Події

Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» уклала договір із приватним підприємством «Медсервіс-партнер» щодо коригування проєкту майбутнього лікувально-реабілітаційного корпусу. Угоду було підписано 11 грудня, а її загальна вартість становить 153,11 мільйона гривень.

Відповідно до умов договору, підрядна організація зобов’язується до кінця 2026 року оновити проєктно-кошторисну документацію з повним опрацюванням усіх необхідних стадій. Йдеться про розробку «Ескізного проєкту», стадії «Проєкт» та «Робочої документації», що є обов’язковими для подальшого будівництва об’єкта медичної інфраструктури.

Майбутній корпус розрахований на 100 ліжко-місць, з яких 14 передбачені для дітей молодшого віку та новонароджених. Також проєкт включає поліклініку на 100 відвідувачів у зміну. Під час коригування документації мають бути враховані розміщення ПЕТ-КТ, циклотрону з радіолабораторією, рентген-операційної з палатами реанімації на першому поверсі, захисної споруди цивільного захисту, підземної галереї між новим корпусом і чинною будівлею інституту, паркувальних місць, а також ілюмінації фасаду з логотипом закладу. Окремо передбачено перепланування реабілітаційного відділення на восьмому поверсі відповідно до вимог НСЗУ та можливе встановлення сонячних колекторів для підігріву води.

Закупівлю провели без відкритих торгів. Замовник обґрунтував це необхідністю захисту прав інтелектуальної власності, оскільки саме ця компанія є розробником початкового проєкту корпусу.

Історія цього будівництва триває понад десять років. Ще у 2012 році уряд затвердив проєкт лікувально-реабілітаційного корпусу, розроблений «Медсервіс-партнером». У 2013 році тендер на будівництво скасували зі скандалом через відхилення обох учасників, а у 2014 році проєкт зупинили через відсутність фінансування після втечі Віктора Януковича.

У 2018 році уряд повторно затвердив проєкт з оновленими техніко-економічними показниками. Підряд на будівництво вартістю 2,57 мільярда гривень тоді отримала компанія «Північно-український будівельний альянс», пов’язана з оточенням колишнього керівництва державної корпорації «Укрбуд». У 2018–2020 роках технічний нагляд за будівництвом здійснювала державна будівельна компанія «Укрбуд». Згодом один із ключових фігурантів цієї історії був заарештований у корупційній справі, а у 2021 році щодо підрядника відкрили процедуру банкрутства.

У 2024 році Інститут Амосова вже укладав із «Медсервіс-партнером» договір на коригування проєкту на 39,86 мільйона гривень. Проте у грудні 2025 року вартість тієї угоди зменшили до 12,83 мільйона, пояснивши це виникненням об’єктивних обставин, що унеможливили виконання проєктних робіт у межах договору.

Наразі Інститут Амосова перебуває у стані припинення у зв’язку з реорганізацією. Його очолює Василь Лазоришинець.

Компанією «Медсервіс-партнер» володіє Анатолій Іродовський, а керує нею Олексій Курібло. Курібло також очолює іншу проєктну компанію, пов’язану з родиною керівництва державного інституту «НДІПроектреконструкція». Представники цієї ж бізнес-групи та їхні родичі раніше володіли або контролювали компанії, які отримували мільярдні державні підряди у сфері проєктування та будівництва.

У 2022 році «Медсервіс-партнер» разом із будівельними компаніями з Тернополя та Києва створив консорціум, який виграв підряди на реконструкцію обласної клінічної лікарні в Тернополі загальною вартістю понад 1,6 мільярда гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель у 2016 році «Медсервіс-партнер» уклав державних контрактів на суму майже 194 мільйони гривень.

У Миколаївській області правоохоронні органи викрили ймовірну масштабну схему привласнення бюджетних коштів, які виділялися на зведення та ремонт захисних споруд цивільного захисту. За попередніми даними, йдеться про системні порушення, допущені під час реалізації низки інфраструктурних проєктів у Вознесенському районі, що мали забезпечити безпеку населення в умовах воєнного стану.

Згідно з наявною інформацією, кошти, передбачені державним та місцевими бюджетами на облаштування укриттів, могли використовуватися не за цільовим призначенням. Слідство розглядає версію, що значна частина фінансування спрямовувалася на користь приватних компаній, які мають ознаки афілійованості з посадовцями районного рівня. Це могло відбуватися через маніпуляції з тендерними процедурами, завищення вартості робіт та формальне виконання зобов’язань.

