Home Blog Page 18

Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

0
Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

У Росії 25 жовтня повідомили про атаку на промислову зону міста Єлець Липецької області. За даними українських моніторингових каналів, імовірною ціллю став завод «Енергія» — підприємство, що виготовляє акумулятори та джерела живлення для російської військової техніки, зокрема ракетних комплексів «Іскандер» і «Кинджал». Після удару місцеві жителі повідомляли про пожежу та густий чорний дим.

Інформацію про можливе ураження заводу поширили моніторингові Telegram-канали, зокрема Exilenova+. Про атаку також повідомили українські ЗМІ.

Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

За попередніми даними, удари були завдані вдень 25 жовтня. Моніторингові ресурси стверджують, що для атаки застосували крилаті ракети.

Після вибухів у районі промислового підприємства з’явився густий дим. У соціальних мережах поширили повідомлення про перекриття прилеглої території та прибуття автомобілів екстрених служб.

Водночас незалежного підтвердження типу застосованого озброєння та точного місця влучання наразі немає.

Факт атаки на промислову зону Єльця підтвердила й російська влада.

Губернатор Липецької області Ігор Артамонов повідомив, що на місці працюють оперативні служби, а інформацію про можливих постраждалих уточнюють.

При цьому російський посадовець не назвав підприємство, яке опинилося під ударом, та не розкрив масштабів пошкоджень.

За повідомленням російського агентства «Інтерфакс», у регіоні також оголошували ракетну небезпеку.

Завод «Енергія», який називають можливою ціллю атаки, є одним із важливих російських виробників хімічних джерел струму.

Підприємство спеціалізується на випуску акумуляторів, батарей та інших елементів живлення для військової і цивільної техніки.

Його продукцію використовують в авіації, безпілотних системах, засобах зв’язку та спеціалізованому обладнанні.

За даними українського Генерального штабу, завод також забезпечує виробництво батарей для оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М», крилатих ракет морського базування та модулів планерування й корекції авіаційних бомб.

Такі компоненти необхідні для забезпечення електроживлення окремих систем озброєння.

Саме тому підприємства, які виготовляють спеціалізовані джерела живлення, є важливою складовою російського оборонно-промислового комплексу.

Завод «Енергія» вже неодноразово ставав ціллю атак під час повномасштабної війни.

Зокрема, 23 травня 2025 року Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив ураження підприємства підрозділами Сил спеціальних операцій у взаємодії з іншими складовими Сил оборони.

Тоді на території заводу зафіксували вибухи та пожежу. Українське військове командування повідомило про ураження важливого об’єкта російського ВПК.

Наступну атаку підтвердили 3 липня 2025 року. За даними Генштабу, удар здійснили підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ.

Після цього повідомлялося про вибухи та тимчасове припинення роботи виробничих потужностей.

Ще одна атака на підприємство, за повідомленнями незалежних російських медіа, відбулася на початку січня 2026 року.

Тоді журналісти ASTRA проаналізували відеозаписи очевидців і встановили, що пожежа виникла в районі заводу «Енергія».

Російська влада підтверджувала загоряння в промисловій зоні Єльця, але безпосереднього ураження заводу не визнавала.

Таким чином, повідомлення 25 жовтня може свідчити про чергову атаку на підприємство, яке забезпечує російську військову промисловість важливими комплектуючими.

Однак остаточні результати удару залишаються невідомими.

Станом на час появи перших повідомлень немає підтверджених даних про кількість пошкоджених виробничих корпусів, зупинку підприємства або втрати серед персоналу.

Також українське військове командування ще не оприлюднило офіційного підтвердження результатів саме цієї атаки.

Подальша інформація про наслідки удару дозволить оцінити, чи вплинув він на роботу підприємства та виробництво компонентів для російського озброєння.

ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

0
ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

Сили оборони України провели серію ударів по російських військових об’єктах одразу на кількох напрямках. Протягом 24 жовтня та в ніч проти 25 жовтня українські підрозділи уразили радіолокаційні станції на території Бєлгородської області РФ, командні пункти на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, а також місця зосередження російських військовослужбовців на Донеччині.

Про результати операцій 25 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у своєму офіційному Telegram-каналі.

Одним із важливих результатів стало ураження російських радіолокаційних станцій у районах населених пунктів Гостищево та Курганне Бєлгородської області.

Ці засоби використовуються для спостереження за повітряною обстановкою та виявлення повітряних цілей. Радіолокаційні станції є важливими елементами системи протиповітряної оборони, оскільки допомагають військовим отримувати інформацію про наближення безпілотників та інших літальних апаратів.

У Генштабі пояснили, що ураження таких об’єктів послаблює можливості противника контролювати повітряний простір.

«Ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі противника та розширює можливості Сил оборони України застосовувати безпілотні системи на всіх рівнях», — наголосили українські військові.

Інакше кажучи, пошкодження радарів може ускладнити російським підрозділам своєчасне виявлення повітряних цілей і створити додаткові можливості для українських операцій.

Однак точні типи уражених станцій та ступінь їхнього пошкодження поки не оприлюднені.

Паралельно Сили оборони завдали ударів по системі управління російських військ на тимчасово окупованих українських територіях.

Зокрема, під удар потрапив пункт управління одного з підрозділів окупаційної армії в районі Тарасівки Запорізької області.

Ще однією ціллю став командно-спостережний пункт російських військ неподалік Голої Пристані на Херсонщині.

Такі об’єкти використовуються для координації дій підрозділів, спостереження за обстановкою та передавання бойових наказів.

За оцінкою Генштабу, їх ураження порушує управління російськими військами й ускладнює координацію підрозділів на полі бою.

Окрему увагу українські захисники приділили місцям зосередження особового складу противника.

На Донеччині удари завдали по районах населених пунктів Миколаївка та Новоукраїнка.

На Запоріжжі були уражені позиції та місця скупчення російських військових у районах Бердянська, Охрімівки й Тарасівки.

Водночас Генеральний штаб поки не повідомив точну кількість втрат особового складу, знищеної техніки або пошкоджених військових об’єктів унаслідок цих атак.

Операції відбулися на тлі продовження українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

Зокрема, напередодні, 24 жовтня, Генштаб повідомляв про ураження двох підприємств російського оборонно-промислового комплексу та літака на аеродромі «Єйськ».

Українські військові регулярно застосовують безпілотні системи для ударів по засобах спостереження, командних пунктах, військовій логістиці та об’єктах забезпечення російської армії.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабну операцію Сил безпілотних систем у Криму та на окупованих територіях, під час якої українські підрозділи атакували газові компресорні станції, транспортні об’єкти, військову техніку та логістичні маршрути окупантів.

Такі удари спрямовані на послаблення можливостей російського угруповання вести бойові дії та забезпечувати свої підрозділи на фронті.

У Генеральному штабі підкреслили, що українські військові продовжуватимуть системну роботу проти важливих військових цілей противника.

Наразі підтверджено ураження низки радіолокаційних станцій, пунктів управління та районів зосередження російських військових. Остаточні результати операцій і масштаби завданих втрат ще встановлюються.

Туреччина запускає «конвеєр талантів»: чи зможе Україна повторити технологічний прорив

0
Туреччина запускає «конвеєр талантів»: чи зможе Україна повторити технологічний прорив

Туреччина створила масштабну систему підтримки молодих винахідників, яка допомагає школярам перетворювати захоплення наукою на професію. Технологічні фестивалі, безкоштовні інженерні майстерні, університетські гранти та співпраця з великими компаніями формують безперервний шлях від першого дитячого експерименту до роботи у високотехнологічній промисловості. Для України, яка потребує нових інженерів, науковців і розробників оборонних технологій, цей досвід може стати важливим орієнтиром.

Про це у своїй авторській статті для ZN.UA розповіла докторка фізико-математичних наук Катерина Терлецька, завідувачка лабораторії математичних наук Національного центру «Мала академія наук України».

Одним із найпомітніших прикладів турецького підходу став фестиваль авіації, космосу та технологій TEKNOFEST, який цьогоріч відбувся у місті Шанлиурфа.

За офіційними даними організаторів TEKNOFEST, на конкурси зареєструвалися понад 1,6 мільйона учасників із 99 країн світу, які сформували понад 730 тисяч команд.

До фінального етапу дісталися понад 14 тисяч молодих винахідників. Вони презентували власні технологічні розробки — від робототехніки та безпілотних систем до штучного інтелекту й космічних технологій.

Загальна кількість відвідувачів заходів фестивалю сягнула приблизно 1,5 мільйона людей.

Проте головна особливість Туреччини полягає не лише в масштабних технологічних шоу.

Після фестивалів зацікавлені школярі можуть продовжити навчання в мережі майстерень DENEYAP, які працюють у всіх 81 провінціях країни.

Ця програма передбачає 36 місяців безкоштовного навчання за 11 технологічними напрямами.

Діти опановують програмування, робототехніку, електроніку, штучний інтелект, кібербезпеку, матеріалознавство, енергетичні та аерокосмічні технології.

Згідно з офіційною програмою DENEYAP, навчання поєднує практичні заняття, командну роботу та створення власних проєктів.

