Війна

У своєму виступі перед Федеральними Зборами, Президент Росії Володимир Путін не лише оголосив про успішні випробування гіперзвукової ракети "Циркон" на полі бою, але й знову висунув обвинувачення проти Заходу та Сполучених Штатів, звинувативши їх у спровокуванні конфлікту з Росією та попередивши про його потенційну ядерну загрозу. Незважаючи на те, що перша частина його виступу була присвячена війні проти України, саме національну тему Путін обійшов стороною, зосереджуючись на діалозі з Заходом. Більшість часу він приділив "досягненням" Росії на полі бою, підкреслюючи готовність її збройних сил і наводячи приклади відмінностей в їхній зброї, включаючи стратегічні ядерні сили та гіперзвукові комплекси, такі як "Кинджал" та "Циркон". Попередньої інформації підтверджено, що під час ракетного удару по Києву 7 лютого використовувалася ракета 3М22 "Циркон", що розроблялася як гіперзвукова протикорабельна крилатка, призначена для озброєння частини російського флоту.

Розробка гіперзвукових ракет "Циркон" та їхні можливості враження як морських, так і наземних цілей на відстані понад 1 000 кілометрів були відомі вже кілька років тому. У 2019 році Володимир Путін підтверджував, що швидкість "Циркону" може сягати 9 махів. Однак під час нещодавньої атаки на Київ, ракета, яка була запущена з Криму, за даними каналу Monitor, не досягла гіперзвукової швидкості. Знову розпочавши свій заочний діалог із Заходом, Путін заявив, що Росія не ініціювала війну на Донбасі, проте має намір завершити конфлікт та боротьбу проти нацизму. Він звинуватив США у ворожих діях та заявив про їхню стратегічну агресію. Путін висловив свою занепокоєність щодо можливості ядерного конфлікту та закликав до розуміння цього неприємного факту. Водночас, він висловив готовність до діалогу зі США з питань стратегічної стабільності та безпеки в Євразії. У контексті цього, Путін погрожував "трагічними наслідками" у разі відправлення військових контингентів НАТО в Україну, називаючи їх можливими інтервентами. Такі висловлення стали відповіддю на заяви європейських лідерів, щодо можливості відправлення західних військ до України. Попри це, Білий дім та європейські країни заявили, що не планують військових дій на території України. У наступних двох третинах свого виступу Путін зосередився на внутрішніх російських питаннях, таких як економіка, демографія та соціальні проблеми.

У виступі перед Федеральними Зборами Російської Федерації Президент Володимир Путін підкреслив готовність Росії до діалогу зі Сполученими Штатами з питань стратегічної стабільності, але одночасно висловив серйозні обурення щодо можливості відправлення військових контингентів НАТО на територію України. Він підтвердив готовність Росії захищати свої інтереси та відповідати на будь-які загрози. Також він знову звинуватив Захід у провокаціях та спробах вплинути на внутрішню політику Росії. Путін виступив проти можливості розміщення іноземних військових на території України та нагадав про трагічні наслідки подій, які можуть виникнути внаслідок таких дій. Його заяви свідчать про зростання напруженості в міжнародних відносинах та необхідність подальшого пошуку шляхів врегулювання конфлікту на Сході України.

Росія активно здійснює атаки в різних районах на лінії фронту, що ускладнює ситуацію для Збройних сил України. Зазначено, що після захоплення Авдіївки російські війська продовжили наступ, що призвело до втрат території та ускладнило обстановку на фронті. Протягом цього тижня українські війська відступили з двох інших населених пунктів поруч з Авдіївкою, стикаючись з дефіцитом військової допомоги від Заходу.

Головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, визначив свої основні завдання на фронті. Він наголосив на необхідності ефективного використання бойових можливостей техніки та озброєння для завдання максимальних втрат противнику та ліквідації його техніки. Крім того, він вказав на важливість утримання зайнятих позицій та відновлення територіального становища у тих місцях, де українські сили відійшли.

Зазначено, що Російська Федерація іноді досягає успіху на окремих ділянках. Сирський підкреслив, що для підсилення оборони на головних напрямках необхідно розумно розподіляти резерви та забезпечувати ефективну організацію роботи на пунктах управління з вогневої поразки противника.

