Позначка: БЕБ

  • На Київщині посадовець завдав збитків державному бюджету на понад 93 млн грн

    На Київщині посадовець завдав збитків державному бюджету на понад 93 млн грн

    У Київській області розгорнувся скандал із завданням значних збитків державному бюджету через дії посадовця територіальної громади. Детективи Бюро економічної безпеки викрили керівника фінансового відділу однієї з громад Білоцерківського району, який, за їхніми даними, через неналежне виконання своїх службових обов’язків спричинив збитки на суму понад 93 мільйонів гривень.

    Слідством встановлено, що на рахунках сільської ради було акумульовано понад 93 млн грн “військового” ПДФО, які, згідно з чинним законодавством, мали б спрямовуватися до державного бюджету на потреби оборони, зокрема, для Міністерства оборони України на закупівлю артилерійських систем та Держспецзв’язку на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки.

    Перерахування коштів із відповідного місцевого бюджету до державного було здійснено шляхом залучення кредиту з єдиного казначейського рахунку.

    Керівник фінвідділу сільської ради знав про необхідність здійснення погашення кредиту, однак не вжив заходів та не видав відповідного розпорядження.

    У подальшому, всупереч закону, згадані кошти були перераховані на погашення інших витрат громади. Зокрема, на придбання комплексу нежитлових будівель і споруд заводу в Київській області, діяльність якого було припинено ще 2010 року. Також, частину коштів фігурант спрямував на депозитні рахунки підпорядкованих підприємств житлово-комунальної сфери.

  • Шмигаль заблокував будівництво захисту енергетичних обʼєктів

    Шмигаль заблокував будівництво захисту енергетичних обʼєктів

    Останніми тижнями в Україні виникло значне збурення через втручання прем’єр-міністра Дениса Шмигаля у реалізацію важливого інфраструктурного проєкту. Згідно з опублікованими даними, у квітні відбулося призупинення робіт з будівництва третього рівня захисту для енергетичних об’єктів та водогону на Дніпропетровщині через фінансові розбіжності з ключовим підрядником проєкту, компанією Autostrada.

    Так, миттєва і максимально деструктивна – Денис Шмигаль повністю зупинив всі платежі і дав доручення БЕБ та ДАСУ перевірити ціни і будівництво захисту енергетичних обʼєктів.

    Виїхали, перевірили – ціни у Автострада найнижчі серед всіх підрядних організацій, а ступінь готовності – один з найвищих! По нашим обʼєктам всі перевіряючі підрозділи зафіксували єдину проблему – відсутність фінансування.

    Реально втомився комунікувати не публічно з людьми, яким взагалі нічого в цьому житті не винен, значна частина яких, на моє глибоке переконання, випадково потрапили і перебувають на займаних посадах, прийшовши у владу чи політику виключно на підтримці і імені Володимир Зеленський і зараз роблять все для знищення його рейтингу та дистабілізації ситуації в середині країни.

    Маю дуже прості і очевидні питання:

    Чи розуміє очільник уряду, що українці свободолюбивий народ і методи ручних перевірок, тиску на бізнес, штучного блокування платежів, тільки зжимають пружину, яка точно вистрілить по зубам?

    Чи розуміє Денис Шмигаль важливість будівництва третього рівня захисту обʼєктів енергетики, зокрема для населення, для бізнесу, для військових та недопустимість блокування реалізації цих проєктів?

    Якщо очільник уряду не розуміє важливість будівництва третього рівня захисту, тоді чому були заключені відповідні договори і по ним літом 2023 року розпочалось фінансування?

    Чи доповідає Денис Шмигаль Президенту, що він дає письмові доручення перевіряти компанії після їх публічної позиції на бездіяльність керівника уряду, зупиняє платежі по всім ключовим обʼєктам в країні, не виконує рішення Ставки Верховного Головнокомандувача та РНБО щодо будівництва і фінансування третього рівня захисту обʼєктів енергетики?

