Hronikanovostej.com

Позначка: полтавська область

  • Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Правоохоронці викрили двох співробітників Служби безпеки України, яких підозрюють у вимаганні великого хабаря від підприємця. Йдеться про начальника слідчого відділу одного з управлінь СБУ в Полтавській області та його підлеглого. Про це НАБУ повідомило на своєму каналі в Telegram.

    За даними слідства, посадовці діяли через посередника — адвоката. Вони вимагали у бізнесмена 110 тисяч доларів в обмін на сприяння у кримінальному провадженні. Зокрема, мова йшла про укладення угоди про визнання винуватості та припинення переслідування компанії підприємця.

    Схема передбачала поетапну передачу коштів. Правоохоронці задокументували отримання частини хабаря, після чого організували затримання. Фігурантів викрили «на гарячому» під час отримання другого траншу — 55 тисяч доларів.

    Операцію провели детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Наразі тривають першочергові слідчі дії, встановлюються всі обставини злочину та можливі інші причетні особи.

    За попередніми даними, посадовці використовували своє службове становище для тиску на підприємця, створюючи штучні умови, за яких бізнес опинявся під загрозою кримінального переслідування. Саме це, за версією слідства, і стало підставою для вимагання неправомірної вигоди.

    Юристи зазначають, що подібні справи можуть кваліфікуватися одразу за кількома статтями — зокрема як вимагання хабаря в особливо великому розмірі та зловживання службовим становищем. У разі доведення вини підозрюваним загрожує тривале позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Викриття відбулося на тлі посилення антикорупційної роботи в Україні, особливо в умовах війни. Влада неодноразово заявляла про нульову толерантність до корупції, зокрема в силових структурах.

    Експерти наголошують, що подібні інциденти мають серйозний репутаційний ефект, адже йдеться про представників органів, які повинні забезпечувати безпеку держави. Водночас публічні викриття демонструють роботу антикорупційної системи та її здатність реагувати навіть на високопосадових фігурантів.

    Слідчі дії у справі тривають. Очікується, що найближчим часом буде визначено запобіжні заходи для підозрюваних, а також оголошено офіційні підозри.

    У підсумку справа може стати ще одним показовим кейсом у боротьбі з корупцією в правоохоронних органах, яка залишається одним із ключових викликів для України.

  • Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Потужна хвиля негоди, яка 26 квітня накрила більшу частину України, призвела до людських жертв, масових аварій на електромережах і значних руйнувань інфраструктури. За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внаслідок стихії загинули щонайменше троє людей, ще кілька осіб зазнали травм, а рятувальні служби працюють у посиленому режимі одразу в 13 областях.

    Синоптики Українського гідрометеорологічного центру попереджали про небезпечні погодні умови: пориви вітру до 30 м/с, грози, град і різке зниження температури. У деяких регіонах зафіксували навіть сніг, що є нетиповим для кінця квітня.

    Найтрагічніші випадки сталися в кількох регіонах. У Черкаській області загинула молода жінка — під час руху на квадроциклі на неї впало дерево. У Закарпатській області чоловік загинув за аналогічних обставин.

    У Полтавській області дерево впало на дитину — хлопчик отримав тяжку травму голови і перебуває в реанімації. Медики борються за його життя. Також повідомляється про ще одного травмованого внаслідок падіння конструкцій та дерев.

    Ці випадки підкреслюють головну небезпеку буревію — неконтрольоване падіння дерев і об’єктів, що становить загрозу навіть у звичайних життєвих ситуаціях.

    Стихія серйозно вдарила по енергосистемі країни. Загалом без світла залишилися понад 1120 населених пунктів. Найбільш критична ситуація склалася на заході України.

    У Львівській області без електропостачання опинилися 180 населених пунктів. Енергетики працюють у цілодобовому режимі, залучено сотні фахівців і десятки одиниць техніки.

