Позначка: ЄС

  • Обмеження у ЄС для української продукції: Як це вплине на фермерів і аграріїв

    Обмеження у ЄС для української продукції: Як це вплине на фермерів і аграріїв

    Єврокомісія планує внести зміни до торгового законодавства ЄС, спрямовані на введення обмежень для імпорту української сільськогосподарської продукції до країн, що межують з Україною. За інформацією, отриманою від журналу “Фокус”, українські фермери стоять перед питанням, чи існує реальна загроза блокування української агропродукції в Євросоюзі.

    Віцепрезидент Європейської Комісії з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс заявив, що пропозиція Єврокомісії, ймовірно, міститиме “захисні заходи, специфічні для кожної країни”, що дозволять Брюсселю блокувати імпорт у випадку переповнення ринку певної країни. Додатково, Польща вже досягла певних узгоджень щодо української агропродукції.

    Чи загрожує українській сільськогосподарській продукції обмеження імпорту? Єврокомісія розглядає можливість внесення змін до торгового законодавства ЄС, які можуть вплинути на імпорт української сільськогосподарської продукції до сусідніх країн. У коментарі для Financial Times, виконавчий віцепрезидент Європейської Комісії з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс вказав, що вплив цих заходів на ринок ЄС в цілому поки не є значущим.

    За словами Домбровскіса, нерівномірний розподіл експорту українських сільськогосподарських товарів вже відчувають найбільше сусідні країни, тоді як для ринку ЄС загалом це не становить значних перешкод. Пропозиція, яка охоплює рік і має бути схвалена Європейським парламентом та більшістю країн-членів ЄС, передбачає введення “специфічних захисних заходів” до червня 2025 року.

    Уточнено, що також розглядається можливість встановлення квот на імпорт м’яса птиці, цукру та яєць з України, але поки що жодного остаточного рішення з цього питання не прийнято. Згодом стало відомо, що Польща досягла деяких успіхів щодо обмеження експорту продовольства з України до ЄС.

    Відповідно до Financial Times, Валдіс Домбровскіс повідомив, що пропозиція щодо обмеження українського імпорту буде оголошена до завершення поточного тижня. Ймовірно, ця пропозиція передбачатиме впровадження “специфічних заходів” для кожної країни, що дозволять Брюсселю блокувати імпорт у випадку насичення ринку певної країни українським продовольством.

    Домбровскіс відзначив, що Єврокомісія розглядає можливість надання додаткових гарантій Польщі та іншим країнам-членам, і одним зі способів цього може бути введення захисних заходів для конкретних країн. Також було заявлено, що розпочнуться переговори щодо взаємної лібералізації торгівлі, і Домбровскіс закликав Київ знизити власні торговельні бар’єри для сприяння експорту до ЄС, враховуючи переговори про можливий вступ до спільноти.

    Єврокомісар також підкреслив, що пропозиція про безмитну торгівлю повинна отримати затвердження Європейського парламенту та більшості країн-членів ЄС.

    Лише транзит: що може загрожувати українським експортерам агропродукції

    Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу, розкрив сутність дій Єврокомісії щодо обмежень українського експорту продовольства.

    “По-перше, важливо відзначити, що пропозиція, ще не є остаточною рішучістю. По-друге, обмеження не застосовуються до ринку Євросоюзу в цілому. В сучасних умовах через логістичні особливості спостерігається нерівномірний розподіл української аграрної продукції по ринках конкретних країн ЄС. Найбільший обсяг продукції накопичується на вході до ЄС, що призводить до активного витискування місцевих виробників. Отже, представник Єврокомісії із зовнішньої торгівлі запропонував механізм обмежень для конкретних країн. Це означає, що ці країни матимуть право встановлювати обмеження, враховуючи те, що загальний транзит української аграрної продукції залишиться незмінним. Наприклад, якщо Франція готова прийняти куряче м’ясо, а Польща ні, то Польща буде лише транзитною країною для українського курячого м’яса, яке пройде через її територію. Це лише одна з пропозицій, і для будь-якої з них буде розроблений механізм контролю”, – пояснив Пендзин.

    Він також зауважив, що такий сценарій вже зафіксований у сучасних умовах. В даний момент українська аграрна продукція транзитом проходить через Польщу, навіть при тому, що для польських, словацьких, угорських, румунських та болгарських споживачів існують обмеження на постачання української аграрної продукції, введені ще у 2023 році.

