Категорія: Війна

Ілюзії Кремля та реальність терору: Путін заявив про «тристоронні переговори», відкинув заморозку фронту й згадав «генетику» на тлі кривавих ударів по Україні

Російський диктатор Володимир Путін у черговому інтерв’ю продемонстрував повну відірваність від реальності, цинічно заявивши про нібито готовність до тристоронніх переговорів щодо завершення війни. Водночас глава Кремля категорично відкинув будь-які спроби заморозити бойові дії по теперішній лінії зіткнення та виправдав продовження кривавої агресії абсурдними міфами про «генетичну спільність» українців і росіян.

За словами російського очільника, під час недавньої зустрічі зі спеціальним посланцем Сполучених Штатів Америки Стівеном Віткоффом він погодився на відновлення діалогу за американського посередництва. Кремль наполягає на тому, що кінцевою метою таких контактів має стати обговорення глобальних питань безпеки після досягнення остаточних мирних домовленостей, а не тимчасове зупинення вогню на короткий проміжок часу. Проте на ідею українського керівництва щодо заморозки війни по лінії фронту Путін відреагував рішучою відмовою, цинічно заявивши, що ці українські регіони є «територією історичної Росії».

Окрім територіальних претензій, диктатор знову озвучив пропагандистські тези про те, що Москва нібито «не хоче войовати», та переклав усю відповідальність за продовження бойових дій на українську сторону. Для обґрунтування своїх загарбницьких амбіцій він навів псевдонаукові аргументи. Як зазначив глава Кремля, «це дуже близький нам народ, останні генетичні дослідження показують, що це один народ – русскіє і українці», хоча жодним чином не пояснив, яким саме чином псевдогенетика скасовує міжнародне право та державний суверенітет.

Попри гучні заяви про мирні ініціативи та готовність шукати розв’язки важкої ситуації, інтенсивність російських ударів по мирних українських містах анітрохи не знизилася. Ба більше, у день оприлюднення цих висловлювань окупаційні війська завдали чергових руйнівних ударів по цивільних об’єктах. Зокрема, під жорстким вогнем опинилося місто Лозова у Харківській області, де ворожа ракета влучила по людному речовому ринку. Внаслідок цього цинічного злочину двоє мирних громадян загинули на місці, а ще 34 особи отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Одночасно масованих атак зазнали автомобільні дороги, мости та історичний центр української столиці. Подібна дволита політика Кремля наочно демонструє, що Москва використовує дипломатичну риторику виключно як димову завісу для продовження знищення української інфраструктури, тиску на міжнародних партнерів та спроб примусити Україну до капітуляції на тлі щоденного терору проти цивільного населення.

23 Жовтня, 2026
23 конгресмени США вимагають від Трампа відкрити Starlink для ударів по Росії

У Сполучених Штатах розгортається нова дискусія навколо обмежень супутникового зв’язку Starlink для українських військових. Двопартійна група з 23 конгресменів звернулася до президента Дональда Трампа з вимогою вплинути на мільярдера Ілона Маска, щоб дозволити Україні використовувати супутникову систему для виявлення та ураження російських ракетних пускових установок безпосередньо на території РФ.

Про це повідомляє американське видання The Hill, яке отримало лист законодавців, направлений до Білого дому 21 жовтня.

Звернення підписали 16 представників Демократичної партії та семеро республіканців. Конгресмени переконані, що розширення можливостей використання Starlink допоможе Україні ефективніше протидіяти російським ракетним атакам.

«Ми звертаємося до вас із закликом попросити Ілона Маска дозволити Україні використовувати супутникову інтернет-систему Starlink для пошуку ракетних пускових установок на території Росії», — йдеться у зверненні.

На думку американських законодавців, відповідне рішення може не лише врятувати життя українців, а й посилити тиск на російського президента Володимира Путіна, змусивши Кремль серйозніше поставитися до мирних переговорів.

Особливу увагу привернула метафора, яку автори використали для пояснення своєї позиції.

Як зазначили конгресмени, якщо Україна не може надійно перехоплювати російські «стріли», вона повинна отримати можливість уражати самого «лучника» — тобто установки, з яких здійснюються ракетні удари.

Серед республіканців, які підтримали звернення, — Джо Вілсон, Браян Фіцпатрік, Дон Бейкон, Карлос Гіменес, Джефф Херд, Енді Гарріс та Макс Міллер.

Лист з’явився після повідомлень про суттєві обмеження роботи супутникових систем Starlink та військової версії Starshield в Україні.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 14 жовтня українські військові зіткнулися з новими обмеженнями Starlink, через які було зірвано низку важливих місій.

За інформацією The Wall Street Journal, Ілон Маск особисто розпорядився обмежити роботу окремих супутникових сервісів для України. Водночас обставини ухвалення цього рішення залишаються предметом суперечок між компанією SpaceX, американськими посадовцями та представниками Конгресу.

