Війна

Українські військові, які героїчно обороняли Маріуполь і покидали "Азовсталь" відповідно до наказу, вже два роки знаходяться у полоні. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Росія здійснила масове вбивство в Оленівці, підірвавши барак, куди попередньо перевели азовців. Ця трагедія призвела до загибелі понад 50 бійців. Близько 700 бійців полку "Азов" досі залишаються у російському полоні. Зворотний контакт із ними ускладнений через неможливість отримати інформацію про їхній стан від міжнародних організацій, зокрема "Червоного Хреста".

Українські державні структури підтримують зв'язок із родинами полонених, проте основні зусилля спрямовані на підтримку ініціатив та проектів, а не на отримання конкретної інформації про їхнє благополуччя у полоні. Розслідування теракту в Оленівці залишається закритим, і інформація про нього обмежена. Українське слідство триває, однак міжнародне розслідування, схоже, ще не розпочалося. Підготовка до подання справи до Міжнародного кримінального суду триває, але цей процес вимагає багато часу та зусиль.

Громадська організація "Спільнота родин Оленівки" організовує акції підтримки полонених у 11 країнах світу. Їхні заходи не лише вшановують пам'ять загиблих в Оленівці, але й підтримують всіх українських полонених. Творчі та культурні проекти також використовуються для підтримки полонених. "Креативна Січ" співпрацює з громадськими організаціями, розробляючи матеріали та мистецькі роботи, щоб вшанувати пам'ять про трагедію та підтримати полонених.

Участь у публічних акціях, підтримка ініціатив та розповсюдження інформації про ситуацію полонених – це ті способи, якими кожен може допомогти родинам та військовим, що перебувають у полоні. Важливо не забувати про цю трагедію, постійно нагадувати про неї та вимагати справедливості для тих, хто ще не повернувся додому.

Трагедія в Оленівці залишається болючою раною для України. Два роки потому понад 700 бійців полку "Азов" досі перебувають у російському полоні, без можливості отримати зворотний зв'язок та інформацію про їхній стан. Масове вбивство українських військових у липні 2022 року потребує ретельного розслідування та міжнародної уваги, але прогрес у цьому напрямку залишається повільним.

Робота українських владних структур та громадських організацій зосереджена на підтримці родин полонених, організації акцій пам'яті та приверненні уваги до їхньої долі на міжнародному рівні. Такі ініціативи є важливими для підтримання морального духу родин та полонених, але необхідно активізувати зусилля щодо отримання конкретної інформації про стан бійців.

Пам'ять про загиблих в Оленівці та підтримка тих, хто залишився в полоні, є моральним обов'язком кожного українця. Участь у публічних акціях, підтримка ініціатив і поширення інформації можуть сприяти поверненню полонених додому та досягненню справедливості. Необхідно продовжувати докладати всіх зусиль, щоб ця трагедія не була забута, а винні у ній були притягнуті до відповідальності.

Згідно зі змінами, які внесено до закону про мобілізацію, прикордонники, які працюють на пунктах пропуску, будуть проводити перевірку наявності військово-облікового документу у певних категорій чоловіків. Про це повідомив речник Держприкордонслужби полковник Андрій Демченко. Згідно з вимогами українського законодавства, чоловіки віком від 18 до 60 років під час дії воєнного стану або мобілізації мають мати при собі військово-обліковий документ разом з особистим документом і пред’являти їх на вимогу прикордонників. Перевірка військово-облікового документу стосуватиметься таких категорій чоловіків:

Ці нововведення не стосуватимуться певних категорій громадян, які зазначені в окремих пунктах Правил перетину державного кордону. Серед них особи з інвалідністю, супроводжуючі особи з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також працівники різних галузей транспорту тощо. Демченко рекомендує заздалегідь уточнювати свої дані в Територіальних військових комісаріатах та Службі призову та внести інформацію про отримання відстрочки у військово-обліковий документ перед виїздом з України.

