Hronikanovostej.com

Позначка: Чорне море

  • Вибух біля нафтового термінала НАТО: у Румунії терміново евакуювали найбільший порт країни

    Вибух біля нафтового термінала НАТО: у Румунії терміново евакуювали найбільший порт країни

    У румунському порту Констанца, який є найбільшим морським портом країни та одним із ключових логістичних вузлів Чорноморського регіону, 5 червня стався надзвичайний інцидент, що змусив владу оголосити найвищий рівень реагування. Морський безпілотник вибухнув неподалік нафтового термінала, після чого було проведено термінову евакуацію частини порту, а мешканців узбережжя закликали перебувати в укриттях.

    Про інцидент повідомили румунські медіа Digi24, Міністерство оборони Румунії та міжнародні інформаційні агентства Reuters і Associated Press.

    За попередніми даними, морський дрон був виявлений ще близько шостої ранку поблизу причалів №77–78 цивільного порту Констанца. Після отримання сигналу від Румунського агентства з порятунку людських життів на морі до місця прибули представники берегової охорони, спецслужб та військових структур. Територію негайно ізолювали, а після оцінки ризиків було прийнято рішення про повну евакуацію небезпечної зони.

    За інформацією Digi24, безпілотник застряг у спеціальному антиполютантному загородженні, встановленому для захисту акваторії від нафтових забруднень. Особливе занепокоєння викликало те, що апарат знаходився лише за кілька сотень метрів від нафтового термінала, де зберігаються та перевантажуються великі обсяги пального.

    Близько 10:30 за місцевим часом морський дрон самодетонував. Вибух був достатньо потужним, щоб підняти в небо великий стовп диму, однак завдяки завчасній евакуації людей постраждалих не було. Румунське Міноборони підтвердило, що об’єкт не належав збройним силам Румунії та був схожим на морські безпілотники, які активно використовуються під час війни між Україною та Росією.

    Після вибуху влада активувала так званий «червоний план реагування». До операції залучили понад 80 рятувальників, десятки одиниць техніки, карети швидкої допомоги, спеціалізовані підрозділи радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Над районом Констанци підняли два гелікоптери для пошуку інших потенційно небезпечних об’єктів у морі. Місцеві жителі отримали екстрені повідомлення системи RO-Alert із закликом уникати небезпечної території.

    Особливу увагу інцидент привернув через стратегічне значення Констанци. Після початку повномасштабної війни Росії проти України саме цей порт став одним із головних альтернативних маршрутів для українського експорту зерна, металу та інших товарів. Через Констанцу проходять значні потоки вантажів, пов’язаних як із забезпеченням України, так і з економікою всього регіону Чорного моря. Тому будь-який надзвичайний випадок у порту автоматично розглядається як питання регіональної безпеки.

    Наразі походження дрона остаточно не встановлене. Частина румунських медіа з посиланням на джерела припускає, що це міг бути український морський безпілотник із великою кількістю вибухівки на борту. Водночас офіційні структури Румунії поки що не назвали конкретного власника апарата і наголошують, що розслідування триває. Прокуратура при Апеляційному суді Констанци вже відкрила кримінальне провадження для встановлення походження дрона та обставин його появи в румунському порту.

    Інцидент відбувся на тлі різкого зростання безпекових загроз для Румунії. Лише тиждень тому російський ударний безпілотник впав на житловий будинок у місті Галац неподалік українського кордону. Унаслідок вибуху постраждали жінка та дитина. Це був перший випадок від початку повномасштабної війни, коли російський дрон завдав поранень цивільним на території держави-члена НАТО.

    За даними румунського Міністерства оборони, від 2022 року було зафіксовано щонайменше 28 випадків порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками. Крім того, уламки українських і російських дронів неодноразово знаходили на території Румунії. Через це Бухарест останнім часом посилив співпрацю з НАТО у сфері протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.

    Президент Румунії Нікушор Дан був поінформований про ситуацію під час польоту на саміт ЄС – Західні Балкани. Він заявив, що інцидент є прямим наслідком війни в Україні та вкотре демонструє ризики для безпеки всього регіону. За словами румунського лідера, державні структури оперативно відреагували на загрозу та зробили все можливе для захисту населення.

    Наразі порт Констанца поступово повертається до роботи, однак правоохоронці та військові продовжують перевірку акваторії Чорного моря. За деякими повідомленнями місцевої влади, в регіоні можуть перебувати й інші морські безпілотники, тому моніторинг триває у цілодобовому режимі.

  • Бензин закінчується, нерви теж: у Криму назріває криза, яка може обвалити позиції РФ

    Бензин закінчується, нерви теж: у Криму назріває криза, яка може обвалити позиції РФ

    Окупований Крим дедалі більше втрачає статус надійного тилу для російської армії та перетворюється на одну з найуразливіших ділянок війни. Дефіцит пального, перебої з логістикою, регулярні удари по військових об’єктах та наростання панічних настроїв серед населення можуть стати передумовами для подій, які ще недавно здавалися малоймовірними. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в інтерв’ю РБК-Україна заявив, що подальше посилення блокади Криму здатне поставити російське угруповання на півострові перед вибором: або шукати способи виживання в умовах ізоляції, або починати евакуацію військ.

