Hronikanovostej.com

Позначка: блекаут

  • Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Українській енергосистемі вдалося пройти найскладніший осінньо-зимовий період без повного колапсу, попри масовані атаки Росії та складні погодні умови. Однак ризики дефіциту електроенергії залишаються щонайменше до кінця 2026 року.

    Протягом зими енергетична інфраструктура працювала в умовах безпрецедентного навантаження. Росія суттєво наростила масштаби енергетичних атак: якщо у 2022 році по Україні було запущено близько 1900 ударних дронів типу Shahed, то у 2025 році їхня кількість зросла до приблизно 50 тисяч. Одночасно збільшилася й кількість балістичних ракетних ударів.

    Попри тривалі відключення електроенергії та локальні проблеми з теплопостачанням, зокрема у столиці, енергосистема зберегла цілісність. Масового системного блекауту вдалося уникнути завдяки роботі енергетиків, аварійним ремонтам та імпорту електроенергії.

    З настанням весни ситуація може частково покращитися. Уже наприкінці лютого — на початку березня традиційно зростає виробництво електроенергії сонячними електростанціями, що дозволяє зменшити навантаження на систему у березні та квітні.

    Втім, це покращення буде тимчасовим. Наприкінці весни атомні електростанції почнуть планові ремонти енергоблоків, необхідні для підготовки до наступного опалювального сезону. Одночасно більшість теплових та гідроелектростанцій залишаються пошкодженими після зимових атак, що обмежує можливості генерації.

    Навіть у разі припинення російських обстрілів у найближчі тижні дефіцит потужностей у системі збережеться. У помірні весняні місяці його частково можна буде покривати імпортом електроенергії з Європи, що дає шанс на мінімальні або відсутні відключення.

    Водночас ситуацію може ускладнити рішення НКРЕКП щодо повернення з 31 березня попередніх прайс-кепів на ринку електроенергії. Це може зменшити економічну доцільність імпорту і, відповідно, скоротити доступні обсяги електрики з-за кордону.

    Найбільш ризикованими періодами залишаються липень, серпень, а також кінець року — листопад і грудень. У ці місяці, за оцінками експертів, графіки відключень можуть повернутися на рівень, співставний із зимовим.

    Ключовими факторами найближчих місяців залишаються інтенсивність російських атак та швидкість відновлення пошкоджених електростанцій і мереж. Темпи ремонтів напряму залежать від доступності обладнання та фінансування.

    Таким чином, навіть після відносно стабільного проходження зими українська енергосистема входить у 2026 рік із збереженим дефіцитом. Весна може принести тимчасове полегшення, однак енергетична стабільність напряму залежатиме від ситуації на фронті та можливостей відновлення інфраструктури.

  • Блекаути і холод: МВС дало поради для населення

    Блекаути і холод: МВС дало поради для населення

    Міністерство внутрішніх справ України надало рекомендації для населення щодо збереження тепла в оселях у разі відсутності електроенергії та централізованого опалення. У відомстві наголошують, що дотримання простих правил допоможе зменшити втрати тепла та уникнути небезпечних ситуацій під час тривалих відключень.

    У МВС радять мешканцям квартир і будинків зосереджуватися в одній кімнаті, бажано найменшій, замість спроб обігріти все помешкання. Це дозволяє ефективніше утримувати тепло та зменшити його втрати.

    Також рекомендується щільно зачиняти вікна й двері. Для додаткової ізоляції можна використовувати ковдри, пледи або килими, якими варто закривати щілини та холодні поверхні.

    Особливу увагу у відомстві звертають на одяг. Громадянам радять одягатися у кілька тонких шарів, оскільки повітря між ними краще утримує тепло. Окремо наголошується на необхідності теплих шкарпеток, шарфів і головних уборів навіть у приміщенні.

    Для локального обігріву МВС рекомендує використовувати грілки з теплою водою або наповнювати теплою водою пластикові пляшки. Крім того, радять не перебувати тривалий час без руху — легка фізична активність допомагає організму підтримувати тепло.

    Водночас у Міністерстві внутрішніх справ окремо застерігають від використання генераторів у житлових приміщеннях. У відомстві наголошують, що чадний газ, який утворюється під час роботи генераторів, є смертельно небезпечним і може призвести до отруєння навіть за короткий час.

  • Співачка Наталія Могилевська розповіла про проблеми з будинком після повернення з відпустки

    Співачка Наталія Могилевська розповіла про проблеми з будинком після повернення з відпустки

    Співачка Наталія Могилевська поділилася непростою історією, з якою зіткнулася її родина після повернення з відпустки на Тенеріфе. За словами артистки, замість затишного дому сім’ю зустріли умови, непридатні для нормального життя.

