Війна

Учорашня ніч та ранок 13 березня стали свідками масованих атак дронів у різних регіонах Росії, спрямованих на нафтопереробні заводи. Цю інформацію підтверджують джерела у ВВС силових органів. Варто зазначити, що атаковані об'єкти, які вважаються ключовими у нафтовій промисловості Росії, потрапили в топ-5 найбільших нафтопереробних заводів країни.

Особливо вразливим виявився НПЗ у Рязані, де виникла пожежа внаслідок атаки. Губернатор Рязанської області, Павло Малков, підтвердив факт удару та інформує про постраждалих осіб. Також, за даними місцевих джерел, у лікарню доправили двох чоловіків із середньою тяжкістю поранень. Крім того, атаки були зафіксовані у Киришському районі Ленінградської області, але, за словами губернатора Олександра Дрозденка, наслідки події вдалося локалізувати.

Спеціальні операції СБУ, які включають атаки на нафтопереробні заводи, продовжуються не лише у Рязані та Ленінградській області, але й у Нижегородській області. Вони є частиною стратегії, спрямованої на позбавлення російського ворога економічних ресурсів та зменшення потоку нафтових грошей, які використовуються для ведення війни проти України.

У цих атаках також були зачеплені важливі військові об'єкти, такі як авіабаза у Бутурлінівці та аеродром у Воронежі. Наразі деталі стосовно загальної кількості дронів, які брали участь у цих атаках, залишаються невідомими. Однак, російське міністерство оборони повідомляє про знищення 58 безпілотників над різними територіями Росії.

Повідомлення про атаки безпілотників у різних регіонах Росії поширилося, вказуючи на збиття 11 БПЛА у Білгородській, 8 у Брянській, 29 у Воронежській, 8 у Курській, а також по одному у Ленінградській та Рязанській областях. Зауважується, що в Рязанській області кількість вибухів перевищила офіційно заявлену кількість збитих дронів, а губернатор Воронезької області повідомив про збиття понад 30 безпілотників, що перевищує офіційні дані міністерства оборони.

Незважаючи на це, пошкодження інфраструктури та житла у муніципалітетах, де були збиті об’єкти, виявились незначними. У Білгороді один з дронів влучив у багатоквартирний будинок, проте на щастя, постраждалих немає. Другий дрон впав у річку. Тим не менше, раніше ТАСС повідомляла про атаку на будівлю ФСБ у Білгороді. Губернатор Брянщини підтвердив збиття безпілотників, але стверджує, що немає жертв чи руйнувань.

Попередньо влада дев’яти російських регіонів інформувала про атаки безпілотників. Губернатори Орловської та Нижньогородської областей підтвердили пожежі на підприємствах паливно-енергетичного комплексу через влучання дронів.

Міністерство оборони РФ заявило, що протягом ночі знищило та перехопило 25 українських безпілотників "літакового типу", а вдень назвало цифру у понад сто дронів. Перед 12 березня атаки безпілотників також зазнали щонайменше шість великих російських підприємств паливної промисловості.

Висновки до згаданої статті свідчать про інтенсивність атак безпілотників на об'єкти у різних регіонах Росії, зокрема на нафтопереробні заводи та військові об'єкти. Збиття безпілотників спричинило незначні матеріальні пошкодження та не призвело до людських жертв. Російські владні структури активно реагують на ці атаки та намагаються контролювати ситуацію. Заяви про перехоплення та знищення українських безпілотників свідчать про напружену обстановку в регіоні. Важливою є спроможність України виконувати такі атаки, що призводить до скорочення ресурсів та зниження економічного потенціалу Росії.

Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал-лейтенант Сергій Сирський, висловив серйозне попередження щодо можливого просування російських військ на сході країни. Зазначивши, що він особисто спостерігав складну обстановку на східному фронті, Сирський наголосив на надзвичайній активності противника, що може свідчити про підготовку до наступу.

Головнокомандувач розповів про проведення роботи в двох бригадах та поступове погіршення обстановки, відзначивши ймовірність просування ворожих підрозділів у глибину бойових порядків ЗСУ. З метою підвищення обороноздатності були прийняті відповідні рішення щодо посилення резервів, боєприпасів та заходів радіоелектронної боротьби.

