Охорона здоров’я

Міжнародна група вчених оголосила про важливий прорив у лікуванні раку молочної залози, що відкриває нові можливості для пацієнток з генетичними мутаціями BRCA1 або BRCA2. У результатах масштабного дослідження OlympiA було продемонстровано, що препарат олапаріб значно знижує ризик рецидиву та метастазування раку у жінок, які перенесли хіміотерапію. Це дослідження, що тривало 2,5 роки, стало важливим етапом у боротьбі з одним з найпоширеніших типів раку серед жінок.

У дослідженні взяли участь пацієнтки, що мали мутації в генах BRCA1 або BRCA2, і пройшли основний курс хіміотерапії. Результати вражають: 85,9% учасниць, що отримували олапаріб після хіміотерапії, залишалися без рецидиву захворювання. Для порівняння, серед тих, хто отримував плацебо, цей показник становив лише 77,1%. Це означає, що прийом олапарібу дозволяє знизити ризик повторного розвитку хвороби на 8,8%, що є значним досягненням в онкології.

Ще переконливішими стали дані щодо метастазів: 87,5% пацієнток на олапарібі не мали віддалених метастазів — проти 80,4% у контрольній групі. Це — 43% зниження ризику поширення раку. Олапаріб — це інгібітор PARP (ферменту, який допомагає раковим клітинам відновлюватися). Його вже застосовували для лікування пізніх стадій раку, однак тепер підтверджено його ефективність на ранньому, лікувальному етапі — особливо у пацієнток зі спадковими мутаціями.

Голова керівного комітету дослідження, професор Ендрю Тутті, зазначив:

“Для жінок з раннім раком грудей і спадковими мутаціями досі не існувало цільового лікування для зниження ризику рецидиву. Тепер олапаріб може стати таким лікуванням. Це великий прорив”.

Дослідники з Університету Ямагата в Японії попереджають, що надмірне захоплення популярною стравою, раменом, може бути пов’язане з підвищеним ризиком ранньої смерті, особливо серед чоловіків до 70 років. Це стало результатом великого дослідження, яке було опубліковано у виданні Unilad. Вчені наголошують на потенційних небезпеках надмірного вживання цієї страви, яка, незважаючи на свою популярність, має кілька серйозних впливів на здоров'я.

Дослідження охопило понад 6500 добровольців віком від 40 років, серед яких було 2361 чоловік і 4385 жінок. Учасників поділили на групи відповідно до частоти вживання рамену — від менш ніж одного разу на місяць до трьох і більше разів на тиждень. Вчені спостерігали за здоров’ям цих людей протягом кількох років, аналізуючи не тільки їхню дієту, але й інші фактори, які можуть впливати на тривалість життя, такі як фізична активність, куріння та стан серцево-судинної системи.

За період у 4,5 року померли 145 учасників дослідження, з них 100 — від онкологічних захворювань, 29 — від хвороб серця. Аналіз показав, що саме чоловіки, які вживали рамен тричі чи більше на тиждень, мали вищий рівень смертності порівняно з іншими групами.

Ключовий фактор ризику — надмірна кількість солі. Бульйон у складі страви містить високі концентрації натрію, що може сприяти розвитку гіпертонії, інсульту та навіть раку шлунка. Додаткову загрозу становить звичка випивати залишки бульйону після з’їденої локшини. Окрім харчових чинників, дослідники звернули увагу на супутні звички учасників. Люди, які регулярно їли рамен, частіше мали надлишкову вагу, вживали алкоголь, палили — все це також могло вплинути на загальний ризик смертності.

Учені підкреслюють, що дослідження має спостережливий характер. Це означає, що його результати не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку між вживанням рамена і смертністю. Однак отримані дані дають підстави для обережності, особливо коли йдеться про часте споживання цієї страви в поєднанні з іншими шкідливими звичками.

Майже кожна людина хоч раз у житті переживала дивне і водночас лякаюче відчуття: лягаєш у ліжко, закриваєш очі і, здається, вже готовий поринути в сон, але раптом тіло різко здригається, наче падаєш у прірву. Це явище може супроводжуватися панікою, прискореним серцебиттям і навіть неприємними думками, що з організмом щось не так. І хоча це може здаватися непояснимим чи тривожним, насправді такий досвід є абсолютно нормальним і не свідчить про серйозні проблеми зі здоров'ям. За словами лікаря Аміра Хана, який здобув популярність серед британської аудиторії завдяки програмі Lorraine на ITV, це явище відоме в медицині як гіпнічний спазм або "гіпнічне потрясіння".

