Hronikanovostej.com

Позначка: полтавська область

  • Дрон влетів у багатоповерхівку в Кременчуці: троє загиблих, серед 15 поранених — діти

    Дрон влетів у багатоповерхівку в Кременчуці: троє загиблих, серед 15 поранених — діти

    Російські війська 29 жовтня атакували Кременчук Полтавської області ударним безпілотником, який влучив безпосередньо у багатоквартирний житловий будинок. Внаслідок атаки загинули троє людей, ще 15 дістали поранення, серед них — троє дітей. Після вибуху біля багатоповерхівки спалахнула пожежа, загорілися припарковані автомобілі. На місці працюють рятувальники, медики та правоохоронці.

    Про наслідки російського обстрілу повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

    Перші повідомлення про влучання російського безпілотника в житловий будинок з’явилися близько полудня. Очільник області підтвердив, що удар припав на багатоквартирний будинок, де перебували цивільні мешканці. Унаслідок вибуху також загорілися автомобілі, припарковані поруч.

    Спочатку обласна влада повідомляла про двох загиблих та одного травмованого. Згодом кількість постраждалих почала зростати. Серед перших госпіталізованих була шестирічна дитина, яка дістала поранення внаслідок атаки.

    Близько 13:00 стало відомо вже про дев’ятьох травмованих, зокрема двох дітей. Медики продовжували надавати допомогу людям, які постраждали від удару.

    О 13:36 Віталій Дяківнич уточнив, що кількість поранених збільшилася до 15 осіб, серед яких троє дітей. Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу.

    Невдовзі з’явилося ще одне трагічне повідомлення. О 13:53 начальник Полтавської ОВА підтвердив, що кількість загиблих зросла до трьох.

    Інформація щодо стану поранених, масштабів руйнувань та пошкоджень житлового будинку продовжує уточнюватися. На момент оприлюднення оновлених даних не повідомлялося, скільки саме квартир постраждало та чи всі мешканці будинку змогли самостійно залишити приміщення.

    На місці влучання працюють усі необхідні екстрені служби. Рятувальники ліквідовують наслідки пожежі, медики допомагають постраждалим, а правоохоронці документують обставини російської атаки.

    Удар по Кременчуку став черговою атакою Росії на цивільну інфраструктуру Полтавщини. Регіон залишається під загрозою ударів безпілотників та ракет, які регулярно завдають пошкоджень промисловим і житловим об’єктам.

    Зокрема, 26 жовтня російські війська атакували безпілотником підприємство в Миргородському районі. Раніше, у ніч проти 15 жовтня, внаслідок російської атаки були пошкоджені два промислові підприємства Полтавської області.

    Нинішній обстріл відрізняється тим, що удар припав безпосередньо на житловий багатоквартирний будинок, а серед постраждалих опинилися діти.

    Крім того, 29 жовтня російська армія атакувала й інші українські міста. Зокрема, у Дніпрі реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. За повідомленнями обласної влади, внаслідок цього удару загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення.

    Такі атаки вкотре демонструють загрозу для цивільного населення, яке може опинитися під ударом у власному помешканні, громадському транспорті або на залізничному вокзалі.

    За міжнародним гуманітарним правом умисні удари по цивільних особах та цивільних об’єктах заборонені. Конкретні обставини кожної атаки мають встановлювати уповноважені органи під час розслідування.

    Станом на 13:53 29 жовтня офіційно повідомлялося про трьох загиблих і 15 поранених у Кременчуці, серед яких троє дітей. Рятувальні роботи та уточнення наслідків російського удару тривають.

  • «Тотальне знищення мережі»: після ударів по трьох містах спалахнув «Епіцентр» у Полтаві

    «Тотальне знищення мережі»: після ударів по трьох містах спалахнув «Епіцентр» у Полтаві

    Російські війська 25 жовтня завдали удару безпілотником по торговельному центру «Епіцентр» у Полтаві. Після влучання в будівлі спалахнула пожежа, а 52-річна жінка отримала травми. Атака стала частиною серії ударів по об’єктах відомої української торговельної мережі: менш ніж за добу компанія повідомила про пошкодження своїх магазинів одразу в чотирьох містах — Харкові, Запоріжжі, Вінниці та Полтаві.

    Про наслідки обстрілу повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич. Інформацію про удар також підтвердила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    Російський безпілотник атакував місто вранці в неділю, 25 жовтня. Повітряну тривогу в Полтавському районі оголосили приблизно о 09:55, а вже близько 10:01 місцеві жителі почули вибух.

    Спочатку обласна влада повідомила про влучання в будівлю торговельного комплексу без уточнення назви. Згодом Дяківнич підтвердив, що йдеться саме про «Епіцентр».

    Після удару на території торговельного об’єкта виникла пожежа. До ліквідації наслідків залучили рятувальників та інші екстрені служби.

    За попередніми даними, травми отримала 52-річна жінка. Інформацію про її стан, необхідність госпіталізації та характер ушкоджень на момент перших повідомлень не деталізували.

    Масштаби руйнувань будівлі також продовжують уточнювати.

    Про атаку та роботу рятувальників повідомило Суспільне Полтава.

    Однак найгучніша заява пролунала від самої компанії «Епіцентр».

    Керівниця департаменту зі зв’язків із громадськістю Юлія Чудновець повідомила, що протягом менш ніж доби російських атак зазнали торговельні об’єкти мережі у чотирьох українських містах.