• Згідно з оновленим законодавством про мобілізацію, військово-обліковий документ стає обов’язковим для чоловіків віком від 18 до 60 років під час дії воєнного стану або мобілізації при перетині кордону.

• Прикордонники на пунктах пропуску будуть проводити перевірку наявності цього документу у відповідних категорій чоловіків.

• Деякі категорії громадян, такі як особи з інвалідністю та їх супроводжуючі, а також працівники різних галузей транспорту, будуть звільнені від цієї вимоги.

• Рекомендується заздалегідь уточнювати свої дані в Територіальних військових комісаріатах та Службі призову, а також вносити інформацію про отримання відстрочки у військово-обліковий документ перед виїздом з України.

18 травня в Україні вступив у дію новий закон про мобілізацію, який приносить ряд змін у вимогах до власників автомобілів, зареєстрованих у Транспортно-комунікаційних центрах (ТЦК). Згідно з Наказом №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", автотранспорт, належний підприємцям і громадянам, але призначений для військово-транспортних цілей, тепер перебуватиме під посиленим наглядом.

Міністерство внутрішніх справ надасть дані про такі автомобілі всім ТЦК, а керівництво підприємств зобов'язане дотримуватися часткового наряду з передачі транспортних засобів. Новий закон також встановлює обмеження для автомобілів та інших транспортних засобів, які зареєстровані в ТЦК і призначені для поповнення Збройних Сил України та інших військових формувань.

Статтею 6 цього закону передбачено заборону на:

Крім того, встановлено, що військово-транспортний обов'язок під час загальної мобілізації або в особливий період розповсюджується на різні державні та місцеві органи влади, підприємства, установи, організації та громадян, які володіють транспортними засобами. Деталі щодо обсягу автомобілів за типами та марками, які потрібно залучити в рамках мобілізації, будуть визначені місцевими органами влади на підставі інформації від ТЦК, які отримають відомості від Міністерства внутрішніх справ.

Однією з ключових інновацій Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію є введення часткового наряду. Цей документ, виданий головою місцевої ОВА, має на меті встановити завдання для керівників підприємств, установ та організацій різних форм власності, а також суб'єктів господарювання щодо передачі конкретних транспортних засобів та спеціальної техніки Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, а також у визначенні місць та термінів передачі.

Засоби виконання військово-транспортного обов'язку, а також норми залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів та техніки на період мобілізації та воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів, з урахуванням відсотку за галузями національної економіки.

Згідно з новим законодавством, щодо компенсації за втрати, зазначені у зв'язку з мобілізацією транспортних засобів, передбачено встановлення порядку відшкодування державою вартості майна та компенсації за завдану шкоду. Однак процес самої мобілізації транспорту проводиться безоплатно, з обов'язковою умовою повернення автомобіля чи іншого транспортного засобу власнику протягом 30 календарних днів після оголошення демобілізації.

Щодо права залучення транспортних засобів, дані про водний транспорт та сільськогосподарську техніку також передаються до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК) Міністерством інфраструктури, Держпродспоживслужбою та іншими відповідними органами.

Процедура залучення транспорту та його повернення відбувається на основі актів прийняття-передачі. У цих документах фіксуються відомості про власників, технічний стан, залишкова (балансова) вартість та інші необхідні деталі, які дозволяють однозначно ідентифікувати транспортні засоби. Це забезпечує прозорість та відповідність усіх процедур в рамках мобілізації та демобілізації, а також захищає права власників.

У висновках можна зазначити наступне:

• Новий закон про мобілізацію транспорту в Україні встановлює порядок компенсації за втрати, заподіяні внаслідок мобілізації, та передбачає безоплатну участь власників транспортних засобів у цьому процесі з подальшим поверненням транспорту протягом певного терміну.

• Щодо залучення транспорту, дані про нього передаються до відповідних органів, які контролюють цей процес, зокрема до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК), що дозволяє забезпечити системність та ефективність управління транспортними ресурсами під час мобілізації.

