Hronikanovostej.com

Категорія: Наука

  • Українські полярники вперше зафіксували другого за розміром кита у світі

    Українські полярники вперше зафіксували другого за розміром кита у світі

    На українській антарктичній станції «Академік Вернадський» вперше було зафіксовано зустріч з фінвалом — другим за розміром китом у світі. Про це повідомили з Національного антарктичного наукового центру.

    Полярники помітили кита 6 березня в протоці Пенола, що поруч з Аргентинськими островами, де розташована станція. Вони встигли спостерігати за твариною лише протягом декількох хвилин, але вдалося зробити фотографії, а також взяти зразки шкіри та жиру.

    Подальші лабораторні дослідження допоможуть встановити стать кита, дізнатися більше про його стан та розуміти популяційну структуру цього виду в Антарктиці.

    Зазначається, що фінвали можуть досягати довжини до 26 метрів і ваги до 75 тонн. У минулому столітті через китобійний промисел популяція фінвалів в водах біля Антарктики майже зникла. Проте, протягом останніх років їхня кількість почала відновлюватися.Chas.NewsChas.News

  • Учені оголосили про відкриття найстарішого оливкового дерева у світі, що є справжнім артефактом давніх часів

    Учені оголосили про відкриття найстарішого оливкового дерева у світі, що є справжнім артефактом давніх часів

    Визначення віку оливкових дерев є складним завданням через їхню неперервну ріст впродовж багатьох століть. Однак, завдяки новітнім методам дослідження, науковці змогли визначити, що одне з оливкових дерев у світі перевершує за віком усіх своїх супутників.

    У маленькому селі Бшалех на півночі Лівану кілька оливкових дерев, просочених місцевими легендами і прозваних “Ноєвими деревами”, вважалися тисячолітніми, що і пов’язало їх з біблійною історією про Ноєвий ковчег. Однак недавні наукові дослідження пролили світло на реальний вік цих рослин, виявивши значно більше унікальних рис деяких із них, ніж вони могли очікувати, пише The New York Times.

    Датування оливкових дерев — нелегке завдання, оскільки вони ростуть нерівномірно і часто мають порожнисті або багатостовбурні стовбури, що унеможливлює читання їхнього віку за зрізом і розмиває межі їхньої історії. На відміну від багатьох інших дерев, оливи не завжди мають чіткі річні кільця росту, що ускладнює завдання дендрохронологів — спеціалістів з вікових кілець дерев, з визначення їхнього віку. Попередні спроби датувати ці дерева за їхнім діаметром і зовнішнім виглядом часто призводили до серйозних неточностей, йдеться в дослідженні.

    Щоб подолати ці перешкоди за допомогою сучасних технологій, команда вчених вирушила в Бшаалех. Для визначення віку дерева вони використали метод датування за вуглецем-14, під час якого вимірюється розпад радіоактивного вуглецю в найстарішій деревині. Цей метод, хоча і є непростим з огляду на складну структуру дерев, дав вченим можливість прорахувати їхній вік. Серед досліджених дерев знайшлося одне, яке спостерігало за тисячолітньою історією людства, поряд з іншими, вік яких становить кілька століть, роблячи його найстарішим оливковим деревом у світі, віком понад 1100 років.

    Ці дерева — не просто рослини; вони є символом самобутності та гордості місцевих жителів, а їхні плоди відіграють головну роль у щорічному зборі врожаю в громаді. І хоча вони, можливо, не такі стародавні, як вважалося раніше, їхня культурна спадщина, як і раніше, велика.

  • Стародавні кам’яні інструменти на заході України можуть бути найдавнішими в Європі, вказує дослідження

    Стародавні кам’яні інструменти на заході України можуть бути найдавнішими в Європі, вказує дослідження

    Старовинні кам’яні знаряддя, виявлені на заході України, можуть стати найдавнішим відомим свідченням про присутність людини в Європі, вказує нове дослідження, опубліковане в журналі Nature.

    Відколоті камені, виготовлені з вулканічної породи і виявлені в кар’єрі в Королево на заході України в 1970-х роках, були датовані на понад 1 мільйон років за допомогою нових методів визначення віку шарів осадових порід, що оточують інструменти.

    “Це найдавніший доказ існування будь-якого типу людини в Європі”, – зауважив Мадс Фауршу Кнудсен, геофізик з Орхуського університету в Данії та співавтор дослідження. Хоча невідомо, хто саме з ранніх предків людини створив ці інструменти, він вважає, що це могли бути Homo erectus, перші представники людини, які ходили прямо та володіли навичками використання вогню.

    Роман Гарба, археолог Чеської академії наук і співавтор дослідження, зазначив, що відколоті кам’яні інструменти, ймовірно, використовувалися для різання м’яса і, можливо, для обробки шкур тварин.