Загальна сума контрактів, освоєних трьома компаніями — ТОВ «Перша українська будівельна», ТОВ «Господар-2» та ТОВ «Голнест», — перевищує 600 мільйонів гривень. Усі ці підряди були зосереджені в межах одного району, що вже саме по собі викликає питання щодо конкуренції та прозорості процедур.

За наявною інформацією, зв’язки між керівництвом РДА та підрядниками мають як родинний, так і політично-діловий характер. Зокрема, власника ТОВ «Перша українська будівельна» Сергія Ткаченка пов’язують родинні стосунки з головою Вознесенської РДА: їхні дружини є рідними сестрами. Саме ця компанія без попереднього релевантного досвіду отримала підряди на суму близько 230 мільйонів гривень виключно у Вознесенському районі. За окремими об’єктами фіксувалися ознаки завищення вартості будівельних матеріалів на мільйони гривень.

Інша компанія — ТОВ «Голнест» — пов’язується з Володимиром Подоляном, якого джерела називають однопартійцем та особою з близького оточення керівника РДА. Ця фірма отримала понад 120 мільйонів гривень за роботи з ремонту укриттів.

Окремий елемент схеми, за даними джерел, полягає у фінансовому контролі над інфраструктурою. Повідомляється, що Олександр Кукуруза володіє контрольним пакетом акцій ПАТ «Первомайська МПМК». Саме у цієї компанії підрядники вимушені орендувати будівельну техніку, що створює замкнений цикл перерозподілу бюджетних коштів на підконтрольні активи.

Механізм реалізації схеми, за словами співрозмовників, будувався через замовників робіт — зокрема керівників відділів освіти. У тендерній документації створювалися дискримінаційні умови, які фактично унеможливлювали участь сторонніх компаній. Також йдеться про фальсифікацію довідок про досвід, використання інсайдерської інформації для оперативної подачі пропозицій і формальне відхилення заявок конкурентів.

Окрему роль у функціонуванні схеми, за твердженнями джерел, могли відігравати посадовці обласного рівня — зокрема представники обласної військової адміністрації, департаменту містобудування, податкових органів та правоохоронних структур, які забезпечували відсутність належної реакції на численні сигнали про порушення.

У підсумку йдеться про ймовірне нецільове використання коштів, призначених для захисту цивільного населення в умовах воєнного стану. За словами співрозмовників, масштаби схеми дозволяють говорити не про окремі зловживання, а про організовану систему з чітким розподілом ролей.

Важливість підтримки національних ініціатив у складні часи Підтримка національних ініціатив є важливою складовою в будь-якому суспільстві, особливо в умовах глобальних змін та криз. В Україні, яка зараз переживає складні часи, особливо важливо не лише зберігати внутрішню стабільність, але й активно підтримувати національні проекти, що сприяють розвитку економіки, культури та інфраструктури. Саме такі ініціативи допомагають країні утримувати свою ідентичність і рухатися вперед, незважаючи на зовнішні виклики.

Особливу увагу варто звернути на програми, які сприяють розвитку малих та середніх підприємств. Вони є ключовими для економічного відродження, адже дозволяють залучати інвестиції, створювати нові робочі місця та розвивати місцеві громади. Інвестуючи в національний бізнес, ми не лише зміцнюємо економіку, а й зберігаємо культурну спадщину та підтримуємо українську ідентичність.

Схожа схема відбувалася у 2014 році та у кримінальному провадженні № 4201522050000015 в Орджонікідзевському районі. Дешевші пропозиції відхиляли нібито через відсутність «досвіду постачання у дитсадки», що не передбачено законом про державні закупівлі. Переплати за цими епізодами склали понад 1,3 млн грн.

Антимонопольний комітет України наприкінці 2014 року оштрафував ТОВ «Хазар» ЛТД та одного з ФОПів за антиконкурентні узгоджені дії, які спотворювали результати торгів. Незважаючи на це, кримінальні справи закрили без притягнення до відповідальності керівництва фірми.

Інноваційні технології та їх вплив на сучасну економіку України

В умовах глобалізації та швидкого розвитку технологій, інновації стали основним драйвером економічного прогресу. Україна, прагнучи зайняти гідне місце на міжнародній арені, активно впроваджує новітні технології в різних галузях економіки. Від ІТ-сектору до агропромисловості — інноваційні рішення відкривають нові можливості для розвитку та підвищення конкурентоспроможності.

За даними слідства, на автомобіль Toyota RAV4 ухвалою слідчого судді міськрайонного суду було накладено арешт із прямою забороною відчуження та розпорядження. Арешт застосували в межах кримінального провадження за фактом ДТП, унаслідок якої двоє неповнолітніх отримали тяжкі тілесні ушкодження. Дії у цій справі кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

Попри встановлені судом обмеження, після передачі автомобіля на відповідальне зберігання посадовиця, за версією слідства, уклала угоду про його продаж власному синові за символічну суму — 5 тисяч гривень. При цьому автомобіль фактично залишався у її користуванні.

