Події

У 2024 році генерал Залужний оголосив стратегічні напрямки для покращення результативності Збройних Сил України на полі бою. Однією з ключових ініціатив є створення системи забезпечення високотехнологічними активами. Він підкреслив важливість нової філософії навчання і ведення війни, яка враховує обмеження в ресурсах і їх раціональне використання. Також у фокусі – освоєння нових бойових можливостей з метою оптимізації використання ресурсів та нанесення максимальної шкоди ворогу.

Залужний наголосив, що вже існують можливості для нанесення шкоди ворогові та забезпечення державності, але важливо вчасно використовувати цей потенціал. Дрони визнані найкращим засобом для уникнення позиційної війни, де Україна не має переваги. Генерал відзначив перевагу Росії у людському ресурсі і висловив обурення поганим законодавством, монополізацією оборонної промисловості та скороченням військової підтримки від союзників.

Залужний визначив пріоритет у володінні сучасними технологіями, зокрема бюджетними та високоефективними безпілотниками, і наголосив на створенні нової державної системи технологічного переозброєння. Його команда вважає, що така система може бути реалізована протягом п'яти місяців, що визначається як пріоритет номер один.

Висновки з цієї статті говорять про важливі кроки та стратегії, які генерал Залужний пропонує для покращення ефективності Збройних Сил України. У 2024 році основний акцент робиться на трьох ключових напрямках: створення високотехнологічного забезпечення, нова філософія навчання та ведення війни, та освоєння нових бойових можливостей.

Важливим аспектом є визнання потреби в оптимізації ресурсів та раціональному використанні їх у військових операціях. Залужний також відзначив необхідність реагувати на виклики, пов'язані із складністю сучасних конфліктів та геополітичною ситуацією.

Залужний визначив проблеми, з якими стикається українська армія, такі як обмежені ресурси, та пропонує конкретні заходи для подолання цих труднощів. Важливими елементами його стратегії є використання дронів, покращення технологічної бази та реформа оборонної сфери.

Усі ці заходи націлені на зміцнення обороноздатності України та підвищення ефективності військових операцій у майбутньому. За словами Залужного, це необхідно для забезпечення безпеки та захисту країни в умовах сучасних викликів та загроз.

У результаті окупації Гостомелю російськими військами та обстрілів, населений пункт зазнав серйозних руйнувань, збитки оцінюються приблизно в 9,5 мільярда гривень. Зруйновано понад 4500 будівель, з них 546 повністю, а деякі вулиці знищені наполовину.

Спроби влади в Києві взятися за відновлення пошкоджених житлових об'єктів стикаються із складністю та критикою через корупційні схеми. Один із котеджних комплексів, що зазнав значних руйнувань, залишається невідновленим через торгові скарги, скасування тендерів та відмову замовника визнати переможця.

Жителі, які втратили свої домівки через військові події, залишаються без належного житла через тяжкі умови тендерних процедур та можливу корупцію в системі влади.

Департамент регіонального розвитку, замість забезпечення чесної та прозорої відбудови Київщини після воєнних подій, стає об'єктом критики та обвинувачень у корупційних схемах. Спроби провести тендери для відбудови пошкоджених об'єктів, зокрема котеджного містечка в Гостомелі, призводять до скасувань через відмову замовника домовлятися про відкат з потенційними підрядниками.

Радник голови Департаменту Регіонального Розвитку, Олександр Онищенко, вважається ключовою постачальницею корупційних тендерів, розмір відкату яких становить 15% від вартості закупівлі. Представники бізнесу стверджують, що Онищенко взаємодіє із обраною групою підрядників, встановлюючи свої умови та втручаючись у тендерний процес. Така ситуація має серйозний вплив на відбудову та розвиток регіону, а заявлений термін подачі пропозицій на тендер "Капітальний ремонт житлового будинку" в Гостомелі вже п'ятий раз залишається без учасників. Це піднімає питання ефективності і прозорості діяльності департаменту та піддаває сумнівам його здатність до відновлення об'єктів після воєнних руйнувань без втручання у корупційні практики.

Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (КОДА), очолюваний Олександром Онищенком, опинився під обстрілом звинувачень у корупційних схемах. Аналіз одного з тендерів, проведених цим департаментом, на відкритому майданчику «Прозорро», виявив, що кожен другий тендер супроводжується слідами корупції та прагненням високопосадовців КОДА до особистого збагачення.

Лозунги про прозорість та підзвітність відбудови Київщини виявилися марними, адже реальність полягає в тому, що чиновники з КОДА протягом п'яти місяців не можуть обрати підрядника для відновлення будинку в Гостомелі. Це рішення має вирішальне значення для 42 сімей, які два роки не можуть повернутися у свої домівки через відсутність дієвих дій влади.

В ситуації, коли Україна стоїть на початковому етапі відбудови, важливо, щоб кроки в цьому напрямку були чесними та ефективними. Проте, виявлені випадки відкатів, договорняків та тиску з боку керівництва КОДА ставлять під сумнів дійсну рішучість влади України подолати основний злочин — корупцію.

Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (КОДА) потрапив під гострий обстріл критики через виявлені корупційні схеми. Аналіз тендера, проведеного департаментом, розкриває наявність слідів корупції в кожному другому випадку. Це свідчить про те, що влада не виконує обіцянок щодо прозорості та підзвітності в процесі відбудови Київщини.

Повільність у виборі підрядника для відновлення будинку в Гостомелі ставить під загрозу 42 сім'ї, які два роки не можуть повернутися додому через бездіяльність влади. Розголос департаменту у корупційних скандалах порушує довіру громадськості та міжнародних партнерів, необхідних для успішної реалізації відновлення країни. Відмова влади від корупційних практик та реформ в сфері державних закупівель стає критичною у момент важливого етапу відбудови.

У відомої своєю корупційною діяльністю "Леді ДПС" Ольги Ліщинської виявились вражаючі обороти. Стаття розглядає темні сторінки її кар'єри у податковій службі, де вона зуміла використовувати свій посадовий статус для власної особистої вигоди. Її схема включала неправомірне вимагання хабарів, масове перешкоджання бізнесу та підстрекування до конфліктів.

Стаття розкриває, що навіть в умовах воєнного конфлікту "Леді ДПС" не втратила свій апетит до корупції. Разом з колегами вона організувала масштабну схему відмивання ПДВ, що призвело до збитків для державного бюджету. Незважаючи на відкриту кримінальну справу, Ліщинська уникнула законного покарання та навіть отримала новий посадовий призначення.

Стаття розглядає також вплив "Леді ДПС" на податкову службу м. Києва, де їй було дозволено вести діловодство з киянським бізнесом. Звірена з попередніми скандалами, ця керівниця обіцяє стати найбільш вражаючим випадком корупції в історії столичної податкової служби.

Робочий колектив Головного управління Державної податкової служби може підготуватись до важких часів, адже з призначенням Ольги Ліщинської на посаду в управлінні необхідно мати на увазі важливі атрибути робочого процесу — вазелін та стійкий характер. Нова керівниця служби володіє не лише методами тиску та шантажу, застосованими до підприємств, але і віддає перевагу використанню цих самих прийомів щодо своїх підлеглих. Її призначення вважається черговим гвіздком у довіру до системи податкової служби, де основними інструментами її роботи стають лицемірство та емоційне насилля.

Ольга Ліщинська, після численних звинувачень у корупційних схемах та відмиванні ПДВ, виявляється на новій посаді в Державній податковій службі м. Києва. Її призначення, здебільшого за сприянням впливових осіб, викликає сумніви щодо ефективності та чесності роботи податкової системи. За весь час війни Ліщинська не отримала відповідного покарання за кримінальні злочини, і, навпаки, виявилась на керівних посадах. Її методи роботи, включаючи тиск, шантаж, погрози та навіть примусові дії до незаконних вчинків, справляють тиск не тільки на підприємства, але і на власний персонал. Такий підхід викликає серйозні питання стосовно довіри до податкової служби та її здатності протистояти корупційним схемам.

