Hronikanovostej.com

Позначка: ЄС

  • Ватикан готовий стати майданчиком для переговорів: Зеленський зробив важливу заяву після зустрічі з посланцем Папи

    Ватикан готовий стати майданчиком для переговорів: Зеленський зробив важливу заяву після зустрічі з посланцем Папи

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Ватикан готовий прийняти зустріч на рівні світових лідерів, яка могла б стати одним із дипломатичних форматів для наближення справедливого миру в Україні. Про це глава держави повідомив 20 липня після зустрічі із секретарем Святого Престолу з відносин із державами та міжнародними організаціями архієпископом Полом Річардом Галлагером, який перебуває в Україні з офіційним візитом.

    За словами президента, Росія продовжує масовані атаки на українські міста і не демонструє готовності припинити агресію. Саме тому, наголосив Зеленський, міжнародна спільнота має шукати нові дипломатичні механізми, здатні сприяти завершенню війни.

    «Один із форматів, який міг би цьому сприяти, — зустріч на рівні лідерів. Дякую Ватикану за готовність її прийняти й надалі докладати зусиль, щоб така зустріч могла відбутися», — заявив президент.

    Зеленський також подякував архієпископу Галлагеру та Папі Римському Леву XIV за незмінну підтримку України. Він звернув увагу, що делегація Святого Престолу перебувала в Києві саме в період одного з наймасованіших російських ударів, що, за словами глави держави, стало свідченням солідарності Ватикану з українським народом.

    Під час переговорів сторони обговорили не лише можливі дипломатичні ініціативи, а й гуманітарне співробітництво, діяльність Католицької церкви в Україні та підтримку українців, які постраждали від війни. Окрему увагу приділили питанням повернення українських дітей, незаконно вивезених до Росії, а також іншим гуманітарним проєктам, у яких бере участь Святий Престол.

    Президент також повідомив, що під час зустрічі обговорювався європейський курс України. За його словами, Ватикан позитивно оцінює прагнення Києва до членства в Європейському Союзі та підтримує український вибір.

    «Також говорили про шлях України до ЄС. Важливо, що Ватикан підтримує наш європейський вибір і бачить, що Україна робить усе необхідне, щоб стати повноправним членом Євросоюзу», — зазначив Зеленський.

    Візит архієпископа Пола Річарда Галлагера до України триває до 21 липня. Він представляє Папу Лева XIV як спеціальний посланець на урочистостях із нагоди 35-річчя відновлення структур Римо-католицької церкви в Україні. Під час поїздки він відвідав Львів, Бердичів, Рівне та Київ, де провів низку зустрічей із представниками української влади, духовенством та громадськістю. У своїх виступах Галлагер наголосив, що справедливий мир означає відновлення миру в усій Європі, а Святий Престол не забуває про страждання українського народу.

    Тема можливих переговорів у Ватикані не є новою. Ще під час зустрічі президента України з Папою Левом XIV у липні 2025 року обидві сторони заявляли про готовність Святого Престолу надати свою територію для проведення мирних переговорів між Україною та Росією. Тоді понтифік підтвердив відкритість Ватикану до прийому представників обох держав, однак Росія не підтримала цю ініціативу.

    Від початку повномасштабної війни Святий Престол активно бере участь у гуманітарних ініціативах, зокрема сприяє поверненню українських дітей, допомагає в питаннях обміну полоненими та регулярно направляє гуманітарну допомогу. Напередодні візиту Галлагера Ватикан також повідомляв про передачу Україні десятків електрогенераторів, медикаментів і продуктів харчування для постраждалих регіонів.

    Поки що йдеться лише про готовність Ватикану стати майданчиком для потенційної зустрічі на найвищому рівні. Жодної дати можливих переговорів або інформації про згоду російської сторони наразі не оприлюднено. Водночас Україна продовжує наполягати на дипломатичних форматах, які могли б сприяти припиненню війни та досягненню справедливого й тривалого миру.

  • Трамп змінює правила гри: США спрямують мільйони доларів на просування ідей MAGA у Європі

    Трамп змінює правила гри: США спрямують мільйони доларів на просування ідей MAGA у Європі

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розпочинає масштабне реформування системи американської зовнішньої допомоги, переорієнтовуючи її на підтримку проєктів, що відповідають політичній ідеології Make America Great Again (MAGA). У Вашингтоні вже підготували перші грантові програми, спрямовані на просування нових зовнішньополітичних пріоритетів США в Європі та інших регіонах світу. Про це повідомляють Reuters та Financial Times.

