Російські війська в середу, 21 жовтня, двічі атакували одне з підприємств у Чернігові. Після першого удару 54-річний чоловік отримав акубаротравму. За кілька годин росіяни повторно вдарили по тому самому об’єкту, внаслідок чого загинув 61-річний місцевий житель, який перебував неподалік місця вибуху. Поліція розпочала розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Одночасно російські безпілотники атакували інші населені пункти Чернігівської області, пошкоджуючи житлові будинки та спричиняючи поранення цивільних.
За інформацією правоохоронців, російські війська атакували підприємство у Чернігові вранці 21 жовтня. Повторний удар стався приблизно об 11-й годині.
Перший удар по підприємству: постраждав 54-річний чоловік
Зранку російський безпілотник атакував територію одного з міських підприємств.
Унаслідок вибуху травму отримав 54-річний чоловік. Медики діагностували в нього акубаротравму.
Акубаротравма виникає внаслідок впливу потужної вибухової хвилі та може супроводжуватися порушеннями слуху, запамороченням і головним болем.
Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що постраждалому надали медичну допомогу на місці.
Водночас назву підприємства, його точне розташування та масштаби пошкоджень офіційно не розголошували.
Повторна атака забрала життя місцевого жителя
Приблизно об 11:00 російські війська завдали нового удару по підприємству.
Цього разу наслідки виявилися смертельними.
Загинув 61-річний мешканець Чернігова, який перебував неподалік від місця вибуху.
За повідомленням ZN.UA, чоловік знаходився біля магазину поблизу атакованого об’єкта.
Дмитро Брижинський підтвердив загибель людини внаслідок повторного влучання безпілотника.
Таким чином, унаслідок двох атак на підприємство підтверджено одного загиблого та одного постраждалого.
Офіційної інформації про інших жертв саме цих двох ударів у повідомленні поліції немає.
Чому повторні удари становлять особливу небезпеку
Повторні атаки по одному району створюють додаткові ризики для цивільних, рятувальників та працівників екстрених служб.
Після першого вибуху на місці можуть перебувати люди, які намагаються допомогти постраждалим, оцінюють пошкодження або працюють поблизу.
Якщо ворог завдає другого удару, кількість жертв може збільшитися.
У випадку Чернігова повторна атака сталася через кілька годин після першої.
Водночас наразі немає підтверджених даних, що російські військові цілеспрямовано атакували саме рятувальників або людей, які прибули допомагати після першого влучання.
Обставини обох ударів мають встановити правоохоронці.
Поліція відкрила кримінальне провадження
На місці події працювали слідчо-оперативна група Чернігівського районного управління поліції та екстрені служби.
Правоохоронці фіксували пошкодження, документували обставини загибелі цивільного та збирали докази російської атаки.
Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 438 Кримінального кодексу України.
Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за порушення законів та звичаїв війни.
Правова оцінка конкретних дій російських військових залежатиме від результатів розслідування та встановлення всіх обставин ударів.
Росія атакувала й інші населені пункти Чернігівщини
Обстріли 21 жовтня не обмежилися обласним центром.
За інформацією місцевої влади, російські безпілотники також атакували прикордонні громади Чернігівської області.
У Семенівській громаді FPV-дрони влучали в житлові будинки.
Унаслідок атак травми отримала 89-річна жінка.
У Новгороді-Сіверському після ударів безпілотників виникли пожежі в житлових будівлях.
За попередніми повідомленнями, молода жінка отримала осколкові поранення.
Ці випадки є окремими епізодами російських атак на область і не входять до підтвердженої кількості жертв двох ударів по підприємству в Чернігові.
Російські атаки на Чернігівщину тривають
Напередодні, 20 жовтня, російські війська також атакували обласний центр.
За словами начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, під ударами безпілотників типу «Герань» опинилася транспортна інфраструктура міста.
Крім того, протягом попередніх днів надходили повідомлення про пошкодження освітнього закладу у Чернігові.
Тоді, за даними місцевої влади, діти та працівники не постраждали.
Також російські дрони атакували підприємства у Новгороді-Сіверському, де повідомлялося про двох поранених чоловіків.
Чернігівщина залишається одним із регіонів України, що регулярно потерпають від російських атак через близькість до кордону.
Особливо небезпечна ситуація в прикордонних громадах, де противник використовує FPV-дрони та інші засоби ураження.
Що відомо станом на 21 жовтня
За підтвердженою інформацією Національної поліції:
Російські війська вранці атакували підприємство у Чернігові.
Під час першого удару акубаротравму отримав 54-річний чоловік.
Приблизно об 11:00 росіяни завдали повторного удару.
Загинув 61-річний місцевий мешканець, який перебував поблизу місця влучання.
Поліція розпочала розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Повторна російська атака на підприємство в Чернігові забрала життя цивільного чоловіка. Водночас обстріли інших населених пунктів області призвели до нових поранень та пошкодження житлових будинків.
Правоохоронці продовжують документувати наслідки ударів. Інформація про масштаби руйнувань та можливі нові обставини атак може уточнюватися.
Україна сподівається на позитивні результати переговорів щодо гуманітарної ситуації в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області вже наступного тижня. Питання порятунку цивільного населення обговорювали 20 жовтня в Осло під час зустрічі української делегації зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, переговори можуть принести конкретні результати. Водночас ситуація в місті залишається критичною: тисячі жителів Олешок та навколишніх населених пунктів потерпають від нестачі продуктів, питної води, медикаментів і не мають можливості безпечно виїхати.
Про це Давид Арахамія повідомив 21 жовтня в коментарі РБК-Україна.
За словами народного депутата, під час переговорів у Норвегії українська сторона окремо порушила питання гуманітарної кризи в окупованому місті.
Арахамія анонсував можливі позитивні новини
Голова фракції «Слуга народу», який входить до української переговорної делегації, висловив сподівання на пожвавлення гуманітарного напрямку найближчими днями.
«Дай Боже, наступного тижня буде пожвавлення на гуманітарному треку. Є дуже важка ситуація в Олешках. Ми її вчора обговорювали, і неформальне досягнення цієї зустрічі — наступного тижня має з’явитися гарна новина», — заявив Арахамія.
Він не уточнив, якого саме результату очікує українська сторона.
Зокрема, невідомо, чи йдеться про остаточне погодження евакуації цивільних, запровадження тимчасового режиму тиші або організацію доставки додаткової гуманітарної допомоги.
Тому наразі заяву слід розглядати як обережний оптимістичний прогноз, а не підтвердження вже досягнутої угоди.
Що обговорювали під час переговорів в Осло
20 жовтня у столиці Норвегії відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського зі спеціальним представником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом.
У переговорах також брали участь представники європейських держав.