    За словами Чубарова, процес перетворення Криму з тилового регіону на прифронтову територію триває вже не перший рік. Одним із переломних моментів стали удари по військовому аеродрому в Новофедорівці у серпні 2022 року. Відтоді атаки на російські військові об’єкти на півострові стали регулярними.

    Сьогодні під ударами опиняються аеродроми Саки, Кача, Бельбек, військові частини в Сімферополі та інші об’єкти, які використовуються російською армією для ведення війни проти України. За оцінками експертів, у Криму розташовані понад дві сотні військових об’єктів різного призначення, а сам півострів фактично повністю мілітаризований.

    Одним із найболючіших наслідків для окупаційної адміністрації стала логістична криза. Через пошкодження Керченського мосту та вогневий контроль Збройних сил України над сухопутним коридором через окуповані території Запорізької та Херсонської областей російська сторона стикається зі зростаючими труднощами у постачанні ресурсів.

    Особливо відчутною стала нестача пального. На окремих автозаправних станціях уже фіксуються обмеження на продаж бензину та дизельного пального, а серед місцевих жителів зростає занепокоєння щодо подальшого розвитку ситуації.

    Чубаров зазначає, що ця криза впливає не лише на військових, а й на цивільне населення. Водночас серед мешканців Криму існують різні настрої. Частина людей звинувачує Україну у створенні труднощів, однак багато кримчан, які залишаються проукраїнськи налаштованими, готові терпіти нинішні проблеми, якщо це наблизить деокупацію півострова.

    За словами голови Меджлісу, сотні тисяч жителів Криму, серед яких кримські татари, етнічні українці та представники інших національностей, продовжують вважати себе громадянами України та очікують на повернення півострова під контроль Києва.

    Ключовим фактором, який може змінити ситуацію, Чубаров називає подальше посилення блокади. На його думку, якщо ЗСУ вдасться встановити повний контроль над сухопутними маршрутами постачання, а Керченський міст остаточно втратить здатність виконувати логістичні функції, російське військове угруповання зіткнеться з критичними проблемами забезпечення.

    Експерти, на яких посилається Чубаров, вважають, що в такому разі Москва буде змушена або суттєво скорочувати присутність своїх сил на півострові, або шукати шляхи евакуації окремих підрозділів. Водночас морський шлях уже не гарантує Росії безпечного постачання, оскільки її можливості в Чорному морі значно обмежені.

    Окрему увагу Чубаров звернув на психологічний аспект можливої деокупації. За його словами, перші ознаки підготовки окупаційної адміністрації до відступу можуть викликати ланцюгову реакцію серед населення.

    Він навів інформацію про підготовку до евакуації архівів, музейних цінностей та інших об’єктів, які російська влада вважає стратегічно важливими. Навіть такі непрямі сигнали, на його думку, можуть бути сприйняті як ознака того, що окупаційна влада не впевнена у своєму майбутньому.

    Особливо це може вплинути на росіян, які переїхали до Криму після окупації півострова. За оцінками Чубарова, таких людей уже близько мільйона. Якщо вони почнуть масово залишати Крим через побоювання втратити майно або опинитися в зоні бойових дій, це може спровокувати серйозний психологічний злам серед прихильників окупаційної влади.

    Разом із тим Чубаров не вважає реалістичним сценарій масових народних повстань проти окупаційної адміністрації. Він наголошує, що сучасні технології контролю, тотальне стеження та робота російських силових структур практично унеможливлюють відкритий спротив на території півострова.

    Натомість вирішальним фактором він називає саме військовий та логістичний тиск. Якщо російські війська втратять можливість повноцінно забезпечувати свої підрозділи пальним, боєприпасами та продовольством, ситуація може змінитися значно швидше, ніж очікують навіть деякі аналітики.

    На переконання Чубарова, втрата Криму матиме для Росії не лише військові, а й потужні політичні наслідки. Він нагадав, що в історії саме зміна контролю над півостровом неодноразово ставала переломним моментом для сторін конфлікту.

    Саме тому деокупація Криму, незалежно від того, відбудеться вона внаслідок військової операції чи через вимушений відступ окупаційних сил, може стати подією, яка кардинально змінить подальший перебіг російсько-української війни.

  • Румунія підірвала російську міну, яку винесло на берег Чорного моря

    Румунія підірвала російську міну, яку винесло на берег Чорного моря

    На узбережжі Румунії виявили та знищили російську морську міну, яку хвилями винесло на берег Чорного моря. Інцидент став черговим підтвердженням того, що наслідки російсько-української війни продовжують впливати далеко за межами зони бойових дій та створювати ризики для безпеки держав-членів НАТО, розташованих у Чорноморському регіоні. Про це повідомило Міністерство національної оборни Румунії

    За інформацією румунського оборонного відомства, вибухонебезпечний предмет було виявлено 3 червня на пляжі між курортними населеними пунктами Vama Veche та 2 Mai неподалік від кордону з Болгарією. Після отримання повідомлення про знахідку до району оперативно прибули фахівці військово-морських сил Румунії, які провели ідентифікацію небезпечного об’єкта.

