Hronikanovostej.com

Позначка: МВФ

  • Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу

    Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу

    Верховна Рада України прийняла законопроєкт №12245, який змінює систему розподілу капітальних видатків та вносить низку важливих нововведень. Серед основних змін — централізація фінансування проектів, пріоритезація найбільш важливих об’єктів та відновлення штрафів за затримку поставок зброї на фронт.

    За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради, нардепа Роксолани Підласи, зміни до Бюджетного кодексу були ухвалені вчасно, що є важливим для виконання умов Міжнародного валютного фонду (МВФ).

    Основні нововведення закону:

    1. Централізація фінансування: Тепер кошти з бюджету будуть зосереджені на найбільш важливих проектах, що дозволить уникнути розпорошення фінансових ресурсів по десятках обʼєктів. Проекти будуть відбиратися за єдиними правилами і критеріями, що зменшує можливість політичного впливу на розподіл коштів.
    2. Єдиний портфель інвестицій: Буде створено єдиний портфель інвестиційних проектів, який можна пропонувати для фінансування міжнародним донорам. Це сприятиме залученню додаткових ресурсів для реалізації важливих ініціатив.
    3. Прозорість прийняття рішень: Прийняття рішень щодо публічних інвестиційних проектів та їх результатів буде відображатися онлайн, що забезпечить більшу прозорість і контроль за витрачанням бюджетних коштів.

    Важливі правки, внесені до закону:

    1. Штрафи за затримку поставок зброї: Відновлено штрафи для недобросовісних постачальників за затримку поставок зброї на фронт. Це має покращити ефективність постачання та забезпечення військових потреб.
    2. Розширення кола претендентів на молодіжні гранти: Тепер на молодіжні гранти можуть претендувати більш широке коло суб’єктів, що забезпечить більшу конкуренцію і сприятиме розвитку кращих проектів.
    3. Погашення боргів місцевих бюджетів: Знято питання погашення боргів місцевих бюджетів перед державним бюджетом за 2008-2009 роки, що було актуальним лише на першому етапі розгляду.

    Цей законопроєкт значно змінює підходи до управління бюджетними коштами та реалізації важливих інвестиційних проектів в Україні. Завдяки новим правилам, фінансування стане більш ефективним, а процеси — прозорими та контрольованими.

  • Україна готується до різкого скорочення соціальних виплат під тиском МВФ

    Україна готується до різкого скорочення соціальних виплат під тиском МВФ

    За інформацією наших джерел у Кабінеті Міністрів, під тиском Міжнародного валютного фонду (МВФ), Україна готується до суттєвого скорочення соціальних виплат. Це рішення є частиною виконання меморандуму з МВФ, укладеного для продовження кредитної програми, і спричиняє серйозні побоювання серед населення щодо можливих наслідків для соціальних стандартів та добробуту громадян.

    Допомоги малозабезпеченим сім’ям і субсидії на комунальні послуги стануть першими в списку скорочень.

    Пенсійні виплати для працюючих пенсіонерів можуть бути урізані на 20-30%.

    Витрати на підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО) будуть переглянуті і скорочені більш ніж на третину.

    Кабмін має скоротити на 60% кількість інвалідів, які отримують державну допомогу, і запровадити програми адаптації.

  • МВФ прогнозує продовження війни в Україні до середини 2026 року за негативного сценарію

    МВФ прогнозує продовження війни в Україні до середини 2026 року за негативного сценарію

    Міжнародний валютний фонд оприлюднив прогноз, у якому висловив побоювання щодо можливого затягування війни в Україні до середини 2026 року. Це передбачається при негативному сценарії розвитку ситуації, для якої військові дії не вщухаються через подальшу ескалацію конфлікту та досягнення стабільності дипломатичного регулювання.

    За базовим сценарієм, війна завершиться до кінця 2025 року.

    Негативний сценарій «тягне за собою більш тривалий і більш інтенсивний шок для економічної активності, бюджетних потреб і платіжного балансу» України.