Головнокомандувач наголосив на зосередженні російських зусиль неподалік від певних населених пунктів, однак відзначив, що ворог значно знизив активність на інших ділянках фронту через втрати та дієві заходи українських військових. Незважаючи на це, всі намірені захопити населені пункти залишаються під контролем ЗСУ.

Головнокомандувач підкреслив на підвищенні бджільності та готовності українських військ до будь-яких можливих загроз, щоб забезпечити стійкість оборони на цій ділянці фронту.

• Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал-лейтенант Сергій Сирський, попередив про можливе просування російських військ на сході країни, вказавши на погіршення обстановки на цьому фронті.

• Відзначено надзвичайну активність противника та ймовірність його просування у глибину бойових порядків Збройних Сил України.

• З метою забезпечення стійкості оборони, прийнято рішення про посилення резервів, боєприпасів та радіоелектронної боротьби у відповідь на потенційні загрози.

• Ворожі дії сконцентровані біля певних населених пунктів, але через втрати та дієві заходи ЗСУ активність противника на інших ділянках фронту знизилася.

• Незважаючи на це, всі наміри захоплення ворога залишаються безрезультатними, а контроль над населеними пунктами залишається українською армією.

• Наголошено на необхідності посилення готовності українських військ до будь-яких можливих загроз та забезпеченні стійкості оборони на східному фронті.

Темною ночі атакуючи російські кораблі: українські дрони революціонізують війну на морі

Українські дрони Magura: таємні зброї на морі

У темряві ночі революціонізуючи війну на морі: українські дрони швидкістю до 80 км/год

Українські дрони Magura продовжують здивовувати своєю ефективністю в боротьбі з російськими кораблями. Їхні розміри, швидкість і маневреність роблять їх майже непомітними для ворожих сил. Солдати на російських кораблях марно намагаються знищити ці безпілотники, але їх малі розміри і швидкість ускладнюють завдання. Використання спеціальних трасуючих боєприпасів допомагає російським військовим позначати місце розташування дронів уночі, але також надає цінну інформацію для українських операторів.

Проведення операцій проти ворожих кораблів може тривати декілька днів, під час яких українські оператори повинні бути постійно зосередженими. Проте вони продовжують демонструвати високу ефективність та привертають увагу своїми досягненнями. Успішні атаки на російські кораблі та важливі об'єкти вже стали стандартом для українських безпілотників, що свідчить про їхню відмінну роботу та важливу роль у війні на морі.

Історія успіху українських дронів почалася з атаки на флагманський корабель "Адмірал Макаров" у 2022 році. Після цього українська військова розвідка продовжила свої успішні дії, наносячи удари по об'єктах у Криму та Росії. Вона продемонструвала високу ефективність та здатність протистояти ворогу, не дозволяючи йому домінувати в Чорному морі.

Розглядаючи ситуацію у Чорному морі, можна відзначити, що Росія не минула втрат. П’ять з тринадцяти десантних кораблів-амфібій були втрачені, а два з чотирьох менших патрульних військових кораблів зазнали пошкоджень або були знищені. Проте головною причиною зростаючої вразливості російського Чорноморського флоту стали українські морські безпілотники. Саме вони вимушують російські кораблі триматися на відстані від українського узбережжя та обмежують їх час перебування в відкритому морі.

У результаті такої ситуації Росія була змушена перемістити свої головні морські сили з Криму до Новоросійська. Навіть там російські кораблі залишаються під постійним натиском українських безпілотників, що обмежує їхні можливості дій. За словами речника ВМС України Дмитра Плетенчука, запуски крилатих ракет "Калібр" з російських кораблів у Чорному морі стали значно рідше. Останній підтверджений запуск відбувся середині лютого, що свідчить про складну ситуацію, з якою стикається Росія у Чорному морі.

Наразі в Чорному морі залишається близько десяти російських ракетоносців, з яких три — підводні човни, майже всі з них розташовані в Новоросійську. Ці дані підкреслюють зростаючий вплив українських військово-морських сил у регіоні, що створює складні обставини для Росії та підтримує обороноздатність України.