Сам Маск заявляв, що обмеження для військової системи Starshield визначають американські військові структури. Натомість очільник Пентагону Піт Гегсет заперечував причетність свого відомства до відповідних рішень.

Республіканець Браян Фіцпатрік уже закликав провести повноцінне розслідування та встановити, хто саме відповідає за обмеження зв’язку.

На його думку, якщо рішення Маска негативно вплинуло на можливості української протиповітряної оборони, відповідальні особи повинні дати пояснення Конгресу.

Про загострення відносин між Києвом і Вашингтоном раніше також писала «Ненька інфо» у матеріалі про політичний тиск на Зеленського через удари по російських енергетичних об’єктах та використання Starlink.

Водночас Україна продовжує шукати альтернативні можливості супутникового зв’язку. Як повідомляла «Ненька інфо», європейські країни прискорили обговорення власних супутникових систем після обмежень Starlink.

Новий лист конгресменів посилює політичний тиск на адміністрацію Трампа та компанію SpaceX. Однак наразі немає підтвердження, що американський президент погодився втрутитися або що обмеження використання Starlink для операцій на території Росії вже скасували.

Подальше рішення залежатиме від переговорів між Білим домом, компанією SpaceX та представниками американських оборонних структур.

22 Жовтня, 2026
Електричка спалахнула після удару дрона РФ: на Харківщині рятувальники гасили палаючий вагон під загрозою повторної атаки

Російські війська 22 жовтня завдали удару безпілотником по пасажирському електропоїзду на Харківщині. Внаслідок влучання загорівся головний вагон електрички. Рятувальникам довелося ліквідовувати пожежу в умовах постійної загрози повторних російських обстрілів. За попередньою інформацією, цього разу обійшлося без загиблих і постраждалих.

Про чергову атаку на залізничний транспорт повідомило Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

За даними рятувальників, російський безпілотник атакував пасажирський електропоїзд удень 22 жовтня. Влучання спричинило займання головного вагона, після чого на місце прибули пожежно-рятувальні підрозділи.

Попри небезпеку повторного удару, співробітники ДСНС оперативно розпочали ліквідацію наслідків атаки та загасили пожежу.

«Виникла пожежа у головному вагоні. Попри загрозу повторних обстрілів, рятувальники ліквідували загоряння», — повідомили в ДСНС.

За попередніми даними, внаслідок цього удару ніхто не постраждав. Водночас інформацію про точне місце атаки, маршрут електропоїзда, кількість пасажирів та масштаби пошкоджень наразі не деталізували.

У ДСНС оприлюднили фотографії з місця події, на яких зафіксовано наслідки удару по залізничному транспорту.

Ця атака стала черговим випадком ураження російськими військами пасажирських поїздів та залізничної інфраструктури України.

Зокрема, 18 вересня російський безпілотник атакував електропоїзд у Нововодолазькій громаді Харківської області. Влучання сталося поблизу платформи Липкуватівка. Тоді загорілися два вагони, загинула одна людина, ще восьмеро постраждали.

За інформацією місцевої влади, для атаки використовувався реактивний безпілотник. Частина пасажирів перед ударом встигла евакуюватися з поїзда, проте люди, які залишилися неподалік вагонів, зазнали поранень.

Ще один удар по пасажирському транспорту стався 9 вересня. Тоді російські війська атакували електропоїзд сполученням Харків — Ізюм неподалік села Іскра.

Унаслідок атаки виникла пожежа у двох вагонах. За повідомленнями ДСНС, постраждали восьмеро людей, яким знадобилася медична допомога.

Про цей інцидент раніше писала «Ненька інфо» в матеріалі про удар «Шахедом» по потягу Харків — Ізюм.

Російські атаки на залізницю не обмежуються Харківською областю. Так, у ніч проти 10 жовтня безпілотники вдарили по об’єктах залізничної інфраструктури Коростенської громади на Житомирщині.

Унаслідок обстрілу виникла пожежа та постраждав чоловік. До ліквідації наслідків залучили 12 рятувальників і три одиниці техніки.

Детальніше про цей випадок «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі про атаку на залізницю Житомирщини.

Постійні обстріли змушують «Укрзалізницю» застосовувати додаткові заходи безпеки. Під час підвищеної повітряної загрози залізничники можуть зупиняти поїзди та організовувати евакуацію пасажирів.

Фахівці наголошують, що в таких випадках необхідно чітко виконувати вказівки поїзних бригад, відходити від рухомого складу та не повертатися до вагонів без дозволу відповідальних працівників.

Наслідки удару 22 жовтня ще уточнюються. Наразі відомо, що пожежу в головному вагоні електрички вдалося ліквідувати, а інформація про постраждалих не надходила.