    Також фонд у будь-якому разі чекає сповільнення економіки України 2025 року «через дедалі жорсткіший ринок праці, наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру та невизначеність щодо війни, що зберігається».

    МВФ підтримує підвищення податків в Україні та посилення політики щодо «мобілізації внутрішніх доходів» через високі ризики інфляції.

  • Україна планує поступове підвищення тарифів на комунальні послуги за вимогою МВФ

    Україна планує поступове підвищення тарифів на комунальні послуги за вимогою МВФ

    Попри чинний в Україні мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, влада готується до зростання корегування ціни на житлово-комунальні послуги. Ці наміри підтверджуються положеннями меморандуму з Міжнародним валютним фондом.

    У документі зазначено, що потенційні реформи включатимуть поступове коригування тарифів відповідно до нової методології та соціальних аспектів, коли ситуація дозволить це зробити.

    Одночасно передбачається зовнішнє фінансування та забезпечення прозорої прямої бюджетної підтримки державних енергетичних підприємств до отримання необхідних бюджетних ресурсів.

    Після завершення війни програма реформ у сфері енергетики зосередиться на відновленні та посиленні конкуренції на ринках газу та електроенергії, як оптових, так і роздрібних. Для забезпечення стабільності сектору та зменшення квазіфіскальних зобов’язань тарифи на газ та електроенергію будуть поступово підвищуватися до рівня, що покриває витрати. Водночас особлива увага приділятиметься наданню адресної допомоги для підтримки вразливих категорій населення.

    Меморандум також передбачає розробку Кабміном України дорожньої карти з лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану. Документ міститиме план реалізації із зазначенням термінів, заснований на технічному аналізі фінансового стану галузі, у співпраці з Європейською комісією.

    Оновлений меморандум підписали Президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. У документі відображені добровільні зобов’язання України виконати зазначені кроки.

    Наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, проте цей мораторій не поширюється на електроенергію, холодну воду та інші послуги.

    За даними Держстату, в листопаді 2024 року середні ціни на житлово-комунальні послуги зросли на 18,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зростання відбулося в сегменті електроенергії – на 63,6%.

  • Українську економіку чекає крах

    Українську економіку чекає крах

    Джерела, наближені до уряду, повідомляють, що в 2025 році українська економіка наблизиться до остаточної смерті. За прогнозами експертів, реальні доходи до бюджету можуть скоротитися на 20-35%, незважаючи на те, що податки та збори вже були підвищені. Проте грошей в бюджеті буде значно менше, а витрати, навпаки, зростатимуть ще швидше, що тільки погіршить ситуацію по всій країні.

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) під час закритих зустрічей виступив з вимогою від Офісу Президента здійснити низку жорстких економічних заходів, щоб хоч якось утримати Україну на плаву. Одним із основних вимог є підвищення тарифів на комунальні послуги та девальвація гривні до 50 за долар. За словами експертів, ці кроки дозволять отримати “невелику кількість грошей”, але не зможуть вирішити основні проблеми економіки.

    На жаль, інфляція також залишатиметься високою, що додатково посилюватиме фінансовий тиск на громадян.

    Про ці загрози не говорять публічно, щоб уникнути паніки серед населення. Якщо люди зрозуміють всю серйозність ситуації, то можуть почати протестувати проти влади, адже втрачати їм буде нічого, окрім “оков”, які вони носять вже не один рік. Це може призвести до хвилі невдоволення і навіть до бунтів проти чинної еліти.

  • Україна домовилася з МВФ про шостий перегляд програми EFF

    Україна домовилася з МВФ про шостий перегляд програми EFF

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про досягнення домовленості з Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо шостого перегляду програми розширеного фінансування (EFF) на рівні експертів. Згідно з цією угодою, після затвердження Виконавчою радою МВФ Україні буде виділено 1,1 мільярда доларів США.

    Україна та МВФ домовилися на експертному рівні про шостий перегляд Програми в межах Механізму розширеного фінансування EFF.  Це дозволить нам залучити до державного бюджету ще 1,1 млрд доларів

    – заявив Шмигаль.