Наступною сходинкою стають університетські дослідження, грантові програми та можливості працевлаштування в технологічних компаніях.

Важливу роль у цій системі відіграє Рада з наукових і технологічних досліджень Туреччини TÜBİTAK, яка фінансує наукові проєкти та підтримує розвиток дослідницької інфраструктури.

За даними, наведеними Катериною Терлецькою, Туреччина витрачає на дослідження й розробки близько 1,46% валового внутрішнього продукту. Причому понад половину відповідних витрат фінансує приватний бізнес.

Таким чином, технологічна освіта безпосередньо пов’язана з потребами промисловості.

Водночас авторка наголошує: не кожен талановитий школяр обов’язково має стати інженером оборонного підприємства.

Для розвитку держави потрібні також математики, фізики, біологи та дослідники фундаментальних наук.

Прикладом альтернативного підходу стало Математичне село Несіна поблизу турецького Шириндже. Його створили як незалежний освітній простір, де школярі, студенти й науковці можуть вивчати математику без необхідності негайно перетворювати знання на комерційний продукт.

Україна також поступово розбудовує подібну систему.

Зокрема, проєкт «Інженерне майбутнє України» покликаний поєднати школу, університет, інженерний центр і технологічну індустрію.

Водночас «Ненька інфо» раніше повідомляла про плани створення STEM-просторів для дітей загиблих і полонених українських військових.

Такі освітні програми дають дітям можливість вивчати робототехніку, програмування та інженерію, працювати з наставниками й розробляти власні технологічні проєкти.

На думку Терлецької, Україні необхідно створити систему, за якої талановитий випускник зможе знайти лабораторію, фінансування, команду та перспективну роботу всередині країни.

Адже головне завдання полягає не лише в підготовці майбутніх спеціалістів, а й у створенні середовища, в якому молоді люди бачитимуть перспективи професійного розвитку без вимушеного виїзду за кордон.

Турецький досвід демонструє, що технологічний розвиток починається зі школи, але потребує довгострокового партнерства освіти, науки, держави та бізнесу.

Годинники перевели, організм — ні: як пережити перехід на зимовий час

0
Годинники перевели, організм — ні: як пережити перехід на зимовий час

Україна в ніч проти неділі, 25 жовтня, офіційно перейшла на зимовий час. О четвертій ранку стрілки годинників перевели на одну годину назад — на третю. Таким чином, українці отримали додаткову годину для сну, однак навіть така, здавалося б, приємна зміна може вплинути на самопочуття. Лікарі попереджають про можливу сонливість, втому, зниження концентрації уваги та порушення звичного режиму.

Про це повідомили у Департаменті охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації, фахівці якого оприлюднили рекомендації для безпечної адаптації організму.

Найбільше уваги своєму стану радять приділити людям старшого віку, дітям, а також тим, хто має хронічні захворювання, проблеми зі сном або серцево-судинною системою.

Попри додаткову годину відпочинку, внутрішній біологічний годинник людини не завжди встигає відразу пристосуватися до нового розкладу.

Саме тому в перші дні після переведення стрілок можуть виникати труднощі із засинанням, ранкова млявість або відчуття втоми навіть після повноцінного нічного сну.

Медики наголошують: полегшити перехід допомагають прості щоденні звички.

Насамперед варто поступово змінювати час засинання та пробудження. Фахівці рекомендують зміщувати звичний режим на 15–20 хвилин, щоб організм адаптувався без різких змін.

Оскільки перехід уже відбувся, тим, хто відчуває дискомфорт, краще не намагатися за один день повністю перебудувати розпорядок, а поступово повертатися до стабільного графіка.

Не менш важливим є денне світло.

Лікарі радять щодня гуляти на свіжому повітрі щонайменше 20–30 хвилин у світлу пору доби. Природне освітлення допомагає організму регулювати вироблення мелатоніну — гормону, пов’язаного з циклом сну та неспання.

Крім того, прогулянки сприяють зменшенню стресу та покращують загальне самопочуття.

Важливу роль відіграє і регулярне харчування. Медики рекомендують снідати після пробудження, а обідати та вечеряти приблизно в один і той самий час.

Такий розпорядок допомагає підтримувати стабільні добові ритми.

Окрему увагу варто приділити використанню смартфонів та інших електронних пристроїв.

Фахівці рекомендують щонайменше за годину до сну відмовитися від перегляду стрічки новин, соціальних мереж і тривалого користування гаджетами.

Вечірнє світло екранів та емоційно насичена інформація можуть ускладнювати засинання, особливо якщо людина й без того має проблеми зі сном.

У перші дні після переходу на зимовий час лікарі також радять уникати надмірних фізичних та емоційних навантажень.