    Хоча дослідники оцінюють вік цих знарядь на 1,4 мільйона років, інші експерти вважають, що їхній вік може бути трохи більшим за 1 мільйон років, що розташовує їх у тому ж діапазоні дат, що й інші старовинні інструменти, знайдені в Іспанії.

    Рік Поттс, який керує програмою походження людини в Смітсонівському інституті, зауважив, що найдавніші кам’яні інструменти цього типу були виявлені в східній Африці та датуються 2,8 мільйонами років тому.

    Пам’ятка в Україні має велике значення, оскільки вона є найдавнішою стоянкою на півночі, свідчать про те, що ранні люди, що розселилися з Африки за допомогою цих інструментів, могли адаптуватися до різних середовищ, включаючи холодні регіони Європи.

  • Україна забезпечена доступом до полярних суден іноземних країн

    Україна забезпечена доступом до полярних суден іноземних країн

    Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) приєднався до великого проєкту POLARIN, який було оголошено  1 березня, у рамках програми “Горизонт Європа” Європейського Союзу. Про це повідомили у пресслужбі НАНЦ.

    Участь у проєкті беруть 50 організацій з різних країн, включаючи ЄС, Чилі, Канаду, США, Велику Британію та інші. Координацію здійснює Інститут Альфреда Вегенера в Німеччині.

    Цей проєкт передбачає об’єднання 64 наукових інфраструктур в області Арктики та Антарктики, які стануть доступними для всіх учасників. Серед цих інфраструктур – дослідницькі станції, судна, обсерваторії, репозитарії та бази даних.

    Головною метою проєкту є підтримка міждисциплінарних досліджень в обох полярних регіонах з метою вирішення глобальних проблем, зокрема, кліматичних. Полярні регіони, як відомо, реагують на зміни в навколишньому середовищі першими.

    Україна приєдналася до проєкту з допомогою криголама “Ноосфера” та антарктичної станції “Академік Вернадський”. НАНЦ буде активно брати участь у POLARIN упродовж 2024-2025 років. Загалом проєкт розрахований на 5 років з бюджетом у 14,6 мільйонів євро, з яких понад пів мільйона євро передбачені для України.

  • За втратою зору стоять бактерії, – з’ясували вчені

    За втратою зору стоять бактерії, – з’ясували вчені

    Нещодавно проведене дослідження вчених привернуло увагу громадськості та наукової спільноти новими відкриттями щодо зв’язку між мікробіотою кишківника та втратою зору. Дослідження показало, що під час ушкодження бар’єру сітківки очей, бактерії з кишківника можуть проникнути у внутрішні структури ока та сприяти розвитку захворювань, що призводять до втрати зору.

    Група дослідників з Китаю та Великої Британії зробила важливе відкриття, яке може змінити розуміння та лікування деяких очних захворювань. Вони виявили, що у мишей з мутацією певного гена, відомого як Crumbs homolog 1 (CRB1), бактерії з кишківника потрапляють у пошкоджені ділянки ока. Ця мутація — відомий винуватець деяких спадкових захворювань очей, які можуть призвести до значної втрати зору або навіть сліпоти, пише ScienceAlert.

    Мутація CRB1 впливає на сітківку — найважливішу частину ока, що відповідає за перетворення світла в зображення, яке ми бачимо. У нормі наша сітківка має тонку структуру, яка дає їй змогу ефективно вловлювати світло, але у мишей з мутацією цього гена ця структура розвивається неправильно. Це навело дослідників на думку про те, чи не сприяє пошкодженню присутність якихось бактерій в оці. Під час дослідження вони виявили, що білок, що виробляється геном CRB1, який допомагає підтримувати захисні бар’єри як у кишківнику, так і в оці, у разі мутації гена не виробляється належним чином. Цей дефект справді дає змогу бактеріям виходити з кишківника, подорожувати кровотоком і потрапляти в око, що може призвести до втрати зору.

    Під час експериментів лікування мишей антибіотиками зменшило ушкодження сітківки та запобігло деякій частці втрати зору, що дало змогу вченим припустити, що управління бактеріями може стати новим способом лікування подібних захворювань. Коли дослідники виправили мутацію CRB1 у кишечнику, це не усунуло проблему порушеного бар’єру, але ця маніпуляція призвела до зменшення пошкодження сітківки. Це вказує на те, що наявність бактерій, а не тільки проблема порушення бар’єру, є ключовим фактором у процесі розвитку цих захворювань.