    У Волинській області повністю знеструмлено близько 300 населених пунктів, ще десятки — частково. Через сильний вітер ремонтні роботи ускладнюються, адже існує ризик нових обривів.

    У Рівненській області понад 10 тисяч споживачів залишилися без електропостачання. Найбільше постраждали Рівненський і Дубенський райони.

    У Хмельницькій області обриви ліній електропередач спричинили локальні відключення, а у Вінницькій області через аварію на високовольтній лінії тимчасово зупинилася водопровідна станція, що створило ризик перебоїв із водопостачанням.

    Буревій спричинив масове падіння дерев і пошкодження будівель по всій країні. У Львові, а також в інших містах області, дерева падали на дороги, автівки та контактні мережі, що призводило до зупинки громадського транспорту.

    В Івано-Франківську та області рятувальники ліквідовували наслідки буревію в кількох громадах — прибирали дерева, відновлювали проїзд на дорогах і усували загрози для населення.

    У Чернівецькій області дерево впало на дорогу і пошкодило автобус із дітьми — у салоні перебували 30 пасажирів, серед яких 19 дітей. На щастя, обійшлося без постраждалих.

    У Волинській області рятувальники демонтували пошкоджені покрівлі, прибирали дерева з автомобілів і ліквідовували аварійні конструкції. У Луцьку зафіксовано численні випадки пошкодження майна.

    У Хмельницькій області десятки повалених дерев частково перекривали автошляхи. Рятувальники здійснили десятки виїздів для очищення доріг.

    Окрім сильного вітру, негода супроводжувалася нетиповими явищами. У Києві, а також у західних областях зафіксували сніг. Це значно погіршило видимість на дорогах, особливо на трасі Київ — Чоп, де водії повідомляли про майже нульову видимість.

    Сніг також випав у Львівській та Волинській областях, що разом із шквальним вітром створило небезпечні умови для транспорту і пішоходів.

    Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій працюють безперервно. У деяких регіонах кількість виїздів обчислюється десятками. Наприклад, у Вінницькій області зафіксовано близько 80 виїздів — переважно для розчищення доріг і ліквідації аварійних конструкцій.

    До робіт залучені також енергетики, дорожні служби та місцева влада. Основні зусилля спрямовані на відновлення електропостачання, забезпечення проїзду дорогами та усунення загроз для населення.

    За даними Українського гідрометеорологічного центру, найближчими днями погодні умови залишатимуться нестійкими. Очікуються дощі, грози та нові пориви вітру. Водночас синоптики прогнозують поступове потепління вже на початку травня.

    Рятувальники закликають громадян бути максимально обережними: не перебувати під деревами та лініями електропередач, уникати нестійких конструкцій і, за можливості, обмежити пересування під час негоди.

  • Росія атакувала Сумщину авіабомбами: є поранені серед них дитина

    Росія атакувала Сумщину авіабомбами: є поранені серед них дитина

    Російські війська завдали авіаудару по Глухівській громаді Сумської області, застосувавши дві керовані авіабомби. Внаслідок атаки поранення отримали щонайменше 13 людей, серед них дитина. Про це повідомила Сумська обласна військова адміністрація.

    За даними ОВА, обидва влучання сталися у житловому секторі неподалік одне від одного. Наймолодшій постраждалій — шість років. У момент удару вона перебувала вдома разом із батьком.

    Постраждалі отримали травми різного ступеня тяжкості. Восьмеро з них госпіталізовані та перебувають під наглядом медиків. Унаслідок обстрілу пошкоджено щонайменше 15 житлових будинків, а також автомобілі місцевих жителів.

    Паралельно наслідки ворожих атак зафіксовано і в інших регіонах. У Полтавському районі впали уламки безпілотника, що призвело до пошкодження багатоквартирного будинку. За уточненою інформацією, одна людина загинула, ще троє отримали поранення. Серед постраждалих — 11-річний хлопчик, якого госпіталізували.