Це не означає повну відмову від спорту чи звичної активності. Однак інтенсивні тренування та завдання, які потребують значного напруження, краще планувати з урахуванням власного самопочуття.

Особливо уважними варто бути водіям та працівникам, чия діяльність потребує високої концентрації.

Державна служба України з питань праці попередила, що сонливість і недостатній відпочинок у перші дні після зміни часу можуть негативно впливати на швидкість реакції та уважність.

Водночас для більшості людей осіннє переведення годинників минає без серйозних проблем, а тимчасовий дискомфорт поступово зникає.

Раніше «Ненька інфо» нагадувала українцям про дату переходу на зимовий час у 2026 році.

Попри те, що Верховна Рада ще у 2024 році підтримала законопроєкт про скасування сезонного переведення годинників, остаточно новий порядок не набув чинності. Тому Україна продовжує переходити між літнім і зимовим часом відповідно до постанови Кабінету Міністрів 1996 року.

Отже, головне правило після переведення годинників — не намагатися компенсувати зміну режиму різкими діями. Регулярний сон, денне світло, помірна активність та стабільний графік допоможуть легше пристосуватися до зимового часу.

О 03:00 зброя має замовкнути: з’явилися нові подробиці історичної домовленості щодо Олешок

0
О 03:00 зброя має замовкнути: з’явилися нові подробиці історичної домовленості щодо Олешок

Україна та Росія узгодили точний час початку локального припинення вогню для проведення гуманітарної місії в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області. Режим тиші має запрацювати 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Домовленість відкриває можливість доставити продовольство, питну воду та медикаменти цивільному населенню, а також організувати евакуацію людей, які місяцями залишаються фактично відрізаними від зовнішнього світу.

Про це 24 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець після онлайн-зустрічі з керівницею російської переговорної групи Яною Лантратовою.

За словами українського омбудсмана, представники двох сторін підтвердили однаковий час початку режиму тиші.

«Проінформував російську сторону, що припинення вогню відбудеться з 27 жовтня з 3:00 за київським часом», — зазначив Лубінець.

Зі свого боку Лантратова повідомила, що російські військові мають припинити вогонь 27 жовтня о 04:00 за московським часом.

Таким чином, обидві сторони погодили один момент початку перемир’я, попри різницю в часових поясах.

Під час переговорів також обговорили технічні та організаційні питання майбутньої гуманітарної операції. За словами Лубінця, сторони обмінялися необхідною інформацією та підтвердили виконання попередньо взятих зобов’язань.

Про результати зустрічі повідомили «Суспільне» та «Укрінформ».

Переговори щодо Олешок активізувалися після втручання першої леді США Меланії Трамп.

23 жовтня Білий дім офіційно оголосив про досягнення домовленості між Україною та Росією щодо тимчасового припинення бойових дій у районі окупованого міста.

Американська сторона повідомила, що Меланія Трамп та її представник безпосередньо взаємодіяли з українським і російським керівництвом для узгодження гуманітарної операції.

У початковій заяві Білого дому датою початку перемир’я назвали 29 жовтня. Однак після додаткових консультацій 24 жовтня представники України та Росії підтвердили 27 жовтня.

Офіційного роз’яснення цієї різниці в датах наразі немає. Водночас остання узгоджена сторонами дата стосується саме початку режиму припинення вогню.

Гуманітарну місію планують проводити поетапно. Вона передбачає розмінування шляхів доступу до міста, доставлення продовольства, медикаментів та інших необхідних речей, а також організацію безпечного виїзду цивільних.

За оцінками Білого дому, безпосередньо в Олешках залишаються приблизно 1700–2000 мешканців, переважно літні люди. Серед них можуть бути близько 50 дітей.

До повномасштабного вторгнення населення міста становило приблизно 24 тисячі осіб.

Ситуація в Олешках залишається критичною через нестачу харчів, питної води, медикаментів та обмежений доступ до медичної допомоги.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про доставлення українськими безпілотниками близько чотирьох тонн продовольства для мешканців окупованого міста.

Водночас такі операції не можуть повністю замінити регулярне гуманітарне постачання та організовану евакуацію.

Ще 21 жовтня «Ненька інфо» писала про заяву Давида Арахамії, який після переговорів зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом анонсував можливі позитивні новини щодо гуманітарної ситуації в Олешках.

Згодом Організація Об’єднаних Націй привітала домовленість про локальне припинення вогню та висловила готовність підтримати гуманітарні зусилля.

Наразі головним питанням залишається практичне виконання погоджених умов.

До початку операції необхідно забезпечити безпеку маршрутів, перевірити можливість доставки допомоги та узгодити порядок пересування гуманітарних груп.