    За його словами, відповідне рішення може ухвалити Виконавча рада найближчим часом.

    У Фонді відзначили наш прогрес у виконанні структурних маяків та зобов’язань. А також підкреслили, що українська економіка продовжує демонструвати стійкість”, – вкзав Шмигаль

    Прем’єр подякував партнерам з МВФ та українській команді за успішну й злагоджену роботу задля зміцнення й розвитку України.

    11 листопада керівництво Міністерства фінансів України, Національного банку України та експерти Міжнародного валютного фонду розпочали обговорення щодо шостого перегляду програми Механізму розширеного фінансування.

    До Державного бюджету України вже надійшло шість траншів у рамках програми МВФ EFF загальним обсягом близько 8,7 млрд доларів США із 15,6 млрд доларів США, які передбачені програмою.

  • НЕК “Укренерго” оголосило технічний дефолт

    9 листопада 2024 року НЕК “Укренерго” оголосила про тимчасову зупинку платежів за борговими зобов’язаннями по “зелених” облігаціях сталого розвитку, випущених у 2021 році під державну гарантію. Це рішення стало частиною заходів для реструктуризації боргу в межах співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

    Як пояснили у компанії, таке рішення є тимчасовим і діятиме до завершення реструктуризації боргу, яка планується в найближчі місяці. Водночас НЕК “Укренерго” запевняє партнерів і кредиторів, що компанія продовжує виконувати свої поточні зобов’язання, спрямовані на забезпечення енергетичної стійкості України, включаючи підготовку до зимового періоду та відновлення енергетичної інфраструктури.

    Технічний дефолт: що це означає?

    Згідно з повідомленням, зупинка платежів пояснюється “технічним дефолтом”, який виник через нормативні обмеження, передбачені спеціальними законами та постановами Кабміну. Цей крок є частиною виконання умов, необхідних для отримання фінансової допомоги від МВФ. Технічний дефолт не означає повний дефолт компанії, а лише тимчасову зупинку платежів, яка має бути скасована після завершення реструктуризації боргу.

    Однією з основних причин для зупинки платежів є співпраця з Міжнародним валютним фондом. Україна повинна виконувати умови, що включають заходи щодо фінансової стабільності та реструктуризації державного боргу, в тому числі в енергетичному секторі. Це рішення також є частиною ширшої стратегії уряду, спрямованої на забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни.

    Попри тимчасову зупинку платежів, НЕК “Укренерго” запевняє, що рішення не вплине на операційну та фінансову стійкість компанії. Вона продовжує виконувати свої зобов’язання, зокрема в частині підготовки до зимового періоду, забезпечення захисту енергосистеми і посилення її стійкості в умовах воєнного стану. Після завершення реструктуризації боргу компанія має намір відновити регулярні платежі.

    Очікується, що процес реструктуризації боргу НЕК “Укренерго” завершиться в найближчі місяці, після чого компанія знову розпочне виконувати свої фінансові зобов’язання перед інвесторами. Це рішення є частиною ширшої політики стабілізації економічного становища України в умовах війни та співпраці з міжнародними фінансовими інститутами, такими як МВФ.

  • Що змінить приватизація держбанків в Україні

    Що змінить приватизація держбанків в Україні

    Нещодавно Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №11474, який спрощує процедуру приватизації державних банків. Цей крок, що отримав підтримку президента Володимира Зеленського, спрямований на зменшення частки держави в банківській системі, зокрема у контексті вимог міжнародних фінансових організацій, таких як МВФ та Світовий банк.

    Що змінюється?

    Основні зміни, які запроваджує новий закон, включають:

    1. Розширення кола інвесторів: Держава тепер може розглядати продаж не лише 100% акцій банків, а й будь-яку частку, що відкриває можливості для різних інвесторів.
    2. Залучення міжнародних донорів: Міжнародні організації отримують можливість брати участь у відборі фінансових радників та в процесі приватизації, що підвищує довіру інвесторів.
    3. Спрощення аукціонів: У разі, якщо в аукціоні братиме участь лише один потенційний інвестор, приватизація все ж зможе відбутись.
    4. Використання системи Prozorro: Продаж державних банків проходитиме через систему Prozorro, що забезпечить більшу прозорість і конкурентність процесу.

