Hronikanovostej.com

Категорія: Охорона здоров’я

  • Небезпека на тарілках: скандал із якістю харчування у шкільних їдальнях набирає обертів

    Небезпека на тарілках: скандал із якістю харчування у шкільних їдальнях набирає обертів

    Реформа та організація харчування у навчальних закладах України знову опинилися в епіцентрі суспільного резонансу. Слідом за інспекціями та нещодавніми інцидентами в регіонах, нова хвиля обурення спалахнула через шокувальні знахідки у їдальнях.

    Шокувальна знахідка в обідах для учнів

    За попередніми даними з регіонів, у Львівській області в одному із навчальних закладів під час обіду учні виявили у готовій їжі опаришів. Факти антисанітарії та жахливої якості продуктів викликали гостру реакцію батьківського комітету та громадськості.

    Цей випадок став ще одним підтвердженням системних проблем із контролем за постачаниками, які виграють тендери на харчування дітей, проте не дотримуються базових санітарних норм, умов зберігання продуктів та технології приготування.

    Масштабні перевірки Держпродспоживслужби

    На тлі серії гучних скандалів у школах країни (зокрема, недавнього інциденті з мізерними обідами у Чернівцях та масових скарг батьків) Державна продспоживслужба розпочала позапланові масштабні перевірки закладів освіти.

    Перші ж результати інспекцій шокують: порушення виявили у кожному другому закладі з понад 500 перевірених по всій Україні. Серед найпоширеніших проблем:

    • грубі порушення санітарно-гігієнічних вимог на харчоблоках;
    • відсутність належних умов для зберігання сировини та готової продукції (що й стає причиною появи паразитів чи псування їжі);
    • недотримання технологічних процесів та відсутність необхідних медичних оглядів у частини персоналу.

    Обласні військові адміністрації та профільні міністерства обіцяють жорстку реакцію на виявлені порушення, розрив контрактів із недобросовісними комбінатами харчування та персональну відповідальність керівників шкіл за безпеку дітей.

  • Індустрія підробленої краси: СБУ та прокуратура проводять масові обшуки по всій країні через фальсифіковані ліки для схуднення

    Індустрія підробленої краси: СБУ та прокуратура проводять масові обшуки по всій країні через фальсифіковані ліки для схуднення

    Правоохоронні органи України завдали удару по масштабному підпільному бізнесу, що загрожував життю та здоров’ю тисяч довірливих громадян. Служба безпеки України спільно з прокуратурою проводять безпрецедентну спецоперацію, спрямовану на ліквідацію розгалуженої мережі з виробництва та збуту небезпечних фальсифікатів. Під прицілом силовиків опинилися ділки, які наживалися на прагненні людей до ідеальної ваги, масово розповсюджуючи підроблені медичні препарати.

    Рекордні масштаби спецоперації та підпільні лабораторії

    Як повідомили в Офісі генерального прокурора, наразі у різних регіонах України триває понад 250 санкціонованих обшуків. Масштабна спецоперація охоплює виробничі цехи, склади, офіси дистриб’юторів та помешкання організаторів тіньової схеми.

    Слідство встановило, що зловмисники налагодили масове кустарне виготовлення та активний збут фальсифікованого препарату для схуднення та контролю ваги відомого бренду — Biopatid. Під виглядом оригінальної та безпечної продукції ділки продавали несертифіковані суміші невідомого походження, які виготовлялися у антисанітарних умовах із порушенням будь-яких технологічних норм.

    Жорстка кваліфікація та загроза для здоров’я

    Дії фігурантів кваліфіковані за особливо серйозними статтями Кримінального кодексу України — йдеться про ч. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 321-1 (фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих ліків, вчинена організованою групою). Санкція статті передбачає тривалі терміни ув’язнення з конфіскацією майна.

    Медики неодноразово застерігали, що вживання подібних кустарних «препаратів для схуднення» може призвести до непоправних наслідків для організму, зокрема тяжких розладів ендокринної системи, уражень серцево-судинної системи та внутрішніх органів. Наразі правоохоронці вилучають тонни підробленої продукції, чорну бухгалтерію та обладнання, а також встановлюють повне коло осіб, причетних до масштабної афери.

     

  • Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Лікарі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» врятували життя 12-річної Ясміни, яка дістала тяжке уламкове поранення під час російської атаки на Київ 3 вересня. Невеликий фрагмент дрона пройшов крізь автомобіль, пробив печінку дитини, пошкодив одну з великих вен черевної порожнини і зупинився лише біля хребта. Через внутрішню кровотечу стан дівчинки потребував термінового хірургічного втручання. Операція тривала близько чотирьох годин. Зараз Ясміна вже вдома і продовжує відновлення.

    Того дня дівчинка разом із подругою збиралася на заняття із сучасних танців. Через майже безперервні тривоги в Києві діти чекали моменту, коли ситуація здаватиметься безпечнішою. Коли загроза начебто минула, батько подруги повіз їх на гурток.

    Але дорогою повітряна небезпека виникла знову.

    За даними «Охматдиту», просто перед автомобілем упав і вибухнув російський ударний безпілотник. Уламки влучили в машину. Один із них, розміром лише близько сантиметра, пробив лобове скло, пройшов крізь переднє сидіння і влучив у Ясміну.

    Спочатку дитина навіть не усвідомила масштаб свого поранення. Після вибуху вона змогла самостійно вийти з автомобіля разом з іншими людьми та відійти від дороги. Лише через деякий час дівчинка відчула запаморочення, присіла й побачила кров у ділянці живота.

    Допомога надійшла практично одразу. Перехожі викликали швидку, а військові, які перебували неподалік, надали Ясміні першу допомогу до приїзду медиків. Після цього бригада екстреної медичної допомоги доставила дитину до «Охматдиту».

    У лікарні Ясміна пройшла УЗД та комп’ютерну томографію. Результати показали тяжке проникаюче поранення живота. Уламок спричинив наскрізне ушкодження печінки та травму великої вени в черевній порожнині.

    Саме пошкодження судини стало одним із найнебезпечніших наслідків поранення. У дитини почалася масивна внутрішня кровотеча, а за очеревиною сформувалася велика гематома. Медикам необхідно було спочатку стабілізувати пацієнтку, а потім негайно переходити до операції.

