Hronikanovostej.com

Позначка: Politico

  • “Помста буде”: лідер Ірану пригрозив Трампу смертю

    “Помста буде”: лідер Ірану пригрозив Трампу смертю

    Напруження між Іраном і Сполученими Штатами продовжує стрімко зростати. Верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї виступив із першою гучною заявою після смерті свого батька, Алі Хаменеї, пообіцявши помститися за його загибель. Його звернення прозвучало на тлі повідомлень про можливі плани Тегерана щодо замаху на президента США Дональда Трампа та нових попереджень з боку Вашингтона.

    За інформацією Politico, у своєму зверненні, оприлюдненому після завершення жалобних заходів, Моджтаба Хаменеї заявив, що помста за загибель його батька є «вимогою народу» та обов’язково буде здійснена. У своїй заяві він наголосив, що «кров мучеників» має бути відплачена, а відповідальні за загибель попереднього верховного лідера понесуть покарання.

    Західні медіа звертають увагу, що хоча у зверненні не завжди прямо називався Дональд Трамп, риторика пролунала на тлі відкритих закликів у Тегерані до помсти США та заяв іранських посадовців про відповідальність Вашингтона за загибель Алі Хаменеї. За даними Reuters, новий верховний лідер назвав помсту «національною вимогою» та пообіцяв виконати її за підтримки «вільних людей усього світу».

    Моджтаба Хаменеї очолив Іран після загибелі свого батька Алі Хаменеї внаслідок авіаудару наприкінці лютого 2026 року. За даними міжнародних ЗМІ, сам він також був поранений під час атаки та відтоді практично не з’являється на публіці. Через це навколо його стану здоров’я та реального контролю над владою тривалий час точаться численні припущення.

    Напередодні американські видання повідомили про нові розвідувальні дані, які Ізраїль передав Сполученим Штатам. За інформацією The Wall Street Journal, ізраїльська розвідка попередила Вашингтон про можливі оновлені плани Ірану щодо замаху на Дональда Трампа. Ця інформація стала одним із факторів різкого посилення заходів безпеки навколо американського президента.

    Додаткову увагу привернув і маршрут повернення Трампа після саміту НАТО в Анкарі. За повідомленнями Bloomberg, президент США не полетів до Вашингтона одразу на новому літаку Air Force One, а здійснив проміжну посадку на британській авіабазі RAF Mildenhall, де пересів на інший борт. Офіційно в Білому домі пояснили це демонстрацією літака американським військовим, однак частина західних медіа пов’язала зміну маршруту саме з інформацією про можливі загрози безпеці.

    Сам Дональд Трамп уже неодноразово заявляв, що отримує погрози з боку Ірану. За даними міжнародних медіа, президент США повідомив, що залишив чіткі інструкції завдати масштабного удару по Ірану, якщо Тегерану вдасться реалізувати будь-який план його ліквідації. Ці заяви лише посилили напруження між країнами, які останніми місяцями перебувають у стані гострого військово-політичного протистояння.

    На цьому тлі ситуація на Близькому Сході залишається надзвичайно нестабільною. Попри спроби дипломатичних контактів, між США, Іраном та Ізраїлем триває обмін жорсткими заявами, а військові інциденти в регіоні не припиняються. Аналітики зазначають, що подібна риторика з боку нового керівництва Ірану може ще більше ускладнити перспективи будь-яких переговорів між сторонами.

    Після смерті Алі Хаменеї саме Моджтаба Хаменеї став третьим верховним лідером Ісламської Республіки Іран. Його прихід до влади відбувся в умовах війни та внутрішньої нестабільності, а відсутність публічних виступів після призначення лише посилила дискусії щодо реального розподілу влади в країні. Незважаючи на це, його останнє звернення демонструє намір нового керівництва Ірану продовжувати жорсткий курс у відносинах зі США та Ізраїлем.

  • ЄС терміново втручається через хаос на кордонах

    ЄС терміново втручається через хаос на кордонах

    Європейська комісія розпочинає масштабні консультації з урядами держав-членів Європейського Союзу, щоб мінімізувати проблеми, які виникли після впровадження нової біометричної системи прикордонного контролю Entry/Exit System (EES). У Брюсселі визнають, що технічні труднощі, нестача персоналу та недостатньо підготовлена інфраструктура в окремих країнах уже призвели до суттєвих затримок на кордонах, а із розпалом літнього туристичного сезону ситуація може ще більше загостритися. Саме тому Єврокомісія планує посилити взаємодію з національними урядами, аби не допустити масштабного транспортного колапсу та багатогодинних черг в аеропортах і пунктах пропуску.

    Про це повідомляє Politico.

    Як зазначає видання, про намір Європейської комісії активізувати роботу з державами-членами повідомив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер у листі, який був направлений керівникам найбільших європейських аеропортів та авіакомпаній. Документ став відповіддю на численні звернення представників авіаційної галузі, які останніми тижнями дедалі частіше попереджають про ризик серйозних перебоїв у роботі міжнародного авіасполучення.

    За словами Бруннера, система Entry/Exit System, яка поступово впроваджується на зовнішніх кордонах Європейського Союзу з жовтня минулого року, є одним із наймасштабніших цифрових проєктів у сфері прикордонного контролю за останні десятиліття. Вона покликана підвищити рівень безпеки Шенгенської зони, автоматизувати контроль за перетином кордону та забезпечити більш ефективний облік в’їзду й виїзду громадян третіх країн.

    Єврокомісар наголосив, що головною метою системи залишається захист безпеки громадян Європейського Союзу без створення надмірних незручностей для іноземних туристів і бізнес-мандрівників.

    “Мета системи — гарантувати безпеку наших громадян без зайвого дискомфорту для відвідувачів з-поза меж Шенгенської зони”, — зазначив Бруннер.