Основну увагу приділяли питанням припинення війни, гарантій безпеки та подальшої міжнародної підтримки України.
Однак, як стало відомо зі слів Арахамії, окремо порушували й проблему цивільного населення окупованих Олешок.
Раніше після зустрічі Зеленський публічно не повідомляв про обговорення ситуації в місті.
Наразі невідомо, чи передав Віткофф конкретні українські пропозиції щодо Олешок російській стороні під час свого візиту до Санкт-Петербурга 21 жовтня.
Що зараз відбувається в окупованих Олешках
Олешки розташовані на лівому березі Дніпра в Херсонській області та перебувають під російською окупацією.
За останні місяці гуманітарне становище мешканців суттєво погіршилося.
У місті виник гострий дефіцит продовольства, питної води та медикаментів. Через перебої з електро- й газопостачанням люди залишаються без базових побутових умов.
Особливо складною є ситуація з постачанням продуктів.
Звичні логістичні маршрути фактично заблоковані, а спроби самостійно залишити населений пункт пов’язані зі смертельними ризиками.
Дороги навколо міста заміновані, а цивільні можуть потрапити під обстріли.
Як повідомляла Deutsche Welle з посиланням на очільницю Олешківської міської військової адміністрації Тетяну Гасаненко, окремі люди намагалися пішки долати небезпечні маршрути, щоб вибратися з окупації.
У місті та навколишніх селах можуть залишатися шість тисяч людей
За оцінками української сторони, безпосередньо в Олешках можуть залишатися до двох тисяч цивільних.
Водночас із прилеглими населеними пунктами кількість людей, які потребують допомоги, може сягати приблизно шести тисяч.
Серед них — до 200 дітей.
Ці дані 19 жовтня оприлюднив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, гуманітарна операція має охопити не лише саме місто, а й шість сусідніх населених пунктів.
Складність полягає в необхідності одночасно забезпечити безпечний виїзд людей із кількох територій, які контролюють російські окупаційні сили.
Точну кількість мешканців встановити складно через відсутність повноцінного доступу українських органів влади до окупованої громади.
Україна та Росія обговорюють режим тиші для евакуації
Ще 19 жовтня Дмитро Лубінець заявив, що українська сторона наблизилася до погодження останніх деталей гуманітарної евакуації.
За словами омбудсмена, переговори з російською стороною тривають щодня.
Головне завдання — забезпечити режим тиші, який дозволить цивільним залишити окуповану територію без загрози обстрілів.
Важливою умовою є також можливість виїзду безпосередньо на територію, підконтрольну українському уряду.
Лубінець повідомив, що Москва взяла до розгляду українські пропозиції, однак деякі складні питання ще залишаються невирішеними.
Таким чином, переговори перебувають на просунутому етапі, але говорити про гарантовану евакуацію передчасно.
Українські військові доставляють допомогу безпілотниками
Через неможливість організувати регулярне наземне постачання Україна використовує безпілотники для доставки гуманітарних вантажів.
За повідомленнями української сторони, військові вже проводили операції з передачі жителям Олешок продуктів, ліків та інших необхідних речей.
Зокрема, на початку жовтня українські підрозділи доправили близько чотирьох тонн гуманітарної допомоги.
Однак можливості таких операцій обмежені.
Безпілотники не можуть повністю замінити регулярне постачання продовольства та медикаментів для тисяч людей.
Крім того, доставка відбувається в умовах постійної загрози з боку російських військових.
Саме тому створення безпечного гуманітарного коридору залишається пріоритетом української сторони.
До вирішення проблеми залучають міжнародних партнерів
Гуманітарна криза в Олешках уже вийшла за межі двосторонніх контактів України та Росії.
13 жовтня українська урядова делегація порушувала це питання під час зустрічей із представниками Європейського Союзу в Брюсселі.
Українські посадовці закликали міжнародних партнерів посилити дипломатичний тиск на Москву, щоб забезпечити доставку допомоги та евакуацію людей.
Окрему увагу ситуації приділяють Норвегія та Сполучені Штати.
21 жовтня видання «Вгору» повідомило про спеціальний брифінг у Вашингтоні, організований посольствами України та Норвегії.
Його учасники обговорювали гуманітарне становище цивільних, заблокованих у місті.
Таким чином, проблема Олешок дедалі активніше входить до міжнародного дипломатичного порядку денного.
Коли можуть розпочати евакуацію
Наразі офіційної дати початку евакуації мешканців Олешок не оголошено.
Заява Арахамії свідчить про сподівання української сторони на позитивні результати вже наступного тижня, тобто в період із 26 жовтня.
Водночас не уточнюється, чи стосуватимуться очікувані новини конкретного маршруту евакуації, припинення вогню або інших гуманітарних заходів.
Головною умовою залишається реальне виконання домовленостей усіма залученими сторонами.
Отже, ситуація в окупованих Олешках стала окремою темою переговорів України зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Київ сподівається на позитивні результати найближчими днями, проте гарантованого гуманітарного коридору поки немає.
Для тисяч цивільних, які залишаються в окупації без стабільного доступу до найнеобхіднішого, результат цих переговорів може мати вирішальне значення.
У середу, 21 жовтня 2026 року, російські війська завдали ударів по Дніпру. У місті пролунала серія потужних вибухів, після яких місцеві жителі почали повідомляти про перебої з електропостачанням. За офіційною інформацією, під удар потрапив об’єкт критичної інфраструктури. Водночас через російську атаку понад 30 тисяч мешканців Дніпропетровської області залишилися без світла. Найбільше знеструмлень зафіксували у Павлоградському, Синельниківському районах та місті Самар. Енергетики зможуть розпочати відновлювальні роботи лише після стабілізації безпекової ситуації.
Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Інформацію також підтвердило Суспільне Дніпро.
За повідомленнями місцевих жителів, удари супроводжувалися гучними вибухами, які було чути в різних районах обласного центру.
Дніпро атакували посеред дня
Повітряну тривогу в Дніпровському районі оголосили о 13:09.
Незабаром Повітряні сили ЗСУ попередили про рух у напрямку міста баражуючих боєприпасів типу «Бандероль».
Приблизно о 13:20 у Дніпрі пролунала серія вибухів.
За повідомленнями місцевих медіа, жителі чули близько десяти потужних звуків.
Над окремими районами міста піднімався дим, також надходила інформація про пожежу.
Водночас точну кількість влучань, типи застосованих засобів ураження та результати роботи протиповітряної оборони військові на момент перших повідомлень не деталізували.
Варто зазначити, що попередження про рух «Бандеролей» не означає автоматичного підтвердження, що всі влучання були завдані саме цим типом озброєння.
Росія вдарила по критичній інфраструктурі
Після вибухів обласна військова адміністрація підтвердила атаку на інфраструктурний об’єкт у Дніпрі.