    «Харків, Запоріжжя, Вінниця, Полтава. Знову менш ніж за добу», — написала представниця компанії.

    У пресслужбі мережі охарактеризували ситуацію словами «тотальне знищення мережі».

    Про це також повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

    Зокрема, в ніч проти 25 жовтня російські війська атакували торговельний об’єкт у Харкові. На місці удару виникла пожежа, під час ліквідації наслідків постраждали рятувальники.

    У Запоріжжі російський удар також спричинив займання торговельного об’єкта. Рятувальникам вдалося локалізувати пожежу, а за попередніми даними, обійшлося без постраждалих.

    У Вінниці компанія підтвердила пошкодження свого торговельного центру внаслідок нічної атаки.

    За інформацією Суспільного Вінниця, пошкоджень зазнав відділ меблів, а площа пожежі становила приблизно 150 квадратних метрів. Ці відомості видання отримало від джерел у правоохоронних органах.

    Серія ударів стала продовженням атак на торговельну та складську інфраструктуру мережі.

    Раніше російські війська вже неодноразово обстрілювали магазини «Епіцентр» у різних областях України.

    Зокрема, у серпні 2026 року під повторний удар потрапив торговельний центр у Запоріжжі.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», російські безпілотники повторно атакували об’єкт 15 серпня, лише через три дні після попереднього влучання. На території вже пошкодженого торговельного центру знову виникла пожежа.

    Атаки на великі торговельні мережі мають наслідки не лише для власників нерухомості. Пошкодження магазинів і складів порушує постачання товарів, спричиняє втрати обладнання та запасів і створює ризики для працівників та відвідувачів.

    Раніше «Ненька інфо» писала про плани держави надати бізнесу доступ до складських приміщень після російських ударів. Серед компаній, які втрачали логістичну інфраструктуру, згадувався й «Епіцентр».

    Наразі у Полтаві триває ліквідація наслідків удару. Попередньо підтверджено травмування однієї жінки, а остаточну площу пожежі та розміри збитків ще встановлюють.

    Водночас інформація про атаки одразу в чотирьох містах свідчить про масштаб проблем, із якими сьогодні стикається українська торговельна інфраструктура. Чи були ці об’єкти цілеспрямовано обрані як єдина серія цілей, офіційно не встановлено.

  • Росія вдарила по університету в Кременчуці: п’ятий поверх охопив вогонь, 16-річна дитина в лікарні

    Росія вдарила по університету в Кременчуці: п’ятий поверх охопив вогонь, 16-річна дитина в лікарні

    Російські війська ввечері 20 жовтня атакували Кременчук Полтавської області, завдавши удару по території Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Внаслідок влучання безпілотника загорівся п’ятий поверх навчального корпусу. За уточненою інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє людей, серед яких 16-річна дитина. У підлітка діагностували струс головного мозку та контузію, його госпіталізували. Тієї ж ночі під ударами опинилася Полтава, де пожежі виникли в адміністративній будівлі та складському приміщенні.

    Про наслідки російської атаки повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, оприлюднивши фотографії пошкоджених об’єктів.

    За інформацією рятувальників, російський безпілотник влучив в один із навчальних корпусів Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

    Після удару на п’ятому поверсі будівлі спалахнула пожежа.

    До ліквідації наслідків залучили підрозділи ДСНС, які працювали на місці влучання.

    Що відомо про постраждалих

    Спочатку надходила інформація про одну травмовану людину, однак згодом кількість постраждалих уточнили.

    Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич повідомив, що внаслідок атаки на університет постраждали двоє людей.

    Одна з них перебуває у стані середньої тяжкості.

    Серед постраждалих також 16-річна дитина.

    За словами керівника ОВА, медики діагностували в підлітка струс головного мозку та контузію.

    Дитину доставили до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.

    Інформацію про стан постраждалих оприлюднили, зокрема, «Кременчуцька газета» та «Українська правда».

    Інших підтверджених подробиць щодо характеру поранень другої людини на момент ранкових повідомлень не було.

    Пожежу в університеті ліквідували

    За уточненням Полтавської ОВА, рятувальникам вдалося ліквідувати пожежу, яка виникла після влучання в навчальний корпус.

    На оприлюднених ДСНС фотографіях видно наслідки руйнувань усередині будівлі та роботу екстрених служб.

    Про це також повідомило місцеве видання «Кременчуцький Телеграф».

    Водночас повний масштаб пошкоджень навчального закладу ще уточнюють.

    Офіційної оцінки вартості відновлення корпусу наразі не оприлюднено.

    Також немає підтвердженої інформації про те, які саме навчальні приміщення втрачено або наскільки довго триватиме відновлення їхньої роботи.

    У Полтаві після обстрілу загорілися цивільні будівлі

    Кременчук був не єдиним містом області, яке постраждало від російських ударів.

    За повідомленням ДСНС, у Полтаві внаслідок обстрілу виникли пожежі в адміністративній будівлі та складському приміщенні.

    На місцях подій працювали рятувальники.

    Фахівці ліквідовували наслідки загорянь та перевіряли пошкоджені об’єкти.

    Станом на ранкові повідомлення 21 жовтня детальної інформації про масштаби руйнувань цих двох будівель не було.

    Окремо уточнювалися дані щодо всіх наслідків атаки на Полтавщину.