    У результаті перевірки було встановлено, що на узбережжя винесло протидесантну морську міну російського виробництва типу ЯРМ. Після оцінки ризиків військові ухвалили рішення про її контрольоване знищення безпосередньо на місці виявлення.

    Операція проходила із дотриманням усіх заходів безпеки. Район навколо знахідки був тимчасово ізольований, щоб виключити будь-яку загрозу для цивільного населення та туристів. Після цього сапери ВМС здійснили контрольований підрив боєприпасу.

    У Міністерстві оборони Румунії не уточнили, як довго міна перебувала у морі та за яких обставин вона могла опинитися біля румунського узбережжя. Також не повідомляється, коли саме вона була встановлена. Однак експерти припускають, що боєприпас міг дрейфувати Чорним морем протягом тривалого часу після того, як зірвався зі свого кріплення.

    Міна типу ЯРМ належить до класу протидесантних морських мін, призначених для ураження десантних кораблів, катерів та іншої морської техніки під час спроб висадки на узбережжя. Такі боєприпаси можуть залишатися небезпечними протягом багатьох років навіть після тривалого перебування у воді.

    Військові фахівці наголошують, що дрейфуючі міни є однією з найсерйозніших загроз для безпеки морського судноплавства. Вони становлять небезпеку не лише для військових кораблів, а й для торговельних суден, рибальських човнів, туристичних катерів та цивільного населення, яке перебуває на узбережжі.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Чорне море стало одним із найбільш замінованих морських регіонів світу. У перші місяці війни сторони активно встановлювали мінні загородження для захисту портів, військово-морських баз та прибережних територій.

    Згодом частина мін була зірвана з якорів через шторми, сильні течії або пошкодження систем кріплення. У результаті вони почали неконтрольовано переміщуватися акваторією Чорного моря, створюючи небезпеку для всіх країн регіону.

    Протягом останніх років подібні боєприпаси неодноразово виявляли біля берегів Румунії, Болгарії та Туреччини. У багатьох випадках для їхнього знешкодження залучалися військово-морські сили та спеціалізовані підрозділи саперів.

    Інцидент біля Вама-Веке став далеко не першим випадком виявлення морської міни на румунському узбережжі. У січні цього року небезпечний об’єкт було знайдено на пляжі поблизу полігону Midia Training Range. Тоді військові також провели операцію із знешкодження вибухонебезпечного предмета.

    Крім того, за останні три роки румунські ВМС неодноразово брали участь в операціях із пошуку та ліквідації дрейфуючих мін у територіальних водах країни. У деяких випадках такі боєприпаси виявлялися на значній відстані від берега, що створювало ризики для міжнародного судноплавства.

    Зростання мінної небезпеки стало одним із ключових викликів для безпеки Чорноморського регіону. Особливо актуальним це питання є для Румунії, яка має найдовшу берегову лінію серед країн Європейського Союзу на Чорному морі та відіграє важливу роль у забезпеченні логістичних маршрутів між Україною та західними партнерами.

    Після блокування Росією частини українських морських маршрутів саме румунські порти стали одним із головних транспортних вузлів для експорту української продукції. Через територію Румунії проходять значні обсяги зерна, металургійної продукції та інших товарів, що робить безпеку Чорного моря стратегічним питанням не лише для Бухареста, а й для всього Європейського Союзу.

    На цьому тлі румунська влада активно інвестує в розвиток систем моніторингу морського простору. Раніше уряд країни повідомив про намір до 2027 року створити сучасну багаторівневу систему виявлення загроз у Чорному морі.

    Очікується, що нова система дозволить ефективніше контролювати морський простір, оперативно виявляти дрейфуючі міни, безпілотні надводні апарати, підводні об’єкти та інші потенційні загрози. Також вона має забезпечити додатковий захист критично важливої інфраструктури.

    Особливу роль у цих планах відіграє проєкт Neptun Deep — найбільше газове родовище в румунському секторі Чорного моря. Його запуск розглядається як один із ключових кроків до зміцнення енергетичної незалежності Румунії та зменшення залежності Європи від імпортних енергоносіїв.

    Саме тому питання безпеки морської інфраструктури та судноплавства набуває дедалі більшого значення. Будь-які інциденти, пов’язані з мінами або іншими вибухонебезпечними предметами, можуть становити загрозу не лише для людей, а й для стратегічних економічних проєктів.

    Аналітики зазначають, що війна Росії проти України кардинально змінила безпекову ситуацію в Чорному морі. Якщо раніше основні ризики були пов’язані з військовою присутністю флотів різних держав, то тепер додалися мінна небезпека, атаки безпілотників, ризики для торговельного судноплавства та загрози енергетичній інфраструктурі.

