слідство

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили чергові підозри в межах масштабної операції «Чисте місто». Її мета — викриття корупційних механізмів, пов’язаних із незаконним розпорядженням землею та використанням бюджетних ресурсів столиці. Цього разу під підозрою опинилися колишній заступник голови Київської міської державної адміністрації та його спільник, яких слідство вважає організаторами схеми із фіктивною реєстрацією нерухомості.

Слідчі встановили, що у 2023–2024 роках підозрювані запустили механізм оформлення низки «будівель» на підставних громадян. У документах зазначалося, що ці об’єкти нібито були зведені ще на початку 1990-х років. Така легенда мала створити враження, що споруди існували задовго до сучасних регуляцій і можуть претендувати на право оформлення земельних ділянок у власність чи користування згідно з нормами, які діяли в минулому.

Як зазначають детективи, для фіксації права на землю учасники схеми спільно з депутатом Київради, головою земельної комісії, ініціювали зведення на територіях примітивних конструкцій — так званих «туалетів». Після цього виготовлялися технічні паспорти та реєструвалося право власності на ці споруди.

У НАБУ повідомляють, що підозрювані також передавали кошти невстановленим представникам правоохоронних і контролюючих органів, аби ті не реагували на незаконне будівництво та не перешкоджали процедурі реєстрації.

За оцінками слідства, потенційні збитки територіальній громаді Києва від таких дій перевищують 19,5 млн грн. Загалом у справі щодо земельних рішень у столиці вже дев’ять осіб отримали статус підозрюваних. Двоє фігурантів перебувають на лаві підсудних, а щодо ще одного учасника вже винесено обвинувальний вирок.

Антикорупційні органи продовжують процесуальні дії у справі, яка охоплює кілька епізодів та різні рівні посадових осіб.

Під процесуальним контролем Офісу Генерального прокурора триває розслідування щодо діючого депутата Дніпровської міської ради, якому інкримінують організацію внесення неправдивих даних до офіційного документа та подальше використання підроблених матеріалів. За інформацією, поширеною із посиланням на ОГП, посадовець мав забезпечити підготовку фіктивних відомостей, необхідних для перетину державного кордону під виглядом службової поїздки.

У період дії правового режиму воєнного стану порядок виїзду за межі України для місцевих депутатів суттєво посилено. Законодавство передбачає, що такі особи можуть покидати територію держави лише за наявності належно оформленого рішення про відрядження, яке має бути обґрунтованим, підтвердженим і відповідати актуальним потребам громади. Саме з метою контролю та уникнення зловживань були запроваджені чіткі процедури погодження.

Однак, за даними слідства, у червні 2023 року один із депутатів Дніпровської міськради вирішив виїхати за кордон у приватних справах. Щоб обійти заборону, він організував фіктивне запрошення від іноземної компанії про нібито участь у конференції в Угорщині. Насправді жодного заходу не планувалося, а запрошення було створено виключно для легалізації права на виїзд.

На підставі цього підробленого документа Дніпровський міський голова підписав розпорядження про відрядження, що офіційно дозволило депутату перетнути державний кордон України.

Отримавши дозвіл, посадовець разом із сім’єю вирушив на відпочинок на грецький острів Родос. Там він перебував із 27 червня по 13 липня 2023 року, після чого повернувся в Україну. Слідство встановило, що жодної службової діяльності під час поїздки депутат не здійснював.

Наразі правоохоронці продовжують розслідування, а депутату інкримінують організацію підробки документів та їх використання з метою незаконного перетину кордону під час воєнного стану.

Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення у справі чернівецької блогерки Анжели Гуріної, яка входила до руху «Права людини» та була наближена до діяльності Остапа Стахіва, відомого своїми суспільними скандалами. Суд підтвердив законність вироку, винесеного раніше судами нижчих інстанцій, визнавши обґрунтованими доведені прокуратурою обставини щодо поширення блогеркою чутливої інформації у період воєнного стану.