    Нова система повністю змінює процедуру проходження прикордонного контролю для громадян країн, які не входять до Європейського Союзу. Якщо раніше прикордонники лише ставили штампи у паспортах, то тепер під час першого перетину кордону мандрівники повинні пройти біометричну реєстрацію.

    Вона передбачає фотографування обличчя, сканування відбитків пальців та внесення відповідної інформації до єдиної електронної бази даних. Надалі система автоматично фіксуватиме кожен в’їзд та виїзд іноземців із території Шенгенської зони.

    Європейська комісія вважає, що такий механізм дозволить ефективніше контролювати строки перебування іноземців у країнах ЄС, боротися з нелегальною міграцією, підробленими документами та використанням чужих паспортів.

    Втім, на практиці запуск масштабної цифрової системи виявився значно складнішим, ніж очікувалося.

    За даними Politico, у низці міжнародних аеропортів уже виникли багатогодинні черги, а час проходження прикордонного контролю для громадян третіх країн помітно збільшився.

    Особливо складною ситуація стала у великих туристичних центрах, які щодня приймають десятки тисяч пасажирів.

    Проблема настільки загострилася, що провідні міжнародні організації авіаційної галузі звернулися до Європейської комісії із закликом терміново втрутитися.

    Зокрема, спільний лист направили асоціація Airlines for Europe (A4E), яка представляє найбільші авіакомпанії континенту, а також Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA).

    Представники галузі попередили, що якщо нинішні труднощі не будуть оперативно усунуті, вже найближчими тижнями в багатьох європейських аеропортах можуть виникнути серйозні перебої в роботі, затримки рейсів, накопичення пасажирів у терміналах та перевантаження прикордонних служб.

    За оцінками експертів, ризики особливо високі саме зараз, коли в Європі триває найактивніший туристичний сезон.

    Щодня через міжнародні аеропорти Європейського Союзу проходять сотні тисяч туристів, тому навіть незначне збільшення часу оформлення одного пасажира швидко перетворюється на масштабні черги.

    Попри численні повідомлення про проблеми, Європейська комісія ще донедавна офіційно запевняла, що система функціонує успішно, а окремі труднощі є локальними й поступово усуваються.

    Однак останніми днями позиція Брюсселя стала більш стриманою.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн публічно визнала, що під час запуску системи виникли технічні проблеми, які потребують додаткової роботи та доопрацювання.

    Магнус Бруннер також зазначив, що загалом система вже працює стабільно у більшості держав-членів Європейського Союзу та в переважній кількості міжнародних аеропортів.

    Разом із тим він визнав, що в окремих країнах ситуація залишається складною.

    За словами єврокомісара, причиною затримок є не лише технічні труднощі, а й недостатня кількість співробітників прикордонної служби, брак обладнання, відсутність достатньої кількості пунктів біометричної реєстрації, а також неповна готовність окремих аеропортів до роботи за новими правилами.

    Саме тому Європейська комісія має намір найближчим часом провести окремі консультації з урядами держав, які досі стикаються з найбільшими труднощами.

    У Брюсселі планують допомогти таким країнам прискорити модернізацію прикордонної інфраструктури, збільшити кількість персоналу та оптимізувати процес проходження контролю.

    На перехідний період урядам дозволено тимчасово застосовувати гнучкі механізми, зокрема за потреби призупиняти обов’язковий збір біометричних даних для окремих категорій пасажирів, якщо це необхідно для уникнення транспортного колапсу.

    Бруннер наголосив, що Європейська комісія готова максимально активно координувати цей процес, аби забезпечити безперебійну роботу прикордонних служб у період пікового навантаження.

    Однією з країн, яка вже зіткнулася із серйозними труднощами, стала Італія.

    Керівник компанії, що управляє аеропортами Рима, нещодавно заявив, що через рекордний літній пасажиропотік столичні аеропорти можуть бути змушені тимчасово призупинити використання нової біометричної системи. За його словами, інакше існує ризик багатогодинних черг, затримок рейсів та перевантаження терміналів.

    Подібні труднощі можуть виникнути й в інших популярних туристичних країнах Європейського Союзу, якщо пасажиропотік продовжить зростати такими ж темпами.

    У Брюсселі розраховують, що завдяки спільній роботі Європейської комісії, національних урядів, прикордонних служб, адміністрацій аеропортів та авіакомпаній більшість нинішніх проблем вдасться усунути ще до завершення літнього сезону.

    Європейські чиновники наголошують, що відмовлятися від нової системи не планують, адже вона залишається одним із ключових елементів майбутньої архітектури безпеки Шенгенської зони. Натомість основне завдання зараз полягає в тому, щоб зробити її роботу максимально ефективною та непомітною для мільйонів людей, які щодня подорожують до країн Європейського Союзу.

  • Європа готується до найгіршого: країни східного флангу НАТО зміцнюють кордони

    Європа готується до найгіршого: країни східного флангу НАТО зміцнюють кордони

    Країни східного флангу НАТО дедалі активніше перебудовують свою систему безпеки на тлі зростаючої військової загрози з боку Росії. Фінляндія, Польща, Литва, Латвія та Естонія не лише збільшують оборонні бюджети та чисельність своїх армій, а й будують масштабні фортифікаційні споруди, створюють нові системи стримування, модернізують прикордонну інфраструктуру та готуються до сценарію, за якого в разі нападу Росії перші дні війни їм доведеться вести бойові дії практично власними силами. Таких висновків дійшли журналісти Politico, які дослідили ситуацію на найбільш уразливих ділянках східного кордону Північноатлантичного альянсу.

    Матеріал підготувала Axel Springer Global Reporters Network, журналісти якої відвідали три стратегічно важливі регіони: лісистий фінсько-російський кордон, польські оборонні рубежі біля Калінінградської області та Білорусі, а також литовську ділянку поблизу Сувалкського коридору, який вважається одним із найнебезпечніших місць на карті НАТО.