Що таке гіпнічні спазми і чому вони виникають?

За визначенням NHS, гіпнічні посмики, або «старти сну», — природна реакція організму під час занурення в сон. Часто вони супроводжуються відчуттям падіння, уявним звуком чи навіть спалахом світла. Здригається все тіло або окремі частини, найчастіше — ноги.

«Коли ви засинаєте, м’язи розслабляються, і мозок іноді сприймає це як падіння. Він миттєво дає сигнал тілу “піймати” себе — і ви здригаєтесь», — пояснив Амір Хан.

За його словами, науковці припускають, що це може бути відгомоном давнього рефлексу виживання ще з часів, коли люди спали на деревах: різкий ривок міг врятувати від падіння.

Лікар підкреслив, що гіпнічні посмики безпечні. Вони трапляються частіше, якщо людина перевтомлена, перебуває у стресі або п’є напої з кофеїном перед сном.

«Наступного разу, коли це станеться, не хвилюйтеся — це нормальна особливість роботи мозку», — резюмував лікар.

У коментарях під його відео люди активно ділилися власним досвідом. Одні зізнавались, що іноді навіть підскакують від ліжка, інші дивувались, як мозок «домальовує» міні-сни про падіння. Багато хто визнав, що пояснення лікаря їх заспокоїло.

Сніданок — це не просто перший прийом їжі, це ключ до успішного старту дня, який впливає на наше фізичне і психологічне самопочуття. Від того, що ми обираємо для ранкової трапези, залежить наша працездатність, концентрація та навіть настрій. Нутріціологиня Катерина Свистун підкреслює, що саме сніданок визначає наші харчові звички на весь день, і його значення важко переоцінити.

Після ночі відпочинку організм потребує енергії для активації всіх систем. Глюкоза, яка є основним «палива» для мозку, повинна надходити з їжею. Без неї ми відчуваємо втому, знижену концентрацію, а інколи й головний біль. Регулярне вживання сніданку сприяє стабільному рівню цукру в крові, що забезпечує рівень енергії протягом дня та зменшує шанси на розвиток серйозних захворювань, таких як діабет 2 типу чи ожиріння.

Що має бути у сніданкуЗбалансований прийом їжі зранку має включати:

білки (яйця, риба, молочні продукти, горіхи),

складні вуглеводи (цільнозернові каші, хліб),

клітковину (фрукти, овочі, ягоди),

корисні жири (авокадо, насіння, оливкова олія, жирна риба).

Яких продуктів краще уникатиНе варто починати день із солодких булочок, пластівців із цукром чи газованих напоїв. Вони дають лише короткий сплеск енергії, після якого швидко настає втома. Також небажані ковбаси, сосиски та жирні страви швидкого приготування, що перевантажують травлення.

Кому який сніданок підходить

дітям і підліткам — білки з молочних продуктів та повільні вуглеводи,

дорослим з офісною роботою — цільнозернові каші з овочами й білком,

тим, хто має фізичну працю, — акцент на вуглеводах для тривалої енергії,

людям старшого віку — продукти з клітковиною, омега-3 та антиоксидантами.

Коли краще снідатиФахівці радять їсти впродовж перших двох годин після пробудження. Пропускати сніданок небажано, адже це знижує концентрацію, уповільнює метаболізм і підвищує ризик переїдання ввечері.

Найпоширеніші міфи про сніданок

Кава може замінити сніданок — неправда, адже вона не містить поживних речовин.

Пропуск ранкового прийому допомагає худнути — навпаки, це провокує переїдання.

Пластівці з молоком — корисний сніданок. Насправді вони мають забагато цукру.

Фрукти натще шкодять — науково це не підтверджено.

Головна порадаРобіть маленькі кроки: випивайте склянку води після пробудження, замінюйте солодкі пластівці на каші, тримайте під рукою прості корисні продукти. Це допоможе сформувати здорові ранкові звички без радикальних змін у харчуванні.

