Війна

Уночі 7 червня російські окупаційні війська вчинили жорстокий напад на Україну за допомогою передової технології — дронів і ракет. Страшні вибухи розірвали тишу в кількох областях нашої країни, наносячи значні матеріальні збитки та, найгірше, приносячи страждання мирному населенню. Цей безжалісний акт агресії став черговим випробуванням для нашої нації, але він також засвідчив нашу непохитну вольову міць та рішучість у боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність. Україна не здригнеться перед терором та агресією, ми стоїмо єдиною непохитною стіною на шляху до свободи та миру в регіоні.

Атака розпочалася пізно ввечері 6 червня, коли ворог запустив кілька груп ударних безпілотників (БпЛА). Ближче до ранку розпочалася ракетна атака.

За даними Повітряних сил України, більшість БпЛА тримали курс на західні та північні регіони. Деякі з них наблизилися до Старокостянтинова на Хмельниччині. Випущені росіянами ракети також здебільшого цілились у Старокостянтинів, летіли до цілі двома групами, кружляючи різними областями.

Станом на ранок, вибухи було чутно на Київщині, Хмельниччині, Вінниччині, Одещині та Харківщині.

На Київщині, за повідомленням місцевої обласної військової адміністрації (ОВА), внаслідок атаки виникла пожежа на одному з промислових підприємств. Обійшлося без постраждалих.

Про наслідки в інших областях, де лунали вибухи, поки що нічого не відомо. Також немає повідомлень про атаки окупантів на енергетичні об’єкти України.

У Київській області внаслідок нічної атаки ворога, що тривала понад чотири години, спалахнула пожежа на промисловому підприємстві, про що повідомив очільник Київської обласної державної адміністрації Руслан Кравченко. Він зазначив, що системи протиповітряної оборони працювали, проте атака все ж призвела до пожежі.

“Постраждалі відсутні. Ліквідація наслідків пожежі триває. Всі оперативні служби працюють”, – заявив очільник Київської ОДА.

Аналітики українського проєкту з відкритих джерел інформації (OSINT) DeepState повідомляють, що російські війська провели військову операцію і здійснили окупацію населеного пункту Іванівка, що розташований на Куп'янському напрямку в Харківській області. Ця невтішна новина була оприлюднена через Telegram-канал DeepState і стала об'єктом пильної уваги як українських, так і міжнародних спостерігачів.

За даними аналітиків, наразі село перебуває під повним контролем російських військ. Офіційного підтвердження цієї інформації поки що немає.

Захоплення Іванівки стало можливим після того, як наприкінці квітня російські війська зайняли села Кислівка і Котлярівка, розташовані за кілька кілометрів на південь від Іванівки.

Іванівка – це село в Куп’янському районі Харківської області, яке було окуповане російськими військами на початковому етапі повномасштабного вторгнення. У першій половині січня 2023 року село було деокуповане українськими військовими під час контрнаступальної операції в Харківській області восени 2022 року.

До повномасштабного вторгнення населення села становило 135 осіб.

У Верховній Раді України внесено на розгляд законопроект, який пропонує заборонити мобілізацію 100% працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у зв'язку з їх вирішальною роллю у проведенні рятувальних операцій та ліквідації наслідків російських атак. Враховуючи необхідність постійної готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та важливість швидкого реагування на загрози безпеки, ініціатори закону стверджують, що захист кваліфікованого персоналу ДСНС є запорукою національної безпеки та внутрішнього спокою. Водночас, враховуючи недостатній кадровий резерв у сфері рятувальних служб, прийняття цього закону має на меті зберегти оперативну ефективність та готовність до дій в умовах можливих загроз.

“100% працівників ДСНС повинні отримати бронь від мобілізації. Подав відповідний законопроєкт №11323 до Верховної Ради,” – повідомив нардеп Олексій Гончаренко у Telegram.

Він зазначив, що рятувальники, які щодня та щоночі рятують українців та розбирають завали після атак росіян, мають отримати бронь від мобілізації.

