Home Blog Page 2186

В Ірландії зменшать виплати українським біженцям

By
-
0

Ірландія приймає рішення скоротити соціальні виплати для українських біженців, які недавно прибули до країни. За інформацією independent.ie, ця міра спрямована на зменшення потоку людей через ситуацію з житлом.

Згідно з новими правилами, новоприбулі отримуватимуть допомогу в розмірі 38,80 євро на тиждень, що значно менше, ніж поточна ставка в 232 євро на тиждень. Зазначається, що зміни не стосуватимуться тих українців, які прибули до Ірландії до цього часу (понад 100 000 осіб).

Додатково, Ірландія планує надавати українським біженцям можливості для отримання освіти та підтримки в розвитку навичок, щоб допомогти їм успішно інтегруватися на ринку праці через місцеві офіси Intreo.

Уряд Ірландії стверджує, що нові, зменшені ставки соціального забезпечення приведуть країну у відповідність до програм підтримки інших європейських країн.

Попри зменшення виплат, українським біженцям, які прибули до Ірландії, буде надано 90 днів безкоштовного проживання у державному житлі, після чого вони будуть зобов’язані самостійно шукати місце проживання.

Зазначимо, що з моменту початку війни в Україні в Ірландію прибули понад 102 тисячі українців, і нові заходи можуть вплинути на умови їхнього перебування в країні.

Доля України – у руках Заходу. Чому без допомоги партнерів немає жодного “плану Б”

By
-
0

У блогера Юрія Богданова є для українців погана та хороша новина. Погана — в тому, що в України немає і не може бути “плану Б” без допомоги Заходу. Хороша в тому, що нас ніхто не покине, і допомога буде.

Маю для вас дві новини. Одна — дуже добра. Одна — дуже погана.

Почитав — послухав геніальні ідеї про “план Б для України”, якщо “Захід нас кине”. І про те, що ми можемо самі виробляти усю зброю і взагалі оце все, і грошей нам вистачить, якщо все робити правильно. Тож — про це обидві новини.

Давайте почну з дуже поганої. У нас немає і не може бути ніякого плану Б.

В разі, якщо партнери припинять нам допомагати грошима і зброєю — нам вафлі. Рано чи пізно. Швидко чи повільно. Якщо в Росії не станеться якийсь епічний “чорний лебідь”.

Ні, у нас немає ніякого внутрішнього запасу міцності, який би міг витримати таку війну більше, ніж пару кварталів без зовнішньої допомоги ресурсами. Кредитами чи донатами.

Під час Першої Світової навіть Франція і Британія, дві колоніальні імперії, № 3 і № 4 економіки світу на той час, не вивезли Першу світову без американських (і трохи японських) позик і постачань ресурсів з колоній. І чим далі йшла війна, тим ця залежність від позик і постачань ЗРОСТАЛА, а не навпаки.

1918 Франція витратила на війну в 4,5 рази більше грошей, ніж зуміла заробити, і фактично була банкрутом. Франція, трясця. Не Україна. Франція. Колоніальна імперія. І “банкір Європи” до війни.

Кайзерівська Німеччина, № 2 економік світу, № 1 за військовою потугою, як тільки опинилася в ізоляції (їй було банально ніде позичати чи брати ресурси), поступово вичерпала свій потенціал і програла.

Наша шановна громада щиро вважає іноді, що Україна могла б і сама сплачувати за війну, якби хотіла. Чи виробляти масово зброю, складнішу за дрони та вже засвоєну техніку, але правда в тому, що у нас давно нема того індустріального потенціалу, який був за радянських часів. Такі справи. І демографії такої немає. Такі справи 2.0. Ні, ніякого економічного дива під час війни на нашій території не буде, бо ніколи не бувало.

Це не означає, що ми не можемо зробити більше, ніж робимо зараз. Можемо і мусимо. Але правда в тому, що без зовнішнього живлення грошима (ні, ніякий український економічний тил неспроможний вивезти війну) і іншими ресурсами — ми приречені. Тому ті люди, які вимагають від влади “план Б”, або знають, що вимагають нереального, або не розуміють. Обидва висновки кажуть про них погано.

Так, погана новина полягає в тому, що наша доля залежить не тільки від нас. На жаль.

Тепер дуже добра новина.