22 Жовтня, 2026
Росія вдарила касетною балістикою між Лаврою та монастирем у Києві: Зеленський розкрив моторошні деталі

Російські війська під час масованої атаки на Київ у ніч проти 22 жовтня застосували три балістичні ракети з касетними бойовими частинами. Одна з них вдарила по історичному центру столиці — території між Києво-Печерською лаврою та Свято-Введенським монастирем. Внаслідок атаки пошкоджено релігійні споруди, житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після наради, присвяченої ліквідації наслідків російських обстрілів.

За словами глави держави, особливість застосованих ракет полягає в тому, що їхні касетні бойові частини розкриваються в повітрі та розсіюють уражальні елементи на значній території. Президент заявив, що радіус ураження такого озброєння може сягати 400 метрів.

Один із боєприпасів влучив у Печерський район Києва, де зосереджені історичні пам’ятки, монастирські комплекси, житлові будинки та громадські заклади.

Внаслідок удару постраждали будівлі Свято-Введенського монастиря, прилеглі житлові будинки, магазини, кафе та інші цивільні об’єкти.

Зеленський наголосив, що в районі ураження не було військових об’єктів, а характер використаного озброєння, на його переконання, свідчить про намір російських військ завдати максимальної шкоди мирному населенню.

«Це свідомий вибір зброї, свідомий вибір району застосування, свідоме прагнення завдати якнайбільше втрат і збитків цивільним», — заявив президент.

Він також підкреслив, що подібні атаки не свідчать про готовність Росії до реального припинення бойових дій.

Додаткові подробиці щодо озброєння оприлюднив радник президента України та фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш».

За його інформацією, під час удару по історичному центру Києва російські військові використали балістичну ракету «Іскандер» із касетною бойовою частиною К5.

Бескрестнов пояснив, що така бойова частина призначена для ураження цілей на великій площі. Вона містить 58 бойових елементів, які розсіюються та вибухають під час повітряного підриву.

За словами експерта, зона ураження може охоплювати приблизно 400 на 400 метрів, що становить особливу небезпеку в густонаселених міських районах.

Масована атака відбулася після чергових дипломатичних контактів щодо можливого завершення війни. Зеленський повідомив, що російські війська випустили по Києву 21 ракету впродовж кількох хвиль ударів.

За інформацією президента, внаслідок обстрілів загинули щонайменше двоє людей, понад 30 отримали поранення.

Пошкодження зафіксували в кількох районах столиці. Серед постраждалих об’єктів — житлові будинки, медичні установи, торговельні заклади, підприємства та транспортна інфраструктура.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про інший російський балістичний удар по Києву, перед яким Україна не отримала завчасного попередження від партнерів.

Нинішня атака на Печерськ привернула особливу увагу через застосування касетного озброєння поблизу важливих історичних і релігійних об’єктів столиці.

Президент назвав обстріл свідченням того, що Росія продовжує використовувати зброю з великою площею ураження в районах цивільної забудови.

Наразі українські служби продовжують документувати наслідки ударів та встановлювати масштаби пошкоджень. Остаточні висновки щодо всіх обставин застосування касетних ракет мають бути зроблені за результатами відповідних експертиз.

22 Жовтня, 2026
«На щиті» повернулися додому: Україна отримала 252 тіла загиблих

Україна 17 вересня 2026 року провела черговий етап репатріації та повернула тіла 252 загиблих. За інформацією, яку надала російська сторона, вони належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Проте остаточно підтвердити особи загиблих зможуть лише після проведення відповідних експертиз.

Про повернення повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міністерство внутрішніх справ України.

У відомствах наголосили, що отримана від Росії інформація про належність тіл потребує перевірки. Саме тому наразі не можна стверджувати, що всі 252 репатрійовані тіла належать загиблим українським військовим.

Після повернення в Україну тіла передають до визначених спеціалізованих державних установ. Там слідчі правоохоронних органів разом із фахівцями судово-медичної експертизи проводять комплекс досліджень для встановлення особи кожного загиблого.

Особливе значення має молекулярно-генетична експертиза, яка дозволяє порівнювати ДНК-профілі загиблих із біологічними зразками їхніх родичів. Крім того, експерти можуть використовувати інформацію про особисті речі, документи, татуювання, особливі прикмети та стоматологічні дані.

Процедура ідентифікації іноді потребує тривалого часу, особливо якщо стан останків ускладнює проведення необхідних досліджень.

Репатріацію вдалося здійснити завдяки спільній роботі Координаційного штабу, Об’єднаного центру при Службі безпеки України, Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ, Офісу омбудсмана, ДСНС та інших державних структур.

Важливу роль у проведенні гуманітарної операції відіграв Міжнародний комітет Червоного Хреста, якому українська сторона висловила вдячність за сприяння.

Безпосереднє транспортування репатрійованих тіл до спеціалізованих установ забезпечують військовослужбовці ЗСУ. Після цього матеріали передають правоохоронцям та судово-медичним експертам для проведення подальших процедур.

