Позначка: розслідування

  • Суддю з Києва судитимуть за приховані активи на понад 16 млн грн

    Суддю з Києва судитимуть за приховані активи на понад 16 млн грн

    У Києві перед судом постане суддя, яку обвинувачують у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. Про це 6 квітня повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, наприкінці 2021 року обвинувачена набула у власність дві земельні ділянки та житловий будинок на території Київської області. Вартість цих активів, як встановили правоохоронці, перевищувала її законні доходи більш ніж на 16 мільйонів гривень.

    Крім того, слідство встановило, що суддя внесла недостовірні відомості до декларацій за 2021–2024 роки, занизивши вартість набутого майна на ту ж суму.

    У вересні 2025 року їй було повідомлено про підозру.

    Дії обвинуваченої кваліфіковані за статтею про незаконне збагачення, а також за статтею про декларування недостовірної інформації Кримінального кодексу України.

    У НАБУ зазначають, що справа вже передана до суду, де буде вирішено питання щодо відповідальності посадовиці.

  • У Румунії двох українців звинуватили у спробі диверсії в офісі пошти

    У Румунії двох українців звинуватили у спробі диверсії в офісі пошти

    Румунська прокуратура 6 квітня висунула обвинувачення двом громадянам України віком 23 та 24 років у спробі диверсії та співучасті у спробі диверсії. За версією слідства, справа пов’язана із змовою, що має російський слід.

    Про це повідомляють румунські правоохоронні органи, зокрема Департамент з боротьби з організованою злочинністю і тероризмом (DIICOT).

    За даними слідства, у жовтні минулого року підозрювані залишили дві посилки із запальною речовиною в одному з відділень української кур’єрської компанії «Нова Пошта», яка працює між країнами Європейського Союзу та Україною.

    Слідчі зазначають, що існував реальний ризик виникнення пожежі, яка могла призвести до значних наслідків. Офіс розташований на першому поверсі семиповерхового житлового будинку у центральному, густонаселеному районі Бухареста, що, за оцінкою DIICOT, створювало потенційну загрозу національній безпеці.

    Обох підозрюваних було затримано ще у жовтні 2025 року. Операція проводилася у координації з польськими правоохоронцями, які паралельно затримали шістьох осіб на території Польщі у межах тієї ж справи.

    Наразі обвинувачені перебувають під вартою. У разі доведення провини їм загрожує до десяти років позбавлення волі.

    Румунські слідчі розглядають цю справу як частину ширшої діяльності, що може бути пов’язана із диверсійними операціями на території Європейського Союзу.

  • Фігурантка справи Ibox Bank Альона Шевцова може повернутися в Україну

    Фігурантка справи Ibox Bank Альона Шевцова може повернутися в Україну

    Власниця Ibox Bank Альона Шевцова (у дівоцтві Дегрік), яка опинилася під санкціями РНБО та стала фігуранткою розслідувань правоохоронних органів, може намагатися повернутися в Україну. Її історія поєднує стрімкий кар’єрний ріст у фінансовому секторі, гучні бізнес-проєкти та серйозні підозри з боку держави.

    Про це пише МедіаХаб

    Альона Шевцова народилася в Одесі у 1987 році. Кар’єру розпочала у 2007 році в інвестиційній компанії Concorde Capital. Вже за два роки заснувала власну юридичну компанію «Лео партнерс», а згодом — фінансову компанію LeoGaming, яка спеціалізувалася на платіжних рішеннях для онлайн-ігор.

    З часом навколо неї сформувалася ціла бізнес-екосистема: платіжна система Leo (раніше LeoGaming Pay), мережа терміналів iBox та Ibox Bank. Саме банк став ключовим активом, хоча офіційно Шевцова володіла менш ніж 25% установи та очолювала наглядову раду.

    До 2022 року фінансові показники банку демонстрували значне зростання: прибуток зріс із 5,2 млн грн у 2019 році до майже 600 млн грн у 2022-му.

    У березні 2023 року ситуація різко змінилася. Національний банк відкликав ліцензію Ibox Bank, після чого СБУ та Бюро економічної безпеки провели обшуки.