    За інформацією видань, Державний департамент США вже направив до Конгресу офіційне повідомлення про нові витрати. Одним із перших кроків стане виділення 2 мільйонів доларів на фінансування ініціатив, які, за задумом адміністрації, мають протидіяти цензурі в Європі. Насамперед йдеться про підтримку організацій та проєктів, що критикують європейські Закон про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA) та Закон про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA), які регулюють діяльність великих цифрових платформ і технологічних компаній.

    У Білому домі вважають, що ці законодавчі акти Європейського Союзу можуть обмежувати свободу слова та створювати надмірний контроль над інформаційним простором. Дональд Трамп неодноразово публічно критикував політику Брюсселя у сфері цифрового регулювання, називаючи її загрозою для вільного висловлення думок. Саме тому американські кошти планують спрямувати на підтримку тих організацій, експертних центрів і громадських ініціатив, які виступають проти чинної регуляторної політики ЄС.

    Новий курс також свідчить про кардинальну зміну підходу до використання американської міжнародної допомоги. На початку свого президентського терміну Дональд Трамп різко критикував Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), називаючи його частиною застарілої бюрократичної системи та виступаючи за суттєве скорочення його впливу. Однак нині адміністрація фактично вирішила використати механізми зовнішньої допомоги для реалізації власної політичної стратегії.

    Як зазначають Reuters і Financial Times, якщо раніше основний акцент американських грантових програм робився на гуманітарній підтримці, розвитку демократії, боротьбі з бідністю чи реформуванні державних інституцій, то тепер фінансування дедалі більше спрямовуватиметься на проєкти, які відповідають політичним та ідеологічним пріоритетам адміністрації Трампа. Такий підхід може означати наймасштабніше переформатування американської системи міжнародної допомоги за останні десятиліття.

    Основою нової політики стала ідеологія Make America Great Again, яка передбачає пріоритет національних інтересів США над міжнародними домовленостями, критичне ставлення до глобальних інституцій, підтримку максимально широкого трактування свободи слова, економічний протекціонізм та захист традиційних цінностей. Саме ці напрями, за даними журналістів, визначатимуть, які міжнародні проєкти отримуватимуть фінансування від американського уряду.

    Ініціатива вже викликала занепокоєння серед європейських політиків. У країнах ЄС побоюються, що фінансування організацій, які виступають проти політики Брюсселя, може стати інструментом політичного впливу США на внутрішні процеси в Європейському Союзі. Окремі європейські посадовці вважають, що така стратегія здатна посилити політичну поляризацію та створити додаткове напруження у відносинах між союзниками по НАТО.

    Водночас американська адміністрація наголошує, що має право підтримувати за кордоном тих партнерів, які поділяють бачення Вашингтона щодо свободи слова, розвитку ринкової економіки та обмеження державного втручання в інформаційний простір. За інформацією джерел, нинішня грантова програма стане лише першим етапом масштабнішої стратегії, а до кінця року обсяги фінансування подібних ініціатив можуть суттєво зрости.

    Останні рішення вписуються у загальний курс адміністрації Дональда Трампа, яка останніми місяцями активно переглядає підходи як до зовнішньої, так і до економічної політики. Напередодні президент США оголосив про намір запровадити додаткові мита щодо Канади, пояснивши це, зокрема, наслідками масштабних лісових пожеж, дим від яких регулярно поширюється на американську територію. Крім того, Трамп заявив про плани запровадити платний надшвидкий доступ до своїх публікацій у соціальній мережі Truth Social для трейдерів, які використовують його заяви як важливий фактор під час ухвалення фінансових рішень. Нові ініціативи демонструють прагнення адміністрації поєднати зовнішню політику, економічні інструменти та інформаційний вплив у межах реалізації стратегії MAGA.

  • Туск відреагував на ініціативи Зеленського

    Туск відреагував на ініціативи Зеленського

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск позитивно оцінив кроки президента України Володимира Зеленського, спрямовані на активізацію українсько-польського діалогу. Глава польського уряду заявив, що Варшава готова до відкритої та конструктивної розмови з Києвом як щодо питань, які об’єднують обидві держави, так і тих, що залишаються предметом історичних і політичних дискусій.

    Про це Дональд Туск повідомив у соціальній мережі X, коментуючи заяву президента України щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин.

