Позначка: блекаут

  • Спека б’є по енергосистемі: в Україні знову вводять графіки відключень

    Спека б’є по енергосистемі: в Україні знову вводять графіки відключень

    В Україні через аномальну спеку суттєво зросло навантаження на енергосистему, що знову змусило енергетиків запровадити графіки обмеження електропостачання. У вівторок, 30 червня, відключення світла діятимуть у всіх регіонах країни та охоплять як промислових споживачів і бізнес, так і побутових користувачів. Про це повідомляють в “Укренерго” та енергетичних компаніях, які працюють у регіонах.

    Головною причиною запровадження обмежень стало різке збільшення споживання електроенергії на тлі високих температур. Через спеку населення та бізнес активно використовують кондиціонери, вентилятори та інші охолоджувальні прилади, що призводить до пікових навантажень на енергосистему. За словами енергетиків, навіть незначне підвищення температури суттєво впливає на баланс споживання, а в умовах вже пошкодженої інфраструктури це створює додаткові ризики для стабільної роботи мережі.

    За даними операторів системи передачі, графіки обмеження електропостачання 30 червня діятимуть у вечірній період, коли навантаження на енергосистему є найвищим. Зокрема, відключення плануються з 17:00 до 22:00. У цей час будуть застосовуватися як обмеження для промислових підприємств і бізнесу, так і погодинні відключення для населення. Для побутових споживачів вони можуть становити від 0,5 до 1 черги, залежно від ситуації в конкретному регіоні та стану енергосистеми.

    В “Укренерго” наголошують, що такі заходи є вимушеними і спрямовані на балансування системи, щоб уникнути аварійних відключень більшого масштабу. У разі перевантаження мережі існує ризик неконтрольованих збоїв у постачанні електроенергії, тому контрольовані графіки дозволяють стабілізувати систему та рівномірно розподілити навантаження між регіонами.

    Окремо енергетики звертають увагу, що енергосистема України все ще перебуває у процесі відновлення після російських атак, які суттєво пошкодили об’єкти генерації та розподілу. Саме тому система є більш вразливою до пікових навантажень, особливо в періоди екстремальної спеки, коли різко зростає споживання електроенергії.

    Фахівці пояснюють, що навіть незначне зниження температури в приміщенні кондиціонером призводить до суттєвого збільшення споживання електроенергії. Зокрема, при встановленні температури нижче 22–23 градусів навантаження на мережу зростає приблизно на кілька відсотків з кожним градусом охолодження, що в масштабах країни створює додаткові сотні мегават навантаження.

    У зв’язку з цим громадян закликають раціонально використовувати електроенергію у пікові години, не вмикати одночасно кілька потужних приладів, а також за можливості переносити використання енергоємної техніки на денний час. Це дозволяє зменшити навантаження на систему та знизити ймовірність додаткових відключень.

    Окрему увагу енергетики приділяють інформуванню населення щодо графіків. Найшвидше перевірити актуальний стан відключень можна через офіційні ресурси операторів системи розподілу електроенергії в кожному регіоні, а також через цифрові сервіси енергопостачальних компаній. Для мешканців Києва та Дніпропетровської області доступний застосунок та сайт компанії YASNO, де можна перевірити свою адресу та час можливих відключень.

    Енергетики підкреслюють, що ситуація в енергосистемі є динамічною і може змінюватися залежно від температури повітря та рівня споживання. Тому громадянам рекомендують регулярно стежити за оновленнями офіційних джерел, оскільки графіки можуть коригуватися протягом доби.

    Таким чином, запроваджені обмеження мають тимчасовий характер і є необхідним заходом для підтримання стабільної роботи енергосистеми країни в умовах підвищеного навантаження та екстремальних погодних умов.

  • Світло знову вимикатимуть: Україну попередили про графіки вже 30 червня

    Світло знову вимикатимуть: Україну попередили про графіки вже 30 червня

    В Україні 30 червня знову можуть запровадити графіки відключення електроенергії. Причина — різке зростання споживання через спеку та напружена ситуація в енергосистемі. Обмеження торкнуться як промисловості й бізнесу, так і побутових споживачів.

    Про це повідомила НЕК «Укренерго».

    За даними компанії, у вівторок, 30 червня, з 17:00 до 22:00 в усіх регіонах України діятимуть вимушені обмеження споживання електроенергії. Для промисловості та бізнесу запроваджують графіки обмеження потужності. Для всіх категорій споживачів можливі погодинні відключення в обсязі від 0,5 до 1 черги.

    В «Укренерго» пояснили, що головною причиною стало значне зростання рівня споживання електроенергії через аномально спекотну погоду. У такі періоди навантаження на систему різко зростає через масове використання кондиціонерів, вентиляторів, холодильного обладнання та іншої техніки.