    Метою дослідження було оцінити, наскільки країни східного флангу готові до можливого російського вторгнення, які уроки вони винесли з повномасштабної війни Росії проти України та наскільки швидко можуть перейти до повномасштабної оборони.

    Журналісти зазначають, що за останні роки ставлення європейських держав до безпеки докорінно змінилося. Якщо ще кілька років тому масштабна війна на території Європи багатьом здавалася малоймовірною, то після російського вторгнення в Україну та подальшого нарощування військової активності Кремля східні члени НАТО почали готуватися до найгірших сценаріїв.

    Додатковим фактором, який пришвидшив цей процес, стала політична невизначеність навколо ролі Сполучених Штатів у забезпеченні європейської безпеки.

    Politico нагадує, що після повернення Дональда Трампа до Білого дому американська політика щодо НАТО стала менш передбачуваною. Президент США неодноразово ставив під сумнів ефективність чинної моделі колективної оборони та заявляв, що європейські країни повинні значно більше вкладати у власну безпеку.

    Особливе занепокоєння серед союзників викликали його висловлювання щодо статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективний захист усіх членів Альянсу у разі нападу на одну з держав.

    На думку авторів матеріалу, навіть якщо формально гарантії НАТО залишаються незмінними, у країнах східного флангу дедалі більше виходять із припущення, що у випадку масштабної війни перші години або навіть дні доведеться покладатися насамперед на власні сили.

    Водночас Росія продовжує активно зміцнювати свої військові угруповання біля кордонів країн НАТО. Супутникові знімки свідчать про будівництво нових казарм, складів, полігонів та інфраструктури для розміщення особового складу і техніки поблизу Фінляндії та інших держав Європейського Союзу.

    Керівник військової розвідки Швеції заявив, що такі дії можуть свідчити про довгострокову підготовку Москви до потенційного протистояння із країнами Альянсу.

    Найдовший сухопутний кордон НАТО з Росією нині має Фінляндія. Його довжина становить 1343 кілометри. Після вступу країни до Альянсу цей напрямок перетворився на один із ключових елементів європейської оборони.

    Усі прикордонні переходи між Фінляндією та Росією залишаються закритими ще з 2023 року. Причиною стали як питання безпеки, так і гібридний тиск з боку Москви.

    Командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті зазначив, що фінські військові чудово усвідомлюють масштаби потенційної загрози.

    “Росія — наддержава, а ми — маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедем”, — сказав він.

    Фінські військові виходять із того, що у випадку вторгнення саме їм доведеться першими вступити у бій.

    Колишній голова парламентського комітету з питань оборони Юкка Копра наголосив, що членство в НАТО не означає миттєвого прибуття військ союзників.

    “Ми дуже раді бути членами НАТО, але чудово розуміємо, що перший удар нам доведеться прийняти самостійно. Лише після цього буде задіяний механізм статті 5”, — пояснив він.

    Водночас Фінляндія робить ставку не лише на сучасне озброєння, а й на власну географію. Густі ліси, численні озера, болотиста місцевість, суворий клімат і тривала зима значно ускладнюють будь-який масштабний наступ.

    Саме в таких умовах цього року проходили міжнародні навчання “Північна зірка-26” та “Карельський меч-26”, у яких разом із фінськими військовими брали участь підрозділи зі США, Великої Британії та Франції.

    Ще одним кроком стало рішення Фінляндії, Польщі та країн Балтії залишити Оттавську конвенцію про заборону протипіхотних мін. У цих країнах пояснюють, що Росія ніколи не була учасницею договору і активно використовує мінну зброю під час війни проти України, тому обмежувати власні оборонні можливості більше недоцільно.

    Польща за останні два роки стала одним із лідерів НАТО за темпами переозброєння та збільшення чисельності армії.

    Одним із найбільш амбітних оборонних проєктів став “Східний щит”, який охоплює майже весь кордон із Білоруссю та Калінінградською областю Росії.

    Проєкт передбачає будівництво сотень кілометрів протитанкових ровів, бетонних укріплень, мінних полів, бункерів, сучасних систем відеоспостереження, сенсорів, тепловізорів, безпілотних комплексів і фортифікацій.

    Загальна вартість програми оцінюється приблизно у 10 мільярдів євро.

    Водночас журналісти Politico зазначають, що роботи ще тривають, а окремі ділянки поки не мають повністю завершених укріплень.

    Особливу увагу Польща приділяє боротьбі з безпілотниками.

    Поштовхом для цього стали випадки, коли російські ударні дрони порушували польський повітряний простір. Для їхнього перехоплення НАТО доводилося піднімати винищувачі F-16 та F-35 і застосовувати дорогі ракети, вартість яких у багато разів перевищує ціну самих безпілотників.

    Саме тому Польща прискорила створення власної системи протидії дронам SAN, яка має дозволити значно дешевше та ефективніше відбивати подібні атаки.

    Не менш складною залишається ситуація у країнах Балтії.

    Литва, Латвія та Естонія не мають тієї стратегічної глибини оборони, якою володіють Польща чи Фінляндія.

    Їхня територія відносно невелика, а відстані до російського кордону мінімальні.

    Ключовим елементом безпеки регіону залишається Сувалкський коридор — приблизно 65-кілометрова ділянка між Польщею та Литвою, яка є єдиним сухопутним шляхом сполучення країн Балтії з рештою НАТО.

    Саме тому вздовж цього району активно створюють нові оборонні рубежі.

    На кордоні з Білоруссю вже встановлено багатокілометрові загородження з колючого дроту, бетонні протитанкові бар’єри, так звані “зуби дракона”, системи спостереження та інші елементи оборони.

    Усе це входить до Балтійської оборонної лінії — спільного проєкту Литви, Латвії та Естонії, який передбачає будівництво фортифікацій, мінних полів, укриттів і протитанкових споруд.