Ні, нас ніхто не кине і буде або платити і постачати. Або воювати вже завтра сам, як альтернатива. В Європі усвідомлення цього приходить швидше, ніж в Америці. Яка зараз реально перебуває на якомусь екзистенційному перехресті. Але допомога на цей рік від США у нас буде.

І тому ми матимемо як мінімум рік — точніше ми, Європа, США, Японія, Корея тощо — щоб або завдати Росії вирішального збитку, або щоб перекалібрувати наші можливості і очікування.

Є ще одна гарна новина. У Росії теж все дуже не добре. Але це тема іншої розмови.

А що робити нам? Воювати, працювати. Якщо не в ЗСУ, то для ЗСУ. Ви це і без мене знаєте. Мати слабко прогнозоване майбутнє важко і вкрай неприємно, але іншого вибору, ніж триматися і гребти, у нас все одно нема. Ну, якщо ми хочемо жити і щоб наші діти жили у своїй країні, а не в еміграції чи в окупації.

В Україні з’явився потужний і недорогий електрокросовер від Geely і Volvo

By
-
0

Україна вітає новий електричний автомобіль Zeekr X, представлений компанією Geely і спроектований на базі Volvo EX30. Цей компактний електрокросовер, доступний у версіях з потужністю 272 та 428 к. с., привертає увагу своїм оригінальним дизайном та передовими технологіями.

На знімках, опублікованих на сторінці t.o.p.c.a.r.s_ua в Instagram, можна побачити новий Zeekr X в Києві, що свідчить про його вже наявність на українському ринку.

Бренд Zeekr був створений концерном Geely спеціально для виробництва електромобілів, з допомогою фахівців Volvo. Модель X, яка базується на платформі SEA, вже третя у лінійці Zeekr.

Електромобіль Zeekr X вражає своїм оригінальним дизайном, а також новаторським рішенням у салоні, де центральний тачскрін може рухатися по спеціальних напрямних.

Електричний кросовер доступний у версіях з задньопривідною системою та двома рівнями потужності: 272 і 428 к. с. Розгін до 100 км/год займає від 3,7 до 5,8 секунд, в залежності від конфігурації. Максимальна швидкість обмежена на рівні 180 км/год у всіх модифікаціях.

Електричний кросовер оснащений батареєю ємністю 66 кВт∙год, що дозволяє досягти запасу ходу 560 км у версії з заднім приводом і 512 км у повнопривідній версії.

Нещодавно в Україні також з’явилися інші моделі Zeekr, але новий Zeekr X обіцяє стати популярним вибором серед тих, хто шукає потужний та доступний електрокросовер.

Блокування кордону поляками завдало збитків українській економіці на $160 мільйонів

By
-
0

Національний банк України (НБУ) опублікував свій січневий макроекономічний та монетарний огляд, в якому зазначено ключові події, що впливають на економіку країни. Однією з основних тем є втрати, які Україна зазнала через блокаду кордону з боку Польщі.

  1. Втрати на експорті: В листопаді через блокаду окремих наземних пунктів пропуску на заході України країна втратила на експорті приблизно $160 мільйонів. Це стосується передусім постачань автотранспортом оброблених харчових продуктів, деревини та промислових виробів. Активізація постачань за морським маршрутом частково нейтралізувала негативний вплив блокади, сприяючи росту загальних обсягів експорту.
  2. Втрати на імпорті: Відсутність можливості використовувати польський кордон та загроза аналогічних проблем на кордоні із Словаччиною призвели до оцінених втрат українських імпортерів у розмірі $700 мільйонів. Найбільше це відчули закупівлі продукції машинобудування, хімічних речовин та споживчих товарів. Імпорт нафтопродуктів зміг переорієнтуватися на залізничні перевезення, збільшивши закупівлі на 12%.
  3. Дефіцит робочої сили: Українському бізнесу вистачає робочих рук, і виникають диспропорції між кількістю вакансій та рівнем подання резюме. Особливий дефіцит відзначається у регіонах, особливо в галузях торгівлі та медицини.

  4. Зростання кількості мігрантів: Протягом грудня 2023 року кількість українських мігрантів зросла на 30 тисяч осіб, досягнувши позначки 6,34 мільйонів. Найбільше статусів тимчасового захисту видали в Німеччині (1,2 млн), Польщі (0,95 млн) та Чехії (0,4 млн). Зазначається, що українці, які перебувають за кордоном, демонструють високий рівень адаптації, зокрема у Чехії.