    Чи можливий конструктивний діалог між очільником уряду і бізнесом?

    Через бездіяльність Премʼєра Шмигаля, шляхом зупинки фінансування інфраструктурних обʼєктів, зокрема будівництва третього рівня захисту енергетичних обʼєктів і як наслідок неготовність захисту енергетичної інфраструктури країни – сьогодні в Україні енергетичний колапс!

    Коли буде Денис Шмигаль особисто відповідати за зрив будівництва захисту енергетичних обʼєктів третього рівня?

    Для розуміння ситуації – третій рівень захисту підстанцій, який виконує Автострада, відповідно до підписаних ще в травні 2023 року договорів, мав бути завершений до кінця червня 2024 року, але через відсутність фінансування – профінансовано тільки 10% вартості – утворились великі борги, через що роботи повністю зупинені і як результат третій рівень захисту не збудовано.

    Це стосується всіх без виключення підрядних організацій, які здійснюють спорудження третього рівня захисту енергетичних обʼєктів!

    Сьогодні борг перед Автострада майже 9 млрд грн.

    Максим Шкіль

  • Директору компанії пред’явлено підозру у контрабанді

    Директору компанії пред’явлено підозру у контрабанді

    Детективи Бюро економічної безпеки України заявили про виявлення злочинної схеми, пов’язаної з завозом шоломів та бронежилетів під прикриттям гуманітарної допомоги для Нацгвардії та Збройних Сил України.

    Директор компанії, аби отримати пільги на ввезення товарів  військового призначення, надавав митним органам підроблені листи з неправдивою інформацією про кінцевого отримувача.

    За документами амуніція призначалася для військової частини Національної гвардії України. Однак фактично імпортовані захисні шоломи та балістичні плити до бронежилетів військовій частині не передавалися.

    Їх незаконно продавали через мережу спеціалізованих магазинів, що розташовані у кількох регіонах України та в мережі Інтернет.

    За даними слідства, підозрюваний у травні 2022 року під виглядом гуманітарної допомоги імпортував на митну територію України 1 тис. захисних шоломів та 3 тис. балістичних плит до бронежилетів.

    Під час обшуків в офісних й складських приміщеннях та магазинах компанії детективи БЕБ вилучили шоломи, балістичні плити та бронежилети різного класу захисту загальною вартістю понад 40 млн гривень.

    Також були вилучені фінансово-господарські документи, що підтверджують незаконну діяльність компанії.

    Крім того, співробітники Бюро встановили, що службові особи товариства під час продажу амуніції ухилилися від сплати податків на понад 15 млн грн. На незаконно ввезені товари, вилучені під час обшуку, накладено арешт.

    Наразі директору товариства повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід у вигляд застави.

  • МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом. Україна, виконавши свої зобов’язання, пов’язані з ухваленням закону про перезавантаження банківського сектору (БЕБ), очікує отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі $2,2 мільярдів.

    Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

    А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

    Новий пріоритет Заходу

    За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

    Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

    • За десять років українська влада виконала безліч вимог щодо створення, розвитку та посилення антикорупційних структур. І західним партнерам все складніше вигадувати, чого б вимагати ще в цьому напрямі.
    • Ефект від роботи НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС вийшов, звичайно, не нульовий, але все ж таки на порядок менший, ніж очікувався. Антикорупційні структури виявилися безсилими зламати схеми, побудовані за участю фіскалів.
    • Західний бізнес, який працює в Україні, скаржиться не так на корупцію чиновників, як на свавілля БЕБ, митниці та податкової. Якщо не вирішити цю проблему, буде неможливим надходження в Україну західних інвестицій для відновлення економіки від наслідків повномасштабної війни.
    • За останні два з половиною роки Захід влив в Україну більше ресурсів (фінансових та військових), ніж за попередні 30 років, тому зараз він має набагато потужніший набір інструментів для впливу на українську владу.

    Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

    Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

    Перший крок: домогтися обіцянки реформи

    Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

    Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

    Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

    13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

    Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

    31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

    Другий крок: домогтися конкретного дедлайну

    11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

    Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

    За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

    Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

    Третій крок: домогтися ухвалення закону

    Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

    29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

    11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

    Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

    Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

    Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

    Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

    Наступні у черзі

    Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

    І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

    Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

    Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

    У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

    А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.

  • Владислав Гельзін та його тютюнова фабрика

    Владислав Гельзін та його тютюнова фабрика

    Контрабанда сигарет з України в Європейський Союз та виготовлення нелегальної продукції без акцизних марок є тривожними фактами, з якими Україна асоціюється протягом багатьох років. Незважаючи на військовий стан і посилення контролю, цей бізнес продовжує процвітати, не зменшуючи обертів. Розглянемо проблеми, масштаби та можливі шляхи вирішення цієї ситуації.

    Скільки би ЗМІ не називали прізвища Гельзіна, Карфіка, Альперіна та інших напівкримінальних елементів, які збагачуються на виробництві контрафактної тютюнової продукції, а віз і нині там. Але з початку року БЕБ та ДБР потроху почали активізувати роботу щодо припинення тіньових схем в цій сфері. Чого вартують лише 24 одночасні обшуки, проведені в середині травня в приміщеннях, що пов’язані з «тютюновими баронами».

    15 травня голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев респектнув детективам Бюро економічної безпеки за їхню роботу по виявленню нелегального виробництва сигарет та постачання їх до країн Європейського Союзу. Приводом стали масові обшуки на тютюнових виробництвах та в складських приміщеннях найбільших вітчизняних виробників тютюну, щодо яких є відомості про їх нелегальну діяльність. Гетманцев завуальовано назвав двох з цих виробників. В одному з випадків мова йде про «Табако Дім», що в березні 2024 року змінило назву на ТОВ «Місцева виробнича група». Його пов’язують з бізнесменом Юрієм Карфіком, якого у ЗМІ називають не інакше, як «конвертатор».

    Щодо інших обшуків, то вони відбувались на фабриці в Тернополі, на одеському виробництві підсанкційного контрабандиста Вадима Альперіна та на фабриці в селищі Гоща Рівненської області, діяльність якої курує фігурант розслідування «Батальйон Монако» – колишній футболіст та власник мережі магазинів «Пчьолка» Владислав Гельзін.

    За даними центру Kantar Ukraine частка нелегальної тютюнової продукції на ринку сягнула рекордного показника – 25,7%. При цьому підроблена продукція має два типи «просування на ринок» – підроблення акцизної марки та формальна позначка Duty Free. Фабрика в Гощі, яка офіційно має назву ТОВ «Українське тютюнове виробництво», спеціалізується на підробці акцизок. Якщо зі 100% контрафактних сигарет 26% продаються з нелегальними акцизними марками, то з них аж 15% йде саме з фабрики Гельзіна. Принаймні, такі дані публікує Kantar Ukraine.

    різне rxidqqikriezant

    Травневі обшуки – не єдині, які цього року відбувалися на виробництві у Гощі. Детективи Бюро економічної безпеки навідувалися туди 1 квітня. Окрім нелегального тютюну, ящиків сигарет з підробленими акцизними марками та поліграфії було також виявлено кілька пересувних ліній для виробництва тютюнових виробів. Фабрику Гельзіна давно охрестили «кочовою», адже насправді вона тільки частково розташована на Рівненщині. Деякі її неофіційні філіали постійно переїжджають з місця на місце, аби не попасти під приціл правоохоронців.

    Ще одним ноу-хау тютюнових магнатів є озвучування інформації щодо обстрілів, від яких нібито страждають виробничі потужності. 25 березня відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. На ньому представники податкової заявили, що в тютюнову фабрику Гельзіна у Гощі нібито періодично влучають дрони, які знищують сировину для виробництва сигарет. Принаймні про це податківцям доповідають із ТОВ «Українське тютюнове виробництво». Цим вони нібито пояснюють, що у фінансовій звітності можуть бути розбіжності між закупівлями та виробництвом.