    Могилевська зізналася, що розраховувала зробити свій дім місцем підтримки для рідних і близьких, адже в будинку є камін. Однак реальність виявилася зовсім іншою. Після повернення в оселі була мінусова температура, замерзли труби, не було води, а електропостачання та зв’язок були відсутні протягом кількох днів.

    У цій ситуації, за словами співачки, головна відповідальність лягла на її коханого. Він займається вирішенням технічних проблем — намагається відігріти будинок, розморозити труби і підготуватися до можливих наслідків після їхнього відтавання.

    Поки ремонтні питання залишаються відкритими, родина шукає тимчасові рішення. В оселі встановили два малопотужні обігрівачі, які споживають мінімум електроенергії та не пересушують повітря. Удень вдалося частково прогрівати кімнати завдяки сонячним батареям. Також співачка зазначила, що з початку тижня діти повернуться до навчання — до школи та дитячого садка.

    Психологічно родину підтримують теплі спогади про відпустку, які допомагають легше пережити складний побутовий період.

    Шанувальники активно підтримали артистку теплими словами. У коментарях вони бажають родині миру, світла й тепла, захоплюються її витримкою та материнською турботою, а також висловлюють впевненість, що всі труднощі вдасться подолати.

  • Акторка Наталка Денисенко розповіла про майже добу без світла і хворобу сина

    Акторка Наталка Денисенко розповіла про майже добу без світла і хворобу сина

    Зима й війна знову стали серйозним випробуванням для киян. На тлі екстрених відключень електроенергії українці намагаються не лише зігрітися, а й зберегти спокій та здоров’я. У складній ситуації опинилася й Наталка Денисенко, яка відверто розповіла про важку добу для своєї родини.

    Акторка поділилася, що в її будинку світла не було майже 24 години. Такий тривалий блекаут вона емоційно порівняла з апокаліпсисом — без електрики фактично зупинилося звичне життя.

    За словами Денисенко, відсутність світла принесла не лише побутовий дискомфорт. Через перебої з електропостачанням у квартирі вийшли з ладу деякі прилади, а холод негативно позначився на здоров’ї родини. Найболючішим для акторки стало те, що захворів її син.

    Попри це, Наталка зізнається: намагається не втрачати внутрішню рівновагу. Щоб не піддатися відчаю, вона навіть влаштувала невелику прогулянку й фотосесію на тлі засніженого міста, намагаючись побачити красу навіть у темряві та холоді.

    Історія акторки — ще одне нагадування про те, наскільки крихким залишається побут у столиці під час атак на енергетичну інфраструктуру. І водночас — про здатність українців триматися, навіть коли здається, що сил уже немає.

  • Блекаути і їжа: як уникнути харчових отруєнь під час відключень світла

    Блекаути і їжа: як уникнути харчових отруєнь під час відключень світла

    Часті та тривалі відключення електроенергії в Україні, спричинені ударами по енергетичній інфраструктурі, змушують громадян переглядати підходи до зберігання продуктів і приготування їжі. Сімейна лікарка, терапевт загальної практики Людмила Сердюк розповіла, які продукти небезпечно зберігати без холоду, як уникнути харчових отруєнь і що краще готувати під час блекаутів.

    Насамперед медикиня радить обмежити або повністю відмовитися від купівлі м’яса, риби, морепродуктів і молочних продуктів, якщо холодильник не працює тривалий час. Відкрите молоко, а також м’які сири — бринза, моцарела, рікота — без холоду залишаються безпечними лише 2–6 годин. Такі ж обмеження стосуються супів, борщів, каш із м’ясом або молоком.

    Страви на кшталт плову чи макаронів із соусом лікарка не радить зберігати понад 2–4 години. Повторне підігрівання, за її словами, не гарантує безпеки: навіть якщо їжа має нормальний вигляд і смак, ризик харчового отруєння зберігається.

    Особливу небезпеку в умовах відключень електроенергії становлять традиційні святкові страви. Салати олів’є, «шуба», страви з м’ясом і яйцями, а також торти й тістечка з кремом без холодильника залишаються безпечними лише протягом 1–2 годин.

    Людмила Сердюк нагадує, що зіпсовані продукти необхідно без вагань викидати. Ознаками псування є неприємний запах, слизька поверхня, здуття упаковки, кислий або гіркий присмак. Якщо є сумніви щодо якості їжі, лікарка радить не ризикувати здоров’ям.