    Росія не вперше атакує Полтавщину

    Полтавська область регулярно зазнає російських ударів із використанням ракет та безпілотників.

    Під загрозою опиняються промислові підприємства, енергетична інфраструктура, складські приміщення та цивільні будівлі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про комбіновану атаку Росії, під час якої були уражені промислові підприємства у Кременчуцькому районі та енергетичний об’єкт у Миргородському районі.

    Тоді через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання тимчасово залишилися споживачі семи населених пунктів.

    Удари по навчальних закладах створюють особливу загрозу для цивільного населення, оскільки пошкодження будівель може позбавляти студентів і викладачів можливості продовжувати освітній процес у звичних умовах.

    Водночас наразі немає підтверджених даних про те, що саме університет був заздалегідь обраною ціллю російських військових. Підтвердженим є факт влучання та його наслідки.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    За уточненими даними Полтавської ОВА, після російського удару по Кременчуцькому національному університету постраждали двоє людей.

    Серед них — 16-річна дитина, яку госпіталізували зі струсом головного мозку та контузією.

    Пожежу на п’ятому поверсі навчального корпусу ліквідували.

    У Полтаві після обстрілів також виникли загоряння в адміністративній будівлі та на складі.

    Наразі відповідальні служби продовжують уточнювати наслідки російських ударів по Полтавщині. Інформації про підтверджених загиблих унаслідок атаки на університет у перевірених ранкових повідомленнях не було.

    Мешканцям регіону нагадують про необхідність реагувати на сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях до повідомлення про відбій.

  • Шокуючий злочин на Полтавщині: двох матерів підозрюють у виготовленні порнографії за участю власних малолітніх доньок

    Шокуючий злочин на Полтавщині: двох матерів підозрюють у виготовленні порнографії за участю власних малолітніх доньок

    Правоохоронці викрили резонансний та цинічний злочин на Полтавщині: двом жінкам офіційно повідомлено про підозру у виготовленні та поширенні дитячої порнографії. За даними слідства Полтавської обласної прокуратури, фігурантки створювали порнографічний контент за участю власних дітей.

    Головні деталі розслідування:

    • Вік підозрюваних та потерпілих: У скоєнні злочину підозрюють мешканок однієї з громад Кременчуцького району віком 33 та 43 роки. Вони знімали на відео та фотографували оголеними власних малолітніх доньок (8 та 10 років).
    • Як викрили злочин: Про можливі протиправні дії та загрозу для дітей правоохоронцям оперативно сигналізували пильні педагоги та працівники місцевої служби у справах дітей.
    • Вилучення доказів та врятування дітей: Під час санкціонованих обшуків за місцем проживання жінок поліція вилучила мобільні телефони із прямими доказами — файлами, що містять дитячу порнографію. Наразі обох дівчаток негайно вилучили з небезпечного середовища та помістили до медичного закладу під нагляд фахівців. Їхньому здоров’ю та безпеці нічого не загрожує.

    Слідчі дії тривають, вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.

  • Золото пролежало в землі 2500 років: археологи зробили загадкову знахідку на Полтавщині

    Золото пролежало в землі 2500 років: археологи зробили загадкову знахідку на Полтавщині

    На Полтавщині археологи дослідили скіфський курган, якому понад 2500 років, і попри те, що стародавнє поховання, ймовірно, було пограбоване ще у скіфські часи, всередині вдалося знайти людські останки, фрагменти кераміки та кілька золотих намистин. Особливої загадковості знахідці додає те, що серед кісток науковці виявили останки дитини, а золото могло бути частиною дитячої або жіночої прикраси.

    Про результати розкопок розповів директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост. Дослідження проводила спільна експедиція заповідника та Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Роботами керувала кандидатка історичних наук, археологиня Ірина Шрамко.

    Археологи працювали на некрополі Скоробір — одному з найважливіших поховальних комплексів, пов’язаних із Більським городищем. Саме це місце вже багато років приносить дослідникам унікальні артефакти скіфської доби.

    Курган майже зрівняли із землею

    Скоробір уже понад сто років потерпає від розорювання. Некрополь займає територію понад 500 гектарів, а в ранньому залізному віці тут могло існувати щонайменше 1000 курганів. Багато стародавніх насипів через багаторічне сільськогосподарське використання території сьогодні майже непомітні.

    За даними Центру охорони та досліджень пам’яток археології, на початку XX століття на найбільших некрополях Більського городища налічувалося понад тисячу курганів висотою від приблизно пів метра до 3–4 метрів. Нині збереглося значно менше насипів — за неповними даними картографування, близько 600.

    Саме тому нинішні дослідження мають не лише науковий, а й рятувальний характер: кожен новий сезон може стати останньою можливістю повноцінно дослідити окремі поховання.

    Золото залишилося навіть після давніх грабіжників

    Курган, який досліджували у 2026 році, ймовірно, пограбували ще у скіфську добу.

    Проте грабіжники забрали не все.

    На дні поховальної камери археологи знайшли людські кістки. Встановити точну кількість похованих поки не вдалося — для цього необхідні антропологічні та інші дослідження. Уже відомо, що серед знайдених останків є кістки дитини.

    Поряд лежали окремі золоті намистини.

    За попередньою версією дослідників, вони могли входити до складу намиста або іншої прикраси, яка належала дитині чи жінці. Остаточне призначення артефактів стане зрозумілішим після їхнього детального вивчення.