    У цьому контексті також варто нагадати, що за результатами 2022 року фабрика Гельзіна увійшла до так званого ТОП нелегальних виробників сигарет. Інформація про це була озвучена на засіданні Тимчасової слідчої комісії щодо нелегального обігу тютюнових виробів 25 квітня 2023 року. При цьому за цей період фабрика закупила 0 акцизних марок.

    різне

    Тобто сировину знищує агресор, акцизки не закуповуються, але виробництво йде повним ходом, що підтверджується постійними обшуками від БЕБ.

    У лютому цього року сталася ще одна подія, пов’язана з роботою фабрики нелегальних сигарет Владислава Гельзіна. Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Держприкордонслужбою та Держмитслужбою викрили нелегальну схему контрабанди цигарок з України до Румунії, яка діяла з липня 2023 року. «Схемщики» перевозили до ЄС великі партії тютюнових виробів без акцизних марок у цистернах для пального.

    Так, у перших числах лютого правоохоронці виявили дві вантажівки, в яких перевозили контрафактні сигарети. У першій знайшли 130 ящиків, вартість продукції в яких сягає 4,5 млн гривень. В другій – 335 ящиків вартістю 12 млн гривень. Правоохоронці прозвітували, що вантаж має відношення до фабрики конвертатора Юрія Карфіка, який керує підприємством у Києві. При цьому ДБРівці додають, що, за оперативною інформацією, у схемі можуть фігурувати працівники правоохоронних органів. Проте ЗМІ дізналися, що серед цих 465 ящиків «пальоних» сигарет була і партія, яку виготовляли на фабриці Гельзіна у Гощі.

    Згодом БЕБ також повідомило, що були знайдені ще дві покинуті фури з нелегальними сигаретами. Одна у Солотвіно Закарпатської області, інша – на Київщині у селі Зазим’я. Частина продукції в них також могла бути виготовлена на виробничих потужностях ТОВ «Українське тютюнове виробництво» Владислава Гельзіна.

    Навесні 2023 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив активізуватись в протидії незаконному обігу підакцизних товарів, серед яких і тютюнові вироби. В рамках цієї роботи була створена Міжвідомча робоча група з представників БЕБ, Податкової служби, Митної служби, Аудиторської служби та інших правоохоронних органів. За інформацією цієї робочої групи за останні півроку (станом на травень 2024 року, – Ред.) правоохоронці вилучили майже 14,4 мільйона пачок сигарет, від яких до бюджету не надійшло понад 706 млн гривень податків.

    Весь цей потік контрафакту розподілений фактично між п’ятьма бізнесменами, прізвища яких добре відомі, але дотягнутися до яких правоохоронці ніяк не можуть. Тому поки усілякі міжвідомчі групи активізують протидію незаконному обігу тютюнових виробів, такі, як Владислав Гельзін, спокійно їздять вуличками Монако на люксовому Ferrari.

  • Співробітники БЕБ розкрили корупційну схему в Обухівській міськраді

    Співробітники БЕБ розкрили корупційну схему в Обухівській міськраді

    У Київській області співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) виявили факти корупції, пов’язані з діяльністю керівника земельного відділу Обухівської міської ради. Як виявило розслідування, цей посадовець зловживав своїм службовим становищем та завдав понад 3,5 млн гривень збитків місцевому бюджету.

    Під час досудового розслідування з’ясувалося, що посадовець незаконно вивів понад 2 гектари зі складу земель природно-заповідного фонду.

    Через місцевий Держгеокадастр посадовець змінив цільове призначення земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності. Надалі, діючи в інтересах приватної компанії, він подав на затвердження сесії місцевої ради недостовірний звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка склала 13 млн грн. Службовець знав, що у звіті невірно визначено цільове призначення землі, що впливає на її вартість.