Це не перша масштабна репатріація протягом 2026 року. Зокрема, 13 серпня Україна повернула тіла 261 загиблого, а 16 липня — ще 501 тіло, які, за попередніми твердженнями російської сторони, могли належати українським військовим.

Як раніше повідомляла «Ненька інфо», під час липневої репатріації також наголошувалося на необхідності ретельної перевірки кожного випадку. Дані, передані Росією, не завжди відповідають результатам українських експертиз.

Для родин зниклих безвісти повернення тіл означає початок нового етапу очікування. Офіційне встановлення особи загиблого має відбутися до повідомлення родині та передачі тіла для поховання.

Тому близьким військовослужбовців, доля яких залишається невідомою, рекомендують підтримувати зв’язок зі слідчими та відповідними державними органами.

Кожна репатріаційна операція є важливим кроком у встановленні долі загиблих та поверненні їх додому. Водночас остаточні висновки щодо належності репатрійованих тіл українським військовослужбовцям мають ґрунтуватися виключно на результатах офіційної ідентифікації.

22 Жовтня, 2026
Кривавий удар по ринку в Лозовій: Росія атакувала мирних жителів, кількість постраждалих стрімко зростає

Російські війська 22 жовтня завдали удару по місцевому ринку в місті Лозова Харківської області. Внаслідок атаки загинули щонайменше двоє людей, ще 17 постраждали. Кількість потерпілих продовжувала зростати протягом перших хвилин після повідомлення про обстріл. На місці працюють екстрені служби, а обласна влада уточнює обставини трагедії.

Про удар повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, російські війська атакували територію місцевого ринку, де перебували цивільні.

Спочатку керівник області заявив про двох загиблих та 11 постраждалих. Однак уже станом на 12:30 кількість потерпілих збільшилася до 17 осіб. Оновлену інформацію підтвердило агентство «Інтерфакс-Україна».

«До 17 людей зросла кількість постраждалих від російського удару в Лозовій», — повідомив Синєгубов.

На місці влучання працюють медичні бригади, рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій та правоохоронці. Вони надають допомогу потерпілим і встановлюють усі обставини обстрілу.

Наразі офіційно не уточнено, яким саме видом озброєння російські військові атакували ринок. Також немає підтвердженої інформації про особи загиблих, вік постраждалих та ступінь тяжкості отриманих травм.

У Харківській ОВА наголосили, що додаткові подробиці будуть оприлюднені після уточнення оперативної інформації.

Удар по Лозовій відбувся на тлі чергової серії російських атак на Харків та область. Перед повідомленням про трагедію на ринку стало відомо про повітряний напад на Основ’янський район обласного центру.

Напередодні, 21 жовтня, російські обстріли Харківщини також призвели до людських жертв. За даними обласної адміністрації, загинула одна людина, ще 15 постраждали, серед них троє дітей.

Зокрема, у селі Лиманівка Лозівської громади загинула 42-річна жінка, а 13-річний хлопчик дістав поранення. Ще восьмеро людей, зокрема десятирічна дитина, пережили гостру реакцію на стрес.

Постраждалі були також у Дергачах, Високому, Пісках-Радьківських, Слатиному та Ізюмі. У Харкові російські безпілотники атакували Основ’янський, Шевченківський і Слобідський райони.

За інформацією обласної влади, протягом попередньої доби противник застосував по Харківщині дві ракети, чотири безпілотники типу «Молнія», п’ять FPV-дронів та ще 120 безпілотників, тип яких встановлювали фахівці. Внаслідок обстрілів зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури.

Лозова не вперше опиняється під російськими ударами. Зокрема, 12 жовтня російські безпілотники атакували приватний сектор міста. Тоді загинула 71-річна жінка, ще семеро людей постраждали, серед них дев’ятирічна дівчинка. За попередніми висновками експертів, для тієї атаки ворог використав безпілотники «Герань-3».

Російські атаки зачіпають не лише житлові квартали, а й місця перебування цивільного населення. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обстріл групи мирних жителів у районі Куп’янська, обставини якого оприлюднили українські військові.

Після удару по ринку в Лозовій обласна влада продовжує збирати інформацію про загиблих, постраждалих та наслідки атаки. Остаточні масштаби руйнувань і кількість потерпілих ще встановлюються.

22 Жовтня, 2026
В обхід затримок із постачанням Україна зможе купувати озброєння через агенцію НАТО

Україна отримає можливість закуповувати озброєння, боєприпаси та військову техніку через централізовану закупівельну агенцію НАТО. Новий механізм може суттєво спростити придбання оборонної продукції, скоротити терміни постачання та зменшити витрати на забезпечення української армії.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на Financial Times.

Йдеться про співпрацю з Агентством НАТО з підтримки та закупівель (NSPA), яке спеціалізується на організації закупівель, матеріально-технічному забезпеченні та підтримці військових потреб країн Альянсу.

