слідство

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з фракцій Верховної Ради, який, за версією слідства, пропонував народним депутатам неправомірну вигоду за голосування з важливого парламентського питання. За даними правоохоронців, йдеться про спробу вплинути на результати волевиявлення депутатів шляхом фінансових стимулів, що є прямим порушенням законодавства та принципів парламентаризму.

Слідство встановило, що фігурант справи використовував свій політичний статус і внутрішньофракційний вплив для ведення неофіційних перемовин із колегами. Під час цих контактів він нібито озвучував конкретні суми винагороди, які мали бути виплачені в обмін на підтримку потрібного рішення у сесійній залі. Антикорупційні органи задокументували окремі епізоди спілкування, що стали підставою для відкриття кримінального провадження.

Станом на момент публікації матеріалу ні Юлія Тимошенко, ні пресслужба фракції «Батьківщина» публічних коментарів щодо ситуації не надали.

За інформацією НАБУ, керівник фракції намагався підкупити народних депутатів, які не входять до складу цієї фракції. Їм пропонували неправомірну вигоду за голосування «за» або «проти» конкретних законопроєктів, винесених на розгляд Верховної Ради.

Дії фігуранта попередньо кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У НАБУ та САП зазначили, що деталі справи будуть оприлюднені пізніше після завершення першочергових слідчих дій.

Варто зазначити, що це не перший випадок викриття корупції у парламенті за останній час. Наприкінці грудня НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи, до складу якої входили народні депутати. За даними слідства, учасники групи систематично отримували хабарі за голосування у Верховній Раді. Тоді слідчі дії проводилися, зокрема, у приміщенні Комітету Верховної Ради з питань транспорту, який очолює нардеп від «Слуги народу» Юрій Кісєль.

У Чернівецькій області правоохоронці затримали заступника начальника одного з митних постів, якого підозрюють у системному вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. За інформацією Державного бюро розслідувань, посадовець організував схему незаконного ввезення на територію України мобільних телефонів Apple, зокрема топових моделей iPhone, у змові з представниками бізнесу.

Слідство встановило, що митник забезпечував безперешкодне проходження ґаджетів через кордон, приховуючи їх від належного митного контролю. Це дозволяло уникати сплати обов’язкових митних платежів і податків, завдаючи шкоди державному бюджету. За кожен незаконно ввезений смартфон посадовець отримував по 100 доларів США, перетворивши корупційну схему на стабільне джерело доходу.

До так званого «пакета послуг» входили поради щодо способів приховування техніки та гарантування безперешкодного проходження митного контролю. Частину хабарів митник отримував поштовими відправленнями, а під час останньої спроби передати гроші він доручив своїй дружині, яка намагалася приховати 4,2 тисячі доларів у втулці від туалетного паперу.

Правоохоронці провели обшуки за місцем проживання митника та на митниці. Було вилучено майже пів мільйона гривень у різній іноземній валюті, картки іноземних банків та мобільні телефони.

Працівнику митниці повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України — одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативною можливістю внесення застави. Досудове розслідування триває, правоохоронці перевіряють інших посадовців митниці на причетність до протиправної діяльності.

Головне управління Національної поліції у Києві проводить досудове розслідування можливих порушень, пов’язаних зі зміною цільового призначення земельної ділянки на вулиці Ревуцького, 1 у Дарницькому районі столиці. Саме на цій території вже розпочалося будівництво житлового комплексу Brother, який реалізує девелоперська компанія «РІЕЛ». Правоохоронці перевіряють обставини ухвалення рішень, що передували старту будівельних робіт.

За версією слідства, коригування цільового призначення ділянки могло бути здійснене з порушенням установлених процедур. Зокрема, йдеться про відсутність рішення Київської міської ради, яка відповідно до законодавства має виключні повноваження щодо розпорядження та зміни статусу земель комунальної власності. Якщо ці припущення підтвердяться, це може свідчити про перевищення повноважень або зловживання службовим становищем окремими посадовими особами.