    Правоохоронці заявили про можливу схему відмивання коштів онлайн-казино через так званий «міскодинг» — зміну призначення платежів для приховування їхнього реального походження. За версією слідства, через рахунки пов’язаних компаній могли проходити мільярдні обороти.

    Пізніше БЕБ повідомило про підозри у відмиванні близько 5 млрд грн. Частину менеджменту банку затримали, а окремих фігурантів оголосили в розшук.

    У 2025 році проти Шевцової було запроваджено персональні санкції РНБО, а справу передали до суду.

    Інформація про можливі ризикові операції компаній, пов’язаних із Шевцовою, з’являлася і раніше. Зокрема, у медіа згадували її платіжні сервіси у контексті співпраці з гральним бізнесом та операцій із виведення коштів за кордон.

    Окрему увагу журналісти звертали на можливі зв’язки з політичними та правоохоронними колами. Її чоловік, Євген Шевцов, працював у Національній поліції та декларував значні сімейні доходи.

    Також у розслідуваннях фігурували дані про фінансові операції через пов’язаних осіб і компанії, що могли бути частиною складних схем руху коштів.

    Попри проблеми Ibox Bank, на ринку продовжують працювати інші гравці у сфері платіжних рішень. Зокрема, згадується платіжна система bill_line, пов’язана з колишніми співробітниками структур Шевцової.

    Аналітики припускають, що частина бізнесу могла трансформуватися або перейти під контроль інших осіб.

    Попри санкції та кримінальні провадження, у публічному просторі з’являються припущення про можливе повернення Шевцової в Україну. Це пов’язують як із її діловими інтересами, так і з потенційними домовленостями чи спробами відновити репутацію.

    Втім, офіційної інформації про її місцеперебування або конкретні юридичні перспективи наразі немає.

  • У Львові вбили працівника ТЦК: стало відомо ким був загиблий офіцер

    У Львові вбили працівника ТЦК: стало відомо ким був загиблий офіцер

    У Львові внаслідок нападу загинув співробітник територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Загиблим виявився офіцер Галицько-Франківського ОРТЦК та СП Олег Авдєєв.

    За наявною інформацією, напад стався під час перевірки документів. Чоловік накинувся на військовослужбовця та завдав удару ножем у шию. Поранення виявилося смертельним. Після скоєного зловмисник втік з місця події, наразі його розшукують правоохоронці.

    Олег Авдєєв працював у ТЦК з початку 2025 року, обіймаючи посаду офіцера групи розгляду та супроводження. Раніше він служив у мобілізаційному підрозділі цього ж центру.

    До роботи у ТЦК Авдєєв мав багаторічний досвід служби у Державній прикордонній службі. Зокрема, він очолював групу інспекторів прикордонного контролю, а також певний час був заступником начальника мобільної прикордонної застави «Львів».

    Крім військової служби, Авдєєв мав спортивне минуле. За інформацією з відкритих джерел, він брав участь у зимових Олімпійських іграх 1998 року в Нагано та 2002 року в Солт-Лейк-Сіті у складі української команди з санного спорту. Разом із партнером Данилом Панчеком він двічі посідав 11-те місце.

    У медіа також з’являється інформація про можливу причетність до злочину співробітника митниці. За попередніми даними, конфлікт міг виникнути під час перевірки документів у його родича. Водночас офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Правоохоронні органи встановлюють усі обставини події та розшукують нападника.

  • Ексчиновник ДСНС використовував службове становище для будівництва власного будинку

    Ексчиновник ДСНС використовував службове становище для будівництва власного будинку

    Правоохоронці повідомили про підозру колишньому заступнику начальника одного з відділів Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС у Сумській області. Його підозрюють у використанні службового становища для залучення підлеглих до виконання робіт у приватних інтересах.

    За даними Сумської обласної прокуратури, посадовець організував проведення будівельних і ремонтних робіт на території домоволодіння, яке належить його дружині. До цих робіт, за версією слідства, систематично залучали співробітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

    Слідчі встановили, що протягом березня та квітня 2024 року щонайменше 12 рятувальників у робочий час виконували не службові завдання, а займалися будівництвом і ремонтом приватного будинку. Крім того, їх змушували працювати і після завершення робочого дня.