Як працюватиме новий механізм

Директорка з підтримки операцій NSPA Жаклін Борсбум пояснила, що нова домовленість дозволить Україні використовувати налагоджену систему закупівель НАТО.

Зокрема, Київ отримає доступ до професійного досвіду фахівців агенції, відповідних сервісів підтримки та сформованої мережі оборонних підприємств.

Очікується, що централізований механізм допоможе Україні ефективніше організовувати придбання необхідного озброєння та боєприпасів, використовуючи вже наявні закупівельні процедури.

Важливою перевагою може стати економія завдяки масштабам закупівель. Співпраця з агенцією відкриває можливості для більш вигідних умов придбання військової продукції порівняно з окремими контрактами.

Водночас конкретні обсяги майбутніх закупівель, їхня вартість та терміни перших постачань поки не оприлюднені.

Домовленість на тлі напруження між Києвом і Вашингтоном

Як зазначають західні медіа, рішення про розширення співпраці з НАТО ухвалюється в період ускладнення відносин між Україною та Сполученими Штатами.

Зокрема, напруження посилилося після повідомлень про домовленість президента США Дональда Трампа з Росією щодо експорту дизельного пального, яка, за його словами, має сприяти зниженню цін на пальне у США.

Додаткове занепокоєння української сторони викликали перебої в обміні розвідувальною інформацією та використанні супутникової системи Starshield.

Водночас президент Володимир Зеленський повідомив, що під час зустрічі в Осло сторони домовилися врегулювати проблемні питання співпраці.

Що відбувається з постачанням ракет Patriot

На тлі нових домовленостей залишається актуальною проблема затримок із передачею Україні американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

Раніше повідомлялося, що адміністрація США затримує погодження окремих постачань цих боєприпасів від партнерських держав.

Американська сторона пояснює затримки необхідністю забезпечити достатні запаси озброєння для власних збройних сил.

Президент Зеленський 18 жовтня заявив, що Україна вже оплатила озброєння в межах програми PURL, однак Вашингтон погодив лише частину запланованих постачань.

За словами глави держави, українська армія наразі отримує приблизно 12 ракет-перехоплювачів Patriot щомісяця, що значно менше від попередніх обсягів.

Новий механізм співпраці з NSPA може стати додатковим каналом оборонних закупівель для України. Проте він не означає автоматичного скасування американських обмежень на передачу озброєння, для якого потрібен дозвіл Вашингтона.

22 Жовтня, 2026
Росія почала бити по Україні новою ракетою «Філін»: дальність до 1200 км і китайські компоненти

Російська армія почала застосовувати для ударів по території України нову крилату ракету «Філін», здатну вражати цілі на відстані до 1200 кілометрів. Окупанти використовують це озброєння з кінця літа 2026 року. Українська розвідка встановила основні технічні характеристики ракети, особливості її конструкції та підприємства, причетні до виробництва.

Про це 22 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Що відомо про нову російську ракету

За даними ГУР, «Філін» є крилатою ракетою наземного базування, яка запускається зі спеціальної пускової установки за допомогою порохового прискорювача.

Довжина фюзеляжу ракети становить приблизно 3,5 метра, а розмах крил сягає трьох метрів. Вона здатна розвивати швидкість до 800 кілометрів на годину та долати відстань до 1200 кілометрів.

Залежно від комплектації, ракета може оснащуватися бойовою частиною масою 50 або 100 кілограмів.

Окремою особливістю нового озброєння є використання технологій 3D-друку для виготовлення деяких конструктивних елементів. Це свідчить про застосування альтернативних виробничих технологій під час складання ракети.

Також у розвідці зазначили, що «Філін» може виконувати політ на малих висотах. Така особливість крилатих ракет потенційно ускладнює їхнє своєчасне виявлення засобами протиповітряної оборони.

Китайські компоненти та російські виробники

Українська розвідка встановила, що для наведення ракети на ціль використовується інерціальна навігаційна система китайського виробництва.

Крім того, в її обладнанні застосовується 16-канальна система «Комета», призначена для роботи із супутниковими навігаційними сигналами в умовах радіоелектронних перешкод.

ГУР також оприлюднило інформацію про російські підприємства, які беруть участь у виробництві нового озброєння.

Зокрема, товариство «ПЛАЗ» відповідає за виготовлення бортового обладнання, тоді як підприємство «Рейнольдс» виробляє двигун R500, який використовується в ракеті.

Водночас інформації про загальну кількість виготовлених «Філінів» та масштаби їхнього бойового застосування у повідомленні не наведено.

Росія продовжує нарощувати ракетний арсенал

Поява нового типу крилатої ракети відбувається на тлі накопичення Росією запасів ракетного озброєння для подальших ударів по Україні.

