Hronikanovostej.com

Позначка: розслідування

  • З’явилося фото авто з кулевим отвором у справі загибелі депутата Іваницького в Одесі

    З’явилося фото авто з кулевим отвором у справі загибелі депутата Іваницького в Одесі

    У справі загибелі депутата Одеської міської ради Олександра Іваницького, якого вранці 20 квітня знайшли мертвим у власному автомобілі в Приморському районі, з’явилися нові деталі. У мережі оприлюднили фото автівки, в якій перебував загиблий: на боковому склі видно отвір, ймовірно від кулі. Це може підтверджувати попередню версію про смерть внаслідок вогнепального поранення.

    Раніше поліція Одеської області повідомляла, що тіло чоловіка було виявлено в салоні автомобіля, припаркованого на одній із вулиць міста. За попередньою інформацією правоохоронців, основною версією події залишається самогубство, однак слідство наголошує: остаточні висновки робити зарано, триває перевірка всіх можливих обставин.

    На місці події працювала слідчо-оперативна група, яка провела первинний огляд, зафіксувала докази та вилучила речові матеріали. Також тривають процесуальні дії, зокрема опитування можливих свідків і призначення судово-медичних експертиз. Відомості про подію мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань із подальшим визначенням правової кваліфікації.

    Ім’я загиблого офіційно спочатку не розголошували, однак згодом стало відомо, що йдеться про Олександра Іваницького — депутата міськради, пов’язаного з політичною силою «Довіряй справам» та оточенням Геннадій Труханов. Він тривалий час був активним учасником місцевої політики та входив до числа впливових представників міської влади.

    За даними відкритих джерел, Іваницький мав значний управлінський досвід: працював у сфері будівництва та інфраструктури, обіймав керівні посади у структурах, пов’язаних із портовою діяльністю. Мав дві вищі освіти — інженерну та юридичну, а також науковий ступінь кандидата технічних наук.

    Його політична кар’єра розпочалася ще у 2010 році. Протягом кількох скликань він був депутатом Одеської міської ради та очолював постійну комісію з питань житлово-комунального господарства. Також працював помічником народних депутатів на громадських засадах і в 2019 році балотувався до Верховної Ради як самовисуванець.

    Нові оприлюднені фото автомобіля можуть стати важливим елементом у встановленні обставин трагедії. Водночас правоохоронці офіційно не підтверджують їхню автентичність і не коментують деталі, підкреслюючи необхідність дочекатися результатів експертиз.

    Правоохоронці наголошують, що попри наявність попередньої версії, розслідування проводиться за всіма можливими напрямами. Перевіряються як особисті обставини життя загиблого, так і професійна діяльність, контакти та події, що передували трагедії.

    Смерть Іваницького викликала значний резонанс у політичних та громадських колах Одеси. Враховуючи його статус та вплив, подія привернула увагу не лише місцевих, а й національних медіа. У суспільстві активно обговорюють можливі причини інциденту, однак офіційні органи закликають утримуватися від припущень до завершення слідства.

    Наразі ключовими залишаються результати судово-медичної експертизи, які мають встановити точну причину смерті, а також детальний аналіз обставин, за яких було отримано вогнепальне поранення. Слідство також відтворює хронологію останніх годин життя депутата.

    Таким чином, справа загибелі Олександра Іваницького переходить у фазу уточнення деталей. Нові фото з місця події додають важливі штрихи до картини, однак не змінюють головного — остаточні висновки щодо причин трагедії будуть зроблені лише після завершення всіх слідчих дій.

  • В Одесі в авто знайшли мертвим депутата Іваницького: що відомо про обставини та версії слідства

    В Одесі в авто знайшли мертвим депутата Іваницького: що відомо про обставини та версії слідства

    Вранці 20 квітня 2026 року в Одеса сталася резонансна подія — у Приморському районі міста в салоні автомобіля виявили тіло депутата міської ради Олександра Іваницького. За попередніми даними правоохоронців, йдеться про смерть із вогнепальним пораненням, а основною версією наразі розглядається самогубство. Водночас слідство підкреслює, що остаточні висновки робити передчасно, і всі обставини трагедії ще встановлюються.