Одними з початкових проявів пухлини легенів можуть бути легкий кашель або незначна задишка, які на ранніх етапах часто ігноруються пацієнтами. Проте з часом ці симптоми стають інтенсивнішими та стійкими, що вже може свідчити про розвиток серйозного захворювання. Недрібноклітинний рак легені (НМРЛ), який є одним із найпоширеніших типів цього онкологічного захворювання, на початкових стадіях зазвичай локалізується у бронхах, але швидко поширюється на інші ділянки організму.

У міру прогресування хвороби до переліку ознак додаються нові симптоми. Пухлина може тиснути на сусідні органи або пошкоджувати нервові закінчення. Наприклад, відомим ускладненням є синдром Хорнера, що проявляється опущенням повіки, зменшенням зіниці та втратою нормальної реакції ока на світло. Найчастіше ураження відбувається лише з одного боку обличчя, що робить ознаки особливо помітними.

Класичними ознаками раку легенів залишаються кашель, який триває більше двох-трьох тижнів, повторні інфекції грудної клітки, кровохаркання, біль під час дихання, стійка задишка та постійна втома. Серед менш поширених проявів лікарі відзначають захриплість, набряки обличчя чи шиї, біль у плечі або грудях.

Фахівці нагадують: один із найефективніших способів знизити ризик захворювання — повна відмова від куріння. Також наукові дослідження підтверджують, що дієта з низьким вмістом жирів і високим рівнем клітковини, зокрема з п’ятьма і більше порціями свіжих фруктів і овочів на день, може суттєво зменшити ймовірність розвитку хвороби.

З віком кожна людина стикається з певними труднощами у запам'ятовуванні: іноді важко згадати ім’я сусідської собаки або назву улюбленого фільму. Це природний процес, який пов’язаний із віковими змінами в організмі, зокрема з функціями мозку. Як пояснюють фахівці, після 30 років мозок поступово починає зменшуватися в розмірах, що призводить до зниження швидкості обробки інформації. Проте, за словами нейропсихолога Еліз Каккапполо, ці зміни зазвичай не повинні викликати серйозного занепокоєння.

Це явище вважається нормальною частиною старіння, і з часом більшість людей можуть помітити, що їм стає складніше згадати деякі деталі, які раніше були очевидними. Наприклад, іноді може бути важко згадати слово або імена знайомих, або відчувається труднощі в запам’ятовуванні нової інформації. Це відбувається через зниження кількості нейронів у мозку і сповільнення передачі нервових імпульсів. Такі симптоми можуть виникати у кожної людини, однак вони зазвичай не свідчать про серйозні проблеми.

За словами експертки, головна відмінність між звичайною забудькуватістю та хворобою — частота й системність проявів. Якщо проблеми з пам’яттю чи орієнтацією починають впливати на повсякденне життя, це вже серйозний сигнал.

Основні ознаки деменції включають:

постійну втрату здатності запам’ятовувати нову інформацію;

труднощі з управлінням фінансами і виконанням абстрактних завдань;

дезорієнтацію навіть у знайомих місцях;

плутанину з часом, порою року чи навіть роком;

проблеми із зором, оцінкою відстаней і кольорів;

неможливість підібрати правильні слова чи завершити речення;

постійну втрату речей без можливості пригадати, де вони можуть бути.

Фахівці наголошують: забути ключі чи ім’я знайомого — це нормально. Але коли симптоми стають системними, людині варто звернутися до лікаря. Своєчасна діагностика допоможе розпочати терапію і зберегти якість життя.

Новопризначений директор департаменту соціальної та ветеранської політики Київської міської державної адміністрації, Максим Бученко, став власником нового автомобіля Jetour X70 Plus 2025 року випуску. Вартість автомобіля становить 1,09 млн гривень, і ця покупка вже привернула увагу громадськості. За інформацією детективного бюро Absolution, угода була здійснена через ТОВ «Укравто на Кільцевій», що спеціалізується на продажу автомобілів.