    Виявлення чергової російської міни біля узбережжя Румунії демонструє, що навіть через роки після її встановлення наслідки війни продовжують впливати на регіональну безпеку. Саме тому країни НАТО, які мають вихід до Чорного моря, дедалі активніше координують свої дії у сфері моніторингу акваторії, протимінної діяльності та захисту критичної інфраструктури.

    На думку військових експертів, ризик появи нових дрейфуючих мін у Чорному морі зберігатиметься ще тривалий час. Відтак країнам регіону доведеться й надалі витрачати значні ресурси на патрулювання морського простору та проведення операцій із виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів.

  • Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    У ніч проти 23 травня один із ключових нафтових вузлів Росії на Чорному морі опинився під ударом безпілотників. У Новоросійську Краснодарського краю після атаки дронів спалахнула пожежа на об’єктах нафтогазової інфраструктури, пов’язаних із найбільшим російським експортним терміналом «Шесхаріс». Інцидент став черговим епізодом масштабної кампанії ударів по енергетичній системі РФ, яку Україна послідовно проводить останніми місяцями.

    Про пожежу повідомило агентство Bloomberg із посиланням на регіональні екстрені служби та супутникові дані NASA FIRMS. За офіційною версією російської влади, займання нібито спричинили уламки збитого безпілотника. Водночас російські служби не уточнили, наскільки серйозних пошкоджень зазнав сам нафтовий комплекс та чи постраждали експортні потужності.

    За попередніми даними, двоє людей отримали поранення, також пошкоджено житловий будинок неподалік промислової зони. У регіоні вночі діяли сигнали повітряної тривоги та режим «безпілотної небезпеки».

    Особливу увагу аналітиків привернув район нафтобази «Грушова», де супутникова система NASA зафіксувала теплову аномалію. Саме цей об’єкт використовується для зберігання сирої нафти та нафтопродуктів перед транспортуванням до термінала «Шесхаріс» — найбільшого російського експортного нафтового вузла на Чорному морі.

    Через «Шесхаріс» Росія відвантажує нафту до міжнародних ринків, зокрема до Туреччини, Азії та частини країн Глобального Півдня. За даними аналітичних платформ, лише минулого місяця через термінал проходило понад 544 тисячі барелів сирої нафти на добу. Об’єкт належить державному оператору «Транснефть», який наразі офіційно не прокоментував наслідки атаки.

    Це вже не перший удар по Новоросійську за останні місяці. У квітні атаки безпілотників тимчасово призводили до перебоїв у роботі «Шесхаріса» та затримок у відвантаженні нафти. Тепер же, на думку експертів, ситуація може бути серйознішою, оскільки удар припав по інфраструктурі зберігання та логістики.

    Новоросійськ має стратегічне значення для російської енергетики. Після втрати частини європейського ринку через санкції Кремль значно збільшив роль чорноморських експортних маршрутів. Саме тому будь-які удари по портах, нафтобазах чи насосних станціях безпосередньо впливають не лише на внутрішню логістику РФ, а й на валютні надходження до російського бюджету.

    Українська сторона офіційно не брала відповідальності за атаку. Водночас Київ раніше неодноразово заявляв, що удари по нафтогазовій інфраструктурі РФ є відповіддю на російські атаки по українській енергосистемі та частиною стратегії послаблення воєнної економіки Кремля.

    Останніми тижнями атаки українських дронів по російських НПЗ та терміналах значно активізувалися. Під ударами опинилися об’єкти в Самарській, Рязанській, Нижньогородській, Волгоградській областях, а також у Краснодарському краї. Частина підприємств була змушена тимчасово скоротити або повністю зупинити переробку нафти.

    Зокрема, Reuters раніше повідомляв про зупинку роботи Рязанського НПЗ, який забезпечував близько 5% усієї нафтопереробки РФ. Також двічі атак зазнав Сизранський НПЗ «Роснефти». За оцінками російських та міжнародних аналітиків, рівень переробки нафти у Росії у травні впав до багаторічних мінімумів.

    У результаті в окремих регіонах РФ уже почали виникати локальні проблеми з пальним. Російські медіа та галузеві експерти повідомляють про зростання цін, перебої з постачанням бензину та ризики дефіциту в період літнього попиту.

    Попри це, Кремль публічно намагається применшувати масштаби проблеми. Речник президента РФ Дмитро Пєсков цього тижня заявив, що ситуація на паливному ринку «залишається стабільною та контрольованою». Однак на тлі серії атак російська влада вже почала обговорювати додаткові обмеження експорту пального та резервні механізми підтримки внутрішнього ринку.

    На думку військових аналітиків, нинішня кампанія ударів має не лише економічний, а й психологічний ефект. Якщо раніше російська енергетична інфраструктура вважалася відносно недосяжною для українських безпілотників, то тепер під ударом регулярно опиняються навіть стратегічні об’єкти за сотні кілометрів від фронту.