    Командувач литовської армії Раймундас Вайкшнорас вважає, що приховати підготовку масштабного російського наступу практично неможливо.

    За його словами, сучасні можливості розвідки НАТО дозволяють відстежувати переміщення військ, техніки, залізничних ешелонів і логістичних колон, що дає союзникам час для реагування.

    Втім, колишній командувач армії США в Європі генерал Бен Ходжес попереджає, що навіть за таких умов у найгіршому сценарії країнам Балтії може довестися самостійно стримувати противника до двох тижнів, поки до регіону прибудуть основні сили НАТО.

    Саме тому оборонне планування дедалі більше базується на принципі максимальної самостійності в перші дні можливого конфлікту.

    На думку авторів Politico, досвід України кардинально змінив військове мислення Європи. Якщо раніше головний акцент робився на швидкому прибутті союзників, то тепер дедалі більше країн виходять із того, що вирішальними можуть стати саме перші години й дні війни.

    Саме тому східний фланг НАТО сьогодні переживає найбільше переозброєння та фортифікаційне будівництво з часів завершення холодної війни, намагаючись зробити потенційну агресію Росії максимально дорогою та складною ще до прибуття основних сил Альянсу.

  • Федоров попередив про критичні 6 місяців для України

    Федоров попередив про критичні 6 місяців для України

    Україна має обмежене в часі «вікно можливостей», яке може суттєво вплинути на перебіг війни з Росією, однак реалізація цього потенціалу напряму залежить від швидкості дій міжнародних партнерів і темпів постачання необхідних ресурсів. Про це в інтерв’ю виданню Politico заявив міністр оборони України Михайло Федоров, наголосивши, що наступні місяці можуть стати визначальними для технологічної та військової переваги України на полі бою.

    За словами міністра, нинішній етап війни характеризується стрімким розвитком військових технологій, насамперед у сфері безпілотних систем, ракетного озброєння та засобів радіоелектронної боротьби, і саме зараз Україна має шанс запустити новий цикл інновацій, який дозволить зберегти перевагу над російськими силами. Він підкреслив, що йдеться про короткий часовий проміжок, протягом якого українська армія може діяти випереджально, доки противник не адаптується до вже впроваджених рішень.

    Федоров прямо зазначив, що у разі своєчасного і достатнього постачання озброєнь та фінансування Україна може отримати приблизно шість місяців технологічної та оперативної переваги. За його словами, цей період є критичним, адже саме він визначить, чи зможе Україна утримати ініціативу в розвитку бойових інновацій або ж втратить темп через затримки з боку партнерів.

    Міністр наголосив, що ключовим фактором є не лише обсяг допомоги, а саме швидкість ухвалення рішень. Він підкреслив, що бюрократичні процедури у країнах-партнерах часто гальмують постачання критично важливих систем, тоді як на фронті технологічні цикли змінюються дуже швидко і вимагають негайного реагування.

    Окремо Федоров окреслив перелік озброєнь, які Україна вважає пріоритетними для утримання та посилення обороноздатності. Серед них він назвав ракети-перехоплювачі, які є критично важливими для протидії повітряним атакам, недорогі ракети та крилаті ракети для глибших і більш точкових ударів, а також безпілотники з реактивними двигунами, які здатні значно підвищити дальність і ефективність ураження цілей.

    Міністр також пояснив, що українська стратегія ударів спрямована не лише на ураження військових об’єктів противника, а й на системне порушення його логістики, постачання та можливостей наступу. За його словами, головна мета полягає у захисті української піхоти, стримуванні просування російських сил та створенні умов, за яких противник втрачає темп наступальних дій. Він додав, що на окремих ділянках фронту вже фіксується уповільнення російського просування, що, на його думку, свідчить про ефективність обраної тактики.

    Як приклад ефективної міжнародної взаємодії Федоров навів досвід Данії, яка, за його словами, оперативно змінила підхід до закупівель озброєння та переорієнтувала частину замовлень зі стандартних артилерійських снарядів на більш далекобійні та ефективні боєприпаси. Міністр наголосив, що данська сторона змогла швидко укласти контракт і здійснити першу поставку всього за тиждень, що, на його думку, демонструє реальну можливість пришвидшення оборонних процесів за наявності політичної волі.

    Федоров також підкреслив, що модель міжнародної допомоги має змінюватися і більше орієнтуватися на конкретні потреби України на полі бою, а не на те, які саме види озброєння простіше або зручніше передавати країнам-партнерам. Він зазначив, що вже вдалося спільно з міжнародними союзниками перенаправити мільярди доларів фінансування саме на ті напрямки, які є найбільш критичними для оборони.

    Окрім постачання зброї, Україна паралельно працює над посиленням системи протиповітряної оборони, реформуванням мобілізаційних процесів та переглядом рівня грошового забезпечення військовослужбовців. За словами міністра, ці зміни потребують додаткових ресурсів, і швидкість надходження міжнародної допомоги безпосередньо впливає на можливість держави збільшувати підтримку армії.

    Федоров також заявив, що українські військові сьогодні є одними з найбільш підготовлених у Європі, оскільки мають безпосередній бойовий досвід високої інтенсивності. Він навів оцінки, згідно з якими російські втрати можуть сягати десятків тисяч військових щомісяця, що, за його словами, демонструє масштаб і жорсткість бойових дій, а також ефективність українського спротиву.

    На тлі цих заяв також відомо, що Україна продовжує отримувати значну міжнародну фінансову підтримку. Зокрема, 30 червня до державного бюджету надійшло 3,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Support Loan, які будуть спрямовані на потреби оборонно-промислового комплексу та забезпечення першочергових потреб фронту.

    Водночас тривають політичні консультації щодо подальшого посилення підтримки України з боку НАТО та союзників. Президент Володимир Зеленський нещодавно обговорював із генеральним секретарем Альянсу Марком Рютте додаткові кроки щодо зміцнення обороноздатності, зокрема у сфері протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових пріоритетів у протистоянні російським ударам.