За версією правоохоронців, у 2012 році орендар, ТОВ «Аллан Плюс», отримав землю під будівництво багатоповерхового паркінгу з торговельно-офісними та соціально-побутовими приміщеннями. Однак у 2024 році через Держгеокадастр цільове призначення змінили на таке, що дозволяє зводити багатоквартирний житловий будинок із об’єктами торгово-розважальної інфраструктури. Саме це призначення, за даними матеріалу, згодом відобразили у дозвільній документації на будівництво, яку видали в лютому 2025 року.

Ключовим у справі слідство називає механізм зміни призначення. Загалом закон дозволяє в окремих випадках коригувати дані кадастру без рішення органу місцевого самоврядування, але за умови, що на ділянці є нерухоме майно землекористувача. У цьому ж випадку правоохоронці наполягають: у «Аллан Плюс» не було належної компанії нерухомості на цій землі, а отже підстав для «спрощеної» зміни не існувало.

Окрему увагу приділяють ролі сертифікованого інженера-землевпорядника, який засвідчив документи, що стали підставою для внесення змін у Держземкадастр. У матеріалах згадується, що питання щодо його сертифіката розглядала кваліфікаційна комісія при Держгеокадастрі, а сам фахівець заперечував порушення, посилаючись на відповідність намірів забудови містобудівній документації та на те, що зміна відбувалася в межах однієї категорії земель. Водночас комісія, за наведеними даними, ухвалила рішення про позбавлення його сертифіката.

Розслідування накладається на давній конфлікт довкола цієї ділянки. Раніше прокуратура намагалася розірвати договір оренди через те, що замість передбаченого паркінгу фактично працювала автостоянка, а забудова роками не стартувала. Однак у зустрічному позові «Аллан Плюс» домоглося поновлення договору оренди до 2032 року, і цей вердикт у підсумку залишився чинним після повторного апеляційного розгляду. Пізніше компанія отримала містобудівні умови та обмеження на проєкт житлового комплексу, а згодом — і дозвіл на будівництво.

Зараз слідчі збирають документацію у замовника та підрядних структур, а також у підрозділах Держгеокадастру. Мета — встановити, чи були службові рішення та внесення змін до кадастру законними, і хто саме забезпечив можливість трансформації проєкту з «паркінгу» в житлову забудову. На тлі заявлених масштабів проєкту — багатоповерхова забудова з кількома чергами робіт і тисячами квартир — справа може мати не лише юридичні, а й політичні наслідки для земельно-містобудівного блоку столиці.

У Закарпатській області правоохоронні органи завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальні акти стосовно двох майстрів лісу Полянського лісництва. Їх підозрюють у службовій недбалості, наслідком якої стали значні незаконні вирубки лісу на території Мукачівського району. Про направлення справи до суду поінформувала обласна прокуратура.

Слідство встановило, що посадові особи, відповідальні за охорону та збереження лісових ресурсів, не виконували свої службові обов’язки належним чином. Зокрема, вони не забезпечили ефективний контроль за ввіреними їм лісовими ділянками, що створило умови для тривалого та безперешкодного знищення дерев. Незаконні рубки та пошкодження насаджень відбувалися систематично, без належного реагування з боку відповідальних працівників.

Зокрема, 36-річний майстер лісу, який відповідав за охорону кількох кварталів, фактично не здійснював перевірок і контролю. На ввіреній йому території правоохоронці зафіксували близько 50 незаконно зрубаних і пошкоджених дерев. Загальну суму збитків оцінили приблизно у 530 тисяч гривень.

Інший майстер лісу цього ж лісництва не перевіряв законність проведення рубок у сусідніх кварталах. Через таку бездіяльність незаконна заготівля деревини тривала, а шкода, завдана державі, сягнула майже 450 тисяч гривень.

Обом фігурантам інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки, за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за неналежне виконання службових обов’язків, яке призвело до істотних збитків.

