Home Blog Page 10

Переговори з Росією, підготовка нового раунду триває, але перспективи домовленостей залишаються примарними

0
Переговори з Росією, підготовка нового раунду триває, але перспективи домовленостей залишаються примарними

Інформація про можливий новий раунд переговорів України, Росії та США поки надходить фрагментами. Її намагаються звести в загальну картину, однак наразі перспективи домовленостей виглядають невтішно, позиції сторін щодо ключових питань залишаються далекими одна від одної.

Одним із можливих місць проведення технічної зустрічі називають Абу-Дабі в першій половині листопада. Але навіть якщо вона відбудеться, поки немає підстав вважати, що сторони наблизилися до компромісу. Київ наполягає на гарантіях безпеки та збереженні боєздатної армії, Москва продовжує апелювати до «першопричин конфлікту» й висувати вимоги, що стосуються не лише окупованих територій, а й європейської архітектури безпеки.

Нещодавні контакти Володимира Путіна з європейськими лідерами також не продемонстрували очевидного просування до припинення війни. 27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели телефонну розмову з Володимиром Путіним (за ініціативою скандинавських лідерів і в консультації з Україною).

За офіційними заявами, розмова стосувалася російської агресії проти України та дипломатичних зусиль щодо її завершення, сторони підкреслили необхідність деескалації та відновлення переговорів у контексті запланованих зустрічей в Абу-Дабі. Стубб назвав дискусію «відвертою та змістовною», водночас зазначивши великі розбіжності в позиціях. Питання негайного припинення вогню в публічних підсумках не виділялося як центральне.

Локальне припинення вогню в районі Олешок, погоджене для гуманітарних колон і евакуації, поки варто розглядати окремо від ширших переговорів. Воно не свідчить про готовність Москви до загального припинення вогню й не означає, що сторони наблизилися до угоди з інших питань.

Поки головна невизначеність полягає в тому, що сторони так і не продемонстрували готовності до реальних компромісів щодо ключових питань безпеки та територіального врегулювання, а підготовка технічної зустрічі сама по собі не гарантує просування до ширшої домовленості.

 

Токсичний союз: зближення Росії та Ірану може спровокувати остаточний розпад СНД

0
Токсичний союз: зближення Росії та Ірану може спровокувати остаточний розпад СНД

Ініціатива президента Ірану Масуда Пезешкіана щодо створення нового інтеграційного формату «СНД плюс Іран» ризикує не об’єднати, а навпаки — пришвидшити розпад Співдружності Незалежних Держав. Відповідний аналітичний прогноз оприлюднила Служба зовнішньої розвідки України. Пропозиція, яку іранський лідер озвучив 9 жовтня під час саміту в Туркменістані, має на меті експлуатацію транзитних можливостей країн-учасниць для виходу Тегерана на нові ринки в умовах жорстких міжнародних обмежень. Головним інструментом цієї співпраці розглядається міжнародний транспортний коридор «Північ — Південь», який теоретично має забезпечити вантажообіг між Російською Федерацією, Іраном та країнами Азії.

Попри масштабні декларації, українська розвідка оцінює цей логістичний проєкт як економічно збитковий та малоефективний. Головними перешкодами для його повноцінного запуску є стрімке обміління Каспійського моря, критична нестача сучасних торговельних суден та застаріла залізнична інфраструктура. Росія неодноразово брала на себе зобов’язання профінансувати модернізацію маршруту, проте обіцянки залишилися на папері. Показовим прикладом стала спроба транспортування російського вугілля до Індії цим шляхом, яка лише довела повну економічну недоцільність таких перевезень. Розуміючи ці ризики, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан та Азербайджан вже активно працюють над розбудовою альтернативних транспортних коридорів, які свідомо прокладаються в обхід російської території.

Ключовою загрозою для інших країн СНД у цьому контексті стає колосальний ризик потрапляння під вторинні міжнародні санкції. За підрахунками розвідників, наразі проти Росії діють від 26 до 31 тисячі санкційних обмежень, а проти Ірану — ще близько 6 тисяч. Створення спільних економічних механізмів із найбільш підсанкційними диктатурами світу ставить перед державами Центральної Азії жорсткий ультиматум: поглиблення сумнівних зв’язків з Москвою та Тегераном або збереження життєво необхідного доступу до глобальних ринків. Ситуацію критично ускладнює військове партнерство двох режимів, які координують свої зусилля у загарбницькій війні проти України. Аналітики прогнозують, що бажання зберегти економічну стабільність та участь у світовій торгівлі неминуче змусить країни СНД максимально дистанціюватися від токсичного російсько-іранського альянсу.