    Хірургічне втручання тривало приблизно чотири години.

    У лікарні не деталізували всі етапи операції, тому говорити, зокрема, про конкретний спосіб відновлення пошкодженої судини або видалення уламка без додаткових даних не варто. Відомо головне: кровотечу вдалося взяти під контроль, стан дитини стабілізували, а після лікування вона змогла повернутися додому.

    Історія Ясміни, судячи з обставин, пов’язана з одним із епізодів масштабної атаки на столицю 3 вересня. Тоді поліція Києва офіційно повідомляла, що в Дарницькому районі уламки російських БпЛА пошкодили два автомобілі, які рухалися дорогою. Серед постраждалих була саме 12-річна дівчинка. Також поранення отримали 40-річний водій, 35-річна пасажирка, 23-річний чоловік і двоє поліцейських.

    Дарницька районна адміністрація того дня також повідомляла про падіння уламків БпЛА безпосередньо на проїжджу частину та про поранену дитину.

    Втім, атака 3 вересня не обмежилася одним епізодом.

    Протягом доби російські безпілотники атакували Київ багаторазово. За офіційними даними міста, повітряну тривогу того дня оголошували сім разів, а її загальна тривалість перевищила 15 годин. До пізнього вечора кількість постраждалих у столиці зросла до 13, шестеро з них залишалися у стаціонарах. Серед госпіталізованих була й дитина.

    Уламки та влучання фіксували в Дарницькому, Голосіївському, Солом’янському та Святошинському районах.

    Увечері ситуація ще більше погіршилася: російський дрон влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок у Голосіївському районі. Там спалахнула пожежа на кількох поверхах. ДСНС евакуювала десятки мешканців, були поранені. Первинна інформація про загиблу людину згодом не підтвердилася.

    Reuters того дня повідомляв щонайменше про десять поранених унаслідок різних епізодів атаки на Київ, серед яких була дитина. Видання також звертало увагу, що столиця на той момент переживала вже понад тиждень практично безперервних ударів.

    Для Ясміни ця статистика перетворилася на кілька секунд, які могли коштувати життя.

    Особливо показовим є сам розмір уламка — близько одного сантиметра. Невеликий фрагмент металу після вибуху отримав достатню енергію, щоб пройти через лобове скло автомобіля, сидіння та тканини тіла, наскрізь пошкодити печінку й травмувати велику судину.

    Це також пояснює, чому зовнішній вигляд поранення після вибуху може не відповідати реальній тяжкості внутрішніх травм. У випадку Ясміни спочатку вона могла рухатися і вийшла з автомобіля самостійно, однак уже невдовзі через крововтрату з’явилося запаморочення.

    Для столичних медиків вересень став особливо важким через різке посилення російських повітряних атак. Reuters повідомляв, що використання Росією швидкісних, зокрема реактивних, ударних дронів суттєво змінило повсякденне життя Києва: тривоги стали тривалішими, атаки відбуваються не лише вночі, а й серед дня, а уламки та самі безпілотники дедалі частіше вражають дороги, житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру.

    Саме денна атака стала критичною для Ясміни. Родина не їхала містом під час очевидно активного масованого удару — поїздку на заняття розпочали після того, як ситуація здавалася безпечнішою. Однак нова хвиля небезпеки виникла вже в дорозі.

    Зараз історія має значно кращий фінал, ніж могли прогнозувати в перші хвилини після поранення.

    За повідомленням «Охматдиту», дівчинка почувається значно краще і вже виписана додому. Попереду в неї амбулаторне лікування та медичне спостереження за процесом загоєння.

    А сама Ясміна вже думає не про операційну. Вона хоче знову повернутися до школи, побачити друзів і продовжити заняття сучасними танцями.

    І саме ця деталь особливо контрастує з тим, що сталося 3 вересня: дитина просто їхала на звичайне заняття, коли уламок російського дрона за секунди перетворив буденну поїздку на боротьбу за життя. Цього разу завдяки швидкій першій допомозі, роботі екстреної медичної служби та чотиригодинній операції лікарям вдалося її виграти.

  • Антибіотик «про всяк випадок» більше не пройде: МОЗ різко змінило правила лікування інфекцій

    Антибіотик «про всяк випадок» більше не пройде: МОЗ різко змінило правила лікування інфекцій

    В Україні змінили підхід до призначення антибіотиків та інших протимікробних препаратів. Міністерство охорони здоров’я затвердило два нові стандарти — окремо для первинної та спеціалізованої медичної допомоги. Відтепер лікар має не просто виписати препарат, а зафіксувати, чому він потрібен, у якій дозі, на який строк і коли лікування необхідно переглянути. А прохання пацієнта на кшталт «дайте антибіотик про всяк випадок» саме по собі не може бути підставою для його призначення.

    Нові стандарти затверджені наказом МОЗ №1328 від 9 вересня 2026 року. Державний експертний центр МОЗ оприлюднив два чинні документи: один регулює раціональне застосування протимікробних засобів у закладах первинної допомоги, другий — у закладах, що надають спеціалізовану медичну допомогу. Причому зміни стосуються не лише звичних антибіотиків, а ширшої групи препаратів системної дії — антибактеріальних, противірусних, протигрибкових та протипаразитарних.

    Головний принцип звучить просто: протимікробні ліки повинні застосовуватися тоді, коли для них справді є медичні показання, у необхідній дозі та протягом оптимального часу. Для антибіотиків правило ще чіткіше — вони мають призначатися лише за наявності підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції. Тобто сама температура, кашель, нежить чи бажання пацієнта «не запускати хворобу» автоматично не означають потребу в антибіотикотерапії.

    Для лікарів це означає суттєвішу формалізацію рішення. Кожне призначення тепер має отримати письмове обґрунтування у медичній документації або електронній системі охорони здоров’я. Медик повинен зазначити діагноз або обґрунтовану підозру на інфекцію, діючу речовину препарату, дозу, спосіб введення чи прийому, тривалість курсу та дату, коли терапію необхідно переглянути. Таким чином, антибіотик перестає бути призначенням «до одужання» без чіткої контрольної точки.