    Вибухи цієї ночі також лунали в Одесі, Миколаєві, Запоріжжі, на Дніпропетровщині та Житомирщині. Зокрема, в Одесі внаслідок атаки ударними безпілотниками зафіксовано влучання у дев’ятиповерховий житловий будинок у Київському районі.

    Як повідомила місцева влада, пошкоджено фасад, балкони та вікна з другого по четвертий поверхи. Пожежу, що виникла після удару, оперативно ліквідували. Відомо про одного пораненого чоловіка, якому надали медичну допомогу на місці.

  • Суд визнав винною мешканку Миргорода за перешкоджання мобілізації

    Суд визнав винною мешканку Миргорода за перешкоджання мобілізації

    Миргородський міськрайонний суд Полтавської області визнав жінку винною у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України під час воєнного стану. Суд призначив їй покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з іспитовим строком два роки.

    Як зазначається у вироку від 19 червня 2025 року, обвинувачена у 2024 році систематично публікувала в одному з Telegram-чатів інформацію про місця та час проведення мобілізаційних заходів у Миргороді.

    Зокрема, вона повідомляла про роботу територіальних центрів комплектування поблизу залізничної станції, а також про пересування службового транспорту військових. За даними слідства, такі повідомлення дозволяли військовозобов’язаним уникати зустрічей із представниками ТЦК та знижували ефективність мобілізації.

    У суді наголосили, що ці дії створювали загрозу виконанню завдань із комплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду.

    Під час розгляду справи обвинувачена повністю визнала свою провину та уклала угоду зі стороною обвинувачення. Суд врахував щире каяття, сприяння слідству, а також наявність у неї на утриманні неповнолітньої дитини.

    Обтяжуючою обставиною суд визнав вчинення злочину в умовах воєнного стану.

    Окрім основного покарання, суд постановив конфіскувати мобільний телефон, з якого здійснювалося поширення інформації, а також зобов’язав засуджену сплатити 2000 гривень процесуальних витрат.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду протягом 30 днів.

  • У Полтавській області БЕБ оголосило підозру у справі про ухилення від ПДВ не тій особі

    У Полтавській області БЕБ оголосило підозру у справі про ухилення від ПДВ не тій особі

    У Полтавській області розслідування Бюро економічної безпеки щодо можливого ухилення від сплати податку на додану вартість викликало питання щодо об’єктивності встановлення підозрюваних у справі.

    Про це пише тг-канал “Злий Фіскал”.

    Йдеться про діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛ ІНДАСТ», яке, за даними слідства, могло реалізовувати продукцію із застосуванням схем мінімізації податкових зобов’язань. У фокусі — операції з електронними сигаретами та їх компонентами.

    За матеріалами, які опинилися у розпорядженні журналістів, компанія могла використовувати одразу кілька механізмів для уникнення сплати ПДВ. Зокрема, частину товарів оформлювали як операції, звільнені від оподаткування, що дозволяло не нараховувати податок при реалізації. За попередніми оцінками, лише за кілька місяців 2023 року бюджет недоотримав близько 1,8 мільйона гривень.

    Інша схема полягала у викривленні бухгалтерського обліку. Фактично проданий товар залишався на балансі підприємства як нереалізований, що дозволяло не відображати операції у податковій звітності. За рахунок цього, за оцінками, могли бути занижені податкові зобов’язання ще приблизно на 5 мільйонів гривень.

    Сумарно можливі втрати бюджету оцінюються у майже 6,8 мільйона гривень.

    Втім, ключове питання виникає щодо визначення відповідальних осіб. За інформацією з джерел, підозру у справі отримала жінка, яка почала працювати на підприємстві вже після періоду, коли могли реалізовуватися описані схеми.

    Водночас особа, яка керувала компанією у період здійснення господарських операцій, що стали предметом розслідування, у статусі підозрюваного не фігурує.

    Офіційні коментарі правоохоронних органів щодо причин такого рішення наразі відсутні. Досудове розслідування триває.