Долар по 48 грн уже в листопаді, бюджетний дефіцит посилює тиск на НБУ та Пишного

0
Долар по 48 грн уже в листопаді, бюджетний дефіцит посилює тиск на НБУ та Пишного

Уже в листопаді курс долара може наблизитися до 48 грн через нестачу гривневих коштів для покриття бюджетного дефіциту. Уряду потрібно більше доходів у національній валюті, тоді як Нацбанк стримує темпи девальвації. За інформацією учасників ринку, опір регулятора може стати однією з причин відставки його голови Андрія Пишного. Водночас НБУ вже допускає поступове зростання курсу. Банкіри попереджають, що якщо ослаблення гривні прискориться, долар може швидше, ніж очікується, подолати позначку в 50 грн, після чого можливості стримувати його подорожчання звузяться. Це також призведе до зростання цін на імпортне пальне та інші товари.

Станом на 28 жовтня офіційний курс долара сягнув 45,60 грн, оновлюючи історичні максимуми третій тиждень поспіль. За січень–вересень імпорт товарів становив 75,1 млрд доларів проти 29,6 млрд доларів експорту. Щоб задовольнити попит на валюту, у вересні Нацбанк продав на міжбанківському ринку 5,45 млрд доларів. У жовтні, за тижневою статистикою, яку медіа цитують зі сторінки інтервенцій НБУ, обсяги продажів тримаються на рівні близько 1,2 млрд доларів на тиждень. Міжнародні резерви станом на 1 жовтня становили 47,1 млрд доларів — приблизно на 10 млрд менше, ніж на початку року.

Бюджетні потреби посилюють тиск на курс. За словами президента, які наводять українські медіа зі спілкування з журналістами, на кінець року залишався дефіцит фінансування приблизно у 3,5 млрд євро. Прем’єр-міністр раніше називав загальну потребу на ведення війни у 2026 році на рівні 155 млрд доларів. У проєкті бюджету на 2027 рік закладено середньорічний курс 47,1 грн за долар і 48,3 грн на кінець року. Слабша гривня дає змогу отримувати більше коштів у національній валюті під час конвертації зовнішньої допомоги. Нацбанк намагається обмежувати цей процес за допомогою валютних інтервенцій та облікової ставки на рівні 16%.

Додаткову увагу до регулятора привернули обшуки НАБУ і САП, проведені 21 жовтня в приміщеннях НБУ та за місцем проживання одного з його співробітників. Пишний заявив, що розслідування не стосується діяльності Нацбанку чи його рішень як голови регулятора, а також повідомив, що не виявлено обставин, які свідчили б про правопорушення з його боку або з боку працівників банку. Він продовжує виконувати свої обов’язки. НБУ також спростував інформацію про подану заяву про відставку.

Наслідки подальшого ослаблення гривні передусім позначаться на вартості імпортного пального. За даними моніторингу Мінфіну (консалтингова група «А-95»), наприкінці жовтня середня ціна бензину А-95 трималася близько 90 грн за літр, а дизельного пального перевищувала 103 грн. У найбільших мережах АЗС (OKKO, WOG, SOCAR, «Укрнафта», UPG) роздрібні ціни на А-95 коливалися приблизно від 89 до 96 грн, а на дизель — від 101 до 111 грн за літр, згідно з зведеннями цін на стелах. Подорожчання імпорту збільшить транспортні та логістичні витрати, що створить додатковий тиск на ціни інших товарів.

Найближчі тижні покажуть, чи продовжить Нацбанк утримувати темпи ослаблення гривні в межах кількох десятків копійок на тиждень, чи бюджетний тиск змусить його допустити швидший рух курсу. Від цього залежить, наскільки швидко долар наблизиться до 48 грн і чи стане позначка в 50 грн наступним рубежем.

 

«Епіцентр» Герег може отримати нового співвласника, один зі сценаріїв передбачає державну допомогу в обмін на частку

0
«Епіцентр» Герег може отримати нового співвласника, один зі сценаріїв передбачає державну допомогу в обмін на частку

Після втрати чергових магазинів мережі «Епіцентр» її співвласникам Галині та Олександру Герегам нібито запропонував допомогу з боку держави один із впливових політиків. За цією версією, фінансову підтримку мали забезпечити через один із державних банків в обмін на частку в бізнесі. Ім’я політика невідоме, однак, за оцінкою джерела, його політичний вплив має бути щонайменше на рівні людини, дуже близької до голови парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії. Не виключено, що йдеться про самого Арахамію.