У Києві реєструють смерті від грипу та COVID-19

By
-
0

У Києві ситуація з епідеміологічними захворюваннями залишається напруженою, і влада столиці вживає заходів для контролю та запобігання подальшому поширенню інфекцій, зокрема грипу та COVID-19. За перший тиждень 2024 року вже зареєстровано понад 10 тисяч нових випадків захворювання, при цьому підкреслюється те, що половина з них стосується дітей. На жаль, десятеро дорослих померли внаслідок хвороби.

Начальник Київської міської влади Сергій Попко наголосив на тому, що влада докладає всіх можливих зусиль для стримування епідемії, але також зауважив, що важливою складовою захисту є дотримання рекомендацій Міністерства охорони здоров’я та Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Влада Києва видає заклик мешканцям міста дотримуватися маскового режиму та активно вакцинуватися. Основним заходом для захисту від COVID-19 визнається повний курс із трьох щеплень, який, згідно з повідомленням, залишається безоплатним для всіх українців у 2024 році. Вакцинуватися можна у свого сімейного лікаря чи в пунктах щеплень у медичних закладах. Інформацію про місця вакцинації, їхні адреси та графік роботи можна знайти на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я або звернутися до контакт-центру за номером 0 800 602019.

Наразі, у пунктах щеплень використовують вакцини “Janssen” (виробник “Johnson & Johnson”) та “Comirnaty” (“Pfizer”). Також доступна вакцина для дітей від 5 років (“Pfizer” – вакцина “Comirnaty” для дітей).

Сприяти вакцинації та дотриманню необхідних заходів безпеки є загальною відповідальністю кожного громадянина. Заходи влади мають на меті не лише контроль за епідемією, але і збереження здоров’я населення. Спільні зусилля та відповідальність громадян можуть виявитися вирішальними в подоланні цієї складної ситуації.

Комітет Верховної Ради визнає корупційні ризики у законопроєкті про мобілізацію

By
-
0

Кабінет міністрів вніс до розгляду Верховної Ради законопроєкт, який спрямований на удосконалення проведення мобілізації та військового обліку в Україні. Однак важливий крок у зміцненні обороноздатності країни став об’єктом розгляду Антикорупційного комітету Верховної Ради.

На доповідь комітету нардеп Олексій Гончаренко відзначив, що законопроєкт про мобілізацію, представлений урядом, містить корупційні ризики. Це заявлення викликає серйозні обурення та підкреслює необхідність уважного аналізу та вдосконалення законодавчого акта перед його прийняттям.

Іншим важливим аспектом, який висвітлюється у ЗМІ, стало поширення інформації про те, що в Офісі президента розглядається пропозиція бронювати від армії чоловіків, які отримують високі зарплати, зазначаючи, що такі особи сплачують більше податків. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук вирішив спростувати цю інформацію, стверджуючи, що такого положення не існує у новому законопроєкті про мобілізацію.

Спірні моменти у законопроєкті, виявлені Антикорупційним комітетом, можуть вплинути на шлях його подальшого розгляду та прийняття. Забезпечення прозорості та виключення корупційних елементів в таких стратегічних питаннях, як мобілізація, важливо для забезпечення ефективного функціонування системи національної оборони та довіри суспільства.

Оборона у 2024 допоможе Україні наступати у 2025

By
-
0

Ситуація не сприяє сміливим наступальним операціям української армії, визнає військовий оглядач Микола Бєлєсков у колонці для The Atlantic Council. Отже, єдиний розумний план на 2024 рік — оборонний.

Повномасштабне вторгнення Росії наближається до дворічного терміну, і для військового і політичного керівництва України життєво важливо засвоїти уроки 2022 і 2023 років.

Найважливішим висновком, який можна зробити з останніх двох років бойових дій, є домінування оборонної війни над наступальними операціями. Це було продемонстровано багато разів, починаючи з провалу бліцкригу Росії в перший місяць війни.

Другим ключовим уроком є важливість балансу між політичними цілями та військовими можливостями. Політичні міркування змушували і Росію, і Україну розпочати наступ із недостатньою кількістю сил, що призвело до великих втрат.