    Тобто навіть після стародавнього пограбування в могилі залишилися предмети, які через понад два з половиною тисячоліття допомагають відтворити деталі поховального обряду.

    Посуд падав усередину після руйнування гробниці

    Золото було не єдиною знахідкою.

    Всередині археологи виявили уламки ліплених мисок та горщиків. Дослідники припускають, що посуд спочатку міг стояти на дерев’яному перекритті поховання.

    Із часом деревина згнила та зруйнувалася, після чого посуд провалився всередину поховальної камери.

    Для археологів такі фрагменти не менш важливі, ніж дорогоцінні метали. Форма, склад глини та технологія виготовлення кераміки можуть допомогти точніше встановити час створення кургану й культурні зв’язки людей, які тут жили.

    Що таке Більське городище

    Некрополь Скоробір пов’язаний із Більським городищем — одним із найбільших археологічних комплексів скіфського часу у Східній Європі.

    Дослідники вважають, що Скоробір був кладовищем населення цього величезного укріпленого поселення.

    Науковці досліджують Більське городище вже понад століття. Перші масштабні археологічні роботи тут почалися ще на початку XX століття, а систематичні дослідження Харківського університету тривають із середини минулого століття.

    Існує також відома наукова гіпотеза, що Більське городище може бути пов’язане з античним містом Гелон, яке описував давньогрецький історик Геродот. Остаточної згоди щодо такої ідентифікації серед усіх дослідників немає, однак масштаб пам’ятки та багатство знахідок свідчать, що це був надзвичайно важливий центр регіону.

    Золото тут знаходять не вперше

    Нинішні золоті намистини — далеко не перша коштовна знахідка на території Більського археологічного комплексу.

    Раніше на Скоробірському некрополі археологи вже знаходили золоті прикраси, декоративні елементи одягу та інші предмети, пов’язані з похованнями представників заможних груп скіфського суспільства.

    У 2016–2017 роках тут виявили скіфське золото, а під час розкопок одного з курганів знайшли унікальні шкіряні шапку та пояс, прикрашені бронзовими краплеподібними елементами. Дослідники називали ці предмети винятковими для території Євразії.

    У червні 2026 року про ці артефакти знову повідомляв заповідник «Більськ»: знахідки датують скіфською епохою і їм також понад 2500 років.

    Це свідчить, що район Скоробору міг використовуватися для поховань людей різного соціального статусу, включно з представниками місцевої еліти.

    Менше сотні курганів із тисячі вже досліджено

    Попри понад столітню історію археологічних робіт, значна частина території все ще залишається недослідженою.

    За словами Ігоря Короста, на некрополях навколо Більського городища первісно могло існувати більше тисячі курганів, але за десятиліття археологи дослідили менше сотні.

    Тобто під землею потенційно залишаються сотні поховань, кожне з яких може містити нові відомості про людей, які жили на території сучасної Полтавщини понад дві з половиною тисячі років тому.

    При цьому головна цінність для науковців далеко не завжди вимірюється золотом.

    Навіть уламок кераміки може допомогти встановити торговельні контакти, датувати пам’ятку або з’ясувати походження речей. Археологи досліджують не просто окремі предмети, а їхнє розташування, ґрунтові шари, конструкцію поховання та взаємозв’язок усіх знахідок.

    Полтавщина цього року вже здивувала археологів

    2026 рік взагалі виявився насиченим на археологічні відкриття в регіоні.

    У серпні на Глинському археологічному комплексі фахівці заповідника «Більськ» знайшли скарб зі 118 мідних монет, які попередньо датували кінцем XIV століття. Монети лежали компактно в невеликій ямці й могли бути заховані в органічній тарі, яка не збереглася.

    Дослідники не виключали, що час приховування скарбу припав на період політичної та воєнної нестабільності, близький до битви на Ворсклі 1399 року, хоча прямий зв’язок із цією подією ще потребує доказів.

    А навесні експедиції заповідника виявили на Глинському комплексі раніше невідоме поселення та нову групу курганів.

    Науковців тепер чекає робота в лабораторіях

    Розкопати поховання — лише перший етап дослідження.

    Тепер науковцям необхідно дослідити людські останки, встановити кількість похованих, їхній приблизний вік та, наскільки це можливо, стать. Окремого аналізу потребують золоті намистини та кераміка.

    Саме після лабораторних досліджень археологи зможуть точніше відповісти на питання, хто був похований у кургані та кому могли належати золоті прикраси.

    Поки відомо головне: понад 2500 років тому на території сучасної Полтавщини людей поховали у кургані разом із посудом і золотими прикрасами. Поховання пограбували ще в давнину, однак частина речей і людських останків пережила тисячоліття й дійшла до наших днів.

    І це означає, що одна маленька золота намистина сьогодні може розповісти про життя людей скіфської доби значно більше, ніж її матеріальна вартість.

    До речі, Полтавщина вже давно має репутацію регіону, де можуть приховуватися унікальні історичні знахідки. Раніше Nenka.info розповідала про українські скарби, які досі чекають на своє відкриття. У матеріалі є окремий блок про легендарні скарби Полтавщини — від козацьких переказів до історій про коштовності, які могли залишитися під землею на території області. На тлі нової археологічної знахідки зі скіфським золотом такі легенди виглядають ще цікавіше, хоча науковці чітко розділяють фольклорні перекази та підтверджені археологічні відкриття.