За раніше оприлюдненими даними української розвідки, Росія має кілька тисяч крилатих і близько 700 балістичних ракет.

Крім того, з’являлася інформація про можливі випробування до кінця 2026 року нової балістичної ракети для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер». Її заявлена дальність може становити до 800 кілометрів.

На тлі цих повідомлень президент Володимир Зеленський також попереджав про наміри Кремля розмістити балістичні ракети на території Білорусі, що створюватиме додаткові загрози для західних областей України.

Таким чином, застосування «Філіна» свідчить про продовження Росією розробки та використання нових засобів повітряного нападу. Водночас реальна ефективність цієї ракети та масштаби її виробництва залишаються невідомими.

22 Жовтня, 2026
Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах
У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи, виникли пожежі та були пошкоджені житлові будинки, торговельні об’єкти, транспортна інфраструктура й станція екстреної медичної допомоги. За ранковими повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 постраждали, серед них діти. Наслідки ударів зафіксували у шести районах Києва. Через пошкодження Південного мосту виникли серйозні проблеми з автомобільним рухом і роботою метро.

Про це повідомляє ТСН із посиланням на Київську міську прокуратуру, Державну службу з надзвичайних ситуацій, міську владу та журналістів, які працювали на місцях ударів.

Російська атака тривала кількома хвилями. У столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу застосування ракет і дронів.

Остання нічна тривога, за повідомленням ТСН, завершилася о 06:28.

Загиблий і десятки постраждалих: що відомо про жертв атаки

За даними Київської міської прокуратури, які наводить видання, внаслідок нічного обстрілу постраждали 24 людини.

Серед них є неповнолітні та малолітні діти.

Зокрема, 16-річного хлопця госпіталізували із закритою черепно-мозковою травмою.

Інформація про інших постраждалих, характер їхніх травм та стан здоров’я продовжує уточнюватися.

Крім того, стало відомо про загибель щонайменше одного чоловіка.

За повідомленням журналістів ТСН, він перебував в одному з приватних будинків у Дніпровському районі, який постраждав від російського удару.

Чоловік дістав важкі травми та згодом помер у лікарні.

Жінці, яка також перебувала в будинку, вдалося врятуватися.

Рятувальники та правоохоронці продовжують обстежувати пошкоджені території, тому кількість жертв і постраждалих може змінюватися.

Русанівські сади зазнали масштабних руйнувань

Одні з найтяжчих наслідків атаки зафіксували у Дніпровському районі столиці.

Під ударом опинився приватний сектор, зокрема територія Русанівських садів поблизу станції метро «Лівобережна».

За попередньою інформацією рятувальників, пошкодження отримали житлові будинки, господарські споруди та припарковані автомобілі.

На кількох вулицях виникли пожежі.

За ранніми повідомленнями, зруйновано близько 13 приватних будинків.

На місці ударів працювали рятувальники, медики та поліція.

Співробітники ДСНС ліквідовували займання, перевіряли пошкоджені будівлі та розбирали завали.

Точний масштаб руйнувань стане відомим після завершення обстеження території.

Росія пошкодила Південний міст: метро працювало з обмеженнями

Серйозних наслідків нічна атака завдала й транспортній інфраструктурі Києва.

Пошкоджень зазнав Південний міст, зокрема частина інфраструктури метрополітену.

Через це вранці 22 жовтня міська влада повідомила про тимчасове обмеження автомобільного руху мостом у напрямку з правого берега на лівий.

Водіїв закликали заздалегідь планувати маршрути та користуватися альтернативними переправами.

Одночасно виникли проблеми з рухом поїздів на Сирецько-Печерській лінії метро.

Через пошкодження ділянки між станціями «Видубичі» та «Осокорки» рух через Дніпро тимчасово припинили.

За ранньою інформацією, поїзди курсували двома окремими ділянками:
- «Сирець» — «Видубичі».
- «Осокорки» — «Червоний хутір».
Через зміну схеми роботи метрополітену пасажирам довелося коригувати маршрути поїздок.

Міські служби розпочали обстеження пошкоджених конструкцій.

Точні строки повного відновлення руху на момент ранкових повідомлень не називали.

В Оболонському районі горіли торговельні об’єкти

Ще одним осередком масштабних руйнувань став Оболонський район Києва.

За інформацією рятувальників, після російської атаки тут спалахнули пожежі в нежитлових будівлях.

Місцеві Telegram-канали повідомляли про пошкодження двох торговельних об’єктів.

Зокрема, під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр» на Почайній.

На оприлюднених кадрах видно значні пошкодження конструкцій та наслідки масштабної пожежі.

Також повідомляли про пошкодження торговельних площ JYSK.

Однак остаточний стан будівель і можливість їхнього відновлення мають визначити після технічного обстеження.

Тому повідомлення про повне знищення конкретного торгового центру потребують підтвердження власників або відповідальних служб.