    Польський прем’єр зазначив, що із задоволенням сприйняв слова та рішення Володимира Зеленського, які, на його переконання, можуть стати важливим кроком до зміцнення взаєморозуміння між двома країнами.

    «Із задоволенням і надією сприймаю слова та рішення Володимира Зеленського щодо відносин між нашими державами, які мають ґрунтуватися на взаємній повазі та правді», – написав Дональд Туск.

    Він також наголосив, що польська сторона готова до «серйозного і дружнього діалогу», який охоплюватиме не лише питання стратегічного партнерства та безпекової співпраці, а й складні історичні теми, що протягом останніх років неодноразово ставали причиною напруженості між Києвом і Варшавою.

    Реакція польського прем’єра пролунала після заяви президента України Володимира Зеленського про необхідність активізувати співпрацю з Польщею та знайти взаємоприйнятні рішення щодо чутливих історичних питань. За словами глави держави, він доручив уряду реалізувати низку практичних кроків, покликаних зміцнити довіру між двома країнами.

    Зокрема, Україна планує відкрити архіви Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки, які стосуються трагічних подій на Волині. Також передбачено збільшення кількості дозволів на проведення пошукових та ексгумаційних робіт і розширення можливостей для їхньої організації та виконання.

    Президент України наголосив, що ці рішення є частиною ширшої політики, спрямованої на розвиток добросусідських, рівноправних і взаємовигідних відносин із європейськими партнерами. За його словами, Київ зацікавлений у чесному діалозі, заснованому на взаємній повазі, відкритості та прагненні спільно вирішувати навіть найскладніші питання історичної пам’яті.

    Заява Зеленського прозвучала після того, як у Польщі була ухвалена постанова до річниці Волинської трагедії. У відповідь українська сторона закликала Варшаву до рівноправного діалогу та взаємної поваги, наголосивши на необхідності уникати односторонніх оцінок історичних подій.

    Останні заяви керівництва обох держав свідчать про прагнення відновити позитивну динаміку українсько-польських відносин. Попри наявність складних історичних тем, Польща залишається одним із ключових союзників України в Європейському Союзі та НАТО, надаючи масштабну військову, гуманітарну та політичну підтримку від початку повномасштабної російської агресії.

    Аналітики зазначають, що готовність Києва та Варшави до відкритого діалогу може сприяти зниженню напруженості навколо історичних суперечок і зміцненню стратегічного партнерства між двома країнами в умовах триваючої війни та спільних викликів для європейської безпеки.

  • Угорщина знову заблокувала просування України до ЄС

    Угорщина знову заблокувала просування України до ЄС

    Угорщина вкотре заблокувала просування України на шляху до членства в Європейському Союзі, відмовившись підтримати відкриття нових переговорних кластерів. При цьому Будапешт запропонував продовжити переговорний процес лише з Молдовою, однак більшість держав-членів ЄС виступили проти такого підходу, наголосивши, що обидві країни мають рухатися до вступу паралельно.

    Про це повідомляють європейські ЗМІ з посиланням на джерела в дипломатичних колах.

    17 липня відбулося засідання Робочої групи Ради Європейського Союзу з питань розширення (COELA), під час якого країни-члени обговорювали результати скринінгу переговорних кластерів №2 та №3 для України й Молдови. Саме ці етапи є одними з ключових у процесі євроінтеграції обох держав, адже після їх затвердження ЄС має офіційно запросити країни-кандидати надати свої переговорні позиції.

    Втім, Угорщина не підтримала відкриття нових етапів переговорів для України. Через необхідність одностайного рішення всіх держав-членів ЄС позиція Будапешта фактично заблокувала весь процес і не дозволила перейти до наступного етапу переговорів.

    За словами одного зі співрозмовників видання, під час засідання COELA планувалося затвердити результати скринінгу та направити Україні й Молдові офіційні листи із запитом щодо підготовки переговорних позицій за двома кластерами. Проте угорська делегація погодилася підтримати надсилання такого документа лише Молдові та лише щодо третього переговорного кластера.

    Таким чином Будапешт фактично спробував розділити переговорні процеси України та Молдови. Однак ця ініціатива не знайшла підтримки серед інших країн Європейського Союзу.

    У Брюсселі переконані, що Київ і Кишинів мають проходити євроінтеграційний шлях синхронно, адже обидві держави отримали статус кандидатів одночасно й від початку розглядалися як спільний пакет у процесі розширення ЄС. Саме тому більшість держав-членів виступила проти вибіркового просування лише однієї країни.

