Війна

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зараз ціни на яблука в Україні варіюються в межах 15-22 грн/кг (0,36-0,53 дол/кг), залежно від сорту, якості та обсягу партії. Ціни є найвищими за останні сім років, що змушує споживачів переглянути свої купівельні можливості.

Зростання цін у цьому сегменті пояснюється скороченням пропозиції фруктів осінніх сортів, які зазвичай не користуються високим попитом. Однак ситуація на ринку різко змінилася: попит на яблука виріс через сезонне зменшення асортименту інших фруктів та ягід від місцевих виробників.

У порівнянні з початком жовтня 2023 року, яблука подорожчали на 36%. Одним із ключових факторів такого стрибка є похолодання, яке змусило садівників зберігати основну частину врожаю, залишивши на ринку обмежені обсяги для продажу. Це також сприяло підтримці високих відпускних цін на фрукт.

Очікується, що тенденція до зростання цін може зберегтися, оскільки попит на якісні яблука продовжує перевищувати пропозицію.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Тобто, війна закінчується без повернення Україні захоплених Росією територій, але водночас підконтрольна Києву частина України вступає в НАТО і на неї поширюються гарантії безпеки Альянсу. Але вони не поширюються на захоплені РФ землі, які, однак, юридично продовжують вважатися українською територією.

Ідеться про «німецьку» модель, про яку раніше говорив (https://t.me/stranaua/171672) екс-генсек НАТО Столтенберг, що закликав закінчити війну по лінії фронту і прийняти до Альянсу тільки підконтрольну Києву частину України. Так само як під час холодної війни членом НАТО була тільки Західна Німеччина.

«Західні дипломати і, дедалі частіше, українські чиновники приходять до думки, що значущі гарантії безпеки можуть стати основою для узгодженого врегулювання, в якому Росія зберігає де-факто, але не де-юре, контроль над усією або частиною української території, яку вона наразі займає. Ні Київ, ні його прихильники не пропонують визнати суверенітет Росії над п’ятою частиною території України. Те, що передбачається, – це негласне визнання того, що ці землі мають бути відновлені дипломатичними засобами в майбутньому. Навіть це, зі зрозумілих причин, є делікатним питанням для українців, особливо коли представляється як основа компромісу з Москвою. Поступитися землею для отримання членства в Нато може бути «єдиною грою в місті», як сказав нам західний дипломат, але для українців це залишається табу, принаймні на публіці.

Ідея також набирає обертів в офіційних колах.

«Я не думаю, що повне відновлення контролю над усією територією є обов’язковою умовою», – сказав Петр Павел, президент Чехії та колишній генерал Нато, газеті Novinky a Právo.

«Якщо є демаркація, навіть адміністративний кордон, то ми можемо розглядати [це] як тимчасове і прийняти Україну до складу НАО на території, яку вона контролюватиме на той час», – сказав Павел.

Як вважає американський історик холодної війни Мері Саротт, Україна має визначити оборонний військовий кордон, що обороняється, погодитися постійно не розмежовувати війська або ядерну зброю на своїй території, якщо тільки вона не погрожує нападом, і відмовитися від застосування сили за межами цього кордону, окрім як з метою самооборони (тобто, не намагатися військовим шляхом повернути захоплені РФ території – Ред.)», – пише видання.

При цьому Financial Times визнає, що ця ідея («НАТО в обмін на території») має труднощі в реалізації. Як через позицію Росії (яка категорично проти членства України в Альянсі), так і через відсутність чіткого розуміння, чи готові на це йти США та інші країни НАТО.