    Інформацію про інцидент підтвердили в поліції Одеської області. Правоохоронці повідомили, що тіло чоловіка було знайдено в автомобілі, припаркованому на одній із вулиць міста. За попередньою оцінкою, смерть могла настати внаслідок пострілу з вогнепальної зброї.

    На місці події працювала слідчо-оперативна група, яка проводить комплекс необхідних дій: огляд території, фіксацію доказів, вилучення речових матеріалів, а також опитування можливих свідків. Правоохоронці також вирішують питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та визначення правової кваліфікації події.

    Ім’я загиблого спочатку офіційно не розголошувалося, однак згодом стало відомо, що йдеться про 51-річного депутата Одеської міської ради Олександра Іваницького, який представляв політичну силу «Довіряй ділам» і вважався близьким до команди мера міста.

    За даними відкритих джерел, Іваницький мав значний досвід у політичній та управлінській діяльності. Він працював у сфері інфраструктури та будівництва, мав дві вищі освіти — інженерну та юридичну, а також науковий ступінь кандидата технічних наук.

    Свою політичну кар’єру він розпочав ще у 2010 році. Протягом кількох скликань був депутатом міськради, а також очолював постійну комісію з питань житлово-комунального господарства. Крім того, Іваницький працював у бізнес-секторі, зокрема обіймав керівні посади у структурах, пов’язаних із портовою та інфраструктурною діяльністю.

    Політичні оглядачі зазначають, що він входив до кола впливових представників місцевої влади Одеси та був частиною команди міського голови. Його діяльність була пов’язана з питаннями міської інфраструктури, ЖКГ та розвитку міста.

    Що стосується обставин смерті, правоохоронці наразі не виключають жодної з версій. Хоча попередньо розглядається самогубство, слідство зобов’язане перевірити всі можливі варіанти — від нещасного випадку до можливого втручання третіх осіб. Саме тому остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення судово-медичної експертизи та інших слідчих процедур.

    Подібні випадки, як зазначають експерти, потребують особливо ретельного розслідування, оскільки публічний статус особи та резонансність події можуть викликати широкий суспільний інтерес і різні версії подій.

    Інцидент уже викликав значний резонанс у місцевих політичних колах та медіа. У суспільстві активно обговорюють можливі причини трагедії, однак офіційні органи закликають утримуватися від передчасних висновків і спекуляцій до завершення розслідування.

    Наразі ключовими залишаються результати експертиз, які мають встановити точну причину смерті, а також хронологію подій перед трагедією. Слідство також може перевіряти особисті, професійні та інші фактори, які могли вплинути на ситуацію.

    Таким чином, смерть депутата Одеської міської ради Олександра Іваницького залишається предметом розслідування. Попередня версія самогубства наразі не підтверджена остаточно, а правоохоронці продовжують встановлювати всі деталі події. Очікується, що нові офіційні дані з’являться після завершення першочергових слідчих дій та експертиз.

  • Євгеній Жуков подав у відставку після теракту в Києві

    Євгеній Жуков подав у відставку після теракту в Києві

    Начальник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Євгеній Жуков подав у відставку після резонансного теракту в Києві, що стався 18 квітня 2026 року. Про своє рішення він повідомив під час брифінгу, наголосивши, що вважає його справедливим у нинішній ситуації.

    За словами Жукова, рішення про звільнення було особистим і продиктоване відповідальністю за події, які сталися в столиці. «Я, як бойовий офіцер, ухвалив рішення подати рапорт на звільнення мене з посади. Думаю, так буде справедливо», — заявив він.

    Євгеній Жуков очолював Департамент патрульної поліції з вересня 2015 року і був одним із керівників, які стояли біля витоків реформи поліції в Україні. Його відставка стала одним із перших кадрових наслідків після трагедії, яка викликала широкий суспільний резонанс.