Досудове розслідування у цих провадженнях здійснювали слідчі територіального управління ДБР у Львові. Процесуальне керівництво забезпечувала Спеціалізована екологічна прокуратура Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід проводили підрозділи СБУ та управління стратегічних розслідувань за участі Департаменту внутрішньої безпеки державного підприємства «Ліси України».

Справи розглядатимуться судами, які дадуть оцінку діям посадовців та визначать їхню відповідальність за завдані збитки.

У столиці продовжується кримінальне розслідування, пов’язане з роботою колеса огляду на Контрактовій площі, яке, за версією слідства, упродовж майже шести з половиною років функціонувало без повного пакета обов’язкових дозвільних документів. Правоохоронні органи вважають, що з серпня 2019 року атракціон фактично розміщувався на земельній ділянці з порушенням вимог законодавства, однак відповідні міські служби тривалий час не вживали належних заходів реагування.

Слідство встановлює, що протягом кількох років контролюючі органи не забезпечили належного нагляду за використанням земельної ділянки та дотриманням містобудівних і земельних норм. У межах цього кримінального провадження підозри у службовій недбалості було вручено директорці Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентині Пелих та директору Департаменту територіального контролю КМДА Михайлу Буділову. За версією слідчих, посадовці могли не виконати свої службові обов’язки, що призвело до багаторічного ігнорування порушень.

Окремі претензії у слідства виникли і до технічного стану колеса огляду. Під час огляду було зафіксовано, що металева конструкція атракціону спирається на дерев’яні бруси, які мають ознаки глибокого гниття, руйнування та тривалого впливу вологи. Правоохоронці вважають, що це створювало реальну загрозу життю та здоров’ю відвідувачів. У зв’язку з цим суд наклав арешт на колесо огляду із забороною його експлуатації.

Водночас у КМДА заявляють, що, за результатами технічного огляду, проведеного восени 2025 року, атракціон нібито відповідав паспортним характеристикам і був придатний до експлуатації. Чиновники також повідомили, що місто веде переговори з власником щодо демонтажу конструкції та можливого перенесення її в іншу локацію столиці.

Історія з колесом огляду бере початок у 2017 році, коли його встановили в межах новорічно-різдвяних заходів на Контрактовій площі. Тоді підприємцю було видано тимчасові документи на порушення благоустрою. Надалі терміни дії цих дозволів кілька разів продовжувалися, однак, за даними слідства, остання контрольна картка втратила чинність у серпні 2019 року. Після цього жодних документів, які б легалізували перебування атракціону на земельній ділянці, оформлено не було.

Попри це, колесо огляду продовжувало працювати, а різні міські структури неодноразово фіксували відсутність необхідної документації та виносили приписи. За висновками судової економічної експертизи, внаслідок самовільного використання частини земельної ділянки територіальній громаді Києва було завдано мільйонних збитків.

Наразі слідство триває. Суд обрав підозрюваним посадовцям запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Правоохоронці не виключають, що коло фігурантів справи може бути розширене.

У понеділок, 5 січня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду розглянув клопотання сторони обвинувачення та обрав запобіжний захід колишньому народному депутату, якого підозрюють у наданні неправомірної вигоди. За версією слідства, йдеться про спробу вплинути на ухвалення рішень, пов’язаних із забудовою конкретної земельної ділянки. Інформацію про судове рішення оприлюднила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Суд дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави. Її розмір визначено на рівні 66 тисяч гривень. У САП наголосили, що саме така сума є максимально можливою відповідно до норм чинного законодавства для інкримінованого правопорушення.

Зокрема, підозрюваний зобов’язаний здати на зберігання до відповідних органів усі паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на перетин державного кордону. Також йому наказано носити електронний засіб контролю.

За інформацією ЗМІ, йдеться про колишнього депутата Юрія Савчука. Як встановило слідство, голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради у змові з керівником цієї ж фракції в Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з проханням надати 30 тисяч доларів США.