За матеріалами справи, Гуріна під час численних онлайн-трансляцій публікувала дані про переміщення та місця дислокації військових підрозділів. Такі дії створювали реальну загрозу для обороноздатності країни, адже трансляції були доступні широкому загалу, включно з аудиторією за межами України. Слідство встановило, що блогерка свідомо порушувала встановлені обмеження, попри неодноразові застереження щодо неприпустимості розголошення інформації, яка може бути використана ворогом.

Анжелу Гуріну затримали співробітники СБУ 22 серпня 2023 року, а в її будинку того ж дня провели обшуки. За даними слідства, під час стріму влітку 2023 року вона озвучила координати розташування підрозділу Збройних Сил України і, попри застереження військових, опублікувала відео у відкритий доступ на YouTube та TikTok.

«На відео зафіксовано, як військовослужбовці вимагали припинити зйомку з міркувань безпеки. Однак блогерка проігнорувала застереження, продовжила трансляцію та згодом без будь-якого редагування опублікувала відео», – зазначили в Офісі генпрокурора.

У суді Анжела Гуріна свою провину не визнавала, стверджуючи, що її дії не були спрямовані на порушення закону. За її словами, під час зйомок вона не бачила військову частину, а військові не пред’являли документи та не представлялися.

Під час розслідування також з’ясували, що блогерка має паспорт громадянки Румунії, що підтвердило експертизу, а отже, ймовірно, вона має подвійне громадянство.

У грудні 2024 року Першотравневий районний суд Чернівців визнав Гуріну винною за ч. 2 ст. 114-2 ККУ. Апеляційний та Верховний Суд підтвердили цей вирок. Постанова набрала чинності й оскарженню не підлягає.

Анжела Гуріна відома в Чернівцях як антивакцинаторка та активістка з антиукраїнськими поглядами. Вона виступала проти запровадження коронавірусних обмежень і заперечувала пандемію. Популярність здобула у квітні 2021 року, коли вигнала з приміщення власного магазину двох поліцейських, які перевіряли дотримання карантинних норм. Блогерка володіє магазином жіночого одягу у центрі Чернівців.

У Дніпрі триває розслідування гучної корупційної справи, пов’язаної з начальницею одного з відділів Державної екологічної інспекції Лілією Чигриковою. Правоохоронці встановили, що посадовиця, яка офіційно отримувала близько 30 тисяч гривень на місяць, володіла готівкою та майном, вартість яких у багато разів перевищує її задекларовані доходи.

Під час обшуків у будинку Чигрикової слідчі знайшли кілька валіз, заповнених іноземною валютою: $880 тисячами та €210 тисячами. Окрім цього, серед вилученого майна — золоті інвестиційні монети, колекція дорогих годинників, ювелірні вироби преміальних брендів і цінні аксесуари, які за ринковою вартістю становлять значну суму. Усе це контрастує з офіційними деклараціями, де посадовиця вказувала скромні доходи та мінімальні активи.

За рішенням суду Чигрикову взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень. Слідство розглядає версію незаконного збагачення та походження виявлених коштів. Офіційно пояснити джерела мільйонів вона не змогла, хоч у документах роками демонструвала життя на межі «мінімальної» зарплати.

Цей випадок вчергове оголює проблему глибоко вкоріненої корупції серед державних службовців. Посада екоінспектора, яка формально передбачає контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, стала інструментом особистого збагачення — і це не поодинокий прецедент. За словами експертів, саме екологічні інспекції є одними з найбільш корупційно вразливих структур через штрафні механізми, дозвільні функції та слабкий нагляд.

Ситуація з Чигриковою підкреслює масштаб проблеми: система, в якій державний службовець із зарплатою у кілька десятків тисяч гривень може накопичити мільйон доларів готівкою, свідчить про повну розбіжність між декларованими доходами та реальними потоками грошей. Коли подібні історії трапляються із завидною регулярністю, це вже не виняток — це ознака системної хвороби державних інституцій.