  • Британія готує революцію в армії: ставка на дрони та досвід України

    Британія готує революцію в армії: ставка на дрони та досвід України

    Велика Британія готує одну з наймасштабніших трансформацій своєї армії за останні десятиліття, орієнтуючись на бойовий досвід України у війні проти Росії. Нова оборонна стратегія передбачає глибоку перебудову Збройних сил, переозброєння сучасними технологіями, масове впровадження безпілотних систем, розвиток штучного інтелекту та суттєву зміну підходів до ведення бойових дій. Про це повідомляє Politico.

    Як зазначає видання, повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало ключовим фактором переосмислення британським військово-політичним керівництвом характеру сучасної війни. Лондон дійшов висновку, що традиційні моделі ведення бойових дій, які довгий час залишалися основою оборонного планування НАТО, більше не відповідають реаліям поля бою, де ключову роль відіграють масові безпілотники, швидка адаптація технологій та цифрові системи управління.

    У межах нової стратегії Велика Британія планує зробити свої Збройні сили значно більш гнучкими, мобільними та технологічно інтегрованими. Одним із центральних напрямків реформи стане повномасштабне розгортання безпілотних систем різного призначення — від розвідувальних і спостережних до ударних платформ. Передбачається, що дрони стануть невід’ємною частиною всіх рівнів військового планування — від тактичного до стратегічного.

    Окремий акцент робиться на розвитку автономних систем, роботизованих комплексів та інтеграції штучного інтелекту у процеси управління військами. У британському оборонному відомстві вважають, що саме ці технології визначатимуть ефективність армії у майбутніх конфліктах, дозволяючи швидше обробляти інформацію, приймати рішення та координувати дії підрозділів у режимі реального часу.

    Важливою частиною реформи стане також суттєве прискорення оборонних закупівель. Уряд Великої Британії планує реформувати систему державних контрактів, щоб скоротити час від розробки до впровадження нових зразків озброєння. Йдеться про зменшення бюрократичних процедур, які раніше могли затягувати процес на роки, що, на думку Лондона, є неприйнятним в умовах швидко змінюваної воєнної технологічної конкуренції.

    Прем’єр-міністр Кір Стармер, за даними Politico, підтримує курс на значне збільшення інвестицій у сферу оборони. Стратегічний оборонний огляд передбачає багатомільярдні вкладення у виробництво безпілотних систем, далекобійного високоточного озброєння, модернізацію протиповітряної оборони, а також розвиток кіберзахисту та технологій штучного інтелекту, які можуть бути використані у військових операціях.

    У британському уряді підкреслюють, що війна Росії проти України стала практичним доказом того, що сучасні конфлікти все більше визначаються доступністю дешевих, масових і швидко адаптованих технологій. Особливо увагу в Лондоні звертають на досвід України у використанні безпілотників, які дозволяють компенсувати перевагу противника у важкій техніці, а також на здатність українських військових оперативно змінювати тактику відповідно до умов фронту.

    Окремо наголошується, що британська армія планує не лише закуповувати нові технології, а й змінювати саму структуру військових підрозділів. Очікується, що майбутні формування стануть більш децентралізованими, з підвищеною автономністю командирів на місцях і широким використанням цифрових систем координації.

    Паралельно уряд розглядає масштабні зміни у сфері військово-морських сил. Як повідомлялося раніше, Велика Британія поступово відходить від концепції виключно традиційних бойових кораблів, зокрема есмінців, і робить ставку на гібридні платформи, які можуть працювати у взаємодії з безпілотними морськими системами та автономними апаратами.

    Водночас у британських оборонних структурах визнають наявність певних проблем із технічним станом частини флоту та обмеженими ресурсами для повноцінного патрулювання підводного простору. Це, за оцінками експертів, також стимулює прискорення реформ і пошук нових технологічних рішень.

    Окремим елементом дискусії в британському суспільстві та політичних колах є кадрові зміни у військовому керівництві, а також загальна стабільність управління оборонним сектором на тлі масштабних реформ. Уряд наполягає, що трансформація є системною і довгостроковою та не залежить від окремих політичних перестановок.

    Аналітики зазначають, що запропонована реформа фактично означає перехід Великої Британії до нової моделі армії XXI століття, де ключову роль відіграватимуть не лише традиційні види озброєння, а й цифрові технології, автономні системи та швидкість адаптації до умов бою. Досвід України у цій моделі розглядається як один із найважливіших сучасних прикладів ведення високотехнологічної війни.

    Таким чином, Велика Британія фактично закладає основу для довгострокової трансформації своєї оборонної доктрини, яка має забезпечити країні готовність до конфліктів нового типу, де вирішальну роль відіграватимуть технології, дані та швидкість прийняття рішень.

  • ЄС у внутрішньому конфлікті: контакти з Кремлем Кошти викликали хвилю критики

    ЄС у внутрішньому конфлікті: контакти з Кремлем Кошти викликали хвилю критики

    Лідери кількох країн Європейського Союзу висловили невдоволення діями президента Європейської ради Антоніу Кошти через його контакти з представниками Кремля, про які, за словами частини урядів, їх не було завчасно поінформовано. Про це повідомляє Politico, зазначаючи, що інцидент загострив давню внутрішню дискусію в ЄС щодо того, хто саме має право вести комунікацію з Росією від імені всього блоку та як у таких чутливих питаннях має забезпечуватися координація між державами-членами.

    За даними видання, критика на адресу Кошти пролунала від кількох європейських столиць, які вважають, що навіть обговорення можливих контактів із Москвою повинно відбуватися виключно у максимально узгодженому форматі. Особливо різко висловився прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, який наголосив, що Європейський Союз не може брати на себе роль посередника у переговорах із Росією, оскільки це може обмежити можливості ЄС для подальшого тиску на Кремль і підтримки України. За його словами, Росія не демонструє готовності до реальних дипломатичних поступок, а отже будь-які кроки, які можуть створити ілюзію “нормального діалогу”, несуть ризики для єдиної позиції Заходу.