    У результаті пропозицію Угорщини не підтримали, однак через відсутність консенсусу жодного рішення щодо відкриття нових переговорних кластерів ухвалено не було. Це означає, що процес євроінтеграції України вкотре опинився в підвішеному стані.

    Найближчою можливістю розблокувати ситуацію стане засідання Робочої групи COELA, заплановане на 22 липня. Воно буде останнім перед традиційною літньою перервою в роботі інституцій Європейського Союзу. Уже в серпні більшість органів ЄС працюватиме в обмеженому режимі, а повноцінна діяльність відновиться лише після 1 вересня.

    Якщо європейським дипломатам не вдасться досягти компромісу під час засідання 22 липня, питання відкриття нових переговорних кластерів, найімовірніше, буде відкладене щонайменше до осені. Це означатиме втрату кількох місяців у переговорному процесі та сповільнення подальшої інтеграції України до Європейського Союзу.

    Попри позицію Будапешта, переважна більшість держав-членів ЄС продовжує підтримувати якнайшвидше просування України до членства. Раніше Комітет постійних представників держав-членів ЄС (COREPER) схвалив відкриття шостого переговорного кластера для України.

    За прискорення переговорного процесу також відкрито виступає Естонія. Прем’єр-міністр країни Крістен Міхал закликав Євросоюз негайно відкрити всі переговорні кластери для України, наголосивши, що затягування процесу не відповідає нинішнім безпековим і політичним реаліям Європи.

    Підтримку швидкому просуванню України до ЄС висловлює і Польща. Попри окремі суперечності у двосторонніх відносинах із Києвом, Варшава підтримує відкриття нових переговорних кластерів та вважає, що процес вступу України до Європейського Союзу має продовжуватися без штучних затримок. Така позиція сьогодні є домінуючою серед більшості країн-членів ЄС.

  • Після кривавих ударів по Києву ЄС завдав нового удару по Кремлю: під санкції потрапили виробники «Шахедів»

    Після кривавих ударів по Києву ЄС завдав нового удару по Кремлю: під санкції потрапили виробники «Шахедів»

    Рада Європейського Союзу 17 липня ухвалила новий пакет точкових санкцій проти російського військово-промислового комплексу у відповідь на масштабні повітряні атаки Росії по Україні. Під обмеження потрапили одна фізична особа та п’ять юридичних осіб, які, за оцінкою ЄС, відіграють важливу роль у виробництві компонентів для російських безпілотників, що використовуються під час масованих ударів по українських містах.

    У Євросоюзі прямо пов’язали це рішення з нещодавніми атаками Росії на цивільну інфраструктуру України, зокрема з масованими ударами по Києву в ніч із 1 на 2 липня та під час наступної масштабної атаки 5 липня. У Брюсселі наголосили, що Москва продовжує свідомо атакувати цивільні об’єкти та критичну інфраструктуру, тому ЄС посилюватиме економічний і політичний тиск на російський військово-промисловий сектор.

    Під санкції потрапили п’ять підприємств, що входять до складу російської групи компаній ABS Electro. Вони спеціалізуються на розробці та виробництві електронних і радіоелектронних компонентів, необхідних для функціонування сучасних безпілотних систем. За оцінкою Ради ЄС, саме ці компанії беруть участь у створенні обладнання, яке підвищує ефективність російських ударних безпілотників типу «Шахед» і «Герань», зокрема робить їх більш стійкими до українських засобів радіоелектронної боротьби.

    Європейська сторона зазначає, що розроблені цими підприємствами системи дозволяють російським дронам краще протидіяти засобам РЕБ, які Україна активно використовує для боротьби з повітряними атаками. Це безпосередньо впливає на ефективність російських ударів і збільшує загрозу для цивільного населення.

    Крім виробництва компонентів для безпілотників, кілька компаній із групи ABS Electro також займаються створенням автоматизованих систем управління для російського енергетичного сектору. У Раді ЄС наголошують, що енергетика залишається одним із ключових джерел фінансування російського бюджету, а отже й війни проти України. Саме тому діяльність цих підприємств має стратегічне значення для Кремля.

    Єдиною фізичною особою, включеною до нового санкційного списку, стала голова правління групи компаній ABS Electro Ірина Харісова. Вона також керує кількома підприємствами, які входять до структури холдингу. Європейський Союз вважає, що її управлінська діяльність безпосередньо сприяє роботі російського військово-промислового комплексу.