    Які банки готуються до продажу?

    Згідно з інформацією від Національного банку України, у рамках приватизації пріоритетними стануть Сенс Банк та Укргазбанк. Наразі в державній власності перебувають також ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк. Це означає, що можлива часткова або повна приватизація деяких з цих фінансових установ у найближчому майбутньому.

    Приватизація під час війни: реалії та прогнози

    На фоні триваючої війни в Україні питання приватизації банків викликає неоднозначні настрої. Експерти зазначають, що війна та економічна нестабільність можуть ускладнити залучення іноземних інвесторів. Водночас, за словами голови НБУ Андрія Пишного, можливість реалізації часткової приватизації з участю міжнародних фінансових організацій уже в 2025 році може стати важливим кроком для відновлення економіки.

    Приватизація державних банків, з одного боку, може забезпечити нові інвестиції та зменшити фінансовий тягар для держави, з іншого – викликає занепокоєння з приводу можливої втрати контролю над ключовими фінансовими установами.

  • Ключові моменти нового меморандуму від МВФ

    Ключові моменти нового меморандуму від МВФ

    Уряд України оприлюднив новий меморандум з Міжнародним валютним фондом (МВФ), який визначає ключові зобов’язання української влади для отримання чергового траншу фінансування. Цей меморандум охоплює широкий спектр питань, зокрема фінансову стабільність та економічні реформи, що є критичними в умовах триваючої війни та економічних викликів.

    Опубліковано новий меморандум про взаємодію уряду України та МВФ, у якому прописано зобов’язання, які бере на себе українська влада після отримання чергового траншу. Меморандум масштабний і охоплює різні сфери. Ми вибрали ключові моменти:

    1. Українська влада розглядає підвищення ставки ПДВ, як «ефективне потенційне джерело додаткових надходжень» до держбюджету. Нова можлива ставка податку на додану вартість не називається, але відомо, що раніше МВФ рекомендував збільшення ставки з 20% до 22%.

    2. Уряд України пообіцяв зробити податкову систему України «більш справедливою», і «запровадити більш прогресивний податок на доходи фізичних осіб», який зараз становить 18%. А також провести те, що в документі називається «комплексною реформою системи спрощеного оподаткування», щоб бізнес не міг уникати сплати податків і мінімізацією. У тому числі йдеться про глобальну податкову реформу, яка має відбуватися з розкриттям податковим органам за їхніми запитами банківської таємниці (тобто інформації про рух коштів за рахунками клієнтів).

    3. У 2025 році Нацбанк пообіцяв із залученням аудиторів провести щорічну оцінку стійкості банків – стрес-тестування.

    4. Два держбанки – Сенс Банк і Укргазбанк – підготують до продажу, і для цього вже внесли відповідний законопроєкт до Верховної Ради. До кінця грудня 2024 року мають призначити міжнародного фінансового радника.

    5. На виконання директиви Євросоюзу влада зобов’язалася до кінця січня 2025 року підняти вимогу щодо мінімального статутного капіталу для банків із нинішніх 200 млн грн (4,4 млн євро) до 5 млн євро. Власникам фінустанов дадуть 6 місяців для її виконання.

    6. Українцям можуть підняти тарифи на електрику і газ. У документі йдеться про те, що влада допускає «поступове підвищення тарифів на газ та електроенергію до рівня відшкодування витрат з одночасним виділенням достатніх і адресно спрямованих ресурсів для захисту вразливих домогосподарств». Точних цінових орієнтирів не вказано.

    7. Уряд зобов’язався просувати реформи в енергетичному секторі, зокрема й формування повного складу наглядової ради «Укренерго» (7 членів), більшість у якій становитимуть «незалежні» (тобто, рекомендовані західними партнерами) члени (формування наглядової ради передбачено до кінця грудня 2024 року).