За версією правоохоронців, кошти вимагали за ухвалення рішень, які мали забезпечити законні підстави для будівництва на вказаній ділянці багатоквартирного житлового будинку. У межах досудового розслідування задокументовано факти надання та одержання частини неправомірної вигоди — 15 тисяч доларів.

Досудове розслідування у справі триває. Правоохоронні органи встановлюють усі обставини можливого корупційного правопорушення та коло причетних осіб.

Печерська окружна прокуратура міста Києва разом зі Службою безпеки України повідомила про викриття масштабної схеми ухилення від оподаткування, внаслідок якої державний бюджет зазнав збитків на десятки мільйонів гривень. Слідство встановило, що злочинна діяльність була системною, добре організованою та охоплювала одразу кілька регіонів країни.

За матеріалами кримінального провадження, ключову роль у схемі відігравав організатор так званого «конвертаційного центру», який діяв у змові з директором приватного товариства та двома бухгалтерами. Через розгалужену мережу приблизно з пів сотні фіктивних підприємств, зареєстрованих у Києві та Одеській області, вони надавали представникам реального бізнесу незаконні послуги з мінімізації податкових зобов’язань.

У період з січня по серпень 2025 року учасники схеми умисно занижували податок на додану вартість, що призвело до несплати ПДВ на суму понад 53,8 млн грн.

Правоохоронці повідомили фігурантам про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

У прокуратурі зазначили, що під час досудового розслідування вся сума завданих збитків — 53,8 млн грн — вже відшкодована до державного бюджету. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Раніше повідомлялося, що правоохоронці викрили масштабну схему легалізації коштів, отриманих під час виконання оборонних контрактів. Загальна сума фінансових операцій, що мають ознаки відмивання, перевищує 578 мільйонів гривень.

Поліція відкрила кримінальне провадження проти начальника відділу капітального будівництва та екології Пустомитівської міської ради Ігоря Лопатнюка через підозру у зловживанні службовим становищем під час відряджень за кордон. Справу №42025140000000219 розпочато за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за незаконне перетинання державного кордону та використання службових повноважень у власних інтересах.

За даними слідства, 20 червня 2025 року посадовець виїхав за межі України разом із дружиною під приводом доставки гуманітарної допомоги для Збройних сил, однак повернувся через 10 днів без будь-яких вантажів або матеріалів, призначених для військових потреб. Цей факт викликав підозри щодо можливого зловживання службовим становищем та невиконання обов’язків, пов’язаних із організацією допомоги та контролем за її транспортуванням.

Під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили публікації в Instagram дружини посадовця, Наталії Лопатнюк, де вона позувала на відпочинку в Іспанії у період нібито відрядження. Фото з тегом SPANISH були додані 25–26 червня та 1 липня. Частина цих матеріалів наразі видалена.

Як встановило слідство, директор львівського представництва організації «HELP HEROES OF UKRAINE, INC. NFP», фактично не ведучої діяльності в Україні, разом із посадовцями Пустомитівської міської ради організовував незаконне переправлення чиновників за кордон під виглядом транспортування гуманітарної допомоги. Для цього вносилися недостовірні дані у листи благодійних організацій, а потім підроблені документи направлялися до органів місцевого самоврядування, що дозволяло отримати рішення про виїзд.

За інформацією слідства, подібним чином за кордон на відпочинок виїжджав і директор Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства Василь Боцвін разом із дружиною 18 лютого 2025 року.

Наразі тривають слідчі дії, встановлюються інші особи, причетні до організації незаконних відряджень.

У центральній частині Львова сталася дорожньо-транспортна пригода, учасницею якої була дружина колишнього директора Львівського державного заводу «ЛОРТА» Володимира Чауса — Валентина Денисова. Інцидент набув розголосу після повідомлень патрульної поліції та інформації, оприлюдненої в місцевих телеграм-каналах.