    Ідеться про напад, що стався у Голосіївському районі Києва. Озброєний чоловік відкрив вогонь по перехожих, після чого увірвався до супермаркету та захопив заручників. За офіційними даними, унаслідок атаки загинули шість людей, ще понад десять отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Під час спецоперації зловмисника ліквідували. Перед цим із ним намагалися вести переговори, однак вони не дали результату. Ситуація загострилася після того, як нападник убив одного із заручників.

    Після трагедії правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за статтею про терористичний акт. Водночас розпочато низку внутрішніх перевірок щодо дій поліції під час інциденту.

    Зокрема, резонанс викликала інформація про те, що окремі поліцейські могли залишити місце події після перших пострілів, не надавши допомоги постраждалим. У зв’язку з цим було ініційовано службове розслідування, а причетних співробітників відсторонили від виконання обов’язків.

    Міністр внутрішніх справ доручив перевірити всі обставини реагування поліції, включно з оперативністю дій, координацією підрозділів і дотриманням інструкцій у кризових ситуаціях. Окремо Генеральна прокуратура відкрила провадження за фактом можливої службової недбалості.

    На цьому тлі відставка Жукова розглядається як політичний і управлінський крок, покликаний продемонструвати відповідальність керівництва поліції. Експерти зазначають, що подібні рішення часто ухвалюються після резонансних інцидентів, особливо якщо вони супроводжуються суспільною критикою дій правоохоронців.

    Водночас у професійному середовищі наголошують, що остаточні висновки щодо дій поліції мають бути зроблені лише після завершення всіх перевірок. Це стосується як оцінки роботи патрульних на місці події, так і загальної системи реагування на подібні загрози.

    Теракт у Києві став одним із найгучніших інцидентів за останній час і вкотре підняв питання безпеки у великих містах, а також ефективності правоохоронної системи в умовах війни. Події 18 квітня викликали широку дискусію щодо готовності служб реагувати на подібні загрози та необхідності вдосконалення протоколів дій.

    Наразі розслідування триває. Правоохоронці встановлюють мотиви нападника, перевіряють усі обставини інциденту та дії відповідальних служб. Очікується, що результати цих перевірок можуть призвести до нових кадрових рішень і змін у системі безпеки.

  • У Києві уточнили дані після стрілянини: мати пораненого хлопчика жива, але в критичному стані

    У Києві уточнили дані після стрілянини: мати пораненого хлопчика жива, але в критичному стані

    У Києві продовжують з’ясовувати всі обставини одного з найрезонансніших злочинів останніх років — масової стрілянини у Голосіївському районі, яка сталася 18 квітня 2026 року. За оновленою інформацією міської влади та правоохоронців, раніше поширені повідомлення про смерть матері 12-річного хлопчика, який постраждав під час нападу, не підтвердилися. Жінка жива, однак перебуває у лікарні у тяжкому стані.

    Трагедія розгорнулася вдень у районі Деміївки, де озброєний чоловік відкрив хаотичний вогонь по перехожих. За даними слідства, нападник використовував вогнепальну зброю та діяв без будь-яких вимог чи попереджень. Внаслідок стрілянини загинули щонайменше шестеро людей, ще понад десять отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Серед постраждалих — 12-річний хлопчик, який опинився під обстрілом разом із батьками. Його батько загинув на місці, а стан матері тривалий час залишався невідомим через суперечливу інформацію. Спочатку в медіа та навіть окремих офіційних повідомленнях з’явилися дані про її смерть у лікарні, однак пізніше у КМДА це спростували: жінка вижила, але перебуває у важкому стані та потребує інтенсивного лікування.

    Паралельно стало відомо, що у лікарні померла інша жінка — родичка постраждалої родини. Це й спричинило плутанину в перших повідомленнях про жертви.

