Війна

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За його словами, «25% дефіцит водіїв фур – це попередня цифра, яку ми зібрали з перевізників, логістичних компаній. У деяких компаніях ця цифра сягає навіть понад 50%, тому що це питання мобілізації. У цифрах це близько 30 тис. грн. водіїв, які потрібні як водії вантажного транспорту», – сказав Деркач на презентації пілотного проєкту з підготовки жінок-водіїв фур.

У сфері громадського пасажирського транспорту, за його словами, не вистачає близько 30% водіїв – близько 6 тис. із 14 тис. необхідних галузі фахівців.

Як повідомив Деркач, компанії, які мають транспортні підрозділи у своїй структурі, самостійно навчають жінок, які бажають працювати водіями вантажних автомобілів. Також міністерство та Фонд інституційного розвитку за підтримки USAID реалізує проєкт із підготовки жінок-далекобійниць. До участі вже відібрано 100 учасниць із понад тисячі тих, хто подав анкети. Проєкт підтримують 25 великих українських роботодавців, які готові прийняти жінок на роботу – серед них «Укрпошта», «Нова пошта», Metro Cash&Carry, Novus, Fozzy та інші.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зазначається, що біологи з Університету Пізи (Італія) виявили, що дельфіни-афаліни використовують міміку, схожу на посмішку, щоб показати іншим своє бажання трохи пограти разом.

Дельфіни люблять бавитися, вистрибуючи з води, катаючись на хвилях, граючи з речами у воді, ганяючись одне за одним та імітуючи бійку. Запрошенням до цих ігор може виступати відкритий рот, що вчені вважають аналогом людської посмішки. Інші члени групи часто відповідають аналогічною “мімікою”.

Ми виявили наявність виразного обличчя, відкритого рота, у афалінів, і ми показали, що дельфіни також здатні віддзеркалювати вираз обличчя інших. Сигнали відкритого рота та швидка міміка неодноразово з’являються в генеалогічному дереві ссавців, що свідчить про те, що візуальна комунікація зіграла вирішальну роль у формуванні складних соціальних взаємодій не лише у дельфінів, але й у багатьох видів,

Вчені також виявили цікаву закономірність. Хоча дельфіни охоче контактують з людьми, вони використовували “посмішку” лише у спілкуванні одне з одним, а з людьми – ні. Коли дельфін перебуває на самоті, він також не “посміхається”.

Дослідники зафіксували 1288 “посмішок”, коли дельфіни грали разом, і лише одну, коли дельфін грав сам.

Жест відкритого рота, ймовірно, розвинувся з кусання, порушуючи послідовність кусання, щоб залишити лише “намір вкусити” без контакту. Розслаблений відкритий рот, який можна побачити у соціальних м’ясоїдних тварин, граючі обличчя мавп і навіть людський сміх, є універсальною ознакою грайливості, допомагаючи тваринам – і нам – показувати веселощі та уникати конфліктів,

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Gramercy Funds Management 7 грудня 2022 року подала позов до федерального суду США проти Олега Бахматюка та низки інших осіб, заявляючи про порушення своїх прав як інвесторів. Було розпочато й окремий судовий розгляд на Кіпрі.

Як повідомляє у своєму прес-релізі Укрлендфармінг, позов у США було відхилено. Також припинено і розгляд на Кіпрі.

«Наразі всі позови Gramercy Funds Management проти власника «Укрлендфармінгу» офіційно повністю відхилені, судові справи як у США, так і на Кіпрі повністю припинені, а сторони уклали мирову угоду. Кредитори, які ініціювали судовий процес, відмовляються від претензій без права на повторне подання після досягнення угоди про врегулювання претензій», – заявляють у прес-релізі Укрлендфармінгу.

Олег Бахматюк вважає цю угоду перемогою. Зокрема й тому, що «це допоможе нашій компанії, яка втратила приблизно половину своїх активів через вторгнення Росії в Україну. Угода може стати віхою, яка допоможе врятувати компанії, задавши тон майбутнім переговорам з кредиторами. Це дуже вигідно для всіх сторін».

«Укрлендфармінг» є одним з найбільших агрохолдингів в Україні. Холдинг продовжує працювати, незважаючи на втрати, спричинені вторгненням РФ, які в компанії оцінюють у сумі близько 1,2 млрд доларів. Зокрема, фактично було знищено найбільшу в Європі птахофабрику «Чорнобаївська» (Херсонська область), де загинуло 4,5 млн. голів птиці, а обладнання було вивезено до РФ.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Протягом року Україна втратила низку міст і сіл у східній частині Донбасу. Зазвичай війська відводилися після важких боїв, які іноді тривали місяцями. Про це пише The New York Times.