Хоча довгостроковою метою України залишається повне звільнення країни від російської окупації, поточні обставини не сприяють сміливим наступальним операціям. На міжнародному фронті зобов’язання США та ЄС щодо надання допомоги зіштовхнулися з серйозними політичними перешкодами, тоді як спроби розширити виробництво військового обладнання та озброєння значно відстали від графіка. В Україні зростає занепокоєння через високу кількість втрат і потенційну нестачу робочої сили.

З огляду на це, військова стратегія України на 2024 рік має зосередитися на утриманні лінії фронту і забезпеченні постійного контролю над приблизно 82% території країни, що залишається в руках України. Стратегічний перехід до активної оборони відповідатиме нинішній силі України, даючи змогу вигравати дорогоцінний час для перегрупування і переозброєння напередодні, імовірно, сприятливіших умов у 2025 році.

Важливим є те, що більш оборонна позиція дасть змогу Україні використовувати нагальну потребу Москви в перемогах. Оскільки російська армія перебуває під величезним політичним тиском в очікуванні просування, в українських командирів буде багато можливостей для стабільного знекровлення сил вторгнення Путіна, подібно до того, як вони зараз роблять це в Авдіївці.

Паралельно Україна повинна прагнути продовжувати знижувати здатність Росії вести війну шляхом проведення ескалації кампанії авіаударів по цілях далеко за лінією фронту на всій території окупованої України і самої Росії. Це може враховувати атаки на зосередження військ, військові бази і склади боєприпасів, а також матеріально-технічні центри та об’єкти з виробництва озброєння.

Ухваливши стратегію активної оборони у 2024 році, Київ може досягти подвійної мети — запобігти будь-якому значному просуванню Росії та створити умови, які сприятимуть успіху України у війні на виснаження. Це створило б основу для повернення до наступальних операцій у 2025 році.

Ефективність будь-якої оборонної стратегії у 2024 році значною мірою залежатиме від рівня підтримки з боку партнерів України. Що стосується поставок зброї, пріоритети враховуватимуть величезну кількість артилерійських боєприпасів разом із системами радіоелектронної боротьби, ударними безпілотниками, додатковими засобами ППО і ракетами великої дальності. Гаряче очікуване прибуття винищувачів F-16 у найближчі місяці також значно посилить здатність України позбавити Росію контролю над небом.

Якщо ця військова допомога буде надана, Україна зможе реалізувати стратегію активної оборони протягом наступного року, а також — готуватися до майбутніх наступів. Ця підготовка повинна містити розширені програми навчання українських військових у країнах НАТО. У той час, як десятки тисяч українських військових уже пройшли підготовку в перші два роки війни, невдачі на лінії фронту в другій половині 2023 року показали недоліки цих зусиль. Очевидно, що потрібно набагато більше часу, щоб надати українським солдатам військові знання та навички, необхідні для успіху на полі бою.

Перехід до активної оборони у 2024 році не завадить Україні проводити конкретні наступальні дії. Найімовірнішим фокусом наступальних операцій України протягом наступного року стане окупований Росією Кримський півострів. Це підтвердив президент України Володимир Зеленський у нещодавньому інтерв’ю The Economist.

Систематичне знищення російського матеріально-технічного та військового потенціалу в Криму протягом 2024 року переслідує дві важливі цілі. По-перше, це допоможе забезпечити свободу торгового судноплавства в Чорному морі, спираючись на нещодавній прогрес України в прориві російської морської блокади портів. По-друге, це завадило б зусиллям Кремля поповнити постачання російської армії на півдні України, потенційно створивши слабкі точки вздовж лінії фронту сухопутної війни.

Успіх України в битві за Чорне море продемонстрував міць західної зброї в поєднанні з майстерністю і винахідливістю українських військових. Подальші прориви в Криму і на морі 2024 року залежатимуть від готовності партнерів України постачати необхідні ракети.

Заклики до України ухвалити оборонну стратегію в прийдешньому році далекі від оптимізму, який ряснів на початку 2023 року після гучних перемог України під Харковом і Херсоном. Хоча деякі спостерігачі неминуче вважатимуть цю позицію песимістичною або навіть поразницькою, вона відображає нинішні реалії війни і являє собою найімовірніший шлях до майбутнього успіху. Дійсно, якщо перехід України до активної оборони у 2024 році прокладе шлях до можливої перемоги, майбутні історики вважатимуть це розсудливим і мудрим.