Правоохоронці вважають, що такі дії були умисними та спрямованими на уникнення правових наслідків, пов’язаних з арештом майна. Досудове розслідування у цій справі здійснюють слідчі слідчого відділу Ніжинського районного управління поліції ГУНП у Чернігівській області.

Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій, а також правової оцінки ролі інших осіб, які могли бути причетні до відчуження арештованого майна.

Син посолки України в Болгарії Олесі Ілащук був арештований у справі про вбивство 21-річного українця у Відні. Це викликало широкий резонанс у медіа, однак сама дипломатка закликала громадськість не політизувати ситуацію і зберігати об’єктивність у висвітленні подій. У коментарі для агентства «Укрінформ» вона підкреслила важливість дотримання принципу презумпції невинуватості, наголошуючи, що будь-яка оцінка інциденту повинна ґрунтуватися лише на офіційних даних і рішеннях суду, а не на припущеннях або чутках.

Ілащук уточнила, що її син є повнолітнім громадянином України, має повну цивільну дієздатність та проходить усі передбачені законом процесуальні дії. Вона також звернула увагу на те, що статус її сина як родича дипломатичного представника не повинен впливати на хід розслідування або судового процесу.

За даними ЗМІ, одним із підозрюваних у справі є 19-річний Богдан Ринжук, син чернівецького бізнесмена Івана Ринжука. У деклараціях Олесі Ілащук він вказаний як син, проте медіа зазначають, що вона є його мачухою.

Нагадаємо, 26 листопада у Відні було виявлено тіло 21-річного українця на задньому сидінні згорілого автомобіля. Загиблий – син заступника Харківського міського голови Сергія Кузьміна. 2 грудня українські правоохоронці затримали двох чоловіків віком 19 та 45 років, яких підозрюють у вбивстві. За повідомленнями, їх не планують екстрадувати до Австрії, натомість Україна звернулася до віденської поліції з проханням про передачу кримінальної справи.

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду, завідувачка кафедри кримінального права та кримінології Львівського університету внутрішніх справ Ірина Газдайка-Василишин, під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів розповіла про джерела свого майна. Вона заявила, що частину свого майна придбала завдяки спадщині від бабусі. Це сталося в межах регулярної процедури перевірки кандидатів на посаду суддів, під час якої претенденти повинні надавати детальну інформацію про свої доходи та майнові активи.

Газдайка-Василишин зазначила, що спадщина дозволила їй зробити певні придбання, але при цьому не повідомила точні деталі про суму або предмети, що стали частиною її майна. Така інформація є важливою для перевірки потенційної конфліктності інтересів і забезпечення прозорості при призначенні на відповідальну посаду судді.

Громадська рада доброчесності видала висновок, що кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Також зазначено, що професорка у 2011 році захистила дисертацію, а вже у 2012 році видала монографію із аналогічним текстом, що свідчить про самоплагіат.

Крім того, у 2017 році вона стала власницею автомобіля Peugeot 308CC 2011 року випуску вартістю 162 тис. грн, однак вартість автомобіля у декларації значно нижча за ринкову. У 2023 році професорка розлучилася, але не вказала майно та доходи колишнього чоловіка, що викликало додаткові запитання у ВККС.

Ірина Газдайка-Василишин закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка у 2001 році, з 2004 року працює у Львівському державному університеті внутрішніх справ, у 2011 році захистила кандидатську дисертацію, а у 2013 році отримала звання доцента.

У Києві на Позняках виставлено на продаж будівлю, яка мала стати частиною соціальної інфраструктури району. Йдеться про приміщення на Позняках-2, яке за первісним планом забудови було передбачено для створення дитячого центру. Ця ситуація викликала серйозну занепокоєність серед мешканців району та громадських активістів, оскільки плановані соціальні об’єкти, серед яких дитячий будинок творчості, музична школа та спортивний комплекс, повинні були стати основою для розвитку культурної та освітньої інфраструктури.

Початковий проєкт забудови Позняків передбачав створення цілісного соціально-культурного простору, де молодь та сім’ї з дітьми могли б розвиватися, займаючись спортом, творчістю та отримуючи освіту. Але наразі, як свідчать місцеві жителі, багато з цих об’єктів або не були реалізовані взагалі, або їхній статус залишає бажати кращого. Теперішній продаж будівлі, яка мала стати важливою частиною цієї інфраструктури, викликає побоювання, що місто відмовляється від планів щодо розвитку соціального середовища на Позняках.