    Одне з найпомітніших нововведень — обов’язкова повторна оцінка антибіотикотерапії через 48–72 години після її початку. За цей час можуть з’явитися результати аналізів, змінитися симптоми або стати зрозуміло, що причиною захворювання була не бактеріальна інфекція. Якщо вона не підтверджується або лікар встановлює інший діагноз, антибіотик потрібно припинити. Якщо ж результати бактеріологічного дослідження показують, що конкретний збудник чутливий до іншого, більш відповідного препарату, терапія має бути скоригована.

    Це важлива зміна самої логіки лікування. Раніше пацієнт нерідко отримував курс на п’ять, сім чи десять днів і сприймав його як незмінний незалежно від подальших результатів. Новий стандарт робить «контрольну точку» через дві-три доби частиною системи раціональної терапії.

    У визначених випадках до першої дози антибіотика має проводитися бактеріологічне дослідження. Воно допомагає встановити збудника та визначити, до яких антибактеріальних засобів він чутливий. Це особливо важливо в ситуаціях, коли йдеться про потенційно стійкі бактерії або складні інфекції. Але МОЗ окремо наголошує: нові вимоги не повинні затримувати невідкладну допомогу. Якщо лікар обґрунтовано підозрює септичний шок, антибіотикотерапія повинна розпочатися протягом першої години — одразу після забору матеріалу для бактеріологічного аналізу.

    Ще одна нова для багатьох пацієнтів практика — відстрочений рецепт на первинній ланці. Лікар може виписати антибіотик, але пояснити, що починати приймати його відразу не потрібно. Застосування стартує лише за визначених медиком умов: якщо з’являться певні симптоми, стан погіршиться або буде підтверджена бактеріальна природа захворювання. Це не означає, що людина отримує антибіотик «про запас» і може самостійно вирішувати, коли його пити. Умови початку терапії визначає саме лікар.

    Одночасно стандарт прямо закріплює те, що має змінити звичну практику «випишіть мені антибіотик, бо минулого разу допоміг»: призначати протимікробний препарат лише на прохання пацієнта, якщо медичних показань немає, забороняється.

    МОЗ також вводить ширше використання міжнародної класифікації ВООЗ AWaRe. Вона розділяє антибіотики на три категорії — Access («доступу»), Watch («спостереження») та Reserve («резерву»). До першої входять препарати, які мають бути основою лікування багатьох поширених бактеріальних інфекцій і характеризуються нижчим потенціалом розвитку резистентності. Група Watch має більший ризик стимулювати стійкість бактерій і повинна застосовуватися за конкретними показаннями. Reserve — фактично «останній рубіж», препарати для ситуацій, коли інші варіанти не працюють, зокрема через мультирезистентні збудники.

    Україна при цьому встановлює досить амбітний орієнтир. На первинному рівні бажано, щоб щонайменше 90% призначених антибіотиків належали до групи Access, а препарати резерву там взагалі не використовувалися. Для спеціалізованої допомоги бажаний показник Reserve становить 0% в амбулаторних умовах та менш як 2% у стаціонарах. Для порівняння, глобальна ціль ВООЗ передбачає, щоб до 2030 року щонайменше 70% споживання антибіотиків припадало на препарати групи Access.

    У лікарнях правила будуть ще жорсткішими. Спеціалізовані заклади мають враховувати лабораторні дані та локальні антибіотикограми — інформацію про те, які бактерії циркулюють у конкретному медзакладі та до яких препаратів вони залишаються чутливими. Передбачений контроль призначень клінічними фармацевтами, попереднє погодження використання антибіотиків резерву та перехід із внутрішньовенного введення препарату на таблетки чи іншу пероральну форму, щойно стан пацієнта це дозволяє.

    Змінюється й комунікація з самим пацієнтом. Лікар повинен зрозуміло пояснити, навіщо призначається препарат, як його приймати, скільки має тривати лікування, які можливі побічні реакції та що робити, якщо стан погіршиться. Це має зменшити ситуації, коли людина виходить із кабінету з рецептом, але фактично не розуміє ані мети терапії, ані правил її застосування.

    Водночас нові стандарти не означають, що в Україні з 10 вересня просто запровадили рецепт на антибіотики. Рецептурний відпуск антибактеріальних препаратів діє вже давно, а електронний рецепт на них запустили ще у серпні 2022 року. МОЗ підкреслювало, що сама вимога продавати антибіотики за призначенням лікаря не була новою навіть тоді — електронна система лише дала інструмент для контролю призначень та споживання. Нинішня реформа стосується насамперед того, як лікар повинен вирішувати, який препарат призначати, коли його переглядати та коли припиняти.

    Електронний рецепт також дає можливість бачити саме діючу речовину, а не прив’язувати пацієнта до конкретного торгового бренду. За роз’ясненнями МОЗ, лікар формує призначення в ЕСОЗ із зазначенням препарату, дозування та тривалості курсу, а фармацевт може запропонувати доступні торгові назви з відповідною діючою речовиною.

    Причина посилення контролю значно серйозніша, ніж боротьба з самолікуванням. Йдеться про антимікробну резистентність — здатність бактерій та інших мікроорганізмів переставати реагувати на препарати. За актуальними даними ВООЗ, приблизно кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі у 2023 році була стійкою до антибіотиків. Причому між 2018 та 2023 роками резистентність зростала більш ніж у 40% комбінацій «збудник — антибіотик», які відстежувала міжнародна система спостереження.

    Для України ця проблема додатково загострена війною. Центр громадського здоров’я повідомляє про суттєве поширення резистентних мікроорганізмів серед поранених унаслідок бойових дій. Особливо високі рівні стійкості фіксують серед грамнегативних бактерій: зокрема, стійкість Acinetobacter spp. до карбапенемів у даних посиленого епіднагляду сягала приблизно 65%. Тривале лікування тяжких поранень, велика кількість операцій та застосування антибіотиків створюють додатковий тиск, який сприяє відбору стійких штамів.

    Саме тому нові стандарти є частиною значно ширшої державної політики. Наприкінці 2024 року Кабмін затвердив Стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року. Вона передбачає розвиток мережі мікробіологічних лабораторій, посилення інфекційного контролю, епідеміологічний нагляд за резистентними збудниками та реалізацію підходу «Єдине здоров’я», який розглядає проблему стійкості одночасно в медицині, ветеринарії та довкіллі.