Українські морські безпілотники стали ефективним інструментом у військовій діяльності, зокрема в атаках на російські кораблі у Чорному морі. Завдяки їхній дієздатності та непомітності, вони змушують російський флот утримуватися на відстані від українського узбережжя та обмежують можливості дій. Ця ситуація призвела до втрат Росією декількох кораблів у Чорному морі та значного зменшення частоти запусків крилатих ракет "Калібр". Такий стан речей підтримує обороноздатність України та вказує на зростаючий вплив її військово-морських сил у регіоні.

Станом на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців, що створює величезний соціально-економічний виклик як для України, так і для країн, які надають притулок. За даними Центру економічної стратегії, серед них переважно представлені жінки та діти, які змушені були покинути свої домівки через військові дії.

Найбільша частка українських біженців у Європі знаходиться в Німеччині та Польщі, а за їхніми межами також велике число осіб знайшло притулок у США, Великій Британії та Канаді. Однак, необхідно врахувати, що деякі країни поступово скорочують витрати на біженців та посилюють умови для їхнього перебування, що створює додаткові труднощі для переселенців.

Згідно з розрахунками Центру економічної стратегії, кількість українців, які можуть залишитися за межами країни, може сягати від 1,4 млн до 2,3 млн осіб в залежності від подальшого розвитку ситуації. Це вимагає від уряду та міжнародної спільноти комплексних заходів для надання допомоги біженцям, а також стратегій для подальшої інтеграції їх у нові суспільства.

Українські біженці, які змушені покинути свої домівки через військові дії, створюють серйозні виклики для України та країн, які надають їм притулок. Незважаючи на підтримку кількох країн, таких як Німеччина, Польща, США, Велика Британія та Канада, багато інших країн поступово зменшують допомогу та умови для біженців. Це ставить під загрозу добробут та безпеку тих, хто шукає притулок.

Згідно з оцінками, кількість українців, які можуть залишитися за межами країни, значною мірою залежить від подальшого розвитку ситуації. Це вимагає негайних дій з боку уряду та міжнародної спільноти для забезпечення допомоги біженцям та розробки стратегій їхньої подальшої інтеграції у нові суспільства. Важливо забезпечити, щоб кожна країна приймала відповідальність і діяла згідно з принципами гуманітарності та прав людини, щоб забезпечити безпеку та гідне життя для всіх біженців.

Україна готується мобілізувати 330 тисяч новобранців, щоб замінити виснажених військових на передовій, повідомляє Financial Times, посилаючись на Міністерство оборони України. За словами представників військового відомства, решта новобранців буде використана для компенсації втрат та задоволення інших потреб армії, залежно від ситуації на полі бою. В цілому, планується мобілізувати півмільйона осіб. Однак значна частина чоловіків боєздатного віку не виявляє бажання вирушати на фронт, повідомляє Financial Times. Згідно з даними Верховної Ради, лише 3,7 мільйона з 11,1 мільйона чоловіків віком від 25 до 60 років можуть бути мобілізовані. Решта перебувають у статусі війни, мають інвалідність, перебувають за кордоном або заброньовані на виробництві. Дані опитування Info Sapiens, проведеного у лютому, показали, що 48% чоловіків не готові воювати, 34% готові, а решта сказали "важко сказати". Стосовно мобілізаційного законопроєкту, журналісти FT зазначають, що ухильники будуть піддаватися домашнім відвідинам з боку військових вербувальників та будуть позбавлені водійських прав. Ці дані наводяться із посиланням на депутатів, які обговорюють остаточну версію законопроєкту.

Україна планує мобілізувати значну кількість новобранців, щоб замінити виснажених військових на передовій. Згідно з інформацією, наданою Financial Times та Міністерством оборони України, планується залучити до служби 330 тисяч осіб. Однак, існують складнощі у реалізації цього плану через нестачу кандидатів та їх бажання брати участь у війні. Лише частка чоловіків боєздатного віку виявила готовність до служби на фронті. Важливою задачею залишається пошук альтернативних шляхів забезпечення потреб армії, а також мотивація громадян до активної участі у захисті країни.

Спалах конфлікту в Кривому Розі спровокував хвилю обурення та тривоги у місцевому населенні та владі. За даними місцевих органів, ракетна атака, яку здійснили російські війська, спричинила трагічні наслідки. Прямі влучення по житловій дев’ятиповерхівці та інших об’єктах призвели до загибелі трьох людей і поранення щонайменше 36 осіб, серед яких 7 дітей. Ситуацію описав Сергій Лисак, представник Дніпропетровської обласної військової адміністрації, зазначивши, що п'ятеро з постраждалих перебувають у важкому стані та потребують оперативної медичної допомоги.

Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття родинам та близьким загиблих і підкреслив, що рятувальні роботи триватимуть до тих пір, поки всі постраждалі не будуть врятовані. Він зазначив, що зараз рятувальники активно працюють на місці події, намагаючись знайти людей, що можуть перебувати під завалами. Андрій Єрмак, керівник Офісу Президента, опублікував фотографії руйнувань, де видно величезні полум'я та зруйновані будівлі.

Олександр Вілкул з військової адміністрації міста повідомив, що крім нападу на житлову дев’ятиповерхівку, у Кривому Розі були зафіксовані щонайменше ще два випадки влучань ракет. Одна з ракет потрапила у дах п’ятиповерхівки у Металургійному районі, проте точне місцезнаходження третього удару поки не повідомляється.

Рятувальні та допоміжні служби працюють на місці події надзвичайною швидкістю. Державна служба з надзвичайних ситуацій активно гасить пожежі, медичні бригади надають допомогу постраждалим, а штаб допомоги людям розгортається, щоб надати жителям міста необхідну допомогу та підтримку.

У результаті ракетної атаки на місто Кривий Ріг, що було здійснене російськими військами, сталася трагедія, що вразила місцеве населення. За попередніми даними, загинули троє людей, а понад 36 осіб, серед яких 7 дітей, отримали поранення. Загалом було зафіксовано щонайменше три випадки влучання ракетами. Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття родинам загиблих та активно сприяє організації рятувальних робіт. Наразі рятувальні та медичні служби працюють на місці події, надаючи допомогу постраждалим і здійснюючи пошуково-рятувальні роботи. Ситуацію продовжують моніторити та координувати владні структури з метою максимальної допомоги та підтримки громадянам, що постраждали від цієї трагедії.

За інформацією представника Пентагону, очікується, що від Сполучених Штатів буде надіслано до України новий пакет озброєнь на суму 300 мільйонів доларів. Цей пакет буде включати різноманітну зброю, включаючи армійські тактичні ракетні системи.

Відповідно до офіційних осіб США, пакет міститиме декілька протипіхотних/протиматеріальних ракет, включаючи старшу версію далекобійної ракетної системи ATACMS, яка може наносити удар на відстань до 100 миль і нести боєголовки з касетними бомбами.

Додатково до ракетних систем, в пакеті також будуть снаряди для 155-мм гаубиць та керована реактивна система залпового вогню.

Ця ініціатива є частиною підтримки, наданої Україні з боку Сполучених Штатів, особливо в контексті боротьби з агресією Росії на сході країни. Однак, цей пакет озброєнь є лише тимчасовим рішенням, що виникає на тлі недостатнього фінансування та сперечів у Конгресі щодо додаткової підтримки.

Зазначено, що пентагон зміг використати заощадження від попереднього армійського контракту для України для реалізації цієї ініціативи. У зв'язку з цим, вирішення питання надання додаткової підтримки залишається відкритим та потребує додаткових розглядів.

У висновках можна підкреслити наступне:

• Україна очікує надходження нового пакету озброєнь від Сполучених Штатів на суму 300 мільйонів доларів, який містить різноманітну зброю, включаючи армійські тактичні ракетні системи.

• Ця ініціатива є частиною підтримки України в контексті конфлікту на сході країни та загрози з боку Росії.

• На тлі сперечів у Конгресі щодо додаткового фінансування війни в Україні, підтримка з боку США виявляється важливою для українських силових структур.

• Надходження цього пакету озброєнь вирішує тимчасові проблеми, але додаткові заходи можуть бути необхідними для підтримки України у майбутньому.

