Війна

У правовій спільноті України значного резонансу набула справа, пов'язана з чотирма суддями Київського апеляційного суду. За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), після 19 вересня планується передача до суду обвинувального акту щодо суддів Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В'ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи. Їм інкримінується отримання неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів США.

За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

Деталі справи

НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

Розслідування завершено

НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Тільки 12,5% можуть похвалитися виплатами, що перевищують 10 тисяч гривень. Цю інформацію оприлюднив Пенсійний фонд України.

Згідно з даними Фонду, в Україні налічується 10,26 мільйона пенсіонерів, а середній розмір пенсії становить 5 816,6 гривень. Розподіл пенсійних виплат виглядає наступним чином:

Ці цифри свідчать про значну нерівність у виплатах.

Згідно з інформацією Пенсійного фонду, найбільші пенсії отримують жителі столиці та кількох областей:

Найменші пенсії фіксуються у Тернопільській області, де середній розмір становить лише 4 436,4 грн.

На початок липня 2024 року ситуація з пенсіями в Україні залишається тривожною. Більшість пенсіонерів отримують виплати на межі бідності, а лише невелика частина має можливість жити на гідному рівні. Це підкреслює необхідність реформ у пенсійній системі та соціальній політиці для забезпечення гідного життя українських громадян похилого віку.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Блогер та телеведучий Сергій Іванов заявив, що зібрані з українців донати на підтримку Збройних сил України були витрачені на застави підозрюваних у кримінальних справах та на заробіток на купівлі-продажу державних облігацій.

Одним із найбільш резонансних випадків стало внесення застави за Романа Червінського. За словами Іванова, фонд Порошенка витратив 9 млн грн на заставу для Червінського, якого обвинувачують у проведенні несанкціонованої операції, що призвела до загибелі командира частини, поранення 17 військових, пошкодження бойових літаків та злітно-посадкової смуги. Також Червінському інкримінують вимагання $100 000 у комерсанта за вирішення питання з контрабандним товаром. Іванов підкреслює, що ці кошти були зібрані з громадян України для підтримки Сил оборони, а не для особистих потреб Порошенка.

Іванов також нагадав, що це не перший випадок подібного використання благодійних коштів. У 2023 році Шевченківський суд повернув фонду Порошенка та його ГО “Справа громад” 17 млн грн застави за іншого підсудного. Це викликало обурення серед громадськості, оскільки українці жертвували гроші на підтримку війська, а не для викупу з-під варти осіб, які становлять особистий інтерес для Порошенка.

Ще одним важливим аспектом, на який звернув увагу Іванов, є використання зібраних коштів для фінансових операцій. У 2023 році через свій банк Порошенко вклав у державні облігації 156 млн грн внесків українців, заробивши на цьому 50 млн грн неоподаткованого прибутку. Це викликає питання щодо прозорості та цільового використання зібраних коштів.

Іванов критикує Порошенка за систематичне нецільове використання благодійних коштів. Він звертає увагу, що подібні дії стають тенденцією і можуть призвести до подальших скандалів. Блогер також підкреслює, що партія Порошенка “ЄС” нещодавно була викрита НАЗК у фінансовій оборудці, пов’язаній з купівлею державних облігацій на 35 млн грн, що прямо заборонено законом.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Ось, що він пише в своїй статті:

Змушений визнати, що мій колега Федір Веніславський мав рацію у своєму твердженні, що закон про воєнний стан забороняє звільнення Кабінету міністрів України.

Давайте я нагадаю цю заочну дискусію. Колега відкрив Закон “Про правовий режим воєнного стану” і знайшов там чинну статтю №10 “Недопустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану”. Вона говорить, що:

“У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Кабінету міністрів України”. Запам’ятайте це словосполучення “припинення повноважень” – воно буде вирішальним.

Я ж своєю чергою посилався на Конституцію України і, зокрема, на статтю 115, де йдеться про те, що “Кабінет міністрів України, відставка якого прийнята Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду”.