Суд антикорупційної юстиції: Відсторонений керівник Міноборони Нахкура обов'язково дотримуватиметься запобіжних заходів

Суддя Вищого антикорупційного суду, Катерина Сікора, прийняла рішення щодо заходів безпеки для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від посади в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи включають особисте зобов'язання не покидати межі Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, обмеження у спілкуванні та обов'язок здачі закордонних паспортів та носіння електронного засобу контролю.

Рішення було ухвалено 2 лютого після часткового задоволення клопотання детектива НАБУ. Важливо відзначити, що суд відхилив альтернативу тримання під вартою, яка передбачала заставу у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Розслідування справи про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони розкриває важливі деталі, зокрема стосовно Тоомаса Нахкура, який згідно зі слідством не виконав обов'язки перевірки та контролю постачання мін, порушуючи законодавство та контракт.

Наприкінці, суд визначив обов'язок Нахкура передоплатити за угодою і рішенням 1,34 мільярда гривень, що становить 97% від загальної суми договору. Захист вказує на обмежену компетенцію Нахкура, але розслідування продовжує розкривати подробиці справи.

У висновках можна виділити, що суд антикорупційної юстиції прийняв рішення про запобіжні заходи для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від виконання обов'язків в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи безпеки включають особисте зобов'язання не покидати Київ без дозволу відповідних слідчих, прокурорів чи суду, обмеження у спілкуванні та здачу закордонних паспортів.

Суд відмовився від тримання Нахкура під вартою, пропонуючи альтернативний запобіжний захід у вигляді особистих зобов'язань. Важливим аспектом є відмова суду від запропонованої застави у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Справа про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони деталізує порушення Тоомасом Нахкуром обов'язків щодо контролю та перевірки постачання мін, які мали б бути поставлені Збройним Силам. Згідно зі слідством, ці дії призвели до необхідності передоплати великої суми в розмірі 1,34 мільярда гривень.

Висновки зазначають, що суд продовжує вивчати іншого фігуранта справи, колишнього керівника Департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександра Лієва, підкреслюючи значущі аспекти розслідування та необхідність дотримання високих стандартів антикорупційної юстиції.

Вищий антикорупційний суд встановив заставу для фігуранта справи "Укренерго", але прокуратура не погоджується

Сьогодні, 2 лютого, Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для одного з фігурантів справи про завдання збитків компанії "Укренерго". За рішенням суду, директору приватного товариства встановлено заставу у розмірі 30,280 мільйона гривень. Цей фігурант визнаний учасником схеми з заволодіння електроенергією та легалізації коштів від її продажу.

Проте прокуратура не вважає це рішення достатнім і планує його оскаржити в апеляційному порядку. За інформацією від прокурора, планується наполягати на заставі у розмірі 300 мільйонів гривень для підозрюваного.

Не згадується ім'я фігуранта справи, але в січні Національне антикорупційне бюро оголосило розслідування щодо можливого заволодіння електроенергією "Укренерго", що призвело до збитків у розмірі 716 мільйонів гривень. Одним із підозрюваних є представник групи "Приват" Михайло Кіперман, якого звинувачують у розтраті майна та відмиванні коштів.

У висновках можна відзначити наступне:

• Застосування застави: Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді застави для фігуранта справи "Укренерго". Розмір застави встановлено у 30,280 мільйона гривень з метою уникнення можливого виходу підозрюваного з-під контролю правосуддя.

• Незгодження прокуратури: Прокуратура не приймає таке рішення за достатнє і планує його оскаржити в апеляційному порядку. Прокурор має намір наполягати на збільшенні розміру застави до 300 мільйонів гривень, щоб забезпечити ефективний запобіжний захід.

• Не розголошення особи фігуранта: У статті не наводиться ім'я фігуранта справи, зберігається конфіденційність щодо його особи.