    Як пише Politico, однією з ключових причин напруження стала не стільки сама наявність контактів, скільки відсутність належної координації. Частина країн ЄС заявляє, що дізналася про розмови Кошти з представниками російської сторони вже постфактум, через повідомлення у ЗМІ, що викликало додаткове невдоволення, особливо серед держав Балтії. Водночас інші великі гравці, за даними джерел, були поінформовані заздалегідь: команда Кошти, як стверджується, повідомила про контакти Францію та Велику Британію, а також існують припущення, що певна інформація могла бути доведена до Німеччини.

    У матеріалі також підкреслюється, що ця ситуація відображає ширшу проблему в межах Європейського Союзу, пов’язану з відсутністю єдиного механізму ухвалення рішень щодо потенційних переговорів із Росією. Попри формальну єдність позиції щодо підтримки України та санкційного тиску на Кремль, країни-члени мають різні бачення того, як саме має виглядати майбутній дипломатичний трек і хто повинен виступати від імені ЄС у разі будь-яких перемовин.

    Politico зазначає, що паралельно триває конкуренція між різними форматами європейського представництва. Франція, Німеччина та Велика Британія, які формують так звану групу “Е3”, прагнуть відігравати провідну роль у можливих майбутніх переговорах щодо України. Водночас Польща та Італія також наполягають на більш активній участі у формуванні спільної позиції ЄС, що додатково ускладнює досягнення консенсусу.

    На тлі цього, як підкреслює видання, контакти Кошти з російською стороною стали не лише дипломатичним епізодом, а й каталізатором ширшої дискусії про межі повноважень європейських інституцій, рівень довіри між столицями ЄС та здатність блоку виступати єдиним політичним суб’єктом у питаннях війни Росії проти України та потенційного мирного процесу.

  • ЄС вперше з 2022 року шукає канал зв’язку з Кремлем

    ЄС вперше з 2022 року шукає канал зв’язку з Кремлем

    Голова Європейської ради Антоніу Кошта звертався до представників Російської Федерації з ініціативою відновити базовий канал комунікації між Брюсселем і Кремлем, що стало першим подібним кроком на рівні інституцій Європейського Союзу з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про це повідомляє Politico з посиланням на поінформованих європейських чиновників, які підтверджують, що контакти мали обмежений і суто технічний характер.

    За даними видання, йдеться не про спробу відновлення політичного діалогу чи переговорного процесу щодо війни, а радше про прагнення створити мінімально необхідний канал зв’язку для обговорення окремих практичних питань, які можуть виникати навіть у ситуації фактичного розриву відносин між ЄС і Росією. Джерела підкреслюють, що такі контакти відбулися протягом останніх тижнів і були короткими, без обговорення ключових політичних чи військових аспектів конфлікту.

    Європейський Союз із 2022 року послідовно дотримувався політики відсутності прямих офіційних переговорів із Росією на рівні інституцій, залишаючи комунікацію переважно на рівні окремих держав-членів або дипломатичних каналів нижчого рівня. Саме тому ініціатива Кошти розглядається як певне відхилення від усталеного підходу, хоча європейські посадовці наголошують, що вона не означає зміни загальної політичної позиції ЄС щодо війни в Україні.

    Один із чиновників ЄС у коментарі для Politico пояснив, що йдеться про прагматичний крок, який має забезпечити можливість технічного контакту у випадку необхідності обговорення питань, що можуть виникати в майбутньому, зокрема в контексті потенційних переговорів щодо врегулювання конфлікту. За його словами, у Брюсселі визнають, що навіть за відсутності політичних відносин можуть залишатися «конкретні інтереси, які необхідно захищати», і для цього інколи потрібні базові канали зв’язку.

    При цьому представники ЄС наголошують, що Європейський Союз не виступає посередником між Україною та Росією і не бере участі в жодних форматах прямих переговорів між сторонами. Роль ЄС у конфлікті, за офіційною позицією, залишається зосередженою на підтримці України, санкційній політиці проти Росії та координації дій із союзниками в рамках міжнародних форматів.

    За словами співрозмовників видання, Антоніу Кошта координував свої можливі контакти з низкою європейських лідерів, обговорюючи потенційні параметри взаємодії та теми, які можуть бути порушені у разі подальших комунікацій із російською стороною. Водночас офіційно Європейська рада відмовилася коментувати інформацію про ці контакти, як і представники урядів провідних країн ЄС, зокрема Німеччини та Франції.

    Politico також зазначає, що тема участі Європейського Союзу в майбутніх можливих переговорах щодо війни в Україні останнім часом знову активізувалася на тлі зростання дипломатичних дискусій між союзниками Києва. Зокрема, українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності більш активного залучення ЄС до будь-яких форматів обговорення умов завершення війни, оскільки рішення, які будуть ухвалені, безпосередньо впливатимуть на безпеку європейського континенту.

    Водночас експерти та дипломати, яких цитує видання, застерігають, що будь-які контакти з Росією залишаються політично чутливими і можуть викликати різні інтерпретації як всередині ЄС, так і серед партнерів. Частина європейських столиць побоюється, що навіть обмежене відновлення комунікацій може бути сприйняте як сигнал до пом’якшення жорсткої позиції щодо Москви, тоді як інші вважають такі канали необхідними для управління кризовими ситуаціями.

    Таким чином, ініціатива Кошти, за оцінками джерел Politico, радше відображає прагнення знайти баланс між збереженням політичної ізоляції Росії та практичною необхідністю підтримувати мінімальні дипломатичні інструменти для майбутніх переговорних процесів, не змінюючи при цьому стратегічного курсу Європейського Союзу щодо підтримки України та тиску на Кремль.