    Сам напад розвивався стрімко і жорстоко. Після розстрілу людей на вулиці зловмисник залишив місце події та забарикадувався у приміщенні супермаркету, де взяв у заручники відвідувачів і персонал. За словами правоохоронців, він продовжував поводитися агресивно, а також відкрив вогонь по поліції.

    Переговори із нападником тривали близько 40 хвилин, однак не дали результату. Ситуація загострилася після того, як він убив одного із заручників. Після цього було прийнято рішення про штурм. До операції залучили спецпідрозділ КОРД Національної поліції. Під час штурму нападника ліквідували.

    За офіційною інформацією, стрілянину кваліфікували як терористичний акт. Відкрито кримінальне провадження за статтею про теракт, що призвів до загибелі людей. Слідчі розглядають кілька версій мотивів злочину, однак остаточні висновки наразі відсутні.

    Відомо, що нападником був чоловік 1968 року народження, уродженець Москви, який останні роки проживав у Києві. За даними слідства, він використовував легально зареєстровану зброю.

    Окремі джерела також повідомляють, що перед нападом чоловік підпалив власне житло, що може свідчити про заздалегідь спланований характер дій.

    Після трагедії в Україні розгорнулася широка дискусія щодо безпеки, контролю за обігом зброї та дій правоохоронців. Міністр внутрішніх справ доручив провести службове розслідування щодо роботи поліції під час інциденту. Зокрема, перевіряється інформація про можливі помилки або несвоєчасну реакцію правоохоронців у перші хвилини нападу.

    Крім того, інцидент викликав хвилю суспільних дискусій щодо права цивільних на самозахист і можливого розширення доступу до зброї. Окремі представники влади вже висловилися за необхідність перегляду відповідного законодавства.

    Наразі у лікарнях Києва залишаються кілька постраждалих, серед яких і дитина. Лікарі оцінюють стан пацієнтів як різного ступеня тяжкості — від середнього до критичного. Медики продовжують боротьбу за життя найважчих пацієнтів, зокрема матері хлопчика, яка залишається у реанімації.

    Трагедія в Голосіївському районі стала однією з найгучніших подій року в Україні та викликала значний резонанс як у суспільстві, так і серед міжнародних спостерігачів. Вона вкотре підняла питання внутрішньої безпеки, психічного здоров’я та контролю за зброєю в умовах війни.

    Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, і всі обставини злочину, включно з мотивами нападника, будуть встановлені.

  • Теракт у Києві: нові відомості про нападника та перебіг трагедії

    Теракт у Києві: нові відомості про нападника та перебіг трагедії

    У Києві 18 квітня 2026 року стався один із найрезонансніших терактів за останній час — озброєний чоловік відкрив вогонь по перехожих у Голосіївському районі, після чого захопив заручників у супермаркеті. Подію офіційно кваліфікували як терористичний акт, а правоохоронці розпочали кримінальне провадження за відповідною статтею.

    За даними слідства, напад розпочався у другій половині дня. Озброєний чоловік рухався вулицями району та стріляв у випадкових людей. Очевидці повідомляли, що він підходив до жертв на близьку відстань і відкривав вогонь без попередження. Унаслідок цього на вулиці були загиблі та поранені.

    Після цього нападник забіг до супермаркету «Велмарт», де забарикадувався та взяв у заручники відвідувачів і персонал. На місце оперативно прибули підрозділи Національної поліції, спецпідрозділ КОРД та перемовники. Район події було оточено, рух транспорту перекрито.

    Правоохоронці намагалися врегулювати ситуацію мирним шляхом, однак переговори не дали результату. За словами міністра внутрішніх справ, під час перемовин нападник не реагував на вимоги скласти зброю, а ситуація ускладнилася після того, як він убив ще одного заручника. Саме це стало підставою для проведення штурму.

    У результаті спецоперації підрозділи КОРД ліквідували нападника. Заручників вдалося звільнити, однак уникнути жертв не вдалося. За офіційними даними, внаслідок теракту загинули щонайменше шестеро людей, ще понад десяток отримали поранення, серед них є дитина.