І фактично наша суперечка була в площині: коли звільняють прем’єра/КМУ, – це “припинення повноважень”? Чи діє безперервність влади? І тут закон чи регламент Ради не дає відповіді окрім… випадкової норми, яка точно розставляє все на свої місця.

Пам’ятаєте, я писав, що коли змінюють Кабмін, то всі законопроєкти від нього відкликаються автоматично? Так ось це відбувається на основі двох законів:

1. Закону України про Кабмін, ст. 27.

2. Закону України про Регламент, ст.105.

Але тут головне: і там, і там це відкликання законопроєктів попереднього уряду відбувається саме через “припинення повноважень”. І якщо ми поглянемо на історію останніх змін уряду: чи то Яценюка на Гройсмана, чи вже в цьому скликанні Гончарука на Шмигаля, то саме так і було. Тобто кожного разу в аналогічній ситуації це було припиненням повноважень.

Тому так, звільнення прем’єра і обрання нового уряду – це “припинення повноважень КМУ”. Тобто прямо заборонено зараз статтею 10 закону про воєнний стан.

І тому колега Веніславський має рацію: для заміни Шмигаля зараз влада має або змінити закон України про воєнний стан… або його порушити. Інші креативні варіанти неможливі з вищеописаних причин.

P.S. Але коли це когось зупиняло…

Ця новина має величезне значення як для самих звільнених та їхніх родин, так і для українського суспільства в цілому. Повернення кожного полоненого — це не лише особиста перемога, але й важливий крок у процесі відновлення справедливості та підтримки бойового духу нації.

Про це повідомив в своєму Telegram-каналі президент Зеленський.

“Продовжуємо повертати наших людей додому. Ще 95 захисників звільнені з російського полону. Це воїни Збройних Сил України, Національної гвардії, прикордонники.” – написав він.

Також президент подякував усім, хто приймав у цьому участь і дпомагав:

“Вдячний нашій команді, яка займається обмінами, та Об’єднаним Арабським Еміратам – за посередництво в цьому звільненні. Хоч би як складно це було, шукаємо кожного, хто може бути в полоні. Маємо повернути всіх.”

Це 49 воїнів ЗСУ, серед яких є добровольці «повітряного мосту», що летіли на гвинтокрилі на «Азовсталь». Також в їх числі є два пілоти. Звільнили і 21 нацгвардійця, 10 військових моряків, сім тероборонівців, пʼять прикордонників, двох військових з Держспецслужби транспорту і одного оборонця із добровольчого формування територіальної громади.

23 звільнені людини боронили Маріуполь (з них 13 — оборонці «Азовсталі»), Усі інші воювали на Донецькому, Херсонському, Харківському, Луганському та Запорізькому напрямках.

Чимало звільнених потребують тривалого лікування після поранень і хвороб.

Міноборони РФ повідомило, що обмін пройшов за формулою «95 на 95». Допомогу як посередник надали Арабські Емірати (ОАЕ).

Російський омбудсман Тетяна Москалькова заявила, що під час обміну полоненими її апарат зустрівся з представником офісу омбудсмана України. Вони обговорювали «спільні гуманітарні акції».

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

За даними дослідження журналістського консорціуму, європейські виробники можуть виготовляти значно менше снарядів, ніж заявляють офіційні представники ЄС. Наприклад, виробнича потужність ЄС оцінюється приблизно в 600 тисяч снарядів на рік, що значно менше від заявлених 1,7 мільйона снарядів на рік до кінця 2024 року.

«Я думаю, що в Європі є, можливо, лише кілька країн, які мають запаси снарядів 155-мм на 30 днів», – сказав постійний секретар Міністерства оборони Естонії Кусті Салм у коментарі Delfi Estonia.

Той факт, що ЄС не встигає за оборонними потребами України, здається очевидним і представникам самої європейської збройової промисловості.

«Досвід війни в Україні показує величезний попит на артилерійські боєприпаси. Наявні виробничі потужності в західному світі не відповідають цим обсягам», – заявив у червні один із провідних європейських виробників зброї Rheinmetall.