    Щоб подовжити збереження продуктів під час блекауту, фахівчиня радить якомога рідше відкривати холодильник. У зачиненому стані він здатен утримувати холод 4–6 годин, а морозильна камера — до 24 годин. Додатково можна заздалегідь заморозити воду в пластикових пляшках і покласти їх у холодильник під час відключення світла або винести продукти на балкон за низької температури повітря.

    На період частих відключень електроенергії лікарка рекомендує спростити раціон. Найбезпечнішими є каші на воді, супи з консервів, макарони з тушонкою, печена картопля. Страви з молоком, салати з майонезом і багатокомпонентні рецепти не варто готувати «про запас».

    Основний принцип харчування під час блекаутів — «купив і з’їв». Також варто мати запас питної води, консервів і сухих продуктів тривалого зберігання, зокрема круп і макаронів.

  • Росіяни хочуть повністю відключити Україну — Укренерго пояснило, що буде далі

    Росіяни хочуть повністю відключити Україну — Укренерго пояснило, що буде далі

    Російська армія продовжує обирати енергетичну інфраструктуру однією з ключових цілей своїх ударів, а стратегічною метою агресора залишається повне знеструмлення України. Про це в ефірі Єдиного телемарафону заявив голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко.

    За його словами, намір Росії очевидний: позбавити українців світла, води, тепла та всіх базових благ цивілізації. Він підкреслив, що саме електрика є фундаментом для функціонування інших елементів життєзабезпечення.

    «Коли електроенергії немає — зникають усі інші блага цивілізації», — сказав Зайченко, коментуючи запитання ведучої про найгірший можливий сценарій.

    Попри безперервні атаки, енергетики, за словами керівника Укренерго, готові до викликів. На об’єктах уже діє інженерний захист, працює протиповітряна оборона, а персонал виконує превентивні дії для збереження стійкості енергосистеми навіть під час загроз.

    «Після кожної атаки ми спершу стабілізуємо систему, а потім заживлюємо споживачів, які, на жаль, вимушено відключаються через удари ворога», — зазначив фахівець.

    Завдяки інтенсивній роботі ремонтних бригад і оперативному усуненню пошкоджень графіки подачі світла цього тижня стали менш жорсткими. Зайченко уточнив, що команди енергетиків працюють фактично безперервно — одразу після завершення повітряної тривоги.

    «З кожним днем ми можемо заживлювати більше споживачів», — додав керівник Укренерго.

    Велику роль у відновленні зіграла допомога європейських партнерів, які надали Україні необхідне обладнання для швидкої ліквідації наслідків атак. За словами Зайченка, у разі припинення російських обстрілів графіки можуть бути поступово скасовані.

    «Якщо ударів не буде, енергетики досить швидко впораються зі своєю задачею. Але умови, на жаль, не ідеальні — працюємо з тим, що є», — наголосив він.

    Втім, ситуація в окремих регіонах залишається складною. Найважче — у прифронтових і прикордонних областях.

    «Це Суми, Полтава, Харків, Донецька область — регіони, які найбільше страждають від ударів росіян. Безпекова ситуація там найгірша, що ускладнює роботу ремонтних команд», — резюмував Зайченко.

  • У Чернівцях кав’ярня «знеструмила» світлофори через неправильне підключення

    У Чернівцях кав’ярня «знеструмила» світлофори через неправильне підключення

    У Чернівцях кав’ярню на проспекті Незалежності перепідключили в загальну мережу електропостачання після того, як її випадково під’єднали до джерела безперебійного живлення світлофорів. Про це повідомив керівник комунального підприємства МіськШЕП Віталій Деснега.

    Раніше журналісти місцевого медіа АСС помітили, що під час блекаутів, коли працівниця кав’ярні запускала кавовий апарат, на перехресті знеструмлювалися світлофори. За словами Деснеги, помилка сталася через плутанину РЕМу при під’єднанні до електричних мереж.

    «Бригада РЕМу вже другий раз помилково під’єднала кав’ярню до нашої мережі, яка безперебійно живить світлофори під час знеструмлення. Про це нам повідомили журналісти 12 листопада», – зазначив керівник МіськШЕПу.

    Наступного дня, 13 листопада, фахівці підприємства перепідключили кав’ярню до загальної мережі. Також на міський РЕМ Чернівців склали офіційне повідомлення і направили його до Чернівціобленерго для усунення подібних випадків у майбутньому.