    У підсумку відповідну земельну ділянку було продано одному із суб’єктів господарювання за заниженою ціною.

    Розмір завданих матеріальних збитків місцевому бюджету перевищив 3,5 млн гривень, що також підтверджується висновком судової оціночно-земельної експертизи щодо визначення ринкової вартості ділянки.

    Наразі керівнику земельного відділу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (Зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Санкція статті передбачає до 6 років позбавлення волі.

  • БЕБ викрило корупційну схему на Одеській митниці

    БЕБ викрило корупційну схему на Одеській митниці

    Співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) спільно з офісом Генерального прокурора України викрили масштабну корупційну схему, в яку були залучені чинні та колишні посадовці Одеської митниці.

    Зловживання службовим становищем дозволило одній із компаній-експортерів соняшникових культур уникнути сплати податків, що завдало державі збитків на суму понад 13 мільйонів гривень.

    П’ятьом учасникам схеми повідомлено про підозру.

    Встановлено, що посадові особи митних постів Одеської митниці на підставі документів, що містили неправдиві відомості, видали компанії-експортеру сертифікати про походження сільськогосподарської продукції.

    Надалі ці сертифікати були використані експортером для того, щоб безперешкодно вивезти сільськогосподарську продукцію та ухилитися від сплати податків за допомогою зменшення експортного мита з 10 % до 3,6 % та 2,7 %.

    Таким чином державному бюджету було завдано понад 13 млн грн збитків.

  • У офіційного виробника сигарет виявлено контрафактне виробництво

    У офіційного виробника сигарет виявлено контрафактне виробництво

    У ході розслідування, проведеного детективами Бюро економічної безпеки (БЕБ), було виявлено та вилучено промислову лінію, на якій виготовляли контрафактні сигарети.

    Обшуки проводились на виробничих та складських приміщеннях підприємства, що має ліцензію на офіційне виробництво тютюнових виробів.

    Згадану компанію пов’язують із відомим підсанкційним одеським контрабандистом. Наші джерела, знайомі з перебігом справи, підтвердили, що йдеться про «короля контрабанди» Вадима Альперіна.

    Під час обшуків співробітники БЕБ вилучили лінію для виробництва тютюнових виробів, на якій незаконно виготовляли сигарети.

  • Співвласника СЕО Club Ukraine підозрюють у створенні нелегального казино та колл-центру в Києві

    Співвласника СЕО Club Ukraine підозрюють у створенні нелегального казино та колл-центру в Києві

    В’ячеслав Лисенко, співвласник СЕО Club Ukraine, опинився під прицілом українських правоохоронних органів після звинувачень у відкритті нелегального казино та шахрайського кол-центру у Києві. Ця новина викликає серйозні обурення та стурбованість у громадськості та бізнес-спільноті.

    Про це пише ua.news.

    Правоохоронці стежили за В’ячеславом Лисенком 8 місяців. Під час обшуку 30 квітня у бізнес-центрі В’ячеслава Лисенка за адресою вул. Дегтярівська 33В правоохоронці виявили казино, де підпільно грали в азартні ігри депутати та еліта Києва. Також було викрито кол-центр, який обманював на гроші громадян Чехії, Німеччини та України.

    Детективи Територіального управління БЕБ у Києві викрили в одному зі столичних бізнес-центрів нелегальне казино та шахрайський кол-центр. Заклад, у якому проводили азартні ігри в покер на гроші без відповідних ліцензій, облаштували на дев’ятому поверсі будівлі, а кол-центр – на четвертому.

    Детективи Бюро провели низку обшуків за адресою розташування казино та проживання фігурантів кримінального провадження. У гральному закладі виявили та вилучили покерне обладнання, комп’ютерну техніку, бухгалтерську документацію, відеокамери із записами відвідувань казино, а також конверти з готівкою для видачі винагороди гравцям.