Покупка сталася за допомогою двох великих платежів — перший у розмірі 436 тисяч гривень, а другий — 730 тисяч гривень. Важливо зазначити, що друга сума включала не тільки вартість самого автомобіля, але й пакет страхування «Повне КАСКО», що додається до транспортного засобу. Згідно з інформацією, оформлення кредиту на страхування також стало частиною угоди.

Бученко очолив департамент у червні цього року після звільнення попереднього керівника Руслана Світлого. Мер Києва Віталій Кличко призначив його тимчасово виконуючим обов’язки директора до 31 серпня.

Водночас чиновник раніше фігурував у кримінальних справах. У грудні 2024 року йому було вручено підозру щодо отримання ймовірно фіктивної інвалідності. Крім того, СБУ встановила, що в департаменті діяла багаторічна схема розтрати бюджетних коштів. За даними слідства, надання допомоги громадянам з невиліковними хворобами та інші соціальні програми могли стати прикриттям для розпилу майже 57,7 млн гривень.

Наразі Бученко продовжує виконувати обов’язки директора департаменту, тоді як слідство щодо його можливої причетності до корупційних схем триває.

Згідно з останніми дослідженнями британського лікаря Симрана Діо, найбільш небезпечними для організму є не міцні спиртні напої, а газовані коктейлі та шампанське. Це виявилося через один важливий фактор — наявність вуглекислого газу в таких напоях. За словами фахівця, саме цей газ значно прискорює абсорбцію алкоголю в кров, що у свою чергу викликає швидше сп’яніння.

Ефект газованих напоїв, таких як джин-тонік, шампанське або будь-які коктейлі з бульбашками, може бути в кілька разів сильніший, ніж від звичних напоїв на основі міцного алкоголю, таких як горілка чи віскі. Це особливо небезпечно для тих, хто часто споживає алкоголь у таких формах, адже швидке потрапляння спирту в кров може призвести до різкого підвищення рівня алкоголю в організмі, що підвищує ризик інтоксикації.

Цікаво, що поширене переконання про небезпеку змішування різних видів алкоголю фахівець назвав міфом. З фізіологічної точки зору це не впливає на швидкість сп’яніння. Проблема, за його словами, радше у втраті самоконтролю: людина вживає більше, ніж зазвичай, і наслідки стають важчими.

Діо також порадив ніколи не пити на голодний шлунок. Дослідження свідчать, що в такому випадку концентрація алкоголю в крові може бути у чотири рази вищою, ніж після прийому їжі.

Медик підкреслив: навіть невелика доза спиртного може завдати шкоди, якщо організм не підготовлений. Тому важливо вживати алкоголь обережно, а від газованих напоїв варто бути особливо настороженим.

На західному кордоні України сьогодні стикаються дві різні реальності. З одного боку, уряд активно заявляє про наміри реформувати митницю, цифровізувати всі процеси, спростити контроль та посилити боротьбу з корупцією. Здається, що країна на шляху до прозорих і ефективних митних процедур. Однак з іншого боку, водії мікроавтобусів, місцеві підприємці та активісти, які щодня стикаються з реальними умовами на кордоні, вперто стверджують, що без неофіційних «абонементів» пройти митницю просто неможливо.

Про це повідомляє видання Антикор, яке звертає увагу на те, як часто в цих розмовах виникає ім’я Олега Федоровича Будза — начальника відділу митного контролю Львівської митниці. Важливо, що ця особа не є публічним політиком, не виступає на камерах і не дає інтерв’ю, але має значний вплив на митні процеси на заході країни.

Історія набуває ще більш цікавого відтінку, якщо поглянути в документи. Декларації, які щорічно подає Олег Будз, показують картину, далеку від скромного чиновницького побуту. Це великі суми готівки в доларах і євро, автомобілі представницького класу, доходи від бізнесу дружини й навіть згадки про подарунки в мільйонах гривень. Самі по собі ці цифри не доводять порушень закону, але вони впадають в око, коли їх співставляєш з офіційними доходами сім’ї. І в цьому полягає головна інтрига: наскільки прозоро й чесно складалося матеріальне становище сім’ї Будза?