Зовнішнім спостерігачам може здатися, що повільний відступ з Донбасу — головного театру військових дій — може бути сигналом швидкого кінця війни, припускають автори публікації. Москва отримує перевагу на полі бою.

Водночас українські командири та військові експерти кажуть, що річ не лише в територіальних завоюваннях і втратах: кожна зі сторін конфлікту намагається виснажити іншу, завдаючи якомога більших втрат і сподіваючись знищити ворожий потенціал і волю до продовження війни.

Протягом усього літа Росія спрямовувала хвилі військ за підтримки колон техніки в жорстоких штурмах, незалежно від втрат.

В України менше мобілізаційного резерву, який можна було б направити на поле бою, і, попри приплив західної допомоги для ЗСУ, вогнева перевага, як і раніше, за ЗС РФ.

З цієї причини у Києва не залишилося іншого вибору, як тільки пристосовуватися до того, що Микола Бєлєсков, військовий аналітик з української урядової організації “Інститут стратегічних досліджень”, називає стратегією “обміну територій на російські втрати”. Ідея в тому, щоб відступати від обложених міст після нанесення максимально можливих втрат в особовому складі та техніці.

“Питання в тому, скільки вони втратять, перш ніж зрозуміють, що це марно”, — сказав про росіян Олександр Солонко, представник 411-го українського батальйону БПЛА, який бореться в районі Покровська. Зіткнувшись із запеклим наступом, додав він, деякі командири українських підрозділів воліють “залишити позицію або населений пункт, якщо втрати особового складу від цього будуть меншими”.

ЗС РФ поки що доводять свої можливості відшкодовувати втрати, набирати більше солдатів і нарощувати виробництво зброї, і залишається незрозумілим, яку територію Києву доведеться віддати, перш ніж російська армія видихнеться — якщо це взагалі станеться.

“Становище ускладнюється тим, що наступ України в західній частині Курської області РФ у серпні ще більше виснажив її ресурси й загрожує можливостям проводити контрольований відступ без обвалення лінії фронту”, — зазначають журналісти.

Пасі Паройнен, військовий експерт із фінської OSINT-організації Black Bird Group, сказав, що після початку наступу ЗСУ в Курській області Росія просувалася на Донбасі темпами, небаченими з 2022 року. За останні два місяці було захоплено близько 434 км у цьому районі — приблизно втричі більше, ніж у червні та липні.

Але Росія залишається далекою від досягнення давньої мети — повного захоплення регіону. Для цього потрібно буде захопити ще майже 6500 квадратних км української території, що приблизно в п’ять разів більше, ніж РФ захопила за останній рік.

“Результат цієї війни не вирішуватиме той, хто контролює Вугледар або інші тактичні міста і селища на лінії фронту”, — наводять журналісти слова Франца-Штефана Гаді, військового аналітика з Відня.

За його словами, все зводиться до того, скільки солдатів росіяни втратили, намагаючись захопити Вугледар, і скільки втратила Україна, намагаючись утримати його.

Роман, командувач 72-ї бригади ЗСУ, яка захищала Вугледар, сказав, що коли ЗС РФ зосереджують усі зусилля на певній ділянці фронту, вони можуть придушити українську оборону. Він зазначив, що до кінця літа у росіян навколо Вугледара була десятикратна перевага в артилерії.

“Як одна наша артилерійська система може протистояти десяти їхнім?” — задався Роман питанням (відповідно до військових правил дозволяється згадувати тільки ім’я військовослужбовця).

Українські війська утримували Вугледар понад два роки, знищуючи колони російських танків у засідках і вбиваючи багатьох солдатів. Але армія РФ продовжувала наступати, і в міру наближення до Вугледара останніми тижнями почала завдавати істотних втрат силам Києва, зазначає NYT. Українські медики кажуть, що щодня поранення отримували десятки солдатів, а військові повідомили про атаки, які “виснажували” особовий склад.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Поговоримо про буряк. Він не лише додає яскравих кольорів нашим стравам, але й містить корисні речовини, які мають численні переваги для здоров’я – від підтримки серцево-судинної системи до покращення травлення,

То що ж такого корисного містить буряк?

Вітаміни:

Мікроелементи:

Інші корисні компоненти:

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

В обох випадках завжди є сильніший, правила для якого відрізняються від загальних. Це замкнуте коло дещо нагадує реалії часів станових монархій, коли всі мають визначені і прописані ролі, існує усталений порядок речей, а будь-які зміни є аномаліями. Лиш українцям у цій системі координат не сидиться на місці. Вони раз у раз перевертають усе з ніг на голову й шукають своє місце під сонцем. Принаймні останнім часом, зазначає видання ZAXID.net.