    Запроваджені санкції передбачають повне заморожування активів фізичної особи та компаній на території ЄС. Крім цього, громадянам і компаніям із країн Євросоюзу заборонено прямо чи опосередковано надавати їм фінансові ресурси або будь-яку економічну підтримку. Для Ірини Харісової також вводиться заборона на в’їзд до держав-членів Європейського Союзу.

    Ініціатива щодо нових санкцій була озвучена ще на початку липня Верховною представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас після одного з наймасштабніших російських ударів по Києву. Тоді вона заявила, що Євросоюз має реагувати не лише політичними заявами, а й конкретними економічними обмеженнями щодо компаній, які забезпечують російський військово-промисловий комплекс сучасними технологіями.

    Спочатку планувалося, що ці санкції будуть затверджені ще під час засідання міністрів закордонних справ ЄС 13 липня. Однак через внутрішні консультації між державами-членами рішення було відкладено на кілька днів. Остаточне погодження відбулося 17 липня після завершення всіх процедур.

    У Брюсселі підкреслюють, що нинішні санкції є окремим рішенням і не замінюють підготовку нового, масштабнішого санкційного пакета проти Росії. Європейський Союз продовжує роботу над 21-м пакетом санкцій, який може передбачати додаткові обмеження щодо російських банків, криптовалютних мереж, підприємств, пов’язаних із виробництвом безпілотників, а також компаній, що працюють у сфері торгівлі та переробки російської нафти.

    Нове рішення демонструє зміну підходу Євросоюзу до санкційної політики. Якщо раніше основний акцент робився на фінансовому секторі, експортному контролі та енергетиці, то тепер дедалі більше уваги приділяється виробничим ланцюгам російського оборонно-промислового комплексу. Мета такого підходу — ускладнити виробництво сучасних безпілотників, які Росія дедалі активніше використовує для ударів по українських містах і критичній інфраструктурі.

  • ЄС поки не зміг погодити нові санкції проти Росії: що завадило

    ЄС поки не зміг погодити нові санкції проти Росії: що завадило

    Посли країн Європейського Союзу 15 липня не змогли досягти згоди щодо запровадження нового, 21-го пакета санкцій проти Росії. Остаточне рішення під час засідання Комітету постійних представників ЄС (Coreper) ухвалене не було, а переговори між державами-членами продовжаться вже наступного тижня. Про це повідомив редактор “Радіо Вільна Європа” з питань Європи Рікард Йозвяк.

    За його словами, країни ЄС поки що не змогли узгодити всі деталі нового санкційного пакета, який передбачає подальше посилення економічного тиску на Російську Федерацію. Водночас держави-члени домовилися тимчасово залишити чинною граничну ціну на російську нафту на рівні 44 доларів за барель щонайменше до 23 липня.

    Як зазначив Йозвяк, таке рішення дає Європейській комісії та урядам країн-членів додатковий час для аналізу економічних і технічних наслідків запропонованих обмежень, а також для пошуку компромісу щодо окремих положень нового пакета санкцій.

    Питання обмеження ціни на російську нафту залишається одним із ключових елементів санкційної політики Заходу. Саме 15 липня спливав термін дії чинного механізму цінової стелі, тому ЄС був змушений ухвалити проміжне рішення, щоб не допустити правового вакууму до завершення переговорів.

    Паралельно із санкційною дискусією країни Європейського Союзу погодили ще одне важливе рішення, яке стосується українських громадян. Посли держав-членів підтримали продовження дії механізму тимчасового захисту для українських біженців до березня 2028 року. Це означає, що мільйони українців і надалі матимуть право легально проживати, працювати, навчатися та користуватися соціальними гарантіями в країнах ЄС відповідно до чинного законодавства.

    Запропонований Європейською комісією 21-й пакет санкцій передбачає подальше посилення обмежень проти російського енергетичного та фінансового секторів, нові заборони на в’їзд до Європейського Союзу для окремих представників російських військових структур, а також продовження політики обмеження доходів Кремля від експорту нафти.

    Європейська комісія представила цей пакет державам-членам ще 9 червня, однак переговорний процес виявився складним через необхідність отримати одностайну підтримку всіх країн ЄС. Окремі держави висувають власні умови та пропозиції щодо окремих пунктів документа, що ускладнює швидке ухвалення остаточного рішення.