Суспільство знову отримало нагадування, що боротьба з корупцією — не формальність, а питання національної безпеки. Допоки державні органи залишаються джерелом тіньових прибутків, довіра до влади продовжуватиме падати, а подібні “мільйонери на мінімалку” будуть з’являтися знову і знову.

На території Сумської області слідчі розкрили діяльність організованої злочинної групи, яка спеціалізувалася на виманюванні конфіденційних даних у громадян та подальшому незаконному заволодінні їхніми коштами. Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції повідомив, що трьом ключовим учасникам вже оголосили про підозру, а зібрані докази свідчать про масштабність та продуманість схеми.

За інформацією слідства, група діяла злагоджено та за заздалегідь визначеним алгоритмом. Центральну роль відігравали фейкові Telegram-боти, створені спеціально для імітації сервісів банків або державних установ. Їх використовували для того, щоб переконати потерпілих перейти за посиланням та ввести свої персональні дані. Паралельно інші учасники телефонували клієнтам, представляючись працівниками служби безпеки фінансових установ і наголошуючи, що «перевіряють» транзакції чи «блокують» підозрілу активність.

У результаті злочинної діяльності троє осіб постраждали на загальну суму 991 тис. грн. Серед потерпілих — жінка, з рахунку якої шахраї зняли 520 тис. грн, отримані від держави після загибелі чоловіка-військовослужбовця. Слідство триває та встановлює точну кількість постраждалих.

Поліція також перевіряє інших причетних до схеми та можливу участь у аналогічних злочинах по всій Україні.

Дії підозрюваних кваліфіковано як шахрайство, вчинене у великих розмірах організованою групою. Їм загрожує до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Колишній високопосадовець Державної продовольчої зернової корпорації Андрій Задирака, який нині переховується на території Греції, опинився в центрі нового розслідування. Правоохоронні органи підозрюють його у шахрайстві та незаконному заволодінні землями однієї з громад Житомирської області. Йому інкримінують використання службових зв’язків та впливу для оформлення ділянок на підставних осіб і подальше їх виведення з комунальної власності.

Окремий пласт підозр стосується його контактів із російськими колаборантами. Серед них — Олександр Кураков, який після початку повномасштабного вторгнення продовжує вести бізнес на окупованій частині Луганської області. За даними джерел, Задирака не лише підтримує з ним комунікацію, а й розглядає можливість спільних комерційних проєктів, що може свідчити про небезпечні зв’язки з особами, діяльність яких підриває інтереси України.

Одним із яскравих кейсів стало захоплення кооперативу “Морозівський”, розформованого ще в 1990-х роках. Задирака та його спільники переписали його на підставних осіб, захопивши сотні гектарів Малинської громади. Землі вартістю понад 600 млн грн прокуратура вже повернула законним власникам. Проти Задираки та його партнерів відкрито кримінальні провадження.

Екс-чиновник продовжує отримувати прибуток через компанії, серед яких ТОВ “Агропаладіум – Плюс”, Каширська зернова компанія, БСК Агро та Поліська аграрна група. Його партнер Кураков володіє мажоритарною часткою ТОВ “Агромонтажник”, зареєстрованої на окупованій Луганщині за російським законодавством у жовтні 2022 року. Компанія управляється росіянами і сплачувала до бюджету держави-агресора значні кошти.

До кола співпраці Задираки входять також юридичні радники — родина Дармограй, які керують земельними активами та забезпечують правову підтримку в судах і місцевих органах влади.

Фактично діяльність Задираки та його партнерів може підпадати під статті ККУ про колабораційну діяльність, фінансування зміни територіального устрою та фінансування тероризму. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі. Екс-чиновник, усвідомлюючи ризики, переховується в Греції, однак міжнародний розшук та можливість екстрадиції можуть стати неминучими.