    Це дослідження відкриває науці новий шлях до розуміння і потенційного лікування очних захворювань, пов’язаних з мутацією CRB1. Виявивши непомітний шлях бактерій з кишківника в око, вчені змогли припустити, що лікування, спрямоване на ці бактерії, може навіть допомогти запобігти сліпоті в деяких випадках. Незважаючи на те, що їхнє дослідження перебуває на ранній стадії і в основному проводиться на мишах, його результати багатообіцяючі для мільйонів людей, які страждають від втрати зору. Воно не тільки проливає світло на новий зв’язок між кишківником і здоров’ям очей, а й припускає, що вивчення ролі кишкових бактерій може призвести до інноваційних методів лікування відразу цілої низки захворювань у майбутньому.

  • Найкращі винищувачі усіх часів: Здійснення волі небес

    Найкращі винищувачі усіх часів: Здійснення волі небес

    Усілякі історичні періоди, від найранніших днів авіації до сучасних реактивних епох, відображають прогрес у розвитку винищувачів. Від Spad S.XIII, який відзначався у Першій світовій війні, до F-15 Eagle, що є втіленням технологічного вдосконалення в сучасних небесних боях, кожен етап історії авіації має свої визначні літальні апарати. Але які саме з них можна визначити як найкращі винищувачі усіх часів?

    Країни купують винищувачі для розв’язання національних стратегічних проблем, і літаки, відповідно, мають оцінюватися за їхньою здатністю вирішувати або згладжувати ці проблеми. Таким чином, головне запитання звучить так: наскільки добре цей літак допоміг розв’язати стратегічні проблеми країн, які його побудували або купили? Це запитання приводить до таких критеріїв оцінки.

    • Бойові характеристики: як цей літак протистояв супротивникам, враховуючи не лише інший винищувач, а й бомбардувальники та наземні установки?
    • Надійність: чи можна було розраховувати на цей літак у бою за кожної необхідності, а чи він проводив більше часу в ремонтній майстерні, ніж у повітрі?
    • Вартість: скільки крові та ресурсів довелося заплатити армії та народу за те, щоб цей літак піднявся в повітря?

    Професор Роберт Фарлі, відомий експерт у галузі авіації та воєнної історії, розробив свій список найкращих винищувачів на основі трьох ключових критеріїв: технічні характеристики, бойовий досвід та стратегічне значення.

    Spad S.XIII став символом Першої світової війни завдяки своїм бойовим можливостям та простоті виробництва. Він забезпечував виняткову маневреність та ефективність в повітряних боях, ставши надійним союзником для пілотів у найжорстокіших битвах того часу.

    F6F Hellcat відіграв визначну роль на Тихоокеанському театрі Другої світової війни. Його дивовижна надійність та боєздатність дозволили забезпечити повітряну перевагу над противниками, а його ефективність в повітряних боях зробила його легендою серед пілотів.

    Me-262 “Ластівка” став першим в світі винищувачем з реактивним двигуном, введеним в експлуатацію під час Другої світової війни. Хоча його впровадження відбулося занадто пізно для вирішення стратегічних завдань, він відзначався значною бойовою потужністю та чинив серйозний опір бомбардувальникам союзників.

    МіГ-21 “Донна риба” вражає своєю доступністю, простотою використання та широким розповсюдженням. Цей радянський винищувач став справжнім символом надійності та ефективності, який забезпечував захист повітряного простору в різних країнах світу.

    F-15 Eagle представлений у 1976 році і залишається, можливо, найкращим винищувачем усіх часів з урахуванням вартості та неперевершених всебічних можливостей. Його технологічна перевага, виняткова маневреність та бойова потужність роблять його неперевершеним у сучасних небесних боях.

    Ці літаки не тільки панували в небесах, а й ефективно вирішували стратегічні завдання своїх країн.

  • В Україні створили 3D-модель зруйнованого музею Шухевича

    В Україні створили 3D-модель зруйнованого музею Шухевича

    Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo), спеціалізована в моніторингу української спадщини, успішно створила 3D-модель Музею генерал-хорунжого Української повстанської армії (УПА) Романа Шухевича на Білогорщі в Львівській області. На жаль, музей був повністю зруйнований під час російської атаки 1 січня.

    Команда наголосила, що вже у день атаки 1 січня їхні експерти були на місці події та провели документування. Безпосередньо Юрко Гонек, Андрій Ямелинець і Василь Щутяк з «Інституту геоінформаційних систем» створили 3D-модель (хмару точок з геоприв’язкою) зруйнованого музею, включаючи його оточуючу територію, використовуючи фотограмметричний метод.

    У HeMo додали, що 2021-го року команда Skeiron зробила 3D-модель ще цілого музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича. Там видно план будівлі, її розріз, окремі кімнати, експонати. Команда моніторингу HeMo вважає, що ці моделі разом можуть допомогти з відновленням музею надалі.