    Оператор системи передачі наголосив, що ситуація може змінюватися протягом доби. Тому українцям радять стежити за повідомленнями своїх обленерго — саме оператори системи розподілу публікують конкретні графіки для областей, міст, черг і адрес.

    Перші регіони вже почали публікувати попередні графіки на 30 червня. За даними місцевих обленерго, обмеження можуть діяти з 16:00 до 22:00 або з 17:00 до 22:00 залежно від регіону та команди диспетчерів. У низці областей для населення прогнозують відключення в обсязі однієї черги, а для бізнесу й промисловості — графіки обмеження потужності у значно більшому обсязі.

    Зокрема, про можливі погодинні відключення вже повідомляли обленерго в Івано-Франківській, Миколаївській, Черкаській, Запорізькій, Хмельницькій та інших областях. У більшості оприлюднених повідомлень ідеться про вечірній піковий період, коли навантаження на енергосистему є найвищим.

    Напередодні, 29 червня, «Укренерго» не прогнозувало застосування обмежень споживання. Однак через подальше зростання температури та навантаження на мережі ситуація змінилася, і вже на 30 червня енергетики змушені повернути графіки.

    Українців закликають заздалегідь підготуватися до можливих відключень: зарядити телефони, павербанки, ліхтарики, перевірити запас води, а також не вмикати одночасно потужні електроприлади у вечірні години. Особливо важливо економити електроенергію з 17:00 до 22:00 — саме в цей період система працюватиме з найбільшим навантаженням.

    Бізнесу та промисловості радять переглянути графіки роботи обладнання, за можливості перенести енергоємні процеси на денні або нічні години та уважно стежити за командами диспетчерів.

    Повернення графіків стало тривожним сигналом для енергоринку: навіть без нових масованих атак у конкретний день система залишається вразливою до різких стрибків споживання. Спека фактично створила додатковий стрес для енергетики, яка й без того працює в умовах воєнних ризиків, попередніх руйнувань і постійної потреби балансувати виробництво та споживання.

    Енергетики наголошують: обмеження є вимушеним кроком, необхідним для збереження стабільності системи. Якщо споживання знизиться або ситуація покращиться, графіки можуть бути пом’якшені чи скасовані. Якщо ж навантаження зростатиме, обсяг відключень можуть переглянути.

    Тому головне для споживачів — перевіряти актуальні графіки саме у своєму обленерго, адже час і тривалість відключень можуть відрізнятися залежно від області, черги та оперативної ситуації в енергосистемі.

  • «Крим без України не виживе»: ексміністр енергетики назвав єдиний спосіб врятувати півострів

    «Крим без України не виживе»: ексміністр енергетики назвав єдиний спосіб врятувати півострів

    Окупований Крим дедалі глибше занурюється в енергетичну кризу, яка вже виходить далеко за межі тимчасових перебоїв зі світлом. Серія ударів по об’єктах генерації та енергетичної інфраструктури призвела до локальних блекаутів, проблем із водопостачанням, транспортом і паливом, а головне – поставила під сумнів здатність Росії стабільно забезпечувати електроенергією півострів. Колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков вважає, що швидкого виходу з цієї ситуації для окупаційної влади не існує, а єдиною реальною альтернативою після деокупації стане відновлення високовольтних ліній електропередач із материкової України.

    Про це він заявив в інтерв’ю «Главкому».

    За словами Плачкова, нинішня ситуація багато в чому нагадує події 2015 року, коли після пошкодження ліній електропередач із Херсонської області Крим залишився без значної частини електропостачання.

    Після окупації Росія була змушена вкладати величезні ресурси у створення власної енергетичної інфраструктури на півострові. Зокрема, були прокладені чотири нитки так званого енергомосту з території Росії загальною потужністю близько 800 МВт, а також побудовані дві великі теплоелектростанції – Балаклавська та Таврійська ТЕС, кожна потужністю приблизно 500 МВт.

    Саме ці об’єкти нині опинилися під ударами.

    «Були удари по цих електростанціях, а також по підстанціях, які забезпечують транзит електроенергії з материка. Звісно, з’явився дефіцит і окупанти були змушені вдаватися до відключень», – пояснив Плачков.

    На його думку, подальший розвиток ситуації залежатиме від масштабів пошкоджень енергомосту та генеруючих потужностей.

    Ексміністр припускає, що якщо удари по критичній інфраструктурі продовжуватимуться, дефіцит електроенергії лише зростатиме.

    «Думаю, удари будуть продовжуватися, відповідно дефіцит електроенергії в Криму збільшуватиметься», – зазначив він.

    При цьому навіть ремонт пошкоджених об’єктів, за його словами, не гарантує швидкого відновлення стабільної роботи енергосистеми.