Інформація про постраждалих саме на території торговельних об’єктів уточнюється.

У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги

Наслідки російського обстрілу зафіксували й у центральній частині Києва.

Міський голова Віталій Кличко повідомив про пошкодження будівлі станції екстреної медичної допомоги в Печерському районі.

Окрім приміщення, постраждали шість автомобілів швидкої допомоги.

За попередніми повідомленнями, серед медичних працівників цієї станції постраждалих не було.

Пошкодження транспорту екстреної медичної допомоги створює додаткові труднощі для організації роботи медичних служб.

Наразі не уточнюється, наскільки серйозно пошкоджені автомобілі та чи підлягають вони відновленню.

Пожежі та руйнування зафіксували у шести районах столиці

За попередніми даними міської влади й екстрених служб, наслідки російської атаки виявили у Дніпровському, Дарницькому, Святошинському, Оболонському, Печерському та Голосіївському районах.

У Святошинському районі повідомляли про пожежу в будівлі ресторанного комплексу.

У Голосіївському та Дарницькому районах також зафіксували пошкодження інфраструктури й інших об’єктів.

Серед постраждалих об’єктів, за інформацією ТСН, є нежитлові будівлі, транспортна інфраструктура та монастир.

На різних локаціях тривали рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи.

До ліквідації наслідків залучили працівників ДСНС, поліції, медичні бригади та комунальні служби.

Чому атака спричинила транспортні проблеми

Пошкодження Південного мосту мало значення не лише для автомобільного сполучення.

Саме цією спорудою проходить ділянка зеленої лінії київського метрополітену, яка з’єднує правий і лівий береги Дніпра.

Тому пошкодження мостової інфраструктури вплинуло одразу на два види транспорту.

Через обмеження руху автомобілів і поїздів метро навантаження на інші маршрути столиці зросло.

Уранці надходили повідомлення про затори та складнощі з пересуванням між берегами.

Водночас усі обмеження мали тимчасовий характер, а їхня тривалість залежала від результатів технічного обстеження та ремонтних робіт.

Пасажирам і водіям рекомендували перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах міської влади й перевізників.

Правоохоронці документують наслідки ударів

На місцях російських атак працюють слідчо-оперативні групи.

Правоохоронці фіксують пошкодження житлових будинків, цивільних об’єктів та інфраструктури, опитують свідків і збирають докази.

Окрему увагу приділяють встановленню обставин загибелі та поранення мирних мешканців.

Обстріли цивільних об’єктів можуть становити порушення міжнародного гуманітарного права залежно від конкретних обставин ударів.

Остаточну правову оцінку мають надати компетентні слідчі органи.

Що відомо про атаку станом на ранок 22 жовтня

Російські війська протягом ночі атакували Київ балістичними ракетами та ударними безпілотниками.

За ранніми повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 отримали травми.

Наслідки обстрілів зафіксували у шести районах міста.

Особливо значних пошкоджень зазнали приватні будинки на Русанівських садах, торговельні об’єкти на Оболоні та транспортна інфраструктура Південного мосту.

У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги й шість автомобілів медиків.

Масована атака спричинила не лише людські жертви та руйнування, а й порушення транспортного сполучення між берегами столиці.

Рятувальні роботи та оцінка пошкоджень тривають. Дані щодо загиблих, постраждалих і стану інфраструктури можуть оновлюватися.
22 Жовтня, 2026
Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях
У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням ракет різних типів та 210 безпілотників. Основним напрямком удару, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, став Київ. Сили протиповітряної оборони знешкодили 181 ворожий дрон, зокрема 87 реактивних безпілотників. Водночас російські засоби ураження влучили на 32 локаціях, ще на восьми зафіксували падіння уламків. Станом на 09:00 атака продовжувалася — у повітряному просторі залишалися ще 10 ворожих безпілотників.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на ранкове зведення Повітряних сил ЗСУ.

За оприлюдненою інформацією, окупанти використовували одночасно кілька типів ракет і ударних дронів, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих українських територій.

Якими ракетами Росія атакувала Україну

Під час нічного удару російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння.

За інформацією Повітряних сил, серед них були:
- Балістичні ракети «Іскандер-М».
- Зенітні керовані ракети комплексу С-400, які Росія також використовує для ударів по наземних цілях.
- Гіперзвукові протикорабельні ракети «Циркон».
- Протикорабельні ракети «Онікс».
Пуски здійснювали з території Курської, Брянської та Ростовської областей Російської Федерації.

Використання різних типів ракет ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі цілі мають різні характеристики швидкості та траєкторії польоту.

Зокрема, балістичні ракети створюють особливі труднощі для перехоплення через високу швидкість і відносно короткий час реагування.

Водночас у ранковому повідомленні, яке наводить РБК-Україна, не уточнюється загальна кількість запущених ракет кожного типу.

