У тимчасово окупованому Криму російська влада продовжує переслідувати журналістів, блогерів та громадських активістів, які висвітлюють порушення прав людини й діяльність окупаційних силових структур. Наразі щонайменше 19 представників медійної спільноти з півострова залишаються незаконно ув’язненими або перебувають під вартою. Більшість із них — кримські татари.

Про це повідомив заступник постійної представниці президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, присвяченого злочинам Росії проти журналістів та інших працівників медіа.

За інформацією Представництва президента України в Криму, 16-те засідання парламентської комісії відбулося 28 жовтня. Його учасники обговорили політично мотивовані переслідування журналістів, умови їхнього утримання в російських в’язницях, документування злочинів та можливі механізми звільнення незаконно ув’язнених українців.

Денис Чистіков наголосив, що репресії проти незалежних медіа на півострові тривають від початку російської окупації у 2014 році. За цей час російська влада фактично ліквідувала можливості для вільної роботи незалежних редакцій, а журналістів, які продовжували висвітлювати події, почали переслідувати за політично мотивованими обвинуваченнями.

Особливу роль у збереженні незалежної інформації про ситуацію в Криму відіграють громадянські журналісти. Це активісти, які документують обшуки, затримання, судові засідання у справах політичних в’язнів та інші порушення прав людини.

Багато з них не працюють у традиційних редакціях, але саме завдяки їхній діяльності інформація про дії російських силовиків стає доступною українським та міжнародним правозахисним організаціям.

Водночас така робота створює постійну загрозу для самих активістів та їхніх родин.

За словами Чистікова, нині 19 журналістів, громадянських журналістів і блогерів із Криму залишаються за ґратами або перебувають під вартою. Більшість із них належать до кримськотатарського народу, представники якого систематично зазнають переслідувань з боку окупаційної адміністрації.

Окрему увагу під час засідання приділили новим методам тиску на кримських журналістів.

Зокрема, обговорювали переслідування кримськотатарської журналістки та правозахисниці Лутфіє Зудієвої. Російська влада внесла її до реєстру так званих «іноземних агентів», створивши додаткові обмеження для її громадської та журналістської діяльності.

Також представники української влади згадали обшуки в помешканні журналістки Ленори Дюльбер та посилення тиску на учасників громадського об’єднання «Кримська солідарність».

Ця ініціатива займається підтримкою родин політичних в’язнів, висвітленням судових процесів і документуванням репресій проти кримських татар.

У Представництві президента наголошують, що російська окупаційна адміністрація використовує кримінальні переслідування, обшуки, адміністративні обмеження та звинувачення в нелояльності для придушення громадянського суспільства.

Масштаби проблеми підтверджують і правозахисні організації. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, оприлюдненими 21 жовтня, вироки у справах, пов’язаних із журналістською діяльністю, отримали 29 кримських журналістів. Із них, за підрахунками організації, 20 залишалися в місцях позбавлення волі, зокрема 13 представників кримськотатарського народу.

Різниця між цими даними та інформацією Представництва президента може пояснюватися відмінностями в категоріях обліку, однак конкретних причин розбіжності офіційно не уточнювали.

Правозахисники наголошують, що звільнення журналістів із російських в’язниць залишається особливо складним питанням під час переговорів про повернення українських громадян.

Окрему увагу приділяють стану здоров’я політв’язнів, частина яких перебуває в ув’язненні багато років і потребує належної медичної допомоги.

Під час парламентського засідання також виступили українські журналісти, які вже повернулися з російського полону.

Зокрема, своїми свідченнями поділилися журналіст Дмитро Хилюк та громадська журналістка Людмила Гусейнова. Вони розповіли про умови незаконного утримання, фізичне та психологічне насильство, а також труднощі, з якими стикаються звільнені цивільні після повернення додому.

У засіданні взяла участь і Олена Руденко — сестра незаконно ув’язненої журналістки Ірини Левченко. Її виступ був присвячений становищу родин, які продовжують боротися за звільнення своїх близьких.

Представництво президента України в Криму повідомило, що продовжує збирати інформацію про порушення свободи слова та прав людини на окупованому півострові. Відповідні матеріали передають Міністерству закордонних справ України та ЮНЕСКО.

За результатами засідання також планують підготувати письмові пропозиції щодо вдосконалення механізмів захисту незаконно ув’язнених громадян України.

Окремою проблемою залишаються питання підтвердження українського громадянства людей, які народилися та виросли вже під час тривалої окупації Криму. У Представництві наголошують, що законодавчі процедури необхідно вдосконалити, щоб такі громадяни не втрачали можливості отримати державний захист.

Українська сторона розглядає переслідування журналістів як складову системної політики Росії, спрямованої на ізоляцію окупованого півострова від незалежної інформації.

Попри багаторічний тиск, громадянські журналісти продовжують документувати порушення прав людини в Криму. Водночас десятки їхніх колег та інших українських політв’язнів залишаються в російських місцях несвободи, а питання їхнього звільнення потребує подальшої міжнародної уваги.