    Окремо правоохоронці з’ясували, що під час будівництва могли використовуватися матеріали, демонтовані зі шкільного приміщення під час виконання офіційних робіт. За цим фактом уже триває судовий розгляд щодо можливого привласнення майна.

    Незаконні дії посадовця, за інформацією слідства, були викриті у вересні 2024 року.

    Дії фігуранта кваліфіковано за частиною 2 статті 149 Кримінального кодексу України — як вербування людей з метою експлуатації з використанням їхньої службової залежності.

    Водночас, відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено у встановленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

    Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини справи.

  • Розслідування показало як нардепи ховають елітні маєтки за родичами

    Розслідування показало як нардепи ховають елітні маєтки за родичами

    В Україні значна частина народних депутатів володіє або користується елітною нерухомістю площею у сотні й навіть тисячі квадратних метрів. При цьому частина таких активів формально записана не на самих політиків, а на їхніх родичів чи пов’язані структури.

    Про це пише видання Oboz.ua

    Аналіз декларацій парламентарів показує, що подібна практика є доволі поширеною і охоплює представників різних політичних сил.

    Зокрема, народний депутат від «Слуги народу» Ігор Негулевський наприкінці 2025 року переїхав у будинок площею майже 800 квадратних метрів у Кончі-Заспі. Йдеться про орендовану нерухомість із виходом до води, ринкова вартість якої може сягати близько 10 тисяч доларів на місяць. До цього парламентар користувався значно скромнішим житлом у столиці.

    Водночас Негулевський є фігурантом кримінального провадження щодо можливого отримання неправомірної вигоди за голосування у парламенті. Справу розглядає Вищий антикорупційний суд, однак вирок наразі не ухвалено.

    Інший депутат, Валерій Дубіль із «Батьківщини», користується будинком у Києві, який оформлений на його падчерку. При цьому поруч розташований ще один маєток, що належить її чоловіку. Обидві ділянки об’єднані спільною територією, що фактично створює єдиний житловий комплекс для родини.

    Нардеп від «Слуги народу» Володимир Тимофійчук задекларував будинок своєї дружини в Івано-Франківській області, який вона отримала у спадок у 2025 році. Загальна площа нерухомості разом із господарськими спорудами перевищує 440 квадратних метрів.

    Голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус проживає у будинку під Києвом, оформленому на доньку колишнього керівника Держприкордонслужби. Площа цього житла становить майже 400 квадратних метрів.

    Серед найбільших об’єктів нерухомості, пов’язаних із парламентарями, — маєток Сергія Алєксєєва від «Європейської солідарності» в Кончі-Заспі. Будинок записаний на його матір, якій понад 80 років. У декларації вказано вартість у 35 мільйонів гривень, хоча ринкова ціна подібних об’єктів може бути значно вищою.

    Раніше Алєксєєву повідомляли про підозру у можливому зловживанні впливом, однак він продовжує виконувати депутатські повноваження.

    Один із найбільших задекларованих об’єктів належить родині Василя Петьовки з депутатської групи «Довіра». Йдеться про маєток у Мукачеві загальною площею понад 2000 квадратних метрів, який оформлено на його дружину. Домоволодіння включає основний будинок, гостьовий будинок та технічні споруди.

    Позафракційний депутат Антон Яценко задекларував будинок площею понад 1500 квадратних метрів у Кончі-Заспі, оформлений на тестя. Маєток розташований біля води та обладнаний власним тенісним кортом і басейном. За оцінками, його вартість може сягати близько 10 мільйонів доларів.

    При цьому на тестя депутата оформлено десятки об’єктів нерухомості, зокрема квартири у престижному будинку на вулиці Грушевського в центрі Києва, який давно асоціюється з політичною та бізнес-елітою.

    Експерти зазначають, що оформлення майна на родичів або пов’язаних осіб може використовуватись для зниження уваги до реального рівня статків та уникнення потенційних перевірок. Водночас формально такі схеми складно довести без додаткових доказів фактичного контролю над активами.