  • Трамп переглянув позицію щодо України після показу фото Лаври

    Трамп переглянув позицію щодо України після показу фото Лаври

    Під час саміту G7 у Франції президент України Володимир Зеленський представив президенту США Дональду Трампу серію фотографій, на яких зафіксовано наслідки російського удару по Києво-Печерській лаврі, зокрема пожежу та пошкодження архітектурного комплексу, що має статус однієї з найвизначніших духовних святинь України та об’єктів світової культурної спадщини. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів на полях саміту.

    За даними видання, знімки охоплених вогнем золотих куполів і зруйнованих елементів монастирського комплексу справили помітний емоційний вплив на американського президента, який, за словами співрозмовників, уважно реагував на демонстрацію наслідків атаки. Декілька дипломатів зазначають, що саме цей епізод став одним із найбільш обговорюваних моментів неформальних зустрічей між лідерами країн «Групи семи», оскільки він безпосередньо продемонстрував гуманітарні та культурні наслідки війни, які виходять за межі суто військової статистики.

    Як повідомляють джерела Politico, ключову роль у формуванні загальної дипломатичної стратегії під час саміту відіграв президент Франції Emmanuel Macron, який як господар заходу координував порядок денний і намагався вибудувати підхід до американської делегації з урахуванням політичних пріоритетів Дональда Трампа. За даними співрозмовників, французька сторона заздалегідь готувала сценарії комунікації, спрямовані на те, щоб поєднати гуманітарні аргументи з логікою «політики сили», яку, як відомо, підтримує Трамп у міжнародних питаннях.

    У матеріалі зазначається, що демонстрація фотографій стала частиною ширшої дипломатичної роботи, спрямованої на посилення позицій України у фінальних документах саміту G7. За словами одного з європейських дипломатів, американському президенту намагалися показати не лише масштаби руйнувань, а й стратегічний контекст війни, підкреслюючи, що Росія дедалі частіше завдає ударів по цивільній інфраструктурі та об’єктах культури, не досягаючи при цьому значних успіхів на фронті.

    Окремо співрозмовники Politico підкреслюють, що підхід до переконання американської сторони був багаторівневим і включав як особисті емоційні аргументи, так і політичні розрахунки. Під час робочих вечерь і неформальних обговорень лідери G7 намагалися формувати спільну позицію щодо війни в Україні, акцентуючи увагу на тому, що Росія, попри тривалі бойові дії, не досягає стратегічних цілей і зазнає значних втрат, тоді як Україна зберігає стійкість і підтримку союзників.

    Водночас у публікації наголошується, що дипломатичний процес на саміті супроводжувався складними політичними балансами, оскільки позиція США щодо війни в Україні залишається чутливою до внутрішньополітичних факторів і може змінюватися залежно від подальших консультацій у Вашингтоні. Європейські дипломати визнають, що досягнуті домовленості потребують постійного закріплення і не гарантують довгострокової стабільності політичних рішень.

    Попри це, за підсумками зустрічей у рамках G7 було ухвалено низку узгоджених заяв щодо посилення підтримки України, зокрема у сфері оборонного співробітництва та розвитку виробництва озброєнь. Окремо обговорювалася можливість розгортання виробництва ракет-перехоплювачів безпосередньо на території України, що може суттєво посилити її систему протиповітряної оборони.

    Додатково, за даними медіа, американська сторона сигналізувала про готовність до подальшого тиску на Росію у координації з союзниками, однак остаточна реалізація цих намірів залежатиме від подальших політичних рішень та розвитку ситуації на міжнародній арені.

  • Рубіо різко змінив тон щодо Росії: союзники по НАТО не приховують здивування

    Рубіо різко змінив тон щодо Росії: союзники по НАТО не приховують здивування

    Державний секретар США Марко Рубіо несподівано скоригував свою публічну риторику щодо санкцій проти Росії, що викликало подив серед європейських союзників по НАТО. Заяви головного американського дипломата пролунали на тлі активних дискусій у США та Європі про подальше посилення економічного тиску на Кремль через війну проти України.

    Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела серед дипломатів країн-членів НАТО.

    За даними видання, під час зустрічей із європейськими колегами Рубіо давав зрозуміти, що Сенат США може повернутися до розгляду нових санкцій проти Росії після завершення роботи над ключовими бюджетними та податковими законопроєктами адміністрації президента Дональда Трампа.

    Водночас уже незабаром держсекретар озвучив значно обережнішу позицію, заявивши, що надто швидке введення нових санкцій може ускладнити дипломатичні контакти з Москвою та фактично перекрити можливості для потенційних переговорів щодо завершення війни.

    Саме ця зміна тональності, за інформацією Politico, стала несподіванкою для багатьох європейських дипломатів.

    За словами Рубіо, Вашингтон наразі прагне зберегти простір для дипломатичних маневрів.

    «Якщо зараз запровадити максимальні санкції, це може закрити можливість для Сполучених Штатів брати участь у майбутніх переговорах», — такою є логіка частини адміністрації Білого дому.

    При цьому держсекретар визнав, що саме Росія залишається головною перешкодою на шляху до досягнення мирної угоди між Києвом та Москвою.

    Нова риторика Рубіо з’явилася на тлі активного просування в американському Сенаті законопроєкту сенатора Ліндсі Грема, який передбачає один із найжорсткіших пакетів санкцій за весь період повномасштабної війни.

    Документ пропонує не лише нові обмеження проти російських компаній та фінансових структур, а й санкційний тиск на держави та компанії, які продовжують купувати російську нафту, газ та інші енергоресурси.

    Фактично йдеться про можливість запровадження вторинних санкцій, які можуть торкнутися великих торговельних партнерів Росії.

    Однак, як зазначають американські ЗМІ, Білий дім поки не демонструє готовності швидко підтримати законопроєкт у нинішньому вигляді.