Також не наведено остаточного розподілу між знищеними ракетами та тими, що досягли цілей.

Росія запустила 210 безпілотників

Окрім ракет, противник застосував 210 ударних безпілотників різних типів.

Серед них Повітряні сили назвали Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія».

Особливістю цієї атаки стала значна кількість реактивних безпілотників.

За попередньою інформацією, із 210 запущених дронів 110 були реактивними.

Такі апарати відрізняються від звичайних гвинтових безпілотників насамперед швидкістю польоту.

Через це вони можуть створювати додаткові труднощі для мобільних вогневих груп, які використовують стрілецьке озброєння та інші засоби перехоплення повітряних цілей.

Окупанти запускали безпілотники з районів Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового в Росії.

Також стартові майданчики розташовувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Криму.

Використання кількох напрямків дозволяє російським військам створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

Скільки російських дронів вдалося знешкодити

Станом на 09:00 22 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 російський безпілотник.

Серед них — 87 реактивних дронів.

Таким чином, за попередніми даними, знешкоджено понад 86% від загальної кількості запущених безпілотників.

Однак цей показник не є остаточним, оскільки на момент публікації ранкового зведення атака ще тривала.

У небі залишалися 10 ворожих ударних безпілотників, які продовжували відстежувати українські військові.

До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

Вони працювали одночасно над перехопленням повітряних цілей і порушенням роботи систем керування російськими дронами.

При цьому поняття «знешкоджено» охоплює не лише фізичне знищення безпілотника, а й подавлення його засобами радіоелектронної боротьби.

Влучання зафіксували на 32 локаціях

Попри роботу української протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося.

Повітряні сили повідомили про ураження на 32 локаціях.

Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

Водночас ці цифри не означають, що йдеться саме про 32 населені пункти або 32 окремі зруйновані будівлі.

Локація — це місце, де зафіксовано наслідки влучання засобів повітряного нападу.

На одній території може бути пошкоджено кілька об’єктів, а один населений пункт може містити декілька таких локацій.

Точний масштаб руйнувань встановлюють рятувальники та місцеві органи влади.

Інформація про наслідки ударів продовжує уточнюватися.

Київ став головним напрямком російського удару

За даними Повітряних сил, основний напрямок нічної атаки припав на столицю України.

У Києві пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

Згодом почали надходити повідомлення про пошкодження та постраждалих.

За інформацією РБК-Україна станом на ранок 22 жовтня, внаслідок атаки загинула одна людина, а кількість постраждалих перевищила 20 осіб.

Серед потерпілих є діти.

Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати кількість жертв і характер пошкоджень.

Ці дані можуть змінюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження територій.

Російські удари зачепили й інші регіони

Окрім Києва, повідомлення про наслідки російських атак надходили з інших регіонів України.

Зокрема, в Кременчуці Полтавської області зафіксували пошкодження будівель, пов’язаних із місцевою телерадіокомпанією.

За повідомленнями місцевих джерел, російські удари спричинили руйнування цивільної інфраструктури.

Масштаби пошкоджень та інформацію про можливих постраждалих уточнюють відповідальні служби.

Також тривоги й загрози ударів фіксували в низці інших областей України.

Остаточна географія атаки стане зрозумілою після оприлюднення додаткових звітів Повітряних сил, обласних військових адміністрацій та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Чому російська армія використовує стільки різних засобів ураження

Комбіновані атаки передбачають одночасне застосування зброї, що відрізняється за швидкістю, висотою польоту та способом наведення.

Для української системи протиповітряної оборони це створює складнішу оперативну ситуацію.

Повільніші ударні безпілотники можуть перехоплювати мобільні вогневі групи, тоді як для протидії швидкісним і балістичним цілям необхідні інші можливості.

Дрони-імітатори можуть використовуватися для відволікання уваги засобів ППО та створення додаткового навантаження на систему спостереження.

Водночас конкретні завдання російського командування під час атаки 22 жовтня офіційно не встановлені.

Тому твердження про наміри противника слід розглядати як військово-технічне пояснення можливостей такого озброєння, а не як підтверджений план конкретної операції.

Що відомо станом на ранок 22 жовтня

За попереднім зведенням Повітряних сил, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон» та «Онікс», а також 210 безпілотників різних типів.

Українські захисники знешкодили 181 дрон, зокрема 87 реактивних.

Водночас на 32 локаціях зафіксували влучання, ще на восьми — падіння уламків.

Станом на 09:00 у повітрі залишалися 10 ударних безпілотників, тому бойова робота тривала.

Попри значну кількість знешкоджених цілей, атака призвела до людських жертв і руйнувань. Найважча ситуація, за ранніми повідомленнями, склалася в Києві, який став основним напрямком російського удару.

Дані щодо наслідків атаки та результатів роботи ППО можуть уточнюватися протягом дня.
22 Жовтня, 2026