Фігура Будза довгий час залишалася в тіні, поки в телеграм-каналах і регіональних публікаціях не почали з’являтися матеріали про схеми на кордоні. Автори стверджували, що частина мікроавтобусів проходить контроль швидше і без черги, а водії платять фіксовані суми в обмін на гарантоване «зелене» вікно. Саме в такому контексті прізвище начальника відділу митного оформлення Олега Будза стало символом «митного конвеєра». Проте офіційні документи малюють куди більш стриману картину. В Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК чітко зафіксовано, що Олег Будз обіймає посаду в системі Львівської митниці. Його щорічні звіти відображають зарплату, кілька автомобілів, банківські рахунки й грошові активи. Ключовий момент полягає в тому, що, починаючи з 2019 року, разом із деклараціями з’явилися дані про дружину Анну Коваль, чиї доходи від підприємницької діяльності значно перевищують зарплату чоловіка.

У декларації за 2024 рік, наприклад, вказано сукупний сімейний дохід у понад 3,5 мільйона гривень, з яких 2,38 мільйона становили доходи дружини від бізнесу. Вона ж вказана отримувачем зарплати в приватній компанії «Петро Карбо Хем» у розмірі понад пів мільйона гривень. На тлі цих доходів офіційна зарплата самого Будза в 623 тисячі виглядає куди більш скромно. Але більш вражають грошові активи: готівкові 160 тисяч доларів, 90 тисяч євро і майже півтора мільйона гривень, плюс – банківські залишки. У перерахунку на гривню це понад дванадцять мільйонів, що в три з половиною раза перевищує сукупний дохід сім’ї за рік.

Особливої уваги заслуговує декларація 2021 року, де зафіксований подарунок дружині Анні Коваль у розмірі понад 1,3 мільйона гривень. Від кого був цей подарунок і на яких умовах — питання залишається без відповіді, адже декларація фіксує лише сам факт отримання коштів. Про те, що цей «подарунок» чомусь не помітили правоохоронні органи, покликані такі речі відстежувати, скромно промовчимо. Навіщо пояснювати очевидні речі? Якщо в деклараціях Будза основну увагу привертає співвідношення доходів і активів, то у випадку його дружини — це поєднання офіційних заробітків і підприємницьких надходжень. Анна Коваль вказується як співробітниця комерційної компанії і одночасно як підприємиця, чиї доходи за один лише рік перевищують два мільйони гривень. Вона також фігурує власницею або користувачкою автомобілів преміумкласу, Audi Q7 2016 року і BMW X6 2021 року, причому останній вказаний у безоплатному користуванні, що само по собі виглядає незвично й вимагає документального підтвердження. Сам же Олег Будз їздить на старенькому «пасаті», як і належить зразковому чиновнику. Принаймні так написано в декларації. Що теж залишимо без коментарів.

Крім декларацій, ім’я дружини з’явилося і в судових хроніках. У жовтні 2024 року в реєстрі судових рішень зафіксовано справу про порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобілів. У телеграм-каналах цю справу прямо пов’язують з Анною Коваль, проте публічний доступ до повного тексту рішення обмежений, і тому встановити прямий зв’язок поки неможливо. Тим не менш саме згадка прізвища в судових документах посилює увагу до її ролі в сімейній історії Будза. І навряд чи «Особа_1», зазначена в тексті Постанови Галицького райсуду Львова як «потерпіла», яка їздить на BMW X6, є повною однофамілицею Анни Вікторівни Коваль. Тож сумніватися в тому, хто ж їздить на «безоплатному» BMW X6, не доводиться.

У сукупності це створює образ сім’ї, чиї фінансові можливості значно вищі за середній рівень, навіть за мірками великих підприємців. Наявність великих сум готівкової валюти, дорогих «безоплатних» автомобілів і подарунків викликає закономірні питання: наскільки прозорі джерела цих коштів і чи співвідносяться вони з офіційними доходами? Особливо, якщо подивитися на декларації Олега Будза системно. Й порівняти цифри зростання його статків по роках. У 2015 році Олег Будз прийшов на митницю бідним. А в 2025 році вже став мільйонером. Втім, дивіться самі й робіть висновки самі. Скептики скажуть: що незвичайного в тому, що дружина митника веде успішний бізнес, а сім’я заробляє легально? Формально — нічого. У деклараціях все відображено, цифри збігаються, документи заповнені. Але підозри виникають не тільки тому, що йдеться про чиновника з чутливої сфери — української митниці. Вони підживлюються репутацією самої системи, де корупційні схеми десятиліттями вважалися нормою.

