Війна

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

В інтерв’ю видання танкіст ЗСУ з позивним «Закон» визнав, що російські безпілотники залишаються «величезною загрозою» для «Абрамсів». Від ударів бронетехніку не рятує навіть встановлені на ній засоби РЕБ.

Утім, за словами українця, БПЛА – це не єдина небезпека, з якою стикаються американські бронемашини. «Абрамси» являють собою “легку мішень” для зброї, яка часто використовується в бою, зокрема для протитанкових ракет і ракетних установок.

«Закон» зазначив, що “Абрамси” здатні “витримувати попадання”. Водночас він підкреслив, що танки гостро потребують посилення захисту, зокрема динамічних систем, таких як ARAT-1 або радянський аналог «Контакт-1».

Ще однією проблемою залишається кількість машин. США поставили ЗСУ всього 31 «Абрамс», з яких щонайменше десять уже було знищено, тому вони не можуть використовуватися як танки прориву, а відіграють допоміжну роль для підтримки і посилення оборонних позицій, звертає увагу Business Insider.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Замість відвертих відповідей на питання журналістів – відверта агресія. Медійники прибули на Прикарпаття, щоб зокрема розпитати чиновника стосовно задекларованих ним статків та можливих бізнес-зв’язків.

Згідно з інсайдерською інформацією, яку редакція отримала з власних джерел, щочетверга по вечорам Саїв начебто проводить “робочі зустрічі” з керівниками районів у цьому закладі в селі Дзвиняч.

Крім того, навесні цього року Сергій Степанович опублікував власну декларацію про доходи у 2023 році. З цього документу стало відомо, що у власності начальника міграційної служби Прикарпаття перебуває домоволодіння з земельною ділянкою у селі Дзвиняч та причіп “Дністер”.

А от дружина посадовця Богдана Саїв задекларувала понад мільйон гривень доходу від підприємницької діяльності, 756 тис. грн. зарплати у ТОВ “С-Капітель”, 235 тис. грн виплат від “Прикарпатенерготрейду” та майже 720 тис грн. доходу від надання в оренду землі. Крім того, у власності Богдани Саїв – 8 земельних ділянок, 4 квартири, 2 будинки, а також приміщення торгового комплексу, виробничі будівлі та нежитлові приміщення.

Приїхавши до ресторану, журналісти СтопКору зафіксували на відео, як Сергій Саїв прибув туди на автомобілі Tesla, який відсутній у його офіційній декларації.

З машини чиновник вийшов із великим стосом паперів у руках. Примітно, що згідно з платіжним документом (чеком), заклад імовірно належить сину начальника ДМС Прикарпаття (Саїв О.С.). Однак сам держслужбовець заявив журналістам, що начебто не знає, хто є власником “Рульки”.

Ба більше, побачивши знімальну групу, Сергій Степанович почав ховатися від репортерів, а потім раптово накинувся на медійників та вибив з рук оператора камеру, яка перестала працювати після його удару.

“Наша група працювала згідно редакційного завдання. Хотіли поставити пану Саїву декілька запитань – насамперед стосовно його чималої нерухомості. А також щодо щотижневих зібрань у цьому ресторані його підлеглих. Застали Сергія Степановича у закладі під час робочого дня. На початку розмови ми представились, показали посвідчення та мікрофон з надписом назви нашого медіа. На що він агресивно відреагував, здійснивши напад і вдаривши камеру, що є перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста“, – розповів з місця подій кореспондент Ігор Доценко.

Наразі до місця інциденту прибула викликана стопкорівцями група поліції. Сам Сергій Саїв переховувався в ресторані. Правоохоронці з відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Івано-Франківській області прийняли і зареєстрували під номером ЄО 2288 від 18.07.24 року заяву за фактом вчинення нападу на журналістів.

Ми продовжимо ретельно стежити за перебігом подій у справі, а команда СтопКору вже готує до ефіру розслідування щодо діяльності пана Саїва.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Жанна Тищенко – рідна матір одіозного народного депутата Миколи Тищенка. Про те, що жінка доживає життя у злиднях, вже неодноразово писали ЗМІ. В молодості вона працювала фотографом в радянському будинку побуту, яким керував її чоловік. Та пізніше у Жанни Тищенко, за інформацією журналістів, діагностували шизофренію. З того часу син не підтримує з нею жодних контактів та зовсім не допомагає.