    Особливо чутливими стали удари по портовій інфраструктурі Чорного моря. Новоросійськ є не лише головним нафтовим вузлом, а й важливим логістичним центром для експорту зерна, металів та військових вантажів. Саме через нього проходить значна частина морських перевезень РФ після обмеження роботи інших напрямків.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна готова припинити атаки по російській енергетичній інфраструктурі лише за умови взаємного припинення ударів по українських ТЕС, ТЕЦ та енергомережах. Однак після відновлення масованих російських атак взимку та навесні 2026 року Україна суттєво посилила кампанію дронових ударів.

    Аналітики зазначають, що нинішня стратегія дедалі більше нагадує системне виснаження російської енергетичної логістики. Йдеться не лише про фізичне знищення об’єктів, а й про постійне створення ризиків для транспортування, страхування та експорту російської нафти.

    І хоча Росія поки зберігає можливість експортувати значні обсяги сировини, серія ударів по Новоросійську, Рязані, Самарі та інших регіонах демонструє: навіть найважливіші нафтові об’єкти РФ більше не можуть почуватися повністю захищеними.

  • Росія атакувала китайське торговельне судно “Шахедом” у Чорному морі

    Росія атакувала китайське торговельне судно “Шахедом” у Чорному морі

    Російські сили в нічний час завдали удару ударним безпілотником типу “Шахед” по китайському торговельному судну в акваторії Чорного моря. Про це повідомив речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук, наголосивши, що інцидент став черговим свідченням небезпечної ескалації в регіоні та непередбачуваності російських атак у морській зоні.

    За його словами, удар було завдано під час нічної атаки російських сил із застосуванням дронів-камікадзе, які регулярно використовуються для ударів по українській портовій та прибережній інфраструктурі. Цього разу, як зазначається, ціллю стало іноземне цивільне торговельне судно, що ходило під китайським прапором або було пов’язане з китайським судновласником. Обставини інциденту та точне місце ураження наразі уточнюються, однак сам факт атаки на судно, яке не бере участі у військових діях, викликав додаткову увагу з боку військових і міжнародних спостерігачів.

    Плетенчук у своєму повідомленні звернув увагу на незвичність вибору цілі та іронічно зауважив, що складно пояснити логіку російських військових, які в межах масованої дронової атаки вдарили по торговельному судну Китаю в Чорному морі. Його заява підкреслює загальну тенденцію, яку у ВМС України фіксують останніми місяцями: розширення географії та типів цілей під час російських атак, коли під загрозою опиняються не лише військові об’єкти, а й цивільна інфраструктура та міжнародне судноплавство.

    За попередніми даними, внаслідок удару обійшлося без загиблих або поранених серед екіпажу. Водночас інформація про можливі пошкодження корпусу судна, вантажу або навігаційних систем уточнюється. Рятувальні та аварійні служби, за наявними даними, були залучені для оцінки наслідків інциденту та забезпечення безпеки судноплавства в районі атаки.

    У Військово-морських силах ЗСУ наголошують, що подібні випадки становлять серйозну загрозу для міжнародної морської торгівлі в Чорному морі, яке через війну вже стало одним із найризикованіших регіонів для цивільного судноплавства. Навіть судна, що не мають жодного відношення до конфлікту, дедалі частіше опиняються в зоні потенційного ураження, що підриває стабільність морських логістичних маршрутів і підвищує страхові та операційні ризики для перевізників.

    Цей інцидент також накладається на попередні випадки ураження цивільних суден у регіоні. Зокрема, раніше російські удари вже пошкоджували торговельні кораблі під прапорами інших держав під час атак на портову інфраструктуру України, зокрема в районі Ізмаїла. Такі епізоди, за оцінками експертів, формують довгострокову кризу безпеки в Чорному морі, де межа між військовими і цивільними цілями фактично розмивається через активне застосування безпілотних систем та ракетного озброєння.

    Аналітики зазначають, що інцидент із китайським судном може мати також дипломатичні наслідки, оскільки Китай традиційно підтримує обережну позицію щодо війни Росії проти України та водночас є важливим торговельним партнером багатьох країн регіону. Ураження судна, пов’язаного з китайською стороною, потенційно може викликати додаткову напругу у міжнародних відносинах, хоча офіційних реакцій Пекіна на момент повідомлення не надходило.

    У ВМС України наголошують, що ситуація в Чорному морі залишається вкрай напруженою, а ризики для цивільного судноплавства продовжують зростати через регулярні російські атаки із застосуванням дронів і ракет.

  • Греція попередила про “червоні лінії” через інцидент із морським дроном

    Греція попередила про “червоні лінії” через інцидент із морським дроном

    Греція заявила про посилення уваги до безпекової ситуації в регіоні після інциденту з виявленням підозрілого морського безпілотного апарата біля острова Лефкада в Іонічному морі. Афіни наголошують, що виступають проти будь-якого розширення війни, яка триває в Україні, на територію Середземного моря.

    Про це повідомляє грецьке видання Ekathimerini.

    Міністр закордонних справ Греції Георгіос Герапетрітіс заявив, що країна не допустить перетворення Середземного моря на зону бойових дій. За його словами, будь-яке поширення військового конфлікту на цей регіон є неприйнятним і становить загрозу стабільності.