Уранці цієї вівторкової ночі інформаційне поле відірвало від реальності повідомлення про зіткнення в Курській області, де, як стверджували російські провоєнні блогери та телеграм-таблоїд Baza, тривав "стрілецький бій" і "працювала артилерія". Зокрема, обговорювалися події в районі селища Тьоткіне біля кордону з Україною, а також в Білгородській області. Однак, незважаючи на різнопланову інформацію, офіційних підтверджень чи спростувань зі сторін російського чи українського уряду не надходило. Слід зазначити, що кілька джерел відмовилися підтверджувати цю інформацію, зокрема, ВВС та представник ГУР Міноборони України. Згадані у повідомленнях "Легіон Свобода Росії", РДК (Російський добровольчий корпус) і "Сибірський легіон" до цього не мали жодних конкретних підтверджень щодо своєї діяльності в зазначених регіонах. Ситуація продовжує залишатися неоднозначною, хоча інформація про можливі бойові дії надзвичайно засмучує та тривожить.

Сповіщаючи про широкомасштабні обстріли та збиття безпілотників в прикордонних областях, він висловив серйозні занепокоєння щодо безпеки жителів. Він вказав на "фактично відселених" мешканців десятків населених пунктів, що лежать поблизу кордону, які стали жертвами атак. Поскаржившись на поширення "фейків" та провокацій з метою посіяти паніку серед населення, він закликав до ретельності у сприйнятті інформації та відповідальності в медіа. Відповідальність за атаки взяли на себе бійці "Російського добровольчого корпусу" (РДК) та "Легіону "Свобода Росії", що активно діяли в районі. У той же час, урядові чиновники Києва послідовно заперечували будь-яку причетність до проведення цих операцій, підкреслюючи мирні цілі України та готовність до дипломатичного врегулювання конфлікту.

У результаті описаних подій виокремлюються кілька ключових моментів. По-перше, наявність активної бойової діяльності та обстрілів у прикордонних областях, що призвело до відселення мешканців і загострення безпекової ситуації. По-друге, звинувачення з боку українського уряду в поширенні фейків та провокацій, що мають на меті посіяти паніку в суспільстві. По-третє, признання відповідальності за атаки бойовиками з "Російського добровольчого корпусу" (РДК) та "Легіону "Свобода Росії", хоча український уряд заперечує свою причетність до цих подій. Всі ці фактори свідчать про загострення ситуації на сході України та необхідність подальшого міжнародного втручання для забезпечення миру та стабільності в регіоні.

Починаючи з кінця минулого року, українська армія, після невдачі в наступі, змінила свій підхід на стратегічну оборону, яка включає побудову масштабних оборонних ліній. Проте у Києві зіткнулися зі значними труднощами у втіленні цього плану. "Ми бачили лише окопи по коліно і все", – так військовослужбовець Микола описує стан інженерно-фортифікаційних споруд на другій лінії оборони, куди нещодавно був переміщений його підрозділ на Сході. Ця проблема є поширеним явищем, особливо відчутним стало це у лютому, коли українські війська були змушені відступати з Авдіївки під тиском російських військ. Бійці стверджують, що за містом не було готових оборонних рубежів, що дозволило противнику швидко просунутися на захід на майже 10 км. Самі бійці, військові експерти, аналітики і політики говорять про недостатність, непідготовленість та навіть погану якість українських оборонних ліній. Парламентська опозиція вимагає звіту від прем’єр-міністра щодо "проваленої програми будівництва фортифікацій" і проведення розслідування цього. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє про виділення рекордних 20 мільярдів гривень з початку року на створення оборонних рубежів та інтенсифікацію цих робіт. Після оприлюднення інформації про плачевний стан українських фортифікацій, цей процес значно прискорився. Щоденно військові підрозділи та обласні адміністрації почали оприлюднювати фотозвіти про копання окопів та будівництво бункерів, а координувати цей процес став "непублічний куратор" від влади. Спочатку слід розібратися, що саме означають терміни "оборонні споруди". Це військові фортифікаційні споруди, які будуються біля лінії зіткнення та на певній відстані від неї. Зазвичай лінія оборони складається з трьох основних частин. Перша – "передпілля", яке може включати мінні поля, загородження з колючого дроту, протитанкові рови та бетонні перешкоди – так звані "зуби дракона". Друга – головна лінія оборони, яка включає бункери, земляні оборонні пункти, траншеї, земляні укриття, бункери та позиції для кулеметів. Третя – резервна лінія, а також місця для розташування артилерійських гармат. Прикладом такої системи є "лінія Суровікіна", яку російські силовики побудували на окупованій території Запорізької та Донецької областей за півроку – з жовтня 2022 по весну 2023 року. Україна почала будувати свої оборонні лінії ще з 2015 року вздовж лінії розмежування на Сході. Однак вони не були настільки міцними та ефективними, і розташовані не в тих районах, де зараз ведуться бойові дії.