  • Росія знищила всі АЗС на трасі Харків – Полтава: водіїв закликають заправлятися завчасно

    Росія знищила всі АЗС на трасі Харків – Полтава: водіїв закликають заправлятися завчасно

    На трасі М-03 між Харковом і Полтавою більше не залишилося жодної працюючої автозаправної станції. За словами депутата Харківської обласної ради Олександра Скорика, усі АЗС на цій ділянці були знищені внаслідок російських ударів. Через це водіїв, які планують поїздки в напрямку Полтави чи Києва, закликають завчасно поповнювати запас пального.

    Про критичну ситуацію Скорик повідомив в ефірі телеканалу «Еспресо». За його словами, останніми тижнями російські війська цілеспрямовано атакують автозаправні станції на Харківщині та вздовж траси Харків – Київ. Найбільше постраждала ділянка від Харкова до Полтави.

    «На сьогодні всі АЗС на трасі Харків – Київ, а саме на ділянці від Харкова до Полтави, повністю знищені: і в селищі Валки, і в місті Чутове, і далі дорогою до Полтави», – заявив депутат. За його словами, останню заправку, яка ще працювала на цьому напрямку, російські війська знищили 26 липня.

    У зв’язку з цим депутат закликав водіїв уважно планувати маршрути та не розраховувати на можливість дозаправитися дорогою. Він рекомендував виїжджати лише з повним баком або мати достатній запас пального, особливо тим, хто прямує між Харковом, Полтавою та Києвом.

    За словами Скорика, від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила близько 80 автозаправних станцій на території Харківської області. Загалом по Україні, за його оцінкою, внаслідок російських атак були зруйновані понад 200 АЗС.

    Напередодні російські безпілотники також атакували Чутівську громаду Полтавської області. Внаслідок ударів були пошкоджені кілька автозаправних станцій та пожежно-рятувальна частина. Рятувальники ліквідували пожежі, а за інформацією місцевої влади, загиблих і поранених тоді не було.

    27 липня під новий удар потрапив і Харків. Російський ударний дрон влучив у автозаправну станцію в Салтівському районі міста. За даними міського голови Ігоря Терехова, внаслідок атаки постраждали двоє людей, які отримали гостру реакцію на стрес.

    Попри масові руйнування автозаправної інфраструктури, дефіциту пального в Харківській області наразі не зафіксовано. Однак через відсутність працюючих АЗС на окремих маршрутах водіям рекомендують ретельно планувати поїздки та враховувати можливі труднощі із заправкою транспорту.

  • SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    Російські війська різко активізували удари по автозаправних станціях в Україні. Лише упродовж 3–6 липня під атаками опинилися об’єкти щонайменше шести паливних операторів — SOCAR, OKKO, WOG, «БРСМ», BVS і Marshal. Удари фіксували у Полтавській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій областях, а також у Харкові. Внаслідок обстрілів є загиблі та поранені, частину АЗС зруйновано або серйозно пошкоджено.

    Наймасштабніша атака сталася ввечері 3 липня у Лубенському районі Полтавської області. Російські безпілотники вдарили по трьох автозаправних станціях на трасі Київ — Харків. За даними Полтавської ОВА, було пошкоджено обладнання АЗС, будівлі, скління та автомобілі. Кількість постраждалих згодом зросла до шести людей, серед них — громадянка Швеції, яка займалася волонтерською діяльністю. За інформацією учасників ринку, під ударом опинилися комплекси OKKO, WOG і «БРСМ».

    Того ж дня, за даними профільного видання enkorr, росіяни також атакували АЗС мережі BVS у Гребінці. Таким чином Полтавщина стала одним із перших регіонів, де за короткий час було зафіксовано одразу кілька ударів по паливній інфраструктурі.

    5 липня під удар потрапила автозаправна станція Marshal в Ізюмі Харківської області. За даними Forbes Ukraine, російські війська застосували РСЗВ «Торнадо-С». Внаслідок атаки загинув 19-річний працівник АЗС, ще четверо співробітниць отримали поранення. Станція була майже повністю зруйнована.

    Того ж дня російські дрони двічі атакували автозаправний комплекс SOCAR у селі Нечаяне Миколаївської області. За повідомленням компанії, по території АЗС влучили три ударні безпілотники типу Shahed. Було пошкоджено адміністративну будівлю комплексу, однак жертв вдалося уникнути: персонал під час повітряної тривоги перебував в укритті. Через цей удар Азербайджан викликав посла Росії та вручив ноту протесту.

    У ніч проти 6 липня російський удар знищив автозаправний комплекс WOG у Новій Одесі на Миколаївщині. За даними компанії, об’єкт був зачинений відповідно до протоколу безпеки, тому працівники не постраждали. Окремо WOG ще напередодні повідомляв про запровадження особливого режиму роботи частини АЗК у низці областей: заправки мали не працювати вночі, вимикати зовнішнє освітлення та припиняти відпуск пального під час повітряних тривог.

    Вранці 6 липня під обстріл потрапили також автозаправні станції у Запоріжжі. За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, поранення дістали троє людей. Того ж дня міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив про влучання ударного безпілотника в АЗС у Київському районі міста. Крім того, одна із заправних станцій WOG у Києві зазнала незначних пошкоджень унаслідок вибухової хвилі.