«Існує також велике питання про те, чи будуть США, не кажучи вже про своїх європейських союзників, готові взяти на себе зобов’язання, необхідні для захисту України всередині Альянсу. Адміністрація Байдена досі відмовлялася зрушити з місця питання про прискорене членство Києва. Чи буде президент Камала Гарріс ставитися до цього по-іншому? Чи може Дональд Трамп уявити собі західнонімецьку модель як частину його запропонованої «угоди» щодо припинення війни? Чи може Зеленський продати це своєму народу?», – ставить запитання Financial Times.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Категорію 18-25 років потрібно максимально берегти. Я завжди протестував, щоб мобілізація не охоплювала людей нижче 25 років, коли був на посаді Головнокомандувача, тому що нам потрібна Україна і через 20, і через 30 років. А вона ось — їй зараз 18 років. Це зовсім інші люди, які врятують цю країну”, — сказав Залужний.

Посол акцентував увагу на важливості захисту саме молодого покоління, наголошуючи, що ці люди є майбутніми лідерами, науковцями, захисниками та будівничими держави. Він додав, що молодь відіграє вирішальну роль у забезпеченні існування України як суверенної держави.

“Якщо країна дійде до такого бар’єра, коли буде загроза існуванню держави як такої, її можуть врятувати тільки молоді люди у віці 18-25 років, бо це абсолютно інші люди”, — підкреслив він.

Мобілізаційний вік та майбутні виклики

Ця заява посла Залужного вкотре піднімає дискусію щодо того, кого саме слід мобілізовувати для оборони країни. Нагадаємо, що секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко також нещодавно зазначив, що мобілізаційний вік в Україні має бути з 20 років, підтримуючи необхідність підвищення порогу мінімального віку.

Костенко також зазначив, що Україна планує мобілізувати ще 200 тисяч новобранців до кінця 2024 року, зокрема для посилення обороноздатності в умовах тривалої війни.

Чому це важливо?

Позиція Залужного викликає розуміння та підтримку з боку багатьох громадян, адже багато хто вважає, що молодь має бути захищена від воєнного тягаря, щоб забезпечити країні перспективне майбутнє. Однак у поточній ситуації безпеки та війни на сході України, влада стикається з непростим завданням — знайти баланс між потребами оборони і збереженням потенціалу молодого покоління.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з інформацією, у алгоритмах формування повісток були виявлені певні проблеми. Зокрема, повістки формуються також на військовозобов’язаних, які мають оформлене бронювання чи відстрочку, а також на тих, хто вже призваний на військову службу.

На даний момент не зовсім зрозуміло, як саме працює механізм відбору повісток. Раніше повідомлялося, що процес може нагадувати “лотерею” — так званий “рандомайзер”, який випадковим чином обирає військовозобов’язаних, що відповідають вимогам мобілізації.

1 жовтня 2024 року стало відомо, що українці почали отримувати повістки через “Укрпошту”. Херсонська обласна військова адміністрація зазначила, що у разі отримання повістки військовозобов’язаний має 14 днів для того, щоб з’явитися до Територіального центру комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Усе вказує на те, що, маючи досить скромний набір цілей, жодного обласного центру в їхньому списку немає. Російські окупаційні війська не мають можливості впевнено реалізувати свої плани, незважаючи на те, що мають тотальну кількісну перевагу в зоні бойових дій — понад 550 тисяч осіб. Це свідчить про явне виснаження їх ударних та наступальних можливостей,” — зазначив експерт.

За словами Коваленка, після Вугледара росіяни спробують рухатися на Богоявленку і Новоукраїнку. Однак, як він зазначає, це “етап вельми довгострокових боїв у полях”.

“Російські війська прагнуть швидкої перемоги, але для цього їм необхідно сформувати південний фланг для наступу на Покровськ. На сьогодні навіть лівобережна кишеня по річці Вовча не закрита. Селидове, яке стало кісткою в горлі для росіян на Покровському напрямку, буде не менш виснажливим для них, ніж бої за Вугледар,” — упевнений Коваленко.