    1 січня у Львові майже повністю знищено музей Романа Шухевича на Білогорщі внаслідок уламків ворожого “Шахіда”. Пожежу, яка виникла в результаті попередньої атаки, було успішно ліквідовано рятувальниками.

  • Найбільш недооцінена постать в українській історії – Микола Костомаров

    Найбільш недооцінена постать в українській історії – Микола Костомаров

    «Ми знаємо про нього переважно завдяки Тарасові Шевченку»

    Український історик, професор Гарварду Сергій Плохій вважає Миколу Костомарова найбільш недооціненною постаттю в історії України.

    Плохій нагадав, що Микола Костомаров – інтелектуальний автор першого українського модерного національного проєкту («Книга буття українського народу», фрагменти було вперше опубліковано в журналі «Голос Минувшего» 1918 року).

    Науковець зазначив, що про Костомарова українці знають переважно завдяки Тарасові Шевченку. «Шевченко був дуже талановитим інтерпретатором та ретранслятором ідей Костомарова та Кирило-Мефодіївського братства. Мені здається, саме Костомаров є однією з найбільш недооцінених фігур в українській історії», – сказав Плохій.

    Микола Костомаров – видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч та етнопсихолог. Народився у 1817 році у слободі Юрасівка, на території сучасної Воронезької області Росії. Колись тут був Острогозький козацький слобідський полк, але після скасування козацького устрою на Слобожанщині ці землі відійшли до Воронезької губернії, і так стали Росією.

    Костомаров був співзасновником та активним учасником слов’янофільсько-українського київського об’єднання «Кирило-Мефодіївське братство», написав його її програмний твір – «Книгу буття українського народу». У 1847 році за участь в українофільському братстві Костомарова арештовують та перевозять з Києва до Петербурга, де він і провів решту свого життя.

  • Українські вчені розробили ефективний мікробний засіб від надмірної кількості мишей у бліндажах військових

    Українські вчені розробили ефективний мікробний засіб від надмірної кількості мишей у бліндажах військових

    Спеціалісти Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України розробили новий метод боротьби з гризунами в сільському господарстві та сільськогосподарських приміщеннях.

    Розроблений препарат отримав назву “Антимишин”. Його дія полягає в зараженні мишей тифом: спочатку активність гризунів підвищується, проте протягом кількох днів вони стають слабкими, припиняють велику кількість їжі та в результаті гинуть від крововиливу в шлунково-кишковий тракт.

    Мікробіологи зауважили, що відмінності “Антимишину” від хімічних препаратів полягають в його безпеці для людей та тварин. При цьому для мишей цей мікробний препарат є смертельним і вражає всю колонію гризунів.

    Завідувачка лабораторії пробіотиків Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН Наталія Кравченко пояснила, що “Антимишин” ефективний проти різних мишоподібних гризунів, що поширені в сільському господарстві, таких як полівки, хатня миша та інші. Препарат викликає гемологічні ураження, що призводять до крововиливів в шлунково-кишковому тракті гризуна.

    Крім того, застосування “Антимишину” не потребує повторних обробок, оскільки одна заражена миша може перезаражувати всіх інших членів колонії.

    На сьогодні цей препарат також виявляє практичну важливість для Збройних сил України. Відео, на яких виявлені миші в особистих речах і запасах їжі українських військових, широко обговорюються в соціальних мережах. За словами волонтера Сергія Романчука, партія “Антимишину” вже була передана захисникам з Першої танкової Сіверської бригади, і вони залишили позитивний відгук про його ефективність.

  • Українські інженери розпочнуть виробництво перших в країні мікрочипів для високоточного озброєння

    Українські інженери розпочнуть виробництво перших в країні мікрочипів для високоточного озброєння

    Україна активно готується до введення у виробництво мікрочипів та компонентів для високоточного озброєння, що обіцяє стати важливим кроком у розвитку національної оборонної промисловості.

    Згідно інформації, отриманої від “Національного промислового порталу”, нова програма здатна виробляти до 50 тисяч мікросхем щомісяця. Заступниця міністра цифрової трансформації, Валерія Іонан, наголосила, що це забезпечить внутрішній ринок та створить основу для експорту.

    Стратегія відродження галузі включає утворення мережі компаній fabless, спрямованих на автоматизоване проектування мікросхем, що дозволить Україні зайняти важливу позицію на світовому ринку напівпровідників. Віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров повідомив, що у 2024 році планується розробка та презентація власного українського чипа.

    Президент Національної академії наук України, Анатолій Загородній, підкреслив, що установи НАН України активно долучаться до відродження виробництва мікроелектроніки в країні, що є важливим для розробки та виробництва компонентів для інфрачервоних головок самонаведення ракет, необхідних для Сил оборони України.