    Для звичайного пацієнта підсумок виглядає так: антибіотики не забороняють і не роблять недоступними. Але лікарю тепер значно складніше призначити їх «про всяк випадок» або лише тому, що цього наполягає сам хворий. Натомість з’являються чітке обґрунтування, контроль через 48–72 години, можливість відстроченого старту терапії, більша роль аналізів і суворіше ставлення до потужних резервних препаратів.

    І це не просто бюрократична зміна у медичній картці. ВООЗ попереджає, що неправильне та надмірне застосування антибіотиків залишається одним із головних факторів поширення резистентності. Чим частіше такі препарати використовуються без потреби, тим вищий ризик, що в критичний момент вони перестануть працювати саме тоді, коли від них залежатиме життя пацієнта.

  • 27 працівників і троє гостей із симптомами: що відбувається в київській Namelaka

    27 працівників і троє гостей із симптомами: що відбувається в київській Namelaka

    У Києві одна з локацій популярної мережі кафе-кондитерських Namelaka тимчасово припинила роботу після масового погіршення самопочуття працівників та лабораторного підтвердження сальмонели у частини персоналу. Йдеться про заклад на Великій Васильківській. Станом на останні оприлюднені дані симптоми кишкової інфекції мали 27 працівників, а також щонайменше троє гостей закладу. У двох співробітників із перших десяти обстежених лабораторні аналізи підтвердили Salmonella.

    Станом на ранок 7 вересня у відкритих джерелах не з’явилося підтверджених даних про збільшення кількості постраждалих, тому називати всіх 30 людей хворими саме на сальмонельоз наразі некоректно. Сальмонелу лабораторно підтвердили у двох працівників, тоді як щодо решти йдеться про симптоми кишкової інфекції та подальші дослідження.

    Історія почалася ще 29 серпня. Як розповіли у Namelaka, тоді один із членів команди захворів із симптомами, схожими на харчове отруєння, і пішов на лікарняний. 1 вересня ще четверо співробітників повідомили, що не зможуть вийти на роботу через погане самопочуття. Того ж дня адміністрація звернулася до відповідної санітарно-епідеміологічної служби й отримала рекомендації щодо подальших дій.

    Уже наступного дня масштаб проблеми став значно очевиднішим. 2 вересня лабораторія відібрала матеріали для додаткових досліджень співробітників, поверхонь і продукції. При цьому спочатку клінічна картина не виглядала однозначною: у частини працівників разом із симптомами кишкової інфекції був кашель, через що серед можливих причин розглядали й вірусне захворювання.

    Однак до вечора 2 вересня кількість членів команди зі схожими симптомами збільшилася до 27 осіб. Наступного дня, 3 вересня, заклад отримав перші результати лабораторних досліджень десяти працівників. У двох із них виявили сальмонелу.

    Після цього Namelaka на Великій Васильківській повністю призупинила роботу.

    Адміністрація повідомила, що наразі встановлює джерело зараження разом із лабораторією. На момент першої публічної заяви були готові результати дослідження води — за словами представників закладу, з нею проблем не виявили. Результати аналізів інших зразків, зокрема продукції та виробничого середовища, ще очікували.

    Водночас у Namelaka повідомили і про випадки погіршення здоров’я серед відвідувачів. Станом на 4–5 вересня закладу було відомо про трьох гостей із симптомами, характерними для кишкової інфекції.

    З однією з відвідувачок представники Namelaka підтримували зв’язок та, за їхніми словами, оплачували витрати на лікування, очікуючи результатів її аналізів. Щодо ще двох гостей заклад намагався отримати контактні дані.

    Команда також звернулася до всіх людей, які відвідували локацію та після цього відчули характерні симптоми, із проханням повідомити про це заклад.

    При цьому друга локація Namelaka, розташована на Подолі, продовжила роботу. Представники мережі заявили, що випадків захворювання там не зафіксували.

    У своїй заяві Namelaka наголосила, що використовує сертифіковану продукцію, працівники проходять обов’язкові медогляди, а на виробництві проводять регулярну дезінфекцію, лабораторні дослідження та інші санітарні заходи. Однак конкретне джерело потрапляння Salmonella станом на останні оприлюднені дані не встановлене.

    Це важливий момент: сам факт виявлення бактерії у двох співробітників ще не дозволяє достовірно визначити, який саме продукт або етап виробничого процесу став джерелом зараження. Для цього необхідні результати епідеміологічного розслідування та лабораторного аналізу зразків.

    Що таке сальмонельоз і чому він небезпечний

    Сальмонельоз — гостре інфекційне захворювання, яке спричиняють бактерії роду Salmonella. Найчастіше уражається шлунково-кишковий тракт.

    За даними Міністерства охорони здоров’я України, зараження найчастіше пов’язане з харчовими продуктами. Серед потенційних факторів передачі — м’ясо, молочні продукти, яйця, риба та готові страви, якщо вони були заражені або неправильно зберігалися чи оброблялися.

    При гострих кишкових інфекціях небезпеку можуть становити також кондитерські вироби, молочна продукція та страви, у яких створюються сприятливі умови для розмноження бактерій. МОЗ зазначає, що ризик збільшується у разі порушення температурного режиму зберігання, термінів придатності чи правил транспортування продуктів.

    Серед характерних симптомів сальмонельозу — підвищення температури, слабкість, біль у животі, блювання та діарея. Одним із головних ризиків є швидке зневоднення організму, особливо у дітей, людей старшого віку та пацієнтів із супутніми захворюваннями.

    МОЗ радить негайно звертатися до лікаря, якщо кишкові симптоми супроводжуються високою температурою, багаторазовим блюванням, сильним болем у животі, вираженою сухістю в роті або значним зменшенням сечовипускання — це може свідчити про зневоднення.

    Самолікування у випадку підозри на гостру кишкову інфекцію може бути небезпечним, оскільки встановити конкретного збудника без лабораторного дослідження неможливо.

    Чому поки не можна говорити про 30 підтверджених випадків сальмонельозу

    Після появи інформації про ситуацію в Namelaka в частині повідомлень у соцмережах цифру «27 працівників і троє гостей» почали подавати як кількість людей, які заразилися сальмонелою. Однак оприлюднена самим закладом інформація цього не підтверджує.

