тримання під вартою

У Державній установі «Казанківська виправна колонія №93», що на Миколаївщині, правоохоронці за участю працівників Державного бюро розслідувань (ДБР), Служби безпеки України (СБУ) та керівництва Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС) викрили незаконний канал постачання наркотичних речовин. Підозрюваним у цьому злочині став працівник колонії — інспектор з нагляду та безпеки.

Згідно з даними слідства, ув’язнені цієї установи вели постійний зв'язок з зовнішніми постачальниками наркотичних речовин через інспектора. Операція передбачала, що засуджені замовляли наркотики через інтернет або інші канали зв’язку, а їхній посередник у колонії отримував посилки з забороненими предметами. Інспектор, діючи за умовами змови, забирати посилки і ввозив наркотики на територію виправної установи, де вже відбувався розрахунок із замовниками.

3 жовтня 2025 року правоохоронці запобігли черговому постачанню наркотиків. Під час перевірки внутрішнім контролем колонії було виявлено посилку з забороненими речовинами.

Інспектор нині підозрюється у незаконному зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ДБР та СБУ продовжують перевірку інших можливих каналів постачання наркотиків до виправних закладів.

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

Глибоцький районний суд Чернівецької області ухвалив рішення обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для місцевого забудовника Михайла Акостакіоає, власника ТОВ «Захбудком». Його підозрюють у скоєнні масштабного шахрайства, пов’язаного з продажем неіснуючого житла. За інформацією правоохоронців, підозрюваний у період з червня 2021 року активно продавав інвесторам квартири в будинках, яких насправді не існувало.

Згідно з матеріалами справи, для створення ілюзії реального будівництва, Михайло Акостакіоає використовував різноманітні методи обману. Потенційним покупцям демонстрували не тільки ескізи і проектну документацію, а й організовували фіктивні «екскурсії» на місце, де, за словами забудовника, нібито велося будівництво. Таким чином, покупці були введені в оману і намагалися придбати житло, яке в реальності не мало жодних перспектив на появу.

При цьому забудовник не мав дозволів на землю, а угоди з покупцями укладалися у вигляді простих договорів без нотаріального посвідчення чи державної реєстрації права власності. За версією слідства, через такі дії постраждалі інвестори втратили понад 13 мільйонів гривень.

Для залучення покупців Акостакіоає використовував рекламу в ЗМІ, соціальних мережах і навіть створив відділ продажу у Чернівцях. Під час зустрічей із потенційними клієнтами він запевняв їх у законності будівництва, демонструючи лише рекламні матеріали, які не мали жодного юридичного підґрунтя.

Кошти від інвесторів приймалися готівкою. Гроші проходили повз офіційний бухгалтерський облік підприємства, що може вказувати не лише на шахрайство, а й на ухилення від сплати податків.

Дії забудовника кваліфіковано за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі триває досудове розслідування, яке має встановити коло постраждалих, джерела фінансування та можливих співучасників схеми.

У Київській області правоохоронці викрили діяльність організованої злочинної групи, яка займалася незаконним вирощуванням конопель та збутом виготовленого з них канабісу. За даними Національної поліції, вартість вилучених наркотичних засобів на «чорному» ринку перевищує 15 мільйонів гривень. Організаторами цього злочинного бізнесу стали двоє мешканців області віком 40 та 42 роки, які спільно з третім спільником створили цілу систему отримання незаконних прибутків.

Група ретельно приховувала свою діяльність, використовувавши земельну ділянку, оточену високим парканом. Для забезпечення росту конопель зловмисники організували цілодобовий полив, що дозволяло рослинам швидко розвиватися. Згідно з оперативною інформацією, вони активно займалися збутом виготовленого з канабісу наркотичного засобу на території Київської області, а також поза її межами.

Під час обшуків, проведених за силової підтримки бійців батальйону патрульної поліції ТОР, правоохоронці вилучили понад 400 кущів конопель, 60 кілограмів канабісу, електронні ваги, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, сім-картки, гроші та автомобілі.

Трьох учасників угруповання затримано. Усім їм повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема — за незаконне виробництво та збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах, а також за посів і вирощування конопель.

Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. За скоєне зловмисникам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Нещодавно в мережі з’явилися нові відео та аудіозаписи, на яких людина, схожа на чернігівського бізнесмена Дениса Пащенка, обговорює із іноземними співрозмовниками схеми переправлення наркотичних речовин через Україну до Європи. У цих записах чоловік відкрито розповідає про «домовленості на високому рівні», хизується зв’язками з політичними елітами різних країн, що повинні створити враження його недоторканності.