Історія з фіктивним відрядженням депутата Дніпровської міської ради Руслана Вишневецького отримує подальший розвиток після оприлюднення матеріалів Національної поліції України. Слідство встановило, що посадовець, який паралельно обіймає посаду керівника однієї з районних адміністрацій міста, у червні 2023 року використав службове становище для незаконної організації закордонної поїздки, замаскованої під офіційні робочі зустрічі.

За інформацією правоохоронців, Вишневецький подав документи на відрядження, свідомо вказавши неправдиву мету та маршрут. Формально він мав вирушити до Угорщини для участі в низці ділових заходів, однак фактичний маршрут виявився зовсім іншим. Після перетину українського кордону депутат змінив напрямок і поїхав до Австрії, де перебував кілька днів. Згодом він продовжив подорож на грецький острів Родос.

“Виїзд з України посадовець здійснив на підставі документів, що містили недостовірні відомості”, — зазначили у поліції.

На основі зібраних доказів слідчі повідомили Руслану Вишневецькому про підозру у службовому шахрайстві та зловживанні службовим становищем.

У Хмельницькому правоохоронці викрили масштабну схему привласнення харчових продуктів, які були призначені для лікування та харчування військовослужбовців. Операцію провели спільно оперативники Національної поліції, військова контррозвідка СБУ та органи прокуратури. Про результати розслідування повідомили у поліції Хмельницької області.

У ході слідчих дій встановлено, що до оборудки була причетна організована група осіб із числа працівників медичного закладу. Ключову роль у схемі, за даними слідства, відігравали завідувач продовольчого складу та тимчасово виконуючий обов’язки начальника їдальні шпиталю. Саме вони мали доступ до документації, обліку та фактичного розподілу продуктів.

Натомість вилучені зі складу товари передавали цивільним водіям, які вивозили їх за межі шпиталю. Подальша реалізація відбувалася через дрібні місцеві магазини та підприємців.

Під час чергової спроби збуту — цього разу 150 кілограмів харчової продукції — трьох фігурантів затримали на місці. У межах кримінального провадження правоохоронці провели 14 санкціонованих обшуків. У ході слідчих дій було вилучено 16 000 доларів, 115 000 гривень, майже 1 000 євро, а також значну кількість продуктів і пакувальних матеріалів.

Затриманим повідомили про підозру за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна з використанням службового становища. Санкція статті передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі.

Слідство триває. Правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб та перевіряють, чи могли фігуранти діяти за участі інших посадовців або посередників.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, яким зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та офіційно розпочати кримінальне провадження щодо АТ «Фармак». Підставою для такого кроку стала відмова САП реєструвати справу, попри заяву з викладеними фактами, що можуть свідчити про існування масштабних протиправних схем.

З матеріалів, поданих до суду, випливає, що фармацевтичну компанію підозрюють у створенні багаторівневої логістичної системи, яка могла використовуватися для постачання продукції на територію Російської Федерації, а також до тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. За твердженням заявників, маршрути поставок могли проходити через кілька транзитних ланок, зокрема через Білорусь та країни Європейського Союзу, що дозволяло маскувати кінцевий пункт призначення товарів.

Окрема лінія розслідування стосується можливого експорту напівфабрикатів із подальшим пакуванням уже на території РФ. Такий механізм міг дозволити компанії приховувати прямі поставки, а водночас забезпечувати надходження податків та митних зборів до бюджетів Росії та окупаційних утворень на Донбасі. Правники вбачають у цьому ознаки фінансування тероризму та сприяння державі-агресору.

За інформацією заявників, оплата цих операцій могла здійснюватися в криптовалюті для уникнення контролю з боку банківської системи.

Слідство також вивчає можливі канали виведення коштів через афілійовані компанії та офшорні структури. Йдеться про укладання контрактів із пов’язаними підприємствами за завищеними цінами, що могло дозволити легалізувати необліковані доходи.