  • Що краще вибрати українцям під час відключень світла: генератор чи джерело безперебійного живлення

    Що краще вибрати українцям під час відключень світла: генератор чи джерело безперебійного живлення

    Після масованих російських атак на енергосистему українці знову стикаються з відключеннями електроенергії. Відтепер питання автономного живлення стало не розкішшю, а необхідністю. Найпопулярніші рішення — генератор або джерело безперебійного живлення (ДБЖ). Обидва варіанти мають свої переваги та недоліки, тому важливо розуміти, яке рішення краще підходить саме для вашої ситуації.

    Генератор — незалежність, що потребує палива

    Генератор — це автономне джерело електроенергії, яке працює на бензині, дизелі або газі. Його головна перевага — можливість забезпечити енергією будинок або офіс стільки часу, скільки вистачить палива. Це особливо важливо під час тривалих відключень, коли неможливо передбачити, коли подача електрики відновиться.

    Водночас генератори мають і свої мінуси. Вони шумні, виділяють вихлопні гази, тому встановлювати їх у квартирах не можна. Пристрій потребує місця, регулярного обслуговування та запасів палива. Для приватних будинків або невеликих підприємств генератор стане ефективним рішенням, проте для міських умов — малопридатний.

    ДБЖ — тихе рішення для дому та офісу

    Джерело безперебійного живлення (ДБЖ) не виробляє енергію, а накопичує її у батареях. У разі відключення світла система миттєво перемикає живлення на акумулятор, завдяки чому електроніка — комп’ютери, роутери, касові апарати, холодильники — продовжують працювати без збоїв.

    Переваги ДБЖ очевидні: вони тихі, безпечні та не потребують палива. Це ідеальний варіант для квартир і невеликих офісів, де важлива стабільність живлення, але немає можливості встановити генератор. Однак запасу енергії в батареях зазвичай вистачає на кілька годин — максимум на добу. Крім того, акумулятори поступово зношуються й потребують заміни кожні кілька років.

    Що обрати: генератор чи ДБЖ

    Для квартир оптимальним вибором є ДБЖ — він безшумний, компактний і безпечний. Для приватних будинків або бізнесу, де потрібно живити більшу кількість техніки, доцільніше встановити генератор. Ідеальним варіантом стане комбіноване рішення: ДБЖ забезпечує миттєве перемикання при зникненні електрики, а генератор — довготривалу роботу.

    Такий підхід дає змогу залишатися з енергією навіть у найважчих умовах і не залежати від графіків аварійних відключень.

  • Україні загрожує енергетична криза: в ОП готують план дій на випадок блекауту

    Україні загрожує енергетична криза: в ОП готують план дій на випадок блекауту

    Наші джерела в Офісі Президента повідомили, що днями Андрій Єрмак провів закриту нараду з представниками Кабінету Міністрів щодо стану критичної інфраструктури та готовності країни до проходження опалювального сезону.

    За словами співрозмовників, усі сценарії, представлені урядовцями, виявилися негативними. Основна проблема — нестача енергоресурсів і висока ймовірність повторних атак на енергосистему.

    За попередніми оцінками, запасів природного газу у підземних сховищах вистачить лише до лютого. Далі країна може зіткнутися з необхідністю обмеження споживання для промисловості або переходу на аварійні графіки.

    Ще складніша ситуація з електроенергією. Якщо росія продовжить масовані удари по енергетичних об’єктах, українцям можуть запровадити тривалі відключення — до 12 годин на добу.

    Один із чиновників, знайомих з перебігом наради, зауважив: «До повного блекауту нам достатньо трьох-чотирьох масованих ракетних атак по ключових підстанціях. Ми працюємо над варіантами резервного живлення, але ресурси обмежені».

    В уряді розглядають кілька антикризових сценаріїв, зокрема залучення додаткових поставок електроенергії з країн ЄС, ремонт пошкоджених блоків АЕС та відновлення теплової генерації. Проте всі ці заходи потребують часу й значних коштів.

    Енергетики закликають українців уже зараз підготуватися до можливих перебоїв — мати джерела автономного освітлення, запас води та теплих речей.

  • МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    Масована атака Росії по енергетичній інфраструктурі України в четвер, 30 жовтня, призвела до пошкодження підстанцій, які мають критичне значення для ядерної безпеки. Про це заявило Міжнародне агентство з атомної енергії. За даними МАГАТЕ, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС втратили доступ до однієї із зовнішніх ліній електропередач, а Рівненська АЕС була змушена зменшити потужність двох блоків на вимогу оператора мережі. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі попередив, що ядерна загроза є реальною і закликав до максимальної військової стриманості біля ядерних об’єктів.