“Я теж фотокореспондент і папараці”, – заявляє жінка в білій футболці кореспондентам, які розшукали її біля метро “Мінська”.

Про себе жінка каже, що “Коліна мама бізнесмен, я п’ятдесят років в бізнесі”. Що це за бізнес, пам’ятають кияни – зокрема ті часи, коли Жанна Анатоліївна “кришувала” ромів на місцевих ринках.

Тепер вона прямо з землі намагається продавати шкарпетки та засушені букети. Медичний діагноз пояснює її нестандартну поведінку. Жанна Анатоліївна називає свого сина військовим та виправдовує побиття екс-бійця “Кракена” в Дніпрі.

Розповідь про свій бізнес Жанна Тищенко перериває скаргами на місцевих підлітків, які заважають працювати.

“Ось, зацініть цих вилупків, яких хтось посилає, щоб вони мене ображали”, – зазначає мати Тищенка.

Далі “Коліна мама” входить в азарт і вже відверто агресивно нападає на уявних “ворогів” нардепа Тищенка. В її голові це чомусь жінки.

Та попри все, Жанна Тищенко продовжує захищати сина. Під палючим сонцем, в жалюгідному стані, хвора жінка все ж запевняє, що Микола їй нібито допомагає.

“Я знаю, що Коля завжди прав, завжди. Він дуже умна, досвідчена людина і щоби не зробив, це все правильно”, – додала вона.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Брата віцепрезидента Національної асоціації дорожників України Олександра Бойка, засновника «Автомагістраль-Південь» та «Шляховик-97», які є одними з найбільших підрядників «Великого будівництва», звільнили від кримінальної відповідальності за підробку документів та ухилення від сплати податків.

Про це повідомляє канал Міжнародного детективного агентства ABSOLUTION.

Йдеться про члена правління «Автомагістраль-Південь» та директора «Шляховик-97» Юрія Бойка. Його обвинувачували у тому, що у грудні 2020 року Юрій Бойко включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Промнафто Трейд» та «Вістеріон», які не мали реального характеру, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 30,88 млн гривень. Бойко отримав підозру лише 6 грудня 2023 року.

Розслідування справи тривало довгий час, а потім за добу до вручення підозри його компанія «Шляховик-97» сплатило завдані державі збитки (хоча курс долара до гривні був вже не той, що у 2020 році). Згодом до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого про звільнення Бойка від кримінальної відповідальності у зв’язку з відшкодуванням шкоди.

Також захисник просив звільнити обвинуваченого за ч.1 ст.366 КК у зв’язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки станом на 19 січня 2024 минуло 3 роки з дня вчинення інкримінованого бізнесмену нетяжкого злочину.

Прокурор з Одеської обласної прокуратури В.С. Поліщук у судовому засіданні залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду. Суддя Приморського райсуду Катерина Лагода вирішила задовольнити прохання та звільнила бізнесмена від кримінальної відповідальності, а саму справу закрила.

Законопроєкт передбачає певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Зокрема, він пропонує альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов.

Ще місяць тому за зачиненими дверима було розглянуто і затверджено до ухвалення в першому читанні законопроєкт №11340, який дає змогу підозрюваним і обвинуваченим у корупції за особливо тяжкі злочини відшкодувати шкоду, заплатити штраф і уникнути відповідальності.

При цьому, як зазначили в антикорупційному комітеті ВР, законом буде створено «умови, за яких підозрювані або обвинувачені в корупційних кримінальних правопорушеннях, зокрема й організатори таких злочинів, можуть відкупитися від суворого покарання, не викриваючи ніяких співучасників і не надаючи інформацію про інші відомі їм злочини».