Окремим епізодом є ймовірна монополізація дистрибуційних каналів. За даними заявників, продаж продукції «Фармаку» концентрувався переважно через двох дистриб’юторів — СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» та ТОВ «Бадм». Така практика, якою, за інформацією джерел, керував топменеджер компанії Костюк В.Г., могла створити умови для встановлення завищених цін на ключові лікарські засоби.

Це суперечить, зокрема, рішенням РНБО від 30.01.2025 та 14.02.2025, а також Декларації про зниження цін, підписаній «Фармак» разом з іншими провідними виробниками.

Після рішення ВАКС САП має розпочати повноцінне досудове розслідування. Його результати можуть вплинути на всю фармацевтичну сферу України, оскільки мова йде про один із найбільших гравців ринку та ймовірні системні порушення, що завдавали шкоди національній безпеці.

У центрі уваги правоохоронних органів опинилися високопосадовці АТ «НАЕК «Енергоатом», яких джерела в слідчих структурах пов’язують із багаторічною корупційною схемою з виведення державних коштів. У матеріалах справи фігурують колишній міністр енергетики та нині відсторонений міністр юстиції Герман Галущенко, чинний міністр енергетики Світослав Гринчук, тимчасовий виконувач обов’язків голови правління компанії Петро Ковтонюк, віцепрезидент Якоб Хартмут, керівники низки ключових філій — Полович, Божко, Стоянов, а також ексгендиректор підприємства Ковальчук.

За наявною інформацією, йдеться про розгалужену фінансову схему, яка функціонувала протягом кількох років і була вибудувана через мережу підконтрольних юридичних осіб та пов’язаних між собою фізичних осіб-посередників. Саме через них, за версією слідства, здійснювалося оформлення сумнівних контрактів, фіктивних послуг та постачання товарів за значно завищеними цінами.

Системне покривання порушень на всіх рівнях контролю давало змогу виводити державні гроші під виглядом «модернізації» атомних станцій — при тому, що реальні роботи у багатьох випадках не виконувалися або виконувалися частково.

Особливу роль відігравали посадові особи, які мали вплив на рішення територіальних центрів комплектування. За даними слідства, вони допомагали працівникам підприємств-учасників схем ухилятися від мобілізації, фактично гарантувавши безперешкодну роботу тіньових потоків.

У контексті розслідування слідчий суддя Центрального райсуду Миколаєва Олена Демінська ухвалою №490/9864/25 від 1 грудня 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР, що лише підкреслює складність та політичну чутливість справи.

Паралельно зі схемою реконструкцій діяла ще одна — фінансова. За інформацією слідства, Сердюк Олександр Іванович є фактичним засновником і контролером низки компаній:ТОВ «Єдиний гаманець»,ТОВ «ПЕЙ ПЛЕЙС Україна»,ТОВ «НЕЙШНЛ ПЕЙМЕНТ ЕНД КОЛЛЕКШН ПРОЦЕССІНГ ЦЕНТР» та інших.

Разом із групою фізичних осіб, серед яких Веремчук, Стржалківська та Рудоман, він організував злочинне угруповання для відмивання коштів і обслуговування нелегальних транзакцій — у тому числі пов’язаних із гральним бізнесом.

Для цього використовувалася мультифункціональна платіжна система Wallet One, що дозволяє проводити онлайн-перекази, здійснювати обмін валют, включно з російським рублем, і зберігати кошти. Наявність прямого доступу до фінансових потоків та транзакцій у RUB створює ризики для національної безпеки України та дає РФ можливість впливати на тіньові фінансові процеси.

Компанії-учасники схеми формально виглядали легальними, але фактично виконували роль «пральні» — обслуговували фіктивні договори, генерували підроблені дані про товари та послуги та легалізували кошти, отримані злочинним шляхом.

Слідство перевіряє зв’язки між атомною та платіжною частинами схеми, оскільки обидві — за попередніми даними — могли використовувати спільну інфраструктуру для переміщення та приховування грошей.