    Попри відкритість електронних декларацій, питання відповідності способу життя та офіційних доходів українських політиків залишається актуальним і надалі привертає увагу антикорупційних органів.

  • В Одесі арештували майно ексчиновника міграційної служби на понад 13 млн грн

    В Одесі арештували майно ексчиновника міграційної служби на понад 13 млн грн

    В Одесі суд наклав арешт на активи колишнього посадовця Державної міграційної служби Андрія Морару, якого підозрюють у незаконному збагаченні. За даними слідства, майно оформлювали на родичів та підконтрольні структури, щоб приховати його реальне походження.

    Правоохоронці вважають, що посадовець використовував схему з переоформленням активів на близьких осіб, зокрема матір, а також на пов’язані компанії. Серед таких структур називають підприємства, які могли виконувати роль так званих фірм-прокладок.

    За версією слідства, попри відсутність формального права власності, Морару фактично контролював це майно — оплачував витрати, пов’язані з його утриманням, і користувався об’єктами.

    Серед виявлених активів — апартаменти біля моря площею близько 95 квадратних метрів, офісні приміщення у Білгороді-Дністровському майже на 200 квадратних метрів, а також інші об’єкти нерухомості, оформлені через корпоративні механізми.

    Аналіз доходів фігуранта та його родини викликав запитання у слідства. За весь період офіційна зарплата Морару становила близько 2 мільйонів гривень, його дружина задекларувала приблизно 61 тисячу гривень доходу, а мати — близько 1,8 мільйона гривень. Водночас вартість виявлених активів перевищує ці суми більш ніж на 13 мільйонів гривень.

    У зв’язку з цим слідчі вважають, що задекларовані доходи не могли забезпечити придбання такого обсягу майна.

    Суд ухвалив рішення накласти арешт на активи та заборонити будь-які операції з ними, щоб запобігти їх можливому переоформленню або відчуженню. Розгляд клопотання відбувався без виклику сторін, що дозволяє зберегти деталі розслідування в таємниці.

    Самого Морару було звільнено з посади ще у 2025 році, а вже наступного року йому повідомили про підозру у незаконному збагаченні.

    Слідство триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливих співучасників.

  • Очільник БЕБ на Львівщині орендує житло у власника ринку і зберігає сотні тисяч доларів готівкою

    Очільник БЕБ на Львівщині орендує житло у власника ринку і зберігає сотні тисяч доларів готівкою

    Тимчасово виконуючий обов’язки керівника Бюро економічної безпеки у Львівській області Михайло Борусовський проживає разом із родиною в орендованій квартирі, яка належить підприємцю, пов’язаному з місцевим ринком. Водночас у декларації посадовця відсутнє власне житло, але зазначені значні готівкові заощадження.

    Про це пише Absolution Leaks

    Згідно з оприлюдненими даними, Борусовський зареєстрований разом із донькою у квартирі у Львові площею 45,6 квадратного метра, яка належить його матері. Задекларована вартість цього житла становить лише 72 тисячі гривень.

    Після переходу на роботу в БЕБ родина почала орендувати іншу квартиру у Львові — площею майже 75 квадратних метрів. Її власником є Ростислав Мацелюх — підприємець, якого пов’язують із компанією, що володіє продовольчим ринком на Сихові. Цей ринок було створено після демонтажу попереднього торговельного майданчика під час розвитку міської інфраструктури.

    Попри відсутність власного житла, у власності посадовця є земельні ділянки. Йдеться про 0,7 гектара у Львові, оцінених у понад 400 тисяч гривень, а також 1,5 гектара землі на Самбірщині, де він народився. Цю ділянку він здає в оренду великому аграрному бізнесу.

    Автомобіля у власності Борусовського немає. Водночас він користується позашляховиком Toyota Land Cruiser Prado, який належить його батькові. Останній у минулому очолював сільську раду на Самбірщині.

    Дружина посадовця, яка офіційно не працює, володіє автомобілем Fiat Punto. При цьому вона зареєстрована у селі на Львівщині, однак нерухомість за цією адресою у декларації не вказана.