• Процедура залучення та повернення транспорту ґрунтується на актах прийняття-передачі, що забезпечує прозорість та відповідність усіх дій у цьому процесі, а також захищає інтереси власників транспортних засобів.

Загалом, новий закон спрямований на забезпечення ефективного використання транспортних ресурсів в умовах мобілізації, з урахуванням інтересів як держави, так і громадян, які є власниками цих ресурсів.

У цей день, 18 травня, виповнюється 80 років з трагічної події – початку депортації кримських татар радянським режимом із Криму. Це день, який в Україні вшановується як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 1944 році радянська влада з Криму виселила насильно понад 200 тисяч кримських татар, направивши їх до районів Середньої Азії та Уралу. Ці люди, позбавлені рідної землі, страждали від насильства, голоду, холоду та хвороб, і близько половини з них загинули по дорозі або в місцях примусового переселення.

В Україні 18 травня вшановують пам’ять тих, хто постраждав унаслідок цієї трагедії. Проте через військове вторгнення Росії та окупацію Криму, проведення масових заходів цього року ускладнене. Кабінет Міністрів України затвердив постанову про створення оргкомітету для підготовки та проведення заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а Верховна Рада закликала міжнародне співтовариство визнати депортацію кримських татар геноцидом.

У відповідь на цю трагедію, українське суспільство влаштовує різноманітні заходи пам’яті. Наприклад, відбуваються художні виставки, публічні діалоги, а також пошук місця для встановлення пам’ятника жертвам депортації кримськотатарського народу.

У Криму, що анексовано Росією, акції пам’яті фактично заборонені. Журналісти та правозахисники отримали попередження від російських владних структур щодо “неприпустимості порушення закону” під час будь-яких масових заходів.

У висновку можна зазначити, що вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу має велике значення як для України, так і для світового співтовариства. Стежити за тим, щоб історична правда не забувалася, і підтримувати пам’ять про трагічні події в історії націй – це не лише моральний обов’язок, але й запорука запобігання подібним трагедіям у майбутньому. Варто продовжувати зусилля для визнання депортації кримських татар геноцидом міжнародним співтовариством та підтримувати заходи пам’яті як у самій Україні, так і у світі. Крім того, важливо звертати увагу на порушення прав людини в анексованому Криму та підтримувати громадянське суспільство та правозахисні організації, які докладають зусиль для виявлення правди та встановлення справедливості.

Голова Харківської військової адміністрації, Олег Синєгубов, на пресконференції, що відбулася 17 травня, виклав усі деталі та нюанси стосовно будівництва фортифікацій в зоні відповідальності ОВА. Він уточнив, що цей процес активно відбувається лише на третій лінії оборони, і початок будівництва може відрізнятися від 10 до 30 кілометрів від лінії кордону або зони конфлікту, залежно від конкретних обставин. Зазначено, що всі проєкти, пов’язані з цією роботою, були розроблені Міністерством оборони, включаючи будівництво бетонних укриттів, покриття ними, а також створення ходів сполучень. Спеціалісти військового інженерного корпусу були відповідальні за визначення місць розташування цих споруд.

Синєгубов заявив, що військова адміністрація, її представники та департамент відмовляються брати на себе відповідальність за будівництво фортифікаційних споруд, розглядаючи це як чисто технічне завдання з основним акцентом на дотримання термінів виконання. Він також наголосив, що будівництво фортифікацій проводилося у трьох напрямках: на півночі Харківщини – у Сумському напрямку, на північному сході – у Вовчанському напрямку, та на сході – у напрямку Куп'янська та Лимана. Він розкрив, що була чітко визначена кількість фортифікаційних споруд, включаючи взводно-опорні пункти та лінії вибухових загороджень, проте деталі стосовно першої та другої ліній оборони не розголошувалися, оскільки вони поза відповідальністю ОВА.