Є й інша версія, яку джерело вважає малоймовірною. За нею, люди, наближені до «Кварталу 95» і, відповідно, до президента Володимира Зеленського, могли через свої контакти у Франції запропонувати компанії Leroy Merlin викупити «Епіцентр». При цьому французька сторона мала б отримати частку в українському бізнесі, яка, за задумом ініціаторів пропозиції, могла бути пов’язана з інтересами «Кварталу 95».

Якщо ця інформація відповідає дійсності, це могла б бути вже друга спроба представників оточення «Кварталу 95» увійти у французький бізнес. За словами джерела, попередньою спробою була пропозиція викупити банк. Який саме банк мається на увазі, не уточнюється.

Таким чином, навколо «Епіцентру» циркулюють дві різні версії можливого перерозподілу часток у бізнесі. Перша передбачає участь впливового політика, який нібито готовий залучити державний ресурс через один із банків в обмін на частку в компанії. Друга пов’язує можливу угоду з французькою Leroy Merlin та інтересами людей, наближених до «Кварталу 95».

Гуманітарний коридор та безпрецедентна деескалація: влада готує евакуацію цивільних з окупованих Олешок

0
Гуманітарний коридор та безпрецедентна деескалація: влада готує евакуацію цивільних з окупованих Олешок

Масштабна евакуаційна місія для порятунку мирного населення з тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині попередньо запланована на ранок п’ятниці, 30 жовтня. Заступник начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков у коментарі виданню DW повідомив, що стартовою точкою збору людей визначено територію місцевої міської лікарні. Посадовець підкреслив, що графік проведення операції залишається гнучким і дата може бути скоригована залежно від поточної безпекової ситуації в регіоні.

Логістика гуманітарного коридору залишається надзвичайно складною. Згідно з даними Financial Times, громадян, які погодяться на евакуацію, початково можуть доправити на територію Російської Федерації або до окупованого Криму, і вже звідти вони матимуть змогу повернутися на підконтрольну уряду України територію. Толоконніков підтвердив цю інформацію, зазначивши, що точний маршрут повернення досі остаточно не затверджений, проте він з високою ймовірністю пролягатиме саме через російську територію. За його словами, передбачено два шляхи: для тих, хто має намір залишитися на території РФ чи в окупації, та безпосередньо для тих, хто прагне виїхати з цих зон.

Проведення евакуації супроводжується безпрецедентними дипломатичними домовленостями щодо припинення вогню. Коментуючи нещодавню заяву першої леді США Меланії Трамп про можливе розширення «режиму тиші» за межі Олешок, представник ОВА пояснив, що наразі відносна тиша спостерігається у прибережній частині Херсонщини та безпосередньо в самому обласному центрі.

Важливість досягнутих домовленостей підтвердив лідер парламентської фракції «Слуга народу» та учасник української переговорної групи Давид Арахамія. Він офіційно анонсував, що режим припинення вогню в районі Олешок триватиме до 22:59 1 листопада. Політик високо оцінив досягнуте перемир’я, назвавши його «найзначнішою деескалацією з 2022 року».

 

Рим бере паузу: Італія відкладає передачу тринадцятого пакета військової допомоги Україні через вибори у США

0
Рим бере паузу: Італія відкладає передачу тринадцятого пакета військової допомоги Україні через вибори у США

Уряд Італії на чолі з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні призупинив процес передачі Україні чергового, тринадцятого пакета військової допомоги. За інформацією впливового видання «Il Giornale d’Italia», яке посилається на власні джерела в італійському уряді, остаточне рішення щодо термінів постачання озброєння може бути ухвалене лише після завершення проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів. Попри те, що сам пакет оборонної підтримки вже повністю сформований та підготовлений, графік його відправлення до Києва залишається незатвердженим. Ситуація ускладнюється тим, що остання партія італійської військової допомоги надходила в Україну близько десяти місяців тому.

Рим офіційно не заявляє про відмову від підтримки Києва, проте терміни передачі зброї переносилися вже кілька разів поспіль. Від початку чергову затримку пояснювали зміщенням логістичних планів з липня на вересень, згодом — необхідністю дочекатися з’їзду політичної партії «Ліга». Тепер ключовим стримувальним фактором несподівано називають американський виборчий процес. Водночас залишається абсолютно незрозумілим, як саме результати голосування за океаном можуть вплинути на суверенне рішення Італії, і чи існують реальні гарантії розблокування постачань одразу після підбиття підсумків політичних перегонів у США.