    Фактично відомо про 27 працівників із подібною симптоматикою. Із перших десяти людей, результати аналізів яких надійшли, сальмонелу виявили у двох. Ще троє гостей повідомили про ознаки кишкової інфекції, але принаймні в першій публічній заяві результатів їхніх лабораторних тестів не було.

    Тому на цьому етапі можна достовірно говорити про два лабораторно підтверджені випадки Salmonella серед персоналу та щонайменше 30 людей — 27 працівників і трьох гостей — у яких зафіксували або про яких повідомили симптоми кишкової інфекції.

    На 7 вересня публічного повідомлення компетентних органів із фінальними результатами епідеміологічного розслідування, встановленим продуктом-джерелом зараження або новою підтвердженою кількістю випадків знайти не вдалося.

    До завершення досліджень Namelaka на Великій Васильківській залишається закритою. Ключовими питаннями тепер є результати аналізів решти працівників та продукції, встановлення конкретного джерела інфекції й умови, за яких заклад зможе відновити роботу.

  • Захистити ковдру та виспатися: коли українці переведуть годинники на зимовий час у 2026 році

    Захистити ковдру та виспатися: коли українці переведуть годинники на зимовий час у 2026 році

    Осінні зміни неминуче приходять до розпорядку дня кожного українця разом із похолоданням та скороченням світлового дня. Традиційне переведення годинників залишається незмінною частиною календаря, змушуючи громадян готуватися до адаптації біологічних ритмів. Ця процедура дозволяє ефективніше використовувати світловий день у холодну пору року, хоч і викликає чимало дискусій у суспільстві щодо доцільності таких маніпуляцій.

    Точна дата та час переходу

    Восени 2026 року перехід на зимовий час відбудеться в останню неділю жовтня. Згідно з чинним порядком, українцям доведеться скоригувати свої механічні та електронні прилади наприкінці місяця.

    «Перехід на зимовий час в Україні відбудеться у ніч із суботи 24 жовтня на неділю 25 жовтня 2026 року», – нагадують у профільних відомствах.

    Рівно о четвертій годині ранку стрілки годинників потрібно буде перевести на одну годину назад – на 03:00. Завдяки цьому ніч стане довшою, а громадяни зможуть насолодитися додатковою годиною сну. Більшість сучасних смартфонів, комп’ютерів та гаджетів здійснять цей процес автоматично, проте класичні механічні годинники доведеться налаштовувати вручну.

    Як підготувати організм до зміни часу

    Медики та психологи радять заздалегідь подбати про власне самопочуття, адже навіть одна година різниці у часовому просторі здатна вплинути на працездатність і загальний стан. Зміна біоритмів часто супроводжується втомою та зниженням концентрації уваги першими днями після переходу.

    «Організм людини сприймає переведення стрілок як міні-джетлаг, тому варто за кілька днів до дати лягати спати хоча б на 15–20 хвилин раніше», – радять фахівці з питань здоров’я та сну.

    Спеціалісти рекомендують більше часу проводити на свіжому повітрі, обмежити вживання важкої їжі та кави ввечері, а також намагатися уникати різких навантажень у перші дні після переходу на зимовий час. Це допоможе пройти адаптаційний період максимально м’яко та безболісно для нервової системи.

     

  • 97 днів після відходження вод: львівські лікарі допомогли зберегти вагітність до 36-го тижня

    97 днів після відходження вод: львівські лікарі допомогли зберегти вагітність до 36-го тижня

    У Львові лікарям вдалося продовжити вагітність жінки ще на 97 днів після передчасного відходження навколоплідних вод на 22-му тижні. Пологи розпочалися лише на 36-му тижні, а хлопчик народився у задовільному стані та не потребував реанімаційної допомоги. Для команди пологового відділення Дитячої лікарні Святого Миколая цей випадок став рекордним.

    28-річна Христина Пришляк із Львівщини готувалася стати мамою вдруге. Її перша дитина народилася шляхом планового кесаревого розтину. Друга вагітність тривала без описаних серйозних ускладнень до 22-го тижня, коли у жінки раптово відійшли навколоплідні води.

    На такому ранньому терміні ситуація створює значні ризики для вагітності, адже дитина ще потребує часу для подальшого дозрівання органів, а передчасний розрив плодових оболонок підвищує ризик інфекційних та інших ускладнень.

    Христину госпіталізували, після чого вона залишалася під постійним наглядом медиків. Лікарі регулярно контролювали її стан та розвиток дитини, стежили за результатами аналізів і проводили необхідне профілактичне лікування.

    Головним завданням медичної команди було якомога довше продовжити вагітність, водночас не допустивши розвитку небезпечних ускладнень.

    За словами акушера-гінеколога Ігоря Федашка, ситуація вимагала постійної уваги всієї команди.

    «Головне було — не допустити інфекції та виграти час, щоб органи дитини встигли розвинутися. Ми крок за кроком рухалися вперед», — розповів лікар.

    Для самої Христини цей період означав тривале перебування у лікарні та суворе дотримання рекомендацій медиків. За її станом спостерігали щодня, а рішення щодо подальшої тактики ведення вагітності ухвалювали з урахуванням результатів обстежень.

    У результаті лікарям вдалося відтермінувати пологи майже на 14 тижнів — загалом на 97 днів. Раніше найдовший подібний період у практиці цієї команди становив 83 дні. Таким чином, новий випадок став рекордним саме для пологового відділення лікарні.

    На 36-му тижні у Христини розпочалися пологи. Попри те, що після попереднього кесаревого розтину на матці залишався рубець, цього разу жінка народила природним шляхом.

    На світ з’явився хлопчик вагою 2490 грамів і зростом 49 сантиметрів.

    Особливо важливим для лікарів і родини стало те, що після народження дитина перебувала у задовільному стані та не потребувала реанімації.

    Хлопчика назвали Назаром. Ім’я для молодшого брата обрав його п’ятирічний старший брат.

    Христина розповіла, що спочатку родина дуже злякалася через ускладнення вагітності, однак вирішила довіритися медикам.

    За словами жінки, одним із найемоційніших моментів стало перше прикладання новонародженого сина до грудей після пологів.

    Нині мама та дитина вже перебувають удома разом із родиною.