У підручниках з історії України ми десятиліттями спостерігали образ безправного українського народу. Гніт, полонізація, русифікація, утиски… Проте світ дещо інший. Він непередбачуваний і несправедливий, містить багато підлості й непослідовності. Однак, навіть цього не помічаючи, ми живемо поруч із дивовижними людьми. Вони гідні захоплення й написання про них книг, зйомки фільмів. Виклик усталеному порядку та несправедливості, багаторічним пропагандистським кліше – кредо багатьох наших співвітчизників. Власне це і є шлях до набуття Україною суб’єктності. Не всім він подобається, але інакше не буває.

Проголошення незалежної України відбулося фактично і юридично, але до свідомості людей (часто і самих українців) це дійшло далеко не зразу. Нас довго сприймали за росіян і такими себе бачили багато українців. Одні й інші користувалися дивними й ефемерними конструктами на кшталт «русскіє». Вважали, що кажуть про всіх, хто жив у Російській імперії і Радянському Союзі.

Про тих, які, в їхньому сприйнятті, волею випадку та обставин, не стали частиною Російської Федерації. При цьому вони ще й згадують якусь «Росію». Проте власне «Росії» ніколи не існувало. Є люди в Україні, Білорусі, Казахстані тощо, які вважають себе «русскімі» і бачать у цьому зв’язок з «Росією», але назва тієї держави на болотах – Російська Федерація. Перед тим був СРСР. Ще раніше Російська імперія. До неї Московія. «Росії» не було і зараз немає. Є Україна, Білорусь і Російська Федерація. «Росія» – лиш у схемах російських пропагандистів.

Їм вигідно поширювати нісенітниці про князя Володимира, «правителя Росії» або про єдиний історичний шлях і спільну колиску, тобто брехню про українців, білорусів і росіян, які нібито є одним народом. У це вкладають великі гроші, про це без упину торочить їхня пропаганда, довільно інтерпретуючи події минулого у вигідному для себе ключі.

«Дослідження» в такому дусі пишуть у Російській Федерації, на Заході та й у нас. Донедавна це взагалі був домінантний політичний наратив, коли говорили про Східну Європу. Цей простір вважався російською сферою впливу. Така матриця, усталена й закореніла, але побудована на брехні й несправедливості, не передбачала коректур і всіх влаштовувала. Подекуди від такого мислення бояться відступити досі. Наприклад, на Заході.

Дії й позицію Російської Федерації можна пояснити, якщо бути свідомим політичного мракобісся, яке там буяє. Імперської діареї, що властива політикуму, елітам і значній частині їхнього населення. Дивною є поведінка цивілізованого світу.

Постійно апелюючи до раціонального мислення й загальнолюдських цінностей, колективний Захід так і не наважився поставити під сумнів тиражовані росіянами вигадки. Навіть попри те, що не всі з них історичні чи нейтральні. Більшість – ксенофобські й суперечать цінностям Заходу, а значна частина – політичні й відверто спрямовані проти Європи.

Проте це ніколи нікого не хвилювало. Пихаті росіяни вирізнялися зверхністю й підлістю, куди б не закинула їх доля. Упередженість і деспотизм фонтанували російські владні особи на міжнародному рівні. Усіх все влаштовувало. Це сприймали за норму. «Дітям Сталіна» можна. Лише коли руки росіян стали по лікоть у крові, адекватна частина світу зрозуміла, що так тривати більше не може.

Хоча критикувати світ за світоглядну незрілість чи брак принциповості ми не можемо. Навіть після проголошення незалежності багато українців довго вірили російській пропаганді, дивились російські фільми і слухали тиражовану росіянами музику.

Українське вважали неякісним і не помічали, що російська продукція отруєна пропагандою і зневагою до всього людського. Масштабність цих процесів була такою, що виникало відчуття, наче нам готують теплу ванну. Ціль – ще одна Білорусь, тобто деполітизована пустеля, зі жителями якої можна робити все, що заманеться. Тоді й взяли слово свідомі українці.

Від 2004 року і досі українці неодноразово міняли хід історії. Це були внутрішні питання. Як оскарження результатів виборів у 2004 році. Події масштабні. Як Революція гідності та відбиття російської агресії, що потрапило в поле зору всього світу.

Цей момент часто за лаштунками, але українці неодноразово брали ініціативу у свої руки в найнесподіваніші моменти і міняли усталений порядок. Це руйнувало «договірняки», ламало плани політикам, які по-чемберленівськи «вирішують» питання.