Така невизначеність, за даними медіа, провокує серйозну напруженість усередині італійського урядового кабінету. Систематичні затримки ставлять під сумнів здатність Джорджі Мелоні виконати ті політичні та безпекові зобов’язання, які вона особисто взяла на себе перед президентом України Володимиром Зеленським та французьким лідером Емманюелем Макроном.

На тлі цих сумнівів та кулуарних дискусій офіційні представники влади продовжують публічно запевняти у незмінності свого стратегічного курсу. Міністр закордонних справ Антоніо Таяні вкотре підтвердив, що Рим залишається надійним союзником, а новий оборонний пакет обов’язково буде відправлений «якомога швидше». Втім, попри дипломатичні запевнення, конкретних дат постачання чи реальних технічних або політичних причин блокування вантажу урядовці так і не називають.

Стратегічна перемога Варшави: Польща очікує на створення європейського сервісного центру для ракет Patriot

0
Стратегічна перемога Варшави: Польща очікує на створення європейського сервісного центру для ракет Patriot

Польща перебуває за крок до ухвалення ключового рішення про розміщення на її території європейського сервісного центру для ракет-перехоплювачів системи Patriot. Прем’єр-міністр країни Дональд Туск безпосередньо перед засіданням уряду анонсував отримання позитивних новин, наголосивши, що у боротьбі за цей надважливий оборонний проєкт Варшава жорстко конкурувала з кількома амбітними державами, насамперед із Німеччиною. Очікується, що офіційне підтвердження вибору Польщі як головного партнера надійде вже найближчим часом.

Майбутній хаб спеціалізуватиметься на технічному обслуговуванні, регулярних оглядах та підтримці постійної бойової готовності ракет-перехоплювачів PAC-3 виробництва американської корпорації Lockheed Martin, які стоять на озброєнні країн НАТО. Варто зауважити, що йдеться саме про сервісне забезпечення, а не про виробництво боєприпасів. Для Польщі цей проєкт має фундаментальне значення, адже комплекси Patriot є головним стовпом національної програми протиповітряної оборони «Вісла». Держава вже придбала вісім таких батарей і ракети PAC-3 MSE, тому локалізація обслуговування суттєво скоротить час логістики, зміцнить безпеку постачань та забезпечить польський військово-промисловий комплекс передовими технологічними компетенціями. Сам проєкт розробляється спільними зусиллями США, Польщі, Німеччини, Нідерландів та Швеції.

На тлі розширення оборонних потужностей у Європі ситуація із забезпеченням протиповітряної оборони України залишається вкрай напруженою. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ вже майже місяць очікує на фінальний підпис міністра оборони США Піта Гегсета під документом про передачу критично необхідних ракет-перехоплювачів для систем Patriot та NASAMS.

Глава української держави також публічно закликав європейських партнерів розблокувати вже погоджені пакети постачання протиракет, наголосивши на гострому дефіциті боєкомплекту. В недавньому інтерв’ю телеканалу ABC News Зеленський розкрив тривожну статистику: протягом останніх трьох місяців українські сили протиповітряної оборони отримали від Сполучених Штатів лише 24 ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot, що є критично малим обсягом в умовах регулярних і масованих російських атак.

Нічний терор Харкова: ворожий дрон влучив у житловий будинок, серед п’ятьох постраждалих є дитина

0
Нічний терор Харкова: ворожий дрон влучив у житловий будинок, серед п'ятьох постраждалих є дитина

Пізно ввечері 27 жовтня російські окупаційні війська завдали цілеспрямованого удару безпілотником по Основ’янському району Харкова. Ворожий дрон влучив безпосередньо у багатоквартирний житловий будинок. За оновленими даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, внаслідок цинічної атаки поранення отримали п’ятеро людей. Серед постраждалих — чотирирічний хлопчик, а також 32-річна і 65-річна жінки та 56-річний чоловік. Трьох осіб із травмами різного ступеня тяжкості було терміново госпіталізовано, їм надається вся необхідна медична допомога.

Одразу після влучання міський голова Ігор Терехов повідомив, що в ураженому будинку опинилися заблоковані люди. Атака безпілотника спровокувала надзвичайно масштабну пожежу, яка охопила територію площею близько 2500 квадратних метрів. Як зазначають рятувальники, полум’я швидко поширилося на двоповерхову виробничу будівлю, господарчі споруди, двоповерховий багатоквартирний та одноповерховий житлові будинки. Окрім спалахнувших об’єктів, значних пошкоджень від вибухової хвилі та уламків зазнали сусідні приватні оселі, багатоповерхівки, гаражі та припарковані автомобілі місцевих мешканців.