Саме від дотримання режиму тиші залежатиме можливість безпечно дістатися до людей, які залишаються в окупації.

Таким чином, домовленість про припинення вогню з 03:00 27 жовтня стала важливим кроком у підготовці гуманітарної місії. Проте говорити про успішну евакуацію або фактичне припинення обстрілів можна буде лише після початку операції та підтвердження виконання домовленостей на місцях.

Ранок почався з вибухів: Росія вдарила по життєво важливих об’єктах Дніпра

0
Ранок почався з вибухів: Росія вдарила по життєво важливих об'єктах Дніпра

Російські війська вранці 25 жовтня знову атакували Дніпро, завдавши ударів по критичній інфраструктурі міста. Упродовж ранку в обласному центрі неодноразово лунали вибухи, а жителів попереджали про загрозу застосування безпілотників. На місцях ударів працюють екстрені служби. За попередніми даними, загиблих і постраждалих немає.

Про чергову атаку повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

«Росіяни знову завдали ударів по критичній інфраструктурі Дніпра», — написав посадовець у своєму Telegram-каналі.

Він уточнив, що всі необхідні екстрені служби працюють на місцях подій. Інформація про масштаби пошкоджень наразі встановлюється.

За даними місцевого видання «Дніпро Оперативний», протягом ранку 25 жовтня у місті двічі оголошували повітряну тривогу.

Моніторингові ресурси попереджали про небезпеку атаки російських безпілотників. Перші вибухи жителі почули приблизно о 06:08, повторні — близько 06:51.

Після цього обласна військова адміністрація підтвердила удари по критичній інфраструктурі.

На момент перших офіційних повідомлень не уточнювалося, які саме об’єкти опинилися під атакою, чи виникли пожежі та чи є перебої з електро-, тепло- або водопостачанням.

Відомостей про загиблих і поранених унаслідок саме ранкової атаки 25 жовтня також не надходило.

Водночас це вже не перший удар по інфраструктурі Дніпра за останні дні.

Напередодні, 24 жовтня, російські війська також атакували критично важливі об’єкти обласного центру.

Тоді Олександр Ганжа попереджав, що небезпека для міста зберігається, та закликав мешканців залишатися в безпечних місцях до завершення повітряної тривоги.

Про ці події повідомляв Укрінформ з посиланням на заяви обласної адміністрації.

Подібний удар стався й 23 жовтня, коли російська армія знову атакувала критичну інфраструктуру Дніпра. У місті та передмісті виникали пожежі, були пошкоджені підприємства, приватні будинки й автомобілі.

За даними Національної поліції, унаслідок атак того дня загинула людина, ще восьмеро постраждалих перебували в лікарні.

Ще раніше, 21 жовтня, російські удари спричинили масштабні проблеми з електропостачанням на Дніпропетровщині.

Тоді без світла залишилися понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар.

Енергетики розпочали відновлення електропостачання після того, як це дозволила безпекова ситуація.

Про перебої з електрикою повідомляло видання LB.ua.

На тлі повторних ударів особливо гостро постає питання стійкості енергетичної системи та захисту критичної інфраструктури напередодні зимового періоду.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про атаки на енергетичні об’єкти Дніпропетровщини та запровадження графіків відключення електроенергії.

Також «Ненька інфо» писала про удар керованими авіабомбами по Дніпру 13 жовтня. Тоді постраждав 64-річний чоловік, а пошкоджень зазнали житлові багатоповерхівки, автомобілі та об’єкт транспортної інфраструктури.

Наразі фахівці продовжують встановлювати наслідки ранкових ударів 25 жовтня. Офіційних даних про кількість пошкоджених об’єктів та можливі відключення комунальних послуг поки немає.

Мешканцям міста рекомендують стежити за повідомленнями обласної військової адміністрації та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

«Подивимося»: Меланія Трамп заговорила про візит до України, а чоловік її підтримав

0
«Подивимося»: Меланія Трамп заговорила про візит до України, а чоловік її підтримав

Перша леді Сполучених Штатів Меланія Трамп уперше публічно прокоментувала можливість свого візиту до України. Дружина американського президента не виключила такої поїздки, а Дональд Трамп підтримав її слова, підтвердивши, що візит справді може відбутися. Заява пролунала на тлі активної участі Меланії у гуманітарних переговорах щодо допомоги цивільним жителям окупованих українських територій.

Про це повідомило агентство Associated Press, журналісти якого висвітлювали спілкування президентського подружжя з пресою 24 жовтня.