Коли здавалося, що виходу немає, своє слово казали українці. Валили Радянський Союз, зокрема, росіяни. Скажімо, коли Боріс Єльцин закликав своїх прихильників виходити на протести. Проте поховали СРСР, між іншим, українці, які в грудні 1991 року проголосували на референдумі за незалежність. Згодом ця карта стала політичним козирем Леоніда Кравчука.

Демократичні протести українців у 2004 році дозволили Віктору Ющенку, чи не найуспішнішому в історії нашої країни прем’єр-міністру, відновити справедливість і стати президентом. Українці міняли хід подій під час Революції гідності та в часі злочинної агресії Російської Федерації проти нашої країни. У першому випадку від нас не очікували такої згуртованості й волі, у другому – стійкості.

На жаль, жоден із цих несподіваних маневрів українське суспільство не зуміло трансформувати в системні й послідовні політичні реформи, які дозволили б створити ефективні державні органи, справедливі суди та рівні для всіх правила.

У моменті з проголошенням державної незалежності України в 1991 році був фактор несподіванки й ламання усталених порядків. Фактор несподіванки спрацював і під час подій 2004 року, 2013-2014 років, а також у 2022-му. Під час Помаранчевої революції в потенціал та самоорганізацію українців не вірили бандити з Партії регіонів, які хотіли прийти до влади шляхом фальсифікації виборів.

Під час Революції гідності українці сколихнули весь світ, показавши найбільш демократичним країнам, еліти яких забули значення слів «цінності» й «демократія», що таке воля, принципи і самобутність. Перегородивши шлях путінській чумі, українці розбили цинічні плани й очікування колективного Заходу про окупацію частини України російськими військами та наступну партизанську війну на цих територіях.

Прикладом раптових і несподіваних дій українців можна вважати й операцію ЗСУ на теренах Курщини. Ми досі достеменно не знаємо, якими були цілі цієї операції та в якому контексті бачить ці події Генеральний штаб ЗСУ, але цей наступ став несподіванкою для людей в Україні, на Заході і в Росії.

На адресу операції української сторони звучало багато критики. Проте незаперечним є те, що вона підняла дух і дала надію українцям. Не менш важливо, що ці раптові масштабні дії розвіяли низку міфів російської пропаганди. Було розрубано й гордіїв вузол настроїв на Заході, який, таке враження, почав шукати шляхи примирення сторін – навіть шляхом суттєвих поступок України.

Курська операція триває і має певні позитивні наслідки для української сторони. Проте й ейфорія від неї спала. Над нами знову загроза заморозки війни на невизначених (вважай – невигідних для України) умовах. На Заході поступово повертаються до політики розведення руками і перебігання між краплинками.

Вкотре українці перевернули усе з ніг на голову, але чи принесе це користь для нашої країни в довготерміновій перспективі? Ситуативний розрив шаблону працює, але не так довго, як цього хотілося б. Очевидно, що ні виграти війну, ні збудувати ефективні державні інститути ситуативними стрибками не вийде.

Українці мали безліч нагод, щоб у цьому переконатися. Одне й інше потребує стратегічного і продуманого плану, бачення. Якщо цього не буде, нас надалі чекатимуть гойдалки настрою й очікувань. Перевалювання між ейфорією, що сягає хмар, та нестерпною рутиною, яка тягне на дно. Ми, зрозуміло, сподіваємося на перше, але в якийсь момент може переважити друге.

Євген Гулюк

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зокрема, активіст Дмитро Карташов зазначив, що стаття на Вікіпедії про Максима Денщика та його вбивство, а також фрагмент з погрозами Денщику з боку голови ОДА Івана Федорова зазнала “насильницького редагування”. Також наразі статтю про Максима Денщика поставили на голосування до видалення.

В причетності до інциденту з видаленням сторінки Максима Денщика з Вікіпедії Дмитро Карташов звинуватив Ярослава Гришина та Івана Федорова.

Позицію Карташова підтримали інші активісти Запоріжжя. Зокрема, голова ГО “Роби своє”, що опікується ВПО Ганна Омельченко, зазначила наступне: “Те, що сталося з Максимом Денщиком, дійсно є трагедією не лише для його близьких, але й для всіх свідомих українців, які борються проти олігархічної системи та за справедливість у нашій країні. Коли людина наважується говорити правду і висвітлювати проблеми, навіть знаючи про небезпеку, вона заслуговує на те, щоб її голос не був забутий.”