    “Ініціатори хочуть продовжити цей механізм, в якому кожна конкретна країна матиме можливість захищати свій внутрішній ринок від української аграрної продукції. Наголошується, що це не передбачає фізичного знищення обсягів постачання. Суть у тому, щоб нерівномірно розподіляти ці об’єми між країнами Європи, та вважати це не загрозою для загального ринку ЄС, але проблемою для окремої країни. Таким чином, наприклад, Польща матиме теоретичну можливість захистити свій ринок”, – додав експерт.

    Тим часом, Григорій Шамрицький, голова фермерського господарства “Моя земля 2015” і голова Конгресу фермерів Полтавщини, відзначає, що українські фермери та аграрії вже уклали угоди щодо обсягів продукції, термінів та умов постачання на ринки різних країн Європи.

    “Внаслідок цих змін обсяг поставок продукції на ці ринки зменшиться, що може призвести до негативного впливу на ціни і затронути кожного аграрія та виробника. У таких умовах, на мою думку, необхідно не обмежувати наші можливості, а співдопомагати нам розширювати експорт нашої продукції. Саме в цей важливий період для України, наші сусіди-країни можуть бути партнерами у збільшенні обсягів поставок, а не у введенні обмежень. Ми вже маємо випадок, коли після вивезення невеликого обсягу товарів вантажним транспортом, кордони були блоковані. І що буде, коли ми активно виходимо на всі міжнародні ринки зі своєю готовою продукцією?” – розглядає ситуацію фермер.

    У цей час Україна запропонувала Польщі використовувати систему контролю експорту агропродукції, яка вже успішно функціонує з Румунією та Болгарією.

    Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час спільного брифінгу з прем’єром Польщі Дональдом Туском. У своєму виступі український прем’єр наголосив, що було обговорено питання щодо безперешкодного руху товарів через кордон.

    “Ми вважаємо, що на сьогодні це питання вирішено. Кордон розблоковано, і наша спільна робота призвела до позитивного результату”, – зазначив Шмигаль.

    Прем’єр-міністр також підкреслив, що зі сторони України вже висловлено зобов’язання зробити найбільше можливе для того, щоб не завдати шкоди та підтримати польських фермерів і перевізників. Крім того, Україна висловила сподівання, що Польща прийме заходи для скасування обмежень, що стосуються українських фермерів і виробників.

    “Україна пропонує механізм верифікації експорту агропродукції відповідно до рішення Європейської комісії. Цей механізм вже успішно функціонує взаємодіючи з Румунією та Болгарією, і ми пропонуємо його застосовувати у наших взаємовигідних відносинах”, – зауважив Шмигаль.

    Прем’єр-міністр також закликав Єврокомісію продовжити заходи з лібералізації торгівлі для України, а також взяти на увагу лібералізацію перевезень.

  • Шольц хоче обговорити постачання зброї Україні з лідерами ЄС на лютневому саміті

    Шольц хоче обговорити постачання зброї Україні з лідерами ЄС на лютневому саміті

    Канцлер Німеччини Олаф Шольц хоче чинити додатковий тиск на партнерів з ЄС, щоб вони постачали Україні більше зброї, піднявши це питання на спеціальному саміті лідерів ЄС наступного місяця.

    Politicos зустрінуться в Брюсселі 1 лютого, де планують ухвалити пакет фінансової допомоги Києву на 50 мільярдів євро. Шольц має намір використати цю нагоду, щоб провести додаткові дебати щодо військової підтримки України, яку окремі країни ЄС планують цього року, повідомив POLITICO німецький чиновник, якому дозволили говорити анонімно.

    У понеділок канцлер випустила надзвичайно пряме попередження про те, що «поставки зброї для України, заплановані досі більшістю країн-членів ЄС, безумовно, є занадто малими», додавши: «Тому я закликаю наших союзників у Європейському Союзі також вжити заходів», посилити свої зусилля на підтримку України… Нам потрібні більші внески».

    Шольц також сказав, що попросив ЄС скласти список усієї військової допомоги, яку країни-члени планують цього року, «не пізніше» до саміту 1 лютого.

    План Берліна обговорити висновки цього списку з лідерами, швидше за все, посилить тиск на такі країни, як Франція, Італія та Іспанія, які поки що пожертвували Києву порівняно мало військових товарів, принаймні згідно з загальнодоступною інформацією.