    Він підкреслив, що Греція прагне зберегти Середземне море як простір миру та безпеки, який належить його прибережним державам і народам, а не як арену військового протистояння. Заяви міністра пролунали після переговорів в Афінах із главою МЗС Хорватії.

    Підставою для занепокоєння грецької сторони став інцидент із морським безпілотником, виявленим біля острова Лефкада. За даними грецьких ЗМІ, цей випадок розглядається як потенційний сигнал того, що наслідки війни в Україні можуть виходити за межі Чорного моря та впливати на інші регіони, зокрема Середземномор’я.

    Грецькі посадовці заявляють, що розглядають інцидент як серйозний з точки зору безпеки судноплавства та стабільності в регіоні. Афіни активізували дипломатичні контакти з Києвом, а також поінформували партнерів у Європейському Союзі та НАТО про свою стурбованість можливим розширенням зони конфлікту.

    Окремо грецька сторона звертає увагу на ризики для цивільного морського руху. Йдеться, зокрема, про потенційні загрози для комерційних суден і танкерів, які проходять поблизу грецьких територіальних вод, а також про можливі екологічні наслідки у разі будь-яких бойових інцидентів у цьому районі.

    За даними грецьких ЗМІ, знайдений морський дрон наразі перебуває на дослідженні у військових структурах поблизу Афін. Фахівці вивчають його конструкцію та технічні характеристики, а також обставини появи пристрою в регіоні. Попередні оцінки, які цитують грецькі джерела, вказують на те, що йдеться про морський дрон-камікадзе типу, який раніше використовувався у війні в Чорному морі.

    Розслідування інциденту триває під керівництвом Генерального штабу національної оборони Греції. До роботи залучені також інші служби, зокрема берегова охорона. Остаточні висновки щодо походження та мети використання апарата поки що не оприлюднені.

    Грецька влада наголошує, що очікує результатів розслідування і продовжує дипломатичні контакти з Україною. Водночас Афіни підкреслюють, що їхня позиція полягає у недопущенні будь-якого розширення бойових дій за межі території, де триває війна, та збереженні стабільності у Середземноморському регіоні.

  • ССО уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз”

    ССО уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз”

    У ніч проти 13 травня безпілотники Сил спеціальних операцій України уразили один із ключових об’єктів російської нафтологістики — наливний пірс терміналу “Таманьнефтегаз”, розташованого на чорноморському узбережжі Краснодарського краю РФ. Про це повідомили у пресслужбі ССО та підтвердили в Генеральному штабі ЗСУ.

    За офіційною інформацією, операція була проведена в районі села Волна на Таманському півострові, приблизно за 300 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Об’єкт є частиною великого перевантажувального комплексу, який відіграє важливу роль у російській експортній інфраструктурі нафти та нафтопродуктів через Чорне, Азовське та Середземне моря.

    У Силах спеціальних операцій зазначають, що уражений термінал використовується для перевалки енергоносіїв, які далі транспортуються морськими шляхами до міжнародних ринків. Йдеться про стратегічний логістичний вузол, який забезпечує безперервний цикл постачання: від залізничної інфраструктури до завантаження танкерів.

    За даними українських військових, портова інфраструктура “Тамань” та пов’язаний із нею нафтовий термінал можуть одночасно обслуговувати до чотирьох великих суден. Це дозволяє Росії підтримувати стабільні обсяги експорту навіть за умов санкційного тиску, тому об’єкт вважається критично важливим для енергетичного сектору РФ.

    Операція була здійснена підрозділами Deep Strike ССО у взаємодії із Силами безпілотних систем та іншими складовими Сил безпеки та оборони України. Військові підкреслюють, що такі удари є частиною системної роботи зі зниження можливостей Росії у сфері логістики пального та експорту нафтопродуктів, які напряму пов’язані з фінансуванням воєнних дій.

    У Генштабі ЗСУ повідомили, що після удару на території об’єкта було зафіксовано пожежу. Її масштаби та точні наслідки наразі уточнюються, оскільки оцінка руйнувань потребує додаткових даних технічної розвідки та супутникового моніторингу.

    Попередньо відомо, що ураження припало на елементи перевантажувальної інфраструктури, які забезпечують обробку та подальше транспортування нафти. Це може вплинути на стабільність роботи всього комплексу, однак офіційних підтверджень щодо тривалості зупинки або обсягів втрат наразі немає.

    Російська сторона традиційно не розкриває деталі щодо пошкоджень критичної інфраструктури, що використовується у військово-економічних цілях. Водночас подібні об’єкти неодноразово ставали цілями атак у попередні місяці через їхню роль у забезпеченні російського експорту енергоресурсів.

    Українські Сили оборони наголошують, що продовжують завдавати ударів по об’єктах, які забезпечують логістику та фінансування військової агресії РФ, зокрема по нафтопереробній та портовій інфраструктурі на території Росії.