    Плачков звертає увагу, що після 2020 року Росія практично втратила можливість закуповувати сучасне західне енергетичне обладнання через санкції. Нині вона змушена використовувати переважно китайські або частково індійські комплектуючі, однак навіть їх доставка до Криму стає дедалі складнішою через проблеми з логістикою.

    «Вони бензин та продукти харчування в Крим не можуть завезти, що вже казати про комплектуючі для енергетики», – підкреслив колишній міністр.

    Окремою проблемою він назвав одночасний дефіцит електроенергії та пального.

    За словами Плачкова, під час енергетичної кризи 2015 року значну роль відігравали резервні дизельні генератори, які забезпечували до 30–40% електропостачання окремих районів.

    Однак зараз ситуація інша.

    «Якщо пальне на заправках не продається, то що заливати в генератори?» – зауважив він.

    Навіть якщо генератори вдасться використовувати, вони, на його переконання, не зможуть компенсувати втрати великих генеруючих потужностей.

    Плачков також наголосив, що Крим поступово опиняється в умовах логістичної ізоляції.

    Під вогневим контролем Сил оборони України перебувають автомобільні, залізничні та морські маршрути забезпечення півострова. Через це доставка пального, трансформаторів, електротехнічного обладнання та інших необхідних матеріалів стає дедалі складнішою.

    «Перетворення півострова Крим на острів – це стратегічне завдання в цілому для цієї війни», – зазначив він.

    На думку ексміністра, саме енергетика є основою функціонування сучасного суспільства.

    Без електроенергії неможливо забезпечити стабільну роботу систем водопостачання, каналізації, теплопостачання, транспорту, зв’язку та більшості критичних сервісів.

    Плачков звернув увагу й на соціальні наслідки кризи.

    За його словами, дедалі більше росіян, які після окупації переїхали до Криму, починають залишати півострів.

    «Ті численні росіяни, які переїхали до Криму за красивим життям, морем, курортами, опинилися в ситуації, коли там не можна жити не те що цивілізовано, а взагалі», – заявив він.

    На його думку, якщо нинішня ситуація триватиме, на півострові залишатиметься дедалі менше переселенців із Росії.

    Окремо Плачков прокоментував ідею підключення Криму до окупованої Запорізької атомної електростанції.

    Він категорично відкинув таку можливість.

    «Нереально. Все це дуже важко та небезпечно», – наголосив колишній міністр.

    Водночас він звернув увагу, що ще не всі об’єкти кримської енергетичної інфраструктури стали цілями ударів.

    Зокрема, за його словами, наразі не зазнали ураження газопроводи та газорозподільні станції, хоча вони також можуть залишатися вразливими.

    Оцінюючи перспективи енергетичної незалежності Криму, Плачков зазначив, що історично на півострові навіть планували будівництво атомної електростанції.

    Перший енергоблок майже був готовий до запуску, однак після аварії на Чорнобильській АЕС проєкт згорнули, а згодом об’єкт фактично був розібраний.

    Будівництво нової атомної станції сьогодні він називає нереалістичним.

    Саме тому, на його думку, після деокупації найшвидшим рішенням стане повернення Криму до української енергосистеми.

    «Єдина швидка альтернатива – це відновлення високовольтних ліній електропередач з української сторони. Як тільки звільнимо Крим, одразу відновимо ці лінії, відремонтуємо електростанції», – сказав Плачков.

    У перспективі він також допускає можливість розвитку сучасної атомної генерації на базі малих модульних реакторів, однак наголошує, що це питання майбутнього.

    Коментуючи можливість допомоги українським громадянам, які залишаються на окупованому півострові, ексміністр визнав, що наразі можливості України обмежені.

    «Єдина можливість – це швидше звільнити Крим і навести там лад: підключити наші енерголінії та відремонтувати електростанції», – підсумував він.

    На тлі останніх атак по енергетичних об’єктах, перебоїв зі світлом, дефіциту пального та транспортних труднощів ситуація в окупованому Криму продовжує погіршуватися, а питання стабільного енергозабезпечення півострова стає одним із ключових викликів для російської окупаційної адміністрації.

  • У Криму масштабний блекаут

    У Криму масштабний блекаут

    У тимчасово окупованому Криму зафіксовано масштабні перебої з електропостачанням, унаслідок яких без світла залишилися споживачі одразу в кількох містах і районах півострова. Причиною відключень, за повідомленням підконтрольного окупаційній адміністрації ресурсу “Крименергоінформ“, стали технологічні порушення в роботі електричних мереж, що призвели до аварійної ситуації в енергосистемі регіону.

    За оприлюдненою інформацією, електропостачання було частково або повністю припинене у низці великих населених пунктів, зокрема в Євпаторії, Саках, Красноперекопську та Джанкої. Окрім міських округів, відключення також зачепили Красноперекопський, Сакський, Джанкойський і Красногвардійський райони, що свідчить про значний масштаб аварії та її вплив на значну частину енергосистеми півострова.