    Особу нападника встановили. За інформацією правоохоронців і медіа, ним виявився Дмитро Васильченков, 1968 року народження. Він народився в Москві, але мав зв’язки з Україною — раніше проживав у Бахмуті, а згодом переїхав до Києва.

    Також повідомляється, що чоловік використовував легально зареєстровану вогнепальну зброю — карабін Kel-Tec SUB-2000. Цей тип зброї доступний для цивільного придбання, що викликало додаткову дискусію в суспільстві щодо контролю за обігом зброї.

    За попередніми даними, перед нападом чоловік підпалив власну квартиру. Це може свідчити про те, що він не планував відступу і діяв усвідомлено, готуючись до тривалого протистояння з правоохоронцями.

    Щодо мотивів нападу, офіційної версії наразі немає. Слідство продовжується, і правоохоронні органи перевіряють різні гіпотези, зокрема можливі особисті, психологічні або ідеологічні чинники.

    Водночас у публічному просторі активно поширюються різні версії про біографію нападника та його погляди. Частина з них базується на неперевірених джерелах або припущеннях, тому експерти закликають утримуватися від передчасних висновків і чекати офіційних результатів розслідування.

    Подія викликала широкий резонанс у суспільстві. Обговорюються не лише обставини самого теракту, а й питання безпеки, контролю за зброєю, а також психологічного стану людей у воєнний час. Окремі публічні діячі звертають увагу на необхідність посилення роботи з інформаційною безпекою та протидії дезінформації.

    Теракт у Голосіївському районі став одним із найбільш кривавих інцидентів у столиці за останні роки. Він продемонстрував, що навіть у тилових містах зберігаються серйозні ризики для безпеки цивільного населення.

    Наразі правоохоронці продовжують розслідування, встановлюють усі обставини трагедії, а також перевіряють можливі зв’язки нападника та його мотиви. Очікується, що найближчим часом з’являться додаткові офіційні дані.

  • Зеленський розкрив деталі стрілянини в Києві

    Зеленський розкрив деталі стрілянини в Києві

  • НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі щодо масштабної корупційної схеми під час закупівлі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб Сил оборони, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, у 2025 році діяла організована група осіб, яка системно заволодівала бюджетними коштами, що виділялися органами місцевого самоврядування та державними структурами на забезпечення оборонних потреб. У межах провадження правоохоронці встановили низку епізодів, пов’язаних із закупівлями озброєння та спеціального обладнання за завищеними цінами, а також отриманням неправомірної вигоди у вигляді відкатів.

    Стороні захисту вже відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Це є завершальним етапом досудового розслідування перед направленням справи до суду.

    Розслідування здійснювали детективи НАБУ спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За їхніми даними, встановлено кілька ключових епізодів, які охоплюють різні закупівлі дронів та засобів РЕБ у різних регіонах України.

    Зокрема, один із епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн для військової частини Нацгвардії. За версією слідства, вартість контракту була штучно завищена більш ніж на 3 млн грн, які після реалізації постачання могли бути розподілені між учасниками схеми. У НАБУ зазначають, що механізм передбачав вплив на посадових осіб військових частин та використання посередницьких структур для укладення договорів.

    Окремо задокументовано закупівлю засобів РЕБ, де, за даними слідства, фігуранти могли отримувати до 30% від суми контрактів у вигляді неправомірної вигоди. Правоохоронці вказують, що така практика могла мати системний характер і застосовувалася під час кількох закупівель оборонного призначення.

    Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів на близько 2 млн грн, де також виявлено ознаки завищення вартості продукції та можливого привласнення частини бюджетних коштів через пов’язані компанії.

    Окрім схем із закупівлями, слідство встановило факти фіктивного працевлаштування щонайменше 15 військовозобов’язаних осіб. За даними НАБУ, ці особи формально оформлювалися на роботу, однак фактично не виконували службових обов’язків. Це дозволяло отримувати неправомірні виплати та інші фінансові вигоди.