  • На Полтавщині вдруге за три дні стався землетрус

    На Полтавщині вдруге за три дні стався землетрус

    У неділю, 8 лютого, у Полтавському районі Полтавської області зафіксували землетрус магнітудою 3 бали. За класифікацією сейсмологів, такі поштовхи належать до ледве відчутних і не становлять загрози для населення.

    За даними фахівців Головного центру спеціального контролю, підземний поштовх стався о 15:33. Епіцентр землетрусу розташовувався на глибині близько 9 кілометрів.

    Сейсмологи зазначають, що землетруси такої сили зазвичай не призводять до руйнувань. У більшості випадків їх можуть відчути лише окремі люди, які перебувають у приміщеннях, особливо на верхніх поверхах будівель.

    Це вже другий випадок сейсмічної активності у регіоні за останні кілька днів. Раніше, 6 лютого, у Полтавській області також фіксували землетрус магнітудою 3,1 бала на аналогічній глибині.

    Фахівці пояснюють, що навіть у центральній частині України можливі слабкі землетруси через накопичення напруження в земній корі. Попри повільний рух літосферних плит у цьому регіоні, внутрішні геологічні процеси можуть активізувати давні розломи в кристалічних породах. Саме раптове розрядження такого напруження і спричиняє короткочасні підземні поштовхи магнітудою від 2 до 4 балів.

    Експерти наголошують, що подібні землетруси є природним явищем і не свідчать про зростання сейсмічної небезпеки для Полтавської області.

  • На Полтавщині викрили схему розкрадання коштів на закупівлі дронів для ЗСУ

    На Полтавщині викрили схему розкрадання коштів на закупівлі дронів для ЗСУ

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області викрили схему розкрадання бюджетних коштів під час закупівлі обладнання для потреб Збройних Сил України. За даними слідства, територіальній громаді завдано збитків на суму 2,6 мільйона гривень.

    Слідчі встановили, що директор та головний спеціаліст одного з департаментів міської ради діяли у змові з директором приватного товариства-постачальника. Посадовці організували закупівлю 90 квадрокоптерів для потреб оборони на загальну суму майже 14,5 мільйона гривень за штучно завищеними цінами.

    При цьому інший службовець цього ж департаменту, достеменно знаючи, що квадрокоптери фактично не були поставлені, вніс до офіційної документації завідомо неправдиві відомості про їх нібито отримання. Саме ці документи стали підставою для перерахування компанії-постачальнику повної суми коштів за договором.

    У результаті таких дій бюджету територіальної громади було завдано збитків у розмірі 2,6 мільйона гривень. Надалі, за версією слідства, директор товариства легалізував кошти, отримані злочинним шляхом, перерахувавши їх на рахунки іншої фірми під виглядом оплати допоміжних послуг. Після цього гроші були переведені у готівку та використані для власних потреб.

    Усім фігурантам кримінального провадження повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службове підроблення та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Наразі досудове розслідування триває. До суду подано клопотання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Оперативний супровід у справі здійснюють підрозділи військової контррозвідки Служби безпеки України та управління стратегічних розслідувань у Полтавській області. Процесуальне керівництво забезпечує спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

  • Реальні строки за неявку до ТЦК: статистика вироків у Полтавській області

    Реальні строки за неявку до ТЦК: статистика вироків у Полтавській області

    Протягом 2025 року суди Полтавської області винесли 68 обвинувальних вироків у справах про ухилення від мобілізації. У всіх випадках йдеться про чоловіків, які не з’явилися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для подальшого направлення до військових частин або навчальних центрів. Про це повідомили в Полтавському обласному ТЦК та СП.

    Як уточнили у відомстві, за результатами розгляду цих справ 27 осіб отримали реальні строки позбавлення волі. Два з таких вироків були ухвалені вже після подання апеляцій з боку прокуратури, яка наполягала на посиленні покарання.