Ця нестача снарядів стає причиною запізнень у поставках до України, яка знаходиться в активному конфлікті з Росією. Україна звертається до ЄС для отримання підтримки, проте обіцянки щодо постачання снарядів часто не виконуються через технічні та організаційні проблеми в європейській збройовій промисловості.

«Думаю, що частина програм недовиконана не тому, що хтось не захотів, а тому, що відбуваються дискусії всередині – хто виготовляє, хто кому платить, чи виконані всі зобов’язання покласти в «спільну касу» гроші. Хтось каже – «я все віддав, компенсуйте мені», або якась одна країна все блокує», – розповів Олексій Резніков.

Незважаючи на це, Україна посилює власні зусилля щодо виробництва артилерійських снарядів калібру 155 мм, щоб забезпечити власні потреби. Наприклад, планується запуск власного серійного виробництва цих снарядів, що дозволить країні збільшити самодостатність у цій стратегічно важливій галузі.

За даними Мінстратегпрому, українські збройні компанії домовилися із двома неназваними американськими фірмами та однією європейською – це Rheinmetall – про спільне виробництво 155-мм снарядів.

Після початку повномасштабної війни Україна вперше за часи незалежності розпочала масове виробництво боєприпасів радянських калібрів і з того часу вийшла на потужність у кілька десятків тисяч снарядів на місяць.

Це повідомлення викликало значний резонанс у політичних та громадських колах, адже стосується високопосадовця законодавчого органу країни. Факт залучення НАБУ та САП до справи свідчить про серйозність підозр та потенційну важливість розслідування для боротьби з корупцією на високому рівні.

Він був звинувачений у вимаганні хабара у розмірі 3,4 мільйона гривень за те, щоб не заважати при проведенні ремонтних робіт на водогоні в Охтирському районі.

Миколу Задорожнього вже виключено з очолюваної ним тимчасової слідчої комісії з питань облаштування фортифікацій та закупівлі дронів, а його членство у фракції “Слуга народу” тимчасово призупинено.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Але не тільки на хабарах наживаються наші “Слуги”.

Перший заступник голови фракції “Слуга народу” Андрій Мотовиловець, який в даний час очолює осередок партії в Київській області, не тільки не надає допомоги армії, але й інвестує (вказує значні та тіньові доходи) у облігації Міністерства фінансів.

Лише кілька тижнів тому Мотовиловець придбав цінні папери на суму 5,6 мільйонів гривень.

У 2023 році з погашення відповідних облігацій народний депутат отримав понад 10 мільйонів гривень прибутку. Як бачимо, збагачення під час війни – є нормою для представників партії “Слуга народу”.

Підопічні Андрія Мотовиловця не відстають від “ідеології лідера”:

– Депутат Київської обласної ради та голова комісії з медицини Андрій Кріпак у грудні 2022 року придбав для дружини автомобіль Jaguar F-PACE за 1,6 мільйонів гривень;

– Депутат Київської обласної ради та голова комісії з капітального будівництва Роман Буковський у 2023 році купив 2 квартири в новобудовах Софіївської Борщагівки (Київська область) і 7 паркомісць у Вишгороді. Усі об’єкти оформлялись за заниженою вартістю;

– Голова фракції “Слуга народу” Київської обласної ради Вадим Геращенко також оновив свій автопарк у грудні 2022 року – у колекцію було додано автомобіль Land Rover RANGE ROVER вартістю більше 130 тисяч євро;

– Колишній голова фракції “Слуга народу” Київської області Олександр Поляруш, який відомий розкраданням державних земель та бюджетних коштів під час будівництва укриттів, купив Toyota LC 300 за 3,8 мільйона гривень.

Особливу увагу привертає факт активного перегрупування штурмових груп з боку російських військ. Це свідчить про можливу зміну тактики та підготовку до нових наступальних операцій. Такі маневри викликають обґрунтоване занепокоєння у підрозділів Сил оборони України, які постійно аналізують ситуацію та адаптують свої оборонні стратегії.

З початку поточної доби українські підрозділи відбили п’ять ворожих атак. Станом на ранок три боєзіткнення продовжувалися. За інформацією пресслужби ОТУ “Харків”, ворог намагається провести перегрупування штурмових груп, включаючи 155-ту окрему бригаду морської піхоти та 18-ту мотострілецьку дивізію.

Крім того, російські війська завдали 1 ракетний удар та 20 авіаційних атак (з використанням 45 КАБ) по позиціях українських військ у районах Липців, Вовчанська, Глибокого та інших населених пунктах. Окупанти також застосували 49 дронів-камікадзе та здійснили 446 обстрілів.

Згідно з інформацією пресслужби, втрати ворога (безповоротні та санітарні) склали 102 особи. Впродовж бойових дій ворог втратив 3 танки, 1 протитанковий засіб, 7 артилерійських систем, 10 автомобілів, 2 одиниці спеціальної техніки, а також 38 безпілотників. Знищено 49 укриттів та 2 пункти зберігання боєприпасів.

Ситуація на Харківському напрямку залишається напруженою. Українські Сили оборони продовжують боротися проти активізації російських атак, демонструючи стійкість та готовність до відбиття ворога. Важливою залишається інформаційна підтримка та контроль за ситуацією на фронті.

Згідно з новими правилами, оператори мобільного зв'язку тепер зобов'язані гарантувати функціонування мереж протягом 10 годин за відсутності централізованого електропостачання. Це суттєве збільшення порівняно з попередньою вимогою, яка становила лише 4 години. Таке рішення є відповіддю на виклики, з якими стикнулася країна, і покликане забезпечити надійний зв'язок для громадян та критично важливих служб навіть у найскладніших умовах.

Згідно з новими нормативами, до 1 жовтня 2024 року не менше 60% базових станцій операторів повинні бути забезпечені автономним резервним живленням. Поетапно ці вимоги зростатимуть: до 1 листопада — 70%, до 1 грудня — 80%, а до кінця січня 2025 року — 100%.

До 1 грудня 2023 року не менше 25% базових станцій в кожній області повинні бути підключені до генераторів, які здатні працювати без електроенергії протягом 72 годин. А з 1 вересня всі об’єкти мають бути забезпечені цією можливістю. Це означає, що оператори мобільного зв’язку зобов’язані гарантувати стабільний доступ до інтернету і зв’язку навіть під час тривалих відключень світла.

Ці заходи є критично важливими для підтримання комунікаційних можливостей в Україні, особливо в умовах війни та енергетичних криз. Забезпечення зв’язку у важливих ситуаціях може врятувати життя, тому нові вимоги покликані підвищити рівень готовності операторів до екстремальних умов.

Паралельно з цим, керівництво компанії повідомляє про виплату дивідендів у розмірі 831,2 мільйона гривень. Однак ця інформація викликає питання щодо законності таких дій, особливо в контексті повідомлень про можливе незаконне захоплення компанії.

Михайло Бакуненко, який був відсторонений від обов’язків голови “Укрнафтобуріння” рік тому, опублікував в Facebook критичний пост щодо дій менеджменту. Він повідомив, що УНБ без правових підстав сплатила цю значну суму “Укрнафті”, адже корпоративні права компанії не належать державі або пов’язаним з нею юрособам.

Бакуненко також зазначив, що ці дії зафіксовані у “Протоколі №3 річних загальних зборів акціонерів” від 25 червня 2024 року, який не має жодного стосунку до реальних акціонерів та їх інтересів.

Крім того, Бакуненко звернув увагу на некомпетентність управління, що призвело до втрати ліцензії на Сахалінське родовище. Внаслідок цього держава щомісячно недоотримує близько 380 млн грн податків. За сім місяців це складає 2,66 млрд грн, що, разом із виплаченими дивідендами, створює негативний баланс в 1,8 млрд грн.

Менеджмент компанії ігнорує ці втрати та продовжує непрозорі фінансові практики. Бакуненко підкреслює, що втрачені доходи та зниження видобутку газу негативно впливають на економіку країни.