Голова ОВА визнав, що існують території, де роботи зі зведення укріплень були припинені через постійні обстріли з боку російських військ, неможливість передачі цих об'єктів військовим, а також низку інших технічних та стратегічних причин. Він також пояснив появу фотографій з "зубами дракона" на околиці села Липці, стверджуючи, що це лише залишки матеріалів, призначених для майбутнього встановлення, і вони не представляють собою значного військового значення.

У висновку можна зазначити, що будівництво фортифікаційних споруд на Харківщині є складним і масштабним процесом, який відбувається у зоні відповідальності ОВА. Голова військової адміністрації, Олег Синєгубов, розкрив деталі цього процесу під час пресконференції. Відзначено, що будівництво здійснюється на третій лінії оборони, а всі проекти розробляються Міністерством оборони. Окрім того, відповідальність за виконання робіт покладена на військових інженерів, які визначають місця розташування споруд. Наразі об'єкти будівництва фортифікацій зосереджені на трьох напрямках: північному, північно-східному та східному. Зазначено також, що через постійні обстріли деякі роботи були припинені. Але незважаючи на це, робота триває, а військова адміністрація збирається налаштувати ефективний контроль за виконанням завдань з будівництва фортифікацій.

На офіційному веб-сайті Міністерства оборони з'явилася довгоочікувана інформація про невпинний прогрес співпраці України з НАТО. Заступник міністра оборони, Станіслав Гайдер, у відвертому інтерв'ю для видання Kyiv Post, поділився докладними деталями стосовно досягнень у цьому ключовому напрямку. Гайдер відзначив, що активно займається реалізацією концепції Дорожньої карти взаємосумісності з НАТО та адаптованої Річної національної програми Україна-НАТО. Він також підкреслив свою роль у впровадженні спільних проєктів, спрямованих на досягнення стандартів НАТО. За словами Гайдера, на сьогодні вже успішно імплементовано 322 стандарти НАТО, і ще 50 перебувають у процесі впровадження.

Не менш важливим кроком у цій співпраці вважається запуск першої спільної з НАТО інституції – NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC). Гайдер підкреслив, що наша армія має відповідати всім критеріям НАТО, і для цього необхідно вносити зміни, щоб досягти повної відповідності. Центр має стати місцем спільного аналізу безпекових викликів та вдосконалення системи підготовки та військової освіти. Українські фахівці, співпрацюючи з колегами з країн-членів НАТО, будуть працювати над спільним розвитком спроможностей.

Гайдер підкреслив, що Україна стане не лише отримувачем, але й постачальником цінного досвіду: «Наш внесок у діяльність центру ґрунтується переважно на десятирічному досвіді російсько-української війни, інноваціях та практиках, які ми виробили під час повномасштабного вторгнення Росії. Цей досвід вже змінює стандарти НАТО та формує спроможність реагувати на виклики та загрози у сфері оборони».

Україна активно продовжує розвивати свою співпрацю з НАТО, чим підтверджує своє прагнення до інтеграції у євроатлантичну спільноту. Успішна імплементація 322 стандартів НАТО і запланований впровадження ще 50 свідчать про значний прогрес в цьому напрямку. Запуск NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC) відкриває нові можливості для спільної роботи та обміну досвідом з країнами-членами НАТО. Україна не лише виконує вимоги НАТО, а й активно сприяє їх встановленню, використовуючи накопичений досвід, зокрема, під час війни з Росією. Такий підхід сприятиме підвищенню обороноздатності країни та зміцненню безпеки в регіоні.

Згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), заборона Сполучених Штатів на використання їхньої зброї для ударів по території Росії значно ускладнює зусилля України в обороні від російських наступальних операцій на півночі Харківської області. Речниця Пентагону Сабріна Сінгх 16 травня повідомила, що адміністрація Байдена не змінила своєї позиції щодо використання Збройними силами України американської зброї для нанесення ударів на території Росії. Відповідно до адміністративної політики, ця зброя може використовуватися виключно для звільнення окупованих територій України.