    Крім того, Полтавський апеляційний суд скасував три вироки судів першої інстанції, якими обвинуваченим було призначено умовне покарання. За результатами повторного розгляду засудженим призначили по три роки реального позбавлення волі.

    У Полтавському обласному ТЦК та СП наголосили, що територіальні центри не здійснюють досудове розслідування і не ухвалюють судових рішень. Їхня функція полягає у фіксації фактів порушень законодавства про мобілізацію та передачі відповідних матеріалів правоохоронним органам.

    Також у ТЦК підкреслили, що ухилення від мобілізації є кримінальним правопорушенням, а призначення умовного терміну не звільняє особу від виконання обов’язку щодо проходження військової служби в межах чинного законодавства.

  • Речник Полтавського ТЦК визнав неефективність системи повісток: більшість чоловіків просто не приходять

    Речник Полтавського ТЦК визнав неефективність системи повісток: більшість чоловіків просто не приходять

    Система вручення повісток в Україні фактично не виконує своєї функції, оскільки значна частина чоловіків просто ігнорує виклики до територіальних центрів комплектування. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін.

    За його словами, повістка юридично є лише повідомленням про необхідність з’явитися до ТЦК, а не гарантією того, що людина виконуватиме цей обов’язок. Навіть якщо громадянин відмовляється отримати документ, але розуміє його зміст, складається акт про відмову, і така особа все одно вважається належно оповіщеною.

    Попри це, значна кількість призовників до центрів не приходить, свідомо порушуючи правила військового обліку. На думку Істоміна, сам формат “роздачі повісток” уже не можна вважати ефективним інструментом.

    Він також звернув увагу, що проблема полягає не лише у ставленні громадян, а й у бездіяльності місцевої влади. Закон, зокрема постанова №1487, покладає на органи місцевого самоврядування істотні повноваження у сфері військового обліку, включно з обов’язковим щорічним дворовим обходом. Відповідальні особи мають перевіряти, чи призовники реально проживають за вказаними адресами, однак на практиці ці вимоги часто виконуються формально або взагалі ігноруються.

    В окремих випадках через бездіяльність посадових осіб складалися протоколи про порушення. У підсумку, зазначив речник, основний тягар вручення повісток і контролю явки покладається на військових ТЦК, які змушені залучати до цієї роботи поліцію.

    Істомін також розповів, що за час повномасштабної війни Полтавський обласний ТЦК розіслав велику кількість повісток поштою. Проте механізм виявився далеким від ідеального: значна частина громадян на рекомендовані листи не реагує, незалежно від того, хто саме є відправником.

    За його словами, сьогодні існує два основних механізми поштового розсилання документів. Перший — централізований, коли списки призовників надходять із Генштабу, а Міністерство оборони забезпечує друк і відправку. Другий — місцевий, коли повістки формують безпосередньо в ТЦК, а витрати на поштові послуги покривають громади. Цей варіант він назвав більш зручним, оскільки дає можливість оперативно визначати адресатів.

    Попри це, повістка залишається обов’язковим інструментом виклику до ТЦК, незалежно від способу вручення — особисто чи поштою. Невиконання її вимог, нагадав Істомін, розцінюється як порушення правил військового обліку й тягне за собою адміністративну відповідальність за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Інформація про осіб, які ігнорують повістки, передається до поліції. Правоохоронці отримують право здійснити адміністративне затримання і примусово доставити порушників до територіального центру комплектування для з’ясування обставин та уточнення облікових даних.

  • Школи йдуть на канікули 27 жовтня, але не всі: де скасували осінній відпочинок

    Школи йдуть на канікули 27 жовтня, але не всі: де скасували осінній відпочинок

    Українські школярі готуються до осінніх канікул 2025 року, але цього разу перерва виглядає по-різному залежно від міста й навіть окремої школи. Міністерство освіти і науки рекомендує зробити осінні канікули з 27 жовтня до 2 листопада, зимові – з 27 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року, весняні – з 23 до 29 березня 2026 року, а літні – з 1 червня 2026 року. Ці орієнтовні дати МОН оприлюднює як базовий графік навчального року 2025/2026, але остаточне рішення ухвалюють самі школи через педагогічні ради, з огляду на ситуацію з безпекою, енергетикою та укриттями.