Дональд і Меланія Трамп разом прибули на виборчу дільницю у Вест-Палм-Біч, штат Флорида, щоб достроково проголосувати на проміжних виборах до Конгресу США.

Перед цим американський президент провів частину ранку на розташованому неподалік полі для гольфу.

Після голосування подружжя поспілкувалося з журналістами. Одне із запитань стосувалося можливого візиту першої леді до України.

«Подивимося», — з усмішкою відповіла Меланія Трамп.

Дональд Трамп одразу підтримав дружину, зазначивши, що така поїздка можлива.

«Це може статися», — заявив президент США.

Водночас жодних конкретних дат, маршруту або офіційних домовленостей щодо візиту не оголошували.

Інтерес до можливої поїздки Меланії Трамп виник після її несподіваного залучення до дипломатичних контактів між Україною та Росією.

23 жовтня Білий дім повідомив, що перша леді США допомогла досягти домовленості про тимчасове припинення бойових дій у районі окупованого міста Олешки Херсонської області.

Метою домовленості є доставка гуманітарної допомоги та організація евакуації цивільного населення.

Згідно з офіційним повідомленням Білого дому, Меланія Трамп та її представник безпосередньо взаємодіяли з українським і російським керівництвом для погодження гуманітарної операції.

План передбачає створення безпечного маршруту для доставки харчових продуктів, медикаментів та інших необхідних речей, а також допомогу мешканцям, які бажають залишити небезпечну територію.

Окрему увагу планують приділити людям похилого віку, які залишаються в окупованому місті без належного доступу до медичної допомоги та базових послуг.

За оцінками, які наводить Білий дім, в Олешках можуть залишатися приблизно 1700–2000 цивільних, серед них близько 50 дітей.

До повномасштабного російського вторгнення населення міста становило приблизно 24 тисячі осіб.

Меланія Трамп також заявила про намір залучити незалежних американських журналістів до документування гуманітарної операції.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Організація Об’єднаних Націй привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках.

Водночас початок гуманітарної операції потребує узгодження низки безпекових питань. У повідомленнях сторін фігурують дати 27 та 29 жовтня, що можуть стосуватися різних етапів припинення вогню та доставки допомоги.

Ще до оголошення домовленості «Ненька інфо» писала про заяву Давида Арахамії щодо можливого прориву в переговорах стосовно гуманітарної ситуації в Олешках.

Окрім цього, Меланія Трамп бере участь у гуманітарних ініціативах, спрямованих на возз’єднання дітей із родинами, розлученими через війну.

За інформацією її офісу, попередні дипломатичні контакти сприяли возз’єднанню 34 дітей із сім’ями.

Можливий візит першої леді до України міг би стати продовженням цієї гуманітарної діяльності.

Проте поки що йдеться виключно про припущення. Ні Білий дім, ні українська сторона не оголосили офіційної підготовки такої поїздки.

Таким чином, коротка відповідь Меланії Трамп привернула увагу на тлі її участі в гуманітарних переговорах. Чи переросте ця заява в реальний візит до України, наразі невідомо.

Росія вдарила по торговельному об’єкту у Запоріжжі

0
Росія вдарила по торговельному об'єкту у Запоріжжі

Російські війська вранці 25 жовтня завдали чергового удару по Запоріжжю. Цього разу під атакою опинився один із торговельних об’єктів міста. Після влучання спалахнула пожежа, до ліквідації якої залучили рятувальників. За попередньою інформацією місцевої влади, загиблих і постраждалих немає.

Про наслідки атаки повідомив співголова Ради оборони Запорізької області Іван Федоров. Інформацію також підтвердили «Українська правда» та «Суспільне Запоріжжя».

За словами Федорова, російський удар припав по об’єкту торговельної інфраструктури обласного центру. Невдовзі після атаки на місці виникло займання.

Пожежно-рятувальні підрозділи прибули до пошкодженої будівлі та розпочали боротьбу з вогнем. Згодом стало відомо, що пожежу вдалося локалізувати.

Місцева влада оприлюднила фотографії наслідків обстрілу. На момент перших повідомлень інформації про постраждалих не надходило.

Водночас точну назву пошкодженого об’єкта, масштаби руйнувань, площу пожежі та тип застосованого російськими військами озброєння офіційно не уточнювали.

Це вже не перший випадок, коли російські удари спричиняють пожежі на торговельних об’єктах Запоріжжя.

Зокрема, 21 вересня місто зазнало масованої атаки, внаслідок якої пошкоджень зазнали торговельний центр, житлові багатоповерхівки та навчальний заклад. Тоді місцева влада повідомляла про постраждалих серед цивільного населення.