Аналітики ISW зазначають, що обмеження, запроваджені США та іншими західними країнами, створили своєрідний "острів" у прикордонних районах держави-агресора, з якого російські літаки можуть завдавати ударів по українських позиціях та населених пунктах, а також де російські війська та техніка можуть вільно накопичуватися перед початком бойових дій. Ця політика США, за висновками Інституту вивчення війни, суттєво підриває здатність України захищатися від російських наступальних операцій на півночі Харківської області.

З 11 травня Росія атакує населені пункти прикордоння Харківської області, намагаючись увійти до міста Вовчанськ, просуваючись на 10 кілометрів углиб території. Сили оборони України зупинили просування росіян у напрямку Харкова та стабілізували лінію фронту. Президент Володимир Зеленський вважає, що ці наступальні дії Росії мають на меті послабити Збройні Сили України по всій лінії фронту.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Заборона Сполученими Штатами використання своєї зброї для ударів по території Росії суттєво ускладнює оборонні зусилля України в північній частині Харківської області проти російських наступальних операцій.

• Політика обмеження зброї, визначена адміністрацією США, створює "острів" на кордонах Росії, звідки можуть здійснюватися удари по українській території та де російські війська можуть накопичуватися перед початком військових дій.

• Ця політика суттєво підриває оборонні можливості України та ускладнює її здатність захищатися від російських наступальних операцій на півночі Харківської області.

• Наступ Російської Федерації у Харківській області відбувається з метою послаблення оборонних позицій Збройних Сил України по всій лінії фронту.

• Необхідно звернути увагу на зростаючу загрозу російської агресії та продовжувати міжнародний тиск на Кремль для забезпечення безпеки України та регіону в цілому.

Кабінет Міністрів затвердив новий формат військово-облікового документа, який починає діяти з 18 травня, одночасно із набранням чинності законом про мобілізацію. Документи, видані до 16 травня, залишатимуться дійсними до моменту отримання нових.

Згідно з новим порядком, військово-обліковий документ підтверджує належність власника до виконання військового обов'язку і видається призовникам, військовозобов'язаним або резервістам. Це стосується навіть тих громадян, які були виключені з військового обліку відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримували цей документ до набрання чинності постановою Кабміну від 16 травня №559.

Новий військово-обліковий документ буде виданий навіть тим, хто раніше був визнаний непридатним до військової служби або досяг граничного віку перебування в запасі. Для таких осіб документ не вилучається, а в ньому фіксуються дані про виключення з військового обліку.

Документ в електронному вигляді буде містити такі дані: дату народження, прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, військове звання, спеціальність, результати військово-лікарської комісії та інформацію про відстрочку від мобілізації. Ці дані формуватимуться через інтернет-ресурси, зокрема електронний кабінет призовника, веб-портал державних електронних послуг або портал Дія.

Номер та дата видачі нового військово-облікового документа будуть заноситися до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у день його видачі.

Запровадження нового формату військово-облікового документа Кабінетом Міністрів України з 18 травня є важливим кроком у реформуванні системи військового обліку. Основні нововведення полягають у створенні електронного військово-облікового документа, який включає детальну інформацію про особу, що виконує військовий обов'язок, зокрема дані про військове звання, спеціальність, результати медичної комісії та відстрочку від мобілізації.

Це спрощує процес обліку та дозволяє швидше й ефективніше управляти мобілізаційними ресурсами. Новий порядок забезпечує актуальність і доступність даних через інтеграцію з електронними ресурсами, такими як портал Дія, що є значним кроком вперед у цифровізації державних послуг.

Документи, видані до 16 травня, залишаються дійсними до отримання нових, що забезпечує безперервність і стабільність в обліку військовозобов'язаних та резервістів. Важливо також, що новий документ буде виданий навіть тим, хто раніше був визнаний непридатним до військової служби, що гарантує повноту обліку і правову визначеність для всіх категорій громадян.