    Також у межах провадження досліджуються епізоди можливого незаконного збагачення одного з колишніх керівників Луганської обласної державної адміністрації на понад 62 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларацій за кілька років.

    Серед фігурантів справи, за інформацією слідства, — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай, народний депутат України Олексій Кузнєцов, представники місцевих адміністрацій, посадові особи військових частин Національної гвардії, а також представники підприємств-виробників та постачальників БПЛА і РЕБ.

    У НАБУ наголошують, що встановлені факти свідчать про комплексний характер схеми, яка охоплювала як рівень державних і місцевих рішень щодо фінансування оборонних потреб, так і безпосереднє виконання контрактів через підконтрольні структури.

    Окрему увагу слідство приділяє механізму впливу на укладення контрактів. За версією антикорупційних органів, організатори схеми могли використовувати службові зв’язки у військових частинах та органах влади для забезпечення перемоги “потрібних” постачальників у закупівлях.

    Після завершення досудового розслідування матеріали справи передані для ознайомлення стороні захисту. Після завершення цієї процедури обвинувальний акт має бути скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

    У НАБУ та САП підкреслюють, що йдеться про одне з найбільших розслідувань останнього часу у сфері оборонних закупівель, що набуло особливої суспільної ваги в умовах повномасштабної війни, коли ефективне використання бюджетних коштів має критичне значення для забезпечення Сил оборони України.

  • У Києві викрили схему з ВЛК: за $10 тисяч військовим обіцяли «потрібний» висновок

    У Києві викрили схему з ВЛК: за $10 тисяч військовим обіцяли «потрібний» висновок

    У Києві правоохоронці викрили чергову корупційну схему, пов’язану з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК). За даними Державне бюро розслідувань, чоловік організував незаконний механізм впливу на рішення медичної комісії одного з військових госпіталів, обіцяючи військовослужбовцям за значну суму грошей отримання «потрібного» висновку.

    За інформацією слідства, схема діяла щонайменше з початку 2025 року. Саме тоді фігурант вийшов на військовослужбовця та запропонував йому «допомогу» у пришвидшеному проходженні ВЛК. Чоловік переконував, що має зв’язки серед посадовців медичного закладу і здатен забезпечити рішення, яке дозволить уникнути служби в бойових підрозділах. Йшлося про отримання висновку, за яким військового визнають придатним лише до служби в тилових структурах — підрозділах забезпечення, навчальних центрах або медичних частинах.

    Спочатку посередник оцінив свої «послуги» у 6,5 тисячі доларів США. За його словами, частину цієї суми нібито мали отримати працівники госпіталю, які могли вплинути на рішення комісії, а решту він планував залишити собі. У червні 2025 року він отримав перший платіж — 2 тисячі доларів.

    Втім, надалі «тариф» зріс. Зловмисник підвищив суму до 7,5 тисяч доларів, пояснюючи це «зростанням цін» і складністю домовленостей. За даними слідства, схема мала ознаки системності, адже вимоги змінювалися залежно від етапу домовленостей і рівня «ризику».

    Ключовим етапом стала контрольована зустріч наприкінці березня 2026 року, яку задокументували правоохоронці. Під час неї фігурант отримав ще 5 тисяч доларів. Пізніше він одержав додатково 500 та 2100 доларів окремими платежами. Загалом, за даними слідства, чоловік отримав 9,5 тисячі доларів неправомірної вигоди.

    У результаті військовослужбовець дійсно отримав відповідний висновок ВЛК. Згідно з документом, його визнали придатним до служби лише у підрозділах забезпечення, навчальних центрах та медичних частинах. Фактично це означало уникнення направлення до бойових підрозділів і участі в активних бойових діях.

    Правоохоронці наголошують, що наразі перевіряється можлива причетність працівників військового госпіталю до цієї схеми. Слідство має встановити, чи дійсно посадові особи медзакладу були залучені до ухвалення відповідних рішень, чи фігурант лише використовував їхні імена для створення видимості впливу.