Розповіді перевізників і підприємців про «чорні каси», де щоденно збираються тисячі доларів готівкою, підтверджуються численними публікаціями й розслідуваннями про інші пости та інші прізвища. Будз в цій історії стає символом — фігурою, через яку суспільство намагається пояснити собі, як працюють старі механізми в новій реальності.

Складність ситуації погіршується мовчанням офіційних структур. Ні сам Будз, ні Львівська митниця, ні прокуратура не давали публічних коментарів з приводу звинувачень. Запити журналістів залишаються без відповіді. При цьому активісти і телеграм-канали продовжують публікувати списки співробітників, яких, на їхню думку, варто перевірити на предмет корупційної складової.

Ця тиша лише посилює недовіру. Коли в деклараціях фіксуються мільйони готівки, але слідчі органи не поспішають перевіряти джерела походження коштів, суспільство отримує сигнал: система досі закрита, а непідконтрольні схем можуть існувати й далі.

В історії з Олегом Будзом є все: офіційні документи, які демонструють значні активи сім’ї; декларації, де зазначено мільйони гривень доходів дружини; автомобілі, подарунки й валютні резерви; судове рішення, опосередковано пов’язане з дружиною. Все це — факти, зафіксовані у відкритих реєстрах. Є й інший бік — численні звинувачення в поборах і схемах на кордоні, які поки не знайшли документального підтвердження.

На стику цих двох реальностей і народжується розслідування. Воно не виносить вироки й не ставить остаточної крапки. Але воно фіксує очевидне: співвідношення доходів та активів сім’ї викликає запитання, що потребують уважної перевірки. Воно показує, що прізвище Будз звучить не випадково, а тому що символізує системну проблему.

Будз може бути лише частиною великої машини, яка роками налагоджувала неформальні правила. Можливо, його ім’я вкидають опоненти, щоб дискредитувати одну людину. Але якщо система не дасть відповідей, підозри будуть множитися.

Поки ж в сухому залишку – парадокс: офіційні доходи сім’ї за рік становлять трохи більше як три з половиною мільйона гривень, а задекларовані активи — понад дванадцять мільйонів. Є великі подарунки, дорогі автомобілі, валютні заощадження, і є мовчання з боку тих, хто зобов’язаний перевіряти подібні розходження. І в цьому мовчанні — головний сигнал суспільству: якщо система не зміниться, прізвища можуть бути різними, але результат залишиться тим же.

Вітамін B3, який також відомий як ніацин або вітамін PP, є одним із найважливіших компонентів, необхідних для нормального функціонування людського організму. Цей вітамін має безпосереднє відношення до роботи нервової та серцево-судинної систем, що робить його незамінним для підтримки загального здоров’я. Історично, ніацин був відкритий третім серед вітамінів групи B, і його друга назва «PP» походить від англійського терміну «Pellagra-Preventing factor», що вказує на його здатність запобігати пелагрі — захворюванню, яке проявляється ураженнями шкіри, порушенням роботи травної системи, слабкістю і депресією.

Однак користь ніацину не обмежується лише профілактикою пелагри. Ніацин є важливим учасником багатьох біохімічних процесів у організмі. Зокрема, він допомагає перетворювати вуглеводи на енергію, що є критично важливим для підтримки життєдіяльності клітин. Також він відіграє ключову роль у виробленні різних гормонів, таких як інсулін, кортизон та статеві гормони, що впливають на обмін речовин, стресову реакцію організму та репродуктивну функцію.

За рекомендаціями, дорослим потрібно близько 14 мг ніацину на добу жінкам і 16 мг чоловікам. Вагітним, жінкам у період годування та людям у відновленні після хвороб потреба може бути більшою.

Найкращими джерелами вітаміну B3 є:– печінка (порція яловичої печінки покриває майже всю добову норму),– куряче філе,– тунець і лосось,– нежирна свинина,– арахіс, авокадо, картопля,– зелений горошок і коричневий рис.

Збалансований раціон, що включає ці продукти, допоможе забезпечити організм необхідною кількістю ніацину щодня та уникнути серйозних проблем зі здоров’ям.