Володимир Путін відкрито готує свою країну до тривалої війни, і його надихають ознаки слабкості серед західних союзників України, що зростають. Щоб перемогти кремлівського диктатора і покласти край загрозі, що походить від відродження російського імперіалізму, Україна та її міжнародні партнери повинні перестати мислити категоріями індивідуальних наступів і прийняти більш довгостроковий підхід до цього історичного завдання.

14-річний Ігор Самуненков з Києва став наймолодшим гросмейстером світу в історії шахів

By
-
0

Український підліток, Ігор Самуненков, вразив світову шахову спільноту, ставши наймолодшим гросмейстером у світі. За інформацією Міністерства молоді та спорту України, цей 14-річний киянин здобув звання гросмейстера, роблячи його наймолодшим володарем цього престижного титулу на сучасний момент.

Попередній рекорд належав американцю Абгіманью Мішра, який здобув титул гросмейстера у віці 12 років 4 місяці та 25 днів. Однак, Ігор Самуненков побив цей рекорд, стаючи наймолодшим гросмейстером світу. На даний момент йому всього лише 14 років, що робить його не лише талановитим гравцем, а й прикладом для інших молодих шахістів.

Історія українських шахів не перший раз свідчить про видатних досягнень у молодому віці. У 2002 році, Руслан Пономарьов з України став наймолодшим чемпіоном світу з шахів, здобувши цей титул у віці 16 років. Тепер Ігор Самуненков приносить ще одну славетну сторінку до історії українських шахів, підкреслюючи високий рівень таланту та підготовки молодих гравців в Україні.

Гросмейстерський титул – це визнання надзвичайної майстерності та стратегічного мислення в грі в шахи. Ігор Самуненков, в такий юний віці, демонструє не лише виняткові шахові навички, а й великий потенціал для майбутніх досягнень у світовій шаховій арені.

Ця подія є ще однією прикладною довідкою до того, що Україна продовжує виховувати та підтримувати талановитих спортсменів, які здатні конкурувати на світовому рівні. Бажаємо Ігорю Самуненкову подальших успіхів та нових досягнень у захопливому світі шахів.

Прокляття високосних років. Як діє в історії відома загальна прикмета

By
-
0

Володимир Фесенко пропонує подивитися та проаналізувати чи насправді високосні роки такі вже погані, як про них звикли говорити. Для цього звернемось до нещодавньої історії — і нашої, і всесвітньої.

Новий рік — час прогнозів, різноманітного ворожіння і прикмет. Зростає попит на професійних ворожок — від тарологів до астрологів. Згадують і про різні прикмети. Особливо це помітно в часи війни.

Один з поширених забобонів — про нещасливі високосні роки. Шанувальники поганих прикмет відразу згадають про минулий високосний рік — 2020-й, який приніс нам пандемію Covid-19. Відповідно, вони ж віщують, що і 2024 рік (теж високосний) принесе нам щось недобре.

Чи насправді високосні роки такі вже погані? Давайте для відповіді на це запитання подивимось на нещодавню історію — і нашу, і всесвітню.

Про 2020 рік я вже згадував. А от 2016 нічим особливим не відзначився, хіба що перемогою Трампа на президентських виборах в США. Потім з’ясувалося, що його президентство хоча і було вельми специфічним, але все ж таки не стало катастрофічним. Якщо хтось скаже, що в цей високосний рік Трамп знов може перемогти, то лише нагадаю, що президентські вибори в США взагалі відбуваються у високосні роки. Отак сталося.

2012 рік для України і світу також не відзначився чимось особливим. У нас найбільш помітною подією були парламентські вибори, на яких перемогла Партія регіонів, але відзначилась і опозиція, зокрема, партія “Свобода”, для якої той рік став найбільш успішним в її електоральній історії.

2008 рік для світу запам’ятався глобальною фінансовою кризою. Але у нас пік цієї кризи припав на 2009 р.

2004 рік в Україні відзначився Помаранчевою революцією. Але вона була і безкровною, і успішною. У світі цей рік запам’ятався величезним цунамі в Індійському океані, внаслідок якого загинули близько 230 тис. осіб.