Офіційні розцінки такі:

▪️от 204 тисяч грн до 2,04 млн грн – кримінальний злочин ▪️от 2,057 млн до 20,4 млн грн – нетяжкий злочин ▪️от 20,417 млн до 102 млн грн – тяжкий ▪️от 102 млн грн до 204 млн грн – злочин особливої тяжкості.

Серед творців законопроєкту обвинувачений у корупції нардеп Задорожний.

Острівні території Дніпра стали новим епіцентром напруженості, що створює унікальні виклики для всіх залучених сторін. Ведення бойових дій у таких умовах вимагає специфічних тактичних підходів та логістичних рішень.

Народний депутат від “Європейської солідарності” Володимир Ар’єв показав, що поки на вулиці спека від +35 градусів, то в Верховній Раді, Кабінеті міністрів та Офісі президента дуже комфортна температура повітря завдяки кондицінерам. Там +21 градус.

На Facebook-сторінці він показав, що не тільки у стінах парламенту доволі прохолодно, коли українці, не маючи світла, страждають від спеки.

Водночас у кулуарах Верховної Ради серед білого дня увімкнені усі лампи. Ілюмінація на повну.

Раніше секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко попередив, що чотири години зі світлом вдень та чотири години зі світлом вночі — це кращий сценарій, який сьогодні може собі дозволити Україна, враховуючи складну ситуацію з енергогенерацією. Проте ситуація у Верховній Раді, як видно, стабільна.

Острівні території Дніпра стали новим фокусом протистояння, що створює унікальні виклики для обох сторін. Ведення бойових дій у таких умовах вимагає специфічних тактичних підходів та логістичних рішень.

ЗСУ вийшли з Кринок, пише військовий паблік Deep State.

Він підтверджує інформацію видання «Слідство Інфо», що тепер бої перемістилися з лівого берега на острови Дніпра.

Також «Слідство Інфо» писало, що в Кринках гинули по чотири українські бійці щодня. Загалом 788 зникли безвісти і 262 визнані загиблими.

Як пише Deep State, відступ з лівого берега останніх бійців відбувся з великими втратами: 17 червня від прильоту по бліндажу загинули п’ять бійців. Шість відійшли на острів, але вижив тільки один, але і з ним було втрачено візуальний контакт.

Загалом евакуація з Кринок була «вкрай великим везінням», тому втрати були великі.

На сусідніх із Кринками островах тривають операції, але проблемою є значна концентрація живої сили РФ. «З часом вони займуть більшість островів або ту частину, яка менше прострілюється», – вважає DS.

Паблік вважає можливою спробу росіян створити плацдарм на правому березі.

«Плацдарм і більшість безглуздих наказів щодо утримання плацдарму в Кринках пов’язують із Содолем, нещодавно звільненим командувачем Об’єднаних сил. Плацдарм не посилювали, а тільки підтримували. Це означає, що рано чи пізно операція буде згорнута і ніхто не буде наступати на Перекоп. Власне, це і сталося в червні», – вважає Deep State.

У Кринках для українських бійців творилося «пекло».

Про це пише видання «Слідство Інфо», аналізуючи втрати в херсонському селі на лівому березі Дніпра, звідки нещодавно вийшли ЗСУ.

Журналісти поспілкувалися з бійцями, які побували в Кринках, а також із родичами загиблих і зниклих безвісти.

Більшість тих, хто відповідав за евакуацію, говорять про те, що оборона Кринок від самого початку була «вкрай складним завданням при обмежених ресурсах». А вже з кінця зими утримання цих позицій стало для багатьох «дорогою в один кінець».

Човни часто не могли забрати поранених, і бувало, що солдати лежали з наспіх ампутованими кінцівками по десять днів, чекаючи евакуації. Під час евакуаційних рейсів рахунок загиблим йшов на десятки.

«Багато човнів не приходили, бувало, що хлопці лежали з відрубаними кінцівками по 10 днів, і човни не могли підійти до нас. У нас був дуже досвідчений лікар, він намагався всіх стабілізувати. Не вижили тільки двоє. Одного разу ми чекали на евакуацію, нас отруїли газом, ми всі вибігли, а медика не встиг вивезти, його отруїли газом, і він помер», – розповідає один із військових.