Також відзначено, що у деяких українських командирів були виявлені прорахунки в оцінці ситуації та сил противника, що призвело до проблем у обороні на деяких напрямках.

У висновках можна виділити наступне:

• Російська агресія продовжується на різних напрямках на лінії фронту, що створює складну ситуацію для Збройних сил України.

• Напружена обстановка на авдіївському та запорізькому напрямках вимагає ефективного використання бойових можливостей та організації оборони.

• Головне завдання головкома полягає в здійсненні максимальної операційної активності для стримування агресії та відновлення втрачених позицій.

• Важливою є правильна оцінка ситуації та ефективне використання резервів для забезпечення успішного відстоювання на фронті.

• Продовження підтримки Збройних сил України союзниками є критично важливим для забезпечення успішної оборони та стримування агресії Росії.

Роль адмірала Тоні Радакіна, командувача Збройних Сил Великобританії, у розробці стратегії знищення кораблів Російської Федерації виявилася надзвичайно важливою для України в умовах геополітичних та військових напруженостей. Британська газета Time відзначила його внесок у підтримку України у боротьбі з агресією Росії.

Згідно з інформацією, адмірал Радакін залишиться на посаді ще на рік після ключової ролі у допомозі Україні в боротьбі з агресією Росії. Він був запрошений до проведення стратегічних зустрічей з українськими військовими керівниками та обговорення стратегічних питань безпеки та оборони. Його "човникова дипломатія" сприяла зміцненню військово-політичних відносин між Великобританією та Україною.

Адмірал Тоні Радакін також відіграв ключову роль у координації підтримки з боку інших високопосадовців НАТО та надавав неоціненну допомогу у реалізації стратегії знищення російських кораблів, відновленні морської торгівлі України та забезпеченні безпеки у Чорному морі. Враховуючи його внесок у підтримку України та важливість його роботи в умовах геополітичних напружень, прийнято рішення про продовження терміну його служби до 2025 року.

Адмірал Радакін, який став першим морським лордом, отримав цю високу посаду за кілька місяців до вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Його робота у цей період визнана критичною для забезпечення безпеки та стабільності у регіоні. Історія адмірала Радакіна стала прикладом відданості і професіоналізму в служінні своїй країні та її союзникам у часи найскладніших випробувань.

У висновках до цієї статті можна виділити наступне:

• Роль адмірала Тоні Радакіна, командувача Збройних Сил Великобританії, у підтримці України у боротьбі з агресією Росії виявилася вкрай значущою.

• Його дипломатичні навички та стратегічне мислення сприяли покращенню військово-політичних відносин між Великобританією та Україною.

• Адмірал Радакін активно допомагав в розробці та реалізації стратегій знищення російських кораблів, що сприяло зміцненню безпеки в Чорному морі.

• Підтримка з боку адмірала Радакіна та інших високопосадовців НАТО виявилася важливою у координації міжнародної підтримки для України в умовах геополітичних напружень.

• Продовження терміну служби адмірала Радакіна є важливим кроком у забезпеченні стабільності та безпеки у регіоні, враховуючи продовжуючі загрози та виклики, з якими стикається Україна.

У цілому, внесок адмірала Радакіна в підтримку України виявився великим, а його продовження служби свідчить про продовження міжнародної підтримки українського суверенітету та територіальної цілісності.

Смуток та велика втрата стали співтовариством Збройних Сил України, коли вони втратили своїх військових під час нічного бою 29 лютого. У цій трагедії загинули військові з 73-го морського центру Спеціальних Сил Операцій (ССО), які віддали своє життя, залишаючись вірними своїй місії до кінця. Їхня героїчна та важка робота, проведена на суходолі, на морі та в тилу противника, неоціненна для нації та заслуговує на повагу та визнання. Вони пожертвували своїми життями для перемоги над ворогом, показуючи відданість та мужність в обличчі викликів і загроз.

Хоча не вказана кількість загиблих та місце їхньої загибелі, ця трагедія відбулася під час спроби закріпитися на Тендрівській косі в північній частині Чорного моря, що знаходиться біля берегів Херсонської області. 73-й морський центр ССО брав участь у багатьох складних операціях, включаючи звільнення острова Зміїний у 2022 році. Їхня безстрашна діяльність принесла величезний внесок у відновлення українського контролю над важливими територіями у Чорному морі.