    У правоохоронних органах підозру у цій справі отримав Слєпуха Михайло Сергійович. Він є директором у двох компаніях, що належать акціонеру логістичної компанії Meest China, члену наглядової ради CEO Club Ukraine В’ячеславу Лисенку. Сам Лисенко втік за кордон.
     uqidqhiqudiddxantУ той же час під час обшуку житла одного з фігурантів було вилучено майже 135 тис. доларів США та близько 5 тис. євро готівкою. У чоловіка немає офіційного доходу та він не зміг пояснити походження грошей.

    Також на четвертому поверсі тієї самої будівлі було виявлено кол-центр, працівники якого шахрайським способом привласнювали кошти громадян України, Німеччини та Чехії.

    Потерпілим телефонували і пропонували інвестувати в програмне забезпечення, яке нібито займається автоматичною торгівлею криптовалютами і приносить 5% доходу щодня. Після переказу жертвами коштів на зазначені центром віртуальні рахунки зв’язок із абонентом блокувався.

    Під час обшуку було вилучено понад 60 робочих місць із комп’ютерною технікою, телефонами, а також чернові записи та посібники зі спілкування з жертвами.

    За цим фактом детективи БЕБ розпочали досудове розслідування кримінального провадження за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.

    Хто такий В’ячеслав Лисенко

    В’ячеслав Лисенко: український мільйонер, який зробив статки на «китайській навалі» та торгівлі контрафактом. Широко розрекламований бізнесмен любить ділитися своїми знаннями та досвідом, не забуваючи забути про свої здобутки та згадати позитивні особисті якості. Звинувачується у зайвій саморекламі, введенні в оману громадськості та збагаченні на схемах з наповнення українського ринку сумнівними китайськими товарами та контрабандою.

    В’ячеслав Вікторович Лисенко відомий як засновник компанії «Укр-Китай Комунікейшин», яка забезпечує логістику з «Піднебесної» до нашої країни. Позиціонує себе як експерта з економічних питань, громадського діяча, мецената та бізнес-наставника.

    У рідних Черкасах В’ячеслав Лисенко розпочинав із бартерних угод, займався торгівлею нафтопродуктами, виробництвом паркету, логістикою та реалізацією добрив.

    В’ячеслав Лисенко не любить говорити про початковий етап накопичення капіталів, що дає привід вважати, що сторінки біографії «позитивного мільйонера» у 90-ті роки були затьмарені типовими явищами України тих років – корупцією, бандитськими розборками та роботою за «сірими» схемами.

    Мільйонер зізнається, що спочатку йому було вкрай складно, однак він шляхом спроб і помилок зміг напрацювати потрібні контакти і налагодити схеми успішної роботи з Китаєм.

    У період з 2006 до 2013 року Лисенко видавав журнал «Укр-Китай Комунікейшин». Станом на зараз активно публікується. Вважається експертом у зовнішньоекономічній галузі. Дає поради щодо роботи з Китаєм і знайомить зі специфікою найбільшого ринку світу.

    В’ячеслав Лисенко вважається людиною, яка може швидко «вийти» на дипломатів, чиновників та бізнесменів у Китаї та «вирішити» багато бізнес-питань.

    З 2017 року Лисенко активно працює над просуванням свого образу мецената та бізнес-коуча. Є членом наглядової ради CEO CLUB UKRAINE, а також співзасновником Бізнес-клубу молодих підприємців, який об’єднує понад 300 бізнесменів віком до 35 років з усієї країни.

    В’ячеслав Лисенко є одним із спонсорів Федерації рукопашного бою, Федерації Дзю-дзюцу та низки дитячих та дорослих спортивних змагань.

    В’ячеслав Лисенко не вважається скандальною фігурою і ніколи не був фігурантом публічних інцидентів. Однак, незважаючи на ретельно вивірений образ сучасного, чесного, прогресивного та соціально відповідального підприємця, В’ячеслав Лисенко часто критикується громадськістю.

