Іран відмовився від ракетного удару по Україні після атаки на своє судно

Важливо

Після недавньої атаки на іранське комерційне судно в Каспійському морі Тегеран розглядав можливість завдання ракетного удару по одному з українських портів. Однак, за інформацією The New York Times, іранські власті зупинилися на цьому рішенні, керуючись дипломатичними контактами з Києвом та консультаціями з міжнародними партнерами.

Субота стала днем, коли українські війська завдали удару по іранському вантажному судну, що призвело до загибелі одного цивільного моряка та поранення ще одного члена екіпажу. Відповідаючи на цю атаку, Україна висловила звинувачення на адресу Ірану та Росії в спільній підтримці військових дій. Іран, у свою чергу, не виключив можливості відповіді.

За даними джерел видання, іранське керівництво розглядало варіант запуску балістичної ракети з невеликою бойовою частиною, яка могла б завдати символічної шкоди. Проте, чиновники зазначили, що такий крок призвів би до подальшої ескалації конфлікту та загострив би ситуацію в регіоні, враховуючи зв'язки між Тегераном і Москвою.

The New York Times також вказує на те, що спочатку в Ірані планували реагувати військовими засобами, проте західні дипломати попередили про непередбачуваність української реакції. У неділю міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі назвав атаку на судно порушенням міжнародного права, підкресливши, що цей інцидент не залишиться без відповіді.

Значним моментом стала телефонна розмова між українським міністром закордонних справ Андрієм Сибігою та Аракчі, що відбулася у вівторок. Після бесіди Аракчі висловив готовність уникати ескалації, проте зазначив, що очікує компенсації за завдані збитки.

Того ж дня він мав переговори з Каєю Каллас, високою представницею ЄС, де обговорювали шляхи для зменшення напруженості. Згідно з Мехді Рахматі, аналітиком, близьким до урядових кіл, у Тегерані існували різні думки щодо відповіді на інцидент. Деякі чиновники виступали за військові дії, інші ж наполягали на дипломатичному вирішенні, враховуючи військовий досвід України та підтримку західних країн.

Аргументи на користь стриманості виявилися вирішальними, що призвело до відмови від ескалації конфлікту та сприяло подальшим дипломатичним контактам.

У центрі уваги

Більше схожих матеріалів за темою