Ці воїни заслуговують нашої повної вдячності та пам'яті. Їхній героїзм і відданість буде завжди жити в серцях нашого народу, а їхня жертва не буде забута.

Українські Збройні Сили зазнали тяжкої втрати у нічний бій 29 лютого, коли військові з 73-го морського центру Спеціальних Сил Операцій (ССО) віддали своє життя на службі для захисту країни. Їхня безстрашна боротьба та героїзм на суходолі та морі свідчать про величезний внесок українських військових у боротьбі з агресією. Хоча конкретні деталі загибелі залишаються невідомими, ці військові віддали свої життя заради вільної та незалежної України. Їхня самовідданість та мужність завжди буде запам'ятована і вшанована нашим народом.

Ситуація з обстрілами території України ракетами Росії стає все більш загрозливою. Особливо небезпечними є балістичні ракети, проти яких може працювати лише система протиракетної оборони (ППО). За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ, Юрія Ігната, єдині системи, що здатні збити балістичні ракети наразі — це комплекси ЗРК “Patriot”. Однак постачання ППО до України затримується з різних причин, що може створити серйозну загрозу безпеці країни. Хоча існує сподівання, що системи SAMP/T зможуть виконувати цю функцію, коли Україна отримає їх достатньо. Утім, важливо враховувати, що вплив засобів радіоелектронної боротьби може мати непередбачувані наслідки, включаючи можливість випадкового нараження цивільних об’єктів на ракетний удар. У цій ситуації партнери як національні, так і міжнародні, грають важливу роль у забезпеченні протиракетної оборони. Проте для забезпечення належного захисту України необхідно значно більше систем ППО, зокрема, кілька десятків батарей “Patriot”. Без належного захисту Україна стає дійсною мішенню в умовах триваючого конфлікту з Росією.

• Обстріли території України ракетами Росії, зокрема балістичними ракетами, є серйозною загрозою для країни.

• Єдиною ефективною системою протиракетної оборони проти балістичних ракет зараз є комплекси ЗРК "Patriot".

• Незважаючи на надію на можливе постачання систем SAMP/T, Україні потрібно негайно забезпечити себе достатньою кількістю систем протиракетної оборони.

• Важливо враховувати можливі наслідки застосування засобів радіоелектронної боротьби, оскільки це може призвести до випадкового нараження цивільних об'єктів на ракетний удар.

• Допомога національних та міжнародних партнерів у забезпеченні протиракетної оборони має велике значення для збереження безпеки України.

• Належний захист країни від ракетних загроз потребує негайних заходів, включаючи постачання більшої кількості систем протиракетної оборони, зокрема систем "Patriot".

Прогнозується, що Україні буде не вистачати боєприпасів, і вона постійно буде відставати у війні з Росією на протязі кількох місяців. Це буде продовжуватися до того моменту, доки Захід не згодиться на подальші кроки щодо підтримки Києва. Таке заявив начальник штабу оборони Великої Британії, Тоні Радакін.

Під час виступу на конференції в Лондоні адмірал уникнув прямого коментаря щодо пропозиції Франції щодо розміщення західних сухопутних військ в Україні, проте він відзначив гостру потребу у збільшенні промислової допомоги. Військовий керівник зазначив, що українська армія зіткнулася з складною ситуацією на суші, оскільки їй не вистачає боєприпасів та запасів. Це сталося через припинення військової допомоги США республіканцями в Конгресі, тоді як Європа ще не може заповнити цю прогалину.

Радакін зазначив, що серед союзників НАТО обговорюються питання щодо посилення підтримки України. Нові заяви очікуються під час або перед липневим самітом НАТО у Вашингтоні.

Українські захисники відчувають дефіцит артилерійських снарядів, що прямо впливає на ситуацію на фронті. Нещодавно їм довелося відступити з Авдіївки через складну обстановку. Нагадаємо, міністр закордонних справ України, Дмитро Кулеба, заявляв, що Київ не втратив би Авдіївку, якби союзники вчасно передали артилерійські снаряди. Раніше уряд Великої Британії оголосив про виділення пакета боєприпасів на суму 245 мільйонів фунтів стерлінгів, які є критично важливими для ведення війни України проти Росії.