    У “Крименергоінформ” заявили, що на місцях уже розпочалися аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики намагаються оперативно встановити причини технологічного збою та ліквідувати його наслідки, щоб повернути електропостачання до домівок мешканців та об’єктів інфраструктури. За попередніми оцінками, повне відновлення електропостачання може зайняти до доби, однак точні строки залежать від складності пошкоджень та стану мереж.

    Масові відключення електроенергії традиційно створюють значні труднощі для населення, оскільки впливають не лише на побутові умови, а й на роботу критичної інфраструктури, включно з водопостачанням, зв’язком, транспортом та медичними установами. У частині населених пунктів можливі перебої з мобільним зв’язком та інтернетом, а також ускладнення в роботі підприємств і соціальних об’єктів.

    Останні інциденти в енергетичній системі півострова фіксуються вже не вперше. Лише напередодні та впродовж попередніх днів на території окупованого Криму також спостерігалися перебої з електропостачанням. Зокрема, повідомлялося про часткові відключення в різних енергорайонах, а також про пошкодження мережевої інфраструктури, що змушувало окупаційні служби запроваджувати графіки аварійних відключень.

    Крім того, у ніч на 20 червня місцеві жителі повідомляли про серію вибухів у різних районах півострова. Тоді з’являлися повідомлення про можливі атаки безпілотників на об’єкти енергетичної інфраструктури, зокрема на Таврійську теплоелектростанцію, хоча офіційного підтвердження цих даних не було. Уже наступного дня в регіоні фіксувалися нові перебої в роботі електромереж, які зачепили одразу кілька енергорайонів.

    Систематичні аварії та нестабільність енергопостачання в Криму останнім часом призводять до зростання навантаження на мережі та необхідності регулярних ремонтно-відновлювальних робіт. Місцеві жителі неодноразово повідомляли про тривалі відключення електроенергії, особливо в пікові періоди навантаження на систему.

    Наразі окупаційні служби продовжують роботи з ліквідації наслідків аварії та обіцяють відновити електропостачання у максимально стислі терміни. Водночас ситуація в енергосистемі півострова залишається нестабільною, а масштаби останнього збою вкотре підкреслюють вразливість інфраструктури регіону до будь-яких технічних або зовнішніх впливів.

  • Крим у вогні та без світла: серія вибухів сколихнула окупований півострів

    Крим у вогні та без світла: серія вибухів сколихнула окупований півострів

    В окупованому Криму ввечері неділі та в ніч проти понеділка пролунала серія вибухів у різних районах півострова, що супроводжувалася повідомленнями про роботу російської протиповітряної оборони, пожежі та перебої з електропостачанням. Інформація про події надходить від місцевих Telegram-каналів і моніторингових ресурсів, зокрема «Кримський вітер», «Атеш» та інших пабліків, які відстежують ситуацію на тимчасово окупованій території.

    За даними цих джерел, перші вибухи почали фіксувати ще ввечері неділі. Найбільша кількість повідомлень надходила з північної частини Криму, зокрема з Армянська, де місцеві жителі чули потужні вибухи та бачили заграву від пожежі. У соцмережах також з’явилися повідомлення про інцидент у районі залізничного вузла, де, за попередньою інформацією, могла бути уражена будівля прикордонної служби ФСБ Росії.

    Очевидці повідомляли, що після перших вибухів у місті було чути повторні детонації, а над районом піднявся густий дим. У деяких дописах зазначалося, що в повітрі відчувався сильний запах гару, який поширювався на значну частину населеного пункту. Окремі джерела припускають, що на території об’єкта могли зберігатися боєприпаси або інші вибухонебезпечні матеріали, що могло спричинити серію вторинних вибухів.

    Паралельно повідомлялося про вибухи у Феодосії, Севастополі, Керчі та низці інших районів півострова. Місцеві жителі писали про звуки стрільби та роботу систем протиповітряної оборони, яка намагалася перехоплювати повітряні цілі. У деяких районах фіксувалися перебої зі зв’язком і короткочасні відключення електроенергії, що посилило занепокоєння серед населення.

    Згодом у різних частинах Криму почали надходити повідомлення про масштабні проблеми з електропостачанням. Зокрема, про зникнення світла повідомляли жителі Феодосії, Севастополя та Керчі. Причини аварійних відключень офіційно не пояснювалися, однак місцеві пабліки пов’язували їх із можливими ударами по енергетичній інфраструктурі, зокрема по Таврійській теплоелектростанції.

    За інформацією Telegram-каналів, ця ТЕС уже ставала ціллю атак раніше, зокрема 20 червня. У ніч нових вибухів також повідомлялося про можливу атаку безпілотників на цей об’єкт. Офіційного підтвердження наслідків удару наразі немає, однак паралельні повідомлення про перебої з електропостачанням у різних містах Криму лише підсилюють версію про ураження енергетичної інфраструктури.