Нагадуємо, юрист Запорізької міської ради Максим Денщик був застрелений кілером біля під’їзду свого дому у 11 червня 2024 року, а незадовго до смерті Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози “розправи”.

Після вбивства Максима Денщика в Запоріжжі не вводився план-перехоплення, також були зняті всі мобільні блокпости, що ускладнило пошук кілера. За інформацією наших джерел, таке розпорядження силовикам дав особисто Іван Федоров.

Пізніше Запорізькі силовики затримали перших підозрюваних у вбивстві Максима Денщика, всі вони вихідці із Мелітополя та пов’язані з Іваном Федоровим.

За інформацією наших джерел в ГУНП Запорізької області, був затриманий “водій” та встановлена особа “кілера”. Обоє вихідці з ОЗУ “Мелітопольські”, лідером якого є кримінальний авторитет Артур Горобець “Туча”.

В Мелітополі Артур Туча входив до так званого “силового блоку” нардепа Сергія Мінько та Івана Федорова. За повідомленнями ЗМІ, в Мелітополі Туча займався рекетом “під дахом” Івана Федорова, а після захоплення міста росіянами Артур Туча виїхав слідом за Федоровим до Запоріжжя.

Раніше співробітники ГУНП Запорізької області, в рамках кримінального провадження №12024080000000248 від 11 червня 2024 року, за фактом умисного вбивства Максима Денщика, провели обшуки у приміщенні ресторану “LiHoy”, в якому працював один із підозрюваних – В. Зуєв.

Ресторан “LiHoy”, згідно оперативних даних, вважався місцем постійного перебування бійців ОПГ “Мелітопольські” та “базою” Артура Тучі в Запоріжжі.

Кінцевими бенефіціарами ресторану “LiHoy” на 50% є Олександр Леховицер, в кримінальному світі більш відомий як “Ліхой”. Ще 25% належать іншому представнику кримінального світу – главі ОПГ “Арташі” Арташесу Саргсяну, та ще 25% Сапожнікову Едуарду. Юристом ОПГ “Арташі” є скандально відомий запорізький адвокат Ярослав Гришин, компанії якого регулярно виграють тендера на поставку дронів Запорізькій ОВА по завищеним цінам.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Таку думку висловив член комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва в ефірі телеканалу “Київ24”, передає ТСН.

Він зауважив, що в Росії вважається нормою заманювати мешканців “депресивних” регіонів великими виплатами за контракт з російською армією. Але це не наші методи.

“Українці насправді готові воювати за свою землю і за свою ідеологію, за право жити вільно, вільними людьми. Відповідно така мотивація як гроші, вона не спрацює, навіть якщо погодяться західні партнери допомагати цими грошима, тому що це неправильна мотивація”, — заявив Ігор Кривошеєв.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У рішенні суду йдеться про те, що ТЦК оштрафував чоловіка на 17 тисяч гривень за порушення правил військового обліку, оскільки він не уточнив персональні дані і не став на військовий облік. Однак член «Свідків Єгови» довів у суді, що оновив свої військово-облікові дані в застосунку «Резерв+» у встановлені законом терміни. Чоловік також неодноразово звертався до різних органів, зокрема до ТЦК із заявою про розгляд питання про проходження ним альтернативної служби, оскільки він є служителем релігійного об’єднання.

У результаті суд скасував призначений ТЦК штраф.

Нагадаємо, раніше українська влада і представники судів заявляли, що релігійні переконання в умовах воєнного стану не є причиною для відстрочки від мобілізації.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

До цього наступу Київ «також, імовірно, отримає дозвіл на використання американських ATACMS більшої дальності і британських ракет Storm Shadow проти військових цілей на території Росії».

Також автор пише, що Україна не налаштована «укладати угоду» щодо встановлення «більш реалістичних очікувань» війни.

На думку Галеотті, наступний рік може стати складнішим для російської економіки і військової машини – через передбачуване вичерпання запасів бронетехніки, а також дедалі складніший набір добровольців. Крім того, зростатимуть економічні складнощі, пов’язані з нестачею робочих рук.

Путін розуміє ці виклики і спробує «нав’язати якийсь мир на своїх умовах, перш ніж навантаження на його власну систему стане занадто великим».

Судячи з усього, ця стаття з’явилася як відповідь на цілу серію публікацій у західних ЗМІ щодо необхідності для Києва і Заходу переходу до «більш реалістичних» сценаріїв закінчення війни. Наприклад – до зупинки війни по лінії фронту.

Стаття в Times, як бачимо, цю думку оскаржує, переконуючи, що в України ще є шанси перейти в наступ, а в Путіна наростають проблеми.