З вищезгаданої статті можна зробити декілька висновків. По-перше, Україні дійсно загрожує недостатність боєприпасів, що може відбитися на її здатності вести війну з Росією. По-друге, підтримка Заходу, зокрема союзників у НАТО, стає критично важливою для України в цій ситуації. Третій висновок полягає в тому, що відновлення постачань боєприпасів та іншої військової допомоги з боку союзників може значно полегшити обстановку для українських силовиків та підвищити їхню ефективність у боротьбі з агресією Росії.

Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий, у своєму ексклюзивному інтерв'ю для 24 каналу, настоює на необхідності ретельного посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у новому законопроекті про мобілізацію. Він підкреслює, що в Україні складається "парадоксальна ситуація", коли військових, які відмовляються воювати через страх, можуть засудити на п'ять років ув'язнення, а ті, хто ухиляється від служби після проходження ВЛК, отримують лише до трьох років, або навіть обмеження у волі на 1-2 роки. Дикий наголошує на необхідності "другого крила" законодавства — примусових заходів щодо ухильників, щоб забезпечити повну функціональність системи мобілізації. Він закликає депутатів не боятися втратити популярність, нагадуючи їм, що на непідконтрольних територіях України немає місця політичним рейтингам. Однак населення вже зауважує, що новий законопроект може виявитися ще більш строгим: влада вживає заходів, щоб прискорити мобілізацію і залучити якнайбільше людей на фронт. Нововведення включають в себе введення електронних повісток, блокування рахунків ухильників, заборону на виїзд за кордон, збільшення штрафів та навіть кримінальну відповідальність за відмову від медогляду. Також у новому законопроекті передбачено зниження мобілізаційного віку та розширення категорій осіб, які підлягають мобілізації, що свідчить про серйозні зусилля влади зміцнити обороноздатність країни.

У висновку, стаття проливає світло на проблеми, пов'язані з мобілізацією та участю військовозобов'язаних у військовій службі. Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий висловлює необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та військового обліку у новому законопроекті. Він підкреслює наявність парадоксальних ситуацій у законодавстві, які потребують коригування для забезпечення ефективної мобілізаційної системи. Крім того, стаття розкриває нововведення в законопроекті, спрямовані на посилення контролю за військовозобов'язаними та збільшення чисельності осіб, які беруть участь у військовій службі, з метою зміцнення обороноздатності України.

Українська влада посилює відповідальність за ухилення від військової служби: чого очікувати від оновленого законопроекту.

Посилення відповідальності за ухилення від військової служби є актуальним напрямком для української влади.Оновлений законопроект містить ряд заходів, спрямованих на збільшення кількості призовників і вирішення проблеми добровольців.Вводяться суворі санкції за порушення правил військового обліку, що може вплинути на покращення військової мобілізації.Передбачено зниження вікової межі для мобілізації, введення обов'язкового повідомлення про перебування на лікарняному та інші заходи.Впровадження нових правил може допомогти забезпечити більш ефективну мобілізацію та зміцнити обороноздатність країни.

Другий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну свідчить про тенденцію до "замороження" конфлікту. Навіть за таких умов відбулися битви, які ввійдуть в історію. Протягом 2023 і на початку 2024 року Росія змогла виграти криваві й жорсткі битви за два міста на Донеччині – Бахмут і Авдіївку. Україна, незважаючи на це, пробила потужну російську лінію оборони в Запорізькій області і провела надзвичайно складну операцію з форсування Дніпра та утримання плацдарму на лівобережжі Херсонщини.

Наприкінці 2022 року Росія розпочала наступальну операцію на Донбасі, зокрема на Бахмут. Загони найманців приватної військової компанії "Вагнер", вербовані з в'язнів російських тюрем, атакували Бахмут. Після успішного прориву російських сил оборона українських військ ускладнилася, і виникли дискусії щодо стратегії влади України.

У цій битві важливе значення мала рішучість українських військових триматися до останнього, незважаючи на тиску з зовнішніх джерел. Місто Бахмут, попри важкі обставини, залишалося українським. Ця битва, хоч і з масивними російськими втратами, свідчила про стійкість та визначеність українських військових.

У травні 20-го числа російські війська повідомили про захоплення міста Бахмуту, однак українська влада не підтвердила цю інформацію. Операція на цьому напрямку отримала назву "Бахмутська м’ясорубка" через величезні втрати обох сторін, загиблих ще досі невідомої кількості.