    У лікарні наголошують, що ключовим у цьому випадку став постійний медичний контроль. При передчасному відходженні навколоплідних вод тактика залежить від терміну вагітності, стану матері й дитини та наявності або відсутності ознак інфекції чи інших ускладнень. Тому подібні випадки потребують індивідуального рішення медичної команди і не означають, що вагітність завжди можна безпечно продовжувати протягом такого тривалого часу.

    У випадку Христини медикам вдалося пройти шлях від критично раннього 22-го тижня до 36-го — терміну, на якому дитина вже мала значно більше часу для внутрішньоутробного розвитку.

    Саме ці додаткові 97 днів лікарі називають головним досягненням. Для порівняння, попередній рекорд їхньої команди після передчасного відходження навколоплідних вод становив 83 дні.

    Водночас називати цей випадок загальноукраїнським або світовим рекордом підстав немає: медзаклад повідомляє саме про рекорд своєї команди.

  • Фармринок України чекає велике перезавантаження: що зміниться з 1 січня 2027 року

    Фармринок України чекає велике перезавантаження: що зміниться з 1 січня 2027 року

    Україна готується до масштабної перебудови системи державного контролю за лікарськими засобами. З 1 січня 2027 року має повноцінно запрацювати Українське фармацевтичне агентство — новий національний регулятор, який зосередить в одному органі ключові повноваження щодо реєстрації ліків, ліцензування, контролю якості, сертифікації виробництва та обігу медичних виробів.

    Відкладати запуск агенції не планують. Створення нового органу вже оформлене постановою Кабінету Міністрів №739 від 4 червня 2026 року, а Міністерство охорони здоров’я неодноразово підтверджувало, що офіційний старт роботи нового регулятора призначений саме на 1 січня 2027 року.

    Реформа має радикально змінити нинішню систему, в якій різні функції розподілені між кількома установами. У перспективі бізнес має отримати фактично «єдине вікно», а відповідальність за рішення у фармацевтичній сфері концентруватиметься в одному регуляторному органі.

    Що саме змінить Українське фармацевтичне агентство

    Українське фармацевтичне агентство створюють як орган державного контролю європейського типу.

    Його завданням стане не просто заміна однієї установи іншою, а об’єднання функцій, які зараз розпорошені між різними державними структурами.

    До ключових напрямів майбутнього регулятора мають увійти:

    • державна реєстрація лікарських засобів;
    • ліцензування діяльності у фармацевтичній сфері;
    • контроль якості та безпеки ліків;
    • видача та контроль GMP-сертифікатів;
    • нагляд за виробництвом та імпортом лікарських засобів;
    • фармаконагляд;
    • контроль медичних виробів;
    • регулювання окремих процедур клінічних досліджень.

    МОЗ пояснює реформу необхідністю створити єдиний регулятор за моделлю, яка застосовується у країнах Європейського Союзу.

    У результаті замість ситуації, коли бізнес або виробник змушений взаємодіяти з кількома різними структурами, основні рішення має ухвалювати один орган.

    Держлікслужбу приєднають до нового органу

    Однією з найпомітніших змін стане реорганізація Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

    МОЗ раніше повідомляло, що Держлікслужбу планують приєднати до Українського фармацевтичного агентства.

    Паралельно перебудовуватиметься і робота Державного експертного центру МОЗ.

    Однак різкого припинення його функцій 1 січня не буде. Для уникнення колапсу у реєстрації лікарських засобів передбачений перехідний період.

    Протягом 2027 року Державний експертний центр має завершувати експертизу матеріалів, які були подані до 31 грудня 2026 року. Це має забезпечити безперервність процесу та не допустити ситуації, коли тисячі заяв на реєстрацію чи перереєстрацію препаратів зависнуть через зміну системи.

    Сам новий регулятор паралельно братиме на себе нові процедури.

    Керівника УФА мають обирати через відкритий конкурс

    Окреме питання — хто очолить нову структуру, яка отримає величезні повноваження на фармацевтичному ринку.

    Згідно із затвердженим Кабміном порядком, керівника Українського фармацевтичного агентства мають призначити за результатами відкритого конкурсу.

    До відбору залучатимуть не лише українських чиновників.

    Передбачена участь представників міжнародних організацій, громадського сектору та пацієнтських організацій. Саме такий формат має зменшити можливості для політичного або корпоративного впливу на призначення керівника нового регулятора.

    МОЗ при цьому не повинно домінувати в конкурсній комісії. Його представник виконуватиме переважно організаційну функцію секретаря комісії.

    Остаточний склад комісії має затвердити уряд після отримання кандидатур від усіх передбачених сторін.

    Чому боротьба за посаду буде серйозною

    Очільник УФА фактично отримає контроль над критично важливими процесами на одному з найбільших та найбільш фінансово ємних ринків країни.

    Від рішень агентства залежатимуть:

    • доступ нового препарату на український ринок;
    • можливість фармвиробника працювати в Україні;
    • проходження перевірок виробництва;
    • видача ліцензій;
    • підтвердження відповідності стандартам GMP;
    • відкликання неякісних лікарських засобів;
    • регуляторні процедури для імпортерів.

    Саме тому прозорий конкурс має принципове значення.

    Якщо новий регулятор отримає високий рівень незалежності, він зможе ухвалювати рішення на основі професійних та наукових критеріїв. Якщо ж орган опиниться під політичним чи бізнесовим впливом, концентрація настільки широких повноважень, навпаки, створить додаткові ризики.

    Зарплати стануть одним із ключових питань

    Ще одна проблема — оплата праці майбутніх співробітників.

    Новому регулятору доведеться конкурувати за спеціалістів із приватними фармкомпаніями, міжнародними структурами та державними підприємствами, де рівень зарплат часто значно вищий, ніж у класичних органах виконавчої влади.

    Саме тому фінансова модель Українського фармацевтичного агентства зараз є одним із ключових питань підготовки реформи.

    МОЗ раніше повідомляло, що Україна орієнтується на європейський підхід, за якого регуляторні збори мають покривати реальну вартість надання послуг, а не перетворювати агентство на комерційну структуру.

    Від того, який фонд оплати праці врешті погодять, залежатиме здатність нового органу залучити експертів із фармакології, виробництва ліків, клінічних досліджень, фармаконагляду та регуляторної політики.