Аварія трапилася в суботу, 3 січня, на вулиці Кобилянської — одній із жвавих і туристично привабливих локацій міста. За словами очевидців, автомобіль Mercedes-Benz E250 2015 року випуску, за кермом якого перебувала жінка, з’їхав з проїжджої частини та врізався в огорожу. Унаслідок удару було пошкоджено паркан: знесено одну з його секцій, що спричинило матеріальні збитки.

Автомобіль належав Володимиру Чаусу і був зазначений у його декларації за 2021 рік із вартістю 1,6 млн грн. За даними відкритих джерел, у вересні 2023 року авто було переоформлено на дружину за договором дарування. Судові документи свідчать, що Чаус переписав частину майна на Валентину Денисову, щоб уникнути арешту автомобіля в межах кримінального провадження за підозрою у розкраданні запчастин до комплексів ППО. Збитки державі оцінюються приблизно у 2,4 млн грн.

Варто зазначити, що Валентину Денисову вже судили у 2017 році за ДТП на тому ж Mercedes-Benz E250, тоді Франківський районний суд оштрафував її на 340 грн.

Володимир Чаус очолював Львівський державний завод «ЛОРТА» з 2018 до грудня 2022 року. Слідство у його справі про розкрадання запчастин до ППО досі триває.

На початку грудня 2025 року Національне антикорупційне бюро України оголосило про підозру народній депутатці Анні Скороход, її помічнику Сергію Капацину та заступнику керівника благодійної організації Osprey Global Solutions Ukraine Андрію Ставенку. Слідство вважає, що фігуранти були задіяні в організованій схемі, спрямованій на незаконний вплив на ухвалення рішень Ради національної безпеки і оборони України.

За матеріалами досудового розслідування, йдеться про налагоджений механізм підбурювання до передачі грошових коштів посадовим особам з метою домогтися запровадження санкцій у потрібному для зацікавлених осіб форматі. Правоохоронці переконані, що схема не обмежувалася поодинокими контактами, а мала ознаки системної діяльності з чітким розподілом ролей між учасниками.

«Транспортна компанія Бласко», за відкритими реєстраційними даними, була створена у вересні 2014 року та спеціалізується на вантажних автомобільних перевезеннях. Власником підприємства зазначений Олександр Шамбальов.

Як випливає з матеріалів справи, які озвучувалися під час обрання запобіжного заходу, 18 липня Анна Скороход нібито призначила зустріч у закладі громадського харчування та повідомила про можливість запровадження санкцій проти компанії. При цьому, за версією слідства, вона прямо вказала, що необхідною умовою є передача грошових коштів у сумі 250 тисяч доларів.

Сергій Капацин, за даними слідства, повідомив, що після передачі коштів свідок Іщук має отримати від «замовника» розписку про позику грошей як гарантію виконання домовленостей. Прокурор у справі Іван Стрельцов зазначив, що 21 липня нардепка надіслала Іщуку повідомлення з проханням передати частину коштів у розмірі 60 тисяч доларів.

25 липня, за інформацією сторони обвинувачення, Скороход дала вказівку, що подальша комунікація здійснюватиметься через довірену особу — Андрія Ставенка. Після цього у месенджері Signal на номер Іщука надійшло повідомлення про готовність провести зустріч.

У подальшому листуванні, як стверджує обвинувачення, Ставенко вимагав передати першу частину коштів у сумі 50 тисяч доларів, зазначивши, що решту необхідно надати пізніше. 28 серпня він повідомив, що після передачі повної суми розпочнеться процес введення санкцій.

4 вересня між народною депутаткою, її помічником, спільником та свідком Іщуком відбулася зустріч, під час якої, за версією слідства, фігуранти знову заявили про необхідність передати повну суму хабаря. Іщук повідомив, що готовий передати лише аванс. У відповідь пролунала вимога хоча б часткової передачі коштів, однак Скороход, за даними НАБУ, висловила незадоволення і заявила, що без повної суми жодних дій щодо санкцій вчиняти не будуть. Після цього Іщук відмовився, і зустріч завершилася без передачі грошей.