Тим часом сотні українців через соцмережі шукають своїх рідних, які воювали в Кринках.

За розповідями цих людей, командири ЗСУ їм заявили, що їхній син або чоловік зникли, і тіл їхніх не знайшли. За словами родичів, товариші по службі бачили їх загиблими, але забрати тіла з лівого берега не змогли.

Попри ці свідчення, загиблими офіційно багатьох зниклих у Кринках так і не визнали.

Одній із матерів командир частини, де служив її син, заявив: «Змирися, постав свічку, він помер». Хоча за документами військовий загиблим не значиться. Причому жінка розповідає, що їй «передавали привіти» від сина ще два місяці після того, як його кинули в Кринки і він перестав виходити на зв’язок.

«Два з половиною місяці його товариші надсилали мені від нього привіти, раз на тиждень мені дзвонив його командир і говорив, що в нього все добре, тому що телефон у нього вимкнений. Ми дзвонили, шукали телефони, нам усі говорили, що він живий. А 17 червня прийшов офіційний лист про те, що він зник безвісти. Принаймні тіла можна було б забрати звідти… ці Кринки – пастка», – заявила мати військового з позивним “Смурфик”.

Нагадаємо, за даними поліції, під час боїв за Кринки 788 військових зникли безвісти в селі Кринки з жовтня 2023 по кінець червня 2024 року. За цей самий період із Кринок у Херсонській області вдалося вивезти 262 тіла загиблих українських військовослужбовців.

Нагадаємо, офіційно ЗСУ заявляють, що Кринки ще утримують.

Експерти з юридичних питань звертають увагу на те, що законодавство передбачає різні форми відповідальності за ухилення від військової служби чи інші пов'язані порушення. Серед можливих наслідків — не лише адміністративні штрафи, але й більш серйозні санкції, які можуть вплинути на майновий стан порушника.

Про це заявив голова адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

За законодавством, якщо несплачені штрафи перевищують 160 тисяч гривень, виконавча служба може стягнути нерухомість боржника – зокрема й ту, яка оформлена на дружину. Але тільки в разі, якщо це житло (так само як і інше майно) було придбано після вступу в шлюб.

За законодавством, якщо несплачені штрафи перевищують 160 тисяч гривень, виконавча служба може стягнути нерухомість боржника – зокрема й ту, яка оформлена на дружину. Але тільки в разі, якщо це житло (так само як і інше майно) було придбано після вступу в шлюб.

«За законом, майно, нажите в шлюбі, належить у рівних частинах обом з подружжя. Тобто, виконавча служба може претендувати на 50% вартості квартири боржника, навіть якщо та буде оформлена на дружину. Якщо сума штрафів менша, хоч від 1 гривні, за таким самим принципом можуть накласти стягнення на будь-яке інше майно подружньої пари, наприклад, автомобіль», – заявив Кравець.

Щоправда, на практиці процедура такої конфіскації досить складна, каже юрист.

За його словами, виконавчій службі доведеться додатково звертатися до суду, потім продавати майно і компенсувати дружині боржника її частину вартості майна.

«Дружина боржника, зі свого боку, може оскаржити вартість, за якою продадуть майно, – скажімо, на тій підставі, що вона занижена», – додав Кравець.

Крім того, є лазівка, яка дасть змогу уникнути арешту спільно нажитого майна.

Кравець каже, що, щоб уникнути стягнення на житло за штрафи, чоловік може подарувати квартиру дружині, оформивши дарчу. Або, скажімо, взагалі продати нерухомість дружині.

Про такий варіант говорить і київська ріелторка та юристка Ірина Луханіна. «Можна оформити договір купівлі-продажу з дружиною, або, наприклад, з мамою. Щоправда, при цьому потрібно буде заплатити податки – 1% з першого, 7,5% – з другого, 19,5% – з третього продажу оформленої на вас нерухомості в поточному році», – пояснила вона.

Зазначимо, що ще напередодні набрання чинності новим законом про мобілізацію чимало чоловіків кинулися «дарувати» дружинам і мамам квартири та машини, а до нотаріусів і в сервісні центри МВС вишикувалися величезні черги.