    Увечері неділі окупаційна влада Криму оголосила про загрозу застосування безпілотників. У низці районів було активовано системи оповіщення, а російські військові повідомляли про приведення в готовність засобів протиповітряної оборони. Місцеві жителі повідомляли про серії вибухів, які збігалися з моментами роботи ППО.

    Вранці понеділка стало відомо про тимчасове перекриття руху Кримським мостом. Такі заходи російська сторона регулярно запроваджує під час повітряних тривог або загроз атак безпілотників, однак офіційні причини цього разу також не уточнювалися.

    На тлі цих подій додаткову увагу привертає загальна ситуація на півострові, де останнім часом дедалі частіше фіксуються перебої з енергопостачанням і транспортом. Окупаційна влада вже змушена вводити графіки споживання електроенергії в окремих регіонах Криму через нестабільність роботи енергосистеми.

    Події в Криму відбуваються на тлі активізації ударів по російських військових і логістичних об’єктах як на окупованих територіях, так і в глибині РФ. Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив про ураження низки цілей у Краснодарському краї Росії та в окупованій Керчі, підкресливши, що такі операції спрямовані на зниження військового потенціалу противника.

    Крім того, командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді оприлюднив відео ударів по нафтобазі нафтоналивного термінала в Керчі, наголосивши на важливості ураження об’єктів, які забезпечують російську армію паливом. Він також звернувся до мешканців окупованих територій із поясненням, що подібні операції можуть супроводжуватися тимчасовими незручностями, зокрема тривогами та перебоями в роботі інфраструктури.

    Наразі незалежного підтвердження масштабів пошкоджень унаслідок нічних вибухів немає. Російська сторона традиційно не надає повної інформації про наслідки ударів по військових або стратегічних об’єктах на окупованих територіях, тому більшість даних базується на повідомленнях місцевих жителів та моніторингових каналів.

  • Запорізька АЕС знову в блекауті: станція вже 19-й раз перейшла на генератори

    Запорізька АЕС знову в блекауті: станція вже 19-й раз перейшла на генератори

    Унаслідок чергових російських обстрілів тимчасово окупована Запорізька атомна електростанція знову втратила зовнішнє електропостачання та вже 19-й раз від початку повномасштабного вторгнення опинилася в режимі повного блекауту, перейшовши на живлення від дизель-генераторів.

    Інцидент стався увечері 10 червня під час оголошеної повітряної тривоги, коли була порушена робота однієї з високовольтних ліній електропередач, що забезпечувала подачу електроенергії до тимчасово окупованого ядерного об’єкта. У результаті станція автоматично перейшла на резервні системи живлення, які є критично необхідними для підтримання роботи систем безпеки, охолодження та контролю ядерного палива.

    Про це офіційно повідомили в НЕК Укренерго, зазначивши, що наразі відсутні безпекові умови для проведення огляду пошкодженої лінії та виконання відновлювальних робіт. Через постійну загрозу обстрілів і бойові дії енергетики не мають змоги оперативно оцінити масштаби пошкоджень або гарантувати безпечний доступ до об’єкта.

    Фактично це вже 19-й повний блекаут на Запорізькій АЕС від початку російського вторгнення. Така повторюваність інцидентів викликає серйозне занепокоєння експертів у сфері ядерної безпеки, адже кожне відключення зовнішнього живлення змушує станцію працювати на дизель-генераторах, які є лише резервним і тимчасовим джерелом енергії. У разі тривалого перебою існує ризик перевантаження систем і залежності від стабільності постачання пального для генераторів.

    Запорізька АЕС, яка є найбільшою атомною електростанцією в Європі, залишається в умовах підвищеної небезпеки через регулярні обстріли, мінування територій та обмежений доступ міжнародних моніторингових місій. Станція не виробляє електроенергію для української енергосистеми, однак її безпечна робота критично залежить від стабільного зовнішнього живлення.

    Паралельно російські атаки продовжують впливати на енергетичну інфраструктуру України. Станом на ранок зафіксовані знеструмлення споживачів у Сумській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях. У цих регіонах енергетики змушені працювати в умовах постійної небезпеки, а відновлювальні роботи часто відкладаються через загрозу повторних ударів або активні бойові дії.

    Водночас ситуація в енергосистемі країни демонструє певні коливання навантаження. Станом на 09:30 11 червня споживання електроенергії було приблизно на 1,2% нижчим, ніж у той самий час попереднього дня. В Укренерго пояснюють це сезонними факторами та встановленням ясної погоди на всій території України, що збільшує генерацію електроенергії сонячними електростанціями.

