У Сенаті США новий пакет санкцій, спрямований проти Росії, отримав значну підтримку з обох політичних таборів, однак його остаточне затвердження затримується через суперечки з приводу одного з його найважливіших пунктів — надання президенту Дональду Трампу права встановлювати високі тарифи на країни, що продовжують імпортувати російські енергоносії.
Цей законопроєкт, відомий як Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, носить ім'я покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який активно підтримував посилення тиску на Москву. 28 липня Сенат проголосував за процедурний рух документа, отримавши 86 голосів «за» і 12 «проти», що перевищує необхідні 60 для подолання бар’єру. Проте це ще не є остаточним голосуванням.
Проблеми виникають не стільки через ставлення до Росії, скільки через обсяги повноважень, які пропонується надати Трампу. Частина демократів підтримує посилення санкцій, але виступає проти значного розширення президентських повноважень у сфері торговельних тарифів.
Ключовим питанням є тарифна частина законопроєкту, яка передбачає можливість накладати тарифи до 100% на країни, що є найбільшими імпортерами російських енергоносіїв, таких як Китай та Індія. Це викликало занепокоєння у ряді демократів, які вважають, що такі дії можуть негативно вплинути не лише на іноземних покупців, а й на американських споживачів через підвищення цін.
Першочерговий варіант закону передбачав ще жорсткіші умови — тарифи до 500% для товарів і послуг з Росії, а також для країн, що активно купують російські енергоносії. Однак у новій редакції законопроєкту зменшили обсяги тарифних заходів, зосередившись на більш точковому підході.
Документ, представлений 16 липня 2026 року, отримав підтримку від представників обох основних партій, що свідчить про широку політичну підтримку. Американські законодавці вважають, що Росія продовжує отримувати значні доходи від експорту енергії, що фінансує війну проти України. Тому Вашингтон прагне зробити торгівлю з Росією менш вигідною для третіх країн, примушуючи їх зменшувати закупівлю російських енергоносіїв.
Законопроєкт також містить заходи проти Ірану, що підвищує його політичну вагу, але ускладнює переговори щодо його остаточного формулювання. Президент України Володимир Зеленський під час свого візиту до Вашингтона підтримав цей санкційний пакет.
Хоча 86 голосів свідчать про значну підтримку, процес ухвалення закону ще не завершено. Після процедурного голосування в Сенаті документ має пройти фінальне голосування та розгляд у Палаті представників, що очікується після повернення конгресменів у вересні.
Основні суперечки, ймовірно, зосередяться на механізмах тарифів: хто визначатиме країни, проти яких вони будуть застосовані, і за яких обставин президент зможе їх скасовувати. Важливо, що навіть незважаючи на розбіжності, підтримка нового пакету санкцій залишається сильною. Якщо законодавцям вдасться досягти компромісу, це може стати одним із найефективніших інструментів тиску на російську економіку з початку війни.