Експерт також вважає, що бої у Торецьку для окупантів проходять у значно складніших умовах. Найболючішою темою для них залишається Часів Яр, а у Вовчанську росіяни не лише не змогли розширити свій “успіх”, але й втратили контроль над Агрегатним заводом.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Росія планує набрати на контракт із Міноборони щонайменше 225 тисяч осіб у найближчі три роки. Відзначалося, що лише минулого року контракт із МО РФ уклали 345 тисяч осіб, а з початку 2023 до середини 2024 року кількість нових контрактників досягла 511 тисяч осіб.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Під час вересневого візиту до США президент України Володимир Зеленський не зміг домогтися зняття обмежень на використання цих ракет проти Росії. Водночас сама необхідність “випрошувати” дозвіл у президента США Джо Байдена є наслідком “некомпетентності” британського прем’єра, зазначає автор статті.

Ракети Storm Shadow Україна отримала від попереднього уряду Великої Британії, який дозволив їх використання для ударів по Криму, не запитуючи дозволу в США. Однак новий прем’єр, який прийшов до влади влітку, змінив підхід, спершу звернувшись до Вашингтона за дозволом на застосування системи озброєнь. Це, за словами експертів, створило прецедент, який дозволив адміністрації Байдена накладати вето на використання ракет, якщо це не відповідатиме їх політичним цілям.

“Ставши прем’єр-міністром, Стармер фактично зафіксував цю модель взаємодії, яка ускладнила Україні можливості використання своїх запасів зброї Storm Shadow”, – йдеться у статті. Хоча уряд Великої Британії не змінив свою позицію щодо використання українськими військовими цих ракет для ударів по Росії, обмеження, які виникли внаслідок нової політики, негативно позначилися на бойовій здатності України.

Наступні тижні та місяці можуть стати вирішальними у війні в Україні. Стармер зазначив, що тривають “делікатні переговори” з Білим домом щодо дозволу Україні використовувати ракети Storm Shadow для атак на території Росії. Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі закликав до “сміливості” у переговорах з американською адміністрацією, підкреслюючи важливість цього питання для подальшої підтримки українських зусиль у війні.

Ситуація залишається напруженою, а подальші кроки можуть визначити не лише долю конфлікту, а й майбутнє міжнародних відносин між Заходом і Росією.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Правоохоронці проводили обшуки в рамках кримінального провадження, що стосується незаконного оформлення інвалідності для чоловіків, які намагаються уникнути військової служби. У службових кабінетах та помешканнях посадовців були знайдені $100 тис. США, а також низка підроблених медичних документів і списки “ухилянтів” з фіктивними діагнозами.

Досліджуючи ситуацію, ДБР виявило велику кількість готівки: майже $5 млн 244 тис., €300 тис. і понад 5 млн грн, а також елітні прикраси. Гроші були сховані у різних куточках квартири, у шафах, шухлядах і нішах. Під час слідства посадовиця намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.

Крім того, виявилося, що родина володіє 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев’ятьма елітними автомобілями та корпоративними правами на 48 млн грн. У їхньому володінні є також готельно-ресторанний комплекс на майже 3 тис. м² в одному з парків Хмельницького, а за кордоном родина має нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних рахунках за кордоном родина накопичила майже $2,3 млн.

Всі ці статки чиновники не внесли до своїх щорічних декларацій. Дослідження триває, і слідчі встановлюють інших можливих учасників злочинів. Приймається рішення про повідомлення посадовцям про підозри в шахрайстві, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також у декларуванні недостовірної інформації та незаконному збагаченні. Санкції за ці статті передбачають позбавлення волі до 12 років із конфіскацією майна.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У рамках цього обміну Державна податкова служба України передала дані про фінансові рахунки нерезидентів до податкових органів партнерських юрисдикцій, а також отримала інформацію про рахунки податкових резидентів України. Обмін включав відомості про фінансові рахунки, які ведуть фінансові установи (такі як банки, страхові та інвестиційні компанії) і належать резидентам юрисдикцій-партнерів. Інформація охоплює ім’я власника, адресу, податкове резидентство, податковий номер, дату та місце народження, а також дані про рахунок, залишок на кінець звітного періоду та суму отриманих доходів.