    У зв’язку з цим енергетики звертаються до громадян із закликом раціонально використовувати електроенергію. Зокрема, рекомендується переносити використання потужних електроприладів на денні години — з 10:00 до 15:00, коли активно працюють промислові сонячні електростанції. Натомість у вечірній пік навантаження — з 18:00 до 22:00 — споживання варто зменшувати, щоб стабілізувати роботу енергосистеми та знизити ризик перевантажень.

    На тлі постійних атак на критичну інфраструктуру в Україні тривають і політичні рішення щодо посилення безпеки ядерної сфери. Раніше Верховна Рада України підтримала зміни до державного бюджету, які передбачають додаткове фінансування для забезпечення безпечного функціонування об’єктів ядерної енергетики та зони відчуження, включно з територією навколо Чорнобильська АЕС.

    Таким чином, ситуація навколо Запорізької АЕС залишається однією з найбільш критичних у сфері ядерної безпеки в Європі, адже кожне нове відключення зовнішнього живлення підсилює ризики та демонструє вразливість об’єкта, який перебуває в умовах окупації та регулярних бойових загроз.

  • ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    На тимчасово окупованій Запорізькій атомній електростанції відновили зовнішнє електропостачання після тривалого 15-годинного блекауту. Про це повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), наголосивши, що інцидент вкотре продемонстрував критичну залежність найбільшої атомної електростанції в Європі від стабільності зовнішніх енергетичних ліній та загальний рівень вразливості об’єкта в умовах війни.

    За даними агентства, під час відключення станція була змушена повністю перейти на аварійні дизель-генератори, які забезпечували живлення систем охолодження шести зупинених реакторів. Попри те, що енергоблоки не виробляють електроенергію, вони все одно потребують безперервного охолодження ядерного палива, і будь-яке порушення цього процесу створює потенційно небезпечні ризики для ядерної безпеки.

    У МАГАТЕ зазначили, що це вже 18-й випадок повного або часткового відключення зовнішнього електропостачання на станції з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України. При цьому саме цей інцидент став одним із найдовших за час спостережень, що ще більше підкреслює крихкість енергетичної інфраструктури об’єкта та залежність станції від зовнішніх факторів.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наголосив, що регулярні перебої з електропостачанням є серйозним сигналом про системні ризики. За його словами, стабільне зовнішнє живлення є ключовою умовою безпечної роботи атомної станції навіть у режимі зупинених реакторів, а повторювані відключення створюють постійну загрозу виникнення аварійних ситуацій. Він також підкреслив необхідність термінового відновлення та ремонту ліній електропередач, які забезпечують живлення ЗАЕС, із гарантіями безпеки для таких робіт.

    В агентстві окремо звернули увагу на те, що нинішня ситуація є наслідком тривалого впливу бойових дій та пошкодження критичної інфраструктури навколо станції. Будь-які перебої в роботі електромережі змушують персонал використовувати резервні системи живлення, які не розраховані на довготривалу роботу, що підвищує ризики технічних збоїв і ускладнює контроль над безпековими параметрами об’єкта.

    Як повідомляється, під час останнього блекауту дизель-генератори працювали безперервно, забезпечуючи мінімально необхідний рівень електропостачання для охолодження реакторів. Після відновлення зовнішнього живлення станція повернулася до штатного режиму забезпечення енергопостачання через зовнішні лінії, однак ситуація залишається нестабільною.

    Що передувало, у ніч на 3 червня 2026 року на Запорізькій АЕС стався черговий блекаут, який став вже 17-м від моменту захоплення станції російськими військами. Це також був п’ятий подібний випадок лише з початку року, що свідчить про систематичний характер проблем із енергопостачанням на об’єкті.

    Додатково напругу навколо ситуації посилили події в енергетичній інфраструктурі регіону. Зокрема, Запорізька теплоелектростанція, через розподільчі вузли якої частково здійснюється передача електроенергії до району АЕС, зазнала пошкоджень унаслідок атак. Це ще більше ускладнило стабільність енергосистеми та підвищило ризики повторних відключень.

    Напередодні МАГАТЕ також повідомляло про запровадження локального режиму припинення вогню в районі станції, який дозволив провести термінові ремонтні роботи на лініях електропередач. Саме ці заходи, за оцінкою агентства, стали ключовими для відновлення зовнішнього живлення після останнього блекауту.

    Попри тимчасове відновлення електропостачання, у МАГАТЕ продовжують наголошувати, що ситуація на Запорізькій АЕС залишається надзвичайно крихкою. Постійні перебої з енергопостачанням, обмежені можливості ремонту інфраструктури та фактор бойових дій формують середовище, в якому ризик виникнення аварійних сценаріїв залишається підвищеним.

    Експерти агентства підкреслюють, що будь-яке тривале порушення електропостачання на атомній станції, навіть із зупиненими реакторами, може мати серйозні наслідки. Саме тому питання стабільного живлення ЗАЕС залишається одним із ключових елементів міжнародної ядерної безпеки, а ситуація навколо станції продовжує перебувати під постійним моніторингом МАГАТЕ.