    Попри відсутність консенсусу, у Брюсселі наголошують, що робота над новими санкціями триває, а переговори мають завершитися найближчим часом після узгодження всіх спірних питань.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що під час обговорення санкційної політики Європейського Союзу російський патріарх Кирило знову не був включений до санкційного списку. За даними ЗМІ, на таке рішення вплинула позиція Болгарії, яка виступила проти запровадження відповідних обмежень.

    Новий санкційний пакет розглядається ЄС як один із ключових інструментів подальшого економічного тиску на Росію на тлі її повномасштабної війни проти України, однак остаточне рішення залежатиме від досягнення компромісу між усіма державами-членами Європейського Союзу.

  • Болгарія пояснила позицію щодо України

    Болгарія пояснила позицію щодо України

    Болгарія вважає, що завершення війни Росії проти України можливе лише за поєднання військової підтримки, економічного тиску на Москву та активної дипломатії. Саме дипломатичний напрямок, на думку офіційної Софії, досі використовувався недостатньо. Про це під час пресконференції в Києві 15 липня заявила міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова.

    Коментуючи рішення Болгарії вийти з так званої “коаліції охочих”, Петрова наголосила, що позиція її країни не означає відмову від підтримки України. За її словами, Софія переконана, що для досягнення справедливого та тривалого миру необхідно одночасно працювати в кількох напрямках.

    Міністерка зазначила, що Болгарія підтримує подальшу допомогу Україні, виступає за збереження економічного тиску на Росію через санкції та вважає важливим активізувати дипломатичні зусилля, які можуть створити умови для переговорного процесу.

    “Ми вважаємо, що третій напрям використовувався недостатньо”, – заявила Петрова, маючи на увазі дипломатичний трек.

    Вона підкреслила, що Болгарія й надалі підтримуватиме всі міжнародні дипломатичні ініціативи, спрямовані на припинення війни, а також залишатиметься прихильницею санкційної політики Європейського Союзу щодо Росії.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили питанням енергетичної безпеки України. За словами очільниці болгарського МЗС, Софія готова продовжувати допомогу українській стороні напередодні нового опалювального сезону, використовуючи власне стратегічне розташування на перетині ключових енергетичних маршрутів.

    Петрова зазначила, що Болгарія має можливість сприяти постачанню природного газу та інших енергетичних ресурсів до України, і саме цей напрямок зараз активно опрацьовується між двома державами.

    Також міністерка позитивно оцінила оголошену 15 липня співпрацю України та Європейського Союзу у сфері виробництва безпілотників. За її словами, Болгарія зацікавлена у розвитку цього напряму та готова брати участь у відповідних європейських ініціативах.

    Вона наголосила, що Софія розглядає розвиток оборонних технологій як перспективний напрямок співпраці як на двосторонньому рівні, так і в межах загальноєвропейських програм.

    Заяви глави болгарського МЗС пролунали на тлі нещодавніх дискусій навколо позиції Софії щодо підтримки України. Напередодні прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив про вихід країни з коаліції охочих та припинення військової й фінансової допомоги Україні. Його позиція викликала значний резонанс серед європейських партнерів.

    Раніше Радев також неодноразово висловлював думку, що Захід не зможе перемогти Росію виключно конвенційними засобами, а подальше нарощування військової підтримки України, на його переконання, може підвищити ризик масштабної ескалації та навіть ядерного протистояння.

    Крім того, Болгарія вже привертала увагу під час ухвалення санкційних пакетів Європейського Союзу. Зокрема, саме позиція Софії стала одним із факторів, через які російський патріарх Кирило вкотре не потрапив до санкційних списків ЄС.

    Попри різні підходи до окремих аспектів підтримки України, офіційна Софія запевняє, що залишається прихильницею європейської санкційної політики, продовжить співпрацю у сфері енергетичної безпеки та готова долучатися до спільних європейських проєктів, спрямованих на зміцнення обороноздатності України.

  • ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас для нових заявників запроваджуються додаткові умови, пов’язані з підтвердженням виконання військових обов’язків перед Україною. Про це йдеться у заяві Євроради.

    У Європейському Союзі наголосили, що рішення про продовження тимчасового захисту демонструє незмінну підтримку українців, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну війну Росії проти України. Водночас новий підхід має враховувати не лише гуманітарні потреби людей, а й оборонні інтереси України.

    Згідно з ухваленим рішенням, нові правила стосуватимуться лише тих громадян України, які вперше звертатимуться за отриманням статусу тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. Українці, які вже офіційно користуються цим статусом, зможуть і надалі залишатися під його дією без застосування нових вимог.