Віктор Кевлюк, колишній командир штабу оперативно-тактичного угруповання "Луганськ" та зараз експерт Центру оборонних стратегій, розглядаючи ситуацію на Луганщині, розповів про те, як інженерно-фортифікаційні споруди були зведені вздовж річки Сіверський Донець. "Передня лінія оборони пролягала вздовж річки, друга лінія оборони була побудована паралельно Сіверському Донцю і перпендикулярно до сучасної лінії фронту. Тому питання: яка користь від цієї лінії сьогодні, якщо напрямок ведення бойових дій зі сходу на захід, а не з півдня на північ?" — пояснив Кевлюк. За його словами, по всьому державному кордоні з Російською Федерацією на Луганщині не було жодних оборонних рубежів. На деяких ділянках були лише взводні опорні пункти, а на інших — лише концентрація резервів у тилу. Це призвело до того, що російським військам вдалося швидко окупувати більшу частину Луганщини та просунутись вглиб області під час початкової фази вторгнення у 2022 році.

У багатьох інших ділянках фронту, особливо на півдні Донецької області, українські війська були змушені відступити з першої лінії оборони на другу під тиском противника, але третю лінію оборони не підготували. За даними джерела з командування інженерних військ, оборонні рубежі, які були зведені з 2015 року, виявилися неефективними на початку повномасштабної війни, оскільки російська армія фактично їх обійшла і просунулась вглиб території на багатьох ділянках фронту. Останніми "старими" лініями оборони залишились Мар'їнка і Авдіївка, які впали на початку цього року під час тиску російських військ.

Тепер Україна прискорено намагається збудувати нову лінію оборони, особливо на найбільш критичних ділянках, таких як біля Запоріжжя, на заході Донеччини, а також біля Куп'янська та вздовж східного кордону з Росією. Проте залишається відкритим питання: чому почати зводити нову потужну оборонну лінію не було розпочато в перші два роки великої війни? Співрозмовники з ВВС Україна зазначають різні версії причин. Це може бути пов'язано з хаосом у перші місяці конфлікту, обмеженими фінансовими ресурсами держави та акцентом на наступальні, а не оборонні стратегії українського уряду.

Основну частину робіт зі зведення оборонних рубежів поблизу фронту виконують інженерні війська, що входять до Сил підтримки Збройних Сил України. В початку березня президент Володимир Зеленський змінив командира Сил підтримки. Новим керівником став начальник інженерних військ Олександр Яковець.

На думку полковника запасу Віктора Кевлюка, Україна стикається з дефіцитом інженерних підрозділів, що є наслідком їх значного зменшення на початку 2000-х років. Зараз, як пояснює експерт, командувач оперативного командування на фронті має у своєму розпорядженні лише один полк оперативного забезпечення з трьох батальйонів, який може здійснювати роботи з фортифікаційного облаштування, оскільки він має необхідне обладнання та техніку. Однак, за словами Кевлюка, цього виявляється недостатньо. "Для здійснення оборонної операції в оперативному командуванні потрібно приблизно 5-8 інженерних батальйонів, а маємо лише 1. Питання: чому немає інших? Невідомо", — зауважує Кевлюк.

Ще однією проблемою є те, що процес облаштування фортифікацій відбувався "знизу – догори", тобто кожний конкретний підрозділ відповідав лише за створення лінії оборони на своїй ділянці. Для того, щоб створити щось більш надійне, ніж звичайні окопи, потрібно було постійно звертатися до вищого командування за виділенням деревини, бетону чи техніки. Це призвело до того, що зведені фортифікації на кожній окремій ділянці значно відрізнялися одна від одної і не створювали щільного та суцільного оборонного рубежу. Така ситуація надавала російським військам можливість продавлювати українську оборону на "слабких" ділянках і заходити у фланг інших підрозділів.