Мінфін підкреслив, що участь України у міжнародній системі автоматичного обміну інформацією створює більш прозоре податкове середовище та підвищує імідж України як надійного партнера в міжнародних податкових відносинах.

Завдяки доступу до інформації про іноземні фінансові активи своїх резидентів, Україна зможе:

Цей крок є частиною зобов’язань України в процесі інтеграції до ЄС і спрямований на підвищення прозорості податкової сфери. Міністерство наголосило, що завдяки обміну даними Україна зможе ефективніше боротися з ухиленням від сплати податків, що сприятиме додатковим податковим надходженням, а отже, економічній стабільності та розвитку країни.

CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєдналися до Багатосторонньої угоди компетентних органів. Податкові органи щорічно отримують масив даних про іноземні рахунки, що належать їх податковим резидентам. Перший звітний період охоплював період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, а перший обмін даними успішно завершився 30 вересня 2024 року. На сьогодні близько 110 юрисдикцій є учасниками цього міжнародного обміну, включаючи всі держави-члени ЄС.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Косиняк-Камиш підкреслив, що військова допомога Україні є важливим аспектом гуманності та безпеки, однак економічні та історичні питання також мають бути роз’яснені. Він висловив свою незгоду з попередньою заявою президента Польщі Анджея Дуди, який зазначив, що блокування вступу України стане “частиною політики Путіна”. Віцепрем’єр стверджує, що при вступі до ЄС важливо враховувати цінності історичної правди, примирення з минулим і повагу до інших народів, з якими країна хоче бути в Союзі.

Ця заява викликала реакцію українського Інституту національної пам’яті, який вже оголосив про намір провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії в Рівненській області для ексгумації.

Волинська трагедія, що сталася під час Другої світової війни, залишається чутливим питанням у відносинах між Польщею та Україною, і її вирішення є важливим кроком для подальшої інтеграції України в європейські структури.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Основною причиною є зміна процедури обрання підрядника, що вимагає більше часу. Чернишук зазначив, що була проведена повторна експертиза, яка досі на завершальній стадії. «Очікуємо остаточний вердикт по загальній будівлі», – сказав він, додавши, що нова експертиза є більш детальною і проводилася провідним закладом у цій галузі.

Він також уточнив, що ремонт «Охматдиту» планується здійснити однією компанією в режимі «проєктуй-будуй», що означає спочатку розробку проєкту, а потім вже проведення будівельних робіт. Тепер ці процеси розділені: проектування та будівництво проходитимуть окремо.

Чернишук пояснив, що для забезпечення прозорості процедури обрання підрядника буде оголошено окремий тендер після завершення розробки проєкту. Усе це потребує часу, оскільки здійснюється за бюджетні кошти лікарні, і відповідно до законодавства, ця процедура має бути більш ретельною, щоб уникнути можливих порушень.

Лікарня «Охматдит» оголосила спрощені закупівлі на протиаварійні роботи вартістю 9,51 млн грн, а також технічний нагляд за ними вартістю 132 тис. грн. До 15 листопада мають бути виконані першочергові протиаварійні роботи для захисту будівлі лікарні.

Нагадаємо, що 8 липня 2023 року Російська Федерація завдала масованого ракетного удару по Києву, в результаті якого один з корпусів лікарні «Охматдит» було повністю зруйновано, а декілька будівель отримали пошкодження. Унаслідок атаки загинуло двоє людей, у тому числі дитина, яка перебувала в реанімації після операції.

Водночас, благодійний фонд «Охматдит» не планує переказувати 378 млн грн, які були зібрані на відбудову лікарні, на рахунок НДСЛ «Охматдит». В організації зазначили, що всі зібрані кошти залишаться на їхніх рахунках і будуть використані на оплату нагальних потреб лікарні, проте лікарня не надала жодних запитів щодо таких потреб.

Після скандалу з тендером на відновлення лікарні буде створена спеціальна Рада з контролю, яка стежитиме за процесом відновлення «Охматдиту».