«Ворог атакував об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі», — повідомив Олександр Ганжа.
При цьому посадовець не уточнив назву підприємства, його місцезнаходження та характер пошкоджень.
Інформація про постраждалих безпосередньо внаслідок денного удару по Дніпру уточнювалася.
Також не було оприлюднено офіційної оцінки масштабів руйнувань.
Деталі щодо таких об’єктів можуть не розголошувати з міркувань безпеки, зокрема для того, щоб не надавати противнику додаткової інформації про результати ударів.
Понад 30 тисяч людей залишилися без електрики
Одним із найбільш відчутних наслідків атаки стали перебої з електропостачанням.
Жителі Дніпра повідомляли про зникнення світла та перепади напруги після серії вибухів.
Водночас Дніпропетровська ОВА офіційно підтвердила масштабні знеструмлення в інших населених пунктах області.
За словами Олександра Ганжі, без електрики залишилися понад 30 тисяч мешканців.
Відключення зафіксували у Павлоградському та Синельниківському районах, а також у місті Самар.
Таким чином, наслідки російської атаки відчули не лише жителі обласного центру.
Скільки саме споживачів залишилися без електроенергії безпосередньо в Дніпрі, на момент перших повідомлень окремо не уточнювалося.
Коли відновлять електропостачання
В обласній військовій адміністрації повідомили, що аварійно-відновлювальні бригади готові розпочати роботу.
Однак першочерговою умовою залишається безпека працівників.
Енергетики зможуть приступити до ремонту пошкодженого обладнання, коли мине загроза повторних російських ударів.
Точних строків відновлення електропостачання для всіх знеструмлених населених пунктів наразі не оголошували.
Тривалість ремонтів залежатиме від характеру пошкоджень і можливості безпечного доступу до об’єктів.
Водночас мешканцям рекомендовано стежити за повідомленнями місцевої влади та операторів електромереж.
У разі перебоїв зі світлом необхідно обережно користуватися електроприладами й не перевантажувати мережу після відновлення живлення.
Дніпропетровщина перебуває під постійними ударами
Денній обстріл Дніпра став продовженням серії російських атак на область.
У ніч проти 21 жовтня російські війська майже 30 разів атакували Дніпровський, Нікопольський та Синельниківський райони.
За інформацією ОВА, противник застосовував ракети, безпілотники та артилерію.
У Дніпровському районі пошкоджено будівлю гуртожитку.
На Нікопольщині під обстрілами опинилися Нікополь, а також Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади.
Внаслідок ударів постраждали приватні будинки, автомобілі та сільськогосподарська техніка. У деяких місцях виникли пожежі.
Поранень дістав 50-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.
Це постраждалий від нічних обстрілів області, а не підтверджена жертва денного удару по обласному центру.
У Синельниківському районі також зафіксували пошкодження підприємства та приватного будинку.
Чому удари по енергетиці особливо небезпечні
Російські атаки на критичну інфраструктуру створюють загрозу стабільній роботі систем життєзабезпечення.
Відсутність електрики може впливати на водопостачання, опалення, зв’язок, транспорт і роботу підприємств.
Особливо небезпечними масштабні знеструмлення стають напередодні холодного періоду року.
Крім того, повторні атаки можуть ускладнювати ремонт обладнання, оскільки аварійним бригадам доводиться чекати на безпечні умови.
Для мешканців прифронтових та наближених до зони бойових дій регіонів такі наслідки стають додатковим навантаженням.
Водночас кількість знеструмлених споживачів і тривалість відключень можуть змінюватися в міру відновлення роботи електромереж.
Що відомо про наслідки атаки на 21 жовтня
Станом на час оприлюднення повідомлень підтверджено російський удар по об’єкту критичної інфраструктури у Дніпрі.
У місті пролунала серія вибухів, а жителі повідомляли про перебої з електропостачанням.
Через атаку понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар залишилися без світла.
Інформацію про поранених під час денного обстрілу Дніпра та повний масштаб пошкоджень ще уточнюють.
Головне: Росія знову атакувала критичну інфраструктуру великого українського міста, а наслідки ударів відчули десятки тисяч жителів області. Відновлення електропостачання залежатиме передусім від безпекової ситуації та стану пошкоджених мереж.
Росія 21 жовтня звільнила 74-річного громадянина США Стівена Габбарда, якого російські військові затримали у квітні 2022 року в окупованому Ізюмі Харківської області. Американець провів у російському ув’язненні понад чотири роки та отримав вирок у шість років і десять місяців колонії за звинуваченням у нібито участі в бойових діях на боці України. Його родина й адвокат відкидали обвинувачення, а близькі повідомляли про катування та голодування під час ув’язнення. Звільнення відбулося після особистого звернення Дональда Трампа до Володимира Путіна та збіглося з новим раундом американсько-російських переговорів.
Російський президент Володимир Путін оголосив про рішення під час зустрічі зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом у Санкт-Петербурзі.
За словами Путіна, звільнений американець уже перебував в аеропорту Пулково та готувався повернутися додому.
Трамп особисто попросив Путіна звільнити американця
Як повідомляють американські ЗМІ, президент Дональд Трамп порушив питання звільнення Габбарда під час попередньої телефонної розмови з Путіним.
20 жовтня Трамп підтвердив журналістам, що тривалий час обговорював цю справу з російським керівником.
Він натякнув, що найближчим часом можуть з’явитися важливі новини щодо долі американського громадянина.
Наступного дня Москва оголосила про його звільнення.
Трамп підтвердив, що Габбард повертається додому, і наголосив, що Сполучені Штати не передавали Росії інших ув’язнених у відповідь.
За повідомленням Reuters, американський президент заявив, що для звільнення не знадобився обмін.
Водночас повних деталей переговорів, які передували цьому рішенню, сторони не оприлюднили.
Ким є Стівен Габбард і чому він жив в Україні
Стівен Габбард — колишній викладач англійської мови зі штату Мічиган.
Він народився у США, здобув магістерський ступінь з англійської мови, а також свого часу служив у Військово-повітряних силах та Національній гвардії Сполучених Штатів.
Значну частину життя Габбард прожив за межами батьківщини.
Близько 25 років він працював викладачем англійської мови в Японії, пізніше мешкав на Кіпрі.
У 2014 році американець переїхав до Ізюма на Харківщині разом зі своєю українською партнеркою.
За словами його сестри Патрісії Габбард Фокс, чоловік жив досить скромно, отримував невелику пенсію та не мав широкого кола знайомих.
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, він залишався в Ізюмі.
Як російські військові затримали американського вчителя
У квітні 2022 року російські війська окупували Ізюм.
Саме в цей період Габбард опинився в російському полоні.