Для більшості, хто слідкував за його діяльністю, це не стало справжнім шоком, адже біографія Пащенка завжди була переплетена з сумнівними справами. Його кримінальний шлях почався ще в 2004 році, коли в Україні він був засуджений за тяжкі злочини. Проте це не стало перепоною для його подальшого розвитку у бізнесі, що згодом, як виявилося, не обмежувалося лише легальними сферами.

Гучна слава прийшла після викрадення у Домініканській Республіці екс-мера Херсона Володимира Сальдо. Хоч і сам Сальдо зрадник України, але саме ця справа зробила Пащенко відомим у міжнародних базах. У 2017 році його оголосили у національний розшук, а вже наступного року — у міжнародний.

У 2019-му його затримали у Швейцарії, восени екстрадували до України. Здавалося, історія закінчилася: людину з таким бекґраундом чекала реальна тюрма. Але система знову дала збій.

Замість тримання під вартою суддя відпустив його під особисте зобов’язання. Коли він намагався вилетіти з країни всупереч забороні, його зупинили прикордонники. Та й після цього отримав лише нічний домашній арешт. Так фігурант міжнародного розшуку, людина з кримінальним минулим, знову опинився на волі.

Паралельно він не полишав свого «бізнесу» — уміння обіцяти. З джерел нам стало відомо, що за гроші Пащенко обіцяв вирішити будь-які проблеми: знайти контакти, домовитися з суддями чи чиновниками, допомогти у «чутливих справах». Люди платили, але нічого не отримували. Це була його улюблена схема: взяти гроші, не виконати обіцянки й лишити співрозмовника ні з чим.

У 2014-му слідчі відкрили провадження щодо ухилення від сплати податків, і предметом розслідування стали не абстрактні «фірми-прокладки», а конкретні структури, які роками утворювали навколо Пащенка мережу для грошових і товарних маніпуляцій. Приватна фірма «ОПТІМА» (ЄДРПОУ 31221145) і ТОВ «ПАРІЛАЙН» (ЄДРПОУ 33172257) опинилися в епіцентрі справи: слідство стверджувало, що частину реалізації продукції просто не вносили в бухгалтерію, створюючи «чорні» надходження і залишаючи державу без податків.

Ця технологія — приховати реальний товарообіг на папері й отримати доступ до готівки поза контролем — виявилася надзвичайно ефективною. З часом до неї додалися борги перед банками та судові спори: підприємства Пащенка накопичували заборгованість, і ПУМБ змушений був вести претензійно-позовну роботу, щоб повернути кошти. Для зовнішнього спостерігача це виглядало як класичний бізнес-конфлікт; для того, хто знає схеми — як наступний крок у відпрацьованій процедурі: взяти гроші, не показати продажі, перекласти ризики на підставні рахунки.

Саме ці «репетиції» стали тими інструментами, які сьогодні можна використати для значно небезпечніших операцій. Компанія з імпортно-експортною специфікою, відпрацьована практика фіктивних або непоказаних угод, наявність юридичних документів і рахунків — усе це дає можливість оформлювати вантажі й змінювати їхню класифікацію на папері.

Але тепер стає зрозуміло, що масштаби шахрайства змінилися. Мова вже не про локальні афери, а про наркотрафік через Україну до Європейського Союзу. Пащенко розповідає про використання дипломатичних каналів, переконує партнерів у наявності політичного прикриття, демонструє міжнародні контакти — від Швейцарії до Еквадору. Це не приватна авантюра. Це спроба зробити Україну транзитною зоною для наркотичних речовин.

У схемах Пащенка особливу роль відіграють іноземні контакти. Це не випадкові знайомі з візиток, а люди, чиї імена створюють враження серйозності та глобальності.

У записах, що потрапили у відкритий доступ, згадується швейцарський політик Стефан Бруннер (Stefan Brunner). Його участь створює враження солідності та міжнародної легітимності. Присутність представника зі Швейцарії додає схемам Пащенка відтінку «респектабельності», адже ця країна асоціюється зі стабільністю, фінансовою надійністю та нейтральністю. Саме на такі асоціації і робить ставку бізнесмен, використовуючи Бруннера як «вітрину», що дозволяє прикривати тіньові домовленості. З відео стає чітко зрозуміло, що Бруннер погодився допомагати Пащенку з легітимізацією наркотичний речовин на території ЄС.

Інший фігурант у мережі контактів Пащенка — еквадорський політик Болівар Арміхос Веласко, що декілька разів балотувався на пост президента Еквадору. Він також був причетний до низки корупційних скандалів на своїй батьківщині. Його ім’я виникає там, де мова йде про маршрути з Латинської Америки, регіону, добре відомого як джерело наркотрафіку. Присутність еквадорця у схемі не виглядає випадковою: це додає версії Пащенка ваги в очах потенційних партнерів. Для нього Арміхос Веласко — це «доказ» доступу до джерела, що робить пропозицію українського бізнесмена більш переконливою і реалістичною. І з тих же відео ми можемо зрозуміти, що Болівар Арміхос Веласко також погодився допомогти у поставках наркотичних речовин до України, після чого товар буде реалізовано на території Європейського Союзу.

