Hronikanovostej.com

Позначка: МВФ

  • МВФ: Українська війна може тривати до 2026 року

    МВФ: Українська війна може тривати до 2026 року

    Міжнародний валютний фонд підтвердив економічний прогноз для України на 2025 рік, однак застеріг, що поліпшення показників стримується через триваючу війну та атаки Росії на критичну інфраструктуру. Голова Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер зазначив, що очікування продовження війни до 2026 року залишаються ключовим фактором обережного економічного прогнозування.

    В оновленому жовтневому Огляді світової економіки МВФ залишив прогноз зростання реального ВВП України на рівні 2% у 2025 році та 4,5% у 2026-му. Водночас Фонд скоригував очікування щодо державного боргу: за підсумками наступного року він становитиме 108,6% ВВП, що трохи нижче за попередню оцінку у 110%.

    За словами Каммера, МВФ врахував позицію українського уряду, який визнає, що війна триватиме довше, а також наслідки російських ударів по енергосистемі, що гальмують економічне відновлення.

    Він особливо наголосив на важливості структурних реформ — боротьбі з корупцією, посиленні інституцій та підвищенні ефективності врядування. Це, на думку МВФ, стане основою для подальших переговорів про реструктуризацію боргу та просування України до членства в ЄС.

    Окремо Каммер звернув увагу на необхідність мобілізації внутрішніх доходів. Попри значну допомогу від міжнародних донорів, Україна повинна посилити можливості самостійного фінансування бюджету, зокрема через податкову реформу.

    Раніше повідомлялося про тиск з боку МВФ щодо контрольованої девальвації гривні в межах підготовки до нового пакету фінансової підтримки.

  • Комуналка може подорожчати: МВФ закликає Україну до ринкових тарифів

    Комуналка може подорожчати: МВФ закликає Україну до ринкових тарифів

    Після завершення війни Україна має підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги — така вимога міститься в новому меморандумі Міжнародного валютного фонду. За даними МВФ, нинішні ціни на електроенергію та газ для населення залишаються значно нижчими за ринковий рівень і не покривають витрат на їх виробництво й доставку.

    У документі наголошується: навіть після підвищень у 2023–2024 роках, ціни на електроенергію для побутових споживачів складають лише близько половини тарифів для малого бізнесу в Києві. А газ для населення покриває лише 50% витрат, розрахованих на основі ринкової вартості палива.

    Фонд вважає, що Україна має підготувати чіткий план поступового наближення тарифів до рівня повного відшкодування витрат, щоби забезпечити стійкість енергосистеми та зменшити залежність від бюджетних дотацій. Водночас МВФ наполягає, що цей процес має враховувати соціальні аспекти — зокрема, необхідно вдосконалити систему субсидій.

    Фонд закликає українську владу переглянути принципи надання субсидій ЖКГ, аби підвищити їхню ефективність і «влучність». Зокрема, йдеться про запровадження чітких критеріїв визначення вразливих домогосподарств, які дійсно потребують державної допомоги.

    Це означає, що після завершення активної фази війни на українців чекає болючий, але неминучий процес реформування тарифної політики. Влада має знайти баланс між фінансовою стійкістю галузі та соціальною справедливістю.

  • Перший платіж за кредити війни: Україна віддала МВФ $171 млн

    Перший платіж за кредити війни: Україна віддала МВФ $171 млн

    Україна розпочала виплати за кредитами, залученими у розпал повномасштабної війни. Перший платіж за програмою Rapid Financing Instrument (RFI) МВФ становить SDR 125,7 млн (приблизно $171 млн).

    Цей борг був залучений невдовзі після російського вторгнення у 2022 році, коли країна потребувала екстреного фінансування для підтримки макрофінансової стабільності. Загальна сума отриманих коштів тоді становила SDR 2 млрд ($2,67 млрд).

    Виплати будуть відбуватись у 16 траншів до жовтня 2027 року. Перший платіж, який Україна має здійснити сьогодні, покриває близько 6% загального боргу за RFI.

    За поточний рік на Україну чекає серйозне навантаження за зобов’язаннями перед МВФ. Усього потрібно сплатити близько $3 млрд, з яких:

    • $2,3 млрд — основна сума боргу,

    • $0,7 млрд — відсоткові платежі.