    Реєстрація ліків має стати передбачуванішою

    Одна з головних претензій бізнесу до нинішньої моделі — тривалі та складні регуляторні процедури.

    Українська система державної реєстрації лікарських засобів багато років критикується за бюрократичність, неоднорідність підходів і залежність від великої кількості адміністративних етапів.

    Новий регулятор має отримати чіткі строки, стандартизовані процедури та цифрові інструменти.

    Ключовий принцип, який зараз декларують під час підготовки переходу, — послідовність і передбачуваність регуляторних рішень. На цьому окремо наголошує і нинішнє керівництво Державного експертного центру.

    Для фармацевтичного бізнесу це означає, що правила реєстрації препарату, проходження експертизи чи отримання сертифіката мають бути зрозумілими ще до початку процедури.

    Посилиться контроль якості препаратів

    Реформа особливо важлива на тлі дискусій про якість частини препаратів, які роками залишаються на українському ринку.

    Окреме питання стосується старих генеричних лікарських засобів, для яких сучасні вимоги щодо доведення біоеквівалентності могли не застосовуватися у тому вигляді, як це передбачено сьогодні.

    Україна поступово наближає фармацевтичне законодавство до норм ЄС, і це означає більш жорсткі вимоги до доказів якості, ефективності та безпеки препаратів.

    Для частини виробників це може означати необхідність проводити додаткові дослідження, оновлювати реєстраційні матеріали або навіть залишати ринок, якщо препарат не відповідатиме новим стандартам.

    Для пацієнтів мета реформи інша — гарантувати, що препарат, який продається в українській аптеці, має підтверджену якість і терапевтичну ефективність.

    Україна фактично переходить на європейську модель

    Створення УФА є частиною ширшої євроінтеграції української фармацевтичної системи.

    Україна приводить законодавство у відповідність до вимог Європейського Союзу щодо лікарських засобів, клінічних досліджень, виробництва та фармаконагляду.

    Частина нових нормативних актів також набере чинності саме 1 січня 2027 року. Наприклад, новий порядок проведення клінічних досліджень уже ухвалений із такою датою набрання чинності.

    У перспективі це має полегшити взаємне визнання регуляторних процедур та інтеграцію України в європейський фармацевтичний простір.

    Чи можуть запуск перенести

    Наразі офіційних підстав очікувати перенесення немає.

    МОЗ ще у травні підкреслювало, що 1 січня 2027 року залишається датою запуску Українського фармацевтичного агентства.

    Той самий дедлайн закладений і в нормативну базу.

    Водночас це не означає, що з першого дня абсолютно всі процедури запрацюють у новій моделі без перехідного періоду.

    Частину технічних, експертних та сервісних функцій на початковому етапі можуть продовжувати виконувати існуючі установи. Саме для цього передбачений перехід протягом 2027 року.

    Головне — з 1 січня має з’явитися один центр відповідальності за фармацевтичне регулювання.

    Якщо реформу реалізують за нинішнім планом, для українського фармринку 2027 рік стане одним із найбільших регуляторних переломів за останні десятиліття.

  • ри тонни мертвої риби під Києвом: у Борщагівській громаді оголосили екологічну надзвичайну ситуацію

    ри тонни мертвої риби під Києвом: у Борщагівській громаді оголосили екологічну надзвичайну ситуацію

    У Борщагівській громаді Київської області зафіксували масову загибель риби одразу у трьох водоймах, а попередній масштаб мору вже оцінюють приблизно у три тонни. Перші випадки виявили 10 серпня, а вже наступного дня проблема поширилася ще на дві водойми. Місцева та обласна влада називають ситуацію надзвичайною екологічною та обмежили доступ людей до небезпечних ділянок. Одна з версій, яку зараз перевіряють фахівці, — потрапляння стічних вод із території Києва через систему зливової каналізації. Остаточну причину забруднення поки не встановлено.

    Про масштаб проблеми 11 серпня повідомив очільник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко. За його словами, напередодні місцеві служби виявили масову загибель риби в одній водоймі Борщагівської громади. Наступного дня аналогічну ситуацію вже зафіксували ще у двох. За попередніми підрахунками, загальна маса загиблої риби сягає близько трьох тонн.

    На місцях працюють профільні служби. Фахівці відібрали проби води для лабораторних досліджень, які мають показати склад забруднення та допомогти встановити його джерело. Також до роботи залучені слідчо-оперативна група та комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На час проведення робіт доступ до водойм обмежили.

    Забруднення почалося у Софіївській Борщагівці

    За інформацією Борщагівської сільської ради, масову загибель риби та ознаки забруднення води спочатку зафіксували у водоймах Софіївської Борщагівки. Згодом місцева влада повідомила, що проблема поширюється в напрямку водойм Петропавлівської Борщагівки.

    Саме тому жителів громади закликали максимально обмежити будь-який контакт із водою.

    До завершення лабораторних досліджень у водоймах не рекомендують купатися, ловити рибу, вживати виловлену або загиблу рибу в їжу чи використовувати її для годування тварин. Також людей просять не дозволяти дітям і домашнім тваринам наближатися до води та не намагатися самостійно збирати мертву рибу.

    Такі обмеження мають запобіжний характер: поки невідомо, які саме речовини потрапили у воду і в яких концентраціях.

    Одна з версій веде до Києва

    Найважливіше питання зараз — звідки взялося забруднення.

    Тимур Ткаченко повідомив, що серед версій розглядається витік стічних вод під час ремонтних робіт на одному з об’єктів, розташованих неподалік у Києві. За попереднім припущенням, забруднена вода могла потрапити до водойм Київської області через мережу зливової каналізації.

    Втім, це поки що саме версія, а не встановлений факт. Ані конкретний об’єкт у столиці, ані речовину, яка могла спричинити мор риби, офіційно не назвали. Остаточні висновки очікуються після лабораторного аналізу відібраних проб та перевірки інженерних мереж.

    Географічно така версія не виглядає неможливою. Через Київ та передмістя проходить водна система річки Нивки, або Борщагівки, яка є правою притокою Ірпеня. Річка проходить через Київ, далі — райони Софіївської та Петропавлівської Борщагівки, де на ній утворено низку ставків і водойм.