Москва згодом стверджувала, що американець нібито вступив до підрозділу територіальної оборони України.
За версією російської прокуратури, він отримав військову підготовку, зброю та погодився брати участь у бойових діях за грошову винагороду.
Російська сторона також заявляла, що американець нібито чергував на українському військовому блокпості.
Однак адвокат Габбарда Мартін Де Лука повідомляв Reuters, що його клієнт заперечував участь у будь-якому військовому підрозділі.
Родичі також ставили під сумнів звинувачення.
За словами сестри, Габбард не був людиною, яка прагнула брати участь у бойових діях.
Reuters окремо зазначало, що не змогло незалежно встановити всі обставини його захоплення.
Російський суд засудив Габбарда майже на сім років
У жовтні 2024 року Московський міський суд визнав американця винним за звинуваченням у найманстві.
Судове засідання відбувалося в закритому режимі.
Габбарду призначили покарання у вигляді шести років і десяти місяців позбавлення волі.
Російські державні медіа повідомляли, що американець визнав провину.
Однак його адвокат і сім’я ставили під сумнів достовірність таких повідомлень.
Захист наполягав, що Габбард не служив у Збройних силах України та не брав участі в бойових діях.
У січні 2025 року Державний департамент США офіційно визнав американця неправомірно затриманим.
Такий статус означав, що Вашингтон розглядав його ув’язнення не як звичайну кримінальну справу, а як випадок, який потребував спеціальних дипломатичних зусиль.
Родичі повідомляли про побиття та голодування
Особливе занепокоєння викликали умови утримання літнього американця в російських місцях позбавлення волі.
Родичі Габбарда неодноразово заявляли про жорстоке поводження з ним.
Його сестра Патрісія Габбард Фокс у відкритому зверненні до Дональда Трампа стверджувала, що брат зазнавав побиття, катувань і тривалого обмеження харчування.
Правозахисні організації також висловлювали занепокоєння його станом здоров’я та умовами утримання.
За даними Reuters, сестра впізнала брата на відеозаписах допитів, один з яких демонстрував фізичне насильство щодо чоловіка зі зв’язаними руками.
Агентство водночас зазначало, що не змогло незалежно перевірити час і місце запису цих відео.
Повного незалежного медичного висновку щодо наслідків перебування Габбарда в ув’язненні станом на момент звільнення оприлюднено не було.
Звільнення відбулося під час переговорів Путіна з Віткоффом
Повернення Габбарда збіглося з черговим візитом спеціального представника президента США Стіва Віткоффа до Росії.
21 жовтня він прибув до Санкт-Петербурга для зустрічі з Путіним.
Однією з головних тем залишалися можливості дипломатичного врегулювання російсько-української війни.
Напередодні Віткофф взяв участь у переговорах з українськими та європейськими представниками в Осло.
За повідомленнями ЗМІ, американська сторона підготувала пропозиції щодо можливого припинення вогню.
На зустрічі в Санкт-Петербурзі Віткофф подякував Путіну за звільнення Габбарда.
Втім, факт повернення американського громадянина не означає досягнення домовленості про завершення війни.
Росія продовжує бойові дії проти України, а ключові питання можливого мирного врегулювання залишаються невирішеними.
Чи був це обмін ув’язненими між США та Росією
Американська адміністрація наголошує, що звільнення Габбарда не було частиною класичного обміну полоненими.
Трамп заявив, що Сполучені Штати нічого не передавали Росії натомість.
Однак це не дозволяє встановити, чи обговорювали сторони інші дипломатичні питання під час переговорів.
Звільнення відбулося на тлі поступового зближення Вашингтона й Москви з окремих економічних питань.
Зокрема, адміністрація Трампа тимчасово послабила визначені санкційні обмеження на операції з російським дизельним пальним.
Кремль також заявив про намір відновити постачання дизеля до американського ринку.
Водночас публічних доказів того, що звільнення Габбарда було безпосередньою умовою будь-якої паливної угоди, немає.
Що відомо про повернення Габбарда додому
Станом на 21 жовтня Росія підтвердила звільнення Стівена Габбарда.
За словами Путіна, після виходу з місця ув’язнення американець перебував в аеропорту Пулково в Санкт-Петербурзі.
Президент США Дональд Трамп повідомив, що він прямує додому та незабаром зможе возз’єднатися з родиною.
Таким чином, після понад чотирьох років російського ув’язнення 74-річний американський вчитель отримав можливість повернутися до США.
Його історія знову привернула увагу до долі цивільних іноземних громадян, яких російські військові затримували на окупованих територіях України, та до питання дотримання прав людини в російській пенітенціарній системі.
Російські війська ввечері 20 жовтня атакували Кременчук Полтавської області, завдавши удару по території Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Внаслідок влучання безпілотника загорівся п’ятий поверх навчального корпусу. За уточненою інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє людей, серед яких 16-річна дитина. У підлітка діагностували струс головного мозку та контузію, його госпіталізували. Тієї ж ночі під ударами опинилася Полтава, де пожежі виникли в адміністративній будівлі та складському приміщенні.
За інформацією рятувальників, російський безпілотник влучив в один із навчальних корпусів Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.
Після удару на п’ятому поверсі будівлі спалахнула пожежа.
До ліквідації наслідків залучили підрозділи ДСНС, які працювали на місці влучання.
Що відомо про постраждалих
Спочатку надходила інформація про одну травмовану людину, однак згодом кількість постраждалих уточнили.
Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич повідомив, що внаслідок атаки на університет постраждали двоє людей.
Одна з них перебуває у стані середньої тяжкості.
Серед постраждалих також 16-річна дитина.
За словами керівника ОВА, медики діагностували в підлітка струс головного мозку та контузію.
Дитину доставили до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.
Тоді через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання тимчасово залишилися споживачі семи населених пунктів.
Удари по навчальних закладах створюють особливу загрозу для цивільного населення, оскільки пошкодження будівель може позбавляти студентів і викладачів можливості продовжувати освітній процес у звичних умовах.
Водночас наразі немає підтверджених даних про те, що саме університет був заздалегідь обраною ціллю російських військових. Підтвердженим є факт влучання та його наслідки.
Що відомо станом на 21 жовтня
За уточненими даними Полтавської ОВА, після російського удару по Кременчуцькому національному університету постраждали двоє людей.
Серед них — 16-річна дитина, яку госпіталізували зі струсом головного мозку та контузією.
Пожежу на п’ятому поверсі навчального корпусу ліквідували.
У Полтаві після обстрілів також виникли загоряння в адміністративній будівлі та на складі.
Наразі відповідальні служби продовжують уточнювати наслідки російських ударів по Полтавщині. Інформації про підтверджених загиблих унаслідок атаки на університет у перевірених ранкових повідомленнях не було.