    З початку року вже сплачено $1,7 млрд, але водночас отримано лише $0,4 млрд за новою програмою EFF (Extended Fund Facility).

    У контексті обмежених доходів бюджету та зростання оборонних витрат, це ставить уряд перед складними фінансовими рішеннями. Залишається актуальним питання реструктуризації зовнішнього боргу, особливо комерційного, переговори щодо якого тривають.

  • Україна може домовитись про реструктуризацію ВВП-варантів щоб уникнути дефолту

    Україна може домовитись про реструктуризацію ВВП-варантів щоб уникнути дефолту

    Як повідомляють джерела видання 360ua.news, Міністерство фінансів має шанси домовитись з інвесторами про реструктуризацію ВВП-варантів на суму близько $2,6 млрд.

    За інформацією джерел, кредитори готові знизити виплату до кінця травня з $600 млн. до $200 млн. і, найімовірніше, Україна погодиться на такі умови задля уникнення дефолту.

    Нагадаємо, раніше Міжнародний валютний фонд попереджав, що відсутність вирішення питання з ВВП-варрантами створює серйозні ризики для фінансової стабільності країни. Це може вплинути як на діючу програму МВФ на $15,5 млрд, так і на минулорічну реструктуризацію державного боргу обсягом понад $20 млрд.

  • Україна пообіцяла МВФ підвищити тарифи

    Україна пообіцяла МВФ підвищити тарифи

    Український уряд офіційно підтвердив плани щодо подальшого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Відповідний намір закріплено у листі про наміри до Міжнародного валютного фонду, що є частиною оновленого Меморандуму про економічну і фінансову політику України.

    Як зазначається в документі, влада зобов’язалася реалізувати “додаткове поступове підвищення тарифів”, щойно дозволять умови. Підвищення цін відбуватиметься з урахуванням нової тарифної методології та певних “соціальних міркувань”.

    Меморандум прямо передбачає, що після завершення воєнного стану Україна ухвалить дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії. Відповідні зміни мають відбутися протягом шести місяців після завершення бойових дій. За планом, буде також ухвалений закон про сполучення енергоринків, що має пришвидшити інтеграцію України до енергетичної системи ЄС.

    У документі йдеться і про запровадження прозорої прямої підтримки енергетичних держпідприємств – як тимчасовий захід до появи достатніх бюджетних ресурсів. Іншими словами, нині тарифи частково покриваються за рахунок бюджетної підтримки, але згодом мають вийти на економічно обґрунтований рівень.

    Наразі в Україні формально продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів на газ, опалення та гарячу воду. Водночас цей мораторій не стосується електроенергії, холодної води та супутніх комунальних послуг. За оцінками Нацбанку, чинні тарифи на газ і тепло не переглядатимуть упродовж 2025 року, проте підвищення можливе вже з 2026-го.

  • МВФ прогнозує завершення війни в України до кінця 2025 року

    МВФ прогнозує завершення війни в України до кінця 2025 року

    Міжнародний валютний фонд зберігає базовий сценарій щодо тривалості повномасштабної війни Росії проти України – експерти очікують, що активні бойові дії можуть завершитися в останні місяці 2025 року. Про це йдеться в оновленому меморандумі МВФ, оприлюдненому після останнього перегляду програми фінансування України.

    Незважаючи на високі ризики та невизначеність, Фонд залишає прогноз незмінним: інтенсивна фаза війни, за базовим сценарієм, триватиме до кінця поточного року. Водночас, попри надію на стабілізацію безпекової ситуації, прогнози економічного зростання було скориговано в бік зниження.

    Так, очікуване зростання ВВП України у 2025 році знижено на 0,5 відсоткового пункту – до межі 2–3%. Причинами стали зменшення експорту сталі, зростання імпорту вугілля після втрати шахти в Покровську, а також необхідність збільшення імпорту газу внаслідок російських ударів по газовій інфраструктурі.

    “Тривалі військові дії, включаючи нещодавні атаки на критичну інфраструктуру, матимуть негативний вплив на темпи економічного зростання у 2025 році”, – зазначено в документі.

    Незважаючи на складну ситуацію, МВФ констатує, що макроекономічна стабільність в Україні загалом зберігається – завдяки зваженій політиці уряду та підтримці міжнародних партнерів. За словами голови Фонду Крісталіни Георгієвої, програма фінансування повністю забезпечена: у базовому сценарії йдеться про 148,8 млрд доларів зовнішньої допомоги, а в разі ускладнень – про 162,9 млрд доларів.