Втім, ці плани так і не були реалізовані. Спортивний комплекс продали під магазини та приватний бізнес, а на місці мистецького комплексу з’явився супермаркет «Новус».

Територія, де зараз виставлене на продаж приміщення, взагалі не передбачалася для забудови. У 2018–2019 роках місцева влада передала її під будівництво дитячого центру, переконуючи мешканців району підтримати проєкт. Тоді участь у промоції проєкту брала голова відділу культури Дарницької РДА.

Тепер уже зведену будівлю продають, що, на думку місцевих жителів, остаточно позбавляє район ще одного важливого об’єкта соціальної інфраструктури. Мешканці висловлюють занепокоєння щодо нестачі дитячих і культурних просторів, наголошуючи на необхідності збереження таких об’єктів для громади.

Каток «Снігова королева» став популярним місцем для зимових розваг у багатьох містах України, пропонуючи усім бажаючим відчути атмосферу справжньої зимової казки. У серці кожного свята — катання на ковзанах, яке дарує не лише радість, але й можливість провести час на свіжому повітрі. Цього року організатори підготували ще більше розваг та цікавих подій, включаючи новорічні шоу, музичні виступи та тематичні фотозони.

Мережа катків «Снігова королева» забезпечує усі умови для безпечного та комфортного катання. Тут кожен може знайти свій стиль — від початківців до досвідчених ковзанярів. Інструктори завжди готові допомогти, а спеціально обладнані зони для дітей забезпечують ще більше радості для маленьких відвідувачів.

Рішення ухвалювали у два етапи: перше голосування відбулося ще у травні, остаточне — на одній з останніх сесій обласної ради. Попри застереження окремих депутатів, більшість підтримала сценарій, який відкрив шлях до продажу ділянки та реалізації проєкту забудови.

Окрему роль у цій історії відіграла й міська рада, яка затвердила зміни до містобудівної документації, зокрема детального плану території. У результаті земля, що вважалася придатною для освітніх потреб, була переведена під житлову забудову.

Анатолій Вітів є головою постійної комісії Волинської обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією. Раніше правоохоронці вже фіксували резонансні справи за участі представників цієї ж політичної сили: заступника Вітіва, депутата облради Олександра Тиводара, СБУ та Офіс Генерального прокурора викрили у причетності до організації масштабної схеми незаконного переправлення чоловіків за кордон під час воєнного стану.

В Україні стартувала нова ініціатива, спрямована на підтримку молодих спортсменів, що мають великий потенціал для досягнення високих результатів на міжнародній арені. Національна програма покликана допомогти обдарованій молоді реалізувати свої амбіції та мрії про спортивну кар'єру. Програма охоплює різні види спорту, від традиційних до сучасних дисциплін, і дає можливість молодим спортсменам отримувати фінансову та організаційну підтримку.

Ціль цієї програми — виявити таланти на найранніших етапах їхнього спортивного розвитку та створити умови для їхнього зростання й досягнень. В рамках програми передбачені не тільки фінансові гранти, але й доступ до спеціальних тренувальних баз, міжнародних змагань, а також консультації від провідних тренерів та спортивних психологів.

Окрім цього, у декларації на кінець 2024 року ексмитник вказав понад 300 тисяч доларів грошових активів, що ще більше підкреслює масштаб невідповідностей.

НАЗК продовжує аналізувати джерела походження коштів та перевіряти законність їх надходження, а результати можуть стати підставою для початку кримінального провадження.

Колишньому посадовцю Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Запорізькій області повідомлено про підозру в незаконному збагаченні на суму майже 13 мільйонів гривень. За інформацією Офісу генерального прокурора, підозра була оголошена 17 грудня 2025 року.

Як повідомляється, правоохоронці з'ясували, що посадовець, перебуваючи на державній службі, накопичив значні кошти, походження яких не відповідає його офіційному доходу. Враховуючи його посадовий рівень і фінансові операції, слідчі вважають, що цей факт свідчить про можливе незаконне збагачення.

Серед виявленого майна – грошові кошти, вилучені під час обшуків, а також елітні автомобілі: Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo 2022 року, Mercedes-Benz EQC 400 2021 року та Volkswagen Touareg 2020 року. Щоб приховати незаконне походження активів, право власності оформлювали на дружину та довірену особу.

Кримінальне провадження розпочато на підставі висновку НАЗК щодо моніторингу способу життя посадовця. Дії підозрюваного кваліфіковані за статтею 368-5 Кримінального кодексу України – незаконне збагачення.