Масштабна атака дронів на Росію: у Міноборони РФ заявляють про понад пів тисячі збитих безпілотників

0
Масштабна атака дронів на Росію: у Міноборони РФ заявляють про понад пів тисячі збитих безпілотників

У ніч на 28 жовтня територія Російської Федерації зазнала однієї з наймасовіших атак безпілотних літальних апаратів. Міністерство оборони РФ стверджує про нібито успішне знищення та перехоплення 531 українського дрона. За офіційними заявами російського військового відомства, засоби протиповітряної оборони працювали цієї ночі в небі над десятьма регіонами: Бєлгородською, Брянською, Воронезькою, Калузькою, Курською, Липецькою, Смоленською, Тамбовською, Тульською областями, а також над Московським регіоном.

Більш детальну інформацію щодо наслідків удару в окремому регіоні надав губернатор Тульської області Дмитро Міляєв. Посадовець уточнив, що лише над територією його області російські сили ППО нібито збили 64 безпілотники.

Попри переможні реляції про успішне відбиття масованої атаки, місцева влада була змушена визнати факти пошкодження інфраструктури. Зокрема, очільник регіону підтвердив, що в місті Новомосковськ унаслідок падіння безпілотника постраждав багатоквартирний житловий будинок. Крім матеріальних збитків, наразі офіційно повідомляється про щонайменше одного постраждалого внаслідок інциденту.

 

Історична явка та політична інтрига: в Ізраїлі відбулися перші парламентські вибори після атаки ХАМАС

0
Історична явка та політична інтрига: в Ізраїлі відбулися перші парламентські вибори після атаки ХАМАС

В Ізраїлі завершилося голосування на загальнонаціональних парламентських виборах, які вже відзначилися безпрецедентною активністю виборців. На момент закриття дільниць явка досягла позначки у 77,7%, що стало найвищим показником з 1999 року. Загалом своїм правом голосу скористалися понад 5,69 мільйона ізраїльтян, суттєво перевершивши результати кампанії 2022 року, коли активність громадян склала 70,6%. Доленосний характер цього волевиявлення підкреслив і президент країни Іцхак Герцог, який закликав націю виконати свій громадянський обов’язок та безпосередньо вплинути на майбутнє держави.

Після публікації перших екзитполів стала очевидною надзвичайно складна політична конфігурація в майбутньому складі Кнесету. Попередні дані свідчать, що жоден із політичних таборів наразі не здобуває абсолютної більшості. Опозиційний блок на чолі з колишнім начальником Генштабу Армії оборони Ізраїлю Гаді Айзенкотом має незначну перевагу: його новостворена партія «Яшар» (у перекладі — «Чесність») разом із союзниками може розраховувати на 52–53 мандати. Водночас коаліція чинного прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу набирає близько 50 місць. Оскільки для формування стабільного уряду необхідно заручитися підтримкою щонайменше 61 депутата, країна опинилася перед загрозою важкої коаліціади. Якщо жоден із блоків не зможе об’єднати парламент, Ізраїль чекають нові дострокові вибори.

Нинішня виборча кампанія проходить у вкрай напруженому суспільно-політичному контексті. Це перші вибори після трагічних подій 7 жовтня 2023 року, коли внаслідок масштабного нападу терористичного угруповання ХАМАС загинули близько 1200 осіб, а понад 250 були захоплені в заручники. Цей безпрецедентний провал у системі національної безпеки спровокував шквал гострої критики на адресу уряду Біньяміна Нетаньягу. Значна частина суспільства досі вимагає створення незалежної державної комісії для ретельного розслідування обставин трагедії, яка стала каталізатором тривалої та виснажливої війни в секторі Газа.

Головний конкурент чинного очільника уряду, генерал Гаді Айзенкот, побудував свою політичну платформу на вимозі кардинального перезавантаження керівництва країни. Його позиція тісно переплетена з особистою трагедією: під час бойових дій у Газі у 2024 році політик втратив сина та двох племінників. Символічним кроком опозиціонера став його візит у день голосування до громад, які найбільше постраждали від атаки терористів. «Якби хтось в уряді мав хоч краплину відповідальності, він би розпочав ранок тут», — різко заявив Айзенкот, підкреслюючи необхідність змін у підходах до управління державою.