Раніше Олексій Гончаренко повідомив, що Кабінет Міністрів України прийняв постанову, яка передбачає бронювання частини працівників ДСНС.

Україна, як ніколи раніше, відчуває потребу в додатковому пілотному контингенті, і на цьому шляху звертається за підтримкою до Сполучених Штатів Америки. Однак, навіть із непереборним бажанням та нагальністю, Україна стикається зі значними перешкодами у здійсненні цієї місії. Обмежений доступ до програми навчання ускладнює можливості країни збільшити свій пілотний склад на необхідний рівень.

Необхідність у поповненні пілотного складу в Україні народжується з величезної відповідальності перед нацією та безпекою країни. Швидкість розвитку сучасної авіаційної технології вимагає постійного оновлення та підвищення кваліфікації пілотів для забезпечення безпеки польотів і ефективного функціонування авіаційної галузі в цілому.

Така ситуація вимагає невідкладних заходів для забезпечення доступу українських пілотів до високоякісних програм навчання, розроблених іноземними партнерами, зокрема, Сполученими Штатами Америки. Співпраця у цьому напрямку може стати ключовим фактором у підвищенні ефективності української авіаційної галузі та підготовці кваліфікованих пілотів, готових виконувати завдання на рівні світових стандартів.

Тому вирішення питання щодо розширення доступу українських пілотів до програм навчання є нагальним завданням для українських та американських влад, які повинні спільними зусиллями знайти оптимальні шляхи вирішення цієї проблеми.

Уряд України офіційно звернувся до Сполучених Штатів з проханням про навчання додаткових пілотів на базі Національної гвардії Морріс у Тусоні, штат Аризона. За інформацією видання Politico, Київ вказує на наявність 30 пілотів, які готові негайно розпочати навчання в США.

Проте, адміністрація президента Джо Байдена повідомила про обмежену кількість місць для навчання у програмі, що базується в Аризоні. Зазначено, що можуть бути прийняті лише 12 пілотів-стажерів одночасно.

Також зазначено, що два інші заклади навчання, що розташовані у Данії та Румунії, також стикаються з аналогічною проблемою обмеження доступних місць для тренувань.

Конгресмени Джим Гаймс та Майк Тернер, які очолюють Комітет з розвідки Палати представників, вжили заходів для підтримки проведення додаткових навчань. Вони спільно з іншими законодавцями написали листа до Пентагону з проханням розглянути цю проблему.

Українські військові отримали відповідь від Вашингтона, в якій зазначено, що окрім обмежених місць у програмі навчання, існують домовленості з іншими країнами щодо тренувань на літаках F-16, які США не можуть порушити.

Компанія Krauss-Maffei Wegmann і Nexter Systems (KNDS), що спеціалізується на виробництві бронетехніки, засвідчила неможливість надання додаткового озброєння для українських військових у найближчий період. За словами директора KNDS, Ральфа Кетцеля, питома здатність до швидкого виробництва була вичерпана, оскільки було складно передбачити тривалість конфлікту на українській території. Крім того, країни-члени НАТО також виявили зростаючий попит на нові технології в області військової техніки, що робить ситуацію ще більш складною для забезпечення потреб оборони України.

Кетцель висловив думку, що стратегічне рішення про поставки могло б бути прийняте раніше, дозволяючи компанії забезпечити Україну необхідним озброєнням. Він також наголосив на важливості підтримки союзників та партнерів для ефективного забезпечення української армії.

Зазначаючи складнощі відновлення техніки на місці, Кетцель висловив занепокоєння щодо того, що ремонт танків Leoprad у зоні конфлікту може зайняти довгий час. Закупівля запчастин також залишається проблемою, особливо з урахуванням потреб Німеччини в готовності до можливих конфліктів.

Нещодавно міністр оборони України Рустем Умєров закликав світові оборонні компанії та технологічні гіганти інвестувати в українське виробництво зброї, що свідчить про стратегічний курс України на зміцнення своїх військових потужностей.