    При цьому в МВФ визнають, що переговори про можливе припинення війни перебувають на дуже ранньому етапі. Ситуація може змінитися залежно від позицій міжнародних союзників і внутрішньополітичних чинників в Україні та Росії.

    Попри всі труднощі, віра українців у перемогу залишається високою. Згідно з опитуванням Центру Разумкова, проведеним у березні 2025 року, 74% громадян вірять у перемогу України. Найбільша частка респондентів (30%) вважає перемогою повне відновлення кордонів станом на січень 2014 року. Ще 17% пов’язують її зі знищенням російської армії та зміною політичного режиму в РФ.

  • МВФ погіршив прогноз зростання економіки України

    МВФ погіршив прогноз зростання економіки України

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) погіршив прогноз зростання економіки України на 2025 рік, знизивши його на 0,5% до рівня 2-3% ВВП. Це сталося на тлі тривалого військового конфлікту, пошкоджень енергетичної інфраструктури та обмежень на ринку праці, що негативно позначаються на економічному розвитку країни.

    Відповідно до пресрелізу Фонду, в 2024 році очікується зростання реального ВВП на рівні 3,5%. Проте вже у 2025 році економічне зростання сповільниться до 2-3%, що є результатом несприятливих факторів, зокрема, продовження війни з Росією.

    Зниження прогнозу зростання економіки не обмежується лише МВФ. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) також нещодавно скоригував свій прогноз на 2025 рік, знизивши його до 3,5% з попередніх 4,7%. Це свідчить про загальне ослаблення економічної активності в Україні.

    Окрім того, Світовий банк в своєму січневому звіті також знизив прогноз зростання ВВП на 2025 рік, до 2% з попередніх 6,5%. Проте банк підвищив прогноз на 2026 рік до 7%, вказуючи на можливість відновлення економіки в більш довгостроковій перспективі.

    Прогнози Національного банку України також зазнали змін: з огляду на безпекові ризики та складну ситуацію на ринку праці, НБУ знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік з 4,1% до 3,6%. Водночас, держбюджет-2025 побудований на прогнозі зростання ВВП на рівні 2,7%.

    Ситуація на українському ринку праці та енергетичному секторі, а також зовнішні економічні фактори продовжують залишатися важливими викликами для відновлення економіки країни в умовах війни.

  • Законопроєкт від Гетманцева порушує Конституцію України

    Законопроєкт від Гетманцева порушує Конституцію України

    Законопроєкт №13007, запропонований головою комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, викликає серйозні побоювання серед експертів і правозахисників. Він передбачає значне розширення повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та, за словами критиків, створює корупційні ризики, порушує Конституцію та обмежує права вкладників.

    Зокрема, законопроєкт пропонує змінити процедуру ліквідації банків, дозволяючи ФГВФО ухвалювати рішення без належного контролю з боку судових органів, що може призвести до непрозорого розподілу активів ліквідованих банків. У разі ухвалення цього законопроєкту, процеси, пов’язані з ліквідацією банків, можуть стати «ручними», що відкриває двері для корупційних схем.

    Однією з найбільших проблем є обмеження прав вкладників на своєчасне отримання коштів та можливість оскарження рішень ФГВФО. Законопроєкт пропонує скоротити строки для оскарження до одного місяця, що, на думку експертів, створює передумови для зловживань і порушує права громадян на справедливий суд.

    Окрім цього, законопроєкт передбачає, що ФГВФО зможе передавати активи ліквідованих банків без відкритих конкурсів та оцінки ринкової вартості, що підвищує ризики для корупційних схем і створює умови для продажу активів за заниженими цінами афільованим компаніям.

    Законопроєкт також суперечить вимогам Міжнародного валютного фонду (МВФ), оскільки в той час, коли МВФ вимагав поліпшення механізмів захисту прав вкладників і прозорості, цей документ фактично знижує рівень довіри до фінансової системи України та створює додаткові загрози для її стабільності.

    За умов війни та економічної нестабільності необхідно посилювати механізми захисту прав громадян і створювати стабільну фінансову систему, а не надавати непрозорі повноваження органам, які керують активами та вкладами українців.