    У Києві столична влада підтвердила: учні йдуть на канікули 27 жовтня і повертаються за парти 3 листопада. Під час перерви школи та позашкільні заклади планують залишити гуртки й тематичні заняття, тож для батьків це не буде повним «зникненням дитини з системи», а радше розвантаження від уроків.

    Львів цього року пішов шляхом максимальної гнучкості і розтягнув осінній відпочинок у часі. Частина шкіл відправляє дітей додому ще з 24–25 жовтня, інші — з 29–30 жовтня, а є й ліцеї, де період канікул випадає аж на другу половину листопада. Тобто місто не бере єдину для всіх дату, а підлаштовує календар кожного закладу окремо. Це дозволяє балансувати навчальне навантаження, економити енергоресурси в конкретних будівлях і маневрувати з укриттями. Цей підхід напряму випливає з автономії шкіл, яку МОН закріпило після початку повномасштабної війни.

    На Полтавщині ситуація ще більш строката. Різні громади затвердили різні дати: десь канікули стартують 20 жовтня і закінчуються 26-го, десь тривають з 25 жовтня до 2 листопада, десь обмежуються лише кількома днями наприкінці жовтня, а в окремих громадах переносяться навіть на початок листопада. Тобто вся область формально навчається за одним державним стандартом, але живе за кількома міні-календарями. Така модель дає громадам можливість адаптувати графік під реальні умови – від безпеки школи до наявності тепла. (Це окрема деталь воєнного часу: директори дедалі частіше мислять не «коли зручно за програмою», а «коли будівля здатна вижити в цих умовах».)

    У Кіровоградській області школи теж не йдуть однією хвилею. Одні заклади закриваються на канікули ще в останній декаді жовтня, інші — з 27 жовтня, частина — аж у листопаді. Є гімназії, де осінній відпочинок триватиме до 9 листопада. Тобто діти в одному місті можуть сидіти вдома майже два тижні, тоді як через дорогу інша школа в цей самий час продовжує навчання. Це показує, наскільки тепер реальним є принцип «календар свій у кожного директора», а не «канікули для всієї області одним розчерком пера».

    Найжорсткіше рішення цього року ухвалили в Одесі й частині Одеської області. Там осінні канікули у низці шкіл узагалі скасували. Влада пояснює це просто: є ризик складної зими 2025/2026, включно з відключеннями електроенергії, проблемами з опаленням і можливістю тривалих повітряних тривог. Тож школи навмисно не роблять паузу восени, щоб узимку мати довший період відпочинку і не втрачати навчальні дні в момент, коли в класах може бути банально темно й холодно. «Ми готуємось до сценарію, коли взимку нормальний процес буде неможливий, тому відпрацьовуємо зараз», — пояснюють у департаменті освіти. Рішення викликало суперечливу реакцію серед батьків, але логіка тут суто енергетична й безпекова: краще відучитися в жовтні, ніж у грудні сидіти в куртках без світла.

    У підсумку країна входить у канікули без єдиного сценарію. МОН називає базові дати (27 жовтня – 2 листопада), Київ дотримується цього графіка, Львів і Полтавщина «грають» датами в межах автономії, Кіровоградщина розтягує відпочинок аж до листопада, а в Одесі, навпаки, свідомо відмовляються від осінніх канікул, щоб зекономити навчальний ресурс на зимову паузу.

    Батькам радять перевіряти розклад не просто «по області», а конкретно у своїй школі, тому що навіть у межах одного міста дати канікул можуть не збігатися. Це вже не формальність і не бюрократія — у воєнних реаліях це питання безпеки дітей, тепла в будівлі та того, чи реально школа зможе працювати взимку при можливих тривалих відключеннях