Паралельно з битвою за Бахмут, Україна готувала нові підрозділи для проведення свого наступу. Нові бригади, навчені на Заході та озброєні іноземною бронетехнікою, розпочали наступ у Запорізькій області 4 червня. Одним із ключових напрямків удару стало село Роботине, що лежить між Оріхівом та Токмаком, контроль над яким був важливим для перерізання російського сухопутного коридору з Криму на Донбас.

Українські війська зазнали значних втрат у боях під Роботиним, але після тримісячних бойових дій 28 серпня змогли визволити село від російських військ. Однак ця перемога обійшлася дорого втратами сил і часу, через що Українські війська не змогли рухатися далі в напрямку Токмака та Мелітополя. На кінець осені наступ на цьому фронті практично припинився.

У зимовий період російські війська розпочали атаку на Роботине, спрямовуючи свої дії на нейтралізацію успіхів українських сил у цьому районі. Незважаючи на це, одним із найбільших досягнень для Збройних Сил України у 2023 році стало створення плацдарму на лівому березі Херсонщини. Після визволення Херсона від окупантів у 2022 році лінія фронту між українськими і російськими військами проходила по річці Дніпро, перетин якої обидві сторони не могли вдало форсувати.

Восени 2023 року стало відомо, що українські війська змогли переправитись через Дніпро та створити плацдарм на лівому березі. Протягом тривалого часу цю інформацію не робили публічною, але середині листопада українська влада оголосила про його існування. Плацдарм, розташований біля села Кринки, піддається постійним обстрілам та бомбардуванням з боку російської армії, що призвело до практичної знищення цього населеного пункту. Незважаючи на це, українським військам вдається утримувати плацдарм, який має важливе стратегічне значен

Українська влада, ймовірно, зосередиться на стратегічній обороні та формуванні нових військових резервів. У разі збереження міжнародної підтримки та постачання військової техніки від Заходу, Україні може вдалося виконати локальні наступальні операції в Запорізькій області та на Херсонщині. Ці дії можуть мати успіх за умови надходження великої кількості дальнобійних ракет і обіцяних літаків F-16. Сучасні винищувачі забезпечать необхідне повітряне прикриття для сухопутних операцій. Однак більшість аналітиків переконані, що третій рік великої війни буде для України переважно роком стратегічної оборони та мобілізації нових військових ресурсів.

У висновку можна зазначити, що українська влада орієнтується на стратегічну оборону та мобілізацію нових військових сил. Залежно від підтримки Заходу та постачання необхідної військової техніки, можливі локальні наступальні операції у Запорізькій області та на Херсонщині. Однак більшість експертів вважають, що українські війська переважно будуть зосереджені на стратегічній обороні протягом третього року великої війни.

Українська влада, відповідно до вимог екс-командира роти "Айдара" Євгена Дикого, активно працює над оновленням законодавства щодо мобілізації, спрямовуючи зусилля на посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку. Нові законодавчі ініціативи передбачають ряд заходів для забезпечення ефективності та обов'язковості виконання військових обов'язків. Влада зосереджує увагу на вдосконаленні механізмів виявлення та притягнення до відповідальності тих, хто ухиляється від служби, та забезпечує необхідність дотримання військового обліку. Окрім того, пропонуються нові заходи, такі як введення електронних повісток, санкції за неявку за повісткою, збільшення штрафів та кримінальна відповідальність за порушення правил військового обліку. Такий комплексний підхід спрямований на підвищення готовності та мобілізаційної потужності країни в умовах збройного конфлікту.

У результаті інтерв'ю з екс-командиром роти "Айдара" Євгеном Диким стало зрозуміло, що в Україні актуальним питанням є необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у контексті мобілізації. Нові законодавчі ініціативи спрямовані на удосконалення механізмів забезпечення обов'язковості виконання військових обов'язків та зміцнення обороноздатності країни. Важливою є впровадження електронних повісток, введення санкцій за їх невиконання, а також збільшення штрафів і кримінальна відповідальність за порушення правил військового обліку. Такий підхід має на меті підвищення готовності та ефективності військових структур країни в умовах загрози з боку зовнішнього ворога.