Утім, дарування або продаж майна дружині чи близьким родичам теж не гарантують на 100%, що ту ж квартиру не конфіскують. Однак для цього держорганам потрібно буде звертатися окремо до суду для скасування дарчої.

«Договори дарування – одні з тих, що найлегше оскаржуються в судах. Суд може вирішити, що мало місце умисне переоформлення майна, і «скасувати» дарчу», – каже Луханіна.

Кравець також підтвердив, що дарчу можна оскаржити в судовому порядку, як і договір купівлі-продажу. «Останній буде анулювати складніше, але це теж можливо. Дружині доведеться довести, що вона витратила на «купівлю» нерухомості саме особисті кошти, а не заощадження, нажиті в шлюбі, а це не завжди легко», – каже Кравець.

При цьому, не факт, що, з урахуванням великого потоку, позови до суду про скасування дарчих і договорів купівлі-продажу будуть масовими.

Нагадаємо, за порушення військового обліку в Україні діють підвищені штрафи – від 17 000 до 25 500 гривень. Кількість таких штрафів не обмежена – в теорії, їх можуть виписувати за кожну неявку за повісткою (які тепер надсилають поштою) або за неоновлення даних.

Водночас є обмеження за термінами – штраф можуть виписати тільки протягом року після вчинення правопорушення.

За результатами судового розгляду, військовослужбовця визнано винним у вчиненні умисного вбивства цивільної особи та засуджено до 9 років позбавлення волі. Ця справа викликала широкий резонанс та дискусії в суспільстві щодо відповідальності військових у складних умовах служби.

За версією слідства ситуація була така: солдат ніс службу в сірій зоні та проживав в одному з будинків села. У цей будинок на прохання командира взводу прибув місцевий житель напідпитку для проведення ремонтних робіт, він забивав вікна та двері в будинку. Після ремонту селянин почав розповідати солдату про те, що підтримує Росію і не поважає ЗСУ.

Як стверджується в матеріалах справи, солдат зробив двічі постріли в повітря з автомата АК-74, щоб налякати селянина і змусити піти. Однак, той продовжив говорити. Після чого солдат застрелив чоловіка прямим пострілом у голову.

«Солдат, діючи умисно, переслідуючи умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні наслідки та бажаючи їх, з мотивів особистих неприязних відносин,…. здійснив постріл з короткої дистанції в голову персони», – йдеться в матеріалах справи. У підсумку суд визнав солдата винним в умисному вбивстві цивільної особи, і засудив до 9 років тюремного ув’язнення.

За інформацією видання, уряд України працює над посиленням обороноздатності держави, зокрема планує збільшити чисельність Збройних Сил. Однак, як зазначається у статті, частина громадян шукає способи уникнути військової служби, вдаючись до нелегальних методів виїзду з країни.

Про це пише The Washington Post.

Оскільки фронтові частини сильно поріділи, Рада ухвалила закон про мобілізацію, згідно з яким усі чоловіки призовного віку повинні оновити свої особисті дані через інтернет або у військкоматах до 16 липня. Тепер, після закінчення цього крайнього терміну, багато хто очікує масового поширення повісток, зазначає видання.

Деякі чоловіки прагнуть уникнути призову в армію за допомогою юридичних лазівок, наприклад, вступаючи до аспірантури. Так, за офіційними даними, якщо до конфлікту бажання продовжувати вищу освіту виявляли близько 8 тис. осіб, то цього року – понад 246 тис., що призвело до посилення правил прийому.

Інші українці користуються послугами контрабандистів, які постійно підвищують ціни, щоб перейти кордони з Угорщиною, Молдовою або Румунією. Частина втікачів навіть намагаються переплисти річку Тиса, що нерідко закінчується їхньою загибеллю, зазначає видання.

Ці високі витрати і ризики, на які готові піти деякі жителі країни, щоб уникнути призову, висвічують зростаючу напруженість в українському суспільстві. Через два з гаком роки конфлікту народ рішуче підтримує армію, але добровольців стає все менше, підкреслює The Washington Post.