    Фігуранту вже повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення, поєднане з вимаганням. Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років із можливістю конфіскації майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

    Експерти зазначають, що подібні схеми становлять серйозну загрозу для системи оборони країни. Маніпуляції з рішеннями ВЛК підривають принцип справедливого розподілу військового навантаження, створюють нерівні умови для військовослужбовців і можуть негативно впливати на боєздатність підрозділів. У умовах повномасштабної війни це питання набуває особливої чутливості.

    Водночас у Державне бюро розслідувань наголошують, що робота з викриття подібних схем триває. За останній час правоохоронці зафіксували низку подібних випадків, пов’язаних як із підробкою медичних документів, так і з незаконним переведенням військових на небойові посади.

    Справу щодо київської схеми наразі розслідують, а правоохоронці встановлюють усіх можливих учасників та обставини її функціонування.

  • Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської обласної ради Віталій Андрейко опинився у центрі одразу двох судових процесів. Він оскаржує рішення про відкликання свого мандата, а також намагається спростувати висновки Національного агентства з питань запобігання корупції щодо порушень у декларації.

    За результатами перевірки декларації за 2023 рік НАЗК виявило розбіжності на загальну суму 17,4 мільйона гривень. Зокрема, йдеться про незадекларований дохід майже на 1 мільйон гривень, який, за даними агентства, міг бути використаний для придбання квартири у Львові.

    Крім того, у декларації не було зазначено автомобіль Mercedes-Benz A 170, що належав дружині депутата. Також, за висновками перевірки, була занижена вартість автомобілів Porsche Cayenne та BMW X4, а доходи неповнолітнього сина не були відображені.

    Окремо НАЗК звернуло увагу на кошти на рахунках дружини депутата, походження яких, за даними перевірки, не підтверджене. Сам Андрейко стверджує, що ці гроші є сімейними заощадженнями та позикою від родичів, однак агентство ці пояснення не врахувало.

    Паралельно триває інший судовий спір — щодо депутатського мандата. У 2022 році обласна організація Української галицької партії ухвалила рішення про відкликання Андрейка через порушення партійної дисципліни після політичних домовленостей із іншими силами.

    Депутат оскаржив це рішення у суді. У липні 2025 року Верховний Суд повернув справу на новий розгляд. Наступне судове засідання призначене на 14 квітня 2026 року.

    Наразі Віталій Андрейко продовжує виконувати депутатські повноваження. Водночас у разі підтвердження порушень у декларації йому може загрожувати кримінальна відповідальність.

  • В Ужгороді забудовника викрили на ухиленні від податків на 6,7 млн грн

    В Ужгороді забудовника викрили на ухиленні від податків на 6,7 млн грн

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області завершили досудове розслідування щодо забудовника з Ужгорода, якого підозрюють в ухиленні від сплати податків. Про це повідомили у БЕБ.

    За даними слідства, фізична особа організувала будівництво житлового комплексу та продаж квартир, однак використовувала схему для мінімізації податкових зобов’язань.

    Зокрема, забудовник укладав з клієнтами договори про спільну діяльність. Формально вони передбачали участь покупців у будівництві, внесення фінансування та подальший розподіл результатів.

    Водночас фактично клієнти не виступали співінвесторами і не брали участі у реалізації проєкту. Їхня роль обмежувалася оплатою житла, що свідчить про використання таких договорів як прикриття реального продажу нерухомості.

    У результаті отримані доходи від продажу квартир не відображалися у податковій звітності, а податки до державного бюджету не сплачувалися.

    За оцінками правоохоронців, державі було завдано збитків на суму понад 6,7 мільйона гривень.

    Фігуранту вже повідомлено про підозру за статтею про умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах.

    Наразі всі завдані збитки відшкодовані у повному обсязі. У зв’язку з цим до суду направлено клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до норм Кримінального кодексу.

    Процесуальне керівництво у справі здійснювали прокурори Закарпатської обласної прокуратури.