійному бізнесу. Саме його, під кодовим ім’ям “Карлсон”, НАБУ і САП називають організатором масштабної корупційної схеми навколо “Енергоатому” і тендерів у сфері енергетики.

За версією слідства, “бек-офіс Міндича” впливав на стратегічні держпідприємства, вибудовуючи систему “відкатів” і контролю над грошовими потоками. Обшуки, сотні годин записів, десятки підозр — це вже не чутки, а документи, оприлюднені антикорупційними органами.

На цих плівках згадуються колишній міністр енергетики, а нині міністр юстиції Герман Галущенко та міністерка енергетики Світлана Гринчук. Їхні імена фігурують у контексті впливу на енергетичні компанії та кадрові рішення в секторі. Сам Галущенко, за словами учасників розмов, називається “людиною Деркача” — колишнього проросійського політика Андрія Деркача, хоча його власного голосу на оприлюднених фрагментах не чути.

Паралельно міжнародні медіа пишуть про розслідування понад $100 млн можливих “відкатів” в енергетиці, обшуки, відставки й резонанс серед західних донорів.

І тут ми повертаємось до РНБО. Сьогодні в цьому органі, який визначає санкційну політику й ключові рішення у сфері безпеки, одночасно присутні:

Герман Галущенко — колишній міністр енергетики, нині міністр юстиції, фігурант “плівок Міндича”;

Світлана Гринчук — міністерка енергетики, яка також з’являється у записах НАБУ;

Рустем Умєров — колишній міністр оборони, нинішній секретар РНБО, відповідальний за координацію всього сектору безпеки й оборони.

Тобто люди, чиї імена звучать у матеріалах резонансних корупційних справ, сьогодні офіційно входять до складу Ради нацбезпеки. І саме вони, серед інших, мають право голосу, коли РНБО ухвалює рішення про санкції щодо того самого Міндича та його оточення.

Це вже не метафора й не чорний гумор, а реальний конфлікт інтересів, від якого залежать мільярди бюджетних гривень і довіра західних партнерів.

Окрема, але пов’язана історія — оборонні закупівлі часів, коли Рустем Умєров очолював Міноборони, а до того — системні провали в цій сфері.

Громадські розслідування неодноразово показували, як під час найгарячіших боїв, коли ЗСУ бракувало боєприпасів та техніки, Міноборони укладало угоди з посередниками, які або не постачали нічого, або поставляли відвертий мотлох. На цьому тлі знову спливає стара, але показова історія контракту Міноборони з Everest Limited.

Ще у 2016 році оборонне відомство підписало контракт з Everest Limited на 722,6 млн грн — компанія без досвіду в оборонці мала розробити програмне забезпечення для автоматизованої системи управління військами “Дзвін-АС”. За даними розслідувань, проект так і не був реалізований належним чином, а гроші розчинилися в ланцюжку підрядників.

Цей кейс став символом того, як в оборонці роками працювали схеми: фіктивні підрядники, завищені кошториси, “мертві” контракти. І вже часів Умєрова питання якості боєприпасів та прозорості закупівель знову вийшло на перші шпальти — від історій з неякісними мінометними мінами до конфлікту навколо Агентства оборонних закупівель і кримінальних проваджень щодо можливого зловживання повноваженнями.

У результаті маємо ситуацію, коли людина, до якої є серйозні питання щодо ефективності оборонних закупівель, тепер відповідає за координацію всього сектору безпеки й санкційної політики в статусі секретаря РНБО.

Паралельно в енергетичному секторі та екологічному блоці, де працювали й працюють Галищенко та Гринчук, слідство НАБУ описує “бек-офіс”, який міг впливати на контракти “Енергоатому” та інших стратегічних компаній.

За логікою підозр, “спрут” мав довгу руку: від тендерів на захист енергооб’єктів до спроб “зайти” у керівні органи інших держкомпаній. І тепер частина цього ж кола опинилася в органі, який:

запроваджує санкції проти бізнесу й посадовців,

погоджує ключові рішення щодо енергетичної безпеки,

може де-факто впливати на долю будь-якого великого гравця на ринку.

Саме тому історія з РНБО в такому складі виглядає небезпечно: санкційна політика ризикує перетворитися не лише на інструмент нацбезпеки, а й на важіль тиску або захисту “своїх”.

У підсумку маємо дивну, але дуже показову картину.

Галущенко, Гринчук, Умєров — це не просто прізвища з чиновницьких біографій. Це вузли однієї системи, яка зрослася з грошовими потоками, бізнесом, політикою та обороною. Системи, що одночасно:

фігурує в антикорупційних розслідуваннях;

розподіляє мільярди гривень у чутливих секторах;

сидить за столом у РНБО й ухвалює рішення, які визначають, кого карати санкціями, а кого — рятувати.

От і виходить, що “спрут” уже давно не ховається в тіні — він офіційно інтегрований у владну вертикаль.

І питання сьогодні не лише в тому, кого НАБУ наступним оголосить підозрюваним. Питання в іншому: чи готова держава чесно визнати, що система нацбезпеки, покликана захищати країну від зовнішніх і внутрішніх загроз, сама опинилася під впливом людей із “бек-офісу”, проти якого ці ж органи нібито й мають боротися.