    Представники паливного ринку кажуть, що атаки на АЗС останнім часом стали системнішими. Маркетинг-директор «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук повідомив Forbes, що за останній місяць в Україні було атаковано близько 100 АЗС різних мереж, а в мережі «БРСМ-Нафта» зафіксували вісім влучань. За його словами, удари відбувалися у Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях.

    Про атаки на власні об’єкти повідомляла й «Укрнафта». Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що 2–3 липня Росія атакувала три АЗК компанії — у Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях. Наприкінці червня СЕО WOG Андрій Пивоварський також зазначав, що за останні два місяці через російські удари в Україні згоріло понад 150 автозаправних комплексів.

    Попри масштаб атак, представники ринку не очікують дефіциту пального. За словами Мельничука, цивільні АЗС не є основним джерелом заправки військової техніки, а паливний ринок має альтернативні логістичні маршрути та механізми забезпечення споживачів. У разі пошкодження стаціонарних заправок оператори можуть використовувати бензовози, мобільні точки видачі, оптові поставки та перерозподіл ресурсів між регіонами.

    Водночас атаки по АЗС створюють ризики для цивільних. Автозаправні комплекси часто розташовані біля трас, у містах або поблизу житлової забудови, тому удари по них можуть призводити не лише до пожеж і руйнувань, а й до поранень людей, які перебувають поруч. Саме тому мережі дедалі частіше запроваджують протоколи безпеки: закривають частину станцій уночі, зупиняють обслуговування під час тривог, облаштовують укриття для персоналу та клієнтів.

    Серія атак 3–6 липня свідчить, що паливна інфраструктура стала однією з цілей російського терору поряд із житловими будинками, енергетичними об’єктами та логістикою. Українські оператори намагаються адаптуватися до нових ризиків, але головним викликом залишається безпека працівників і клієнтів, адже російські удари по АЗС уже призвели до загибелі та поранення цивільних.

  • Росія готує удари по АЗС: на Сумщині закликали жителів не відвідувати заправки

    Росія готує удари по АЗС: на Сумщині закликали жителів не відвідувати заправки

    У Сумській області оголосили попередження про підвищену загрозу російських ударів по об’єктах паливної інфраструктури. Місцева влада закликала жителів регіону найближчим часом утриматися від відвідування автозаправних станцій та не перебувати поблизу них без крайньої потреби. За словами керівництва області, українські служби отримали інформацію про підготовку Росією нових атак саме по АЗС, причому потенційна небезпека стосується не лише Сумщини, а й інших областей України.

    Про це повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров у своєму Telegram-каналі.

    За словами посадовця, інформація про можливі атаки надійшла від компетентних служб і свідчить про те, що найближчим часом російські війська можуть цілеспрямовано завдавати ударів по території автозаправних комплексів. Саме тому влада вирішила завчасно попередити населення та закликати людей максимально обмежити перебування біля таких об’єктів.

    “Закликаємо жителів області тимчасово утриматися від відвідування АЗС та не перебувати поблизу їхніх територій без нагальної потреби”, – наголосив Олег Григоров.

    Він зазначив, що небезпека не обмежується лише територією Сумської області. За наявною інформацією, російські військові можуть здійснювати подібні атаки і в інших регіонах України. Саме тому громадянам рекомендують бути особливо уважними, не ігнорувати повідомлення органів влади та уважно стежити за сигналами повітряної тривоги.

    У Сумській ОВА наголошують, що це попередження має виключно превентивний характер і покликане мінімізувати ризики для цивільного населення. Навіть короткочасне перебування біля автозаправної станції під час атаки може становити смертельну небезпеку через вибухонебезпечність паливної інфраструктури та високу ймовірність масштабних пожеж.

    Автозаправні станції належать до об’єктів підвищеної небезпеки, адже на їхній території зберігаються значні запаси бензину, дизельного пального та скрапленого газу. У разі прямого влучання ракети або ударного безпілотника можливі потужні вибухи, займання резервуарів із пальним та швидке поширення вогню, що створює загрозу не лише для працівників АЗС, а й для водіїв та випадкових перехожих.

    Саме тому обласна влада рекомендує громадянам за можливості заправити автомобілі заздалегідь, не планувати поїздки до автозаправних станцій без нагальної необхідності та не залишати транспорт поблизу таких об’єктів.

    Сумська область уже тривалий час залишається одним із найбільш небезпечних регіонів України через безпосередню близькість до російського кордону. Російські війська практично щодня обстрілюють прикордонні громади, застосовуючи артилерію, міномети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню, ракети та ударні безпілотники.

    Останніми тижнями інтенсивність атак на регіон помітно зросла. Російська армія дедалі частіше завдає комбінованих ударів із використанням різних видів озброєння, намагаючись уразити не лише військові цілі, а й цивільну інфраструктуру.

    Особливу увагу окупанти приділяють об’єктам паливно-енергетичного комплексу. На думку військових експертів, атаки на паливну інфраструктуру є частиною ширшої стратегії Росії, спрямованої на порушення внутрішньої логістики України, створення проблем із постачанням пального, ускладнення роботи екстрених служб та психологічний тиск на населення.

    За останні місяці автозаправні станції дедалі частіше стають мішенями російських ударів. Якщо раніше подібні атаки переважно фіксувалися у прифронтових районах, то тепер вони відбуваються й у відносно тилових областях.