Мешканцям регіону нагадують про необхідність реагувати на сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях до повідомлення про відбій.
Українські військові завдали російській армії одного з найвідчутніших оперативних ударів останніх місяців. Унаслідок масштабної контрнаступальної операції «Вівальді» на Лиманському напрямку 144-та мотострілецька дивізія РФ зазнала настільки серйозних втрат, що, за оцінкою українського командування, фактично перестала існувати як організована бойова сила. Водночас Збройні сили України зірвали плани російського командування щодо обходу Слов’янська та Краматорська з півночі, повернули під контроль значні території та змусили противника переглянути наступальну стратегію на Донбасі.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) від 20 жовтня 2026 року, який опубліковано спільно з Critical Threats Project. Аналітики проаналізували підсумки операції «Вівальді», заяви командування Третього армійського корпусу та зміни оперативної обстановки на сході України.
За висновками американських експертів, українські контрнаступальні дії суттєво порушили російський план наступу на Донецьку область. Йдеться насамперед про спробу обійти український оборонний пояс навколо Слов’янська та Краматорська й створити загрозу масштабного оперативного оточення.
Для реалізації цього задуму російські війська намагалися просуватися одразу з кількох напрямків. Північне угруповання мало обійти Лиман через Святогірськ і розвивати наступ у бік Барвінкового Харківської області. Інші сили повинні були рухатися з південного заходу через Добропільський напрямок.
У перспективі російське командування розраховувало створити умови для охоплення українських оборонних позицій із кількох боків, що могло б ускладнити логістику Сил оборони та поставити під загрозу ключові міста регіону.
Проте операція «Вівальді» фактично зруйнувала північну складову цього задуму.
Дивізія РФ втратила здатність діяти як організована військова сила
Одним із найважливіших результатів української операції стало розгромлення бойового угруповання, основу якого становили підрозділи 144-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії Московського військового округу РФ.
Це російське з’єднання брало участь у бойових діях на Лиманському напрямку та використовувало плацдарм на правому, тобто західному, березі річки Жеребець.
19 жовтня бригадний генерал Андрій Білецький повідомив, що внаслідок українського контрнаступу дивізія зазнала критичних втрат, які суттєво порушили її систему управління та можливості проводити організовані бойові дії.
За оцінкою Білецького, російське з’єднання фактично перестало функціонувати як цілісна бойова одиниця.
Військове видання «Мілітарний» також висвітлило результати операції, зазначивши, що російські підрозділи, які раніше намагалися наступати, тепер змушені зосереджуватися на утриманні залишків позицій та побудові оборони.
Ця обставина має особливе військове значення. Мотострілецька дивізія — велике військове з’єднання, що включає декілька полків та підрозділи бойового забезпечення. Втрата здатності діяти організовано означає не обов’язково повне фізичне знищення особового складу, а насамперед порушення управління, виснаження військ та неспроможність виконувати завдання у попередньому масштабі.
Для відновлення наступальних можливостей російському командуванню тепер необхідно поповнювати втрати, відновлювати структуру підрозділів, забезпечувати їх технікою, боєприпасами та підготовленими військовими.
На думку ISW, це створює додаткові труднощі для російської системи комплектування військ, яка вже відчуває значне навантаження через тривалі бойові дії.
Українські військові вийшли до Жеребця та скоротили лінію фронту
Ще одним стратегічно важливим результатом «Вівальді» стало просування українських сил до річки Жеребець.
За словами Андрія Білецького, це дозволило суттєво скоротити протяжність лінії фронту й організувати оборону на вигідніших природних рубежах.
Зменшення довжини ділянки, яку необхідно утримувати, дає змогу сконцентрувати більше піхоти на ключових позиціях, краще використовувати артилерію, безпілотники та засоби спостереження.
Крім того, річка створює додаткову перешкоду для противника.
Якщо російське командування захоче відновити наступ на Лиманському напрямку з попередніх позицій, його військам доведеться знову форсувати Жеребець.
Подібні операції потребують інженерного забезпечення, налагодження переправ, прикриття підрозділів та організації постачання. В умовах активної роботи українських безпілотників і артилерії це суттєво ускладнює наступальні дії.
Вихід до річки також дозволяє українським військам ефективніше контролювати підступи до своїх оборонних позицій.
Таким чином, операція не лише повернула території під український контроль, а й створила передумови для подальшого стримування противника.
Звільнено 277 квадратних кілометрів і 16 населених пунктів
Масштаби операції «Вівальді» стали відомі після завершення її четвертого етапу.
За інформацією офіційного ресурсу Третього армійського корпусу, українські військові протягом усієї операції повернули під контроль України 277 квадратних кілометрів території та звільнили 16 населених пунктів.
Під час завершального етапу Сили оборони відвоювали ще 101 квадратний кілометр. Серед звільнених населених пунктів — Липове, Зелена Долина та Колодязі.
У командуванні повідомляли, що загальні втрати російських військ за час операції становили близько 8 тисяч осіб. Це заявлена українською стороною оцінка, а не незалежно підтверджений підрахунок.
ФОТО: Третій армійський корпус ЗСУ, підсумки станом на 14 жовтня 2026 року
Під час реалізації операції українські військові не лише атакували російські позиції, а й систематично знищували логістичну інфраструктуру противника.
Важливою складовою стало порушення постачання пального, боєприпасів та інших ресурсів, необхідних для продовження російського наступу.
Ще у вересні ISW повідомляв, що українські удари по логістиці змусили російські підрозділи виводити частину тилових елементів 144-ї дивізії з окупованих територій України до Воронезької області РФ.
Крім того, росіяни були змушені розосереджувати склади, командні пункти, транспортні засоби та вузли зв’язку, щоб зменшити втрати від ударів українських сил.
Це ускладнило постачання військ безпосередньо на передовій та знизило темпи російських наступальних дій.
Чому Росія втратила можливість реалізувати план оточення Донбасу
Український контрнаступ мав значно ширше значення, ніж звільнення окремих населених пунктів.
Російські війська розраховували використати просування на Лиманському напрямку для створення загрози українським силам, які обороняють Слов’янськ, Краматорськ та прилеглі території.
Ці міста становлять основу так званого поясу фортець — системи взаємопов’язаних українських оборонних районів на Донеччині.
Після втрати російського плацдарму поблизу Жеребця та розгрому значної частини наступального угруповання північний маршрут обходу українських позицій став набагато складнішим.
За оцінкою ISW, російські сили тепер змушені розглядати варіант фронтального наступу на підготовлені оборонні позиції на схід від Слов’янська та Краматорська.
Для російського командування це означає необхідність вести наступальні операції безпосередньо проти укріплених рубежів, замість спроби обійти їх через менш захищені ділянки.