    Росія 30 жовтня завдала комбінованого удару по енергетичній інфраструктурі України, зокрема по підстанціях. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що було пошкоджено підстанції, які мають критичне значення для ядерної безпеки та захищеності.

    МАГАТЕ повідомило, що після цієї атаки його інспекційні команди на Південноукраїнській АЕС та Хмельницькій АЕС зафіксували втрату доступу кожної станції до однієї із зовнішніх ліній електропередачі. Зовнішні лінії — це канали постачання електроенергії, які живлять системи безпеки станцій у разі будь-яких позаштатних ситуацій. У нормальному режимі атомна станція не просто виробляє енергію, а й сама залежить від стабільного зовнішнього живлення для охолодження реакторів і ядерного палива. Втрата таких ліній робить систему більш вразливою.

    Окремо команда МАГАТЕ на Рівненській АЕС повідомила, що станція була змушена знизити потужність двох із чотирьох енергоблоків на прохання оператора енергосистеми. Це робиться для стабілізації мережі в умовах дефіциту або розбалансування після масованого обстрілу. Тобто атака вдарила не лише по генерації теплової та гідроенергетики, а й безпосередньо зачепила ядерний сегмент, який в Україні залишається ключовим джерелом електроенергії.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що «ядерна загроза реальна», і знову закликав до максимальної військової стриманості в районах розташування ядерних об’єктів та до дотримання «семи незамінних принципів ядерної безпеки і захищеності». За позицією МАГАТЕ, будь-які удари, які можуть вплинути на зовнішнє електропостачання атомних станцій, автоматично створюють ризик для їхньої стабільної роботи.

    Мова йде не лише про локальні перебої світла для споживачів. Ідеться про стратегічний ризик для всієї системи ядерної безпеки країни.

    Експерти з ядерної й радіаційної безпеки вже попереджали, що навмисні удари Росії по критичних енергетичних підстанціях — це не тільки спроба залишити міста без світла, а й спосіб тиску через загрозу масштабного блекауту, який може паралізувати нормальне енергоживлення атомних станцій. Дослідник радіаційної безпеки і фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте наголошував, що удари по ключових підстанціях можуть призвести до повної втрати зовнішнього живлення діючих АЕС. У такому випадку країна ризикує отримати справжній технічний блекаут, коли реактори доведеться переводити на аварійні дизельні генератори, а це вже сценарій із ризиком ядерної аварії.

    Greenpeace і профільні енергетичні аналітики описують цей сценарій як один із найнебезпечніших для України від початку повномасштабного вторгнення. Вони наголошують: якщо атомна станція втратить зовнішнє живлення, то системи охолодження реактора та відпрацьованого ядерного палива переходять на дизельні генератори та батареї. Це «остання лінія оборони», яка розрахована на обмежений час. Якщо пошкодження мережі не вдасться швидко відновити або доставити пальне, існує ризик перегріву і пошкодження ядерного палива, що в екстремальному випадку може означати викид радіоактивних речовин далеко за межі України. Greenpeace порівнює ці ризики з Фукусімою 2011 року або навіть із Чорнобилем, підкреслюючи, що Росія фактично використовує ядерну безпеку як інструмент шантажу.

    Українське Міненерго ще у 2024 році офіційно попереджало, що Росія готує удари саме по критичних підстанціях, які забезпечують надійне живлення атомних електростанцій. Логіка цих атак проста: вдарити не лише по генерації, а по «нервах системи» — вузлових підстанціях, через які АЕС отримують стабільне живлення для своїх систем безпеки та передають електроенергію в загальну мережу. Такі об’єкти важко швидко відновити, а кожне пошкодження накопичує ризик для всієї енергосистеми. Це робить удари по енергетиці вже не просто воєнним злочином проти цивільної інфраструктури, а прямою загрозою ядерній безпеці в центрі Європи.

    На тлі цих подій МАГАТЕ послідовно попереджає: ситуація з ядерною безпекою в Україні не є абстрактною, вона залишається критично крихкою. Організація неодноразово фіксувала вибухи безпілотників поруч із Південноукраїнською АЕС (менше кілометра від периметра станції) і рекордно довгі відключення зовнішнього живлення на захопленій росіянами Запорізькій АЕС, де блоки вже доводилося переводити на аварійні дизелі. Кожен такий інцидент — ще одне нагадування, що нова енергетична тактика РФ напряму зачіпає ядерну безпеку й може мати наслідки не лише для України, а й для сусідніх країн.