Детальніше про ті події «Ненька інфо» писала у матеріалі про масштабні пожежі та руйнування після російського удару по Запоріжжю.

Інший резонансний випадок стався в серпні, коли російські безпілотники неодноразово атакували торговельні об’єкти міста.

У ніч проти 12 серпня під удар потрапив гіпермаркет «Епіцентр». Після влучання в будівлі спалахнула масштабна пожежа, а сам об’єкт зазнав значних руйнувань.

Через кілька днів, 15 серпня, російські війська знову атакували вже пошкоджений торговельний центр.

Про повторний удар «Ненька інфо» повідомляла в публікації щодо атаки на «Епіцентр».

Наслідки обстрілів позначаються не лише на роботі окремих магазинів. Через пошкодження торговельної інфраструктури підприємства можуть втрачати приміщення, обладнання, товарні запаси та можливість обслуговувати покупців.

Раніше після ударів по запорізькому «Епіцентру» найбільший торговельно-розважальний комплекс міста City Mall оголосив про тимчасове призупинення роботи.

Цю ситуацію «Ненька інфо» висвітлювала у матеріалі про наслідки обстрілів для торговельної інфраструктури Запоріжжя.

Остання атака 25 жовтня вкотре продемонструвала небезпеку, з якою стикаються цивільні об’єкти у прифронтовому Запоріжжі.

Наразі рятувальники локалізували пожежу на території пошкодженого торговельного об’єкта. Інформація про постраждалих, за попередніми даними, відсутня.

Остаточні наслідки удару та обсяг завданих збитків мають встановити відповідні служби.

Рік без оплати — і квартира вже не твоя: окупанти вигадали нову схему відбирання житла

0
Рік без оплати — і квартира вже не твоя: окупанти вигадали нову схему відбирання житла

На тимчасово окупованій території Луганської області російська влада використовує заборгованість за комунальні послуги як підставу для вилучення квартир і приватних будинків українців. Під загрозою опинилися навіть ті власники, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії та евакуюватися разом із дітьми. Для потрапляння нерухомості до списків так званої націоналізації достатньо боргу за комунальні послуги протягом 12 місяців.

Про це повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко. Відповідну інформацію 24 жовтня опублікували на офіційному сайті Луганської ОВА.

За словами посадовця, окупаційні адміністрації фактично перетворили комунальну заборгованість на інструмент привласнення нерухомості.

Причини виникнення боргу при цьому не враховують. Людина могла втратити роботу, залишитися без стабільного доходу або виїхати з небезпечного населеного пункту, рятуючи родину від обстрілів.

«Є накопичений за останній рік борг — нерухомість росіяни “віджимають”», — наголосив Харченко.

Така практика особливо небезпечна для українців, які залишили окуповані міста, але продовжують вважати квартири та будинки своєю власністю.

Люди, які перебувають на підконтрольній Україні території або за кордоном, не завжди мають можливість оплачувати комунальні послуги в окупації, перевіряти нарахування та особисто звертатися до місцевих установ.

Водночас окупаційна влада використовує відсутність власників як додатковий аргумент для визнання нерухомості так званим безхазяйним майном.

Масштаби кампанії вже вимірюються тисячами квартир.

Ще 21 жовтня Луганська ОВА повідомляла, що від минулого року окупанти виявили на захопленій території понад 2000 порожніх квартир, які розглядають для подальшої «націоналізації».

Однією з підстав для внесення житла до відповідних списків стала несплата комунальних послуг.

За інформацією обласної адміністрації, після виявлення багатомісячної заборгованості місцеві комісії можуть запускати 30-денну процедуру вилучення.

Формально власникові надають час для підтвердження своїх прав, проте українська влада ставить під сумнів реальну можливість захистити нерухомість у таких умовах.

Зокрема, раніше повідомлялося про наміри окупаційних адміністрацій привласнити понад 30 квартир у трьох багатоповерхових будинках Сіверськодонецька.

Однак вилучення житла — не єдина проблема мешканців окупованого міста.

Паралельно російські адміністрації продовжують демонтувати багатоповерхівки, пошкоджені під час штурму Сіверськодонецька у 2022 році.

Протягом кількох років окупанти обіцяли відновити зруйновані будівлі, але значну частину об’єктів тепер розбирають замість ремонту.

За повідомленням Луганської ОВА, у жовтні до демонтажу додали ще дві багатоповерхівки, розташовані поруч в одному зі старих районів міста.

Власникам квартир у цих будинках нового житла не надали.

Раніше обласна адміністрація також повідомляла, що окупаційна влада відмовилася від відновлення приблизно 80 пошкоджених багатоквартирних будинків у Сіверськодонецьку.