    Джерела у Вашингтоні повідомляють, що адміністрація Трампа наполягає на пом’якшенні окремих положень документа, побоюючись негативних наслідків для глобальних ринків та міжнародних переговорів.

    Тим часом Європейський Союз продовжує рухатися власним шляхом.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що країни ЄС завершують погодження вже 18-го пакета санкцій проти Російської Федерації.

    Нові обмеження можуть торкнутися фінансового сектору, енергетики, експорту технологій та діяльності так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових санкцій.

    У Брюсселі дедалі частіше звучать побоювання, що різниця у підходах між США та Європою може вплинути на ефективність санкційного тиску на Кремль.

    Європейські дипломати наголошують, що збереження єдності Заходу залишається критично важливим фактором для підтримки України та стримування російської агресії.

    Особливу увагу привернули й заяви президента США Дональда Трампа під час саміту НАТО в Гаазі.

    Американський лідер вкотре підкреслив, що прагне завершення війни шляхом переговорів і вважає дипломатичні інструменти важливішими за постійне нарощування санкційного тиску.

    Водночас Трамп неодноразово заявляв, що готовий змінити підхід у разі відсутності прогресу з боку Кремля.

    Аналітики зазначають, що нинішня позиція Вашингтона свідчить про спробу зберегти баланс між тиском на Росію та можливістю використати дипломатичний канал для потенційного врегулювання війни.

    Однак така обережність викликає занепокоєння у частини союзників по НАТО, які вважають, що Москва продовжує використовувати переговорний процес для затягування часу та уникнення додаткових санкцій.

    Попри різні підходи, як у Вашингтоні, так і в європейських столицях погоджуються в одному: питання санкцій проти Росії залишатиметься одним із головних інструментів впливу на Кремль у найближчі місяці, а дискусії щодо нових обмежень лише посилюватимуться на тлі війни в Україні.

  • Мікрофони випадково записали розмову Зеленського про Трампа на саміті G7

    Мікрофони випадково записали розмову Зеленського про Трампа на саміті G7

    На саміті G7 у французькому Евіані журналістам вдалося почути фрагмент кулуарної розмови президента України Володимира Зеленського та президента Франції Емманюеля Макрона. Запис, який потрапив до медіа, показав, наскільки важливою для європейських союзників залишається координація дій із президентом США Дональдом Трампом на тлі війни в Україні та пошуку шляхів завершення конфлікту.

    Про це повідомило видання Politico. За даними журналістів, мікрофони камер випадково зафіксували частину бесіди між двома лідерами перед початком офіційних заходів саміту.

    За інформацією видання, Макрон одразу поцікавився у Зеленського, чи вдалося організувати двосторонню зустріч із Дональдом Трампом. Після відповіді українського президента, яка не потрапила чітко на запис, французький лідер запропонував особисто посприяти організації переговорів між Києвом та Вашингтоном під час саміту.

    Чому Трамп став головною темою саміту

    Саміт G7 в Евіані проходить на тлі одразу кількох глобальних криз. Після досягнення попередньої угоди між США та Іраном увага Білого дому частково змістилася на Близький Схід, через що європейські союзники намагаються повернути українське питання в центр міжнародного порядку денного.

    Саме тому, як зазначає Politico, Макрон та інші європейські лідери активно координують свої контакти з Трампом. У Європі побоюються, що через непередбачуваність американського президента підтримка України може опинитися під загрозою або відійти на другий план.

    За даними Reuters, під час саміту Зеленський намагався переконати Трампа посилити тиск на Росію, зокрема через нові санкції проти російського нафтового сектору, банківської системи та військово-промислового комплексу. Також обговорювалися питання протиповітряної оборони та спільного виробництва ракет для систем Patriot.

    Зеленський відмовився залишатися у Версалі

    Одним із цікавих моментів розмови, яку наводить Politico, стала пропозиція Макрона продовжити перебування Зеленського у Франції та взяти участь у закритих заходах за участю Трампа у Версальському палаці.

    Французький президент розраховував використати святкові заходи з нагоди 250-річчя незалежності США як додаткову можливість для неформальних переговорів між українським та американським лідерами. Проте Зеленський відмовився через необхідність участі у важливих заходах, пов’язаних із просуванням переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу.

    Український президент наголосив, що вже 18 червня має бути присутнім на ключових консультаціях у Брюсселі, де розглядатимуться питання європейської інтеграції України.

    Зустріч Зеленського і Трампа все ж відбулася

    Попри складнощі з графіком, особиста зустріч між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом на полях G7 все ж відбулася. Вона стала першою очною зустріччю лідерів майже за чотири місяці.

    Після переговорів Трамп заявив, що зустріч пройшла «дуже добре», а також закликав Росію укласти мирну угоду з Україною. Американський президент наголосив, що готовий зробити все можливе для припинення війни, хоча конкретних механізмів тиску на Кремль поки не озвучив.

    Зеленський, своєю чергою, повідомив, що під час розмови обговорювалися питання постачання систем ППО, ліцензування виробництва антибалістичних ракет в Україні, а також посилення санкцій проти Росії.

    Європа хоче залучити США до нових переговорів

    Однією з головних тем саміту стала перспектива нових переговорів між Україною та Росією. За інформацією The Guardian, європейські лідери закликають Трампа виступити посередником та навіть стати господарем потенційної зустрічі між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.

    Сам Зеленський раніше заявляв, що готовий до прямих переговорів із Путіним та пропонував провести таку зустріч на полях саміту G7. Однак Кремль стверджує, що офіційних запрошень не отримував.

    На цьому тлі випадково записана розмова Макрона та Зеленського лише підтвердила, наскільки велике значення європейські лідери надають позиції Вашингтона. Адже саме підтримка США залишається одним із ключових факторів як для оборони України, так і для можливого дипломатичного врегулювання війни.