    Так, кілька днів тому під російський удар потрапила автозаправна станція у Лубенському районі Полтавської області. Внаслідок атаки було пошкоджено будівлю АЗС, паливне обладнання, цивільний автомобіль, а також постраждала одна людина. Цей випадок підтвердив, що російські війська дедалі частіше обирають цілями саме цивільні об’єкти паливної інфраструктури.

    На Сумщині російські військові систематично атакують автозаправні комплекси, розташовані поблизу прикордонних територій. Через це місцева влада разом із власниками паливних мереж останнім часом активно впроваджує додаткові інженерні рішення для підвищення рівня захисту таких об’єктів. Йдеться про встановлення додаткових захисних конструкцій, удосконалення систем пожежогасіння та інші заходи, які мають мінімізувати наслідки можливих ударів.

    Зростання загроз уже впливає і на роботу паливного бізнесу. Великі оператори почали змінювати режим функціонування своїх автозаправних комплексів відповідно до рекомендацій сил безпеки.

    Зокрема, мережа WOG повідомила про перехід на спеціальний режим роботи у семи областях України. Відповідно до нових правил, частина автозаправних комплексів припиняє роботу в нічний час, коли ризик російських атак є особливо високим. Крім того, клієнтів просять не залишати автомобілі біля АЗС без необхідності та максимально швидко залишати територію після заправки.

    Фахівці з безпеки наголошують, що під час повітряної тривоги не варто залишатися на території автозаправної станції навіть для завершення заправки автомобіля. У разі оголошення загрози необхідно негайно перейти до найближчого укриття або іншого безпечного місця.

    Обласна влада закликає мешканців Сумщини поставитися до попередження з максимальною відповідальністю, оскільки своєчасне реагування на подібні повідомлення може врятувати життя. Також громадян просять не поширювати неперевірену інформацію, довіряти лише офіційним джерелам та суворо виконувати рекомендації військових адміністрацій і рятувальних служб.

    На тлі постійних російських атак саме дисципліноване дотримання правил безпеки залишається одним із найефективніших способів зменшити ризики для цивільного населення та уникнути жертв у разі нових ударів.

  • Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    У ніч на 27 червня Повітряні сили Збройних сил України втратили зв’язок із винищувачем МіГ-29, який виконував бойове завдання в небі над Полтавською областю. Після інциденту пілот успішно катапультувався, вийшов на зв’язок із пошуково-рятувальною службою та був оперативно евакуйований до медичного закладу. Наразі його життю нічого не загрожує, а причини втрати бойового літака встановлюються.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    У військовому командуванні підтвердили факт втрати винищувача, зазначивши, що інцидент стався під час виконання бойового завдання. Деталі самої місії, а також характер завдань, які виконував екіпаж, з міркувань безпеки не розголошуються. Водночас у Повітряних силах наголосили, що після втрати зв’язку з літаком було негайно розпочато пошуково-рятувальну операцію.

    За офіційною інформацією, льотчик зміг вчасно скористатися системою аварійного катапультування. Після приземлення він встановив зв’язок із пошуково-рятувальною групою та повідомив свої координати, що дозволило рятувальникам швидко прибути до місця його перебування. Завдяки оперативним діям військовослужбовця вдалося безпечно евакуювати та доставити до медичного закладу для проведення необхідного обстеження й надання допомоги.

    У Повітряних силах не уточнюють, які саме травми отримав пілот або чи потребує він подальшого лікування. Також наразі відсутня офіційна інформація про технічний стан літака перед польотом, місце його падіння чи масштаби руйнувань після інциденту.

    Причини втрати винищувача поки що не називаються. У командуванні не повідомили, чи міг літак бути уражений російськими засобами протиповітряної оборони, стати жертвою технічної несправності або зазнати інших позаштатних обставин під час виконання бойової місії. Для встановлення всіх деталей інциденту буде проведене службове розслідування, під час якого фахівці мають проаналізувати перебіг польоту, технічний стан літака, а також інші фактори, що могли призвести до втрати повітряного судна.

    Інцидент стався на тлі чергової масованої повітряної атаки Росії по території України. У ніч на 27 червня російські війська застосували 129 ударних безпілотників різних типів. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона змогла знищити або подавити засобами радіоелектронної боротьби 113 ворожих дронів. Решта безпілотників спричинили пошкодження в окремих регіонах країни, а сили оборони продовжували відбивати атаку протягом кількох годин.

    На тлі постійних повітряних ударів українська бойова авіація залишається одним із ключових елементів системи протиповітряної оборони держави. Винищувачі МіГ-29 регулярно виконують широкий спектр бойових завдань, серед яких перехоплення російських безпілотників і крилатих ракет, прикриття стратегічних об’єктів, супровід ударної авіації, а також підтримка операцій Сил оборони на різних напрямках фронту. Через високу інтенсивність бойових дій українські льотчики працюють у надзвичайно складних умовах, коли кожен бойовий виліт пов’язаний із ризиком зустрічі з російською авіацією, засобами протиповітряної оборони або іншими загрозами.

    З початку повномасштабного вторгнення українська авіація продовжує виконувати бойові завдання практично щодня, незважаючи на чисельну перевагу противника у повітрі та постійні атаки на військову інфраструктуру. Українські пілоти беруть участь у відбитті масованих повітряних ударів, забезпечують прикриття наземних військ та здійснюють бойові вильоти в районах активних бойових дій, що значно підвищує навантаження як на особовий склад, так і на авіаційну техніку.