  • Генераторний бум приніс мільярди: хто заробив найбільше на енергокризі в Україні

    Генераторний бум приніс мільярди: хто заробив найбільше на енергокризі в Україні

    Ринок генераторів в Україні, який стрімко зріс після масованих атак РФ на енергосистему, продовжує приносити компаніям мільярдні доходи. Попри те, що у 2025 році темпи зростання дещо сповільнилися, сегмент резервного живлення залишається одним із найприбутковіших на українському ринку. Загальна виручка найбільших компаній, що працюють у сфері виробництва та постачання генераторів, уже перевищила 8 млрд грн.

    Про це свідчить нове дослідження аналітичної системи YouControl.

    Після початку повномасштабної війни та серії російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі попит на генератори, трансформатори та системи резервного живлення фактично вибухнув. У 2023 році середній приріст виручки компаній у цьому сегменті становив понад 1088%, а у 2024 році ринок продовжив зростати ще на 1132%.

    У 2025 році ситуація почала стабілізовуватися, однак ринок все одно залишився у фазі активного розвитку. Темпи зростання сповільнилися до 65%, але навіть цей показник аналітики називають дуже високим для української економіки в умовах війни.

    Для аналізу YouControl дослідив двадцять найбільших юридичних осіб із основним видом діяльності «Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів», які не перебувають у процесі припинення станом на квітень 2026 року та мають річний дохід понад 100 млн грн.

    Найбільшу виручку за підсумками 2025 року отримало ТОВ «Еліз» — понад 1,195 млрд грн. Компанія також активно брала участь у державних тендерах. Другу позицію посіло ТОВ «Укрелектроапарат» із доходом 1,107 млрд грн.

    До п’ятірки найбільших гравців ринку також увійшли:

    – ТОВ «ЕДС-ПАУЕР» — понад 780 млн грн;
    – ТОВ «Фуджікура Аутомотів Україна Львів» — майже 499 млн грн;
    – ТОВ «Дарекс-Енерго» — близько 296 млн грн.

     

    Аналітики наголошують, що більшість компаній із топ-20 продемонстрували приріст доходів більш ніж на 50% навіть на тлі загального сповільнення ринку.

    Водночас чітко простежується сезонність попиту. Найбільше зростання доходів компанії фіксували у другому півріччі 2025 року, коли Україна традиційно почала готуватися до нового осінньо-зимового сезону та можливих блекаутів.

    Так, у другому кварталі виручка компаній із топ-20 зросла на 44%, у третьому — на 65%, а у четвертому кварталі — на 67%.

    Окрему роль у зростанні ринку відіграли державні та муніципальні закупівлі. Найбільше коштів на генератори та резервне обладнання у 2025 році витратили у Києві — понад 182 млн грн.

    Друге місце посіла Запорізька область, де на закупівлі спрямували майже 115 млн грн. Значні витрати також зафіксували у Дніпропетровській області — понад 42 млн грн та у Вінницькій — майже 11 млн грн.

    До переліку регіонів із витратами понад 2 млн грн також увійшли:

    – Хмельницька область;
    – Харківська область;
    – Київська область;
    – Львівська область;
    – Кіровоградська область.

    Експерти пояснюють таку концентрацію витрат тим, що саме ці регіони або найбільше страждали від російських атак, або мають критично важливу інфраструктуру, яку потрібно забезпечити резервним живленням.

    За словами аналітиків, ринок генераторів в Україні фактично став частиною нової воєнної економіки. Через постійні загрози обстрілів бізнес, громади, лікарні, підприємства та державні установи змушені створювати автономні системи енергозабезпечення.

    Після ударів РФ по енергосистемі восени та взимку 2022–2024 років генератори стали одним із найбільш дефіцитних товарів у країні. У пікові моменти українці масово скуповували бензинові та дизельні моделі, а ціни на обладнання подекуди зростали в кілька разів.

    У 2025 році ринок почав переходити від панічних закупівель до системного формування енергетичної стійкості. Все більше компаній та громад інвестують у стаціонарні енергетичні рішення, промислові генератори та комбіновані системи резервного живлення.

    Крім того, уряд і місцева влада продовжують фінансувати закупівлю генераторів для об’єктів критичної інфраструктури, лікарень, шкіл, водоканалів та котелень.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що Кабмін виділив додаткові мільярди гривень на підготовку енергосистеми до наступної зими. Частина цих коштів також спрямовується на закупівлю резервних джерел живлення.

    Попри поступову стабілізацію ситуації в енергетиці, експерти вважають, що у 2026 році ринок генераторів залишатиметься прибутковим. Причина — постійна загроза нових атак РФ, а також прагнення українського бізнесу та громад мінімізувати ризики енергетичних криз.