    Китайські товари, особливо ті, що замовляють великими оптовими партіями, часто відрізняються низькою якістю та є бракованими. Зазначимо, що сам Лисенко також змушений визнати, що товари, замовлені його компанією часто приходили в непридатному вигляді. Однак він запевняє, що зараз усі замовлення приходять із КНР ледь не в ідеальній якості.

    Його покупці заявляють, що інтернет-магазин Meestchina дуже сильно зіпсувався останнім часом, оскільки товари губляться, а люди скаржаться, скандалять і ледве можуть вирішити проблеми, що виникли.

    Наразі найбільшими активами В’ячеслава Лисенка є ресурси meest.cn та ukr-china.com. Відгуки про сайти у прямому розумінні є «жахливими». Знайти змішані чи гарні відгуки про роботу проєктів мільйонера майже неможливо. Клієнти звинувачують бізнес-гуру та його підлеглих у несумлінності. Так, замовлені товари з Китаю доводиться чекати неймовірно довго. Клієнти звинувачують структури «Укр-Китай Комунікейшн» у шахрайстві та навмисному введенні в оману замовників.

    В Інтернеті можна знайти безліч історій про те, як клієнти Лисенка намагаються повернути свої гроші за посилки з Китаю, що їм вдається зробити за умови підключення юристів і часто після звернення до правоохоронців. Замовники Лисенка відкрито називають його «злодієм», а підлеглих хамами та ошуканцями. Репутація компанії не витримує критики і є однією з найгірших у сучасній Україні.

    В’ячеслав Лисенко та його компанія “Укр-Китай Комунікейшин” називаються одними з найбільших постачальників контрабанди з Китаю в Україну.

    Колишні та нинішні співробітники компанії, на умовах анонімності, діляться розповідями про жорстку дисципліну в офісах, стеження, атмосферу контролю та любов Лисенка до пишномовності, якою прикривається експлуатація співробітників.

    Сам В’ячеслав Лисенко часто критикується за зайву саморекламу, особисті та професійні погляди. Має репутацію поверхневої людини, яка приховує правду про своє життя, роботу та всіляко уникає деталей при спілкуванні з представниками громадськості та преси.

    В’ячеслав Лисенко, статки якого є його особистим секретом, загальновизнано вважається доларовим мільйонером. Вартість його активів перевищує 10 мільйонів доларів. Володіє об’єктами нерухомості, автівками та предметами розкоші.

  • Нова Пошта допомагає перевозити нелегальні сигарети: Зловмисники розкриті у співпраці з доставкою

    Нова Пошта допомагає перевозити нелегальні сигарети: Зловмисники розкриті у співпраці з доставкою

    Сьогодні стало відомо, що служба доставки Нова Пошта опинилася в центрі скандалу через сприяння у перевезенні нелегальних сигарет. Головний підрозділ детективів Бюро економічної безпеки (БЕБ) разом з територіальними підрозділами проводять масштабну операцію, спрямовану на припинення незаконного виготовлення тютюнової продукції в Україні.

    БЕБ проводять 24 одночасних обшуки на виробництвах та у складських приміщеннях чотирьох виробників сигарет, які підозрюються у незаконному виготовленні тютюнової продукції. Зокрема у виробництві сигарет за формою 2 та їх подальшій реалізації в Україні та країнах ЄС.

    Під час обшуків детективи вже виявили виробничі лінії та понад 1 млн пачок сигарет «Marshal», «URTA», «BRUT», «BL», «Marvel», «Compliment» тощо без марок акцизного податку. Також виявлено орієнтовно 18 тонн тютюну.

    Крім того, попередньо встановлено, що переважна кількість відправлень незаконно виробленої тютюнової продукції здійснювалась відомою службою доставки Нова Пошта.
    На одному з її відділень було виявлено велику кількість сигарет без марок акцизного податку.

    Обшуки на виробництвах тривають. До відповідних перевірок й досліджень залучені криміналісти та Державна податкова служба.