    За рік Борусовський отримав понад 1,6 мільйона гривень доходу — зокрема зарплату в ДБР і БЕБ, а також кошти від оренди землі. Додатково він отримував компенсації на оплату комунальних послуг як учасник бойових дій.

    Водночас найбільшу увагу привертають його готівкові заощадження. Посадовець задекларував 110 тисяч доларів готівкою, а також незначну суму на банківському рахунку. Його дружина зберігає ще 13 тисяч євро готівкою.

    Сукупність цих даних викликає питання щодо співвідношення доходів, способу життя та активів посадовця, зокрема з огляду на оренду житла у підприємця та відсутність власної нерухомості.

  • У лікарні на Полтавщині пацієнтів змушували платити за безкоштовні операції

    У лікарні на Полтавщині пацієнтів змушували платити за безкоштовні операції

    На Полтавщині правоохоронці викрили масштабну фінансову схему в одному з медичних закладів, яка дозволяла отримувати кошти одночасно від пацієнтів і з державного бюджету. За попередніми оцінками, збитки перевищують 11 мільйонів гривень.

    Розслідування встановило, що співробітники медзакладу штучно створювали умови, за яких пацієнтам повідомляли про нібито відсутність необхідних медичних виробів і витратних матеріалів для проведення операцій.

    У результаті людей змушували самостійно купувати ці матеріали через підконтрольні структури. Йшлося, зокрема, про інтраокулярні лінзи, які використовуються під час офтальмологічних втручань.

    Після проведення операцій до електронної системи охорони здоров’я вносили неправдиві дані про те, що всі послуги були надані пацієнтам безкоштовно в межах державної програми медичних гарантій.

    Таким чином медичний заклад отримував оплату двічі за одну і ту ж послугу — безпосередньо від пацієнтів і додатково з державного бюджету через Національну службу здоров’я України.

    Правоохоронці зазначають, що така схема дозволяла системно завищувати обсяги наданих безоплатних послуг і отримувати бюджетне фінансування на підставі недостовірних даних.

    Наразі тривають слідчі дії. Встановлюється коло осіб, причетних до організації схеми, а також перевіряються інші можливі епізоди незаконної діяльності.

    Цей випадок вкотре піднімає питання контролю за використанням бюджетних коштів у сфері охорони здоров’я та захисту прав пацієнтів, які мають отримувати гарантовані державою послуги без додаткових витрат.

  • БЕБ зупинило ввезення фальшивої гуманітарної допомоги на десятки мільйонів

    БЕБ зупинило ввезення фальшивої гуманітарної допомоги на десятки мільйонів

    На Волині детективи Бюро економічної безпеки викрили масштабну схему ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги. Йдеться про партію вітамінів і спортивного харчування загальною вартістю близько 58 мільйонів гривень.

    За даними слідства, через митний пост «Ягодин» намагалися завезти понад 16 тонн біологічно активних добавок. Формально вантаж оформлювали як гуманітарну допомогу, однак насправді його планували реалізувати на комерційному ринку.

    Організатором схеми, за інформацією правоохоронців, був житель Волинської області. Для ввезення товару він використовував підроблені документи, що дозволяло уникнути сплати податків і митних платежів.

    У ході розслідування встановлено, що благодійна організація, через яку проходив вантаж, фактично не здійснює діяльності. Вона відсутня за місцем реєстрації, а її керівник перебуває за кордоном щонайменше з 2023 року.

    Також викликає сумніви і походження так званої «допомоги». За документами, донором виступала угорська компанія, яка на момент оформлення вантажу вже припинила свою діяльність.

    Під час обшуків детективи вилучили близько 400 найменувань продукції, серед яких — вітаміни, амінокислоти та інші дієтичні добавки. Увесь товар арештовано разом із майном фігуранта.

    Правоохоронці повідомили організатору про підозру. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

    У БЕБ зазначають, що подібні схеми стали однією з ключових загроз у сфері гуманітарних поставок під час війни, коли під прикриттям допомоги в Україну намагаються завозити комерційні партії товарів без сплати податків.

    Слідчі дії у справі тривають, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.