  • МВФ висуває нові вимоги до України

    МВФ висуває нові вимоги до України

    Наші джерела в Кабінеті Міністрів повідомляють про отримання конфіденційного листа від Міжнародного валютного фонду (МВФ), в якому викладено додаткові умови для отримання наступних траншів кредиту. Ці вимоги, якщо їх реалізувати, можуть викликати серйозний резонанс серед українців та суттєво вплинути на політичну ситуацію в країні.

    Серед головних пунктів, які пропонує включити до меморандуму про співпрацю з МВФ:

    • Скорочення соціальних виплат. Це, зокрема, може стосуватися пенсій, допомоги на дітей та інших пільг, що стане болючим ударом для найменш захищених верств населення.
    • Ліквідація 2/3 групи інвалідності. Реформа, яка може залишити тисячі людей без підтримки, викликає серйозну стурбованість у суспільстві.
    • Збільшення кількості державних підприємств для приватизації. Фонд вимагає активізувати процес продажу держактивів, що може стати ще одним кроком до скорочення впливу держави на економіку.
    • Підвищення тарифів на ЖКГ до ринкового рівня. Це рішення може призвести до значного зростання цін на газ, електроенергію, воду та опалення, які вже є одним із найбільших викликів для українських родин.

    На Банковій висловлюють серйозну стурбованість, адже публічне оголошення цих умов може завдати потужного удару по рейтингу президента Володимира Зеленського та фактично “обнулити” його підтримку серед виборців.

    Джерела також повідомляють, що влада намагається знайти компроміс із МВФ, водночас уникаючи відкритого конфлікту або радикальних змін, які можуть викликати масові протести.

    Прийняття подібних умов може стати каталізатором соціального невдоволення та загострення політичної кризи, особливо в умовах, коли громадяни вже стикаються з економічними труднощами через війну та інфляцію.

    Нагадаємо, що співпраця з МВФ є ключовою для стабільності української економіки, оскільки кредитні програми Фонду забезпечують не лише надходження коштів, але й довіру міжнародних інвесторів. Проте, виконання надто жорстких умов може мати зворотний ефект, зменшуючи підтримку влади всередині країни.

  • В Офісі Президента розглядають можливість зміни наглядових рад держкомпаній

    В Офісі Президента розглядають можливість зміни наглядових рад держкомпаній

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють про нову стратегію, яка спрямована на витіснення представників так званого “соросівського” лобі з органів державної влади. Андрій Єрмак, за інформацією інсайдерів, особисто дав вказівку провести “зачистку” та взяти під контроль наглядові ради державних компаній.

    Зокрема, Кабінет Міністрів уже активно працює над переглядом системи роботи наглядових рад. Уряд затвердив порядок оцінки їхньої діяльності, а також вимоги до звітності. За словами джерел, ці процедури підганяються під вимоги Міжнародного валютного фонду (МВФ), але головна мета — забезпечити контроль з боку Офісу Президента.

    Новий механізм дозволяє уряду не лише оцінювати ефективність наглядових рад, але й впливати на їхній склад. Це відкриває шлях до зміни ключових гравців, які досі асоціювалися з міжнародними структурами на кшталт фонду Джорджа Сороса.

    Рішення Банкової пов’язане із прогнозованими змінами в політичному курсі США. В умовах, коли адміністрація президента Джо Байдена може втратити свої позиції, в Україні орієнтуються на нові можливі сценарії, готуючись до зміцнення внутрішнього контролю.

    Серед ключових завдань — усунути вплив представників, орієнтованих на міжнародні фінансові структури, і забезпечити лояльність наглядових рад до Офісу Президента.

    Переформатування торкнеться найбільших державних підприємств, які мають стратегічне значення для економіки України. Водночас експерти наголошують, що цей крок може призвести до скорочення прозорості в управлінні держактивами, що може викликати занепокоєння серед західних партнерів України.

    Переформатування наглядових рад може створити ситуацію, в якій ключові державні компанії опиняться під ще більшим впливом Офісу Президента. Це викликає питання щодо незалежності управління і можливих ризиків для інвестиційної привабливості країни.

    Банкова продовжує тримати курс на зміцнення своїх позицій, але чи не стане це початком конфліктів із західними партнерами — покаже час.