    Тому забруднення, яке потрапляє до пов’язаної водної системи вище за течією, потенційно може переміщуватися далі. Водночас прив’язувати нинішню аварію саме до конкретної річки чи каналізаційного випуску до завершення перевірки передчасно.

    Чому риба може загинути настільки масово

    Масова загибель риби сама по собі ще не дозволяє визначити тип забруднювача. Подібний ефект можуть спричинити різні фактори: різке падіння концентрації розчиненого кисню, потрапляння органічно забруднених стоків, хімічних речовин або поєднання кількох факторів.

    Офіційні екологічні матеріали Києва раніше також вказували, що поверхневі води міської агломерації залишаються вразливими до неочищених та недостатньо очищених стоків, а в теплий період ситуацію може ускладнювати зниження концентрації кисню у воді.

    Саме тому лабораторні аналізи тут критично важливі: за зовнішніми ознаками — кольором чи запахом води або самим фактом загибелі риби — неможливо надійно встановити, що стало причиною.

    Ситуація розвинулася дуже швидко

    Насторожує передусім швидкість поширення проблеми.

    10 серпня мор риби фіксували в одній водоймі, а вже 11 серпня — ще у двох. Це свідчить, що йдеться не про одиничну загибель риби на невеликій ділянці, а про явище, яке зачепило кілька водних об’єктів.

    Саме тому місцева рада попередила, що забруднення рухається від Софіївської Борщагівки в напрямку Петропавлівської Борщагівки.

    Кількість загиблої риби — близько трьох тонн — також поки попередня. Вона може уточнюватися після завершення збору загиблих водних біоресурсів та обстеження усіх водойм.

    Що зараз роблять служби

    На місці одночасно працюють кілька структур. Фахівці мають не лише дослідити воду, а й простежити можливий шлях поширення забруднення, визначити, чи продовжується надходження потенційно небезпечних речовин, і встановити джерело.

    Слідчо-оперативна група має дати правову оцінку обставинам події, якщо буде встановлено, що мор риби став наслідком незаконного або аварійного скидання забруднювальних речовин. Комісія з ТЕБ та НС, своєю чергою, координує заходи з ліквідації наслідків та обмеження доступу до небезпечної території.

    Голова Київської ОВА наголосив, що точна причина події ще встановлюється.

    Тому твердження про те, що рибу нібито точно знищили каналізаційні стоки з конкретного об’єкта у Києві, на цьому етапі не підтверджене. Відомо лише, що ця версія входить до переліку тих, які перевіряють відповідальні служби.

    Що важливо знати мешканцям

    Поки результати досліджень не оприлюднені, найважливіша рекомендація для мешканців Борщагівської громади — не контактувати з водою у водоймах, де зафіксовано мор риби, і не використовувати звідти будь-які водні біоресурси.

    Особливо небезпечно підбирати мертву рибу для споживання: навіть якщо вона зовні виглядає нормально, причина її загибелі невідома. Так само не варто віддавати таку рибу домашнім тваринам. Борщагівська сільрада прямо закликала жителів не торкатися загиблих особин і не проводити самостійне прибирання берегів.

    Наразі ситуація залишається під контролем профільних служб, але ключове питання — що саме потрапило у воду і звідки — ще без остаточної відповіді. Після результатів лабораторних досліджень стане зрозуміло, чи справді причиною стали стічні води з боку Києва, наскільки серйозним є забруднення та чи існує ризик його подальшого поширення на інші водойми.

    Масштаб уже значний: за дві доби мор охопив три водойми, а попередньо загинуло близько трьох тонн риби. Саме тому влада Київщини офіційно говорить не просто про локальну проблему, а про екологічну надзвичайну ситуацію.

  • Після нічної атаки РФ у Києві різко погіршилася якість повітря

    Після нічної атаки РФ у Києві різко погіршилася якість повітря

    Уранці 5 серпня в Києві зафіксували суттєве погіршення якості повітря. У низці районів столиці рівень забруднення досяг “червоних” показників через підвищену концентрацію дрібнодисперсного пилу, а на одній із станцій моніторингу також виявили перевищення рівня приземного озону.

    Про це свідчать дані системи моніторингу SaveEcoBot та інформація Київської міської державної адміністрації.

    За інформацією SaveEcoBot, найгірша ситуація спостерігалася на правому березі столиці. Найвищий індекс забруднення AQI PM2.5 зафіксували на вулиці Пшеничній, 2а — 168. Високі показники також були на вулиці Вахтанга Кікабідзе, 18 (167), вулиці Ігоря Турчина, 11 (155), проспекті Перемоги, 97 (153) та вулиці Архітектора Вербицького, 26 (151).

    Водночас міська система моніторингу якості повітря повідомила про найвищий загальний індекс якості повітря (CAQI — 100) на стаціонарному пункті спостереження на вулиці Щусєва, 20. Там було зафіксовано перевищення концентрації приземного озону.

    Загалом найбільше дрібнодисперсного пилу виявили у Святошинському, Оболонському, Солом’янському та Деснянському районах столиці. Дещо кращою ситуація залишається у Голосіївському районі.

    У КМДА підтвердили, що станом на ранок у Києві спостерігалося підвищення концентрації дрібнодисперсного пилу та приземного озону.

    За даними міської влади, причинами погіршення якості повітря стали одразу кілька факторів. Зокрема, аномальна спека сприяє утворенню приземного озону, а масштабні пожежі після нічної російської атаки значно збільшили кількість продуктів горіння в атмосфері. Крім того, висока вологість і слабкий вітер не дозволяють забруднювальним речовинам швидко розсіюватися, через що вони накопичуються біля поверхні землі.

    До покращення ситуації жителям і гостям столиці рекомендують тримати вікна зачиненими, максимально обмежити тривале перебування на відкритому повітрі, пити достатньо води та, за можливості, користуватися очищувачами повітря на максимальному режимі.

    Актуальну інформацію про стан атмосферного повітря можна відстежувати в режимі реального часу через карту SaveEcoBot або у застосунку “Київ Цифровий”.

    Нагадаємо, у ніч на 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ і Київську область. Внаслідок ударів у столиці та передмісті виникли масштабні пожежі на складах, логістичних і виробничих об’єктах, що також вплинуло на різке погіршення якості повітря.