    Аналітики прогнозують, що найближчими роками акцент зміститься з масового імпорту побутових генераторів на розвиток локального виробництва енергетичного обладнання, систем накопичення енергії та комплексних рішень для автономного живлення.

    Український ринок резервної енергетики вже став одним із найбільш динамічних секторів економіки воєнного часу і, схоже, продовжить зростання навіть після завершення активної фази війни.

  • Українські міста можуть залишитися без води через удари РФ

    Українські міста можуть залишитися без води через удари РФ

    В Україні зростають ризики зупинки систем водопостачання, що може призвести до значно серйозніших наслідків, ніж тривалі відключення електроенергії. Фахівці попереджають про можливість так званого «вотер-ауту» — масштабного припинення подачі води, яке становить пряму загрозу санітарній безпеці.

    Про це заявив президент асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитро Новицький на тлі застережень президента Володимира Зеленського щодо можливих ударів Росії по водній інфраструктурі.

    За словами експерта, просте посилення фізичного захисту об’єктів, зокрема будівництво бетонних укриттів, не здатне вирішити проблему комплексно. Ключовим є створення автономних систем, які можуть працювати навіть у разі повної втрати електропостачання. Йдеться про генератори, резервні джерела енергії та когенераційні установки, що дозволяють підтримувати тиск у мережах.

    Водночас універсальних рішень не існує — кожне місто має власні технічні особливості, які потребують індивідуального підходу.

    Експерт наголосив, що водопровідно-каналізаційна система є складною інфраструктурою, відновлення якої у разі пошкодження займає значно більше часу, ніж енергомереж. Особливо небезпечними є збої у роботі каналізації: у разі зупинки насосних станцій стоки можуть потрапляти назовні, що загрожує масштабною екологічною та санітарною кризою.

    Окремим викликом залишаються кіберзагрози. За словами Новицького, втручання в роботу SCADA-систем, які керують водопостачанням, може спричинити аварії навіть без фізичних атак.

    «Системи SCADA потребують посиленого захисту, адже дистанційне втручання може викликати катастрофічні гідроудари. Це реальна загроза», — зазначив він.

    Попри ризики, підприємства галузі вже впроваджують заходи для підвищення стійкості. Серед них — автономізація насосів у житлових будинках, розвиток бюветів із незалежним живленням, використання мобільних систем очищення води та гідравлічне зонування мереж.

    Втім, ключовою проблемою залишається фінансування. За словами експерта, чинні тарифи покривають лише близько 75% реальної вартості послуг, що призводить до значних збитків.

    «За 2024 рік збитки галузі перевищили 5 мільярдів гривень, а у 2025-му можуть сягнути 12,7 мільярда. У таких умовах підприємства не мають змоги створювати резерви та закуповувати необхідне обладнання», — пояснив Новицький.

    За оцінками міжнародних партнерів, прямі збитки водної інфраструктури вже обчислюються мільярдами доларів, а для повного відновлення упродовж наступного десятиліття знадобляться десятки мільярдів інвестицій.

    Крім того, значна частина критичного обладнання не виробляється в Україні, що посилює залежність від міжнародної допомоги, зокрема від гуманітарних організацій.

    Фахівці наголошують: нині система водопостачання значною мірою тримається на зусиллях працівників галузі. Однак без системних змін гарантувати стабільну подачу води у майбутньому буде дедалі складніше.

  • У Чернігові зникло світло після атаки РФ: сотні тисяч абонентів без електрики

    У Чернігові зникло світло після атаки РФ: сотні тисяч абонентів без електрики

    Російські удари по енергетичній інфраструктурі Чернігівської області призвели до повного знеструмлення Чернігова. Про це повідомила пресслужба Чернігівської міської ради.

    За даними міськради, у зв’язку з відсутністю електропостачання всі об’єкти критичної та соціальної інфраструктури переведені на роботу від альтернативних джерел живлення. Йдеться про лікарні, об’єкти життєзабезпечення та інші ключові установи, які мають продовжити функціонування в умовах аварійної ситуації.

    Через знеструмлення у місті суттєво обмежено роботу громадського транспорту. Усі тролейбусні маршрути тимчасово припинили рух, за винятком маршруту №11. На ньому перевезення пасажирів здійснюють автобуси за напрямком “вулиця Незалежності — Діагностичний центр”.

    В управлінні транспорту, транспортної інфраструктури та зв’язку уточнили, що повноцінний рух тролейбусів буде відновлено після стабілізації ситуації з електропостачанням.

    Пізніше у пресслужбі міськради повідомили про масштаби наслідків атаки. Зазначається, що ворожим ударом пошкоджено важливий енергооб’єкт у Ніжинському районі області. У результаті без електроенергії залишилися близько 430 тисяч абонентів у Ніжинському, Прилуцькому та Чернігівському районах.

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Точні строки відновлення електропостачання наразі не називаються.