Українські військові, зі свого боку, вже почали використовувати нідерландські зенітні установки під назвою Cheetah для знищення ворожих цілей, продовжуючи розвивати свої оборонні можливості.

Нова схема, яка була впроваджена в Україні, стала не лише важливим кроком у сфері регулювання транспортного руху, а й відображенням змін в законодавстві. Після прийняття нового законопроєкту про мобілізацію, уряд вирішив розширити вимоги до юридичних осіб щодо переоформлення автотранспорту. Тепер, окрім звичайних процедур, які передбачаються при цьому, юридичні особи повинні надати довідку про перебування транспортних засобів на військовому обліку. Це нове вимога виникла внаслідок стрімкої еволюції суспільних потреб і відображає державний захист важливих інтересів у сфері безпеки і оборони країни. Такий захід спрямований на оптимізацію контролю за автомобільним парком юридичних осіб, а також на посилення обороноздатності країни в умовах сучасних геополітичних викликів. Реалізація цієї нової схеми покликана забезпечити більшу ефективність в управлінні автотранспортними ресурсами та зробити транспортну систему країни більш адаптованою до поточних потреб суспільства.

На цьому вже встигли заробити вигадливі “ділки”, які розробили спосіб обходу отримання цього документа. Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

Прокурори повідомили про підозру 65-річному чоловікові, який за гроші допомагав переоформляти автомобілі, надаючи фальшиві довідки про перебування авто на військовому обліку. Він співпрацював з адміністратором сервісного центру МВС, який незаконно передавав йому інформацію з порталу Нацполіції, яка мала обмежений доступ. Також працівник МВС передав інформацію про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, що свідчить про витік службової інформації.

Наразі триває досудове розслідування, і підозрюваним обираються запобіжні заходи.

Житомирська обласна прокуратура, яка має спеціалізацію у справах оборони Центрального регіону, активно здійснює розслідування трагічної ситуації, пов'язаної із загибеллю військовозобов'язаного після його візиту до місцевого територіального центру комплектування. Це надзвичайно важлива справа, що вимагає ретельного аналізу всіх обставин і подій, що передували цьому нещасному випадку. Інцидент було повідомлено Офісу генерального прокурора 6 червня, і він став об'єктом негайного реагування з боку відповідних правоохоронних органів. Житомирська обласна прокуратура зосереджує увагу на встановленні всіх обставин події, з'ясуванні причин та винних у цьому випадку. Здійснюючи свою діяльність, прокуратура покликана забезпечити справедливість, зберегти довіру громадськості до військових інституцій та гарантувати безпеку всім громадянам.

Попередньо справу кваліфікували за статтею про умисне вбивство.

“За даними слідства, громадянина доставили до РТЦК та СП Житомирської області для проходження ВЛК. За попередньою інформацією, там у нього стався епілептичний напад. Чоловіка каретою швидкої медичної допомоги доставили до реанімації. 2 червня у лікувальному закладі лікарі констатували його смерть”, – зазначено у повідомленні.

Правоохоронці наразі встановлюють всі обставини події, а справу розслідує Звягельський районний відділ Національної поліції в Житомирській області. Попередньо, 32-річний місцевий житель Сергій Ковальчук помер після візиту до Звягельського РТЦК та СП для проходження військово-лікарської комісії.

Інформація від військових свідчить, що перед прибуттям до ТЦК Ковальчук “декілька днів зловживав алкоголем і був з ознаками легких травмувань”. Слідчо-оперативна група, яка працювала на місці події, нібито кваліфікувала подію як “самокаліцтво”, заявили в оприлюдненому 4 червня повідомленні Житомирського обласного ТЦК та СП.

Але батько загиблого, Микола Ковальчук, стверджує, що його син був убитий. Він посилається на медичні висновки, згідно з якими Сергій мав перелом кістки склепіння та черепа. За словами чоловіка, загиблий потрапив до лікарні 29 травня і провів три з половиною доби в реанімації. Микола Ковальчук також додав, що поліція розпочала розслідування на звернення родини.

Завідувач відділення реанімації та інтенсивної терапії Звягельської лікарні, Анатолій Бортник, розповів, що стан Ковальчука був дуже тяжким одразу після госпіталізації.

Поліція веде розслідування за статтею 128 Кримінального кодексу України “Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження”. Про це повідомила заступниця начальника відділу комунікацій Головного управління поліції в Житомирській області Іванна Сілецька.

Згадуючи вимоги колишнього головнокомандувача Збройних Сил України, Валерія Залужного, щодо необхідності мобілізувати півмільйона громадян, справа стає вельми актуальною в контексті поточних подій. Однак, потрібно обдумано підходити до таких рішень, беручи до уваги різноманітні аспекти суспільного життя та військових потреб. Депутат Руслан Горбенко, відповідаючи на запитання щодо застосовності зазначеної цифри після підвищення рівня мобілізації, відзначив важливість об'єктивної оцінки потреб оборони та мобілізаційних можливостей країни. Тільки ретельне аналізування таких питань може дозволити прийняти раціональні та ефективні рішення, спрямовані на зміцнення обороноздатності та забезпечення національної безпеки.

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, Руслан Горбенко, розкрив точну кількість українців, яку планують мобілізувати впродовж року.

Під час планування контрнаступу під керівництвом Валерія Залужного виникла потреба мобілізувати 500 тисяч українців. “Проте допомога від міжнародних партнерів, на жаль, затримувалась”, — зауважив депутат.

Згодом Залужного на посаді замінив Олександр Сирський. Новий воєначальник затвердив план оборони на 2024 рік, який вже не передбачав мобілізації такої кількості осіб. “Також важливо враховувати, що для забезпечення призову 500 тисяч осіб необхідна зброя та величезний фінансовий ресурс для їхнього навчання й утримання”, — підкреслив Горбенко.

На сьогодні військове командування та військовослужбовці говорять про потребу у мобілізації 100–110 тисяч осіб на 2024 рік. За словами Горбенка, протягом року планується мобілізувати приблизно до 120 тисяч українців.

У Харківській області була сформована тимчасова спеціальна комісія, яка відповідає за оцінку якості будівництва оборонних споруд. Разом з цим, Державне бюро розслідувань також здійснює ретельний аналіз у цьому напрямку. Однак варто зауважити, що військовим заборонено розголошувати інформацію про ці дії у своїх інтерв'ю, а представників ЗМІ звинувачують у необ’єктивності та підкріпленні російських наративів під час згадування цих питань у своїх матеріалах.

Представники видання “Слідства.Інфо” взяли інтерв’ю у військовослужбовців трьох різних бригад Сил оборони, що беруть участь у стримуванні наступу ворога в області. Деяким з них були проведені “виховні бесіди” з керівництва, яке рекомендувало утриматися від обговорення з журналістами будь-яких питань, що стосуються оборонних споруд.

Один із бійців зазначив: “На нас прямо не тиснули, але всім, хто висловлює будь-яку думку з приводу фортифікації, чи то власні, чи же знають (командувачі, — прим.), то з ними провели розмови”.

Ми утримуємось від розголошення назв підрозділів, а також імен чи позивних військовослужбовців, щоб не наражати їх на тиск з боку їхнього керівництва. Наголошуємо, що цей матеріал не має на меті відтворити повну картину щодо готовності ліній оборони в області, а надати уявлення про цензуру та тиск, які відчувають військовослужбовці та журналісти у зв’язку з висвітленням даної проблеми.

Що відбувається на півночі Харківської області?

Російський наступ, який розпочався у першій половині травня, викликав перекидання сил для підсилення бригади Сил оборони на цей напрямок. Зусиллями військових вдалося стримати просування ворога, але росіяни все ж таки просунулися вперед на двох ділянках: у районі міста Вовчанськ та Липецької громади. Це спровокувало розмови про якість фортифікаційних укріплень, які в області будували з 2022 року.

13 травня голова Антикорупційного центру “Межа” у колонці для “Української правди” стверджувала, що Харківська обласна адміністрація сплачувала мільйони фіктивним фірмам за облаштування укріплень. Також, Харківський антикорупційний центр обчислив, скільки державних коштів витрачено на деревину для цих робіт, зауваживши, що у деяких випадках ціни на неї на Харківщині були вищі, ніж у сусідніх Дніпропетровській та Донецькій областях. Цікавість до можливого завищення цін на облаштування ліній оборони виявили і в СБУ.

Чому військові висловлюють занепокоєння щодо укріплень? Проблеми з якістю та готовністю фортифікаційних укріплень почали висуватися самими військовими. Уже 12 травня командир підрозділу розвідки Збройних сил України, Денис Ярославський, повідомив, що у Вовчанську тривають вуличні бої, та підкреслив, що фортифікаційні споруди та міни на кордоні області, які перейшли до російських окупантів, були відсутні. Тим часом, підрозділ Національної гвардії “Гострі Картузи” повідомив, що українські військові відступили з деяких позицій.

У зв’язку з цим, можливість для журналістів працювати з військовими на цьому напрямку тимчасово була закрита, а з деякими бійцями проведені “виховні бесіди”.

“Нам сказали не згадувати про фортифікацію, про наступ, про втрачені села. Нічого не публікувати. Не дали жодних пояснень. Тільки кажуть, що ми працюємо на руку ворога. А фортифікаційні споруди дуже погані, просто дуже. Доводиться все облаштовувати знову”, – розповів один із бійців у розмові з журналістами.

Випадки, коли доводилося самостійно дооблаштовувати позиції, не рідкі. Наприклад, у підрозділі “Слідства.Інфо” зазначили, що їм довелося розмістити свої позиції у старому російському бліндажі через недостатню готовність нових укріплень.

“Ми будували лінію укріплень з 2022 року, але вона не була завершена. Хлопців відправили в ці укріплення, знаючи, що вони мають бути, але вони не завершені. Тому хлопці зараз відтяглися назад у старий російський бліндаж і облаштовують там свої позиції, а потім перемістяться сюди. Ми не встигли, наші розрахунки не вдалися – нам доведеться самостійно добудовувати”, – зазначив військовий.

Деякі військові також висловили скарги на якість виконаних робіт.

“Десь просто стоїть якась будка з бетону посеред поля. Такі фортифікаційні споруди будують біля посадок, на висотах, щоб тебе було менше видно. У нас це зроблено тупо в ямі. Все вода підтікає, і нічого не побачиш”, – зауважив інший військовий.

Робота зі зведенням ліній оборони на Харківщині триває з 2022 року і продовжується досі. Журналісти “Слідства.Інфо” провели кілька годин на будівництві одного з взводних опорних пунктів у травні. Відбудова цих пунктів на ділянках прориву російських сил тривала до самого наступу.

Після опублікування матеріалу від CNN, в якому військовослужбовець 13-ї бригади Нацгвардії “Хартія” також стверджував, що укріплення на їхній ділянці не були готові, підрозділ виступив із публічною заявою, заперечуючи це твердження.

“Нам важливо, щоб інформація про наш підрозділ була об’єктивною, а коментарі наших бійців і командирів – зрозумілі не як окремі цитати, а мали чіткий та недвозначний контекст”, – зазначено у заяві.

Також спробували вплинути на матеріал журналістів від “Слідства.Інфо”, які висвітлювали тему фортифікаційних укріплень на Харківщині. Їх просили видалити усі згадки бійців про проблеми з відсутніми чи незавершеними укріпленнями. Протягом трьох днів представники різних рівнів намагалися “переконати” журналістів. Деякі з них аргументували, що це політично чутлива тема, а згадка про конкретні підрозділи може призвести до тиску зверху.

Загалом, складно отримати чітку картину щодо укріплень на Харківщині з кількох причин. По-перше, відповідальність розділена між різними підрозділами. Наприклад, за будівництво “першої лінії” відповідальність лежить на підрозділах Сил оборони, за “другу” – на інженерних бригадах, а за “третю” – на місцевих військово-цивільних адміністраціях. По-друге, офіційно отримати інформацію про готовність “другої лінії” оборони неможливо, оскільки у Силах підтримки стверджують, що це може бути корисно для ворога.

На разі журналісти опиняються у ситуації, коли намагаючись висвітлювати бойові дії на Харківщині — вони або повинні замовчувати питання фортифікацій (про які їм кажуть самі військові), або говорити про ці проблеми, наражаючись на заборону на роботу на цьому напрямку та створення проблем для самих військових, що стримують там російський наступ.

Програють у будь-якому випадку всі. Бо проблеми залишаються, а лінія фронту сунеться не на нашу користь.

За інформацією, що надійшла від журналістів, аеродром "Бородянка", який перебуває у власності родини Бадрудінових, використовує призначену для парашутного спорту земельну ділянку протягом тривалого часу без відповідної оплати податків. Ділянка була передана селищною радою Бородянки у відповідності з чинним законодавством, але, здавалося б, без належної компенсації за користування нею.

Це може призвести до значних втрат для місцевого бюджету, який може не отримувати щорічно приблизно 4 мільйони гривень через недооподаткування. Спроби з’ясувати законність використання аеродрому Бадрудіновими ведуть до скандалу.

Розташований за 40 кілометрів від Києва, аеродром “Бородянка” використовується для проведення парашутних спортивних заходів. Однак існують підозри, що земельна ділянка, призначена для цієї діяльності, була передана незаконно. Інформація, одержана журналістами, вказує на те, що у 1993 році ПрАТ “АС” отримало право постійного користування цією земельною ділянкою. Проте в 2021 році можливо було порушено закон, коли цю ділянку передали у приватну власність іншій компанії – ПАТ “АС”.

Згідно з інформацією, Відкрите акціонерне товариство “АС” Обласний авіаційний центр та ЗАТ “АС” (перейменоване на ПАТ) мають спільних бенефіціарів, серед яких виділяється родина Бадрудінових: Олександр, Вікторія та Раїса Бадрудінови. Крім того, кінцевим бенефіціаром є Ганна Льовіна, яка також стоїть за створенням “Чернігівської вищої авіаційної школи”, концерну “Титан” та компанії “Льовін Груп”. Підписантом Обласного авіаційно-спортивного центру ПрАТ “АС” є Станіслав Здебський. Також слід зазначити, що Володимир Цибулько, який також є кінцевим бенефіціаром ПрАТ “АС”, в минулому був радником Віктора Ющенка та народним депутатом. Зазначена особа володіє спільним бізнесом з Олександром Бадрудіновим у сферах Житомирського аеродрому та утилізації сміття.

За даними видання “Пульс”, держава, ймовірно, щорічно втрачає до 4 мільйонів гривень через незаконне володіння земельною ділянкою.

Згідно з відкритими джерелами, власник ПАТ “АС” не здійснював покупку або оренду аеродрому “Бородянка”, а фактично привласнив його від ПрАТ “АС” без відповідних юридичних підстав. Протягом усього періоду використання аеродрому ПрАТ “АС” не сплачувало земельний податок, що призвело до втрат місцевого бюджету Бородянки на суму приблизно 4 мільйони гривень щорічно. Встановити точну суму державних збитків складно через тривалу тривалість використання ПрАТ “АС” земельної ділянки, а також те, що нормативно-грошова оцінка змінюється щорічно.

Історія аеродрому в Бородянці розпочалася у 1936 році, коли його побудували як резервний для стратегічної авіації. У 1993 році, в контексті розвитку загальної авіації в Україні, ЗАТ “АС” (нині – ПАТ) отримало право постійного користування земельною ділянкою аеродрому. Ця ділянка була передана Обласному авіаційно-спортивному центру “АС” за рішенням Бородянської районної ради на 15-й сесії 21-го скликання 21 грудня 1993 року. Після цього аеродром “Бородянка” був включений до Державного реєстру цивільних аеродромів України як аеродром класу “Д”.

Проте у 2013 році зміни в земельному законодавстві призвели до скасування форми акту постійного користування землею. Це ставило перед ПрАТ “АС” вимогу викупу земельної ділянки або укладення договору оренди. Однак компанія не вжила жодних заходів у цьому напрямку, і продовжила незаконно користуватися землею.

У 2017 році Управління Держземагентства у Бородянському районі виключило земельну ділянку аеродрому з кадастрового обліку та перенесло її до електронного архіву. Це підтвердило втрату права ПрАТ “АС” на постійне користування землею. Незважаючи на це, компанія продовжувала використовувати ділянку для комерційних цілей, що спричинило судові суперечки, в результаті яких суд визнав дії державного реєстратора законними.

Однак у 2019 році Бородянська селищна рада VII скликання ухвалила рішення про надання дозволу на розробку технічної документації для інвентаризації земельної ділянки ПрАТ “АС” з метою будівництва та експлуатації будівель і споруд для авіаційного транспорту. Однак це рішення не було опубліковане на веб-сайті ради, що може свідчити про можливе використання його для оформлення земельної ділянки на користь іншої особи у жовтні 2021 року, включаючи Олександра Бадрудінова.

Підозріла споруда родини Бадрудінових охоплює не лише незаконно привласнений аеродром “Бородянка”, а також їхню діяльність у сфері утилізації сміття, що також викликає сумніви щодо законності.

Крім ПАТ “АС”, у якого були проблеми з правами на земельні ділянки, ТОВ “Утілсервіс”, зареєстроване в 2004 році, також належить тим самим власникам. У 2023 році господарський суд Київської області розглянув справу проти ТОВ “Утілсервіс” під номером 911/3872/23. Позов стверджував, що підприємство використовувало земельну ділянку без належних документів. Прокуратура запитала про зупинення роботи підприємства до усунення порушень. Ця ділянка належить Бородянській селищній раді та перебуває у постійному користуванні КП “Благоустрій-Бородянка”.

Суд установив, що у 2004 році Бородянська районна державна адміністрація (РДА) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Утілсервіс” уклали тимчасовий договір оренди на земельну ділянку площею 13 гектарів, хоча сміттєзвалище займало лише 11,5 гектарів. Хоча термін дії угоди минув, сталого договору так і не укладено. Суд зобов’язав ТОВ “Утілсервіс” виплатити 1 226 912 гривень компенсації за завдані збитки.

Оренда земельних ділянок, які перебувають у володінні ТОВ “Утілсервіс” та ПАТ “АС” за 40 кілометрів від столиці, могла б приносити значний дохід місцевому бюджету Бородянки. Однак ці кошти не надходять через відсутність діючих угод, і керівництво громади досі не прийняло жодних заходів для вирішення цієї проблеми.

Чи буде офіційно легалізована діяльність цих підприємств, чи держава продовжить втрачати податкові надходження, що є важливими для бюджету, особливо у часи конфлікту? Також було звернення за коментарями до Олександра Бадрудінова та надісланий запит до Бородянської селищної ради та ПАТ “АС” (Обласний авіаційний центр).

Олександр Бадрудінов пояснив, що ПАТ “АС” діє з 1993 року та має реєстрацію в реєстрі цивільних аеродромів України. Він заявив, що всі податки були сплачені. Щодо полігону ТПВ “Утілсервіс”, він вказав, що термін дії договору оренди закінчився у 2021 році, а земельна ділянка була передана КП “Благоустрій-Бородянка”. Однак підприємство не отримало необхідний дозвіл для проведення діяльності з відходами.

На запит про штраф Бадрудінов не дав відповіді, зауваживши, що вперше чує про судове рішення.