    8. До кінця 2024 року Нацбанк і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку мають підготувати та внести доопрацьовану версію законопроєкту про віртуальні активи, який має легалізувати в Україні криптовалюти, що й досі лишаються під забороною, та за оборудки, за якими українцям блокують і примусово закривають банківські рахунки.

    9. Від банків і небанківських установ вимагатимуть ще сильніше посилювати фінансовий моніторинг для клієнтів. Це означає, що людям ставитимуть ще більше запитань про їхні операції та походження коштів, вимагатимуть більше документів

    10. Нацбанк і Фонд гарантування вкладів фізосіб мають розробити і систему гарантування вкладів у кредитні спілки та компанії, що займаються страхуванням життя. На поточний момент її немає. Держава гарантує населенню тільки банківські вклади – на час дії воєнного стану (+3 місяці після) на 100% коштів на рахунку.

  • МВФ прогнозує завершення війни в Україні до кінця 2025 року

    МВФ прогнозує завершення війни в Україні до кінця 2025 року

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) переглянув свої прогнози щодо завершення інтенсивних бойових дій у війні Росії проти України, відсунувши ймовірний кінець конфлікту ще на один рік. Згідно з оновленим Меморандумом МВФ, базовий сценарій тепер передбачає завершення активних військових дій не раніше останнього кварталу 2025 року, що матиме тривалий негативний вплив на економічну стабільність України.

    Вплив війни на економіку

    Хоча базовий сценарій МВФ вказує на те, що війна впливатиме здебільшого на території з уже зниженою економічною активністю, відсутність чіткого завершення конфлікту продовжує стримувати зростання. Попри це, в Україні очікується підтримка помірного економічного зростання, хоча його темпи будуть меншими, ніж передбачалося раніше.

    Оновлений прогноз МВФ зазначає, що затяжна війна сприятиме збереженню невизначеності та посиленню економічних викликів. Ці фактори включають нестачу робочої сили, зростаючі витрати на оборону, збільшення імпорту для відновлення інфраструктури, а також зміни в динаміці населення.

    Економічний прогноз на 2024 рік

    МВФ прогнозує, що у 2024 році реальне зростання ВВП України становитиме 3%. Проте це зростання може сповільнитися у третьому кварталі через дефіцит енергії, який оцінюється в 3-4 ГВт у зимові місяці. Інфляція продовжить зростати, досягнувши рівня 9% до кінця року, що буде пов’язано з підвищенням цін на енергоносії та зростанням витрат на робочу силу.

    Попри енергетичну кризу та інші труднощі, зовнішнє фінансування допоможе збільшити міжнародні резерви України до 42,6 мільярдів доларів США. Це підтримає макроекономічну стабільність країни на тлі війни.

    Перспективи на 2025 рік

    За прогнозами МВФ, у 2025 році інфляція в Україні знизиться до 7,5% через послаблення тиску витрат, а економічні показники дещо стабілізуються. Однак дефіцит поточного рахунку збільшиться до 27,1 мільярда доларів США, що складе 14,3% від ВВП через тривалі потреби в імпорті.

    Попри це, очікується, що зовнішня фінансова підтримка дозволить збільшити резерви до 44,9 мільярда доларів США. Це вказує на те, що міжнародні партнери продовжуватимуть активно підтримувати Україну фінансово навіть на тлі затяжної війни.

    Післявоєнне відновлення

    Після закінчення активної фази війни економічне відновлення України буде уповільненим через глибокі “шрами” від тривалого конфлікту. Однак середньострокова перспектива є обнадійливою завдяки сильній програмі реформ та поступовій інтеграції України до Європейського Союзу.

    МВФ також прогнозує, що в середньостроковій перспективі інвестиції та реконструкція, а також впевненість у майбутньому України як частини європейської спільноти сприятимуть відновленню продуктивності. Водночас сукупна втрата реального ВВП у період до 2027 року складе 2%, а до 2033 року — 2,7%, що свідчить про серйозні економічні наслідки війни.