Але будь-яка схема потребує прикриття. Дружина бізнесмена, Алла Олександрівна (у різних документах також фігурує як Гулбіс або Василенко), формально є власницею ресторану «Ля Опера бар» в центрі Чернігова. Саме на неї оформлений бізнес, який у звичайному місті мав би бути просто закладом харчування, але в історії Пащенка стає частиною прикриття.

Ресторан із готівковою виручкою і контрактами на постачання — зручний майданчик для того, аби легалізувати доходи, джерело яких викликає запитання. Алла — не випадкова фігура, а ключовий елемент у тіньовій архітектурі чоловіка: її ім’я в реєстрах дозволяє йому залишатися в тіні, тоді як бізнес продовжує працювати.

Інший фасад — благодійний фонд «Місія солідарності». На папері — гуманітарні ініціативи, на ділі — ідеальний канал для міжнародних переказів. Що цікаво, серед його співзасновників — той самий швейцарський політик Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес Байрон із Еквадору. Скоріш за все саме через цей фонд переказуються гроші за послуги партнерам. Там, де мали б іти гроші на допомогу, ймовірно йдуть транзитом кримінальні надходження.

Якщо ресторан у Чернігові виконує роль локальної каси, то фонд із закордонними співзасновниками — це вже «міжнародний шлюз». Під виглядом гуманітарних вантажів через кордон можуть проходити будь-які товари. У мирний час це можуть бути одяг, продукти чи ліки, під час війни — генератори, медикаменти, амуніція. І саме в такому потоці легко «заховати» щось інше. Ніхто не буде ретельно перевіряти коробки з наліпкою «допомога», тим паче коли документи підписані міжнародними партнерами.

Тому ймовірність того, що фонд може бути використаний не лише для фінансових операцій, а й для фізичного транзиту наркотичних речовин під прикриттям гуманітарних поставок, виглядає цілком реальною. Для Пащенка це подвійна вигода: гроші заходять офіційно, вантажі перетинають кордон без зайвих запитань, а зовні все виглядає як прояв солідарності й турботи.

Пащенко вже був у міжнародному розшуку, і тепер знову опиняється у центрі скандалу. Якщо записи підтвердяться — маємо справу з мережою, що використовує ресторан і фонд як прикриття для транзиту наркотиків. Влада має дати публічні пояснення і почати розслідування.

Працівники Державного бюро розслідувань затримали двох офіцерів-прикордонників, яких підозрюють у хабарництві. За інформацією слідства, військовослужбовець, що проходив службу на Сумщині, мав законні підстави перевестися з бойового підрозділу до тилової частини через стан здоров’я. Однак замість передбаченої законом процедури йому запропонували «спростити процес» за чималі гроші.

Посередником виступив підполковник, який запевнив, що може «вирішити питання» за 5,5 тисяч доларів США. До схеми був залучений і капітан, котрий мав допомогти з передачею коштів. Військовий, який опинився під тиском незаконної вимоги, не погодився на хабарництво та одразу звернувся до співробітників внутрішньої безпеки. Завдяки цьому правоохоронці вчасно зафіксували факт вимагання та провели операцію із затримання.

Підполковник заявив, що знайшов посаду у Житомирі, і для передачі грошей залучив посередника. 19 вересня 2025 року слідчі ДБР затримали його під час одержання всієї суми неправомірної вигоди.

Наразі підполковнику та його спільнику повідомлено про підозру у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення, вчиненому групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України). Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави у розмірі 181 тис. грн.

Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших посадових осіб до цієї оборудки. У разі доведення вини прикордонникам загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Правоохоронці затримали командира військової частини: зловживання службовим становищем

До незаконних робіт офіцер залучив трьох військовослужбовців – двох водіїв та електрика. Вони понад півтора року займалися ремонтом, починаючи з березня 2024 року. При цьому “на папері” бійці залишалися на місці дислокації в Рівному, а держава щомісяця виплачувала їм грошове забезпечення.

За цей час із бюджету військової частини було безпідставно витрачено понад 1,3 млн гривень. Під час обшуків 17 вересня 2025 року правоохоронці виявили на місці двох військових, ще один із липня несе службу в Сумській області. Крім того, знайшли грамоти, якими командир відзначав підлеглих за «сумлінну службу», хоча ті фактично працювали на будівництві його будинку.

Командира затримали та повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України – перевищення військовою службовою особою влади та повноважень в умовах воєнного стану, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1,3 млн грн. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі.