Home Blog Page 16

Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

By
-
0
Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, залишаючи без електропостачання жителів одразу кількох регіонів. Уранці понеділка, 26 жовтня, нові знеструмлення зафіксували в шести областях. Через пошкодження обладнання та необхідність утримувати баланс енергосистеми в частині країни запроваджені погодинні відключення обсягом до 2,5 черги. Водночас споживання електроенергії знизилося майже на 6%, але причиною стала не економія українців, а вимушені обмеження після російських обстрілів.

Про ситуацію повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

За даними оператора енергосистеми, протягом попередньої доби російські військові продовжували атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру, що призвело до нових перебоїв з електропостачанням.

Станом на ранок 26 жовтня знеструмлення зафіксовані в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Харківській та Сумській областях.

У компанії наголосили, що відновлювальні роботи вже проводяться там, де це дозволяє безпекова ситуація.

Енергетики намагаються якнайшвидше відновити електропостачання, однак тривалість ремонтів залежить від характеру пошкоджень, доступності обладнання та можливості безпечного проведення робіт.

При цьому повідомлення про шість областей не означає, що всі їхні мешканці одночасно залишилися без електроенергії.

Йдеться про окремі населені пункти та території, де внаслідок атак виникли нові пошкодження мереж або об’єктів енергетики.

Паралельно в частині регіонів України діють планові обмеження електроспоживання.

За оновленою інформацією «Укренерго», 26 жовтня для промислових підприємств застосовують графіки обмеження потужності, а для інших категорій споживачів — графіки погодинних відключень обсягом до 2,5 черги.

Такі заходи потрібні, щоб уникнути перевантаження енергосистеми, частина обладнання якої вже пошкоджена попередніми ударами.

Ще напередодні, 25 жовтня, оператор анонсував відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від однієї до двох черг.

Проте через нові обстріли та зміну ситуації в енергосистемі обсяг обмежень на понеділок був скоригований.

Це означає, що графіки, оприлюднені напередодні, можуть змінюватися протягом дня.

Точний час відключення електропостачання за конкретною адресою необхідно перевіряти на офіційних ресурсах місцевого оператора системи розподілу.

Саме обленерго визначають, які групи споживачів і в які години залишатимуться без світла відповідно до диспетчерських команд.

Важливо, що 2,5 черги не означають відключення електроенергії на дві з половиною години.

Це показник кількості груп споживачів, які можуть бути відключені одночасно для зниження загального навантаження.

Тривалість відключень у конкретному будинку залежить від затвердженого графіка, стану місцевих електромереж та поточної ситуації.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження нових графіків 22 жовтня, коли енергетики також змушені були обмежувати споживання через наслідки масованих російських атак.

Нинішня ситуація демонструє, що навіть після часткового відновлення електропостачання навантаження на пошкоджену інфраструктуру залишається значним.

Окрему увагу «Укренерго» звернуло на зміну обсягів споживання електроенергії.

Станом на 09:30 понеділка, 26 жовтня, споживання було на 5,8% нижчим, ніж у цей самий час попереднього робочого дня — п’ятниці, 23 жовтня.

У компанії пояснили, що таке зниження спричинене вимушеними обмеженнями через російські атаки.

Таким чином, скорочення споживання не свідчить про те, що потреби українців в електроенергії стали меншими.

Навпаки, ситуація залишається напруженою, оскільки холодна погода збільшує навантаження на енергосистему.

Зокрема, 25 жовтня добовий максимум споживання електроенергії був зафіксований у вечірні години.

За інформацією «Укренерго», цей показник виявився на 4,8% вищим, ніж максимум попередньої неділі, 18 жовтня.

Причиною енергетики називають зниження температури повітря, через яке громадяни активніше використовують електричні обігрівачі.

Особливо відчутним навантаження стає у вечірні години, коли люди повертаються додому та одночасно вмикають побутову техніку, освітлення й опалювальні прилади.

Саме тому «Укренерго» закликало українців обмежити користування потужними електроприладами з 16:00 до 22:00.

Передусім ідеться про техніку, яка споживає значні обсяги електроенергії: бойлери, електрообігрівачі, пральні та посудомийні машини, електроплити.

За можливості використання таких пристроїв варто переносити на години меншого навантаження, коли електропостачання доступне.

Водночас економія не означає необхідності повністю відмовлятися від електроенергії.

Головне завдання — уникнути одночасного ввімкнення кількох потужних приладів, особливо відразу після відновлення живлення.

Після тривалого відключення масове ввімкнення побутової техніки створює різке збільшення навантаження на мережі, що може ускладнювати стабілізацію енергосистеми.

Окремі повідомлення про складну ситуацію з електропостачанням надходять і з Київської області.

У соціальних мережах користувачі пишуть про тривалі відключення в Ірпені та Гостомелі.

Деякі неофіційні сервіси моніторингу повідомляють про значну кількість знеструмлених споживачів у цих населених пунктах.

Однак точні відсотки будинків без електроенергії не підтверджені офіційною статистикою операторів мереж.

Тому стверджувати, що ці міста повністю перебувають у блекауті, лише на підставі таких повідомлень некоректно.

Раніше «Ненька інфо» писала про екстрені відключення в Києві та області, які запроваджували після російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

Тоді через аварійний характер обмежень звичайні погодинні графіки тимчасово не діяли.

Це принципова відмінність між плановими та екстреними відключеннями.

Погодинні графіки дозволяють приблизно розрахувати, коли електроенергія буде доступною.

Натомість аварійні обмеження можуть вводитися без попереднього попередження, якщо необхідно терміново стабілізувати роботу енергосистеми.

Ситуація ускладнюється також наближенням зимового періоду.

Через повторні російські атаки енергетична інфраструктура України продовжує працювати в умовах значних пошкоджень та необхідності постійного ремонту.

Енергетичний експерт Юрій Корольчук у коментарях медіа попереджав, що з настанням сильних морозів тривалість відключень може суттєво збільшитися.

За його оцінкою, за найгіршого сценарію в окремих регіонах обмеження можуть перевищувати 20 годин на добу.

Водночас це експертний сценарний прогноз, а не офіційний графік «Укренерго» та не підтверджений прогноз для всієї країни.

Реальна тривалість відключень залежатиме від подальших російських атак, темпів відновлення пошкоджених об’єктів, температури повітря та доступних енергетичних потужностей.

Раніше «Ненька інфо» звертала увагу на тривалі відключення електропостачання у столиці ще до початку зими.

Такі перебої впливають не лише на побутові умови мешканців, а й на роботу громадського транспорту, систем водопостачання, зв’язку та інших міських служб.

Станом на 26 жовтня ситуація в українській енергосистемі залишається складною, проте ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання.

Нові знеструмлення зафіксовані у шести областях, а в частині країни діють погодинні графіки обсягом до 2,5 черги.

Енергетики попереджають, що залежно від нових атак або результатів ремонтних робіт обмеження можуть змінюватися навіть упродовж однієї доби.

Тому українцям рекомендують регулярно перевіряти актуальні графіки, завчасно заряджати необхідні пристрої та ощадливо використовувати електроенергію у вечірні години.

Поки триває війна, на рахунках українців — трильйони: банки зафіксували новий рекорд

By
-
0
Поки триває війна, на рахунках українців — трильйони: банки зафіксували новий рекорд

Українці продовжують збільшувати обсяги коштів на банківських рахунках навіть в умовах повномасштабної війни. Станом на 1 жовтня 2026 року загальна сума вкладів фізичних осіб, включно з фізичними особами-підприємцями, досягла 1 трильйона 779,6 мільярда гривень. За дев’ять місяців поточного року цей показник збільшився майже на 162 мільярди гривень. Водночас лише протягом вересня залишки на рахунках зросли ще на 19,4 мільярда гривень.

Такі дані оприлюднили Українські Новини з посиланням на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з опублікованою статистикою, зростання банківських заощаджень триває попри економічні труднощі, інфляційні ризики та невизначеність, пов’язану з війною.

На початку 2026 року українці зберігали в банках приблизно 1,618 трильйона гривень. Уже на початку жовтня ця сума наблизилася до психологічної позначки у 1,8 трильйона.

Таким чином, за дев’ять місяців обсяг коштів населення та фізичних осіб-підприємців у банківській системі збільшився приблизно на 10%.

Особливо помітним стало зростання протягом вересня.

Якщо на 1 вересня загальна сума вкладів становила 1 трильйон 760,2 мільярда гривень, то на початку жовтня вона досягла 1 трильйона 779,6 мільярда.

Це означає, що лише за один місяць обсяг коштів збільшився на 19,4 мільярда гривень.

Причому найбільша частина заощаджень українців традиційно зберігається саме в національній валюті.

За інформацією Фонду гарантування, станом на 1 жовтня обсяг гривневих вкладів сягнув 1 трильйона 172,4 мільярда гривень.

За вересень цей показник збільшився на 14,5 мільярда гривень.

Водночас вклади в іноземній валюті в гривневому еквіваленті становили 607,2 мільярда гривень, збільшившись за місяць на 4,9 мільярда.

Отже, приблизно дві третини загального обсягу банківських коштів припадають на гривню, а решта — на валютні рахунки.

Така структура свідчить про значну роль національної валюти в українській банківській системі.

Водночас важливо розуміти, що статистика охоплює не лише класичні строкові депозити, які відкривають для отримання процентного доходу.

До загальної суми включаються також кошти на поточних рахунках, карткові залишки та інші банківські вклади, що підпадають під відповідне визначення.

Тому зростання загального показника не обов’язково означає, що українці масово відкривають нові довгострокові депозити.

Частина коштів може залишатися на звичайних рахунках, які використовують для отримання заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, переказів або розрахунків.

Крім того, на гривневий еквівалент валютних вкладів впливають зміни обмінного курсу.

Саме тому показник приросту на 162 мільярди гривень не слід ототожнювати виключно з обсягом нових грошей, які громадяни фізично принесли до банків.

Окрему роль у банківській статистиці відіграють фізичні особи-підприємці.

Станом на 1 жовтня 2026 року сума їхніх вкладів становила 207,4 мільярда гривень.

Попри те, що ФОПи становлять лише 3,2% від загальної кількості вкладників, на їхні рахунки припадає 11,7% усіх коштів фізичних осіб у банківській системі.

Це пояснюється тим, що підприємці використовують банківські рахунки не лише для особистих заощаджень, а й для отримання виручки, розрахунків із контрагентами та забезпечення поточної господарської діяльності.

Водночас порівняно з початком вересня сума вкладів ФОПів дещо скоротилася.

За попередніми даними Фонду гарантування, на 1 вересня підприємці зберігали в банках 208,2 мільярда гривень, тоді як на 1 жовтня — 207,4 мільярда.

Таким чином, загальне збільшення банківських залишків у вересні відбувалося на тлі незначного скорочення коштів саме цієї категорії вкладників.

Однак найбільшу увагу привертає не лише абсолютний обсяг банківських заощаджень, а й питання їхньої захищеності.

Після початку повномасштабного вторгнення держава суттєво змінила систему гарантування вкладів.

Із 13 квітня 2022 року в Україні діє механізм повного гарантування вкладів фізичних осіб у банках на період воєнного стану.

Це означає, що в разі виведення банку з ринку Фонд гарантування відшкодовує вкладникам кошти відповідно до законодавства без звичайного обмеження максимальною сумою гарантованого відшкодування.

Дія цієї гарантії поширюється також на фізичних осіб-підприємців.

Водночас повне гарантування має визначений законом строк дії.

Воно зберігатиметься протягом усього воєнного стану, а також трьох місяців після його припинення або скасування.

Після завершення цього перехідного періоду максимальна сума гарантованого відшкодування становитиме 600 тисяч гривень на одного вкладника в одному банку, якщо законодавство не буде змінено.

Ця сума охоплює кошти на рахунках вкладника в межах одного банку відповідно до встановлених правил.

Водночас гарантії Фонду не поширюються автоматично на всі фінансові продукти, які пропонують небанківські установи.

Наприклад, придбання корпоративних облігацій чи інших інвестиційних інструментів не є тотожним розміщенню гарантованого банківського вкладу.

Тому громадянам варто звертати увагу не лише на обіцяну дохідність фінансових продуктів, а й на їхній правовий статус та механізм захисту коштів.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про плани «Нової пошти» вийти на банківський ринок.

У матеріалі йшлося про можливість розширення фінансових послуг компанії, зокрема через отримання банківської ліцензії.

Саме банківська ліцензія та участь установи у відповідній системі гарантування мають принципове значення для захисту депозитних коштів.

За даними Фонду гарантування, станом на 1 жовтня 2026 року в реєстрі його учасників налічувалося 59 банків.

Усі українські банки є учасниками системи гарантування вкладів фізичних осіб.

На обсяги заощаджень також впливає процентна політика Національного банку.

Облікова ставка НБУ є одним із ключових орієнтирів для банків під час встановлення процентів за кредитами та депозитами.

Вищі ставки за гривневими вкладами можуть підвищувати їхню привабливість для населення, тоді як зниження ставок здатне зменшувати стимул тримати гроші на строкових депозитах.

Раніше «Ненька інфо» розповідала про рішення Національного банку щодо облікової ставки та його можливий вплив на гривню, інфляцію і банківські продукти.

Водночас рекордний обсяг коштів на рахунках не варто автоматично трактувати як свідчення загального зростання добробуту українців.

Статистика Фонду гарантування показує сукупні залишки коштів, але не демонструє, наскільки рівномірно вони розподілені між вкладниками.

Зростання загальної суми може поєднуватися з фінансовими труднощами окремих домогосподарств.

Крім того, кошти підприємців, великі залишки на рахунках забезпечених громадян та повсякденні карткові баланси інших українців враховуються в загальному показнику.

Тому для повної оцінки фінансового становища населення необхідно аналізувати також рівень доходів, інфляцію, реальну купівельну спроможність і розподіл банківських вкладів за розмірами.

Попри ці застереження, статистика свідчить, що українська банківська система продовжує акумулювати значні обсяги коштів населення та підприємців навіть в умовах війни.

Станом на початок жовтня обсяг вкладів сягнув майже 1,8 трильйона гривень, а приріст із початку року становив близько 162 мільярдів.

Це один із важливих показників стану банківської системи, хоча сам по собі він не дає підстав робити однозначні висновки про рівень життя всіх українців.

Путін хоче відкинути НАТО на 30 років назад: Кремль готує новий ультиматум Заходу

By
-
0
Путін хоче відкинути НАТО на 30 років назад: Кремль готує новий ультиматум Заходу

Росія може використати новий раунд мирних переговорів щодо України, щоб домогтися масштабного перегляду системи безпеки всієї Європи. За інформацією дипломатичних джерел, Володимир Путін імовірно вимагатиме від НАТО скорочення військової присутності до рівня 1997 року — ще до вступу до Альянсу більшості держав Центральної та Східної Європи. Такий сценарій означав би можливе виведення сил союзників із Польщі, країн Балтії та інших держав східного флангу.

Про це повідомляє британська газета The Telegraph із посиланням на джерела в дипломатичних колах.

За даними видання, Кремль прагне перетворити майбутні переговори про завершення війни проти України на ширшу дискусію про військову присутність НАТО поблизу російських кордонів.

Інтерес Москви до цієї теми проявився після заяви помічника російського президента Юрія Ушакова, який наполіг на необхідності залучення європейських держав до консультацій між Україною, Сполученими Штатами та Росією.

Ушаков пояснив це тим, що Європа відіграватиме важливу роль у практичній реалізації потенційних домовленостей.

Проте співрозмовники The Telegraph вважають, що за прагненням залучити європейських представників може стояти інша мета — домогтися поступок у питаннях розширення НАТО та розташування військ Альянсу.

Зокрема, російський президент може повернутися до вимоги відновлення військової конфігурації Європи станом на 1997 рік.

Саме тоді, 27 травня, Росія та НАТО підписали Основоположний акт про взаємні відносини, співробітництво та безпеку.

Документ мав сформувати основу для співпраці між Москвою та Альянсом після завершення холодної війни.

Однак із того часу НАТО суттєво розширилося.

У 1999 році до організації приєдналися Польща, Чехія та Угорщина. У 2004 році членами Альянсу стали Естонія, Латвія, Литва, Словаччина, Словенія, Румунія та Болгарія.

Пізніше до НАТО вступили інші європейські країни, а у 2023 році — Фінляндія.

Саме тому повернення військової присутності до рівня 1997 року насамперед зачепило б держави, які вступили до НАТО після цієї дати.

За оцінкою джерел британського видання, Москва може наполягати на скороченні або виведенні союзних військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії.

Це не означало б автоматичного виключення цих країн із НАТО. Йдеться насамперед про обмеження можливості розміщувати там військові підрозділи та інфраструктуру інших держав Альянсу.

Для східного флангу НАТО такі зміни мали б принципове значення, адже саме в цих країнах останніми роками посилювали оборону та розгортали додаткові сили стримування.

Однак вимога повернути військову присутність НАТО до рівня 1997 року не є новою.

У грудні 2021 року, за кілька місяців до повномасштабного вторгнення в Україну, Москва вже запропонувала США та НАТО проєкти договорів про так звані гарантії безпеки.

Серед російських пропозицій були обмеження подальшого розширення Альянсу, відмова від прийняття України та згортання певних видів військової діяльності в Європі.

Тоді НАТО відкинуло спроби Росії обмежити право держав самостійно обирати союзи та визначати свою зовнішню політику.

Альянс також підтвердив, що питання його розширення належить до компетенції країн-членів і держав, які прагнуть приєднатися.

Тепер, за інформацією The Telegraph, Кремль може спробувати знову використати ці вимоги як інструмент дипломатичного тиску.

За словами європейського посадовця, з яким поспілкувалися журналісти, позиція союзників залишається такою самою, як у січні 2022 року.

Це означає, що європейські держави готові обговорювати питання контролю над озброєннями та ширшої архітектури безпеки, але не погоджуються на нав’язане Росією скорочення військової присутності НАТО.

Нові повідомлення з’явилися на тлі підготовки наступного раунду переговорів за участю України, США та Росії.

25 жовтня Юрій Ушаков заявив, що Москва готова відновити контакти після 4 листопада.

При цьому він одразу попередив, що не очікує швидкого результату від першої зустрічі.

Як раніше повідомляла «Ненька інфо», представник Кремля назвав майбутній раунд переговорів «пристрілочним», фактично визнавши, що сторони залишаються далекими від остаточних домовленостей.

Серед можливих майданчиків наступної зустрічі фігурує Абу-Дабі. Переговори можуть відбутися в листопаді, однак остаточно погоджених дати, місця та складу делегацій наразі не оголошено.

Раніше «Ненька інфо» також писала про підготовку Туреччиною майданчика для тристоронніх переговорів.

Таким чином, дипломатичні консультації можуть охопити не лише умови припинення бойових дій, а й майбутні механізми безпеки в Європі.

Водночас між позиціями України та Росії залишаються принципові розбіжності.

Кремль продовжує вимагати територіальних поступок, відмови України від членства в НАТО та обмеження її військових можливостей.

Українська влада, навпаки, наголошує на необхідності надійних гарантій безпеки, які унеможливили б повторне російське вторгнення.

За інформацією Associated Press, Київ підтримує ідею припинення вогню та подальших переговорів, тоді як Москва наполягає на комплексній угоді, що враховуватиме її вимоги.

Європейські партнери України також продовжують працювати над власними механізмами безпеки на випадок припинення бойових дій.

Ідеться про можливу участь міжнародних сил, моніторинг перемир’я, підтримку української армії та збереження обороноздатності східного флангу НАТО.

Тому спроба Росії домогтися скорочення військової присутності Альянсу може створити ще одну серйозну перешкоду на шляху до переговорного врегулювання.

Адже такий підхід фактично пов’язує завершення війни проти України з вимогами Москви до інших незалежних держав, які вже є членами НАТО.

Наразі не підтверджено, що російська сторона офіційно внесла пропозицію про повернення до рівня 1997 року до порядку денного майбутньої зустрічі.

Проте дипломатичні джерела The Telegraph припускають, що Кремль намагатиметься використати переговори як можливість переглянути правила європейської безпеки.

Таким чином, потенційні переговори можуть перетворитися на дискусію значно ширшу, ніж питання припинення вогню в Україні. Від позиції США, України та європейських союзників залежатиме, чи вдасться обмежити обговорення реальними кроками до миру, не перетворюючи його на торг навколо безпеки інших держав.

Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

By
-
0
Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

Російські війська в ніч проти 26 жовтня завдали серії ударів по Одеській області, атакувавши приватне промислове підприємство та гаражний кооператив. Унаслідок влучань виникли масштабні пожежі, зазнали руйнувань виробничі приміщення, гаражі й автомобіль. Однак на цьому атака не завершилася: коли на місце прибули рятувальники, росіяни двічі повторно вдарили по території, де тривали роботи з ліквідації наслідків обстрілу. Працівники ДСНС встигли сховатися в укритті, але пошкоджень зазнала спеціальна рятувальна техніка.

Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

За словами посадовця, російські військові кілька разів атакували цивільні об’єкти регіону, спричинивши масштабні займання.

Першою відомою ціллю стало приватне промислове підприємство. Унаслідок атаки його будівлі зазнали значних руйнувань, після чого на території виникла пожежа.

Поки рятувальники намагалися ліквідувати вогонь, російські війська завдали ще двох ударів безпосередньо по місцю проведення аварійно-рятувальних робіт.

Як повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, на момент повторних ударів вогнеборці перебували в укритті.

Завдяки цьому серед особового складу вдалося уникнути постраждалих.

Водночас російська атака пошкодила спеціальну пожежно-рятувальну техніку, яку використовували для ліквідації наслідків попередніх влучань.

Інформацію про повторні удари підтвердили місцеві журналісти з посиланням на ДСНС.

Пошкоджень зазнала й інша цивільна інфраструктура.

За окремою адресою російські удари спричинили руйнування гаражного кооперативу.

За даними рятувальників, пошкоджено чотири гаражі, після чого виникла пожежа. Один легковий автомобіль був повністю знищений.

Загалом до ліквідації наслідків нічних атак залучили понад 50 працівників ДСНС.

Вони працювали на кількох локаціях, де необхідно було загасити займання та запобігти подальшому поширенню вогню.

За попередньою інформацією обласної влади та рятувальників, загиблих і постраждалих немає.

Водночас остаточні масштаби пошкоджень підприємства, обсяг матеріальних збитків та вартість знищеного майна ще встановлюють.

У перших офіційних повідомленнях не називали підприємство, яке опинилося під ударом, а також населений пункт, де розташовані пошкоджені об’єкти.

Увечері 25 жовтня повітряну тривогу оголошували в Одеському районі через загрозу російських безпілотників, а згодом — і ракет.

За інформацією Повітряних сил, о 22:34 велика група ударних БпЛА рухалася в напрямку Чорноморська.

Про ці повідомлення та перебіг повітряної тривоги інформувало «Суспільне Одеса».

Однак офіційно не підтверджено, що пошкоджене підприємство розташоване саме в Чорноморську. Тому пов’язувати конкретні влучання з цим містом наразі передчасно.

Масштаб атаки був значним і на загальноукраїнському рівні.

За інформацією Повітряних сил, у ніч проти 26 жовтня Росія застосувала проти України чотири ракети різних типів та 140 ударних безпілотників.

Сили протиповітряної оборони знешкодили 115 повітряних цілей. Влучання зафіксували на 15 локаціях, ще в чотирьох місцях упали уламки збитих об’єктів.

Одещина залишається одним із регіонів, які регулярно потерпають від ударів по промисловій, енергетичній та транспортній інфраструктурі.

Зокрема, 23 жовтня російські війська атакували цивільні та промислові об’єкти області. Тоді пошкоджень зазнали території баз відпочинку, виробничі приміщення й об’єкти енергетики.

Під час тих ударів також виникали пожежі, а місцеві служби були змушені працювати в умовах повторних повітряних тривог.

Ще раніше, 20 жовтня, російська армія атакувала кілька енергетичних об’єктів Одеської області, що призвело до перебоїв з електропостачанням.

Від початку жовтня російські війська неодноразово завдавали ударів по промисловій і портовій інфраструктурі регіону.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабні пожежі та сильне задимлення після нічної атаки на Одещину 5 жовтня.

Тоді під ударами опинилися об’єкти промислової та портової інфраструктури, а також дачний сектор. Через значне задимлення до обстеження територій залучали спеціалістів радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС.

Нинішній обстріл привертає особливу увагу через повторні удари по місцю роботи екстрених служб.

Після атак на цивільні об’єкти рятувальники змушені не лише ліквідовувати пожежі, а й постійно враховувати небезпеку нових влучань.

Повторні удари ускладнюють гасіння та створюють додаткові загрози для людей, які намагаються врятувати майно й запобігти поширенню вогню.

У ніч проти 26 жовтня саме перебування в укритті дозволило рятувальникам уникнути травмування під час повторної атаки.

Наразі відповідні служби продовжують встановлювати остаточні наслідки обстрілу Одеської області.

За підтвердженими даними, пошкоджені промислове підприємство, чотири гаражі та пожежно-рятувальна техніка, один легковий автомобіль знищено. Інформації про загиблих і поранених немає.

При цьому точне місце атаки, типи застосованих засобів ураження та розмір збитків на момент перших повідомлень не уточнювалися.

Порушив заборону заради ЗСУ: норвезький депутат таємно відправив дрони й домігся зміни правил

By
-
0
Порушив заборону заради ЗСУ: норвезький депутат таємно відправив дрони й домігся зміни правил

Норвезький депутат Петер Фреліх опинився в центрі незвичайної історії, яка завершилася зміною правил експорту безпілотників до України. Політик зізнався, що ще у 2023 році свідомо порушив норвезькі експортні обмеження, щоб доправити українським військовим дрони з тепловізійними камерами. Тоді митниця заблокувала відправлення обладнання, а уряд не поспішав відповідати на звернення волонтерів. Однак після того, як безпілотники все ж відправили, норвезька влада прискорила перегляд правил.

Про історію стало відомо 21 жовтня 2026 року після інтерв’ю Фреліха норвезькому мовнику NRK. Політик також описав ці події у своїй новій книжці «Om krigen kommer – hvordan velge rett i krisetider» («Якщо прийде війна — як правильно обирати у кризові часи»).

Петер Фреліх представляє Консервативну партію Норвегії у Стортингу — національному парламенті країни. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він разом із групою однодумців заснував волонтерську організацію Fritt Ukraina, назву якої українською можна перекласти як «Вільна Україна».

Організація займається збиранням коштів і передаванням українським військовим необхідного обладнання, зокрема транспортних засобів, безпілотників та військового спорядження.

Наприкінці літа 2023 року волонтери підготували партію дронів, оснащених тепловізійними камерами. Вони планували доправити обладнання до України через міжнародне транспортне сполучення, використовуючи поромний маршрут до німецького Кіля.

Однак на цьому етапі виникла несподівана перешкода.

Норвезька митна служба повідомила, що вивезення таких безпілотників без відповідного дозволу порушуватиме експортні правила, які походили ще з 1950-х років.

Попри цивільне походження обладнання, його технічні характеристики та можливість застосування у військових цілях створювали юридичні обмеження для експорту.

Волонтери звернулися до норвезького уряду, намагаючись отримати роз’яснення та домогтися зміни застарілих норм.

Проте оперативної відповіді вони не отримали.

Фреліх пояснив, що ситуація на українському фронті тоді була надзвичайно складною, а зволікання з доставленням обладнання могло мати серйозні наслідки для військовослужбовців.

У результаті політик та його однодумці вирішили відправити дрони попри чинну заборону.

Причому, за словами депутата, вони усвідомлювали, що порушують встановлені державою правила.

«Іноді потрібно прислухатися до внутрішнього відчуття, робити те, що очевидно є правильним, і проявляти рішучість», — пояснив свою позицію Фреліх в інтерв’ю NRK.

Водночас він наголосив, що не закликає інших громадян систематично порушувати законодавство.

Політик окремо уточнив, що йшлося про порушення підзаконного нормативного акта, а не безпосередньо закону, ухваленого парламентом. Проте така дія також була незаконною.

За інформацією норвезьких медіа, після відправлення безпілотників ситуація почала змінюватися.

Уже наступного ранку представники Fritt Ukraina отримали повідомлення про намір уряду терміново розглянути питання експортних обмежень.

Згодом правила переглянули, дозволивши законне постачання комерційних цивільних дронів до України за відповідних умов.

Таким чином, випадок із норвезьким парламентарем став одним із чинників, які прискорили перегляд нормативних обмежень.

Водночас це не означає повного скасування експортного контролю щодо будь-яких безпілотників чи обладнання подвійного призначення.

Сам депутат пояснював, що тепловізійні дрони були потрібні українським військовим для виявлення небезпек на полі бою.

Зокрема, такі апарати можуть допомагати виявляти міни та інші об’єкти за їхніми температурними характеристиками.

За словами Фреліха, своєчасне отримання цього обладнання могло врятувати життя українських захисників.

Однак незалежної оцінки бойової ефективності саме переданої партії дронів у відкритих джерелах немає.

Історія привернула додаткову увагу через тодішню посаду політика.

У 2023 році Фреліх очолював парламентський Комітет із контролю та конституційних питань, який займається перевіркою діяльності державних органів і дотриманням встановлених процедур.

Фактично посадовець, відповідальний за парламентський контроль, сам свідомо порушив чинні нормативні правила.

У коментарях норвезьким журналістам він визнав юридичну неоднозначність ситуації, але заявив, що не шкодує про ухвалене рішення.

Наразі у відкритих публікаціях немає підтвердженої інформації про притягнення Фреліха або представників його організації до відповідальності за цей випадок.

Водночас діяльність Fritt Ukraina за останні роки набула значного масштабу.

За даними норвезької газети Aftenposten, організація з початку роботи забезпечила передавання Україні обладнання загальною вартістю приблизно 600 мільйонів норвезьких крон.

Серед переданого — понад тисяча транспортних засобів, близько десяти тисяч безпілотників і десятки тисяч одиниць військового одягу та взуття.

Сам Фреліх здійснив 16 поїздок до України в межах діяльності організації.

У 2026 році він вирішив залишити посаду керівника Fritt Ukraina після переходу на посаду голови парламентського Комітету із закордонних справ та оборони.

Політик пояснив це необхідністю розмежувати свої обов’язки парламентаря та діяльність волонтерської організації.

Водночас він залишився її засновником і учасником.

Підтримка України з боку Норвегії не обмежується громадськими ініціативами.

Осло є одним із важливих партнерів Києва у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленості України та Норвегії щодо розширення оборонної співпраці.

Серед пріоритетів партнерства — посилення протиповітряної оборони, фінансування озброєння та розвиток українських безпілотних програм.

Крім того, «Ненька інфо» писала про плани Норвегії зберегти масштабну підтримку України у 2027 році.

Йдеться про урядову пропозицію виділити 85 мільярдів норвезьких крон, більшу частину яких планують спрямувати на оборонні потреби. Остаточне фінансування має затвердити парламент.

Історія Петера Фреліха демонструє, як нагальні потреби українського фронту у 2023 році зіткнулися з нормативними обмеженнями, розробленими задовго до появи сучасних цивільних безпілотників.

Після цього норвезька влада змінила правила, а постачання комерційних дронів до України отримало законніший і зрозуміліший механізм.

Водночас сам політик не заперечує, що свідоме порушення правил залишається серйозним рішенням, відповідальність за яке не можна ігнорувати.

Через три роки після події Фреліх публічно розповів про свої дії, наголосивши, що тоді вважав швидке доставлення обладнання важливішим за очікування бюрократичних погоджень.

Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

By
-
0
Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

В Україні готуються вчергове продовжити воєнний стан і загальну мобілізацію. Президент Володимир Зеленський 26 жовтня вніс до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають збереження особливого правового режиму ще на 90 діб. У разі їх ухвалення парламентом воєнний стан і мобілізаційні заходи діятимуть до кінця січня 2027 року.

Відповідні документи з’явилися на офіційному сайті Верховної Ради в понеділок, 26 жовтня.

Йдеться про законопроєкт №16182 щодо затвердження указу президента про продовження строку дії воєнного стану та законопроєкт №16183, який стосується продовження загальної мобілізації.

Обидві законодавчі ініціативи зареєстровані 26 жовтня та передані на розгляд парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Згідно з документами, воєнний стан пропонується продовжити з 05:30 31 жовтня 2026 року ще на 90 діб. Таким чином, новий період триватиме до 29 січня 2027 року.

Аналогічне продовження передбачене й для загальної мобілізації.

Станом на ранок 26 жовтня Верховна Рада ще не ухвалила відповідних законопроєктів.

Тому наразі йдеться саме про президентську ініціативу, яка потребує парламентського затвердження.

Очікується, що народні депутати можуть розглянути документи вже протягом поточного пленарного тижня.

Якщо парламент підтримає обидва законопроєкти, це стане 21-м продовженням воєнного стану та мобілізації від початку повномасштабного російського вторгнення.

Нагадаємо, що воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабну агресію.

Відтоді його дія регулярно продовжується відповідними указами президента, які затверджує Верховна Рада.

Попереднього разу парламент голосував за продовження воєнного стану та мобілізації 14 липня 2026 року.

Тоді обидва режими продовжили на 90 діб — до 31 жовтня.

Як раніше повідомляла «Ненька інфо», це було двадцяте рішення Верховної Ради щодо продовження особливого правового режиму.

Нові законопроєкти мають забезпечити безперервність його дії після завершення поточного строку.

Воєнний стан передбачає функціонування держави в особливих умовах, необхідних для забезпечення оборони, захисту населення та протидії збройній агресії.

Під час його дії державні органи та військове командування можуть застосовувати визначені законом заходи, необхідні для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

Зокрема, можуть діяти обмеження пересування, спеціальний порядок роботи окремих установ, комендантська година та інші заходи, передбачені законодавством.

Водночас саме продовження воєнного стану не означає автоматичного запровадження нових обмежень для громадян.

Окремо продовжується загальна мобілізація, необхідна для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань.

Відповідно до чинного законодавства, під час мобілізації призову підлягають передусім військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними за станом здоров’я та не мають законних підстав для відстрочки або бронювання.

Для чоловіків віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законодавством випадках, зокрема якщо вони вже мають статус військовозобов’язаних.

Водночас молоді громадяни можуть добровільно вступати на військову службу за контрактом.

Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть долучатися до військової служби добровільно. Сам факт перебування на обліку не означає їхнього обов’язкового призову.

Продовження мобілізації також не скасовує чинних підстав для відстрочки.

Право на відстрочку зберігається за громадянами, які відповідають установленим законом вимогам. Це стосується, зокрема, окремих категорій батьків, опікунів, осіб, які здійснюють догляд за родичами, а також інших визначених законодавством громадян.

Для працівників підприємств, установ та організацій, які мають право на бронювання, продовжують діяти передбачені законом механізми оформлення відповідного статусу.

Раніше «Ненька інфо» пояснювала, як працює мобілізація в умовах цифрового військового обліку, зокрема які категорії громадян підлягають призову та як перевіряються військово-облікові дані.

Важливо також розуміти, що продовження загальної мобілізації не означає автоматичного призову всіх чоловіків відповідного віку.

Мобілізаційні заходи проводяться відповідно до потреб Сил оборони, встановленого порядку військового обліку та індивідуальних обставин військовозобов’язаних.

Рішення щодо конкретної особи ухвалюються відповідно до чинного законодавства та з урахуванням результатів військово-лікарської комісії, наявності відстрочки й інших правових підстав.

Також продовження воєнного стану саме по собі не визначає термінів демобілізації військовослужбовців, які вже проходять службу.

Питання звільнення з військової служби регулюється окремими нормами законодавства.

Раніше «Ненька інфо» писала про нові контрактні механізми проходження служби, які обговорювалися як спосіб зробити умови військової служби більш передбачуваними.

Таким чином, нова ініціатива президента спрямована насамперед на збереження чинного правового режиму ще на три місяці.

Остаточне рішення мають ухвалити народні депутати. До завершення парламентської процедури продовжують діяти попередні строки воєнного стану та загальної мобілізації — до 31 жовтня 2026 року.

У разі підтримки законопроєктів №16182 і №16183 відповідні правові режими залишатимуться чинними до кінця січня 2027 року.

Wi-Fi ціною пожежі: українці показали, як вибухають пристрої для блекаутів

By
-
0
Wi-Fi ціною пожежі: українці показали, як вибухають пристрої для блекаутів

Звичайний пристрій, який українці купують для збереження інтернету під час відключень електроенергії, може перетворитися на джерело серйозної небезпеки. У соціальних мережах з’явилися повідомлення про вибухи та займання компактних джерел безперебійного живлення для Wi-Fi-роутерів. Один із таких випадків стався вночі: власниця пристрою розповіла, що її чоловік прокинувся від звуку вибуху, завдяки чому родина вчасно помітила небезпеку.

Про інцидент 25 жовтня повідомило видання «Телеграф», звернувши увагу на допис користувачки Threads із нікнеймом komardinka.

Жінка опублікувала фотографії пошкодженого обладнання та звернулася до інших власників подібних пристроїв із застереженням.

За її словами, безперебійник для роутера вибухнув посеред ночі, коли члени родини спали.

Чоловік почув гучний звук, прокинувся та виявив наслідки пошкодження пристрою.

Авторка допису зазначила, що ситуація могла завершитися значно гірше, якби ніхто не почув вибуху.

Вона закликала користувачів регулярно перевіряти стан своїх безперебійників, особливо звертати увагу на перегрівання корпусу, здуття акумуляторів та незвичні запахи.

Окремо жінка продемонструвала аналогічний пристрій, придбаний для матері.

За її словами, у родини був такий самий UPS, проте після нічного інциденту від нього майже нічого не залишилося.

Фотографії викликали активне обговорення серед користувачів соціальної мережі.

У коментарях люди почали ділитися власними історіями про несправності акумуляторних пристроїв.

Одна з користувачок стверджувала, що схожий безперебійник вибухнув у неї під стелею приблизно рік тому. Після цього виникло займання, внаслідок якого пошкоджень зазнали картонна коробка та частина одягу.

Інша учасниця дискусії розповіла, що її чоловік почув дивне шипіння пристрою. За її словами, він переніс його до ванної кімнати, де невдовзі стався вибух і загорілася шторка.

Ще один користувач повідомив про пошкодження одного з чотирьох акумуляторних елементів усередині подібного пристрою.

Ці повідомлення привернули увагу до безпеки компактних UPS, однак їхні обставини не перевірені незалежними експертами.

Встановити точну модель несправного обладнання, причину руйнування акумулятора або наявність виробничого дефекту лише за дописами у соцмережах неможливо.

Також немає підтверджених даних про системний дефект усіх пристроїв певного виробника.

Популярність компактних безперебійників в Україні різко зросла через регулярні відключення електроенергії.

Такі пристрої дозволяють підтримувати роботу домашніх Wi-Fi-роутерів, оптичних терміналів та іншого малопотужного мережевого обладнання без електроживлення з розетки.

Зазвичай міні-UPS оснащений вбудованими акумуляторами та автоматично переходить на резервне живлення, коли зникає електроенергія.

Завдяки цьому користувач може продовжувати працювати, навчатися або підтримувати зв’язок із близькими під час блекауту, якщо мережа інтернет-провайдера також продовжує функціонувати.

Однак постійне підключення до електромережі означає, що надійність системи заряджання та контролю акумуляторів має особливо велике значення.

Багато компактних моделей використовують літій-іонні батареї. За правильної конструкції та експлуатації вони можуть бути безпечними, але пошкодження, дефекти електроніки або неправильні умови заряджання створюють ризики.

Однією з найнебезпечніших несправностей є так званий тепловий розгін акумулятора.

Це процес, під час якого температура всередині елемента починає неконтрольовано підвищуватися через внутрішні хімічні реакції.

За певних умов це призводить до виділення газів, руйнування корпусу, займання або вибухоподібного викиду гарячих речовин.

Як пояснює британська організація з електробезпеки Electrical Safety First, причиною теплового розгону можуть стати внутрішнє коротке замикання, несправність системи керування батареєю, механічне пошкодження або вплив високої температури.

Система керування акумулятором, відома як BMS, має контролювати його роботу та запобігати небезпечним режимам заряджання й розряджання.

Якщо такий захист відсутній, недостатній або несправний, ризик небезпечного перегрівання може зростати.

Тому дешевизна сама по собі не доводить, що конкретний пристрій є небезпечним, як і висока ціна не гарантує абсолютної безпеки.

Важливішими є якість компонентів, правильна конструкція, наявність необхідного захисту та дотримання технічних вимог.

Небезпека полягає також у тому, що міні-UPS часто встановлюють поруч із роутером на меблевих полицях, біля штор, паперових коробок або інших легкозаймистих предметів.

У разі несправності акумулятора вогонь може перекинутися на навколишні речі.

Особливо небезпечна ситуація, коли займання починається вночі, а мешканці квартири не відразу помічають запах гару чи дим.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій нагадує, що несправні акумулятори, зарядні пристрої та портативні станції можуть спричиняти пожежі.

Рятувальники рекомендують користуватися справними пристроями, дотримуватися інструкцій виробників і не перевантажувати електромережу.

Важливо регулярно оглядати корпус обладнання, кабелі, роз’єми та зарядні блоки.

Тріщини, оплавлення, деформація корпусу, незвичайне нагрівання або запах гару є підставою негайно припинити експлуатацію пристрою.

Окремою небезпечною ознакою може бути здуття акумулятора.

У такому разі не можна намагатися самостійно проколювати батарею, стискати її або розбирати корпус.

Також не слід використовувати неоригінальні блоки живлення з невідповідними параметрами напруги чи струму.

Під час вибору UPS для роутера варто перевіряти, чи відповідає вихідна напруга вимогам мережевого обладнання та чи передбачені виробником механізми захисту від перевантаження й короткого замикання.

Не менш важливо купувати техніку у продавців, які можуть надати документацію, гарантію та інформацію про виробника.

Для безпечної експлуатації пристрій необхідно встановлювати на стійкій негорючій поверхні, подалі від тканин, паперу та інших матеріалів, які можуть легко зайнятися.

Не варто накривати корпус безперебійника речами або розміщувати його у закритому просторі без належної вентиляції.

Якщо пристрій почав диміти, шипіти, тріщати або сильно нагріватися, потрібно насамперед подбати про власну безпеку.

За відсутності диму чи полум’я і лише якщо це безпечно, слід припинити його використання та відключити живлення.

Якщо вже виникла пожежа, не можна брати пошкоджений акумулятор руками або переносити його через квартиру.

Необхідно попередити інших мешканців, залишити небезпечне приміщення та викликати рятувальників за номером 101.

Особливо небезпечно самостійно гасити електроприлади водою, коли вони залишаються під напругою.

Фахівці також радять подбати про справні датчики диму, які можуть своєчасно попередити про займання.

Історія української родини, яка прокинулася від нічного вибуху безперебійника, стала приводом нагадати про потенційні ризики акумуляторних пристроїв під час блекаутів.

Водночас робити висновок про масове вибухання всіх компактних UPS лише на підставі повідомлень користувачів соцмереж було б неправильно.

Наразі немає оприлюднених офіційних даних, які дозволяли б оцінити частоту подібних випадків в Україні або встановити, наскільки часто їх причиною є виробничий брак.

Проте навіть один такий інцидент демонструє, наскільки серйозними можуть бути наслідки несправності акумулятора в житловому приміщенні.

Тому під час підготовки до нових відключень електроенергії українцям варто звертати увагу не лише на ємність батареї, тривалість автономної роботи та вартість пристрою, а передусім на його безпечність і технічну надійність.

Адже збережений під час блекауту інтернет не повинен створювати загрозу життю, здоров’ю та майну людей.

За донати ЗСУ та повідомлення про війська РФ — за ґрати: як Лукашенко карає за підтримку України

By
-
0
За донати ЗСУ та повідомлення про війська РФ — за ґрати: як Лукашенко карає за підтримку України

У Білорусі від початку повномасштабного російського вторгнення щонайменше 419 людей засудили у справах, пов’язаних із підтримкою України. Серед них — громадяни, які передавали інформацію про пересування російської військової техніки, переказували кошти на допомогу українським військовим або брали участь у спротиві російській агресії. Наразі 142 засуджені залишаються за ґратами, а правозахисники попереджають, що реальні масштаби переслідувань можуть бути значно більшими.

Про це йдеться у звіті білоруського правозахисного центру «Вясна», оприлюдненому 22 жовтня 2026 року.

За підрахунками організації, серед щонайменше 419 засуджених — 73 жінки. Найбільше вироків стосуються людей, які передавали фотографії та відеозаписи переміщення російської військової техніки територією Білорусі.

Зокрема, 222 особи засудили за статтею 361-4 Кримінального кодексу Білорусі — «сприяння екстремістській діяльності».

Так білоруська влада кваліфікує, зокрема, передавання інформації про військові колони, потяги з технікою та інші переміщення російської армії.

Однією з наймасштабніших стала так звана «справа Гаюна».

Незалежний моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн» із 2022 року збирав відомості про пересування російських і білоруських військ. Інформацію надсилали звичайні громадяни, які помічали військову техніку поблизу своїх населених пунктів.

У лютому 2025 року стало відомо про злам бота проєкту. Після цього почалися затримання людей, які могли передавати відомості моніторинговій групі.

За інформацією «Вясни», станом на 22 жовтня 2026 року встановлено щонайменше 141 фігуранта «справи Гаюна». Із них 41 людина продовжує перебувати за ґратами.

Переслідування не обмежується повідомленнями про військову техніку.

За даними правозахисників, 44 людей засудили за звинуваченнями у державній зраді у зв’язку з підтримкою України. Ще 17 громадян інших країн отримали вироки за статтями про агентурну діяльність.

Окрему категорію становлять люди, яких судили за фінансову допомогу українським військовим.

Щонайменше 45 осіб засудили за пожертви, які білоруські силовики кваліфікували як фінансування терористичної або екстремістської діяльності.

Суворі вироки отримали й учасники антивоєнних диверсій.

Зокрема, 29 людей засудили за звинуваченнями в тероризмі у справах, пов’язаних із пошкодженням залізничної інфраструктури та подіями на військовому аеродромі в Мачулищах.

Після початку повномасштабного вторгнення частина білорусів намагалася перешкоджати використанню залізниці для транспортування російських військ і техніки.

У Білорусі цих людей називали терористами, тоді як незалежні правозахисники звертали увагу на політичний характер переслідувань і повідомлення про насильство під час затримань.

Під кримінальним переслідуванням опинилися також білоруські добровольці, які підтримали Україну зі зброєю в руках.

За участь у бойових діях на українському боці або підготовку до цього засудили 42 людей.

Окремо правозахисники повідомляють про 23 засуджених у «справі полку Калиновського» — білоруського добровольчого формування, бійці якого воюють на боці України.

Частину вироків ухвалили заочно щодо людей, які перебувають за кордоном.

Загалом у справах, пов’язаних із війною, правозахисники зафіксували 37 заочних вироків.

Переслідування прихильників України відбувається на тлі ширшої кампанії політичних репресій у Білорусі, яка посилилася після протестів 2020 року.

Попри міжнародний тиск, затримання опозиційних активістів, журналістів та громадян, які висловлюють незгоду з політикою Олександра Лукашенка, продовжуються.

Водночас Мінськ періодично звільняє частину засуджених у межах переговорів зі Сполученими Штатами.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори американського спецпосланця Джона Коула з Лукашенком щодо звільнення політичних в’язнів.

Вашингтон домігся звільнення сотень ув’язнених, однак правозахисники застерігають, що одночасно в країні з’являються нові політично мотивовані кримінальні справи.

Сам Лукашенко заперечує наявність політичних в’язнів у Білорусі та наполягає, що засуджені відбувають покарання за порушення законодавства.

Правозахисники, своєю чергою, наголошують, що кримінальна відповідальність за висловлення антивоєнної позиції, передачу інформації чи підтримку України є складовою системних репресій.

Наведені 419 випадків — це мінімальна підтверджена кількість засуджених у справах, пов’язаних із підтримкою України. Реальна кількість переслідуваних може бути більшою, оскільки інформація про частину затримань і судових процесів залишається недоступною.

Таким чином, навіть через понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії білоруси продовжують ризикувати свободою через підтримку України, а масштаб переслідувань свідчить про тривалий характер репресивної політики Мінська.

«До чого готують наших дітей?»: вірш про смерть у підручнику для 8 класу спричинив скандал

By
-
0
«До чого готують наших дітей?»: вірш про смерть у підручнику для 8 класу спричинив скандал

В Україні спалахнула дискусія навколо шкільного підручника із зарубіжної літератури для восьмого класу. Причиною став вірш давньогрецького поета Тіртея «Добре вмирати тому…», у якому оспівується загибель воїна за батьківщину, а втеча з рідної землі змальовується як ганебний учинок. Частина українців обурилася тим, що такі рядки пропонують вивчати дітям під час повномасштабної війни, коли багато школярів уже пережили втрату близьких або вимушене переселення.

Обговорення розпочалося після допису користувачки соціальної мережі Threads, яка звернула увагу на зміст твору в підручнику для восьмого класу за редакцією Ольги Ніколенко.

ФОТО: Допис користувачки, яка обурена віршем шкільної програми

Жінку обурило, що школярі віком приблизно 13–14 років мають читати поезію, у якій смерть на полі бою подається як прояв найвищої доблесті.

Особливе невдоволення викликали рядки, у яких автор протиставляє загибель захисника долі людини, змушеної залишити рідну землю разом із родиною.

На думку авторки допису, у сучасних українських реаліях такі формулювання можуть сприйматися особливо болісно.

Адже через російське вторгнення мільйони українців були змушені залишити домівки, а чимало дітей втратили рідних, які захищали країну.

Жінка поставила під сумнів доцільність викладання такого тексту саме зараз та запитала, хто ухвалив рішення включити його до освітньої програми.

Публікація викликала суперечку в коментарях.

ФОТО: Коментарі під дописом

Частина користувачів підтримала обурення, наголошуючи, що школа повинна враховувати психологічний стан дітей, які живуть в умовах війни.

На їхню думку, розмови про смерть, героїзм і вимушену еміграцію потребують особливо уважного педагогічного підходу.

Інші учасники обговорення виступили на захист викладання античної літератури.

ФОТО: Коментарі під дописом

Вони нагадали, що Тіртей жив понад 2600 років тому, а його творчість пов’язана з історією Давньої Греції, зокрема Спарти.

Поезія відображає уявлення античного суспільства про військову доблесть, патріотизм і громадянський обов’язок.

Тому, на думку цих коментаторів, знайомство школярів із твором не можна автоматично вважати закликом до наслідування всіх ідей давньогрецького автора.

ФОТО: Допис користувачки Sonatoterapia

Важливо й те, що вірш не з’явився у шкільній програмі нещодавно.

Його можна знайти у виданні підручника із зарубіжної літератури за редакцією Ольги Ніколенко ще 2016 року.

У новішому підручнику для восьмого класу, виданому 2025 року, твір також включено до розділу, присвяченого античній літературі.

Отже, твердження про те, що поезію спеціально додали під час повномасштабного вторгнення, не підтверджується.

Водночас зміст сучасного видання справді передбачає проведення паралелей між давньогрецькими уявленнями про героїзм і сьогоденням України.

У вступному поясненні до твору йдеться про відданість батьківщині, мужність і готовність захищати державу.

Автори підручника також пропонують школярам поміркувати над тим, чому поет називає загибель воїна доброю, та порівняти античний і сучасний образи захисника.

Такі завдання можуть стати основою для критичного обговорення, але водночас вимагають від учителя делікатності.

Особливо це стосується класів, у яких навчаються діти загиблих військовослужбовців, переселенці або школярі, які пережили окупацію.

Сама поезія належить до давньогрецької військово-патріотичної лірики. Її створювали в історичному контексті, коли спартанське суспільство надавало особливого значення військовій дисципліні та захисту поліса.

Саме тому літературний аналіз твору неможливий без пояснення історичних обставин його виникнення.

Водночас сучасні уявлення про права людини, безпеку цивільного населення та вимушене переселення суттєво відрізняються від цінностей античного світу.

Те, що давньогрецький автор засуджував втечу з рідного міста, не означає, що сучасна школа має засуджувати українські родини, які евакуювали дітей із небезпечних територій.

Саме розмежування історичного світогляду та сучасних моральних норм є одним із важливих завдань літературної освіти.

Дискусія навколо вірша Тіртея порушила ширше питання: як викладати класичні твори, присвячені війні, смерті та жертовності, поколінню дітей, для яких ці теми перестали бути абстрактними.

Поки одні українці закликають переглянути добір текстів, інші переконані, що відмова від складних творів не вирішить проблеми, адже саме їхнє обговорення може допомогти школярам осмислити історію та сучасність.

На момент публікації немає підтвердженої інформації про рішення Міністерства освіти і науки вилучити твір Тіртея з програми.

Таким чином, суперечка стосується не лише одного давньогрецького вірша. Вона показує, наскільки важливо сьогодні поєднувати вивчення світової літературної спадщини з повагою до життєвого досвіду українських дітей, які зростають під час війни.

Смертоносніше за Перську затоку: Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом у світі

By
-
0
Смертоносніше за Перську затоку: Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом у світі

Чорне море у 2026 році стало найсмертоноснішим регіоном світу для торговельного судноплавства. Через різке зростання кількості атак на кораблі та портову інфраструктуру морські перевезення опинилися під загрозою масштабного скорочення. Від початку року в регіоні зафіксували ураження понад 570 суден, а щонайменше 40 моряків загинули. За деякими оцінками, інтенсивність атак у Чорному морі вже більш ніж у шість разів перевищує показники Перської затоки.

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації (IMO).

Для порівняння, у районі Ормузької протоки, де також тривають військові дії та атаки на торговельні судна, від початку року підтвердили загибель 24 моряків.

Найбільш різке загострення ситуації у Чорному морі відбулося влітку. За даними Ambrey, лише з липня до вересня під удари потрапили близько 387 суден — більш ніж уп’ятеро більше, ніж у попередньому кварталі.

У цей період аналітики фіксували в середньому понад чотири атаки на день.

Причому небезпека загрожує не лише кораблям, які перевозять військові вантажі. Під удари потрапляють торговельні судна, нафтові танкери, зерновози та інші цивільні плавзасоби.

Частина кораблів зазнає пошкоджень під час обстрілів портової інфраструктури. Інші стають безпосередніми цілями ракет, ударних безпілотників або морських дронів.

За оцінкою Ambrey, приблизно 90% атак на судноплавство протягом останніх 45 днів здійснила Росія.

Водночас Україна також проводить операції проти російської морської логістики, зокрема суден, залучених до перевезення пального, нафтопродуктів та інших вантажів.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про операцію «МоЛоЧКа», у межах якої Сили безпілотних систем ЗСУ атакували російські судна в Чорному та Азовському морях.

Українське командування заявляло про десятки уражених танкерів, суховантажів та допоміжних плавзасобів. При цьому ураження не завжди означає повне знищення або затоплення корабля.

Одним із останніх трагічних інцидентів стала атака 23 жовтня на вантажне судно Khoryv поблизу румунського узбережжя.

За повідомленнями ЗМІ, корабель перебував приблизно за 24 кілометри від порту Констанца, коли зазнав удару безпілотника.

Після атаки на борту спалахнула пожежа, а згодом судно затонуло.

Дев’ятьох членів екіпажу вдалося врятувати. Один моряк загинув, ще троє вважаються зниклими безвісти.

Трагедія стала черговим свідченням того, що небезпека поширюється далеко за межі безпосередніх районів бойових дій.

Крім атак, судноплавству загрожують морські міни та втручання в роботу супутникових навігаційних систем.

Усе це змушує судновласників переглядати маршрути, підвищувати витрати на безпеку або взагалі відмовлятися від рейсів.

За оцінками страховиків, вартість страхування суден від воєнних ризиків у Чорному морі може сягати 15% вартості їхнього корпусу.

Це майже вдвічі дорожче, ніж аналогічне покриття для суден у Перській затоці.

Через високі витрати частина перевізників використовує старіші кораблі, які дешевше страхувати. Деяким із них уже близько 50 років.

Однак експлуатація застарілих суден створює додаткові ризики для екіпажів, особливо в умовах воєнних загроз.

Наслідки морської ескалації особливо відчутні для українських портів.

За даними приватного портового оператора TIS, у вересні порти Великої Одеси прийняли менш ніж десять суден, хоча ще в липні їхня кількість становила приблизно 400.

Частину українського експорту переорієнтували на дунайські порти та альтернативні маршрути.

Водночас скорочення морських перевезень безпосередньо впливає на аграрний сектор. У серпні експорт сільськогосподарської продукції морем знизився приблизно до 1,4 мільйона тонн — на 75% менше, ніж до повномасштабного вторгнення.

Це створює додаткове фінансове навантаження на українських аграріїв і може впливати на доступність продовольства в країнах Африки та Азії.

Раніше «Ненька інфо» писала про зміну правил експорту зерна й олії через російські удари. Національний банк України тоді надав аграріям додатковий час для розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Зростання небезпеки вже стало предметом міжнародних переговорів.

У вересні Туреччина запропонувала Україні та Росії проєкт домовленості про припинення атак на цивільні судна.

Як повідомляла «Ненька інфо», Анкара запропонувала створити механізм захисту торговельного судноплавства, використовуючи досвід попередньої Чорноморської зернової ініціативи.

Проте підтвердженої угоди про нове морське перемир’я наразі немає.

За оцінками міжнародних експертів, подальше загострення ситуації може ще більше скоротити кількість торговельних рейсів, підвищити вартість перевезень і посилити ризики для моряків.

Таким чином, Чорне море, яке десятиліттями залишалося одним із ключових маршрутів світової торгівлі зерном, нафтою та іншими товарами, перетворилося на одну з найнебезпечніших зон міжнародного судноплавства.

І поки бойові дії тривають, наслідки цього протистояння відчувають не лише Україна та Росія, а й міжнародні перевізники, страхові компанії та країни, залежні від постачання продовольства.

1...151617...2 219Page 16 of 2 219

EDITOR PICKS

POPULAR POSTS

POPULAR CATEGORY

©