При цьому мешканці інших будинків скаржаться на низьку якість ремонтів. За словами Харченка, трапляються випадки, коли нове покриття фасадів не витримує дощу, а через неякісно відремонтовані дахи затоплює квартири.

Таким чином, власники нерухомості на окупованій Луганщині стикаються одразу з кількома загрозами: вилученням квартир через комунальні борги, неможливістю захистити майнові права та знесенням пошкоджених будинків без надання альтернативного житла.

Водночас рішення окупаційних адміністрацій про «націоналізацію» не означають законного припинення права власності українців. Натомість фактичний контроль Росії над захопленими територіями створює серйозні перешкоди для користування та розпорядження таким майном.

«Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

0
«Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

В Україні під час воєнного стану та загальної мобілізації працівники територіальних центрів комплектування можуть перевіряти військово-облікові документи громадян. Однак це не означає, що представники ТЦК мають право вимагати розблокування смартфона, читати особисті повідомлення або переглядати фотографії. Юристи пояснили, де проходить межа між законною перевіркою та втручанням у приватне життя.

Відповідно до чинного законодавства України, сам факт перевірки військово-облікових документів або спілкування громадянина з представниками ТЦК та поліції не є законною підставою для доступу до вмісту його мобільного телефона. Перегляд особистих повідомлень, фотографій та інших приватних даних без належних правових підстав може порушувати конституційне право людини на таємницю листування та недоторканність приватного життя.

Відповідно до статей 31 і 32 Конституції України, кожному гарантуються таємниця листування та захист приватного життя. Ці гарантії поширюються і на інформацію, що зберігається у смартфоні.

Зокрема, це повідомлення в месенджерах, особисті фотографії, електронна пошта, банківські дані та інша конфіденційна інформація.

Водночас під час мобілізації уповноважені представники ТЦК та поліцейські можуть перевіряти документи чоловіків віком від 18 до 60 років.

Таке право передбачене законодавством про мобілізацію та постановою Кабінету Міністрів №560.

Однак перевірка військово-облікового документа не надає автоматичного доступу до інших даних на пристрої.

Навіть якщо документ демонструють через смартфон, це не означає згоди власника на перегляд особистого листування або галереї.

Окремі правила діють на блокпостах, де правоохоронці можуть проводити перевірки за наявності визначених законом підстав.

Проте стаття 34 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає поверхневу перевірку речей, а не довільний перегляд цифрової інформації.

Якщо у правоохоронців виникла обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, наприклад незаконного поширення відомостей про розташування військових підрозділів, можуть застосовуватися передбачені кримінальним процесуальним законодавством заходи.

При цьому вилучення пристрою та доступ до його вмісту мають здійснюватися з дотриманням належної процедури.

Ще одне поширене питання — чи можуть представники ТЦК примусово забрати телефон.

Адвокатка Надія Корінна пояснює, що працівники територіальних центрів комплектування не мають самостійних повноважень вилучати особисті речі громадян лише через проходження мобілізаційних процедур.

У приміщеннях ТЦК можуть діяти правила внутрішнього режиму, які обмежують користування телефонами або забороняють відеознімання.

Однак внутрішня заборона на зйомку сама собою не означає права примусово конфіскувати смартфон.

Якщо пристрій усе ж забрали, юристи радять не вступати у фізичний конфлікт, за можливості повідомити близьких про своє місцеперебування та звернутися до адвоката.

Також необхідно вимагати пояснення правової підстави вилучення та належного документального оформлення відповідних дій.

Якщо складають процесуальні документи, перед підписанням варто уважно ознайомитися з їхнім змістом і письмово зафіксувати заперечення.

Скарги на можливі незаконні дії можна подавати до поліції, Державного бюро розслідувань, прокуратури або суду залежно від обставин.

Не менш актуальним залишається питання відеознімання представників ТЦК.

Сам по собі запис можливої неправомірної поведінки посадових осіб не є загальною законодавчою забороною. Водночас необхідно враховувати режим конкретного об’єкта та обмеження на оприлюднення інформації, яка може розкрити розташування військових підрозділів, техніки чи інших чутливих об’єктів.

Тому важливо розрізняти створення запису для захисту своїх прав і його подальше публічне поширення.

Окремо постанова №560 передбачає фото- та відеофіксацію під час вручення повісток уповноваженими особами.

Отже, під час мобілізаційних заходів громадяни повинні виконувати законні вимоги щодо перевірки документів, але це не позбавляє їх конституційного права на приватність.

Якщо посадові особи вимагають доступу до особистих даних або вилучають телефон, такі дії повинні мати конкретну законну підставу та відповідати встановленій процедурі.