  • Греція заявила про “український” морський дрон біля своїх берегів: у МЗС закликали не поспішати з висновками

    Греція заявила про “український” морський дрон біля своїх берегів: у МЗС закликали не поспішати з висновками

    У Греції спалахнув резонанс навколо морського безпілотника, який виявили біля острова Лефкада у Середземному морі. Міністр оборони країни Нікос Дендіас заявив, що знайдений апарат нібито має українське походження та створює загрозу для міжнародного судноплавства. Водночас у Міністерстві закордонних справ України наголосили, що наразі немає жодних підтверджень причетності Києва до інциденту.

    Про це повідомляє Associated Press.

    Інцидент стався ще 7 травня, коли місцевий рибалка натрапив на морський дрон у прибережній печері біля грецького острова Лефкада. За даними грецьких ЗМІ, апарат перебував у воді неподалік узбережжя та мав ознаки бойового безпілотника. Чоловік відбуксирував його до порту, після чого на місце прибули військові та сапери.

    Пізніше дрон перевезли на військово-морську базу Греції для детального дослідження. Вибухівку, яку міг перевозити апарат, знищили контрольованим способом.

    Міністр оборони Греції Нікос Дендіас під час зустрічі очільників оборонних відомств країн ЄС у Брюсселі заявив, що Афіни “вже мають впевненість”, ніби знайдений апарат є українським морським дроном.

    За його словами, характеристики безпілотника нагадують морські дрони типу Magura V3, які Україна активно використовує для ударів по російських кораблях та військових об’єктах у Чорному морі.

    “Ми тепер маємо впевненість, що це український БПЛА”, — заявив Дендіас.

    Глава грецького Міноборони назвав ситуацію “надзвичайно серйозною проблемою” та наголосив, що поява подібних безпілотників у Середземному морі може становити небезпеку для міжнародного судноплавства.

    “Присутність цього морського дрона впливає на свободу судноплавства та безпеку морських перевезень”, — підкреслив він.

    На цьому тлі в українському МЗС закликали утриматися від поспішних висновків.

    Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий заявив, що Київ наразі не має жодної інформації про знайдений у Греції апарат та його можливе походження.

    “В української сторони станом на зараз немає жодної інформації про знайдений у Греції дрон. Немає жодних свідчень про його приналежність до українських операторів морських дронів”, — зазначив Тихий.

    У МЗС також наголосили, що Україна готова співпрацювати з грецькою стороною для встановлення всіх обставин інциденту, якщо Афіни звернуться з відповідним офіційним запитом.

    Історія викликала значний резонанс не лише в Греції, а й серед європейських партнерів України. Частина експертів звертає увагу, що морські дрони могли потрапити у Середземне море різними шляхами, а остаточні висновки щодо походження апарата робити зарано.

    Водночас у західних медіа нагадують, що українські морські безпілотники Magura стали одним із найефективніших інструментів ураження російського флоту під час повномасштабної війни.

    Саме завдяки атакам морських дронів Україна змогла суттєво обмежити активність Чорноморського флоту РФ, змусивши російські кораблі залишити частину баз у тимчасово окупованому Криму.

    Безпілотники типу Magura здатні долати сотні кілометрів, нести вибухівку та атакувати великі морські цілі. Їх неодноразово використовували під час ударів по російських кораблях, катерах та інфраструктурі.

    Однак офіційно Україна традиційно не розкриває деталей виробництва та використання морських дронів.

    На цьому тлі поява невідомого безпілотника біля берегів Греції викликала занепокоєння через ризики для цивільного судноплавства та туристичного сектору країни.

    Особливо чутливою тема є для Греції з огляду на одну з найбільших торговельних флотилій у світі та стратегічну роль морських перевезень для економіки держави.

    Інцидент також відбувається на тлі зростання напруги у Чорноморському регіоні та дедалі активнішого використання безпілотних технологій у війні між Україною та Росією.

    Наразі офіційних результатів технічної експертизи дрона грецька сторона не оприлюднила.

  • Удар по порту Одеси: РФ пошкодила іноземне судно під прапором Островів Кука

    Удар по порту Одеси: РФ пошкодила іноземне судно під прапором Островів Кука

    Російські війська продовжують атакувати цивільну інфраструктуру України. У вівторок, 5 травня, під удар потрапив порт у районі Великої Одеси — внаслідок атаки було пошкоджено цивільне судно під прапором Островів Кука.

    Про інцидент повідомила Адміністрація морських портів України. За її даними, обстріл був спрямований саме по об’єктах цивільного судноплавства.

    У відомстві наголосили, що, попри атаку, екіпаж судна не постраждав. Це дозволило уникнути людських жертв, однак сам факт удару по іноземному цивільному судну вкотре підкреслює ризики для міжнародного морського сполучення в Чорному морі.

    «Екіпаж не постраждав. Черговий удар спрямовано по цивільному судноплавству», — зазначили в Адміністрації морських портів України.

    Після атаки на місці працюють профільні служби, які займаються ліквідацією наслідків обстрілу та оцінкою пошкоджень. Робота порту триває, однак здійснюється з урахуванням підвищених безпекових ризиків.