• Інше розслідування "Укренерго": Зазначається, що в січні Національне антикорупційне бюро розпочало розслідування можливого заволодіння електроенергією "Укренерго" з збитками у розмірі 716 мільйонів гривень. Однак ім'я фігуранта цього розслідування не розголошується.

В цілому, стаття відображає важливі аспекти розслідування справи "Укренерго", а також незгоду прокуратури із застосуванням застави, що буде піддано апеляційному розгляду.

У Кіровоградській області Суд призначив вирок начальнику ТЦК, звинуваченому у зловживанні службовим становищем. За інформацією Єдиного реєстру судових рішень, подія відбулася у серпні 2022 року. За обвинуваченням, посадовець отримав хабар у розмірі 40 тисяч гривень від військовозобов’язаного безпосередньо в своєму службовому кабінеті. За отримані кошти вплинув на хірурга лікарні, щоб той видав довідку про тимчасову непридатність чоловіка до служби на 6 місяців.

Початково кваліфікація злочину передбачала ст. 368 Кримінального кодексу України, що загрожувало начальнику ТЦК до 12 років позбавлення волі та штраф у 10 тисяч гривень. Проте пізніше обвинувачення перекваліфікували на ст. 369-2 ККУ — зловживання впливом. Зауважте, що це стандартна практика у подібних справах, коли йдеться про вплив на іншу посадову особу, а не безпосереднє зловживання службовими обов’язками.

Підсудний визнав свою провину і уклав угоду з прокурором. Згідно з судовим рішенням, вирішили покарати його штрафом у розмірі 85 тисяч гривень і позбавленням права обіймати посади, пов'язані із призовом громадян на строкову військову службу, на три роки.

У Кіровоградській області суд виніс вирок начальнику ТЦК, звинуваченому у зловживанні службовим становищем. Чоловік отримав хабар у розмірі 40 тисяч гривень та вплинув на видання лікарем довідки про тимчасову непридатність військовозобов’язаного до служби. Початково кваліфікація статті 368 ККУ передбачала серйозні покарання, проте згодом злочин перекваліфікували на статтю 369-2 ККУ — зловживання впливом.

Підсудний визнав свою провину і уклав угоду з прокурором, за якою йому доведеться сплатити штраф у сумі 85 тисяч гривень і бути позбавленим права обіймати посади, пов'язані із призовом громадян на строкову військову службу, на три роки. Ця справа вказує на те, що влада приділяє увагу боротьбі з корупцією і зловживанням владою, а також прагне покладатися на судову систему для вирішення подібних правопорушень.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) внесли до суду справу щодо власника агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка у зв’язку із найбільшим зафіксованим хабарем в історії України. Бахматюка звинувачують у наданні хабаря у розмірі 722 млн гривень ексглаві Державної фіскальної служби Роману Насірову та його раднику. За результатами досудового розслідування встановлено, що протягом 2015-2016 років Насіров отримав від Бахматюка $5,5 млн та 21 млн євро в еквіваленті 722 млн гривень. Це було частиною схеми, де бізнесмен надавав хабар у обмін на компенсацію податку на додану вартість у розмірі понад 3,2 млрд гривень для своїх компаній. Насірову загрожує від 8 до 12 років ув'язнення, а Бахматюку — від 5 до 10 років. Розслідування оголошено 2 лютого, і матеріали стосовно Бахматюка відокремлено в окреме кримінальне провадження.

Висновки статті свідчать про важливий етап у боротьбі з корупцією в Україні. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) внесли до суду справу щодо власника агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка за фактом найбільшого задокументованого хабара в історії України. За обвинуваченням, Бахматюк передав хабар у розмірі 722 млн гривень ексглаві Державної фіскальної служби Роману Насірову та його раднику. Досудове розслідування, завершене в травні 2023 року, розкрило, що це була частина схеми, в якій бізнесмен надавав хабар у обмін на компенсацію податку на додану вартість для своїх компаній. Розслідування оголошено в п'ятницю, 2 лютого, що свідчить про системну роботу українських антикорупційних органів у виявленні та припиненні корупційних схем на найвищому рівні.