Такі бої можуть потребувати значно більшої концентрації військ, техніки та артилерійської підтримки, а також супроводжуватися великими втратами особового складу.
Водночас ISW не стверджує, що Росія повністю втратила здатність наступати на Донеччині. Йдеться про зрив конкретного оперативного задуму та суттєве ускладнення подальших наступальних дій.
Росія втрачає території: що показують підрахунки ISW
Американські аналітики також звернули увагу на зміну територіальної динаміки бойових дій.
За оцінкою ISW, із 1 вересня до 16 жовтня 2026 року російські війська зазнали чистої втрати контролю над приблизно 122 квадратними кілометрами території.
Водночас у звіті зазначено, що від початку 2026 року росіяни захопили близько 100 квадратних кілометрів.
Ці показники стосуються різних часових проміжків, тому їх не слід автоматично віднімати один від одного або трактувати як результат лише операції «Вівальді».
Аналітики пов’язують зміну ситуації не тільки з успіхами на Лиманському напрямку, а й з іншими українськими контрнаступальними діями, зокрема поблизу Олександрівки та Куп’янська.
На думку ISW, сукупність цих операцій дала Україні змогу оскаржити оперативну ініціативу на різних ділянках фронту та майже зупинити загальне просування російської армії.
Особливо важливо, що українські сили змогли завдати противнику втрат у той момент, коли Росія продовжувала витрачати значні ресурси на наступальні операції.
За наведеними американськими експертами оцінками, від літа 2026 року російські бойові втрати зростали. За декілька місяців російська армія втратила понад 40 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими.
Цю цифру не слід ототожнювати зі втратами безпосередньо під час «Вівальді», адже вона характеризує ширший період бойових дій.
Чотири етапи операції «Вівальді»: як ЗСУ переламали ситуацію
Контрнаступальна операція проводилася поетапно, а значна частина її перебігу тривалий час залишалася непублічною.
Перші результати українське командування оприлюднило 15 вересня. Тоді стало відомо про звільнення села Середнє, очищення від російських груп близько 75 квадратних кілометрів території та деокупацію ще приблизно 10 квадратних кілометрів.
Ще один важливий аспект стосувався ролі Андрія Білецького в системі українського військового командування.
Наприкінці серпня президент Володимир Зеленський оголосив про посилення українських позицій на Донеччині та кадрові рішення щодо двох угруповань військ, командування якими доручили Андрію Білецькому та Денису Прокопенку.
Які наслідки матиме операція для подальшого наступу РФ
Після втрати значної частини наступального потенціалу на Лиманському напрямку російській армії доведеться відновлювати боєздатність постраждалих з’єднань або перекидати резерви з інших районів.
Обидва варіанти створюють додаткові складнощі для російського командування.
Перекидання підкріплень може послабити інші ділянки фронту, тоді як формування нових підрозділів потребує часу, підготовки особового складу, техніки та матеріально-технічного забезпечення.
Крім того, відновлення боєздатності дивізії не обмежується поповненням особового складу. Необхідно відновити систему управління, забезпечити взаємодію підрозділів та підготувати війська до складних наступальних дій.
Аналітики ISW наголошують, що російська система набору військовослужбовців за контрактом стає дедалі дорожчою. На цьому тлі у Росії, за повідомленнями, розглядають додаткові механізми залучення резервістів.
Водночас оцінювати результати «Вівальді» як остаточне припинення російського наступу на Донбасі було б передчасно.
Попри значні втрати та зірвані плани, російська армія зберігає можливості продовжувати атаки на інших напрямках і намагатися відновити наступальний потенціал.
Головний результат операції «Вівальді», за оцінкою ISW, полягає в тому, що Україна не лише повернула території, а й зруйнувала російський задум оперативного оточення Слов’янсько-Краматорського оборонного району з півночі.
Розгром 144-ї мотострілецької дивізії, вихід українських військових до Жеребця та скорочення лінії фронту створили нові умови для оборони Донеччини.
Для російського командування це означає втрату частини раніше створених переваг, необхідність відновлення військових формувань та пошук інших способів продовжувати наступ.
А для Сил оборони України — можливість утримувати вигідніші рубежі, концентрувати ресурси на найбільш небезпечних ділянках та посилювати захист ключових міст Донбасу.
Ранок 21 жовтня у Києві розпочався з нової трагедії. Російські війська атакували столицю ударними безпілотниками, один із яких влучив у 24-поверховий житловий будинок у Святошинському районі. На рівні 20-го поверху спалахнула пожежа, частина конструкцій квартири обвалилася. Під час розбирання завалів рятувальники виявили тіла двох загиблих. Ще двоє людей зазнали поранень і були госпіталізовані. Наслідки атаки зафіксували й в інших районах міста, а частина мешканців залишилася без електроенергії.
Близько сьомої години ранку стало відомо про пряме влучання російського безпілотника у багатоповерховий житловий будинок у Святошинському районі. Мер Києва Віталій Кличко уточнив, що удар припав на рівень 20-го поверху 24-поверхової будівлі. Одразу після влучання виникло загоряння, а на місце направили екстрені служби.
Інформацію про наслідки удару підтвердили й інші українські медіа, зокрема Укрінформ та Суспільне.
За інформацією ДСНС, унаслідок атаки загорілася квартира на 20-му поверсі. Площа пожежі становила близько 70 квадратних метрів. Удар частково зруйнував конструкції помешкання, через що рятувальникам довелося не лише боротися з вогнем, а й розбирати пошкоджені елементи будівлі.
Саме під час проведення аварійно-рятувальних робіт виявили тіла двох людей. Перші повідомлення про загиблих з’явилися невдовзі після удару, однак кількість жертв уточнювалася в міру проведення пошукових робіт.
Спочатку Київська міська військова адміністрація повідомила про одну загиблу людину та одного постраждалого. Згодом стало відомо, що кількість жертв зросла до двох. За повідомленням видання «Апостроф», о 7:39 адміністрація інформувала про одного загиблого, а вже о 8:22 повідомила про другу жертву.
Пізніше міський голова Віталій Кличко підтвердив загибель двох людей та повідомив про двох поранених. Обох постраждалих медики доправили до лікарень.
Особливо показовою стала історія одного з поранених, про яку розповіли правоохоронці. За інформацією Національної поліції, 46-річний чоловік постраждав не у квартирі, куди влучив безпілотник, а на вулиці. У момент удару він проходив повз житловий будинок.
Поліцейські надали чоловікові домедичну допомогу, після чого його госпіталізували. Цей випадок засвідчує, що небезпека під час повітряних атак поширюється далеко за межі безпосереднього місця влучання. Уламки безпілотників, пошкоджених конструкцій та інших предметів можуть становити загрозу для людей, які перебувають поблизу будівель.