    Європейські країни погодилися, що надалі тимчасовий захист надаватиметься лише тим новим заявникам, які документально підтвердять виконання своїх військових обов’язків або законні підстави для звільнення від них.

    Для проходження перевірки нові заявники повинні будуть надати один із передбачених документів. Зокрема, підтвердженням може слугувати паспорт із відміткою українських прикордонних органів про законний виїзд з території України або офіційний паперовий чи електронний документ, який підтверджує виконання військового обов’язку чи законне звільнення від нього.

    Як пояснив міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О’Каллаган, Європейський Союз залишається відданим підтримці українського народу. За його словами, водночас країни ЄС прагнуть забезпечити, щоб Україна зберігала спроможність захищати себе від російської агресії, тому оновлений механізм тимчасового захисту враховує й оборонні потреби держави.

    Механізм тимчасового захисту був уперше активований Європейським Союзом у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Він дозволив мільйонам українців швидко отримати законне право на проживання, працевлаштування, медичну допомогу, освіту та соціальну підтримку без необхідності проходити стандартну процедуру розгляду заяв про надання притулку.

    За даними Європейського Союзу, за час дії цієї програми статусом тимчасового захисту скористалися близько 4,38 мільйона громадян України, які знайшли прихисток у різних країнах ЄС.

    Паралельно українська влада продовжує працювати над створенням умов для добровільного повернення громадян додому після завершення або стабілізації безпекової ситуації. Зокрема, для українців, які перебувають за кордоном, запрацювала платформа «Додому», де можна отримати інформацію про працевлаштування, житло, освіту для дітей та інші питання, пов’язані з поверненням в Україну.

    Питання перебування за кордоном українських чоловіків призовного віку також неодноразово порушували окремі європейські політики. Зокрема, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш раніше заявляв, що українці, які підлягають військовій службі, мають брати участь у захисті своєї держави.

  • Ще одна країна змінює курс: Болгарія відмовилася від військової допомоги Україні

    Ще одна країна змінює курс: Болгарія відмовилася від військової допомоги Україні

    Болгарія більше не братиме участі в міжнародній “коаліції охочих”, створеній для підтримки України, а також припиняє надання Києву військової та фінансової допомоги. Відповідну заяву зробив прем’єр-міністр країни Румен Радев, пояснивши рішення тим, що Софія більше не підтримує формати, які, на його думку, передбачають військовий шлях врегулювання війни.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За словами глави болгарського уряду, його країна відмовляється від участі в ініціативах, які, на його переконання, сприяють подальшій ескалації бойових дій. Радев заявив, що переконаний у необхідності дипломатичного врегулювання війни, а не її продовження шляхом нарощування військової підтримки.

    Прем’єр наголосив, що Болгарія виступає за активізацію дипломатичних зусиль і вважає саме переговорний процес єдиним реальним способом припинення війни. Він також заявив про необхідність вибудовування “прагматичних” відносин із Росією, водночас вкотре відкинувши звинувачення у тому, що його позиція є проросійською.

    Заява Радева фактично означає зміну офіційної позиції Софії щодо участі у “коаліції охочих” — міжнародному форматі, який об’єднує держави, готові надавати Україні військову, політичну та іншу підтримку. Хоча Болгарія раніше брала участь у роботі коаліції, на останню зустріч її представники вже не прибули. Засідання відбулося у Парижі за участю лідерів держав-партнерів України.

    Водночас рішення болгарського уряду не означає повного припинення співпраці з Україною в оборонній сфері. Після приходу Румена Радева до влади у травні країна вже призупинила офіційні поставки озброєння Україні, однак продовжила продаж зброї та боєприпасів українській стороні на комерційній основі.

    Болгарія залишається одним із найбільших виробників боєприпасів радянського калібру серед країн Європейського Союзу. Саме такі снаряди були особливо затребуваними українською армією на початковому етапі повномасштабного російського вторгнення, коли Збройні сили України активно використовували радянські артилерійські системи. Експерти неодноразово зазначали, що болгарська оборонна промисловість відіграла важливу роль у забезпеченні України необхідними боєприпасами в перші роки війни.

    Заява болгарського прем’єра прозвучала на тлі подальшого розвитку “коаліції охочих”. Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що формат продовжує розширюватися. За підсумками саміту в Парижі країни-учасниці домовилися провести наступну зустріч уже на території України, а також підтвердили приєднання до ініціативи ще двох держав.

