Розвиток промисловості та широке використання полімерних виробів у повсякденному житті призводять до значного збільшення обсягів відходів, що вимагають ефективної утилізації. Значна частина цих відходів накопичується, що призводить до займання вільних територій, обмежує можливості для будівництва та інфраструктурного розвитку. Полімери, стійкі до корозії та гниття, розкладаються протягом тисяч років.
У сучасній Україні лише маленька частина пластикових відходів піддається переробці, і ця частка становить лише 10–15% від загальної кількості. Головними джерелами вторинних полімерів є промислові та побутові відходи. Промислові відходи виробництва великотоннажних полімерів є найчистішими та найпридатнішими для переробки, і до 80% їх використовується повторно. Однак більшість їх використовується на місці утворення.
Основну частину ринку вторинної полімерної сировини формують відходи твердих побутових відходів (ТПВ). Лише за 2020 рік в Україні утворилось понад 54 млн кубометрів побутових відходів, які займають значні території. Найбільшу кількість відходів утворює житловий сектор (близько 60% за масою), що ускладнює їх збір та сортування. Комерційний сектор генерує близько 34% промислових ТВП, з яких 24% — упаковувальні відходи.
Найбільш поширеними типами пластикових відходів є різноманітне упакування, плівки та ПЕТ-тара. Україна відстає за розвиненими країнами у сортуванні та вторинній переробці пластикових відходів, зокрема ПЕТ-пляшок. Однак набувається позитивний розвиток, зокрема зростає частка ручного збору та сортування, а також розвивається переробка промислових відходів.
Значний внесок в переробку ПЕТ внесли українські компанії, що спеціалізуються на виробництві грануляту, волокон та нетканих матеріалів. Найбільш відомі переробники знаходяться неподалік великих міст. Зараз українські компанії активно розвивають ринок вторинної переробки полімерів, сприяючи економіці сміттєпереробних підприємств.