Водночас офіційної інформації про особи двох загиблих, їхній вік або обставини перебування в пошкодженій квартирі в перевірених ранкових повідомленнях немає. Також не оприлюднено підтверджених відомостей про стан двох госпіталізованих після надання медичної допомоги.
Наслідки російської атаки 21 жовтня не обмежилися Святошинським районом. Повідомлення про падіння безпілотників та пожежі надходили також із Деснянського та Солом’янського районів столиці.
У Деснянському районі російський дрон упав на припарковані автомобілі, внаслідок чого виникла пожежа. Інформацію про цей інцидент оприлюднив Віталій Кличко. На момент ранкових повідомлень уточненої кількості пошкоджених транспортних засобів не називали.
У Солом’янському районі ситуація була складнішою через кілька зафіксованих епізодів атаки. Зокрема, повідомлялося про влучання російського безпілотника в об’єкт транспортної інфраструктури, що спричинило пожежу. Крім того, в цьому районі зафіксували падіння дрона на відкритій території.
Таким чином, за оприлюдненими даними, щонайменше три райони Києва зазнали наслідків російської атаки. Найважчі підтверджені людські втрати станом на ранкові повідомлення були у Святошинському районі, де безпілотник влучив безпосередньо в житлову висотку.
Окремою проблемою стали перебої з електропостачанням. Після російських ударів компанія ДТЕК повідомила про аварійні відключення електроенергії у Святошинському районі столиці.
Енергетики розпочали відновлювальні роботи, щоб повернути світло споживачам. Водночас в інших районах Києва, за повідомленням компанії, продовжували діяти графіки відключень.
Проблеми з електропостачанням виникли й за межами столиці. Зокрема, аварійні відключення зафіксували в Бучанському районі Київської області. Про це повідомляли LB.ua та інші видання з посиланням на ДТЕК.
Повернення електроенергії залежить від характеру пошкоджень мереж і перебігу аварійно-відновлювальних робіт. Точних термінів повного відновлення електропостачання для всіх постраждалих споживачів у перевірених повідомленнях не зазначено.
За уточненими даними, які оприлюднило «Суспільне», екстрені відключення також застосували в частині Оболонського та Шевченківського районів. Відповідне рішення ухвалювали за командою «Укренерго».
Ще однією важливою деталлю стало уточнення поліції щодо пожежі в Деснянському районі. За даними правоохоронців, унаслідок російської атаки там згоріли близько десяти автомобілів. Це свідчить про значні матеріальні наслідки удару навіть на тих ділянках, де не повідомляли про пряме влучання у житлові приміщення.
Після атаки у Святошинському районі також організували допомогу постраждалим мешканцям. За інформацією Київської міської державної адміністрації, штаб допомоги розгортають за адресою: проспект Берестейський, 109. Там жителі можуть отримати консультації щодо компенсації за пошкоджене майно, матеріальної підтримки та оформлення необхідних документів.
Нова трагедія стала продовженням серії російських ударів по столиці, які протягом жовтня призводили до людських жертв, пожеж у житлових будинках та пошкоджень критичної інфраструктури.
Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масовану атаку на Київ 14 жовтня, внаслідок якої загинули щонайменше троє людей. Тоді найбільших руйнувань зазнала багатоповерхівка в Деснянському районі, де спалахнула пожежа на площі близько 400 квадратних метрів. Рятувальники змогли врятувати 16 мешканців будинку, однак під час пошукових робіт виявили загиблих.
Удар 21 жовтня знову продемонстрував небезпеку російських безпілотників для цивільного населення. Дрон влучив безпосередньо в житловий будинок, унаслідок чого загинули двоє людей, а поранення отримали не лише ті, хто перебував у будівлі, а й випадковий перехожий.
Рятувальні, медичні та комунальні служби працюють над ліквідацією наслідків атаки. Водночас остаточні масштаби руйнувань, загальна вартість пошкодженого майна та тривалість відновлювальних робіт потребують додаткового уточнення.
Станом на перевірені повідомлення 21 жовтня підтверджено двох загиблих і двох госпіталізованих унаслідок удару по багатоповерхівці у Святошинському районі. Інформація може оновлюватися після завершення обстеження пошкоджених будівель та роботи екстрених служб.
Міжнародна група компаній Cersanit — один із провідних європейських виробників керамічної плитки та сантехніки — ухвалила офіційне рішення про повне припинення роботи свого великого виробничого комплексу в місті Звягель на Житомирщині. Причиною такого кардинального кроку стали катастрофічні наслідки двох масованих ударів російських безпілотників, здійснених у ніч на 12 вересня та в ніч на 16 жовтня. Керівництво польського холдингу оприлюднило роз’яснення, в якому наголосило, що масштаб отриманих підприємством руйнувань виробничих потужностей, цехів і складської інфраструктури, а також постійна загроза повторних обстрілів створюють критичні й неприйнятні ризики для життя та безпеки сотень українських працівників. Продовжувати роботу промислового гіганта в умовах регулярного прицільного повітряного терору стало фізично неможливо.
Завод у Звягелі тривалий час був одним із флагманів іноземних прямих інвестицій у промисловий сектор України. Це підприємство не лише забезпечувало робочими місцями значну частину місцевої громади та формувало левову частку доходів міського бюджету, але й було ключовим експортером високоякісної сантехнічної продукції на ринки Європейського Союзу. Повторні удари по цивільному об’єкту, позбавленому будь-якого військового значення, експерти називають свідомою стратегією Москви щодо методичного знищення промислового та економічного потенціалу України. Атакуючи великі заводи з європейським капіталом, Кремль намагається змусити міжнародний бізнес повністю згорнути діяльність на українській території, спровокувати хвилю безробіття, розірвати виробничі ланцюги та збільшити фінансове навантаження на державний бюджет України напередодні нового фінансового року.
Зупинка підприємства Cersanit завдає відчутного удару по будівельній галузі України, яка й без того зазнає дефіциту матеріалів під час відновлення пошкодженого житла та соціальних об’єктів. Представники компанії зазначають, що наразі проводяться масштабні експертні оцінки завданих матеріальних збитків і технічного стану вцілілого обладнання, проте про будь-які терміни чи перспективи відновлення виробничих процесів говорити передчасно. Ситуація навколо Звягельського заводу вкотре актуалізує питання потреби надання Україні сучасних систем протиповітряної оборони для надійного прикриття тилових промислових вузлів, а також створення дієвих міжнародних механізмів страхування іноземних інвестицій від воєнних ризиків за рахунок заморожених російських суверенних активів.