    Крім того, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше повідомив, що восени на польській території вперше відбудуться масштабні військові навчання за участю країн “коаліції охочих”. За його словами, під час маневрів планується відпрацювати практичні механізми забезпечення гарантій безпеки для України та координації між державами-партнерами.

    Рішення Болгарії може стати одним із найбільш резонансних політичних кроків усередині Європейського Союзу щодо підтримки України останнім часом. Водночас наразі невідомо, чи вплине позиція Софії на загальну діяльність коаліції, яка продовжує розширюватися за рахунок інших держав.

  • ЄС обмежив українську сталь: нові квоти можуть коштувати Україні до 1,6 млн тонн експорту щороку

    ЄС обмежив українську сталь: нові квоти можуть коштувати Україні до 1,6 млн тонн експорту щороку

    Європейський Союз із 1 липня запровадив нові захисні заходи щодо імпорту сталі, які можуть суттєво вдарити по українській металургії. За оцінками експертів, через нову систему квот українські виробники ризикують втратити від 1,3 до 1,6 млн тонн експорту сталі щороку. Причиною стало те, що Єврокомісія розрахувала квоти на основі показників 2022–2023 років, коли українська металургія працювала в умовах найглибшої кризи через повномасштабну війну.

    Про це повідомляє Politico.

    Нові захисні заходи набули чинності 1 липня після того, як Європейська комісія застосувала спеціальну термінову процедуру. Вона дозволила спочатку оприлюднити рішення, а вже після цього винести його на затвердження держав-членів ЄС. Очікується, що голосування щодо остаточного розподілу квот відбудеться найближчими тижнями.

    Як зазначає видання, українські виробники стали одними з найбільш постраждалих від нових правил. Під час розрахунку квот було використано дані за 2022 та 2023 роки — період, коли українська металургія переживала безпрецедентні труднощі. Через активні бойові дії, окупацію частини промислових регіонів, руйнування підприємств, блокування морських портів та логістичні проблеми експорт української сталі тоді різко скоротився.

    Водночас уже у 2024 році галузі вдалося частково відновити виробництво та поставки на зовнішні ринки. Саме тому нинішні квоти, побудовані на кризових показниках, значно менші за реальні можливості українських підприємств експортувати продукцію до країн Європейського Союзу.

    Окрім індивідуальних національних квот, ЄС створив так званий залишковий пул, за який можуть конкурувати всі країни-постачальники. Однак українські виробники змушені будуть змагатися за ці обсяги з великими експортерами з інших держав, що значно ускладнює можливість отримати достатні квоти для стабільного експорту.

    У компанії “Метінвест” зазначили, що нові рішення Євросоюзу створюють додатковий тиск на українську промисловість, яка й без того працює в надзвичайно складних умовах повномасштабної війни. Галузь продовжує відновлювати виробництво після масштабних втрат, забезпечує валютні надходження до державного бюджету, створює робочі місця та залишається одним із ключових секторів української економіки.

    За оцінкою аналітичного центру GMK Center, яку наводить Politico, саме Україна отримала одне з найбільших скорочень тарифних квот серед усіх країн-експортерів сталі до ЄС. У разі збереження чинних обмежень потенційні втрати українського експорту можуть становити від 1,3 до 1,6 млн тонн металопродукції на рік. Це означатиме скорочення валютної виручки, зменшення виробництва та додатковий тиск на підприємства, які вже працюють у складних воєнних умовах.

    Представники металургійної галузі закликають український уряд зробити перегляд нової системи квот одним із пріоритетних питань у переговорах із Європейською комісією. На їхню думку, під час визначення обсягів експорту необхідно враховувати реальні можливості української промисловості після часткового відновлення виробництва, а також особливий статус України як держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу.

    У галузі наголошують, що чинні квоти не відображають сучасної економічної ситуації та фактично закріплюють показники найважчого періоду війни. Українська сторона розраховує, що під час подальших консультацій із Брюсселем вдасться досягти перегляду механізму розподілу квот та пом’якшити торговельні обмеження, які можуть негативно позначитися на одному з ключових експортних секторів української економіки.

    Додатковим викликом для металургійної галузі залишається й майбутнє повноцінне запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), який також може суттєво вплинути на конкурентоспроможність української металопродукції на європейському ринку. Представники галузі неодноразово заявляли, що одночасне застосування нових квот та вуглецевих обмежень може значно посилити фінансовий тиск на підприємства, які залишаються одними з найбільших експортерів країни.