Україна вступила на новий етап підготовки до забезпечення національної безпеки. Закон про мобілізацію, який був ухвалений Верховною Радою України 11 квітня, офіційно набирає чинності сьогодні, 18 травня. Після прийняття в парламенті, документ був переданий на підпис голові Верховної Ради, Руслану Стефанчуку, наступного дня. 15 квітня спікер парламенту підписав закон, а вже 16 квітня він отримав підпис Президента Володимира Зеленського. Офіційне опублікування закону відбулося 17 квітня в газеті "Голос України". Згідно з документом, він набуває чинності через один місяць з дня опублікування, тобто 18 травня. Деякі положення цього закону стануть чинними через вісім місяців з моменту його опублікування. Зокрема, це стосується норм, які регулюють подання інформації до територіальних центрів комплектування про зареєстровані транспортні та водні засоби, призначені для поповнення Збройних Сил та інших військових формувань у спеціальний період. Зараз військовозобов’язаним надається військово-обліковий документ з вклеєним штрих-кодом (VIN-кодом), що є ідентифікаційним номером, наданим Реєстром військовозобов’язаних Оберіг.

Висновки до цієї статті підкреслюють важливість та актуальність прийняття Закону про мобілізацію для забезпечення національної безпеки України. Відзначається, що закон був ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом, а його набуття чинності є кроком у зміцненні обороноздатності країни. Також висвітлено регулювання подання інформації про транспортні засоби для військових потреб та важливість впровадження нових ідентифікаційних методів для військовозобов'язаних.

У п’ятницю, 17 травня, Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект, який має потенціал перетворити динаміку військової служби в країні. Цей закон дозволяє засудженим особам на добровільній основі вступати до складу армії. Йдеться про історичний крок, який відкриває можливості для певних категорій засуджених та ув'язнених в Україні, а саме тих, хто має бажання та здатності вступити на службу в умовах воєнного стану.

Згідно зі змістом закону, засудженим, які згодяться вступити на військову службу, надається можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Проте це рішення не є автоматичним, адже вирішує його суд. Така ініціатива вимагає ретельного розгляду кожного випадку, зокрема з урахуванням характеру злочину та психологічного стану засудженого.

Міністерство оборони вже розробило плани залучення мобілізованих ув'язнених до спеціальних військових підрозділів. Крім того, кандидати повинні успішно пройти військово-лікарську комісію та мати підтримку командування. Відомо, що не всі засуджені будуть придатні для цієї форми служби, оскільки існують обмеження, які виключають участь у мобілізації за певними категоріями злочинів, такими як загроза національній безпеці або умисне вбивство з особливою жорстокістю.

Станом на 15 травня 2024 року в Україні перебуває 27 471 засуджений, серед яких 1538 жінок. За даними опитування, проведеного у квітні, приблизно 4,5 тисячі засуджених виявили бажання вступити до армії в обмін на умовно-дострокове звільнення. Раніше, голова Міністерства юстиції, Денис Малюська, зазначав, що в Україні може бути від 10 до 20 тисяч засуджених, яких можна мобілізувати на військову службу за контрактом. Цей закон створює нові можливості для реабілітації засуджених та водночас посилює обороноздатність країни, використовуючи їх потенціал у важливій справі захисту національної безпеки.

У результаті підписання законопроекту Президентом України Володимиром Зеленським відкривається нова можливість для засуджених осіб добровільно приєднатися до армії, отримати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та зробити вагомий внесок у захист національної безпеки країни. Закон передбачає ретельний відбір кандидатів та урахування характеру їхніх злочинів, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки військових підрозділів. Згідно зі статистикою, значна кількість засуджених виявила бажання вступити до армії, що свідчить про високий рівень зацікавленості та підтримки цієї ініціативи серед населення. Таким чином, цей закон не лише сприятиме соціальній реабілітації засуджених осіб, але й покращить обороноздатність країни, залучаючи їх досвід та потенціал у справі захисту національних інтересів.