    За даними Кільського інституту, який підраховував військову допомогу Україні у відкритому доступі, Німеччина була другим найбільшим донором минулого року після США з 17,1 млрд євро; за нею йшла Великобританія з 6,6 млрд євро, а також Північні та Східні країни ЄС. Франція, для порівняння, внесла лише 0,54 мільярда євро, Італія – 0,69 мільярда євро, а Іспанія – 0,34 мільярда євро.

  • ЄС має терміново ухвалити рішення про фінансову підтримку України – Урсула фон дер Ляєн

    ЄС має терміново ухвалити рішення про фінансову підтримку України – Урсула фон дер Ляєн

    Останні жорстокі повітряні атаки Росії на цивільну інфраструктуру в Україні підкреслюють необхідність негайного ухвалення Євросоюзом рішення щодо створення Українського фонду для забезпечення постійної фінансової підтримки України. Про це заявила президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн під час спільної прес-конференції з прем’єр-міністром головуючої в ЄС Бельгії Александром Де Кроо у Брюсселі сьогодні.

    Фон дер Ляєн підкреслила, що Єврокомісія разом з Бельгійським Головуванням визначить пріоритети, серед яких основним є надання підтримки Україні. Після історичного рішення розпочати переговори з Україною про її вступ до ЄС, важливо невідкладно рухатися вперед для стабілізації фінансової допомоги цій країні, особливо у контексті останніх агресивних дій Росії.

  • Віцепрезидентка Єврокомісії: вступ України до ЄС – це питання років, а не десятиліть

    Віцепрезидентка Єврокомісії: вступ України до ЄС – це питання років, а не десятиліть

    Віцепрезидентка Єврокомісії з питань цінностей та прозорості, Вера Юрова, висловила своє ставлення до термінів вступу України в ЄС, вказавши, що цей процес не має тривати десятиліттями, але вимагає певного часу.

    “Я б воліла говорити про роки”, – наголосила Юрова, відповідаючи на питання про терміни вступу України в Європейський Союз.

    Вона порівняла Україну з іншими країнами, такими як Чорногорія, Сербія, Північна Македонія та Албанія, які вже розпочали переговори про вступ. Зазначила, що цього року Союз не розширюватиметься, і тому переговори не будуть відбуватися швидко.

    Юрова висловила задоволення від того, що концепція “повного членства або не членства” більше не застосовується. Зазначила, що держави-кандидати можуть наближатися до ЄС в різних сферах, таких як цифровий, енергетичний та транспортний зв’язок, а також визнання кваліфікацій та обмежений доступ до європейського ринку. За її словами, Україна може досягти цього до вступу в ЄС.

    Щодо територіальних проблем, Юрова вважає, що вирішення їх до вступу є морально складним завданням. Вона визнала зусилля України у веденні війни та проведенні реформ, вказавши, що вступ до ЄС буде складним процесом, вимагаючи адаптації всіх українських законів до європейського законодавства.

  • В обхід позиції Віктора Орбана: ЄС розробляє “план Б”, щоб надати допомогу Україні

    В обхід позиції Віктора Орбана: ЄС розробляє “план Б”, щоб надати допомогу Україні

    Financial Times повідомило, що Європейський Союз працює над альтернативним “планом Б” для надання макрофінансової допомоги Україні, обхід Віктора Орбана, прем’єр-міністра Угорщини, який виступає проти виділення коштів. За цим планом, ЄС може виділити Україні 20 млрд євро без згоди Угорщини.

    Орбан виступає проти програми надання Україні 50 млрд євро, яка містить військову допомогу для ЗСУ. Він вимагає від України звітності за вже виділені кошти і використовує блокування програми як спосіб вирішення внутрішніх питань угорської судової системи. Попри вето Орбана, 10 млрд євро було розблоковано перед самітом ЄС 14 грудня.

    Згідно із заявою Financial Times, Євросоюз розглядає можливість взяття в борг 20 млрд євро на ринках капіталу під гарантії країн ЄС з високими кредитними рейтингами, таких як Німеччина і Нідерланди. Це не потребуватиме згоди всіх країн-членів ЄС, а лише схвалення їхніх парламентів. Євросоюз розраховує завершити цю процедуру до 1 березня 2024 року.

    У випадку, якщо цей “план Б” також зазнає невдачі, є ще “план В”, який включає в себе надання Україні дешевих короткострокових кредитів. Це вимагатиме схвалення більшості країн ЄС.

    Рішення щодо надання макрофінансової допомоги Україні також впливає на можливе виділення нового траншу від Міжнародного валютного фонду (МВФ) на суму близько 900 млн доларів.