Майже половина іноземних громадян, які брали участь у бойових діях на боці Російської Федерації та потрапили в український полон, абсолютно свідомо їхали воювати проти України. Відповідні сенсаційні дані оприлюднив секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов під час виступу на міжнародній конференції «Глобальний Крим. Зрозуміти Україну через Південь». Згідно з результатами масштабного опитування полонених найманців, 49,2% респондентів чітко усвідомлювали свій кінцевий пункт призначення та характер завдань. Водночас 28% опитаних стверджують, що не знали, куди саме їх відправляють, 14,8% мали сумніви щодо цього, а 13,8% командування взагалі не повідомило про місце дислокації та сторону конфлікту.
Аналіз мотивації іноземного контингенту демонструє, що російський рекрутинг базується не лише на відвертому обмані, але й на потужному фінансовому та юридичному заохоченні. Майже 47% іноземців добровільно підписали контракти з Міністерством оборони РФ виключно заради отримання російського громадянства або під впливом обіцянок його швидкого оформлення. Парадоксально, але понад 79% опитаних полонених виявили бажання бути обміняними саме до Росії, а не депортованими на батьківщину. Головною причиною такого вибору вони називають прагнення отримати грошові виплати за підписання контракту та проходження служби, які російське військове відомство їм досі заборгувало. Що стосується обставин потрапляння до рук українських захисників, то 48,8% іноземних військовослужбовців були взяті в полон із пораненнями різного ступеня тяжкості, а 41% зазначили, що їхнє вербування відбувалося цілком офіційно — через російські військкомати та пункти набору.
Масштаби залучення іноземців для компенсації колосальних втрат російської армії на фронті вражають. За даними Координаційного штабу, від початку повномасштабного вторгнення до українського полону потрапили громадяни 59 країн світу. Найбільшу частку серед них становлять вихідці з Узбекистану, Таджикистану, Білорусі, Колумбії, Казахстану, Азербайджану та Афганістану. Загалом за час великої війни до окупаційної армії за контрактом долучилися 45 959 іноземців зі 151 країни та невизнаних територій. Географія російського вербування у 2026 році зазнала суттєвих змін, продемонструвавши вибухове зростання на африканському, латиноамериканському та близькосхідному напрямках. Зокрема, кількість найманців з Індонезії зросла з 8 осіб у 2025 році до 283 за дев’ять місяців 2026-го. Аналогічна динаміка спостерігається щодо Перу (з 18 до 503), Сьєрра-Леоне (з 9 до 225) та Бурунді (з 30 до 699). Суттєво збільшилася кількість завербованих громадян Колумбії (з 427 до 1449), Ємену (зі 136 до 772) та Судану (з 74 до 223). Абсолютними лідерами за кількістю підписаних контрактів у 2026 році стали громадяни Білорусі (1862), Колумбії (1449) та Ємену (772).
Натомість у низці інших держав Москва була змушена практично повністю згорнути вербувальні кампанії. У 2026 році не було зафіксовано жодного нового контракту з громадянами Китаю, Шрі-Ланки, Гани, Уганди, Південно-Африканської Республіки, Ірану та Алжиру. Для порівняння, ще у 2025 році лави російської армії поповнили 320 китайців, 264 ганці та 107 угандійців. Також відбулося радикальне скорочення вербування громадян Непалу (падіння з 859 осіб у 2023 році до всього трьох за дев’ять місяців 2026-го), Куби (з 608 до трьох) та Індії (з 85 у 2024 році до одного). Аналогічне зменшення потоку найманців фіксується з Єгипту, Нігерії, Туреччини та Сербії, що свідчить про зміну пріоритетів російських рекрутерів та вимушену переорієнтацію на нові, менш захищені ринки глобального Півдня.
Республіка Молдова офіційно направила Україні дипломатичну ноту протесту у зв’язку з безпрецедентним інцидентом за участю українських прикордонників, які здійснили незаконний перетин державного рубежу під час переслідування втікача на річці Дністер. Цю резонансну інформацію під час виступу в ефірі національного мовника Radio Moldova оприлюднив голова парламентської комісії Молдови з питань національної безпеки, оборони та громадського порядку Ліліан Карп. За словами високопосадовця, від початку повномасштабного російського вторгнення молдовські правоохоронні органи фіксують величезну кількість спроб нелегального перетину кордону українськими громадянами, зокрема чоловіками призовного віку, які підлягають мобілізації. Проте безпосереднє порушення суверенітету країни українськими військовослужбовцями, яке супроводжувалося застосуванням фізичної сили до втікача просто на іноземній території, стало першим настільки серйозним міжнародним прецедентом, що вимагав негайного та жорсткого дипломатичного реагування з боку Кишинева.
Особливе обурення молдовської влади викликав не стільки сам факт незаконного перетину водної межі, скільки жорстокі методи, які застосували співробітники Державної прикордонної служби України під час затримання. Ліліан Карп підкреслив, що за нормальних обставин та відповідно до міжнародних правових норм правоохоронці мали б просто затримати чоловіка, а не завдавати йому ударів веслом по голові, коли той відчайдушно намагався перепливти Дністер. Парламентар категорично наголосив, що сам факт спроби незаконного перетину державного кордону в жодному разі не може слугувати виправданням для такого негуманного поводження з людиною. Цей кричущий випадок вже став предметом гострих двосторонніх обговорень на рівні компетентних органів обох держав. На тлі того, що Україна стикається з критичною необхідністю поповнювати лави Збройних сил та одночасно запобігати масовому виїзду військовозобов’язаних, подібні інциденти різко загострюють питання довіри до всієї мобілізаційної системи, дотримання базових прав людини та меж законності дій силових відомств під час дії воєнного стану.
Інцидент набув значного суспільного розголосу після того, як сімнадцятого жовтня місцевий телеграм-канал «Бєльці онлайн» опублікував відеозапис конфлікту. На кадрах видно, як обурені жителі прикордонної зони емоційно критикують українських військовослужбовців, вимагаючи пояснень щодо причин переслідування та кількості завданих чоловікові ударів веслом. За інформацією молдовських медіа, постраждалим виявився сорок дев’ятирічний киянин Олексій Коваль, який за професією є психологом. Після порятунку з води він був терміново доправлений до місцевої молдовської лікарні, де медичні фахівці діагностували у нього струс головного мозку. У спілкуванні з місцевими журналістами чоловік пояснив свій вчинок тим, що раніше він був офіційно звільнений від проходження військової служби через серйозні проблеми зі здоров’ям, проте згодом медична комісія відмовилася подовжувати це рішення. Оцінюючи подальші юридичні перспективи цієї справи, Ліліан Карп зазначив, що у разі відповідності заявника всім вимогам національного законодавства, він із високою часткою ймовірності зможе отримати притулок. Однак остаточне рішення щодо надання легального статусу ухвалюватиме виключно Генеральний інспекторат з питань міграції Молдови після ретельного вивчення всіх обставин.