    У Повітряних силах наразі не повідомляють, коли будуть оприлюднені результати розслідування втрати МіГ-29. Водночас успішне катапультування та швидка евакуація льотчика дозволили уникнути людських жертв, а сам інцидент ще раз підкреслив високий рівень ризику, з яким щодня стикаються українські військові авіатори під час виконання бойових завдань в умовах повномасштабної війни.

  • «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела масштабну селекторну нараду з регіонами щодо гуманітарної ситуації та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Під час обговорення урядовці окремо зосередилися на використанні державної субвенції для облаштування житла для ВПО, а також на проблемах із реалізацією програм підтримки переселенців у деяких областях.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram.

    За словами Свириденко, ключовими темами наради стали житло для внутрішньо переміщених осіб, підтримка соціально вразливих категорій населення, а також функціонування соціальної інфраструктури в умовах війни.

    «Провели селекторну нараду з гуманітарних питань із регіонами. У фокусі – житло для ВПО, підтримка вразливих категорій людей та робота соціальної інфраструктури», – зазначила прем’єрка.

    Нарада з гуманітарних питань із регіонами. Фото: Офіційний канал новин і важливих повідомлень від Премʼєр-міністерки.

    Уряд наголошує, що проблема житла для переселенців залишається однією з найгостріших в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення мільйони українців були змушені залишити свої домівки через бойові дії або окупацію територій.

    За офіційними даними Міністерства соціальної політики, станом на травень 2026 року в Україні офіційно зареєстровано понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Значна частина з них досі не має постійного житла і проживає у тимчасових прихистках, модульних містечках, гуртожитках або орендованих квартирах.

    Свириденко повідомила, що уряд продовжує розширювати мережу місць тимчасового проживання для переселенців та соціальну підтримку людей, які втратили житло через війну.

    Особливу увагу під час наради приділили використанню державної субвенції у розмірі 1 мільярда гривень, виділеної регіонам для облаштування житла для ВПО.

    За словами прем’єрки, станом на зараз області вже розподілили майже 700 мільйонів гривень із цієї суми.

    «Із 1 млрд грн субвенції області вже розподілили майже 700 млн грн на облаштування житла для ВПО, зокрема для маломобільних людей та людей з інвалідністю», – повідомила Свириденко.

    Йдеться не лише про ремонт чи облаштування житлових приміщень, а й про створення доступного середовища для людей з інвалідністю та громадян із обмеженою мобільністю.

    У Кабміні наголошують, що частина регіонів уже повністю використала виділені державою кошти та активно реалізує житлові проєкти для переселенців.

    За словами прем’єрки, 14 областей уже повністю освоїли фінансування.

    Водночас уряд окремо звернув увагу на регіони, де процес використання коштів затягується.

    «Звернули увагу на затримки у Дніпропетровській, Вінницькій та Полтавській областях», – зазначила глава уряду.

    Причини затримок офіційно не уточнюються, однак, за інформацією джерел у регіональній владі, йдеться про складні процедури погодження, проблеми з документацією та затягування тендерних процесів.

    Окремим питанням наради став новий урядовий проєкт із придбання житла у сільській місцевості для переселенців.

    Свириденко повідомила, що уряд обговорив програму закупівлі тисячі будинків для ВПО.

    «Окремо обговорили проєкт програми з придбання 1000 будинків у сільській місцевості для ВПО», – повідомила прем’єрка.

    За попередніми задумами уряду, програма має одночасно вирішити одразу кілька проблем: забезпечити переселенців житлом, підтримати розвиток українського села та дати нове життя будинкам, які роками стояли порожніми.

    У Кабміні розглядають можливість викупу житла у громадах із подальшою передачею його внутрішньо переміщеним особам. Перевагу планують надавати регіонам із дефіцитом робочої сили та наявністю соціальної інфраструктури.

    Тим часом уряд продовжує реалізацію ще однієї великої програми підтримки переселенців – «Житло для ВПО з ТОТ».

    Нагадаємо, з 1 травня в Україні стартував новий етап державної програми допомоги людям, які виїхали з тимчасово окупованих територій.

    Відтепер українці, які мають житлові сертифікати за програмою «єВідновлення», можуть бронювати кошти для купівлі нового житла через застосунок «Дія».

    Також переселенці отримали можливість перевіряти свою чергу на фінансування онлайн.

    За даними уряду, станом на кінець травня вже 160 родин, які втратили житло через війну та окупацію, придбали нові оселі у межах програми «єВідновлення».

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що державні програми підтримки ВПО вже почали впливати на ринок житла в окремих регіонах України. Найбільший попит спостерігається на квартири економкласу та приватні будинки у центральних і західних областях.

    Водночас фахівці попереджають: темпи реалізації житлових програм для переселенців досі значно нижчі за реальні потреби.

    За оцінками профільних організацій, сотні тисяч родин ВПО все ще залишаються без постійного житла, а потреба у нових механізмах підтримки лише зростає.

    На цьому тлі уряд намагається прискорити використання вже виділених коштів та змусити регіони активніше реалізовувати гуманітарні програми.

    У Кабміні наголошують: фінансування для допомоги переселенцям є, однак окремі області мають пришвидшити процес ухвалення рішень і запуску житлових проєктів.