Оголосивши про перехід до "стратегічної оборони", в грудні 2023 року українська влада визначила, що замовниками при закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення для будівництва фортифікаційних споруд є відразу кілька відомств. Серед них Міністерство оборони, державна спеціальна служба транспорту, місцеві адміністрації і державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури. Однак, часто фактично координувати цей процес виявляється надто складно, і місцеві адміністрації у деяких випадках не надають необхідної допомоги військовим, що вимушені в умовах відсутності спецтехніки і матеріалів нашвидкуруч зводити фортифікаційні споруди біля лінії бойових дій.

Член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Рахманін (фракція "Голос") вказує на проблему з вилученням будівельної техніки для робіт з облаштування оборонних рубежів Збройних Сил України (ЗСУ). За словами Рахманіна, хоча ЗСУ мають законне право вилучати необхідну техніку, це відбувається не завжди через місцеві військові адміністрації. З його точки зору, ця проблема виникає через низьку "виконавчу дисципліну" в Україні, де немає когось, хто міг би дійсно навести порядок.

Неочікуваним рішенням стало призначення колишнього заступника голови Офісу Президента України Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони Рустема Умєрова з питань облаштування фортифікацій. Це стало причиною занепокоєння і сумнівів, оскільки Тимошенко відомий своєю суперечливою репутацією. Він не бажав розкривати деталі своєї причетності до фортифікаційної тематики, залишаючи питання про його роль у процесі облаштування оборонних укріплень без відповіді.

Тим не менш, Міністерство оборони заявило, що Тимошенко відповідає за роботу з облаштування фортифікацій, а також за комунікаційну політику. Однак, кон

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Наявність дефіциту інженерних підрозділів у Збройних Силах України створює проблеми у роботі з облаштування оборонних рубежів.

• Недостатня виконавча дисципліна та низький рівень координації в українській системі управління ведуть до затримок у вирішенні питань щодо отримання необхідних матеріалів і техніки для фортифікаційних робіт.

• Призначення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони може стати першим кроком у поліпшенні комунікаційної політики в Збройних Силах, але його причетність до робіт з фортифікації залишається неясною.

• Важливість вирішення цих питань для зміцнення обороноздатності України та створення надійних оборонних укріплень на фронті.

Протягом останніх п'яти років, Україна пережила вражаючий стрибок до лідерства серед країн-імпортерів зброї. За період з 2019 по 2023 рік, згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), обсяг імпорту зброї зріс на неймовірних 6633%, порівняно з попереднім п'ятиріччям з 2014 по 2018 рік. Цей ріст призвів до того, що Україна зараз очолює світовий список імпортерів зброї.

Результати аналізу свідчать, що в той самий період експорт зброї з Росії вдвічі скоротився, що призвело до зниження її позицій у світовому рейтингу експортерів. Україна наразі займає перше місце серед країн Європи та четверте у світі за обсягом імпорту зброї.

Цей успіх став можливим завдяки широкому спектру отриманої основної зброї від понад 30 країн з 2022 року. Серед основних постачальників України є США (39% озброєння), Німеччина (14% озброєння) і Польща (13% озброєння).

У той же час, Росія втратила свої позиції на ринку зброї. Російські поставки були випереджені Францією, яка збільшила свій експорт озброєння на 47%. Крім того, експорт російської зброї впав на рекордні 53% за останні два роки, зменшившись до 10% загального обсягу на світовому ринку.

США залишаються найбільшим експортером зброї, забезпечивши 55% світового експорту, що на 20% більше, ніж у попередньому п’ятирічному періоді.

У висновках можна підкреслити, що Україна за останні п'ять років стала визнаним лідером серед імпортерів зброї, демонструючи значний зріст у цьому напрямку згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру. Цей ріст є наслідком рішучих кроків у розвитку оборонної галузі та стратегічних дипломатичних зусиль України.

Спадщина успіху полягає у широкому спектрі отриманої основної зброї від численних країн, що вказує на довіру міжнародного співтовариства до українських оборонних потреб. Це досягнення відображає високий рівень технологічного потенціалу та здатність України забезпечити власну безпеку в умовах геополітичних викликів.

Подальші перспективи України як лідера в імпорті зброї залежать від здатності країни до підтримки цього темпу розвитку та збереження стратегічних партнерств з ключовими постачальниками зброї. Такий успіх має важливе значення для зміцнення оборонної потужності України та забезпечення національної безпеки в умовах складної геополітичної ситуації.