2000 рік — Міленіум. “Кінця світу” не відбулося, чогось надзвичайного і глобально поганого — також. Хоча знакових подій вистачало. В Росії — Друга Чеченська війна і перша перемога Путіна на президентських виборах. У нас — всеукраїнський референдум, результати якого жодним чином не вплинули на політичну ситуацію в країні; вбивство журналіста Г. Гонгадзе і касетний скандал — події, які заклали підвалини наступних кризових тенденцій.

1996 рік — чогось надзвичайного не відбулося. В Україні ухвалили Конституцію, в Росії переобрали Єльцина Президентом РФ.

1992 рік запам’ятався численними війнами — в Югославії, Нагірному Карабаху, Абхазії і Південній Осетії, Придністров’ї, громадянськими війнами в Алжирі, Таджикистані та ще в цілій низці країн. Але було і мирне “розлучення” Чехії і Словаччини. Для України це був перший рік незалежності, непростий, але достатньо спокійний.

Далі продовжувати не буду. Вже достатньо, щоб зрозуміти, що не кожен високосний рік може принести щось погане, як і не кожна “п’ятниця 13-те” є днем жахів. Щось і десь може статися. Як можуть статися і в будь-який інший рік і погані і позитивні новини. Перша і друга світові війни починалися не у високосні роки. І знакові події новітньої історії у відносинах між Росією і Україною відбувалися не у високосні роки, починаючи з розпаду СРСР і закінчуючи повномасштабним російським вторгненням в Україну. 2014 рік, до речі, теж не був високосним.

Для любителів спорту високосні роки асоціюються з Олімпійськими іграми. У зв’язку з цим розповім про одну містично-конспірологічну теорію, яку я почув років десять тому від одного колишнього литовського депутата (на жаль, не пам’ятаю його прізвища). Це не для прихильників суто раціонального мислення, хоча багатьом українцям ця “теорія” може сподобатись.

Суть цієї “теорії” в наступному. Авторитарні (тоталітарні) режими, які проводили Олімпійські ігри, через певний час руйнувались, а їх країни навіть розпадалися. Йдеться про гітлерівську Німеччину, яка в 1936 році проводила і літні і зимові Олімпійські ігри, а в 1945 році припинила своє існування. Потім така доля спіткала Радянський Союз (у 1980 році відбулися літні Олімпійські ігри в Москві, в 1991 СРСР припинив своє існування) і Югославію (у 1984 році відбулися зимові ігри в Сараєво, в 1991 розпочався розпад Югославії).

Однак в цю “теорію” не вписуються (можливо, поки що) Росія (зимові Олімпійські ігри в Сочі в 2014 році) і Китай (літні Олімпійські ігри в Пекіні в 2008 і зимові Олімпійські ігри в Пекіні в 2022 році). Проте, не будемо поспішати з висновками, подивимось, що буде далі.

На останок — трохи новорічної політнумерології. В політичній історії незалежної України визначальну (поворотну) роль відігравали роки, які закінчувались на четвірку — 1994 рік (перемога на президентських виборах Леоніда Кучми, яка визначила політичний розвиток України на наступні 10 років), 2004 рік (Помаранчева революція, далі було десятиріччя боротьби між проєвропейськими і проросійськими силами), 2014 рік (перемога Революції Гідності, захоплення Росією Криму і початок військово-політичного протистояння між Росією і Україною). Між іншим, в усі ці роки в Україні були також президентські вибори. Чи продовжить цю закономірність 2024 рік? Подивимось.

“Україна готує аеродроми для винищувачів F-16,” – Міноборони

By
-
0

Україна активно готує інфраструктуру аеродромів для прийому багатоцільових винищувачів F-16. За інформацією першого заступника міністра оборони України генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, робота з інтеграції цих літаків у систему Сил оборони України ведеться як в Україні, так і в рамках міжнародної Коаліції військово-повітряних сил. Робота передбачає не лише адаптацію аеродромів, але й навчання льотчиків та інженерів. Україна сподівається завершити підготовку інфраструктури до кінця 2024 року в рамках програми “Швидкий трек”, що охоплює оцінку аеродромів та проведення навчань особового складу на літаках F-16. Підготовка проходить в умовах постійного використання аеродромної інфраструктури для бойових завдань.

1...2 1852 1862 187...2 219Page 2 186 of 2 219

EDITOR PICKS

POPULAR POSTS

POPULAR CATEGORY

©