    Експерти наголошують, що подібні удари мають не лише тактичне, а й стратегічне значення. Порти Великої Одеси є ключовими для експорту української продукції, зокрема аграрної, і відіграють важливу роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.

    Пошкодження цивільного судна під іноземним прапором також може мати міжнародний резонанс. Такі інциденти підвищують ризики для іноземних судновласників і страхових компаній, що може вплинути на інтенсивність судноплавства в регіоні.

    Цей обстріл став частиною ширшої хвилі атак. У ніч на 5 травня російські сили також завдали ударів по Києву та Київській області із застосуванням безпілотників. Унаслідок цього в Броварському районі було пошкоджено житлові будинки, а у Вишгородському районі виникла пожежа на промисловому об’єкті. За попередніми даними, троє людей отримали поранення.

    Аналітики зазначають, що атаки на портову інфраструктуру та цивільні об’єкти залишаються однією з ключових тактик Росії. Вони спрямовані на створення економічного тиску, порушення логістики та дестабілізацію внутрішньої ситуації.

    Водночас українська сторона продовжує забезпечувати роботу портів навіть у складних умовах. Це дозволяє зберігати експортні можливості та підтримувати економіку країни.

    Удар по судну під прапором Островів Кука у порту Великої Одеси вкотре підтверджує небезпеку для цивільного судноплавства в регіоні та підкреслює необхідність посилення міжнародної уваги до безпеки в Чорному морі.

  • Зеленський: Уражено ракетний корабель РФ і танкери в морі

    Зеленський: Уражено ракетний корабель РФ і танкери в морі

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про нову серію ударів по російських військово-морських і логістичних об’єктах, заявивши про ураження ракетного корабля, сторожового катера та ще одного судна, що входило до так званого «тіньового нафтового флоту» Росії. За його словами, це вже третій підтверджений випадок знищення або серйозного пошкодження російських кораблів у межах останніх операцій українських сил.

    Про це глава держави написав у своєму дописі на Facebook, посилаючись на доповідь виконувача обов’язків голови Служба безпеки України Євгенія Хмари. Зеленський наголосив, що операції мають системний характер і спрямовані на послаблення військового та економічного потенціалу Росії на морському напрямку.

    За словами президента, у межах операції було уражено ракетний корабель типу «Каракурт», сторожовий катер та ще одне судно, яке використовувалося в інтересах російського «тіньового нафтового флоту». Окремо він зазначив, що також зазнала значних пошкоджень інфраструктура нафтоналивного порту, що може вплинути на логістику російського експорту нафти.

    «Уражено ракетний корабель “Каракурт”, також сторожовий катер та ще один танкер тіньового нафтового флоту. Значних ушкоджень досягнуто також і в інфраструктурі нафтоналивного порту. Кожен такий наш результат обмежує російський потенціал війни», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що це була спільна операція кількох структур Сил оборони України. До її виконання були залучені підрозділи СБУ, Сили безпілотних систем України, Сили спеціальних операцій ЗСУ, ГУР МО України та Державна прикордонна служба.

    За словами Зеленського, така координація різних структур дозволяє підвищувати ефективність дій у морському просторі та одночасно впливати як на військову, так і на економічну складову російської військової машини.

    Окремо він зазначив, що погодив СБУ «додаткові справедливі відповіді» на російські удари по українських містах і цивільній інфраструктурі, не уточнюючи їх характеру.

    Ракетні кораблі типу «Каракурт» є носіями крилатих ракет «Калібр», які Росія регулярно застосовує для ударів по території України. Тому навіть часткове виведення таких кораблів із ладу може зменшувати інтенсивність ракетних атак і впливати на загальний бойовий потенціал Чорноморського флоту РФ.

    Сторожові катери, у свою чергу, використовуються для патрулювання та охорони акваторій, а також можуть виконувати допоміжні завдання під час військових операцій. Судна так званого «тіньового флоту» зазвичай залучаються до перевезення нафти в обхід санкцій, що робить їх важливою частиною економічної логістики Росії.

    Напередодні Зеленський уже повідомляв про ураження двох російських нафтових танкерів у районі порту Новоросійськ. Тоді йшлося про судна, які використовувалися для транспортування нафти в межах російського «тіньового флоту».

    Українська сторона зазначає, що подібні операції мають на меті системне послаблення логістики противника та ускладнення експорту російських енергоресурсів, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни.

    Морський театр бойових дій залишається одним із ключових напрямків протистояння між Україною та Росією. Після втрати значної частини можливостей у Чорному морі Росія активно використовує ракетні кораблі та логістичні маршрути через порти для підтримки своїх операцій.

    Україна, своєю чергою, заявляє про поступове нарощування можливостей ураження як військових, так і економічних цілей на морі, зокрема завдяки розвитку безпілотних систем і координації різних силових структур.

    Станом на зараз російська сторона офіційно не деталізувала масштаб пошкоджень уражених кораблів та портової інфраструктури.